CC BY
17Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 2. С.452-455.
УДК 811.161
СТРУКТУРА ТА СКЛАД ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ 13 СЕМАНТИКОЮ ПОЗИТИВНО! ЕСТЕТИЧНО! ОЦ1НКИ
П'1дгородецька I. Ю.
Харк1вський нац1ональний економ1чний ун1верситет, м. Харк1в, УкраГна
У стaттi розглянуто лексичш одинищ з семантикою позитивное естетичноЧ оцтки, яю було виокремлено з художтх текстiв для дтей (II пол. Х1Х - поч. ХХ ст.). Схарактеризовано Чх структуру та семантичш складники. Здшснено порiвняльний аналiз Чх компонентного складу.
Ключовi слова: лексична одиниця, позитивна естетична оцтка, сема.
Актуальшсть. Увагу сучасних лшгвют!в привертають питания розвитку лексично! семантики ств, яю позначають непредметш сутносп. Краса як лшгвокультурний феномен укра!нсько! ментальносп постае складним i багатовимiрним явищем, дослщжуваним у фшософи, естетищ, психологи, мистецтвозиавствi, мовозиавствi. З огляду на це, тематика нашо! розвщки е актуальною. Науковий штерес автора дослiджеиия становить мовний аспект вираження в лiтературиих текстах для дгтей (II пол. Х1Х - поч. ХХ ст.) краси як художньомовно! ушверсалп - семантично! категори, об'ективовано! лексико-граматичними й стилiстичиими ресурсами.
Мета роботи - визначення та порiвияиия структурного складу лексичних одиниць зi значенням позитивно! естетично! оцiнки.
В укра!нськш лiнгвiстицi одинищ iз семантикою естетично! оцiнки розглядають В. Скляренко [9], О. Тищенко [12] (етимологiчний аспект); Л. Лисиченко [6] (структура лексичного значення); С. Ермоленко [4], О. Маленко [7], Н. Сукаленко [11] (образш засоби вербалiзацi! краси); Т. Космеда [5] (прагматичний аспект); О. Цапок [13] (концептуальний аналiз). У зарубiжних мовознавчих стуцiях вiдображення естетичних оцiнок у рiзних мовах дослiджують Н. Арутюнова [1], С. Вольф [3], Ю. Мещерякова [8] та ш.
Дослщження художньо-мовних унiверсалiй краса на матерiалi художнiх текстiв передбачае виявлення лексичних одиниць з ядерним значенневим компонентом позитивного естетичного оцшювання та порiвняльний аналiз !х структурних складових. Методом суцiльно! вибiрки встановлено лексичш одиницi iз семантикою позитивно! естетично! оцшки, якi представляють дослщжувану унiверсалiю в хуцожнiх текстах для дгтей. До них належать лексема краса, синошми та похiднi ще! лексеми (врода, красивий, красний, прекрасний), а також прикметники, яю виражають естетичну оцiнку (гарний, дивний, милий, розкшний, чаргвний, чудовий). Зв'язок дескриптивного та власне оцшного (емотивного) смислу в значеннях ^в найбiльш виявляе себе в системi прикметникiв, для яких ознакова семантика е основною [3, с. 29].
Словники сучасно! укра!нсько! мови подають таю дефшщп поданих одиниць: краса - 1. Властивють, якiсть гарного, прекрасного; 2. Оздоба, прикраса кого-небудь, чого-небудь; 3. Гарна, приваблива зовшшшсть; урода; 4. заст. Красуня [10, т. 4, с. 326; 2, с. 581]; врода (урода) - 1. Сукупшсть уроджених фiзичних рис людини; зовнiшнiй вигляд; 2. Сукупшсть зовшшшх рис, якостей людини, як справляють приемне враження; краса, уродливють; 3. перен., розм. Красива вродлива людина; 4. перен., заст. Сукупшсть природних явищ, якi милують зiр; гарнi краевиди» [10, т. 1, с. 759-760]. Порiвнюючи лексичнi значення слiв краса i врода, зазначаемо, що, хоча вони мають однакову кшькють ЛСВ, перше мае ширше значення, оскiльки стосуеться не лише зовшшшх рис людини, а й властивостей природних об'екпв, речей, створених людиною.
Лексема гарпий мiстить ощнний компонент у таких ЛСВ: «1. Приемний зовшшшм виглядом; який вщзначаеться гармонiею барв, лiнiй i т. ш.; який мае привабливу зовшшшсть, приваблиш риси обличчя; приемний для слуху, милозвучний; блискучий, ефектний; 2. Який мае позитивш якостi або властивоси, цiлком вiдповiдае вимогам, заслуговуе схвалення; який сприяе успiховi, пов'язаний з ним; вдалий; 3. у знач. iм. гарне. Те, що мае позитивш якосп, властивостi, заслуговуе схвалення; 4. З позитивними моральними якостями (про людину); який мае досвщ, знае свою справу; зразково! поведшки» [10, т. 2, с. 34]. Сема позитивного естетичного ощнювання присутня в ЛСВ 1, тода як ЛСВ 2, 3 мютять компонент загально! позитивно! оцiнки, а ЛСВ 4 -позитивно! етично! ощнки. Лексема хороший мае два ЛСВ, як в цiлому збтаються з ЛСВ 2 та ЛСВ 4 лексеми гарпий: «1. Який мае позитивш якосп або властивосп... // Схвальний, приемний // Те саме, що милозвучний // Гарний, справжиш (про життя) // Ясний, теплий, тихий, сонячний (про погоду, пору дня, року i т. ш.) // Який приносить щастя, радiсть, задоволення i насолоду; 2. Який вщзначаеться позитивними моральними якостями (про людину)» [10, т. 11, с. 129-130].
Значення лексеми красивий частково збтаються зi значенням лексеми гарпий, що засвщчено у словниках: красивий «те саме, що гарний 1» [10, т. 4, с. 326]. Слово красивий шдкреслюе зовшшню позитивну ознаку речей, природних об'екпв, людини, тодi як гарпий може означати позитивш внутршш властивостi людини. Слово вродливий (уродливий) зi значенням «який мае приемне обличчя, вигляд; гарний, красивий» [10, т. 1, с. 760] вживаеться для загально! позитивно! естетично! характеристики людини.
Рщко вживаним морфолопчним варiантом слова красивий е прикметник краспий: «те саме, що гарний 1; прекрасний, чудовий; // Який мае привабливу зовшшшсть; уродливий [10, т. 4, с. 326]. Це слово реалiзуе вщтшок прямого значення «який мае привабливу зовшшшсть; уродливий (у 1 знач.)» i мае спшьну сему зi словом красивий - приемний зовшшшстю.
Аналiз структури лексичних одиниць краса, врода, красивий, краспий, гарпий, вродливий дае змогу визначити !х компонентний склад: «властивють», «зовшшня привабливють» (позитивна естетична ощнка), «внутрiшнi позитивнi характеристики» (позитивна етична оцiнка). Лексема прекраспий, маючи такий самий набiр сем в ЛСВ 1, 2, 5, в^^зняеться наявшстю семи «дуже»: «1. Який вщзначаеться надзвичайною красою, милуе око гармошею барв, лiнiй i т. ш.; дуже гарний; який мае дуже привабливий вигляд; який справляе надзвичайно приемне, сильне враження; надзвичайно приемний для слуху; милозвучний; 2. Який мае надзвичайш позитивш
Пдгородецька I. Ю.
риси, моральш якост i т. iн. (про людину); надiлений надзвичайним умiнням робити що-небудь; 3. Довершений за формою i змiстом; досконалий; який вирiзняеться серед шших подiбних явищ, предметiв тощо сво!ми надзвичайними якостями, особливостями i т. iн. 5. Те, що е втiленням краси, що вщповщае !! iдеалам, викликае у людини найвищу естетичну насолоду» [10, т. 7, с. 534-535].
Прикметники дивний, милий, пишний, розюшний, чаргвний, чудовий виражають позитивну оцiнну семантику як у прямих, так i в похщних значеннях: дивний - 2. Дуже гарний; чудовий, чарiвний» [2, с. 294]; милий - 1. Дуже приемний, лапдний у стосунках з людьми; хороший, симпатичний. // Який привертае увагу приемною зовтштстю, приемним виглядом. // Який викликае почуття задоволення; дуже приемний (про звуки голосу, смiху тощо). // Пов'язаний з приемними переживаннями; сповнений привiтностi, доброзичливостi; люб'язний [2, с. 666];розкшний - 3. Щедрий на природн багатства; багатий, красивий; буйний у своему ростi, цвтнт; 4. Який вiдзначаеться красою, пиштстю, яскравiстю; щедрий на тепло, яскравi фарби; 5. Який задовольняе найвищi естетичнi вимоги, смаки; вишуканий, прекрасний; з красивою, привабливою зовнiшиiстю (про людину); в яскравому вбраннi [10, т. 8, с. 699-700; 2, с. 1245]. пишний -1. Буйний у своему розквт;... 5. Який приваблюе своею чарiвmстю, незвичайтстю; привабливий, дуже гарний; 6. Який складаеться з рiзних кольорiв; багатобарвний, барвистий [2, с. 945]. чудовий - 1. Прекрасний, чудесний (у 2 знач.). 2. З високими моральними якостями (про людину); добро! вдач^ тихий, слухняний [10, т. 11, с. 375]. чаргвний: «2. перен. Надзвичайно, дуже гарний; чудовий. // Незвичайний, дивний, загадковий у своему вияв^ // Який захоплюе неповторнiстю, красою. // Який приваблюе своею зовтштстю або внутрштм, духовним свiтом; надзвичайно вродливий. // Неповторний своею мелодiйнiстю, красою. // Який мае велику естетичну силу впливу (про мистецтво)» [10, т. 11, с. 269-270; 2, с. 1593]. Зазначет лексичт одиницi об'еднують семи «позитивна ощнка», «зовнiшня ознака», «найвищий ступiнь вияву ознаки». Лише в окремих ЛСВ лексеми милий виступае семантичний складник «внутрiшня характеристика».
Висновки. Отже, аналiз структури та компонентного складу лексичних одиниць краса, врода, гарний, красивий, красний, прекрасний, вродливий, дивний, милий, пишний, розкшний, чаргвний, чудовий, хороший дае тдстави вважати, що зазначет слова експлшують художньо-мовну ушверсалда краса, оскiльки семантика позитивно! оцшки формуе ядро !х лексичного значення. Диференцiальними постають семантичнi складники «ознака природного / штучного об'екта», «характеристика людини», «зовшшня привабливiсть», «внутршш позитивнi властивостi», «найвищий ступiнь вияву ознаки». Перспективу подальших дослiджень вбачаемо у з'ясуванш особливостей функцiонування зазначених одиниць у мовi творiв для дтей.
Список л1тератури
1. Арутюнова Н. Д. Истина. Добро. Красота: Взаимодействие концептов / Н. Д. Арутюнова //
Логический анализ языка. Языки эстетики: Концептуальные поля прекрасного и безобразного.
- М.: Индрик, 2004. - С. 5-29.
2. Великий тлумачний словник сучасно! укра!нсько! мови / [укладач 1 голов. ред. В. Т. Бусел].
- К.: 1ршнь : Перун, 2007. - 1736 с.
3. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Е. М. Вольф. - М.: Наука, 1985. - 229 с.
4. Ермоленко С. Я. Мовно-естетичш знаки украшсько! культури / С. Я. Ермоленко. - К.: 1нститут укра!нсько! мови НАН Укра!ни, 2009. - 352 с.
5. Космеда Т. А. Аксюлопчш аспекти прагмалшгвютики: формування i розвиток категори оцiнки / Т. А. Космеда. - Львiв: ЛНУ iм. I. Франка, 2000. - 350 с.
6. Лисиченко Л. А. Багатозначшсть у лексико-семантичнш система структурний, семантичний, когнiтивний аспекти / Л. А. Лисиченко. - Харюв: Основа, 2008. - 272 с.
7. Маленко О. О. Лшгво-естетична штерпретащя буття в укра!нськш поетичнiй мовотворчостi (вiд фольклору до постмодерну) / О. О. Маленко. - Харюв: Основа, 2010. - 488 с.
8. Мещерякова Ю. В. Красота // Антология концептов. - М.: Гнозис, 2007. - С. 88-102.
9. Скляренко В. Г. Етимолопчш розвщки // Мовознавство. - 1997. - № 4-5. - С. 11-16.
10. Словник украшсько! мови. В 11 томах / I. К. Бшодщ [голов. ред.]. - К.: Наукова думка, 1970-1982. Т. 1: Укра!нська мова. - 1970. - 799 с.: ш.
Т. 2: Украшська мова. - 1971. - 550 с.: ш. Т. 4: Украшська мова. - 1973. - 840 с.: ш. Т. 7: Украшська мова. - 1976. - 723 с.: ш. Т. 8: Украшська мова. - 1977. - 927 с: ш. Т. 11: Украшська мова. - 1980. - 699 с.: ш.
11. Сукаленко Н. И. Отражение обыденного сознания в образно-языковой картине мира / Н. И. Сукаленко. - К.: Наукова думка, 1992. - 160 с.
12. Тищенко О. В. Обрядова семантика слов'янських мов у зютавно-типолопчному аспект : автореф. дис. ... докт. фшол. наук: 10.02.15 / О. В. Тищенко. - К., 2001. - 32 с.
13. Цапок О. М. Мовш засоби репрезентащ! концепту КРАСА в поезп украшських шютдесятниюв : автореф. дис. ... канд. фшол. наук: 10.02.01 / О. М. Цапок. - Черкаси, 2004. - 20 с.
Подгородецкая И. Ю. Структура и состав лексических единиц с семантикой положительной эстетической оценки // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 2. - С.452-455.
В статье рассмотрены лексические единицы с семантикой положительной эстетической оценки, выделенные из художественных текстов для детей (II пол. XIX - нач. ХХ вв.). Охарактеризованы их структура и семантические составляющие. Осуществлен сравнительный анализ их компонентного состава.
Ключевые слова: лексическая единица, положительная эстетическая оценка, сема.
Pidgorodetska I. Y. The structure and composition of the lexical units with semantics of positive aesthetic estimation // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 2. - P.452-455.
In the article lexical units with semantics of positive aesthetic estimation, abstracted from fiction texts for children (2nd half XlXth - beginning XXth centuries) are considered. Their structure and semantic constituents are characterized. The comparative analyse of their component composition is realised.
Key words: lexical units, positiv aesthetic estimation, seme.
Поступила до редакцп 02.03.2011 р.
