CC BY
17
Л1тература
1. Милкина Л.И. Коренные леса северо-восточного макросклона Украинских Карпат (фи-тоценотическая структура, распространение, экологические основы восстановления и охраны) : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук / Лидия Ивановна Милкина. - Львов, 1987. - 24 с.
2. Саштарш правила в люах Укра1ни (затверджеш постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни вщ 27.03.2012 р., № 555). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/z0505-12.
3. Юсипович Ю.М. Дiагностика коренево! губки (Heterobasidion annosum s.str.) методом жшмеразно-ланцюгово! реакци / Ю.М. Юсипович, В.А. Ковальова, Р.Т. Гут // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2012. - Вип. - С. 43-49.
4. Яцык Р.М. Биологические основы элитного семеноводства сосны обыкновенной реликтового происхождения в Украинских Карпатах : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с-х. наук / Роман Михайлович Яцык. - Харьков, 1981. - 24 с.
Погрибный О.О., Юсипович Ю.М., Заячук В.Я., Гут Р.Т. Стойкость реликтовой сосны обычной (Pinus sylvestris L.) к поражению корневой губкой (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.). в Украинских Карпатах
На заложенных постоянных пробных площадях реликтовых древостоев сосны обыкновенной осуществлено распределение деревьев по категориям санитарного состояния. С помощью ПЦР-анализа исследованы образцы древесины ослабленных и усыхающих деревьев на присутствие ДНК корневой губки. Установлено, что устойчивой к поражению патогеном является реликтовая сосна обыкновенная в типах леса А2-С, А5-С, В2-смС, В5-С и частично А3-смС, А4-смС, а условия В3-смС, В4-смС и С3-яцсмС являются благоприятными для развития корневой губки.
Ключевые слова: реликтовая сосна обыкновенная, корневая губка, санитарное состояние дерева
Pogribnyy O.O., Yusypovych Yu.M., Zayachuk V.Ya., GoutR.T. Resistance of relict Scots pine (Pinus sylvestris L.) to infected with Heterobasidion annosum in Ukrainian Carpathians
In pre-embedded permanent plots of relict stands pine trees has been implemented distribution of trees by category of the sanitary condition. Using PCR analysis of samples of wood and weakened trees wither has been investigated on the presence of Heterobasidion annosum DNA. In relict pine types of forests as А2-С, А5-С, В2-смС, В5-С and partly in the А3-смС, А4-смС the pathogen is not distributed, the conditions В3-смС, В4-смС and С3-яцсмС are favorable for Heterobasidion annosum development has been found.
Keywords: relict Scot pine, Heterobasidion annosum, sanitary condition of tree.
УДК 630*8.161 Ст. викл. Т.1. Данько, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка "
СТРУКТУРИЗАЦ1Я Л1С1В ЯК ЕЛЕМЕНТ ЗБАЛАНСУВАННЯ Л1СОРЕСУРСНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
Висв^лено основш недолжи сучасних умов ведення люового господарства. Зап-ропоновано заходи, спрямоваш на безпосередне збалансування люоресурсного потенщ-алу шляхом структуризаци люових насаджень на засадах функщонального шдходу. Наведено структуризащю л^в за щльовим призначенням.
Ключовг слова: люоресурсний потенщал, структуризащя л^в, збалансування, совi ресурси.
Постановка проблеми. Стратеги розвитку люово! сфери формують думку про те, що лише масштабна еколого-економ1чна реструктуризащя л1со-
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.10
вого господарства регюну спроможна забезпечити його вихщ на принципово новi щаблi функцюнування. Низькопродуктивнi та малоефективнi способи гос-подарювання не дають змогу встановити потенцшний рiвень економiчноl та со-щально! спроможностi лiсоресурсного фонду.
1стотною проблемою залишаеться i те, що в сучасних умовах господа-рювання лiсовi ресурси розглядають здебiльшого як джерело промислово! сиро-вини. На другий план вщкидають екологiчну та сощальну кориснiсть люу, яка несе у собi не абстрактну, а конкретну економiчну мiсiю. Усе це потребуе без-посереднього збалансування еколопчних, економiчних i соцiальних цiлей ос-воення лiсоресурсного капiталу [1, с. 222-226].
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Вагомий внесок та науковий доробок, що стосуеться збалансування люоресурсного потенщалу належить таким вченим, як А. Дейнека, Ю. Стадницький, В. Кравщв, М. Римар, В. Дудюк,
B. Холявка, С. Сенько, I. Синякевич, I. Соловш, О. Врублевська, Я. Коваль,
C. Генирук та шш1
Метою ще! роботи е висвгглення проблеми, пов'язано! зi збалансованим використання лiсового фонду регюшв та держави загалом, а також покращення еколого-економiчних характеристик лiсоресурсного потенщалу.
Результати дослщження. Збалансування економiчних, еколопчних та сощальних цiлей потрiбно шукати передусiм у належнiй нормативно-правовiй регламентацп сфери лiсового господарювання. Чиннi законодавчi документи, що регулюють дослiджувану галузь, i насамперед Лiсовий кодекс, не забезпечу-ють можливостi для повнощнного введення сощально-еколопчно! складово! у загальногосподарський механiзм експлуатацп лiсових ресурсiв.
У розвинених кра!нах Свропи та свиу частка промислово-економiчного освоення лiсових насаджень е значно меншою, нiж в Укра!ш. Натомiсть там лiс використовують для задоволення туристичних, екологiчних, захисних, допо-мiжних i технологiчних щлей, що, власне, i забезпечуе належш умови для його розведення, вщтворення, збереження, захисту та рацiонального використання. Запозичення зарубiжного досвiду до впчизняних господарських реалiй можна здiйснити шляхом чгтко! структуризацп лiсових насаджень на засадах функщ-онального пiдходу.
Необхщно використати таку функцiональну класифiкацiю люових ре-сурсiв, яка повноцiнно вщображала б !хне суспiльне призначення i забезпечува-ла досягнення стандартiв максимально випдно! експлуатацп. Пiд час побудови дiевоl моделi використання лiсових ресурив потрiбно взяти за основу практику регулювання земельних вiдносин. Земельний фонд кра!ни мае чiтку кадастрову структуру, в основi яко! лежить критерш цiльового призначення. Розрiзняють землi сшьськогосподарського призначення, промислового призначення, землi, вщведеш пiд забудову тощо. Приблизно так само треба вчинити i щодо регулювання лiсогосподарських вiдносин, за тим винятком, що люи дощльно класифь кувати за iншою ознакою - за суспшьною кориснiстю (рис.).
На рис. наведет т види цшьового призначення лiсових насаджень, як найбiльш повно вiдображають усю сукупнють суспiльно корисних функцiй, що виконуються ними. Безперечно, перелж видiв цшьового призначення можна бу-
ло б розширити шляхом додавання iнших чи подрiбнення названих, однак за таких умов значно ускладнилися б умови практичного ландшафтного подшу ль совкритих площ.
Ц1ЛЬОВ1 ПРИЗНАЧЕННЯ ШСОВИХ НАСАДЖЕНЬ
I
Леи промислово- Леи природоохоронно- Леи сощально- Леи eKOHOMÎKO-
економ1чного еколопчного економ1чного технолопчного
призначення призначення призначення призначення
Рис. Структуризащя nids за цтьовим призначенням
Функщя лiсiв промислово-економiчного призначення здебiльшого зро-зумша. Такi лiсовi насадження повиннi розводитися та вщтворюватися для по-дальшого ïx вирубування з метою освоення як промислово1 сировини. Йдеться про високояюст промисловi деревостани у найбшьш продуктивному вiцi, якi не надто активно виконують функцiï очищення атмосферного повггря чи збере-ження рщюсних екосистем або економiчний ефект вщ промислового освоення яких iстотно переважае сощально-еколопчний i природоохоронний ефекти. При цьому люи промислово-економiчного призначення потрiбно вирощувати на площах, якi не тдпадають пiд визначення природно-заповiдних зон i дшянок для виконання вимог техногенноï безпеки.
Характеристика лiсiв природоохоронно-еколопчного спрямування також особливих пояснень не потребуе. Це тi лiсовi насадження, як найбiльш присто-сованi до виконання функцш бiосинтезу, не вщзначаються високою промисло-вою вартiстю та е найбшьш ефективними у виконанш процеЫв захисту довкш-ля. К^м того, до лiсiв природоохоронно-екологiчного призначення пропонуемо вщнести лiсовi насадження, розташоват в природно-заповiдних зонах, еколопч-них резерватах, нащональних парках тощо. Основною спрямоватстю таких ль сових насаджень е вирiвнювання екологiчноï ситуацiï, сприяння збереженню та примноженню бiорiзноманiтностi, виконання шших природозахисних завдань.
Лiси соцiально-економiчного призначення в Украïнi визнаються доволi умовно. Лiсовкритi площi, окрiм шшого, можна розглядати як об'екти розбудо-ви масштабно:' соцiальноï iнфраструктури вщпочинкового, рекреацiйного й ту-ристичного характеру. Таке 1хне призначення спроможне забезпечити досяг-нення не лише сощальних, але й економiчних цiлей без значного порушення балансу природних екосистем i виснаження люоресурсного потенщалу. I саме для виконання таких функцш у загальнш структурi лiсiв потрiбно вiдвести окрему нiшу для люових насаджень, розташованих на рекреацшно спроможних i турис-тично привабливих територiях, а також на територiях, якi вiдзначаються високою культурною й суспшьно-духовною цiннiстю. Наявшсть такоï категори лiсiв е ознакою рiзнобiчного аналiзу й комплексного ощнювання економiчних, сощ-альних, культурних та шших напрямiв ведення лiсового господарства.
Останньою групою лiсiв за щльовою ознакою е лiси економжо-техноло-пчного призначення. Це найбiльш складна категорiя лiсiв, об'ективного визначення якоï сьогоднi немае не лише у нормативно-правових актах, але й у науко-вих працях. До цих люових насаджень належать люи, яю виконують захиснi,
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.10
допомiжнi функцп й функцп техногенно! та шшо! безпеки. Останнiм часом пло-щi захисних лiсiв значно зменшилися, так само, по суп, безконтрольними зали-шаються лiсовi насадження, якi використовуються для укрiплення берегових ль нш та гiрських схилiв i знижують ймовiрнiсть повеней та селевих потоюв. Приблизно у такому ж сташ перебувають лiсопосадки, основною функцieю яких е захист сiльськогосподарських посiвiв та забезпечення належних техно-логiчних умов для провадження шших господарських операщй. Усi цi лiси ви-конують надзвичайно важливi завдання i стосуються перспектив розвитку не лише люово!, але й iнших сфер i галузей нащонально! економiки. А тому щл-ком логiчним е вщнесення !х до окремо! класифжацшно! категорп за ознакою цiльового призначення.
Провiвши характеристику лiсових насаджень у розрiзi видiв цiльового призначення, пропонуемо введення ландшафтно! структуризацп площ, вкритих люовою рослиннiстю, вiдповiдно до наведено! класифжацп лiсу за його щльо-вим призначенням. Така ландшафтна структуризацiя повинна бути проведена кожним люогосподарським тдприемством i вiдображена у його виробничому паспортi, який пiдлягае офiцiйному затвердженню територiальними структур-ними одиницями профшьного державного вiдомства (регiональними управлш-нями люового та мисливського господарства).
Йдеться про розроблення люовими пiдприемствами генеральних планiв ведення лiсогосподарського виробництва. У них мають бути чiтко визначеш, вказуванням до територп, площi, на яких розмщеш лiсовi насадження, що тд-падають пiд кожну iз груп цiльового призначення. Якщо на територп, тдкон-трольнiй певному люовому господарству, немае яко!сь категорп лiсiв, така ка-тегорiя не вказуеться. При цьому вiдповiдне лiсогосподарське тдприемство не мае права використовувати лiсовi насадження за iншим, нiж встановлено, щльовим призначенням без його змши у встановленому порядку. Такий порядок повинен бути визначений профшьним державним вщомством i врегульований у законодавствi, що регламентуе люогосподарсью вiдносини.
Крiм того, важливим е встановлення паритету площ (обсяпв) люових насаджень, вщнесених до кожно! iз груп цiльового призначення. Пропонуемо такий розподш лiсiв за щльовим призначенням, за якого частка промислово-еко-номiчних лiсiв у загальнш площi, вкритiй лiсовою рослиннiстю, тдконтрольнш конкретному лiсогосподарському пiдприемству, не перевищувала б 50 %. На за-конодавчому рiвнi мають бути встановлеш правила проведення генерального планування у контексп визначення часток лiсiв рiзного призначення, якi б ди-ференщювалися залежно вiд соцiальних, культурних, еколопчних та економiч-них характеристик територп.
Висновок. Цей захщ спроможний збалансувати рiзнi функцil, якi вико-нують лiсовi насадження. При цьому виробнича дiяльнiсть лiсогосподарських пiдприемств не зводилася б до примггивних технiко-технологiчних процедур, спрямованих, як правило, на нарощування обсяпв люозагопвль Встановлення чiткого подшу лiсових ресурсiв згiдно з !хшм цiльовим призначенням при складних процедурах його змши, спонукали б люогосподарських виробникiв до проведення економiчноl, техшчно! й технологiчноl модернiзацil господарських
процеив, бо в шшому pa3Í вони втрачали б KOHKypeHTHi переваги i зазнавали eкономiчних втрат. Бiльшe того, структуризащя лiсy за цiльовим призначенням може стати наpiжним каменем пpиватизацiйних процедур i сприятиме 1х виве-денню у прозоре русло та недопущенню хижацького господарювання приватно-промисловими групами.
Л1тература
1. Дейнека А.М. Еколопчний потенщал лгав Льв1всько1 обласп: проблеми його збережен-ня та вщтворення / А.М. Дейнека // Регюнальна економжа. - 2001. - № 4. - С. 222-226.
2. Бондар В.С. Проблеми збалансованого люокористування в систем! сталого розвитку / Бондар В.С., Голуб О.А., Лицар 1.М. та ш / за ред. Я.В. Коваля. - К. : Вид-во "Наук. свгг", 2005. -211 с.
3. Антоненко 1.Я. Державне управлшня економ1чними вщносинами у люоресурсному комплекс / 1.Я. Антоненко // Економжа природокористування i охорони довкшля: (Зб. наук. Праць). - К. : РВПС Украши; НАН Украши, 2007. - С. 123-131.
Данько Т.И. Структурирование лесов как элемент сбалансирования лесоресурсного потенциала
Освещены основные недостатки современных условий ведения лесного хозяйства. Предложены меры, направленные на непосредственное сбалансирование лесоре-сурсного потенциала путем структуризации лесных насаждений на основании функционального подхода. Приведена структуризация лесов по целевому назначению.
Ключевые слова: лесоресурсный потенциал, структуризация лесов, сбалансирование, лесные ресурсы.
Danko T.I. Structuring the forest as part of balancing the forest resource potential
The basic shortcomings of the current conditions of forest management have been determined. The measures were aimed at balancing the direct forest resource capacity by way of the structuring of forests on the basis of the functional approach. The structuring of forests for their intended purpose has been showed.
Keywords: forest resource potential, the structuring of forests, balancing, forest resources.
УДК581.522.4:582.949:633.88:635.9 Ст. наук. ствроб. М.1. Скибщька,
канд. бюл. наук; ст. наук. ствроб. М.Г. Могиляк, канд. с.-г. наук -Ботатчний сад Львiвський НУ м. 1вана Франка
ПЕРСПЕКТИВИ ШТРОДУКЦН Л1КАРСЬКИХ ТА ДЕКОРАТИВНИХ РОСЛИН З РОДИНИ ЬАММСБАБ У ЗАХ1ДНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Наведено результати первинно! штродукци 71 таксону лжарських та декоратив-них рослин з родини ЬатЬасгаг у Боташчному саду Львiвського нацюнального ушвер-ситету iменi 1вана Франка. За показниками життевосп оцшено усшшшсть впроваджен-ня видiв у культуру: 86 % штродуценпв вщнесено до групи особливо перспективних для вирощування у Захщному Люостепу Украши; 14 % - до групи перспективних. Ц види можуть становити вагому базу для розширення асортименту корисних рослин у галузi лжарського та декоративного рослинництва.
Ключовг слова: штродукщя, родина ЬатЬасгав, лжарсью та декоративш рослини.
Створення колекцш живих рослин 1 вивчення на 1хнш основ! рослинного р1зномашття з метою впровадження у господарський комплекс нових корисних рослин - важливий прюритет боташчних сад1в. У Боташчному саду Льв1всько-
