CC BY
14
Scientific j oumal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Антонець А.В. Структура, змст та умови формування проектно-конструкторськоi K0MnemeHmH0cmi майбутнiх iнженерiв аграрного профлю в процеа вивчення ними ф'зико-математичних та загальнотехнчних дисципл'ш. Ф'!зико-математична осв'та. 2020. Випуск 3(25). Частина 1. С. 32-37.
Antonets A. Structure, content and conditions formation of design competence of future agricultural engineers in the process of studying them physics&mathematics and general technical disciplines. Physical and Mathematical Education. 2020. Issue 3(25). Part 1. Р. 32-37.
DOI 10.31110/2413-1571-2020-025-3-005 УДК 378.147.091.33:63:62
А.В. Антонець
Полтавська державна аграрна академ'т, Украна anatoliyantonets1@gmail.com ORCID: 0000-0002-2332-6711
СТРУКТУРА, ЗМ1СТ ТА УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОеКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКОТ КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В АГРАРНОГО ПРОФ1ЛЮ В ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ НИМИ Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНИХ ТА ЗАГАЛ ЬНОТЕХН1ЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н
АНОТАЦЯ
Формулювання проблеми. Пост':йно зростаючий свiтовий попит на сльськогосподарську продук^ю зумовлюе високу потребу у висококвал'ф'шованих нженерах. Швидкий поступ нов'тн'к технолог'ш вимагае eid майбутнх фахiвцiв аграрного профiлю здатностi швидко навчатися та ефективно використовувати засоби сучасного аграрного виробництва. Аграрним ЗВО необхiдно шукати новi пдходи для покращення якостi пдготовки майбутн'к iнженерiв, спроможних конкурувати на сучасному ринку праu,i. Проектно-конструкторська компетентность iнженерiв-аграрiïв е однею з найважливiших профеайних складових ïx майбутньоÏфахово)'д'яльностi. Якiсне формування даноÏ компетентности в свою чергу неможливе без чiткого з'ясування змсту, структури та педагог'мних умов ¡Ï формування.
Матер/'али iметоди. У досл'дженш використанi так методияк аналiз результат'ю досл'джень, зставлення i пор'вняння осв'тн'к стандарт'ю, узагальнення досв'ду досл'днишв, опитування, анкетування, педагог'чне спостереження, синтез, iндукцiя, дедукця, математико-статистичн методи.
Результати. З'ясовано змст компетентности: умння в'дтворювати детал'1 машин у граф'чному вигляд'1, навички проектування деталей машин, навички конструктивно-геометричного мислення, умння обробляти графiчну iнформацiю. Окреслено ¡Ï структуру: здатнсть проектувати механ'воваш технолог'мн: процеси сльськогосподарського виробництва; здатнсть до конструювання машин на основi графiчниx моделей та iнструментiв автоматизованого проектування; здатнсть втлювати iнженернi розробки у машинобудуванш; здатнсть застосовувати комп'ютеризоваш системи проектування. Окреслено комплекс психолого-педагог'чних умов формування дано)' компетентности
Висновки. З'ясованi змст, структура та психолого-педагог'мш умови дають змогу бльш ефективно формувати проектно-конструкторську компетентнсть фаxiвцiв нженерних спец'юльностей в агарних ЗВО та спрямовують подальше досл'дження на розробку в 'дпов 'дноï органiзацiйно-функцiональноïмодел '1 il' формування.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: проектно-конструкторська компетентн'1сть, iнженери аграрного профлю, зм'1ст, структура, педагогiчнi умови, ф'зико-математичш та загальнотеxнiчнi дисциплiни
ВСТУП
Постановка проблеми. Еконо/^чна Ытегра^я Укра'ни в бвропейський Союз i зростаючий свтовий попит на стьськогосподарську продукщю зумовлюють дина/^чний розвиток аграрного сектора економти. Як наслщок, виникае потреба у висококвалiфiкованих фахiвцях аграрного профтю, здатних швидко навчатися та адаптуватися до змшюваних умов працк Особливо це стосуеться фахiвцiв Ыженерних та технолопчних спещальностей. Вони повинн встигати за розвитком новп>лх технологш та вмти 'х ефективно використовувати. Тому аграрним ЗВО необхщно шукати новi пщходи для покращення якост пщготовки майбутых iнженерiв, здатних конкурувати на свтовому ринку працГ Одним iз таких напрямюв, на нашу думку, е ефективне формування проектно-конструкторсько' компетентности iнженерiв-аграрiíв, як одые'( з найважливших складових 'х майбутньо'' фахово'' дiяльностi. Яккне формування дано' компетентности в свою чергу неможливе без чггкого з'ясування и змкту та структури. Проведений аналiз, у свою чергу, дасть змогу окреслити ефективн
психолого-педагопчы умови формування проектно-конструкторсько'! компетентности майбутых фахiвцiв аграрного профтю. Зокрема, використання можливостей фiзико-матeматичних та загальнотехычних дисциплiн з поетапним використанням сучасних засобiв 1КТ е потужним i ефективним iнструмeнтом навчання для подальшо'! успiшноí проектно-конструкторсько!' дiяльностi майбутнiх iнжeнeрiв. Адже фундамeнтальнi науки е основою для подальшого навчання студенев будь-яко'! iнжeнeрноí спeцiальностi, вони закладають не тiльки розумiння й усвщомлення подальших спeцiалiзованих знань, а й формують аналiтичну складову Ыженерного мислення майбутнiх фахiвцiв-аграрiíв.
Не зважаючи на високу потребу аграрного сектора економти та суспiльства в цтому у висококвалiфiкованих фахiвцях та на значний доробок науковщв з питань компетентнкного пiдходу та умов формування професшних умiнь i навичок, проблема формування проектно-конструкторсько!' компетентности iнжeнeрiв агропромислового комплексу (АПК) висвп^лена недостатньо. Актуальысть i нeдостатнiй рiвeнь вивчення проблеми, а також значн потeнцiйнi можливост фiзико-матeматичних та загальнотeхнiчних дисциплiн щодо и вирiшeння зумовили вибiр теми дослщження.
Мета CTaTTi - розкриття змiсту, окреслення структури та виокремлення психолого-педагопчних умов формування проектно-конструкторсько! компетентности iнжeнeрiв АПК в процeсi вивчення фiзико-матeматичних та загальнотeхнiчних дисциплiн.
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Проблеми формування проектно-конструкторських умiнь i навичок дослiджували: О. Баранова, Ю. Белова, Л. Боженко, О. Коберник, А. Касперський М. Шкула, В. Прошкш, Г. Райковська, Н. Рашевська, В. Сидоренко, А. Терещук, Т. Чемоданов, Т. Рiзов, О. Рiзова та iншi.
Питання компетентыстного пiдходу в освiтi i у ЗВО аграрного профiлю зокрема, розглядалися у роботах:
B. Захарченко, С. Л™нчук, В. Логвиненко, В. Луговий, В. Манько, О. МерзликЦ О. Овчарук, С. Раков, Ю. Рашкевич, Ж. Таланова, В.Трон, С. Трубачева, М. Фомша, О. ЩербЫа, I. Sural та багатьох шших вчених.
Рiзнi аспекти математично'! тдготовки фахiвцiв дослiджували Г. Бевз, Ю. Бабанський, Р. Ешлi, Л. Клейн, Г. Дудка, I. Зязюн, Л. Понтрягш, Л. Канторовича, З. Слепкань, В. Шмд Л. 1ляшенко, С. Раков, Л. Нiзамiева, Г. Селевко, А. Тихоненко, Я. Стельмах О. Овчарук та шшл. Зокрема Г. Селевко i А. Тихоненко вважають математичну компетентнкть ключовою супeркомпeтeнтнiстю, i визначають и, як володiння математичними умшнями. Натомiсть, О. Овчарук розглядае математичну компетентнкть як набiр функцш, до яких входить здатнiсть застосовувати лопку, матeматичнi знання та здiбностi (Овчарук, 2003). Однак, в наукових працях проблема фундаментально!' тдготовки саме майбутых iнжeнeрiв аграрного профiлю висвтлена нeповнiстю i потребуе додаткових дослщжень.
1нформатизацГ! в освiтi присвячeнi прац науковцiв I. Богданова, А.Гуржiй, М. Жалдак, В. Монахов, Г. Козлакова,
C. Кузнецова, Р. Гуревич, I. Серпенко, О. Литвиненко, М. Дивак, В. Долгов, А. £ршов, Ю. Рамський, С. Ракова та шших.
Психолого-педагопчну складову професшно'! дiяльностi особистост вивчали В. Асеев, А. Бодальов, С. Максименко, Т. Яценко - становлення i розвиток особистостi; Т. Кудрявцева, Н. Кузьмша, Б. Ананьев - чинники й етапи профеайного становлення та iншi.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Для досягнення поставлено!' мети дослiджeння були використанi такi методи як порiвняльний аналiз рeзультатiв науково-пeдагогiчних дослщжень, зiставлeння i порiвняння освiтнiх стандар^в, узагальнення досвiду вгтчизняних та закордонних дослщни^в, опитування, анкетування, пeдагогiчнe спостереження, синтез, шдук^я, дeдукцiя, математико-статистичн методи.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Згiдно до стандартiв вищо'! освiти за спeцiальностями 208 Агроiнжeнeрiя та 133 Галузеве машинобудування для бакалаврського рiвня вищо!' освiти майбутн iнжeнeри агропромислового комплексу повиннi володти низкою загальних та фахових компетентностей (Стандарт вищо!' освти, 2018; Стандарт вищо! освти, 2020). Серед них одне з провщних мiсць в процес пiдготовки iнжeнeра займае проектно-конструкторська фахова компетентысть. Вона сприяе розвитку:
- просторово'! уяви та абстрактного мислення у здобувачiв;
- конструктивно-геометричного мислення;
- здiбностeй до аналiзу i синтезу, якi практично рeалiзуються у виглядi побудови цифрових моделей деталей та креслени^в конкретних просторових об'екпв;
- iнших фахових компетентностей здобувачiв i '!х профeсiйного рiвня вцiлому.
Для ефективного формування проектно-конструкторсько! компетентности iнжeнeрiв нeобхiдно дати '!'! визначення, а також з'ясувати и змiст та структуру. Отже, проектно-конструкторська компетентысть визначаеться нами як комплексна, сформована готовнкть iнжeнeра, що виявляеться у здатност до проектування та конструювання на основi володiння вщповщними знаннями, вмiннями i навичками, а також використання сучасних технологш i засобiв проектування для обфунтування вибору i оптимiзацií прийнятих iнжeнeрних ршень.
Вiдповiдно до аналiзу та порiвняння стандартiв (Стандарт вищо! освiти, 2018; Стандарт вищо! освти, 2020), до складу дослщжувано'! компeтeнтностi можна вщнести:
- здатнiсть проектувати мeханiзованi технолопчы процеси сiльськогосподарського виробництва, використовуючи основи природничих та фундаментальних дисциплш;
- здатшсть до конструювання машин на основi графiчних моделей просторових форм та шструметчв автоматизованого проектування;
- здатшсть вттювати iнжeнeрнi розробки у машинобудуванн з урахуванням тeхнiчних аспекпв за усiм життевим циклом машин;
- здатшсть застосовувати комп'ютеризован системи проектування та спецiалiзоване прикладне програмне забезпечення для виршення iнженерних завдань в галузi механiзацií та машинобудування.
Проектно-конструкторська компетентнкть включае наступнi умiння i навички:
- умшня вiдтворювати деталi машин у графiчному виглядi згiдно з вимогами системи конструкторсько''' документацп;
- умшня обробляти графiчну iнформацiю iз застосуванням комп'ютерно' технологи опису i конструювання геометричних форм об'екта, що проектуеться;
- навички конструктивно-геометричного мислення на основi графiчних моделей просторових форм;
- навички проектування деталей машин i мехаычних систем з використанням шструметчв автоматизованого проектування.
Ми погоджуемось з думкою О.Бараново'' (Баранова, 2018), що структуру проектно-конструкторсько''' компетентности можна визначити як еднiсть наступних компонентiв:
- мотивацiйно-цiннiсний: позитивне ставлення до проектування i конструювання у професшнш дiяльностi;
- когнiтивний: теоретичн знання побудови зображень; здiйснення пошуку лiтератури, використання бази даних та шших джерел iнформацií, вмiння будувати типовi елементи деталей та проекцп, вмiння виконувати робочi креслення, есюзи та складальнi креслення, володiння основами комп'ютерно' графiки;
- дiяльнiсний: вмшня оформляти конструкторську документацiю вiдповiдно до нормативних вимог, розраховувати детали вузли i простi механiзми, застосовувати елементи конструювання, застосовувати вщповщы стандарти та довiдковi матерiали, використовувати засоби комп'ютерно' графiки для виконання електронних моделей деталей та креслени^в простих i складних виробiв;
- рефлексивного-оцiночний: визначае рiвень розвитку самооцiнки, розумiння власно'' значимостi в колективi, вiдповiдальностi за результати свое' дiяльностi, самопiзнання i самореалiзацií у професiйному спiлкуваннi, самоаналiз iнженером свое' проектно-конструкторсько''' дiяльностi i и результатiв.
Треба вiдмiтити, що система формування проектно-конструкторсько''' компетентностi iнженерiв АПК повинна враховувати наступнi загальн дидактичнi та психолого-педагогiчнi принципи розвиваючого навчання:
- високий i одночасно доступний рiвень складносп;
- поступовкть i поетапнiсть процесу навчання;
- цтеспрямоване формування креслярських i конструкторський прийомiв та навикiв;
- iндивiдуалiзацiя i диференцiацiя навчання;
- професшна спрямованiсть: можливiсть застосування отриманих знань у майбутнш iнженернiй дiяльностi;
- штегращя: об'еднання та систематизацiя необхщних умiнь i навикiв з фiзико-математичних та загальнотехнiчних дисциплiн.
Проведений ранше аналiз психолого-педагогiчну лiтератури, дав змогу видтити наступний загальний комплекс психолого-педагопчних умов (Антонець, 2016), необхiдних для ефективного формування професшних умiнь та компетентностей:
- позитивна мотива^я студентiв;
- урахування психолопчних та iнтелектуальних властивостей особистосп;
- самостiйна пiзнавальна актившсть студентiв;
- використання iнформацiйних комп'ютерних технологiй.
Розглянемо данi умови бтьш детально в контекстi дослiджуваноí компетентности Пiдвищення рiвня мотивацп майбутнiх iнженерiв i 'х емоцiйного стану е важливою складовою формування проектно-конструкторсько''' компетентности. Проведене опитування та анонiмне анкетування показало, що багато студенев не мають сформованого позитивного ставлення до здшснення професiйноí дiяльностi. Цим пояснюються 'х прогули та небажання здобувачiв вiдвiдувати заняття, а також низька активысть на заняттях i досить часте невиконання домашых та шдивщуальних завдань.
Врахування психологiчних i штелектуальних властивостей особистостi е також обов'язковою умовою формування будь-яких професшних компетентностей, що потребуе врахування в навчальному процес ступеня розвитку мисленнево'' дiяльностi та психологiчних i вiкових особливостей студенев. Зокрема, формування проектно-конструкторсько''' компетентности майбутнiх iнженерiв вiдбуваеться на першому та другому курсу, п^д час вивчення ними переважно фiзико-математичних та загальнотехычних дисциплiн. Цей вт характеризуеться високим рiвнем пiзнавальних процеав, появою нових вимог до себе i оточуючих, змiною основних видiв дiяльностi, здатнiстю до iндукцií, дедукцп та правильних логiчних мiркувань (Антонець, 2016).
Важливою умовою формування професшних умшь е самостшна пiзнавальна активысть iнженерiв. Адже ефективне формування i розвиток дослiджуваноí компетентностi вiдбуваеться ттьки в процесi самостiйноí активно' дiяльностi студентiв. Практична реалiзацiя дано'' педагопчно''' умови, на нашу думку, неможливе без використання шновацшних методiв навчання та сформованих дослщницьких умiнь, першм зацiкавлять i мотивують студентiв до самостшно''' пiзнавальноí активностi, другi дадуть змогу ефективно здiйснювати дану дiяльнiсть.
У цьому контекстi ми погоджуемося з Н. Тализшою, яка видтяе сформованi дослiдницькi вмiння однiею з умов устшно''' професiйноí дiяльностi майбуп-лх фахiвцiв (Тализiна, 1986). Тобто дослщницьк вмiння е невiд'емною складовою професшних компетентностей iнженерiв. Зокрема, використання дослщницьких задач в процесi формування проектно-конструкторсько''' компетентностi дасть змогу навчити: видтяти основну проектно-конструкторську проблему в запропонованому мехаызованому технологiчному процесi; визначати головну мету конструкторсько''' задачi; висувати i формулювати кориснi гiпотези; розмежовувати припущення i доведенi положення; проводити теоретичний аналiз запланованих iнженерних дослщжень; виявляти закономiрностi, узагальнювати й систематизувати отриман результати дослiджень, систематизувати факти i явища; визначати технiчнi аспекти отриманих даних та звiряти промiжнi етапи
конструювання машин i механiзмiв з поставленим технiчним завданням. ^м того, сформованi дослiдниuькi умiння дадуть змогу правильно iнтерпретувати данi, отримаш в ходi розв'язування проектно-конструкторських задач, а також розв'язувати шшм дослщницьк задачi в професiйнiй дiяльностi. Виконання дослщницьких завдань стимулюватиме пiзнавальний штерес майбутнiх iнженерiв до iнших навчальних дисциплш, тим самим пiднiмаючи рiвень внутрiшньоí мотивацГ'' студентiв.
Упровадження шновацшних методiв навчання, як зазначалось раыше, покликано заuiкавить студентiв i сприяти 'х самостiйнiй пiзнавальнiй дiяльностi. Серед шновацшних методiв найбiльш ефективними, на нашу думку, е методи штерактивного навчання. 1нтерактивн технолог'' базуються на постшнш взаемодГ'' всiх учасникiв навчального процесу, побудованi на основi партнерства викладача та студента, що нерозривно пов'язане iз застосуванням самостiйноí та групово' дiяльностi студентiв. Зокрема, ефективне застосування штерактивних методiв навчання, таких як робота в парах, мозковий штурм, аналiз проблеми, моза'ка, робота в мн групах та дтова гра дасть змогу виховати шдивщуальысть майбутнiх iнженерiв за рахунок впровадження в навчально-виховний процес аграрно' освти концепци особиспсно-орiентованого навчання, що також спонукатиме майбутых фахiвuiв до критичного мислення i усвiдомленого пошуку шляхiв розв'язання рiзноманiтних проектно-конструкторських шженерних задач. Ми пропонуемо впроваджувати методи штерактивного навчання на основi введення 'х у окремi теми фiзико-математичних дисuиплiн. Для цього доuiльно розробити вiдповiдну дидактичну модель впровадження даних методiв, яка пов'язувала б окремi теми дисuиплiн з методами штерактивними навчання.
Використання iнформаuiйних комп'ютерних технологш у формi систем автоматизованого проектування та спеuiалiзованого прикладного програмного забезпечення в процеа вивчення таких загальнотехычних дисuиплiн як нарисна геометрiя, шженерна графiка, деталi машин, системи 3^ моделювання та iнженерна та комп'ютерна графiка дозволить покращити бiльшiсть з вище наведених умiнь i навичок проектно-конструкторсько'' компетентностi. Бiльшiсть з перелiчених загальнотехнiчних дисuиплiн вивчаються при тдготовщ iнженерiв аграрного профiлю. Ми погоджуемось з думкою В. Прошкша про те, що впровадження новiтнiх шформацшних технологiй у проuесi пiдготовки майбутых iнженерiв варто застосовувати поетапно. На першому етапi формулюеться теоретична база за допомогою використання усталених технологш, на другому - отриман студентами умшня i навички закрiплюються за допомогою використання онлайн та комп'ютерних програм (Прошкш, 2017). ^м того, новiтнi iнформаuiйнi технолог'' мають переваги порiвняно з традиuiйними методами навчання студенев та покращують ''х мотиваuiю. Застосування комп'ютерно-орiентованих засобiв навчання та технологш доповнено'' реальностi в процеа формування проектно-конструкторсько''' компетентностi iнженерiв дозволить:
- розвинути просторове мислення i уяву;
- полiпшити наочысть та вiзуалiзаuiю об'ектiв креслення;
- поглибити аналiтичнi умiння та операцшы навички;
- ознайомити студентiв з можливостями конструювання машин, оптимiзацiею та моделюванням технолопчних проuесiв i систем;
- суттево зекономити час при розрахунку параметрiв конструктивно'' задачi;
- удосконалити навички роботи з прикладними програмами;
- самостшно знаходити та опановувати шформацю
- швидше орiентуватися в кресленнях;
- оптимiзувати пщходи до розв'язування iнженерно-графiчних завдань.
Вище описаний загальний комплекс психолого-педагопчних умов, на нашу думку, потрiбно доповнити ще однiею педагогiчною умовою, що полягае у широкому використанн можливостей фiзико-математичних та загальнотехнiчних дисuиплiн пщ час формування проектно-конструкторсько''' компетентностi iнженерiв. Зокрема, вивчення таких дисuиплiн як «Вища математика» та <^зика», як е невiд'емною складовою пiдготовки iнженерiв-аграрíiв, ефективно сприяе формуванню аналiтичних, штелектуальних та проективних умiнь iнженерiв (Антонець, 2018), а також закладае базовi навички конструктивно-геометричного мислення та початковi умiння обробки графiчноí iнформаu" i моделювання. Цi навички входять до змкту дослiджуваноí компетентностi. Наведемо перелт тем зазначених дисuиплiн, розгляд яких максимально сприяе формуванню проектно-конструкторсько'' компетентности студентiв, до нього можна вщнести наступнi теми: «Вектори», «Пряма на Площиы», «Площина», «Пряма у простора», «Кривi 11-го порядку», «Поверхнi 11-го порядку», «Кшематика та динамiка поступального руху матерiальноí точки та твердого тта», «Динамiка обертального руху твердих тт». В свою чергу таю загальнотехычы дисuиплiни як «Нарисна геометрiя», «1нженерна та комп'ютерна графiка», «Деталi машин» та «Системи 3-D моделювання» повыстю наuiленi на формування проектно-конструкторсько'' компетентности iнженерiв i спираються на попередньо сформован вiдповiднi умiння i навички студентiв пiсля вивчення ними фiзико-математичних дисuиплiн.
У ходi проведених опитувань, бесiд та анкетування студентiв було виявлено, що на ''х думку вивчення фiзико-математичних дисциплш:
- формуе загальнонауковi умшня i навички, що входять до складу проектно-конструкторських умшь - 67 %;
- сприяе оволодшню методами математико-статистичного аналiзу та моделювання - 58 %
- закладае навички роботи з комп'ютерними програмами, необхщними для подальшо'' дiяльностi - 78 %;
- формуе здатысть до дослщницько'' дiяльностi - 55 %;
- закладае фундамент для подальшо' професшно' пщготовки майбутнiх iнженерiв - 70 %.
Таким чином, при формуванн професшних компетентностей майбутнiх фахiвцiв технiчних та технологiчних спеuiальностей визначальним, на нашу думку, е початковий етап, який характеризуеться вивченням циклу фундаментальних дисциплш. Рiвень професшно''' пщготовки фахiвця шженерного профiлю залежить вщ рiвня його базово' фундаментально' пщготовки. Згiдно проведених дослiджень (Антонець, 2016) наведемо найбтьш суттевi загальнi шляхи
впливу фiзико-математичних дисциплш на процес формування професшних умшь майбутшх iнженерiв в систе/wi аграрно!' освiти:
- формування евристично-пошукового мислення в процесi розв'язування прикладних задач;
- умшня проводити експеримент, дтити його на етапи, пояснювати й оформлювати результат;
- побудова теоретичних моделей як умшня видтяти головне в складних явищах;
- оволодшня загальними iдеями й принципами природничо-наукових знань (умшня спостер^ати, аналiзувати й пояснювати данi спостережень);
- усвщомлення методiв наукового пiзнання та |'хнього спiввiдношення;
- умiння розглядати явища й процеси у взаемозв'язку, формування здатностi до усвiдомлення причинно-наслiдкових зв'язкiв;
- розвиток рефлексивного мислення, творча актившсть, здатнiсть до штутивного мислення.
Отже, використання можливостей фiзико-математичних та загальнотехнiчних дисциплiн в процес формування дослiджуваноï компетентностi iнженерiв АПК е ще однieю необхщною педагогiчною умовою. Потрiбно також зазначити, що вона передбачае не ттьки набуття студентами вiдповiдних базових проектно-конструкторських умшь i навикiв, а й формування у них цто'| низки загальних та фахових компетентностей, серед них:
- здатшсть застосовувати знання у практичних ситуа^ях;
- здатшсть генерувати новi ще'|;
- здатшсть проведення дослщжень;
- здатшсть застосовувати фундаментальн науковi факти, концепцп, теорп, принципи для розв'язування професiйних задач i практичних проблем АПК;
- здатшсть застосовувати типовi аналiтичнi методи для розв'язування шженерних завдань машинобудування та ефективнi кiлькiснi методи математики i фiзики, для розв'язування прикладних шженерних задач.
Отже, застосування вище окреслених умов та технологiй покликано позитивно вплинути на формування проектно-конструкторсько'|' компетентностi iнженерiв АПК, тому Ух слщ видiлити, як необхщн психолого-педагогiчнi умови ефективного формування дослщжувано'|' компетентностi.
Пiдсумовуючи проведене дослiдження видтимо наступнi психолого-педагогiчнi умови формування проектно-конструкторсько'|' компетентностi iнженерiв аграрного профтю:
- позитивна мотивацiя студентiв;
- урахування психолопчних особливостей розвитку особистосп;
- органiзацiя самостiйноï пiзнавальноï дiяльностi студентiв у процесi керованоУ науково-дослщницько'|' роботи;
- використання методiв штерактивного навчання;
- використання iнформацiйних комп'ютерних технологiй, зокрема технологiй доповненоУ реальности
- використання можливостей фiзико-математичних та загальнотехшчних дисциплiн.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
З'ясовано змiст та структуру дослщжувано'|' компетентностi, окреслено психолого-педагопчш умови, що дають змогу бтьш ефективно сформувати проектно-конструкторську компетентнiсть майбутшх фахiвцiв технiчних та технологiчних спеб^альностей у ЗВО аграрного профiлю.
У подальшому доцiльно визначити критерп та показники сформованосп дослiджуваноï компетентностi та розробити вщповщну органiзацiйно-функцiональну модель ÏÏ формування, яка б об'еднувала вс необхiднi елементи педагогiчного процесу зпдно до визначених складових проектно-конструкторсько!' компетентности, а також Грунтувалась на виокреслених психолого-педагопчних умовах та принципах розвиваючого навчання.
Список використаних джерел
1. Антонець А.В. Психолого-педагопчш передумови формування професшних умшь майбутшх агроiнженерiв. Вкник Глухiвського нацiонального педагогiчного унiверситету iменi Олександра Довженка. Глухiв : РВВ Глухiвського НПУ iм. О. Довженка, 2016. Вип. 32. С. 109-113.
2. Антонець А.В. Особливосл формування професшних умшь агроiнженерiв в процеа вивчення математичних дисциплш. Вкник Глухiвського нацiонального педагогiчного унiверситету iменi Олександра Довженка. Глухiв : РВВ Глухiвського НПУ iм. О. Довженка, 2018. Вип. (3) 38. С. 46-52. DOI: 10.31376/2410-0897-2018-3-38-46-52
3. Баранова О.В. Структура проектно-конструкторсько! компетентности майбутнiх iнженерiв. Розвиток укранського села - основа аграрно'1' реформи в Укра'ш : матер'шли причорноморськоÏ регональноÏ науково-практичноÏ конференцп професорсько-викладацького складу (м. МиколаУв, 25 - 27 квпн 2018 р.). МиколаУв : МНАУ, 2018. С. 61-65.
4. Овчарук О.В. Компетентности як ключ до оновлення змкту освiти. Стратегiя реформування освти в Украш. К.: К1С, 2003. С.68-75.
5. Прошкш В.В. Формування проектно-конструкторсько!' компетентностi майбутнiх iнженерiв засобами 1КТ . В/'сник Унiверситету iменi Альфреда Нобеля. Серiя : Педагогка i психологiя. 2017. № 1. С. 247-252.
6. Стандарт вищо'|' освiти за спещальшстю 208 «Агроiнженерiя» галузi знань 20 «Аграрш науки та продовольство» для першого (бакалаврського) рiвня вищоУ освiти: наказ МЫстерства освiти i науки Украши вщ 05.12.2018 р. № 1340. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/12/208-agroinzheneriya-bakalavr.pdf.
7. Стандарт вищоУ освти за спецiальнiстю 133 «Галузеве машинобудування» галузi знань 13 «Мехашчна iнженерiя» для першого (бакалаврського) рiвня вищо'|' освiти: наказ Мiнiстерства освти i науки Украши вiд 16.06.2020 р. № 806. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vyshcha/standarty/2020/06/ 17/133%20 Haluzeve% 20mashynobuduvannya%20bakalavr.pdf
8. Талызина Н.Ф. Профессия педагога в условиях НТР. Совершенствование педагогического мастерства преподавателей. М. : Знание, 1986. 112 с.
References
1. Antonets, A.V. (2016) Psykhologho-pedaghoghichni peredumovy formuvannja profesijnykh uminj majbutnikh aghroinzheneriv [Psychological and pedagogical prerequisites for the formation of professional skills of future agroengineering]. Bulletin of the Glukhiv National Pedagogical University [in Ukrainian].
2. Antonets, A.V. (2018) Osoblyvosti formuvannia profeciinykh umin ahroinzheneriv v protsesi vyvchennia matematychnykh dystsyplin [Features of formation of professional skills of agroengineering in the process of studying mathematical disciplines]. Bulletin of the Glukhiv National Pedagogical University [in Ukrainian].
3. Baranova, O.V. (2018) Struktura proektno-konstruktors'koyi kompetentnosti maybutnikh inzheneriv [The structure of design competence of future engineers]. The development of the Ukrainian countryside is the basis of agrarian reform in Ukraine: materials of the Black Sea regional scientific-practical conference of the teaching staff [in Ukrainian].
4. Ovcharuk, O.V. (2003) Kompetentnosti yak klyuch do onovlennya zmistu osvity [Competences as a key to updating the content of education]. Education reform strategy in Ukraine [in Ukrainian].
5. Proshkin V.V. (2017) Formuvannya proektno-konstruktors'koyi kompetentnosti maybutnikh inzheneriv zasobamy IKT [Formation of design competence of future engineers by ICT]. Bulletin of Alfred Nobel University. Series: Pedagogy and psychology[in Ukrainian].
6. Standart vyshchoi osvity za spetsialnistiu 208 «Ahroinzheneriia» haluzi znan 20 «Ahrarni nauky ta prodovolstvo» dlia pershoho (bakalavrskoho) rivnia vyshchoi osvity: nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 05.12.2018 r. № 1340. [Standard of higher education in specialty 208 «Agroinengery» of the field of knowledge 20 «Agrarian sciences and food» for the first (bachelor) level of higher education: order of the Ministry of Education and Science of Ukraine from December 5 2018, № 1340]. Retrieved from https://mon.gov.ua/ storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/12/208-agroinzheneriya-bakalavr.pdf [in Ukrainian]
7. Standart vyshchoyi osvity za spetsial'nistyu 133 «Haluzeve mashynobuduvannya» haluzi znan' 13 «Mekhanichna inzheneriya» dlya pershoho (bakalavrs'koho) rivnya vyshchoyi osvity: nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrayiny vid 16.06.2020 r. № 806. [Standard of higher education in the specialty 133 "Industrial Engineering" in the field of knowledge 13 "Mechanical Engineering" for the first (bachelor's) level of higher education: the order of the Ministry of Education and Science of Ukraine from 16.06.2020 № 806] Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/vyshcha/standarty/2020/06/ 17/133%20 Haluzeve% 20mashynobuduvannya%20bakalavr.pdf [in Ukrainian].
8. Talizy'na N.F. (1986). Professy'ya pedagoga v uslovy'yax NTR [Profession of the teacher in the conditions of scientific and technological revolution] Perfection of pedagogical mastery of teachers [in Russia].
STRUCTURE, CONTENT AND CONDITIONS FORMATION OF DESIGN COMPETENCE OF FUTURE AGRICULTURAL ENGINEERS IN THE PROCESS OF STUDYING THEM PHYSICO-MATHEMATICAL AND GENERAL TECHNICAL DISCIPLINES Anatoly Antonets
Poltava State Agrarian Academy, Ukraine
Abstract.
Formulation of the problem. The ever-growing world description of agricultural production has managed to provide a high need for highly qualified engineers. The rapid progress of new technologies requires future agricultural specialists to be able to quickly learn and use the means of modern agricultural production. Agricultural free economic zones need to look for new approaches to improve the quality of training of future engineers who can compete in today's labor market. The design competence of agricultural engineers is one of the most important professional components of their future professional activity. Qualitative formation of this competence, in turn, is impossible without a clear clarification of the content, structure, and pedagogical conditions of its formation.
Materials and methods. The study uses such methods as analysis of research results, comparison, and comparison of educational standards, a generalization of researchers' experience, surveys, questionnaires, pedagogical observation, synthesis, induction, deduction, mathematical and statistical methods.
Results. The content of competence is clarified: the ability to reproduce machine parts in graphical form, skills of designing machine parts, skills of constructive-geometric thinking, ability to process graphic information. Its structure is outlined: the ability to design mechanized technological processes of agricultural production; ability to design machines based on graphic models and computer-aided design tools; ability to implement engineering developments in mechanical engineering; ability to use computer-aided design systems. The complex of conditions formation of this competence is outlined.
Conclusions. The clarified content, structure, and psychological and pedagogical conditions allow to more effectively form the design competence of engineering specialists in agricultural universities and direct further research to develop an appropriate model of its formation.
Keywords: design competence, agricultural engineers, content, structure, pedagogical conditions
