CC BY
81
Л1тература
1. Воинов Г.В. Интродукция деревьев и кустарников в Ботаническом парке Аскания-Нова// Бюл. Глав. ботан. сада. - 1951, вып. 8. - С. 20-26.
2. Воинов Г.В. Орошаемые лесопарковые насаждения в условиях засушливых степей (Аскания-Нова, Октябрьский парк, совхоз "Приморье"). 1. Аскания-Нова// Труды Крымского филиала Академии наук СССР. - 1953, т. VIII. - С. 69-85.
3. Завадовский М.М. Общий очерк и история развития Аскании-Нова// Аскания-Нова. Степной заповедник Украины. - М.: Гос. изд-во, 1924. - С. 1-60.
4. Козлов П. Аскания-Нова в ее прошлом и настоящем// Русская старина. - 1914. - XLV.
5. Козлов П.К. Из научной жизни провинции. Аскания-Нова// Наука и ее работники. -1921, № 6. - С. 32-36.
6. Колодько М. До стс^ччя i сучасного стану "Асканп-Нова", ниш Першого Степо-вого Державного заповщника "Чапш" (1828-1928)// Bidi Держ. Степов. Зап-ка "Чапш" (к. Аскашя-Нова). - 1929, т. VI. - С. 5-11.
7. Курдюк М.Г. Iсторико-географiчна характеристика заповщника "Аскашя-Нова"// Рослинш багатства заповщного степу i боташчного парку "Аскашя-Нова". - Кшв: Наук. думка, 1974. - С. 3-10.
8. Лукашевич И. Моя поездка въ Асканш Нова// Охотничш вёстникъ. - 1916 а, № 5. -
С. 84-87.
9. Лукашевич И. Моя поездка въ Асканш Нова// Охотничш вёстникъ. - 1916 б, № 6. -С. 107-109.
10. Лукашевич И. Моя поездка въ Асканш Нова// Охотничш вёстникъ. - 1916 в, № 8. - С. 151-153.
11. Лукашевич И. Моя поездка въ Асканш Нова// Охотничш вёстникъ. - 1916 г, № 10. - С. 186-189.
12. Липа О.Л. Боташчний парк в Аскашя-Нова// Журнал 1нституту Боташки УРСР. -1939, № 20 (28). - С. 155-171.
13. Рубцов А.Ф. Збереження та вщновлення насаджень державного дендролопчного парку "Аскашя-Нова" (методичш рекомендацп). - Аскашя-Нова, 2000. - 49 с.
14. Фальц-Фейн В. Аскания-Нова. - Киев: Аграрна наука, 1997. - 348 с.
15. Фортунатов Б.К. Два года жизни Аскании-Нова (1921-1922)// Аскания-Нова. Степной заповедник Украины. - М.: Гос. изд-во, 1924 а. - С. 63-80.
16. Фортунатов Б.К. Зоопарк// там же, 1924 б. - С. 117-197.
17. Teetzmann Franz. Ueber die Südrussischen steppen und über die darin im Taurischen Gouvernement belegenen Besitzungen der Herzogs von Anhalt-Kothen// Beitrage zur kenntniss des Russischen Reiches und der angränzenden Länder Asiens. Elftes Bändchen. - St. Petersburg. - 1845, P. 86-135,8; цит. у перекладi Дм. Зерова, за редакщею проф. О. Янати: Bioii Держ. Степов. З-ка "Чапш" (к. Аскашя-Нова). Рк 1924. - Харюв. - 1926, т. III. - С. 121-146.
УДК: 502.3 630*187 Л.М. Петрова, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
СТРУКТУРА МЕРЕЖ1 ЗАПОВ1ДНИХ ОБ'СКТШ ЗАХОДУ УКРА1НИ
Виконано аналiз структури мережi заповщних об'екпв заходу Украши. Вста-новлено И ландшафтно-географiчну репрезентатившсть.
Ключов1 слова: прикордонна мережа, бiорiзноманiття, ландшафтне рiзноманiття.
L.M. Petrova - USUFWT Structure of the Nature protection network in West Ukraine
The explored structure of the network of objects of natural reserved fund of the West of Ukraine. We defined relative part of the protected territories within the limits of natural landscapes. Keywords: nature protection network, biodiversity, landscape diversity.
Стрiмке скорочення бiорiзноманiття планети у другш половинi ХХ столiття викликало належну стурбованiсть мiжнародно! спiльноти. В Укра!ш питання збереження бiологiчного i ландшафтного рiзноманiття, розвиток природоохоронно! справи е одним iз екологiчних прiоритетiв державно! поль тики Укра!ни в галузi охорони довкiлля, використання природних ресурЫв та забезпечення еколопчно! безпеки.
За офщшним визначенням Всесвггньо! комюи щодо природоохорон-них територiй заповiднi об'екти - це "дшянки..., спецiально видшеш для збереження бiорiзноманiття..." [17]. Тому функци збереження нащонального бь ологiчного i ландшафтного рiзноманiття мае виконувати нацiональна еколо-пчна мережа [7]. Основою для 11 розбудови е державний природно-заповщ-ний фонд (ПЗФ), який охоплюе 4,5 % плошд держави [16].
В Укра!ш впродовж кiлькох десятирiч надають перевагу фiзико-геог-рафiчнiй концепци розбудови мережi ПЗФ, згiдно з якою Нацiональна еколо-гiчна мережа ПЗФ повинна вщображати географiчнi особливостi поширення природно-територiальних комплексiв рiзного рiвня розмiрностi та рiзнома-нiтнiсть iснуючих природних бiогеоценозiв [3, 30 та ш]. Тому, засадничими проблемами оргашзацп репрезентативно! мережi об,ектiв ПЗФ е виявлення юнуючого рiзноманiття природних екосистем i наступне його вiдображення у системi природоохоронних територiй.
1снуюча концепцiя охорони ландшафтного бiорiзноманiття зобов'язуе аналiзувати заповщш територi! вiдповiдно до ландшафтно-географiчного по-дiлу територi!. На жаль, узагальнення про ландшафтну репрезентативнiсть мережi ПЗФ у науковш лiтературi достатньо не висвгглеш. Тому, нами зроб-лено першу спробу такого аналiзу стосовно територш ПЗФ репону.
Методи та об'екти дослщжень. Узагальнення категорiально! структури регюнально! мережi об'ектiв природно-заповiдного фонду виконано за л^ера-турними та вщомчими матерiалами стосовно Волинсько!, Закарпатсько!, 1ва-но-Франкiвсько!, Львiвсько!, Рiвненсько!, Тернопшьсько! i Чернiвецько! областей [10, 18, 22-27, 29, 31-33]. Встановлення ландшафтно-географiчно! репре-зентативностi мережi ПЗФ репону виконано за результатами аналiзу !! катего-рiально! та територiально! структури методом аналiтичного узагальнення ма-терiалу на рiвнi геосистем регюнального рiвня розмiрностi: фiзико-географiч-них провшцш та областей [1, 2, 4-6, 11-15, 19-21, 34]. Територiальну прив'язку конкретних об'екпв здiйснено на основi топографiчних карт та схем люгосшв. Аналiз заповiдних об'ектiв у плат вщнесення !х до конкретних природничих районiв проведено за матерiалами ландшафтних карт атласiв [2, 11, 14, 15].
Результати дослщжень. Територiя ПЗФ захщного репону займае близь-ко 960 тис. га, що становить 8,7 % вщ його загально! плошд (табл. 1). Об'екти загальнодержавного значення в регiонi становлять близько 40 % плошд ПЗФ.
Природно-територiальнi комплекси регiону охопленi заповiдним режимом переважно в межах заказниюв (2,8 % плошд регiону), репональних ландшафтних (2,2 %) та нащональних природних парках (2,1 %). Природш та бiосферний заповiдники репрезентують тшьки 1,1 % площi ландшафтних комплекЫв регiону.
Табл. 1. Категорiальна структура мережi ПЗФ захiдного резону Украти
Область Плоша мереж1 ПЗФ, тис. га
Назва Загальна плоша, тис. га в.т.ч. окремих категорш об'екив загальна
и к и н « • ^ в о п а з нащональт природт парки репональт ландшафтт парки заказники • ^ а к • ^ тис. га ввдносна, %
Волинська 2020,0 3,0 49,0 22,6 77,6 3,9 156,1 7,7
Закарпатська 1280,0 53,6 79,6 14,4 23,9 171,5 13,4
1вано-Франк1вська 1390,0 5,3 68,1 67,4 44,6 7,0 192,4 13,8
Льв1вська 2183,4 2,1 42,8 28,3 30,3 9,8 113,2 5,2
Р1вненська 2010,0 47,1 38,8 66,0 4,1 156,0 7,8
Тернопшьська 1382,4 10,5 43,0 61,8 1,7 117,0 8,5
Чертвецька 810,0 7,9 28,1 17,9 1,9 55,8 6,9
Разом 11075,8 121,6 247,4 228,2 312,6 52,3 962,1 8,7
% ввд загально! плошд репону 100 1,1 2,2 2,1 2,8 0,5 8,7
% ввд загально! плошд ПЗФ 12,6 25,7 23,7 32,5 5,4 100
Отже, 3,2 % плошд територи репону е пiдвiдомчi спецiальним адмшю-трацiям, дирекцiям бюсферного та природних заповiдникiв та нащональних природних паркiв. Як показали шдрахунки, на сьогоднi у постiйне користу-вання (вилученi з господарського використання шшими установами та орга-тзащями) 1м надано тiльки 2 % вщ загально! плошi репону. Заказники та репональш ландшафтнi парки не мають спецiалiзованого природоохоронного управлiння i належать iншим землекористувачам. Вони не забезпечують тут належного дотримання норм природоохоронного режиму, використовують заповiднi територи для господарських цшей з проведенням саштарних та ль совiдновних рубок, що дозволено законодавством [8].
Таким чином, вщносно ефективну консервативну охорону природно-територiальних комплексiв регiону забезпечують менше, нiж на % частину плошд регюнально! мережi ПЗФ, яка охоплюе тiльки 2 % 1хньо1 плошд.
Природнi ландшафти фiзико-географiчних провiнцiй охоплеш запо-вiдним режимом на заходi Украши нерiвномiрно (табл. 2, рис. 1). Зокрема, рiвниннi схiдноевропейськi зональш ландшафти полiського типу представле-т у ПЗФ бiльше, нiж на 10 %. Показник заповщност вщповщае оптимальному [7]. Категорiальна структура мережi ПЗФ представляе практично повний спектр статусних категорш. Природнi заповщники i нацiональнi природнi парки становлять 34,6 % плошд ПЗФ i охоплюють охороною близько 4 % плошд природних комплексiв Волинського Полюся.
Ландшафти Захщноукрашсько! люостепово! провшци охоплеш охороною в межах ПЗФ на 4,6 %. Показник заповщност ландшаф^в майже у 2 рази менший, шж оптимальний [7]. Категорiальна структура мережi ПЗФ рiзко непропорцiйна: заказники i репональш ландшафтш парки становлять 82 % плошд ПЗФ. Охороною об,ектiв найвишо! категори заповiдностi (природнi за-
повщники i нацiональнi природнi парки) охоплено тшьки 0,7 % площi при-родних комплексiв Украшеького Лiсостепу в межах регюну.
Табл. 2. Територiальна i категорiальна структура мережi об'eктiв природно-заповiдного фонду в межах фiзико-географiчних областей досл'кдженого резону
Ф1зико-географ1чт провшцИ та облает! Мережа об'екив ПЗФ
площа тие. га % ПЗФ в т.ч., плошд заповвдних об'екив окремих категорш, тие. га
природш та бюеферш заповвдники нащональш природш парки репональш ландшафтш парки заказники • ^ ш н • ^
назва площа, тие. га
Провшщя Полся
Волинеьке Пол1еея 2781 286,1 10,3 50,1 49,0 61,4 119,1 5,2
% вiд nлощi ПЗФ 17,5 17,1 21,5 42,1 1,8
% ввд плошд провшци 1,8 1,8 2,2 4,3 0,2
Провшщя Захiдноукраiнська л^остепова
Мале Пол1еея 926 8,5 0,9 7,7 0,8
Волинеька виеочинна 1070 22,5 2,4 22,9 2,6
Розтоцько-Отльеька горбопрна 1066 69,2 6,4 3,1 17,1 9,3 36,7 3,0
Захвдноподшьеька виеочинна 896,4 77,6 8,7 9,0 34,0 32,9 1,7
Середиьоподшьеька виеочинна 250 6,1 2,4 0,5 5,1 0,5
Прут-Дтетровеька виеочинна 621 36,1 5,8 30,6 4,2 1,3
Разом: 4829,4 223,0 4,6 12,6 17,1 73,9 109,5 9,9
% вiд площi ПЗФ 5,7 7,7 33,1 49,1 4,4
% ввд плошд провшци 0,3 0,4 1,5 2,3 0,2
Провшщя Укратськ! Карпати
Передкарпатеька виеочинна 1032 47,2 4,6 20,5 24,2 2,5
Зовшшньокарпатеька 817 182,7 22,4 5,3 70,8 65,8 31,6 9,1
Вододшьно-Верховинеька 431,4 92,7 21,6 84,6 6,5 1,6
Полонинеько-Чорнопреька 663 85,3 12,9 39,4 25,8 3,2 10,3 6,6
Рах1веько-Чивчинеька 62 25,2 40,6 13,0 3,5 7,3 1,5
Вулкашчно -Карпатеька 190 5,6 2,9 0,9 0,9 3,8
Закарпатеька низовинна л1еолучна 270 14,1 5,2 0,3 1,7 12,1
Разом: 3465,4 453,0 13,0 58,9 181,2 93,0 82,5 37,2
% вiд площi ПЗФ 13,0 40,0 20,5 18,2 8,2
% ввд плошд провшци 1,7 5,2 2,7 2,4 1,1
Разом по регюну: 11075,8 962,1 8,7 121,6 247,3 228,3 311,1 52,3
% вiд плош^ ПЗФ резону 12,6 25,7 23,8 32,4 5,4
Показник заповщноет природних комплекЫв провшци Украшеью Карпати (13,0 0%) вищий вщ середнього по регюну. Категорiальна структура мережi об'екпв ПЗФ Украшеьких Карпат повночленна. У заповщниках i на-
цiональних природних парках, що становлять понад 50 % плошд ПЗФ, охоп-лено охороною близько 7 % плошд природних комплексiв провшци.
Значнi диспропорци спостерiгаються в охопленнi заповiдним режимом природних комплекЫв рiвня фiзико-географiчних областей (ФГО).
Рис. 1. Мережа лшових об'eктiв ПЗФ захiдногорезону Украти
(меж1 ФГО наведем за [1, 11, 14], в1дносна частка заповСдних територт у межах ФГО (%): 1 - < 1 %; 2 - 1-10 %; 3 - 10-20 %; 4 - 20-30 %; 5 - 30-40 %)
Природт I бюсферт запов1дники: 2 - Черемський; 3 - Р1вненський; 7 - Роз-точчя; 9 - Кременецью гори (фшя ПЗ "Медобори); 10 - Медобори; 20 - Горгани; Карпатський БЗ, заповщш масиви: 25 - Чорна Гора (заказник); 26 - Юл1вська гора (заказник); 27 - Угольсько-Широколужанський; 28 - Свидовецький; 29 - Кузшсь-кий; 30 - Чорнопрський; 31 - Мармароський.
Нащональт природт парки*: 1 - Шацький; 6 - Явор1вський; 13 - Стшвсью Бескиди; 15 - Галицький; 18 - Ужанський; 19 - Синевир; 21 - Карпатський; 22 а -Гуцульщина; 23 - Вижницький.
Рейональт ландшафтт парки: 4 - Прип'ять-Стохвд; 5 - Надслучанський; 8 -Знесшня; 11 - Верхньо-Дшстровсью Бескиди; 12 - Надсянський; 14 - Поляницький; 16 - Днютровський; 17 - Днютровський каньйон; 22 - Гуцульщина; 24 - Чершвець-кий; 32 - Черемошський.
• - велим заказники (> 1000 га)
Пpиpoднi кoмплeкcи Maлoгo Пoлiccя вкpaй нeдocтaтньo peпpeзeнтo-вaнi мepeжeю oб,eктiв ПЗФ (G,9 %). У cтpyктypi мepeжi вiдcyтнi пpиpoднi зa-пoвiдники, нaцioнaльнi пpиpoднi i perioнaльш лaндшaфтнi тарки. Бiльшicть oб,eктiв ПЗФ - мicцeвoгo знaчeння, ocoбливo Ha Piвнeнщинi.
У мeжax Boлинcькoï виcoчиннoï ФГО шгазник зaпoвiднocтi пpиpoд-ниx кoмплeкciв (2,4 %) - oдин з нaйнижчиx у periorn. Kaтeгopiaльнa cтpyктy-pa мepeжi ПЗФ нeпoвнoчлeннa: вiдcyтнi пpиpoднi зaпoвiдники, нaцioнaльнi пpиpoднi i perioнaльнi лaндшaфтнi пapки.
Для Poзтoцькo-Опiльcькoï гopбoгipнoï ФГО xapaктepнa poзвинyтa мe-peжa oб,eктiв пpиpoднo-зaпoвiднoгo фoндy зaгaльнoдepжaвнoгo знaчeння. У пpиpoдниx зaпoвiдникax i нaцioнaльниx пpиpoдниx пapкax (29 % ПЗФ) oxopoнoю oxoплeнo мaйжe 2 % nnom,i пpиpoдниx кoмплeкciв Poзтoччя i Опiлля.
Пoкaзник зaпoвiднocтi в мeжax Зaxiднoпoдiльcькoï виcoчиннoï ФГО (8,7 %) - тайвищий у Зaxiднoyкpaïнcькoмy Лicocтeпy. Об'екти зaгaльнoдep-жaвнoгo знaчeння cтaнoвлять тут близькo 2G % ПЗФ. У кaтeгopiaльнiй
cтpyктypi вiдcyтнi нaцioнaльнi пpиpoднi пapки.
Cepeдньoпoдiльcькi пpиpoднi кoмплeкcи oxopoняютьcя в мeжax зaкaз-никiв тa пaм,ятoк пpиpoди мicцeвoгo знaчeння, a тaкoж зaпoвiдниx ypoчищ. Пoкaзник зaпoвiднocтi Пpyт-Днicтpoвcькoï ви^чин^х' ФГО (5,8 %) yдвiчi мeнший вiд oптимaльнoгo. У cтpyктypi ПЗФ вдоутт пpиpoднi зaпoвiдники i нaцioнaльнi пpиpoднi пapки.
Зaпoвiднi oб,eкти Пepeдкapпaтcькoï виcoчиннoï ФГО oxoплюють oxo-poнoю мeншe 5 % плoщi пpиpoдничoгo paйoнy. У cтpyктypi ПЗФ вдоутт пpиpoднi зaпoвiдники i нaцioнaльнi пpиpoднi пapки. Mepeжa ПЗФ c^a-дaeтьcя пepeвaжнo з oб,eктiв мicцeвoгo знaчeння.
Пoкaзник зaпoвiднocтi Зoвнiшньoкapпaтcькoï ФГО (22,4 %) мaйжe у 3 paзи вищий вiд cepeдньoгo пo perio^. Kaтeгopiaльнa cтpyктypa мepeжi ПЗФ пoвнoчлeннa, вiднocнo пpoпopцiйнa. У пpиpoднoмy зaпoвiдникy i нгць oнaльниx пpиpoдниx rnprax (мaйжe 42,9 % плoщi ПЗФ), oxopoнoю oxoплeнo близькo 9 % пpиpoдниx кoмплeкciв ФГО.
Лaндшaфтнi кoмплeкcи Boдoдiльнo-Bepxoвинcькoï ФГО oxoплeнi мe-peжeю ПЗФ нa 21,6 %. Kaтeгopiaльнa cтpyктypa нeпoвнoчлeннa - вiдcyтнi пpиpoднi зaпoвiдники i perioнaльнi лaндшaфтнi rnpra. Цe чacткoвo гам^н-cyeтьcя зтачними плoщaми нaцioнaльниx пpиpoдниx пapкiв, як cтaнoвлять пoнaд 9G % ПЗФ i oxoплюють oxopoнoю мaйжe 2G % плoщi пpиpoдниx кoмплeкciв ФГО.
Пoкaзник зaпoвiднocтi Пoлoнинcькo-Чopнoгipcькoï ФГО (12,9 %) вщ-пoвiдae oптимaльнoмy. Kaтeгopiaльнa cтpyктypa мepeжi oб,eктiв ПЗФ ^в^ч-лeннa. У мeжax Kapпaтcькoгo бiocфepнoгo зaпoвiдникa i Kapпaтcькoгo нгць oнaльнoгo пpиpoднoгo пapкy (пoнaд 75 % ПЗФ) пpeдcтaвлeнo близью
1G % плoщi пpиpoдниx кoмплeкciв ФГО.
Лaндшaфти Paxiвcькo-Чивчинcькoï ФГО oxo^em oxopoнoю у ПЗФ нa 4G,6 %, щo e yнiкaльним явищeм у мeжax perioнy. Зaпoвiднi мacиви Kap-пaтcькoгo бiocфepнoгo зaпoвiдникa тут cтaнoвлять близькo 52 % ПЗФ i peпpeзeнтyють близькo 2G % пpиpoдниx кoмплeкciв ФГО.
Унiкальнi для Украши природнi комплекеи Вулканiчних Карпат охоп-лено охороною тiльки на 2,9 %. Категорiальна етруктура мережi ПЗФ непов-ночленна: вiдеутнi об'екти полiфункцiонального характеру - нацiональнi природш i репональш ландшафтнi парки. Об'екти загальнодержавного зна-чення незначнi за площами.
У межах Закарпатевко! низовинно! ФГО показник заповiдноетi етано-вить 5,2 %. Однак, категорiальна етруктура мережi ПЗФ мае тi ж самi недоль ки, що i у Вулканiчних Карпатах.
Висновки
Територiя ПЗФ охоплюе 8,7 %% площд захiдного регiону Украши. По-над 60 % площд мережi заповщних об'ектiв етановлять об'екти мiецевого зна-чення. Ефективною конеервативною охороною в межах заповщних територiй регюнально1 мережi ПЗФ охоплено 2 % площд природно-територiальних ком-плекеiв регiону.
Природш ландшафти регiону охоплено заповiдним режимом нерiвно-мiрно, зокрема на Украшеькому Полiееi - бiльше нiж на 10 %, у Захщноукра-шеькому Лiеоетепу - тiльки на 4,6 %, в Украшеьких Карпатах - на 13 %.
Територiально найкраще предетавленi у ПЗФ Рахiвеько-Чивчинеькi ландшафти (40,6 %), Зовнiшньокарпатеькi (22,4 %) i Вододшьно-Верховинеь-кi (21,6 %). Найгiрша еитуацiя - на Малому Полiссi, де вiдноена чаетка запо-вiдних територiй етановить 0,9 %.
Найбшьш ефективно конеервативною охороною у природних заповщ-никах i нащональних природних парках охоплено лiеовi природш комплекеи Рахiвсько-Чивчинськоl (21 %) та Вододшьно-Верховинеько! фiзико-геогра-фiчноl облаетей (19,6 %%). На Малому Полiееi, Волинеькш виеочинi, Прут-Днiетровеькому межирiччi i Передкарпаттi об'екти вищо! категори заповщ-ноетi вiдеутнi.
Оекiльки оеновним завданням при формуванш науково-обгрунтовано! мережi заповщних об'ектiв е забезпечення И репрезентативное^, то наявнi диепропорцп в охопленш заповiдним режимом природно-територiальних комплекеiв рiзного рiвня розмiрноетi необхiдно вважати iстотним недолiком територiальноl етруктури iенуючоl мережi ПЗФ.
Для оптимiзацil регюнально1 мережi лiеових заповiдних об'ектiв реко-мендуеться розвивати И в напрямку тдвищення репрезентативности. Доцiльно збiльшити показник заповщносп природних ландшафтов Захщноукрашеького Лiеоетепу i нiвелювати значнi диепропорцп в охопленш заповiдним режимом природних комплекеiв Украшеьких Карпат. У межах Малого Полiсся, Волинеь-ко! виеочини, Прут-Днiетровеького межирiччя, Передкарпаття, Вулканiчних Карпат i Закарпатсько1 низовини розширення мереж ПЗФ доцшьно здшенюва-ти в основному за рахунок створення та збiльшення площ об'ектiв загальнодержавного значення. Це особливо етоеуетьея Львiвськоl та Чершвецько1 облаетей, у яких вiдноена площа природно-заповiдних територiй е найнижчою в регют.
Лiтература
1. Атлас "ГеографЫ Украши". - К.: НВП "Картограф1я", 1999. - 41 е.
2. Атлас 1вано-Франк1веько1 облает! - М, 1990. - 32 е.
3. ^нотрук С А., Гaйдaрoвa Л.И. Охрана лешых экocиcтем. - К.: Уpoжaй, 1984. - 199 c.
4. Гeрeнчук K.I. npo фiзикo-геoгpaфiчне paйoнyвaння Украш^^! РСР// Фiз. reoipa-фiя i геoмopфoлoгiя. - 1981, вип. 26. - С. V-15.
5. Гeрeнчук K.I., Kosmos М.М., Циеь П.М. Пpиpoднo-геoгpaфiчний пoдiл Львiвcь-кoгo та Пoдiльcькoгo екoнoмiчних рашшв. - Львiв: Вид-вo Львiв. ун-ту, 1964. - 221 c.
6. Грoдзинcький М.Д. Ocнoви ландшафт^! екoлoгiï. - К.: Либiдь, 1993. - 224 c.
7. Занюн Украши "npo Зaгaльнoдеpжaвнy пpoгpaмy фopмyвaння нaцioнaльнoï екoлo-гiчнoï мереж Украши на 2CCC-2C15 pom". 21 вереа 2CCC р. N 1989-III// Уpядoвий кур'ер "Opieнтиp", № 2CV. - 8 лиого^, 2CCC р. - С. 3-16.
8. Занюн Украши "npo пpиpoднo-зaпoвiдний фoнд Украши"// b^omoctí Веpxoвнoï Ради Украши. - К.: Наука, 1992, № 34. - С. 113C-1156.
9. Koнвeнцiя ^o oxopo^ бioлoгiчнoгo piзнoмaнiття// Сб. Междунар. кoнвенций в oблacти oxparni oкpyж. cpеды. - Львoв: Экoпpaвo, 1999. - С. 243-256.
10. ^пш^в^кий П.Ф., П,яткiвcький I.O. Пpиpoднi територи та oб'eкти з ocoбли-вим cтaтycoм oxopoни// Екoлoгo-геoгpaфiчнi дocлiдження в cyчacнiй геoгpaфiчнiй нayцi/ Матер. мiжнap. наук. кoнф. 6-V жoвтня 1999 р. - Тершпшь, 1999. - С. 121-12V.
11. Львiвcькa oблacть. Aтлac. - М, 1989. - 4C c.
12. Маеляк П.О., Шищeнкo П.Г. Геoгpaфiя Украши: Пpoбн. пiдp. - К.: Зoдiaк-Екo, 1999. - 432 c.
13. Мeльник А. Укpaïнcькi Карпати: екoлoгo-лaндшaфтнoзнaвче дocлiдження. -Львiв, 1999. - 286 c.
14. Навчаль^-краезнавчий axnac Львiвcькoï oблacтi/ За ред. пpoф. Я.С. Кравчука. -Львiв: Aфiшa, 1999. - 25 c.
15. Навчаль^-краезнавчий aтлac Теpнoпiльcькoï oблacтi/ За ред. пpoф. Я.С. Кравчука. - Львiв: Aфiшa, 2CCC. - 25 c.
16. Нацюнальна дoпoвiдь Украши пpo гapмoнiзaцiю життедiяльнocтi cycпiльcтвa y нaвкoлишньoмy пpиpoднoмy cеpедoвищi. - К., 2CC3. - 125 c.
17. Олeщeнкo В., Мoвчaн Я., Парчук Г. Нopмaтивнo-пpaвoвi пщстави для poзбyдo-ви екoмеpежi Украши// Poзбyдoвa екoмеpежi Украши. Пpoгpaмa poзвиткy ООН (UNDP). npo-ект "ЕшмережТ'. - К.: Наука, 1999. - С. V-12.
18. Пeрeлiк територш та oб'ектiв пpиpoднo-зaпoвiднoгo фoндy зaгaльнoдеpжaвнoгo i мicцевoгo значення в Piвненcькiй oблacтi (cтaнoм на C1.C1.2CC1 р.). Maтеpiaли деpжaвнoгo уп-paвлiння екoлoгiï та пpиpoдниx pеcypciв в Piвненcькiй oблacтi.
19. Прирoдa Iвaнo-Фpaнкiвcькoï oблacтi/ За ред. пpoф. Геренчука К.1. - Львiв: Вища шк., 19V3. - 16C c.
20. Прирoдa Львiвcькoï oблacтi/ За ред. пpoф. Геренчука К.1. - Львiв: Вища шк., 19V2. - 13V c.
21. Прирoдa Чершве^ш! oблacтi/ За ред. пpoф. Геренчука К.1. - Львiв: Вища шк., 19V8. - 159 c.
22. Прирoднo-зaпoвiдний фoнд Вoлинcькoï oблacтi. - Луцьк: Ыщал, 1999. - 4V c.
23. Прирoднo-зaпoвiдний фoнд Закарпаття (Дoвiдник). - Ужгopoд, 1998. - 3C4 c.
24. Прирoднo-зaпoвiдний фoнд Iвaнo-Фpaнкiвcькoï oблacтi. Pееcтp-дoвiдник. - 1ва-нo-Фpaнкiвcьк, 1995. - V4 c.
25. Прирoднo-зaпoвiдний фoнд Украши зaгaльнoдеpжaвнoгo значення: Дoвiдник. -К.: Наука, 1999. - 24C c.
26. Прирoднo-зaпoвiдний фoнд Украш^^! РСР. - К.: Уpoжaй, 1986. - 223 c.
27. Прирoднo-зaпoвiднi територи та oб'екти 1ваш-Франювщини. - 1ваш-Фран-кiвcьк, 2CCC. - 2V2 c.
28. nporpaMa пеpcпективнoгo poзвиткy зaпoвiднoï cпpaви в Украшь Пocтaнoвa Вер-xoвнoï Ради Украши NlVV/99-ВР вщ 22 веpеcня 1994 po^.
29. Рeecтр державних заговщниюв, зaкaзникiв, пaм'ятoк пpиpoди pеcпyблiкaнcькoгo i мicцевoгo значення Закарпат^^ oблacтi. - Ужгopoд, 198C. - 1C5 c.
30. Рeймeрc Н.Ф., Штильмарк Ф.Р. oco6o oxpaняемые пpиpoдные теppитopии. -М.: Mыcль, 19V8. - 296 c.
31. Рiшeння Львiвcькoгo oблвикoнкoмy вiд C9.1C.84 р, № 495 "npo мережу територш i oб'ектiв пpиpoднo-зaпoвiднoгo фoндy oблacтi".
32. Овак В.К., Сoлoдкий В.Д. Зaпoвiднa отрава: Навчальний пociбник. - Чеpнiвцi: Зелена Бушвина, 2CC1. - 2C8 c.
33. Справочник по заповедному делу/ Под ред. акад. АН УССР А.М. Гродзинского. -К.: Урожай, 1988. - 168 с.
34. Цись П.Н. Украинские Карпаты// Физико-географическое районирование Украинской ССР. - К.: Изд-во Киев. ун-та, 1968. - С. 569-637.
УДК 3 71 Mgr Sylwia Gwardys-Szczgsna1
КРАСЗНАВЧЕ ЗАНЯТТЯ В КШАНСЬК1Й ПУЩ1
Описусться досввд оргашзацп дидактичних занять в пущi Wkrzanskie.
Ключов1 слова: сосновий лю, дидактика, навколишне середовище, еколопчна наука.
Ecological education in Wkrzhan'ska Pushcha
The experience of ecological education in Wkrzhan'ska Pushcha has been described.
Keywords: pine forest, didactics, environment, ecological education.
Lasy s^. najbardziej naturaln^ formaj przyrodnicz^. od wiekow nierozer-walnie zwi^zan^ z krajobrazem Polski, niezb^dnym czynnikiem rownowagi srodo-wiska przyrodniczego, warunkuj^cym rozwoj kraju. Lasy dzi^ki wniesionej pracy czlowieka wykorzystuj^cej naturalne sily przyrody dla potrzeb spoleczenstwa staly si^ nierozl^cznym elementem wspolczesnej i przyszlej cywilizacji (Polityka lesna panstwa 1997).
Lasy to miejsce odpoczynku, rekreacji a takze edukacji lesnej dzieci i mlodziezy szkolnej. To miejsce realizacji zaj^c terenowych. Walory przyrodnicze srodowiska lesnego stwarzaj^ okazje nie tylko do zach^ty wypoczynkowego przebywania w wysoko zorganizowanej przyrodzie jak^ jest ekosystem lesny, ale takze do mozliwosci poznawania jego elementow skladowych, poznawania pro-cesow jego funkcjonowania (narodziny, zycie i smierc), i w efekcie - doznawania podziwu nad mechanizmami trwania ekosystemu lesnego (Wazynski 1997).
W Szczecinie idealnym miejscem realizacji zaj^c terenowych jest Puszcza Wkrzanska. Odbywaj^ tam zaj^cia studenci oraz uczniowie szkol podstawowych, gimnazjanych i ponadgimnazjalnych.
Puszcza Wkrzanska obejmuje ogolem okolo 1550 km2, w tym 1000 km2 la-su, reszta to polany srodlesne, l^ki i nieuzytki. Wi^kszosc puszczy, bo az 75 % znajduje si<? na terenie Niemiec, reszta czyli 25 % lezy w granicach Polski. Puszcza rozci^ga si<? na lewym brzegu Odry, na polnoc od Szczecina po granic^ panstwow^ i Zalew Szczecinski. W puszczy przewazaj^ bory sosnowe, zwlaszcza w srodkowej i polnocnej cz^sci. Od strony poludniowej i zachodniej w cz^sci s^siaduj^cej ze Szczecinem, wyst^puj^ znaczne obszary mieszanych drzewostanow bukowo-sos-nowych, a w miejscach bogatych gleb nawet czyste buczyny. Na podmoklych torfach wyst^puj^ olszyny z domieszk^ brzozy. S^ tu tez torfowiska typu atlantycki-ego z brzozy omszon^. Lasy maj^. bogate podszycie i runo (Zariba 1986).
Na terenie puszczy znajduje si<? rezerwaty przyrody. Jednym z nich jest Je-zioro Swidwie (zwane takze Bolkowskim), ktore jest ostoj^ ptactwa wodnego i blotnego. Drugim bardzo ciekawym rezerwatem s^ Blota Kurowskie na Mi^dzyodrzu na wprost wsi Kurow; s^. tam gniazda kormoranow, siwych czapli i
1 Uniwersytet Szczecinski Mi^dzywydzialowe Studium Ksztalcenia Pedagogicznego Pracownia Dydaktyki Biologii
