CC BY
16
© Тихолаз В. О., Гумшський Ю. Й., Коньков Д. Г. УДК 611.818.013
Тихолаз В. О., ГумНський Ю. Й., Коньков Д. Г.
СТРУКТУРА ТА МОРФОЦИТОМЕТРИЧН1 ПАРАМЕТРИ ЗАДНЬОГО ЯДРА БЛУКАЮЧОГО НЕРВА В ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ
Вiнницький нацiональний медичний унiверситет iм. М. I. Пирогова
(м. Вшниця)
tikholaz.vo@gmail.com
Робота е фрагментом планово! науково! роботи кафедри анатомИ людини В1нницького нац1онального медичного ун1верситету 1м. М. I. Пирогова «Встанов-лення законом1рностей органо- та г1стогенезу I топо-графИ внутр1шн1х орган1в грудно!, черевно! порожнин, а також структур центрально! нервово! системи пло-д1в людини (макроскоп1чне, г1столог1чне, 1мунопсто-х1м1чне та УЗ-дослщження). Пор1вняння отриманих даних з аналопчними у плод1в з вродженими аномал1-ями розвитку» (№ державно! реестрацп 0113и05070).
Вступ. Встановлення структури та топограф!! не-йронних комплекс1в довгастого мозку в процес1 вну-тр1шньоутробного розвитку е актуальним не лише для розкриття механ1зм1в ембрюгенезу довгастого мозку, ядра якого е регуляторними центрами житте-во важливих рефлекс1в орган1зму людини, але й для з'ясування його нормальних морфометричних пара-метр1в та г1стоструктури в р1зн1 терм1ни гестац1! I, як наслщок, пошуку в1дхилень в1д нормального розвитку його структур [2].
Задне ядро блукаючого нерва мютиться в до-рзальн1й частин1 довгастому мозку, латерально вщ ядра пщ'язикового нерва. Вегетативн1 (прегангл1-онарн1) волокна, що починаються в задньому ядр1 блукаючого нерва, зд1йснюють рухову 1ннервац1ю гладенько! мускулатури трахе!, бронх1в, стравоходу, шлунку, тонко! I частини товсто! кишки; секреторн1 волокна даного ядра прямують до шлунку I пщшлун-ково! залози; гальм1вн1 волокна - до серця, а вазомоторы до судин [5].
В електроф1зюлопчних та пстолопчних досл1-дженнях на тваринах встановлено, що задне ядро блукаючого нерва представлене гетерогенними нейронами по розм1ру, ф1зюлопчному типу та морфолог!!. В даному ядр1 видтено два основних типи нейроыв: бтыхм за розм1ром мультиполярн1, як1 мю-тяться в ростральн1й та каудальнм частинах ядра I е за функц1ею моторними або секреторними та меншм за розм1ром б1полярн1 нейрони, як1 м1стяться у вентральнм частин1 ядра I за функц1ею е чутливи-ми нейронами [6]. В експериментах на тваринах ви-явлено, що в задньому ядр1 блукаючого нерва кшок I щур1в е група нейрон1в з фазними реакц1ями на аферентн1 подразнення блукаючого нерва I стшки шлунку [1]. Вважаеться, що чутлив1 нейрони задньо-го ядра блукаючого нерву отримують аферентну ш-формац1ю з перифери, в1д спинного мозку та вищих в1дд1л1в головного мозку [5].
HayKOBi дослiдження, якi б стосувались морфометричних napaMeTpiB заднього ядра блукаючого нерва виконан переважно на тваринах [4]. Ембрюгенез даного ядра у людини описаний в наукових працях T. Nara [et al.] (1991) [7] та G. Cheng [et al.] (2008) [3].
Бтыш детальне дослiдження ембрiогенезy заднього ядра блукаючого нерва в рiзнi перюди вну-трiшныоyтробного розвитку дозволить не лише встановити певн зaкономiрностi його розвитку, але й поеднати морфологiчнi змiни, що вiдбyвaютыся в даному ядрi з появою характерних рефлекторних реaкцiй та фyнкцiй.
Мета дослщження. Встановити структуру, мор-фометричнi параметри заднього ядра блукаючого нерва та карюцитометричы параметри нервових кгмтин, якi його формують у ембрюыв та плодiв людини рiзного гестaцiйного вiкy та виявити законо-мiрностi морфогенезу даного ядра.
Об'ект i методи дослiдження. Проведено мор-фологiчне та гiстологiчне дослiдження ембрюыв та плодiв людини вiд 6 до 40 тижыв внyтрiшныоyтроб-ного розвитку (табл. 1). Вковий склад об'ек^в до-слiдження визначали за зведеними таблицями Б.М. Петтена (1959), А.Г. Кноре (1967), Т. Садлера (2001) на пiдстaвi вимiрювaння ™'яно-п'ятково! довжини
Таблиця 1.
Розподiл ембрюшв та плодiв людини по вiкових групах
Вiк, тиж. Ктьюсть ТКД,мм
6-7 10 18,2±2,4
8-9 15 45,2±3,1
10-11 21 72,1±3,2
12-13 24 81,2±3,5
14-15 28 119,0+4,7
17-18 14 154,3+4,9
20-21 17 202,8+5,4
22-23 13 234,4+7,8
25-26 18 257,3+10,2
28-29 17 298,1+12,7
30-31 10 307,1+12,2
33-34 15 337,3+13,3
37-38 16 352,3+16,1
39-40 12 374,5+19,2
Всього: 230
(ТКД). Ембрюыв та плодiв людини було роздiлено на 14 вкових груп (табл. 1).
Матерiал для доотдження був отриманий пiсля переривання ваптносп, вади розвитку ЦНС вщсутнк Також дослiдження виконано на мертвонароджених, якi загинули вiд причин, не пов'язаних i3 захворю-ваннями головного або спинного мозку у вщносно здорових матерiв. Препарування проведено у Bi-нницькому обласному патологоанатомiчному бюро та пологових будинках м. ВЫницк Матерiали досл^ дження не суперечать основним бюетичним нормам ГельсiнськоI деклараци прийнято! 59 Генеральною асамблеею Всесвггньо! медично! асоцiацiI у 2008 роцк
Отриманi препарати фiксували 10% нейтраль-ним розчином формальдегiду, готували з них целу!-диновi та парафiновi блоки. В наступному виконува-ли сермы горизонтальнi зрiзи довгастого мозку на рiвнi середини олив, товщиною 6-8 мкм, якi забарв-лювали гематоксилiн-еозином, толу!диновим синiм по Нюлю. При описаннi нервових клiтин використо-вували класифiкацiю П.Н. Gрмохiна (1969), вщповщ-но до яко! нервовi клiтини подiляли на соматохром-ы, в яких переважае об'ем цитоплазми над об'емом ядра, цитохромнi, як характеризуються малим, ледь помiтним общком цитоплазми та карiохромнi, в яких бтыш чiткий обiдок цитоплазми, але об'ем ядра переважае над об'емом цитоплазми.
Мiкроскопiю i фотографування препара^в проводили з використанням мiкроскопiв Unico G380, МБС-9, вiдеозахват виконували камерою Trek. За допомогою програмного забезпечення «ToupViev 3.7» у кожному з 230 об'ек^в дослiдження визнача-ли площу заднього ядра блукаючого нерва на трьох зрiзах проведених через середину олив довгастого мозку в 6 полях зору. Також за допомогою дано! про-грами визначали середню площу нервових кгмтин та !х ядер. Ктьюсть клггин для аналiзу по кожному зрiзу склало вiд 40 до 50.
Цифров1 данп були опрацьованп статис-тично за допомогою програмного забезпечення «Statistica 6.0». Оцiнювали пра-вильнiсть розподiлу ознак по кожному з отриманих варiацiйних рядiв, середне зна-чення кожно! ознаки та стандартне квадра-тичне в^илення. Для порiвняння статис-тичних показникiв, якi представлен в певнiй хронологiчнiй послiдовностi, у виглядi мо-ментного динамiчного ряду, було викорис-тано ланцюговi показники змЫи рiвнiв ди-намiчних рядiв. Достовiрнiсть вiдмiнностей значень мiж незалежними юльюсними величинами визначали за допомогою t-критерiя Стьюдента (при нормальному розпод^ ознак) або U-критерiю Мана-У^ы (якщо розподiл ознак не вщповщав нормальному).
Результати дослiдження та 'Гх обгово-рення. У плодiв людини 8-9 та 10-11 тижыв внутршньоутробного розвитку (ВР) задне ядро блукаючого нерва (ЗЯБН) представ-лене великою юльюстю щiльно розташо-ваних нейроыв i мiститься дорзально (кау-дальна частина ядра) або дорзолатерально
(ростральна частина ядра) по вщношенню до ядра пщ'язикового нерва, аналопчно як i у доросло! людини (рис. 1 А).
У плодiв людини 14-15 тижыв ВР дане ядро пред-ставлене двома суб'ядерними комплексами - вен-тральним та дорзальним (рис. 1 Б).
У плодiв людини з 17-18 по 39-40 тижн ВР в ЗЯБН можна видтити три суб'ядерн комплекси - вен-тральний, дорзальний та каудальний (рис. 1 В, 1 Г).
Середня площа ЗЯБН в процес пренатального онтогенезу мае тенденцю до збтьшення у плодiв людини з 8-9 по 39-40 тиждень ВР (рис. 2). У плодiв людини 8-9 тижыв ВР середня площа правого ЗЯБН становить 0,02±0,001 мм2, лiвого - 0,03±0,001 мм2, а у плодiв людини 39-40 тижыв вiдповiдно 0,04±0,001 мм2 та 0,06±0,001 мм2 (табл. 2). Встановлено в 27,5 раз бтыше значення середньо! площi правого ЗЯБН та в 16 раз бтыше значення пло1^ лiвого ЗЯБН у плодiв людини 39-40 тижыв ВР порiвняно з даними показниками у плодiв людини 8-9 тижыв ВР (р<0,001).
Найбiльший темп зростання середньо! пло1^ ЗЯБН, на 160% правого ядра та 200% лiвого ядра, виявлений у вковм груп плодiв людини 17-18 тижыв ВР в якiй середня площа правого ЗЯБН становить 0,13±0,002 мм2, л i во го - 0,12±0,003 мм2 порiвняно з вiковою групою 14-15 тижыв ВР в якiй середня площа правого ЗЯБН становить 0,05±0,002 мм2, л^ вого - 0,04±0,001 мм2 (р<0,001). Дещо нижчi темпи зростання середньо! площi ЗЯБН зафiксованi у вко-вiй групi 10-11 тижыв ВР на 100% правого та лiвого ядра, в якiй середня площа правого ЗЯБН становить 0,04±0,001 мм2, лiвого - 0,06±0,001 мм2 порiвняно з даними показниками у плодiв людини 8-9 тижнiв ВР в яюй середня площа правого ЗЯБН становить 0,02±0,001 мм2, лiвого - 0,03±0,001 мм2 (р<0,001). У вкових групах плодiв людини 25-26 та 33-34 тижыв ВР темпи зростання правого ЗЯБН становлять вщпо-вщно - 37,5% та 20,7% (середня площа правого ЗЯБН у плодiв людини 25-26 тижыв ВР складае 0,22±0,007
Рис. 1. Задне ядро блукаючого нерву у плодiв людини.
Забарвлення гематоксилш-еозином. Зб.х100. А. 10-11 тиж. Б. 14-15 тиж. В. 17-18 тиж. Г. 20-21 тиж.
мм2, у плодiв людини 33-34 тижыв ВР - 0,35±0,01 мм2), лiвого ЗЯБН становлять вiдповiдно - 50% та 25% (се-редня площа лiвого ЗЯБН у плодiв людини 25-26 тиж-нiв ВР скпадае 0,24±0,007 мм2, у плодiв людини 33-34 тижнiв ВР - 0,35±0,01 мм2) порiвняно з даними показ-никами у попереднiх вкових групах (р<0,05).
У плодiв людини 8-9 тижыв ВР задне ядро блука-ючого нерва представлене кулястими цитохромними малодиференцiйованими нейробластами (рис. 2 А).
У плодiв людини 10-11 тижыв ВР крiм нейроблас-^в овально! форми визна-чаються нервовi клiтини веретиноподiбно! та пол^ гонально! форми. Поряд з цитохромними нейробластами ЗЯБН у плодiв людини 10-11 та 14-15 тижыв ВР визначаються 12-13 карiохромних та соматохромних нейробласта з гомогенно забарвленою еозинофть-ною цитоплазмою та ексцентрично розташованим базофiльним ядром. Щiльнiсть розташування нерво-вих клiтин у ЗЯБН менша, порiвняно з попереднiми вiковими групами. У плодiв людини 14-15 тижыв ВР вентральний суб'ядерний комплекс представлений нейробластами овально! або кулясто! форми, тодi як дорзальний суб'ядерний комплекс - пол^ональними та веретиноподiбними нейробластами.
У плодiв людини 17-18 тижыв ВР кiлькiсть соматохромних нейроблас^в в ЗЯБН стае бiльшою по-р1вняно з попереднмми вковими групами (рис. 2 Б).
У плодiв людини 20-21 тижня ВР в цитоплазмi нейроблас^в визначаеться речовина Нюля, а з 25-26 тижнiв ВР - в ярах ядерце та гетерохроматин. У вко-вих групах плодiв людини з 17-18 по 39-40 тиждень ВР в ЗЯБН збтышуеться кть-кiсть веретиноподiбних та полiгональних нейроблас^в, а з 20-21 по 39-40 тиждень ВР - збтышуеться ктькють нейроблас^в, в ядрах яких виявляеться речовина Нюля (рис. 2 В, 2 Г).
Середня площа нейроблас^в ЗЯБН в процес пренатального онтогенезу мае тен-денцю до збтышення у плодiв людини з 8-9 по 39-40 тиждень ВР. Виявлен статистично значущi вiдмiнностi середньо! площi нейро-бластiв ЗЯБН у плодiв людини мiж вiковими групами 8-9, 10-11, 12-13 та 14-15, 17-18, 20-21, а також 30-31, 33-34 тижыв ВР та вщсуты статистично значу|^ вщмЫност у плодiв людини мiж вiковими групами 12-13, 14-15 та 20-21, 22-23, 25-26, 28-29, 31-31, а
Таблиця 2.
Середня площа заднього ядра блукаючого нерва, нейроблас^в та ядер нейроблас^в у плодiв людини рiзних вiкових груп
В1к, тиж. Середня площа заднього ядра блукаючого нерва, мм2 Середня площа нейробласт1в заднього ядра блукаючого нерва, мкм2 Середня площа ядер нейробласт1в заднього ядра блукаючого нерва, мкм2
Праве ядро Л1ве ядро
8-9 0,02±0,001 0,03±0,001 32,1±0,9 12,1±0,4
10-11 0,04±0,001 0,06±0,001 54,3±1,7 20,2±0,7
12-13 0,05±0,001 0,06±0,001 68,8±1,9 29,8±1,1
14-15 0,05±0,002 0,04±0,001 72,3±2,2 30,3±0,9
17-18 0,13±0,002 0,12±0,003 101,3±3,7 32,2±1,3
20-21 0,14±0,005 0,14±0,004 148,3±5,3 33,1±1,0
22-23 0,16±0,004 0,16±0,007 153,3±5,5 34,1 ±1,1
25-26 0,22±0,007 0,24±0,007 160,8±6,1 45,5±1,5
28-29 0,25±0,006 0,23±0,009 172,3±6,4 48,2±1,2
30-31 0,29±0,009 0,28±0,008 184,7±5,9 49,6±1,7
33-34 0,35±0,01 0,35±0,01 226,3±6,7 50,3±1,4
37-38 0,46±0,01 0,39±0,01 227,7±8,3 81,1 ±2,9
39-40 0,55±0,02 0,48±0,01 232,3±9,1 123,3±3,7
У плодiв людини 39-40 тижыв ВР встановлено в 7,2 рази бтыше значення середньо! площi нейроблас^в ЗЯБН порiвняно з даним показником у плодiв людини 8-9 тижыв ВР так у плодiв людини 8-9 тижыв ВР середня площа нейроблас^в ЗЯБН становить 32,1±0,9 мкм2, а у плодiв людини 39-40 тижыв ВР - 232,3±9,1 мкм2 (р<0.001) (табл. 2).
Найвищий темп зростання середньо! площi нейробластiв ЗЯБН, на 69,2% встановлено у вковм груп плодiв людини 10-11 тижыв ВР, в яюй даний показник становить 54,3±1,7 мкм2, порiвняно з гру-пою 8-9 тижнiв, в яюй аналогiчний показник складае 32,1±0,9 мкм2 (р<0,001)
також 33-34, 37-38, 39-40 тижнiв ВР.
Рис. 2. Нейробласти та кл1тини глГГ заднього ядра блукаючого нерву довгастого мозку у плод1в людини. Забарвлення гематоксилш-еозином. Зб.х400. А. 8-9 тиж. Б. 17-18 тиж. В. 25-26 тиж. Г. 33-34 тиж.
Дещо нижчi темпи зростання середньо! площi нейробластiв ЗЯБН виявленi у плодiв людини 17-18 та 20-21 тижыв ВР вiдповiдно на 40,1% та 46,4%, в яких даний показник становить вщповщно 101,3±3,7 мкм2 та 148,3±5,3 мкм2, порiвняно з аналогiчними показни-ками у плодiв людини попереднiх вiкових груп (р<0,05).
Ще нижчi темпи зростання середньо! площi нейробластiв ЗЯБН виявлеы у плодiв людини 12-13 та 33-34 тижыв ВР вiдповiдно на 26,7% та 22,5%, в яких даний показник становить вщповщно 68,8±1,9 мкм2 та 226,3±6,7 мкм2, порiвняно з аналопчними показника-ми у плодiв людини попереднiх вiкових груп (р<0,05).
Середня площа ядер нейроблас^в ЗЯБН в процесi пренатального онтогенезу мае тенден^ю до збiльшення у плодiв людини з 8-9 по 39-40 тиждень ВР. Виявленi статистично значущi вiдмiнностi середньо! площi ядер нейроблас^в ЗЯБН у плодiв людини мiж вiковими групами 8-9, 10-11, 12-13 та 22-23, 25-26, а також 33-34, 37-38, 39-40 тижыв ВР та вщсуты статистично значущi вщмшност у плодiв людини мiж вiковими групами 12-13, 14-15, 17-18, 20-21, 22-23 та 25-26, 28-29, 30-31, 33-34 тижыв ВР.
У плодiв людини 39-40 тижыв ВР встановлено в 10,2 рази бтьше значення середньо! площi ядер нейроблас^в ЗЯБН порiвняно з даним показником у плодiв людини 8-9 тижыв ВР, так у плодiв людини 8-9 тижыв ВР середня площа ядер нейроблас^в ЗЯБН становить 12,1 ±0,4 мкм2, а у плодiв людини 39-40 тижыв ВР - 123,3±3,7 мкм2 (р<0,001) (табл. 2).
Найвищий темп зростання середньо! площi ядер нейроблас^в ЗЯБН, на 66,9%, 61,2% та 52% встановлено у вкових групах плодiв людини вщповщно 10-11, 37-38 та 39-40 тижыв ВР, в яких даний показник становить вщповщно 20,2±0,7 мкм2, 81,1 ±2,9 мкм2 та 123,3±3,7 мкм2 порiвняно з аналопчними показниками у плодiв людини попередых вкових груп (р<0,001).
Дещо нижчi темпи зростання середньо! площi ядер нейробластiв ЗЯБН виявлеы у плодiв людини 12-13 та 25-26 тижыв ВР вщповщно на 47,5% та 33,4%, в яких даний показник становить вщповщно 68,8±1,9 мкм2 та 160,8±6,1 мкм2, порiвняно з аналопчними показниками у плодiв людини попередых вкових груп (р<0,05).
Раный ембрiогенез заднього ядра блукаючого нерва описаний ОИепд й. [et аI.] (2008) [7]. До-слiдження проведено на плодах людини з 9 по 26 тиждень внутршньоутробного розвитку. Авторами встановлено наявысть двох суб'ядерних комплек-Ыв даного ядра починаючи з 13 тижыв i трьох - з 15 тижыв пренатального перюду розвитку. Пзый емб-рiогенез заднього ядра блукаючого нерва описаний Т. Ыага ^ а1.] (1991) [6]. До^дження проведено на 10 плодах людини вщ 16 до 40 тижыв внутрш-ньоутробного розвитку. Виявлено, що з 16 тижыв дане ядро представлене трьома суб'ядерними
комплексами. У нашому дослщжены встановлено, що задне ядро блукаючого нерва представлене двома суб'ядерними комплексами з 14-15 тижыв, трьома - з 17-18 тижыв пренатального перюду онтогенезу. Розбiжностi в термЫах змши структури даного ядра в нашому дослщжены i в доотдженнях шших науков^в, на нашу думку, пов'язаы з рiзними пiдходами до визначення строкiв гестацп плода.
В нашому дослiдженнi також встановлено рiзнi темпи збiльшення площi даного ядра протягом пренатального перюду онтогенезу людини, що не описано в наукових працях Ыших доошдниюв. Осктьки процеси диференцiювання нейроыв супроводжуються змiною !х розмiрiв та появою морфолопчного рiзноманiття, то в нашому дослджены встановлено термiни змЫи форми нейробластiв, появи в !х цитоплазмi речовини Нiсля та гетерохроматину в ядерцях, а також дослщже-но площу кштин та !х ядер в рiзнi термiни гестацп.
Висновки
1. В процес пренатального розвитку в задньому ядрi блукаючого нерва збтьшуеться кiлькiсть суб'ядерних комплекЫв, якi формують дане ядро: 8-9 тижыв - один, з 14-15 тижыв - два, з 17-18 тижыв - три.
2. Встановлеы статистично значущi вдмЫност середньо! площi заднього ядра блукаючого нерва у плодiв людини 10-11, 17-18, 25-26 та 33-34 тижыв внутрш-ньоутробного розвитку. Найбтьол темпи зростання середньо! площi даного ядра встановлено у плодiв 17-18 тижыв гестацп - на 160% правого та 200% лiвого ядра.
3. Пщ час пренатального перюду розвитку змшюеться форма нейроблас^в заднього ядра блукаючого нерва (з 10-11 тижня), в !х цитоплазмi визначаеться речовина Нюля (з 20-21 тижня), а в ядрах гетерохроматин (з 25-26 тижня).
4. Виявлеы статистично значущi вщмшност середньо! площi нейробластiв заднього ядра блукаючого нерва у плодiв людини 10-11, 12-13, 17-18, 20-21, та 33-34 тижыв внутршньоутробного розвитку. Найбтьон темпи зростання середньо! площi нейроблас^в даного ядра на 69,2% встановлено у плодiв 10-11 тижыв гестацп.
5. Середня площа ядер нейроблас™ заднього ядра блукаючого нерва мае статистично значущi вщ-мЫност у плодiв людини 10-11, 12-13, 25-26, 37-38, та 39-40 тижыв внутршньоутробного розвитку. Найбтыхн темпи зростання середньо! площi ядер нейроблас™ на 66,9% встановлено у плодв 10-11 тижыв гестацп.
Перспективи подальших дослщжень. У пер-спективi подальших розробок плануеться за до-помогою експресп iмуно-гiстохiмiчних маркерiв провести комплексне до^дження всiх структур до-вгастого мозку людини протягом внутршньоутроб-ного перюду розвитку та провести порiвняльний аналiз з аналогiчними показниками у плодiв людини з аномалiями розвитку.
Л^ература
1. Пантелеев С.С. Кортикальная модуляция висцеральных рефлексов / С.С. Пантелеев, В.А. Багаев, А.Д. Ноздачев. - Санкт-Петербург: Изд. СПб Университета, 2004 - 207 с.
2. Тихолаз В.О. Морфометрична характеристика нейронних комплекЫв довгастого мозку у плодiв людини 39-40 тижшв внутр^ньоутробного розвитку / В.О. Тихолаз // Одеський медичний журнал. - 2016. - № 5 (157). - С. 39-43.
3. Cheng G. Development of the human dorsal nucleus of the vagus / G. Cheng, H. Zhu, X. Zhou [et al.] // Early Human Development. - 2008. - Vol. 84. - P. 15-27.
4. Hamilton R.B. Central distribution of the cervical vagus nerve in Old and New World primates / R.B. Hamilton, T.C. Pritchard, R.J. Norgren // Auton Nerv Syst. - 1987. - Vol. 19 (2). - P. 153-169.
5. Loewy A.D. Vagal preganglionic neurons. In central regulation of autonomic functions / A.D. Loewy, K.M. Spyer // Oxford University Press. - 1990. - P. 69-87.
6. Mussa B.M. The dorsal motor nucleus of the vagus and regulation of pancreatic secretory function / B.M. Mussa, A.J. Verberne // Exp Physiol. - 2013. - Vol. 98 (1). - P. 25-37.
7. Nara T. Development of the human dorsal nucleus of vagus nerve: a morphometric study / T. Nara, N. Goto, S. Hamano // Journal of the Autonomic Nervous System. - 1991. - Vol. 33. - P. 267-275.
УДК 611.818.013
СТРУКТУРА ТА МОРФОЦИТОМЕТРИЧН1 ПАРАМЕТРИ ЗАДНЬОГО ЯДРА БЛУКАЮЧОГО НЕРВА В ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ
Тихолаз В. О., Гумшський Ю. Й., Коньков Д. Г.
Резюме. В робот представлен! результати дослщження структури, морфо-, псто- та карюцитометричних параметр1в заднього ядра блукаючого нервау ембрюыв та плод1в людини вщ 6 до 40 тижн1в внутршньоутробного розвитку. На препаратах горизонтальних зр1з1в головного мозку встановлен прискорен темпи зростання середньо! площ1 даного ядра у плод1в людини 10-11, 17-18, 25-26 та 33-34 тижн1в внутршньоутробного розвитку. Досл1джено терм1ни зм1ни форми нейробласт1в, появи в !х цитоплазм! речовини Нюля та гетерохроматину в ядерцях, а також визначено площу клггин та !х ядер в р1зн1 термши гестаци.
Ключовi слова: пренатальний онтогенез, задне ядро блукаючого нерва, морфогенез, морфометричн параметри, кар1оцитометричн1 параметри.
УДК 611.818.013
СТРУКТУРА И МОРФОЦИТОМЕТРИЧЕСКИЕ ПАРАМЕТРЫ ЗАДНЕГО ЯДРА БЛУЖДАЮЩЕГО НЕРВА В ПРЕНАТАЛЬНОМ ПЕРИОДЕ ОНТОГЕНЕЗА ЧЕЛОВЕКА
Тихолаз В. А., Гуминский Ю. И., Коньков Д. Г.
Резюме. В работе представлены результаты исследования структуры, морфо, гисто- и кариоцитометри-ческих параметров заднего ядра блуждающего нерва у эмбрионов и плодов человека от 6 до 40 недель внутриутробного развития. На препаратах горизонтальных срезов головного мозга установлены ускоренные темпы роста средней площади данного ядра у плодов человека 10-11, 17-18, 25-26 и 33-34 недель внутриутробного развития. Исследованы сроки изменения формы нейробластов, появления в их цитоплазме вещества Нисля и гетерохроматина в ядрышках, а также определена площадь клеток и их ядер в различные сроки гестации.
Ключевые слова: пренатальный онтогенез, заднее ядро блуждающего нерва, морфогенез, морфометрические параметры, кариоцитометрические параметры.
UDC 611.818.013
STRUCTURE AND MORPHOCYTOMETRIC PARAMETERS THE DORSAL NUCLEUS OF THE VAGUS IN PRENATAL PERIOD OF HUMAN ONTOGENESIS
Tyholaz V. O., Guminsky Yu. Y., Konkov D. G.
Abstract. A more detailed study of embryogenesis the dorsal nucleus of the vagus nerve in different periods of fetal development will not only establish certain patterns of development, but also to connect the morphological changes that occur in a given nucleus with the appearance of characteristic reflex reactions and functions.
The study aims to establish the structure, morphometric parameters the dorsal nucleus of the vagus nerve and nerve cells cytometric parameters that shape it in human embryos and fetuses of different gestational age and identify patterns of morphogenesis nucleus.
A morphological and histological studies of human embryos and fetuses from 6 to 40 weeks of fetal development. Preparations medulla recorded 10% neutral formaldehyde solution, preparing them paraffin blocks. Next perform serial horizontal sections of the medulla oblongata at mid olives, thickness 6-8 mm, which are stained with hematoxylin-eosin, toluidine blue in Nislle. Microscopy and photography preparations were performed using microscopes Unico G380, MBS-9 video capture camera Trek. With the software «ToupViev 3.7» in each of the 230 objects of study defined nucleus area the dorsal nucleus of the vagus nerve in three sections drawn through the middle of the olive medulla in 6 fields of view. Also, using this program determined the average area of nerve cells and their nuclei. The number of cells for analysis of each slice was from 40 to 50.
During prenatal development kernel in the dorsal nucleus of the vagus nerve increases the number of sub-nuclear systems that form the nucleus of this: 8-9 weeks - each with 14-15 weeks - two weeks from 17-18 - three.
Statistically significant differences in the average area of the rear of the dorsal nucleus of the vagus nerve in the human fetuses 10-11, 17-18, 25-26 and 33-34 weeks of fetal development. The highest growth rate of the average area of the nucleus is set in fetuses of 17-18 weeks gestation - 160% 200% right and the left nucleus.
During prenatal development period varies form neuroblasts the dorsal nucleus of the vagus nerve (from 10-11 weeks) in their cytoplasm defined substance Nislle (from 20-21 weeks) and heterochromatin in the nuclei (from 25-26 weeks).
A statistically significant difference the average area the dorsal nucleus of the vagus nerve in the human fetuses 10-11, 12-13, 17-18, 20-21, and 33-34 weeks of fetal development. The highest average growth rate of core areas neuroblasts to 69.2% set in fetuses 10-11 weeks gestation.
The average area of nuclear neuroblasts the dorsal nucleus of the vagus nerve has a statistically significant difference in human fetuses 10-11, 12-13, 25-26, 37-38, and 39-40 weeks of fetal development. The highest growth rate of the average area of nuclear neuroblasts to 66.9% set in fetuses 10-11 weeks gestation.
Keywords: prenatal ontogenesis, the dorsal nucleus of vagus, morphogenesis, morphometric parameters, kariocytometric parameters.
Рецензент — проф. Шептко В. I.
Стаття надшшла 03.02.2017 року
