CC BY
18
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
погенного воздействия, характерных для этих сообществ. Описаны видовой состав и структура доминирования орнитоценозов растительных сообществ, синтаксономи-чески принадлежащих двум классам, семи порядкам растительности. В классе Moli-nio-Arrhenatheretea R. Tx. (1937) описано население птиц фитоценозов семи союзов растительности.
Ключевые слова: орнитоценозы, сообщества растительности, Западная Украина.
SenykM.A., ReslerI.Ya. Ornithocoenoses of meadow and coastal-aquatic vegetation communities of the plain part of Western Ukraine
Ornithocoenoses of meadow and coastal-aquatic plant communities of the plain part of Western Ukraine was studied. The dependence of the distribution of birds in different phytocoenoses, classified by the Braun-Blanquet approach, was found. The character of avifauna is associated with the conditions of each plant communities: ecotopes and anthropogenic factors. Described the ornithocoenoses species composition and dominance structure оf two classes, seven orders of plant communities. In class Molinio-Arrhenatheretea R. Tx. 1937 described the avifauna of seven vegetation alliances.
Keywords: ornithocoenoses, plant communities, Western Ukraine.
УДК 639.111.14 (477.74) Наук. ствроб. С.М. Стельмах -HsopiscbKuû
нацюнальтй природний парк
СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦП I СТАДН1СТЬ ДИКШ СВИН1 (SUS SCROFA L.) НА РОЗТОЧЧ1
Наведено результати вивчення статево-вшово'' структури, а також стадносп ди-koï свиш в регюш Розточчя з 1999 по 2008 рр. Висв^лено причини низько'' вщтво-рювально'' здатносп досдщжувано' популяцп. Вшова та статева структура мюцево'' популяцп характеризуемся ютотними змшами за роками. Найнижчий вщсоток поросят зафксовано у 1999 р. (21 %), а найвищий - у 2003 р. (48,6 %). За вщносно велико'' частки дорослих тварин упродовж бшьшосп роюв простежено незначний вщсоток молодняку, що е ознакою низько'' вщтворювально'' здатностi популяцп. Се-редньорiчний показник стадносп змiнюеться в межах 3,2-6,8 особин. Найвищим вiн був у 2003 р., коли частка поросят була найбшьшою.
Ключов1 слова: фауна, дика свиня, Розточчя.
Дика свиня (кабан) - поширений вид в Укра'ш i здавна вважаеться важливим об'ектом полювання. Завдяки екологiчнiй пластичност i високiй плодючостi кабан е перспективним видом у мисливському господарсга Украши. В останнi два десятилотя спостерiгають значне зростання чисельносл виду по всiй Gвропi [4-6], розширюеться його ареал у швшчному напрямку [1-3]. Помггно зросла чисельшсть дико'' свинi на Львiвщинi. Так, якщо в 1999 р. поголiв,я нараховувало 1770 особин, то в 2008 р. чисельшсть виду в област уже становила понад 3 тис. особин.
На сучасному еташ розвитку мисливського господарства недостатньо знати лише загальну кшьюсть тварин. Необхщно враховувати, з яких особин (стать, вж) складаеться та чи шша мiкропопуляцiя, якi спiввiдношення забез-печують найвищу продуктивнiсть поголiв,я, яким чином потрiбно здшснюва-ти вилучення тварин, щоб не порушити нормального сшввщношення стате-вих i вiкових груп. Стосовно кабана це особливо важливо, оскшьки у цього виду рiзнi термiни першого спаровування у самщв i самиць, обмежена поль гамiя самцiв та рiзна плодючiсть самиць.
262
Природничi дослiдження на Poîto44Ï
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.16
Протягом 1999-2008 рр. ми вивчали структуру популяци i стаднiсть дико! свинi в регюш Укра!нського Розточчя. Природний регюн Розточчя е крайнiм вiдрогом Подшьсько! височини, де поеднались ландшафти i рослин-нiсть, що характернi для Подшля, Полiсся i Карпат. Регюн характеризуеться значною лiсистiстю (понад 40 %), у структурi лiсостанiв значну частку займа-ють широколистянi люи з бука лiсового, дуба черешкового, клена-явора - по-рiд, як вiдiграють важливу роль в екологи кабана.
Дослiдження проводилися на територп Яворiвського нацiонального природного парку, Старицького i Магерiвського вiйськових лiсгоспiв, ДП "Рава-Руське лiсове господарство" та Стра^вського навчально-виробничого лiсокомбiнату. Основними користувачами мисливських упдь тут е Товари-ство вшськових мисливцiв i рибалок Захщного регiону Укра!ни, спортивне товариство "Динамо" та ДП "Рава-Руське люове господарство".
У робот використано як власш спостереження, так i результати опи-тувань егерсько! служби, люово! охорони та досвщчених мисливцiв.
Польовi спостереження дають змогу визначити лише чотири вiковi групи тварин: поросят, шдсвинюв, дорослих i старих. Стать вiзуально вдаеться визначити лише у дорослих i старих свиней. Тому матерiали, поданi в табл., вiдображають статеве сшввщношення тiльки старших вiкових груп.
Як видно з таблищ, вжова та статева структура Розточансько! мжро-популяцп кабана характеризуеться iстотними змшами за роками. Так, нап-риклад, найнижчий вiдсоток поросят (цьогорiчок) вщзначений у 1999 р. (21,5 %), а найвищим вiн виявився у 2003 рощ (48,6 %). Частка шдсвинюв по роках змшювалася незначно. Серед статевозрших особин незначна перевага належить самцям. Тшьки в 2003-2004 рр. сшввщношення мiж дорослими са-мицями i самцями було майже рiвним, навiть з незначним переважанням са-миць. Старi особини в регюш трапляються рiдко, це переважно самщ (сiкачi). Дещо бiльший вщсоток старих звiрiв вiдзначено у 2005-2007 рр. Середньо-рiчний показник стадност змiнювався в межах 3,2-6,8 особин. Найвищим вш виявився у 2003 р., коли частка поросят у популяци була найбшьшою (близь-ко 50 %). Того року, в листопадьЫчш (час гону), траплялись групи диких свиней, що налiчували понад 30 особин, чого в iншi роки не спостер^алось.
Табл. Статево-вкова структура популяци i стадшсть дикоХ свит на Розточчi
(% до загальноХ кiлькостi зустртутих тварин зар'ж протягом 1999-2008 рр.)
Рк Поросята Пвдсвинки Доросл1 Стар1 Середньор1чний показник стадност!
в ? в ?
1999 21,5 17,5 27,7 27,3 6,0 0 3,2
2000 28,4 11,7 29,1 25,5 5,3 0 3,8
2001 27,5 14,3 27,8 25,8 4,6 0 3,7
2002 36,2 14,0 22,3 22,0 3,5 2,0 4,6
2003 48,6 14,5 17,4 17,9 1,6 0 6,8
2004 30,3 17,8 28,1 18,6 4,0 1,2 5,9
2005 25,8 18,1 28,7 15,4 9,0 3,0 5,3
2006 22,7 14,8 27,2 18,4 11,9 5,0 4,3
2007 25,5 13,5 24,8 20,6 11,5 4,1 4,5
2008 31,2 13,8 25,4 21,6 6,0 2,0 5,6
3. Фауна, ТТ мошторинг та охорона
263
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
Лiтературнi даш свiдчать про те, що в межах усього ареалу в дорослих особин сшввщношення статей е близьким 1:1. Серед ембрiонiв i новонаро-джених, зазвичай, бiльше самиць [1]. Проте варто зазначити, що частина самиць кабана (2-3^чного вжу), яку вщнесено до доросло! вжово! групи, ха-рактеризуеться пониженою плодючютю i е бiльш схильною до яловость Внаслщок цього, !хня роль в розмноженш значно менша, шж самиць старшого вiку. Самщ до 4-рiчного вiку дуже рщко беруть участь у спаровуваннi, ос-кiльки !х не допускають бшьш зрiлi особини (сiкачi). Тому вони, як плщники, також не вщграють ютотно! ролi в вiдтвореннi популяцп або складають !! ре-зервний фонд, який використовуеться у випадку вщсутност або недостатньо! кiлькостi старших за вжом самцiв. Водночас у природi кабани рiдко живуть бшьше нiж 7-8 рокiв, тому основне ядро популяцп вщ якого залежить якiсть i темпи вiдтворення поголiв,я, становлять 5-7-рiчнi самцi та 4-7^чш самицi, частка яких не перевищуе 10 %. Отже, надмiрна експлуатащя ще! групи тварин призводить до зниження темшв вiдтворення популяцп i !! ослаблення, внаслiдок того, що в процес спаровування вступають молодi - недостатньо зрiлi, а також старi особини.
Повертаючись до матерiалiв табл., треба звернути увагу на те, що за вщносно велико! частки дорослих тварин протягом бшьшосп роюв спостере-жено незначний вщсоток молодняку (поросят). На одну дорослу самицю в се-редньому припадае по 1,4 поросяти. Це ознака низько1 вщтворювально! здатносп популяцп, що спричинена недостатньою кшьюстю репродуктивно-ак-тивних тварин у дорослш вiковiй групi. Тiльки в 2003 р. сшввщношення ста-тево-вiкових груп було близьким до оптимального. Таким чином, доросла вь кова група потребуе ретельшшого аналiзу, який можна отримати шляхом анатомiчного i пстолопчного дослiдження вiдстрiляних тварин (взяттям про-мислових проб).
Сезонна змiна стадносп i склад стад у кабана проявляеться досить чгг-ко. Найбшьший показник стадностi спостерiгався пiд час гону (листопад, грудень) та в перюди глибоких снтв. Ближче до весни, перед опоросом, до-ро^ самицi вiдокремлюються, що призводить до часткового розпаду стада. Варто зазначити те, що високий показник стадносп е вiрною ознакою пщви-щено! чисельностi кабана.
Отже, структура популяцп дико! свиш в регюш не е сталою, спостерь гають порiвняно невеликий вiдсоток молодняку. Це говорить про низьку вщ-творювальну здатшсть дорослих самиць. Для покращення юнуючого становища необхiдно перейти вщ безсистемно1 експлуатацi! ресурсiв до вибiрково-го i селекцiйного вiдстрiлiв. Селекцшну роботу потрiбно вести в напрямi покращення маточного поголiв,я.
Л1тература
1. Верещагин Н.К. Копытные Северо-запада СССР (история, образ жизни и хозяйственное использование) / Н.К. Верещагин, О.С. Русаков. - Л. : Изд-во "Наука", 1979. -309 с.
2. Русаков О.С. Кабан. Экология, ресурсы, хозяйственное значение на Северо-западе СССР / О.С. Русаков, Е.К. Тимофеева. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1984, 203 с.
264
Природничi дослвдження на Розточчi
Науковий вкиик- НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.16
3. Фадеев Е. Кабан / Е. Фадеев // Охота и охотничье хозяйство. - 1987. - № 2. - С. 10-13.
4. Feichtner B. Ursachen der Streckenschwankungen beim Schwarzwild im Saarland / B. Feichtner // Zeitschrift fur Jagduissenschaft. - 1998. - 44. - S. 140-150.
5. Neet C.R. Population dynamics and management of Sus Scrofa in western Switzerland: a atatistical modeling approach / C.R. Neet // Ibex JME. - 1995. - 3. - P. 188-191.
6. Saez-Royuela C. The increased population of the wild boar (Sus scrofa) in Evrope / C. Saez-Royuela, J. Telleria // Mammal Reviev. - 1986. - 16. - P. 97-101.
Стельмах С.М. Структура популяции и стадность кабана (Sus scrofa L.) на Расточьи
Приведены результаты изучения половой и возрастной структуры, а также стадности кабана в регионе Расточья с 1999 по 2008 гг. Освещены основные причины низкой воспроизводственной способности изучаемой популяции. Возрастная и половая структура местной популяции характеризируется существенными колебаниями по годам. Наиболее низкий процент поросят отмечен в 1999 г. (21 %), наивысший - в 2003 г. (48,6 %). При относительно большой частице взрослых животных по большинству годах отмечен незначительный процент молодняка, что есть признаком низких воспроизводственных свойств популяции. Среднегодовой показатель стадности колеблется в пределах 3,2-6,8 особей. Наивысшим он был в 2003 г., когда частица поросят была наибольшей.
Ключевые слова: фауна, кабан, Расточья.
Stelmach S.M. Population structure and herd Wild pig (Sus scrofa L.) at Roztochya
Results over of study of sexual and age-old structure are brought, and also to herd instinct of wild pig in the region of Roztochya in a period from 1999 to 2008 reasons of subzero reproductive ability of investigated are reflected. The age-dependent and sexual structure of local population is characterized substantial fluctuations on years. The lowest percent of piglings is marked in 1999 (21 %), and the greatest in 2003 (48,6 %). Under the condition of relatively large part of adult individuals for majorities years an insignificant percent a sapling which is the sign of low reproductive ability of populftion is marked. The annual average index of herd instinct ranges from 3,2 to 6,8 individuals. The greatest index was noticed in 2003, when part of piglings was most.
Keywords: fauna, wild pig, Roztochya._
УДК 639.1.07 Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
1НТРОДУКЦ1Я ТА РЕАКЛ1МАТИЗАЦ1Я МИСЛИВСЬКИХ ЗВ1Р1В У ЗАХ1ДНОМУ РЕГ1ОН1 УКРА1НИ
Проаналiзовано результати штродукцп та реа^матизацп мисливських 3BÍpÍB у Захщному регюш Украши. З друго! половини ХХ ст. було розселено близько 4,5 тис. мисливських 3BÍpÍB. 1з 11 видiв устшним виявилася штродукщя (Ondatra zibethica, Nyctereutes procyonoides) i реа^матизащя (Bison bonasus, Castor fiber) двох видiв.
Ключов1 слова: штродукщя, а^матизащя, мисливсью звiрi, Захщний регюн Украши.
У ХХ ст. (особливо у його другш половит) щея збагачення мисливсь-ко! фауни шляхом завозу в Украшу нових вид1в зв1р1в була пашвною доктриною. До цього часу погляд на акшматизацш, як на метод реконструкци фауни, мае сво!х прихильниюв, як доцшьшсть акшматизацп обгрунтовують економ1чною рентабельною, збшьшенням видового р1зномашгтя мисливських зв1р1в тощо. Протягом минулого столггтя в Укра1ш вживали значних за-
3. Фауна, й- мошторинг та охорона
265
