CC BY
4629. McAdams, D. P. (1995). What do we know when we know a person? Journal of personality, 63 (3), p. 365-396.
30. Miranda, D., Claes, M. (2008). Personality features, music preferences and depression in adolescence. International journal of adolescence and youth, 14 (3), p. 277-298.
31. Pelletier, C. L. (2004). The effect of music on decreasing arousal due to stress: A meta-analysis. Journal of music therapy, 41 (3), p. 192-214.
32. Rentfrow, P. J., Gosling, S. D. (2003). The do re mi's of everyday life: the structure and personality correlates of music preferences. Journal of personality and social psychology, no. 84 (6), p. 1236-1256.
33. Rentfrow, P. J., Gosling, S. D. (2006). Message in a ballad: the role of music preferences in interpersonal perception. Psychological science, March, 17 (3), p. 236-242.
34. Rentfrow, P. J., Gosling, S. D. (2007). The content and validity of music-genre stereotypes among college students. Psychology of music, 35 (2), p. 306 -326.
35. Rentfrow, P. J., McDonald, J. A., Oldmeadow J. A. (2009). You Are What You Listen To: Young People's Stereotypes about Music Fans. Group processes and intergroup relations, April 17, 12 (3), p.329-344.
36. Rentfrow P. J., Goldberg L. R., Levitin D. J. (2011). The structure of musical preferences: a FiveFactor model. Journal of personality and social psychology, June, 100 (6), p. 1139-1157.
37. Rentfrow, P. J., Goldberg, L. R., Stillwell, D. J., Kosinski, M., Gosling, S. D., Levitin, D. J. (2011). The song remains the same: a replication and extension of the music model. Music perception, 30 (2), p. 161185.
38. Saarikallio, S., Erkila, J. (2007). The role of music in adolescents' mood regulation. Psychology of music, 35 (1), p. 88-109.
39. Saarikallio, S. (2008). Music in mood regulation: Initial scale development. Musicae scientiae, 12 (2), p. 291-309.
40. Sarkamo, T., Tervaniemi, M., Laitinen, S., Forsblom, A., Soinila, S., Mikkonen, M., Autti, T., Sil-vennoinen, H. M., Erkkila, J., Laine, M., Peretz, I., Hietanen, M. (2008). Music listening enhances cognitive recovery and mood after middle cerebral artery stroke. Brain, March, 131 (pt3), p. 866-876.
41. Schäfer, T. (2016). The Goals and Effects of Music Listening and Their Relationship to the Strenght of Music Preference. Plos One, March, 11(3), e0151634, 15 p.
42. Sloboda, J. A., O'Neill, S. A. (2001). Emotions in everyday listening to music. In: P. N. Juslin, J. A. Sloboda (eds.). Music and emotion: Theory and research. New York: Oxford University Press, p. 71-104.
43. Trehub, S.E. (2003). Musical predispositions in infancy: an update. In: I. Peretz, R. Zatorre (eds.). The cognitive neuroscience of music. New York, Oxford University Press, p. 3-20.
44. Van Goethem, A., Sloboda, J. (2011). The functions of music for affect regulation. Musicae scientiae, 15 (2), s. 208-228.
45. Werner, P., Swope, A. J., Heide, F. J. (2009). Ethnicity, music experience, and depression. Journal of music therapy, 46 (4), p. 339-358.
46. Zajenkowski, M., Gorynska, E., Winiewski, M. (2012). Variability of the relationship between personality and mood. Personality and individual differences, 52, p. 858-861.
47. Zawadzki, B., Strelau, J., Szczepaniak, P., Sliwinska, M. (1998). Inwentarz osobowosci NEO-FFI Costy i McCrae. Adaptacja polska. Podr^cznik. Warszawa: PTP, s. 7-34.
48. Zillmann, D. (1988). Mood management through communication choices. American behavioral scientist, January, 31 (3), p.327-340.
STRESS RESISTANCE OF POLICE OFFICERS DEPENDING ON TYPE OF TEMPERAMENT
Makarova O.
Candidate ofpsychological sciences, senior lecturer at the Department of Pedagogy and Psychology
Kharkiv Natio nal University
СТРЕСОСТ1ЙК1СТЬ ПРАЦ1ВНИК1В ПОЛ1Ц11 В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ТИПУ
ТЕМПЕРАМЕНТУ
Макарова О.
кандидат психологгчних наук, старший викладач кафедри педагог1ки та психологи
Харювський нацюнальний утверситет
Abstract
A set of interrelated research methods was used to solve the tasks, namely: theoretical - analysis of scientific literature and empirical - using psychodiagnostic techniques: O. Belov's temperament test "Temperament formula", M. Luscher's color test, L. Sobchyk's method of diagnostics of interpersonal relations.
The article considers the theoretical analysis of the literature on the relationship between stress and temperament, the levels of stress of police officers with different types of temperament for the effectiveness of psychological care are considered.
Successful activities of a specialist - a psychologist working in special conditions, require timely identification of persons with insufficient stress, to address issues of psychological assistance and timely psychoprophylaxis.
Анотащя
Здшснено теоретичный аналiз поняття стресу та стресостшкосп особистосп. Розглянуто типологш темпераменту особистосп. Визначено, що темперамент вважають вродженою властивiстю людини, пов'я-заних з особливостями його нервово! системи. Зазначено, що корегувати власний темперамент важко, е доцшьним враховувати iндивiдуальнi особливостi особистостi при виборi службово! дiяльностi в право-охоронних органах.
В статтi розглянуто аналiз лiтератури щодо зв'язку стресу та темпераменту, розглянуто рiвнi стрес-остiкостi працiвникiв полiцiï з рiзними типами темпераменту для ефективностi виконання службових зав-дань. Встановлено що сучасна наука для опису стресостшкосп використовуе рiзнi дефiнiцiï. Багато в чому стресостiйкiсть визначаеться темпераментом. Вш грае в життi майбутнього правоохоронця, а в подаль-шому полщейського, важливу роль. Люди з рiзним типом темпераменту по рiзному адаптуються до нав-чання зi специфiчними умова а в подальшому до професп, дiяльнiсть якоï пов'язана iз екстремальними умовами, однi стiйкi до стресу, а iншi уразливi для стресу.
Keywords: police officers, stress, stress resistance, efficiency, temperament, influence, negative factors.
Ключовi слова: пращвники полщп, стрес,. стресостiйкiсть, ефективнiсть, темперамент, вплив, нега-тивнi фактори.
Постановка проблеми. У сучасному свiтi на людську психiку впливають потужнi стресори та стресовi потрясiння, до яких вщносять екологiчнi лиха, вiйськовi конфлжти, мiжособистiснi конфль кти та багато шших стресових подiй, що проника-ють у життя людини та потребують вiд не! певних дш щодо подолання негативних наслiдкiв стресу. Велика шльшсть науковцiв, у сво!х працях визна-чила, що стресостшшсть мае багатокомпонентну структуру, мае рiзний ступiнь вираженостi та визначаеться силою збудження центрально! нервово! системи, рiвнем стресу, особистiсною тривожш-стю, самооцшкою, напрямками виходу зi стресових ситуацш та iнш.
Успiшностi дiяльностi працiвника полщп, в умовах стресових ситуацш, залежшсть вiд особис-псних особливостей людини, вивчення взае-мозв'язку погiршенням дiяльностi пiд впливом стресу i схильностi до тривоги, схильносп до де-пресивних тенденцiй, недостатньою мотиващею, в залежностi вiд типу темпераменту iндивiда розгля-дали в сво!х працях такi науковцi як К. Абульха-нова - Славська, О. Бандурка, О. Землянська, З. Ле-вандера, I. Новiкова, П. Сидоров, Я. Райковський та шш.
Аналiз останнiх досл1джень i публшацш. Ви-
вченню стресостiйкостi присвячений ряд досль джень зарубiжних i вичизняних авторiв. Частина вчених вважають поняття «стресостшшсть» сино-нiмом поняття «емоцшна стiйкiсть ».М. Дьяченко, Я. Рейковский пов'язують властивiсть емоцiйноi стiйкостi з характеристиками темпераменту, як чи-нять певний вплив в основному на реактившсть i силу емоцiйних переживань i проявiв [3]. Стресостшшсть визначаеться сукупнiстю особистiсних якостей, що дозволяють людинi переносити значнi штелектуальш, вольовi та емоцiйнi навантаження (перевантаження), зумовленi особливостями про-фесiйноi дiяльностi. Бiльш високий рiвень стресостшкосп вiдрiзняе людей, в системi цшностей яких переважають так званi духовш цiнностi. Проблематикою стресостiйкостi займались такi вченi як В. Бь
лоус, Ю. Гиппенрейтер, В. М"ясищева, якi займались вивченням титв темпераменту та Л. Левi i Я Стреляу, якi вважали, що стресовi фактори освп-нього середовища погано позначаються на станi фь зичного i психiчного здоров'я особистосп. Стресо-стiйкiсть це непостiйний феномен, тому його мож-ливо самостшно розвивати та тренувати. Над цим феноменом працювали такi вченi як В. Авдеев, Г. Ашмов, ю Александровський. Дж. Веккер та шш [1,2].
Навчання у вищому навчальному закладi зi специфiчними умовами навчання пов'язана з великими розумовими i нервово емоцшними наванта-женнями. Ця дiяльностi вимагае змiни звичного життевого ритму, адаптацii до нових методiв i форм навчання. Сукупшсть несприятливих факторiв у на-вчальнш дiяльностi не залишилося без уваги таких вчених, як М. Ашмова, Г. Габдреева i iн..
Про залежшсть усшшносп дiяльностi в умовах психiчного стресу вiд iндивiдуальних особливостей особистосп, вивчення зв'язку попршення дiяльно-стi пiд впливом стресу i схильностi до тривоги, схильносп до депресивних тенденцiй, надлишково! мотивацп, говорять, роботи: З. Левандер, М. Фран-кенхойзер, Т. Стокфельта, Я. Рейковского. Внесок в розвиток темпераменту зробили так вчеш: Д. Брехт, Е. Кречмер, С.Лазарус, Е. Мшер, I. Павлов, В. Шелдон.
Мета статт - теоретичний аналiз проблеми стресосстшкосп особистостi за рiзними типами темпераменту, а саме у пращвнишв сучасно! Укра!н-сько! полщп, щодо впливу стрес-факторiв, розгля-нути рiвнi забезпечення стресостiйкостi в екстрема-льних видах, якою е дiяльнiсть працiвникiв полщп, в залежностi ввд типу темпераменту особистостi.
Виклад основного матерiалу. Вивченню стресостiйкостi присвячений ряд дослщжень зару-бiжних i вичизняних авторiв. Частина вчених вважають поняття «стресостшшсть» синошмом поняття «емощйна стiйкiсть ».М. Дьяченко, Я. Рейковский пов'язують властивють емоцшно! стiйкостi з характеристиками темпераменту, яш чинять пев-
ний вплив в основному на реактившсть i силу емо-цшних переживань i проявiв [3]. Стресостшшсть визначаеться сукупнiстю особистiсних якостей, що дозволяють людинi переносити значнi штелектуа-льнi, вольовi та емоцiйнi навантаження (переванта-ження), зумовленi особливостями професшно! д!я-льностi. Бiльш високий рiвень стресостiйкостi в!д-рiзняе людей, в системi цiнностей яких переважають так зваш духовнi цiнностi. Проблематикою стресостшкосп займались так1 вченi як В. Бь лоус, Ю. Гиппенрейтер, В. М"ясищева, як1 займались вивченням титв темпераменту та Л. Левi i Я Стреляу, як вважали, що стресовi фактори освгг-нього середовища погано позначаються на сташ фь зичного i псих1чного здоров'я особистостi. Стресо-стiйкiсть це непостшний феномен, тому його мож-ливо самостiйно розвивати та тренувати. Над цим феноменом працювали так! вчеш як В. Авдеев, Г. Акимов, ю Александровський. Дж. Веккер та шш [1,2].
Навчання у вищому навчальному заклад! з! специф!чними умовами навчання пов'язана з великими розумовими ! нервово емоцшними наванта-женнями. Ця д!яльносп вимагае змши звичного життевого ритму, адаптацп до нових метод!в ! форм навчання. Сукупшсть несприятливих фактор!в у на-вчальнш д!яльносп не залишилося без уваги таких вчених, як М. Акимова, Г. Габдреева ! ш..
Про залежшсть усшшносп д!яльносп в умовах псих!чного стресу вщ !ндивщуальних особливостей особистосп, вивчення зв'язку попршення д!яльно-сп шд впливом стресу ! схильносп до тривоги, схи-льносп до депресивних тенденцш, надлишково! мотиваци, говорять, роботи: З. Левандер, М. Фран-кенхойзер, Т. Стокфельта, Я. Рейковского. Внесок в розвиток темпераменту зробили так! вчеш: Д. Брехт, Е. Кречмер, С.Лазарус, Е. Мшер, I. Павлов, В. Шелдон.
Шд час виршення службових завдань пол1цей-ським доводиться перебувати з навантаженням, яке характеризуеться великою стресогенн!стю, а саме значною шлькютю стрес- фактор!в як! мають як внутр!шню так ! зовн!шню природу. В психоф!з!о-лопчному напрямку стресостшкють розглядаеться як властив!сть особистост!, що сприяе п!дтриманню функц!ональних резерв!в орган!зму людини, збере-женню здоров'я, продуктивно! д!яльнютю в екстре-мальних умовах. Дослвдження закордонних та вгг-чизняних науковщв вказують на багатофункцюна-льний характер стресост!йкост!, визначають залежн!сть прот!кання психолог!чних процес!в в!д функцюнування нервово! системи, яка виконуе до-м!нуючу роль в орган!зм! людини. З вищевикладе-ного бачимо, що актуальним е питання забезпе-чення високого р!вня стресостшкосп в екстремаль-них видах д!яльност!, якою е д!яльн!сть прац!вник!в пол!ц!!, п!двищення якост! та ефективност! д!яльно-ст! пол!цейських.
Вивчення феномену стресу, та в!дпов!дно, стресостшкосл у науковш лтгератур! присвячено значну к!льк!сть роб!т
В науковш лггератур! термш «стрес» викорис-товуеться з 1936 р ! запроваджено видатним канад-ським ф!зюлогом Г.Селье, який розробив загальну концепцш стресу як пристосувально! реакци орга-шзму на вплив екстремальних чиннишв. Звичайна популярн!сть як само! концепц!!, так ! !! головного поняття пояснюеться, тим, що з !! допомогою легко знаходять пояснення багато явищ у повсякденному житп людини: реакци на виникаюч! труднощ!, кон-фл!ктн! ситуац!!, неспод!ван! под!! та !н. За класич-ним визначенням Г. Селье, стрес е неспециф!чною ввдповщною реакщею оргашзму на будь-яку пред'-явлену йому вимогу, ! ця в!дпов!дь е напруга орга-н!зму, яка спрямована на подолання виникаючих труднощ!в ! пристосування до зб!льшених вимог. Вчений називае стрес «загальним синдромом», тому що при його виникненш зм!нюеться загальний стан оргашзму [6].
1нтенсивш досл1дження почалися шсля публь каци робгт Г. Селье у 50-х р. ХХ столптя, ! в них основна увага була прид!лена ф!з!олог!чним зм!нам в оргашзм! шд д!ею стресор!в.
Формування особистост! в соц!ум! базуеться на ф!з!олог!чному фундамент!, а саме залежить в!д властивостей нервово! системи, яш визначають темперамент людини, функц!онування нервово! сис-теми залежить в!д того як прот!кають псих!чн! про-цеси що виконують кер!вну роль в живому орган!-зм! Особистосп з р!зномаштним типом темпераменту мають розб!жност! в емоц!йн!й ст!й-кост!, енерг!йност! д!й, темп! та !нших динам!чних особливостей психолопчного життя людини, !! по-вед!нки та д!яльност!. в залежност! в!д типу темпераменту люди по р!зному реагують на стрес та ма-ють р!зний р!вень стресостшкосп [ 7].
Стресостшкють - системна динам!чна характеристика, що визначае здатн!сть людини протисто-яти впливу стресфактор!в або справлятися з бага-тьма стресогенними ситуащями, активно перетво-рюючи !х або пристосовуючись до них без шкоди для свого здоров'я ! якост! виконувано! д!яльност!
[4].
Стресостшкють особистосп являе собою сукупшсть особистюних якостей,яш дають змогу лю-дин! переносити значн! навантаження, будь то емо-цшш, штелектуальш чи вольов!, яш обумовлеш особливостями профес!йно! д!яльност!.
1ндив!дуальна стшкють до стресу обумовлена певним симптомо -комплексом особистюних влас-тивостей, що визначають особливост! !ндив!дуаль-них способ!в подолання стресових ситуац!й на основ! !х суб'ективного образу [5].
Велика к!льк!сть видатних науковц!в в сво!х роботах зазначала, що усп!шна д!яльн!сть в умовах психолог!чного стресу залежить в!д особист!сних особливостей людини, розглядаючи пог!ршення д!-яльност! п!д впливом стресу ! схильност! до три-воги, депресивних тенденц!й, надлишково! мотива-ц!!, завищеному р!вн! вимог та !нш.
З вищевикладеного можемо бачити, що !снуе залежшсть пропкання псих!чних процеав вщ фун-кц!онування нервово! системи, яка е дом!нуючою в систем! живого орган!зму.
Нестаб№шсть та штенсившсть сучасного життя, стресовi фактори професшно!' дiяльностi правоохоронно! системи негативно ввдобража-ються на сташ фiзичного та психiчного здоров'я пращвнишв полщп, що призводить до зростання психiчних та психосоматичних захворювань серед працiвникiв полщп. Люди, яш обрали професiю по-лiцейського часпше перебувають в стресовому станi а шж iншi люди. Починаючи зi вступу у ви-щий навчальний заклащ зi специфiчними умовами навчання стресовим фактором е адаптацiя до навча-льного закладу, носiння форменого одягу, розклад дня, фiзичне навантаження, стройова пiдготовка, несення добового наряду, публiчнi виступи пiд час семшарських чи практичних занять i т.д.
На протязi усього перiоду навчанш у вищому навчальному закладi зi специфiчними умовами навчання особистють стикаеться зi стресовими ситуа-щями залiками, екзаменами, проходження практики та стажування на посадi. На випускному курсi стресовою ситуацiею може бути написання та за-хист дипломно! роботи, складання комплексних ю-питiв та призначення на посаду.
Розглядаючи темперамент маеться на увазi значнi психiчнi вiдмiнностi мiж людьми (розхо-дження по глибiнi, штенсивносп та стiйкостi емо-цiй емоцшно!' вразливостi, енергiйностi дiй, iндивi-дуально - стiйкi особливостi психiчного життя та шш). Саме темперамент визначае потенцшну стресостiйкiсть особистостi. На характер реагу-вання в стресових ситуащях впливають особливо-стi темпераменту особистосп. Слабка нервова система, недостатня рухливiсть можуть призвести до неустшно! дiяльностi в екстремальних умовах
Проведет дослвдження сучасних науковцiв щодо ввдокремлено! проблеми дозволили визна-чити типи темпераменту та стресостшкосп якi пов'язаш мiж собою та типи темпераменту i стресо-стiйкостi якi непов'язаш мiж собою. Пiсля низки проведених дослiджень, на етапi фахового навчання у вищому навчальному закладi зi специфiч-ними умовами навчання, науковщ припустили, що стресостiйкiсть особистосп може залежати вiд !! виховання у дитинствi. Деяким сiм'ям притаманш такi iндивiдуально психологiчнi якостi як скром-нiсть, сором'язливiсть та небагато^вшсть. Тому було зроблено припущення, що сором'язливють е однiею з причин стресу особистостi. Було виявлено що виникнення стресу, пiд час навчання, ввдбува-еться пiд впливом значного учбового та фiзичного навантаження. Але тсля певного часу вiдбуваеться адаптащя до навчаннi у вищому навчальному за-кладi зi специфiчними умовами навчання, молодi люди адаптуються до внутршнього розкладу закладу, його специфiки i т.д., тому стрес фактори по-ступово зменшуються. Шсля закiнчення закладу молодих фахiвцiв призначають на посади, i на цьому етапi !хнього життя вiдбуваеться значний вплив стрес факторiв на особистють.
Розглядаючи типи темпераменту та стресо-стiйкiсть працiвникiв полщп, науковцями виявлено високий рiвень стресостiйкостi у оаб iз халеристи-чним та сангвшютичним типами темпераменту.
Холерикам притаманнi так професii де е зна-чущий людський фактор, важливо вмiти встанов-лювати контакти i викликати прихильшсть до себе, насилу переносить одномаштну монотонну дiяль-нiсть, швидко втомлюючись вiд не!, важко даеться необхвдшсть досконального вивчення якогось предмета або вщточування потрiбного досвiду. Висока стшшсть до стресiв дозволяе холерикам вдало пра-цювати на посадах патрульних полiцейський, опе-ративними ствробгтниками карного розшуку, ш-спекторами ювенально! превенцii, бути гарними ке-рiвниками структурних пiдроздiлiв.
Сангвiнiки активнi, життерадiснi,врiвнова-женi, висока працездатнiсть, вмiння довго зосере-джуватися на завданнi i легка переключення з одного завдання на iнше, вiн добре стримуе емоцii, на-лаштований зазвичай добродушно i оптимiстично, товариський. Стаб№на працездатнiсть, практично не залежить ш вiд зовнiшнiх, нi вiд внутршшх чин-никiв, дозволяе сангвiнiкам устшно реалiзуватися в професii полiцейського, незалежно вiд !'!' спецiалi-зацi!'
Вони легко адаптуються до будь-якого графшу роботи, з готовшстю приймають будь-яш нововве-дення в службовiй дiяльностi.
Меланхолiки досить замкнутi, спокiйно пере-носять самотнiсть. Швидко втомлюеться вщ спiл-кування особливо з малознайомими особами, важко переносять невдачi,професiйну дiяльнiсть обира-ють яка непов'язана з великою кшьшстю спiлку-вання. Вони нелегко переносять часп форс-мажори i рiзнi змiни, найменший стрес може сильно зашко-дити !х працездатностi. Служба в полщи, для мела-нхолша, може бути в пiдроздiлах шберполщи, в групах монiторингу, штабi. Зовш його професiя може сприйматися як монотонна дiяльнiсть, але е важливим, щоб вона була iнтелектуальною i потре-бувала творчих здiбностей.
Флегматика розглядають як найбiльш стабiль-ний та врiвноважений тип нервово! системи. Вони довго приймають ршення, !м потрiбна стабiльна спокiйна обстановка, вш дуже втомлюеться вiд форс - мажорiв та метушнi, йому притаманш спо-кiйна обстановка, порядок у всьому. Для цього типу темпераменту притаманш працездатшсть, вiн може довго i якiсно виконувати будь-яку монотонну роботу, що вимагае ретельносп. Незворушнiсть флегматика корисна у правоохороннш системi у таких сферах дiяльностi, де потрiбно холоднокровно про-аналiзувати ситуацiю i прийняти ршення. Для них е важливим працювати за чiтким графiком, з зрозу-мiлим алгоритмом дiй, чiтко поставленими завдан-нями та встановленими строками !х реалiзацii.
Висновки i ироиозшиУ. Отже, сучасна наука використовуе рiзнi тлумачення стресостiйкостi. I!' розглядають як комплексну iндивiдуальну психо-логiчну особливють, яка полягае у взаемозв'язку рь зний властивостей особистостi, що призводить до взаемодп суб'екта з навколишшм середовищем щодо рiзних умов життедiяльностi. В багатьох ви-падках стресостшшсть визначаеться темпераментом. Вiн вщграе важливу роль в вжиттi особистосп. увага науковщв до проблеми темпераменту,
його фiзiOЛOгiчнiЙ OCHOBi сприяли розвитку pÎ3HHX теоретичных концепцiй.
Типи темпераменту особистосп мають вплив на подолання стресу, в залежностi який тип темпераменту мае особиспсть буде залежить тривалiсть та iнтенсивнiсть впливу стрес - факторiв на орга-нiзм людини.
Щодо стресостiйкостi пращвнишв поль ци, то вона е багатокомпонентною структурою, ви-значаеться сукупнютю певних психофiзiологiчних характеристик, а саме: самооцшкою, напрямками виходу 3i стресу, силою збудження центрально! нервово! системи та ш.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Авдеев В.В. Психологические основы повышения эффективности деятельности работников ОВД в экстремальных ситуациях: учебное пособие. М.: ВЮЗИ МВД. 1988. С. 3-9.
2. Акимов Г.А., Лобастов О.С., Спивак Л.И. Некоторые вопросы организации психоневрологической помощи во время Великой Отечественной
войны. Военно-медицинский журнал. 1985. .№11. С. 18-21.
3. Гиппенрейтер, Ю.Б. Психология индивидуальных различий: уч.пос. // Ю.Б. Гиппенрейтер, В.Я. Романов. М.: ЧеРо, 2000. 780 с.
4. Загальна психолог!я: п!дручник для студенлв ВНЗ / О.В.Скрипченко, Л.В., Долинська, З.В.Огородншчук та ш. К.: Либщь, 2005. 464 с.
5. Ничкало Н. Психолопя для вах ! для кожного. Педагопка ! психолопя професшно! освгти : наук.-мет. журнал. 2009.№ 6. С. 197 - 202.
6. Ковальчук З. Я. Психолопчний анал!з м!жособист!сно! взаемод!! вчителя !з старшоклас-никами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 "Педагопчна та вшова психолопя" / Зоряна Ярослаивна Ковальчук. Х., 2006. 20 с.
7. Олшник О. О. Психолопчний анал!з понять емоц!йно!, психолог!чно! та стресост!йкост!. Вюник Харшвського ушверситету. Харшв. 2004. № 617. С. 96-100.
