CC BY
30
УДК 338.43:658.018
СТРАТЕГИЯ СИТУАЦШНОГО УПРАВЛ1ННЯ 1НФОРМАЩЙНО-КОМУШКАЩЙНИМ ПОТЕНЦ1АЛОМ ПРОМИСЛОВОГО ШДПРИеМСТВА
Метою роботи було до^дження стратегiчних аспектiв ситуацшного управлiння iнформацiйно-комунiкацiйним потенщалом промислового тдприемства, що вiдповiдають специфтним ситуацям, при яких його фактична поведтка значно вiдрiзняeться вiд запланованог на даний момент часу, гх вiдповiднiсть сучасним потребам i викликам господарювання.
У данш роботi до^джено стратегiчнi аспекти ситуацшного управлiння тформацшно-комунтацтним потен^алом промислового тдприемства у вiдповiдностi до специфiчних ситуацт, при яких його фактична поведтка значно вiдрiзняeться вiд запланованог на даний момент часу. Встановлено, що теорiя ситуацИ вiдповiдно сучастй парадигми стратегiчного управлтня iнформацiйно-комунiкацiйним потен^алом може забезпечити промислове тдприемства моделями поведiнки для запобiгання незапланованим виробничими ситуацям. визначено суттсть ситуацтног стратеги як подолання опору змшам тд час реалгзацИ обраног стратеги управлiння iнформацiйно-комунтацтним потенцiалом i прогнозуваннi моделi поведiнки для запобiгання в т. ч. кризових ситуацш. Аргументовано, що змкт сучасног парадигми е одтею з можливостей розвитку сучасног методологи стратегiчного управлiння iнформацiйно-комунiкацiйним потенцiалом тдприемства, що полягае в певному вiдходi вiд управлiнського рацiоналiзму та початкового переконання, що передбачуванкть поведiнки в конкретних обставинах визначаеться рацiональною i системною органiзацieю процесiв в нш. Обтрунтовано практичне значення використання системи ситуацшного управлтня iнформацiйно-комунтацтним потенцiалом стратегiчного характеру для окремого промислового пiдприeмства.
Ключовi слова: ситуацшне управлтня, iнформацiйно-комунiкацiйний потенцiал,стратегiчне управлтня, ситуацшна стратегiя, тдприемство,ситуа^я.
Целью работы было исследование стратегических аспектов ситуационного управления информационно-коммуникационным потенциалом промышленного предприятия, соответствующих специфическим ситуациям, при которых его фактическое поведение значительно отличается от запланированного на данный момент времени, их соответствие современным потребностям и вызовам функционирования.
В данной работе исследованы стратегические аспекты ситуационного управления информационно-коммуникационным потенциалом промышленного предприятия в соответствии специфике ситуаций, при которых его фактическое поведение значительно отличается от запланированного на данный момент времени. Установлено, что теория ситуации в соответствии современной парадигме стратегического управления информационно-коммуникационным потенциалом может обеспечить промышленное предприятия моделями поведения для предотвращения незапланированных производственных ситуаций. Определена сущность ситуационной стратегии как преодоление сопротивления изменениям при реализации выбранной стратегии управления информационно-коммуникационным потенциалом и прогнозировании модели поведения для предотвращения в т.ч. кризисных ситуаций. Аргументировано содержание современной парадигмы как одной из возможностей развития современной методологии стратегического управления информационно-коммуникационным потенциалом предприятия, которая заключается в определенном отходе от управленческого рационализма и начального убеждение, что предсказуемость поведения в конкретных обстоятельствах определяется рациональной и системной организацией процессов в ней. Обоснованно практическое значение использования ситуационного управления информационно-коммуникационным потенциалом стратегического характера для отдельного взятого промышленного предприятия.
В.В. ШУКЛИНА
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0002-2284-092X
СТРАТЕГИЯ СИТУАЦИОННОГО УПРАВЛЕНИЯ ИНФОРМАЦИОННО-КОМУНИКАЦИОННЫМ ПОТЕНЦИАЛОМ ПРОМЫШЛЕННОГО ПРЕДПРИЯТИЯ
Ключевые слова: ситуационное управление, информационно-коммуникационный потенциал, стратегическое управление, ситуационная стратегия, предприятие, ситуация.
V. SHUKLINA
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-2284-092X
SITUATION MANAGEMENT STRATEGY INFORMATION AND COMMUNICATION POTENTIAL INDUSTRIAL ENTERPRISE
The purpose of the study was to investigate the strategic aspects of situational management of information and communication potential of an industrial enterprise, corresponding to specific situations in which its actual behavior differs significantly from the planned at the moment, their compliance with modern needs and management challenges.
This paper explores the strategic aspects of the situational management of the information and communication potential of an industrial enterprise in accordance with specific situations in which its actual behavior differs significantly from the one planned at the present time. It is established that the theory of the situation in accordance with the modern paradigm of strategic management of information and communication potential can provide industrial enterprises with models of behavior to prevent unplanned production situations. The essence of the situational strategy is defined as overcoming the resistance to changes during the implementation of the chosen strategy for managing the information and communication potential and forecasting the behavior model for prevention including crisis situations. It is argued that the content of the modern paradigm is one of the possibilities of developing a modern methodology for strategic management of information and communication potential of the enterprise, which lies in a certain departure from managerial rationalism and the initial belief that predictability of behavior in specific circumstances is determined by rational organization. The practical importance of using the system of situational management of information and communication potential of strategic nature for an individual industrial enterprise is substantiated.
Keywords: situational management, information and communication potential, strategic management, situational strategy, enterprise, situation.
Постановка проблеми
Управлшня потенщалом е складним динамiчним процесом орieнтованим на максимальну взаемодш соцiально-економiчноï системи Í3 зовшшшм середовищем. Складовими елементами його шформацшно-комушкацшно1 компоненти можуть бути лише так ресурси, обсяг i структура яких може змiнюватись при прийнятп й реалiзацiï стратепчних ршень, яш, в свою чергу, призводять до кардинальних змш Крiм того, як один Í3 напрямшв економiчноï стратеги передбачае оргашзацш системи шформацшних ресурав i засобiв комушкацп таким чином, щоб результат ïхньоï синергп був чинником устху в досягненш ситуацiйноï адаптивносп поведшки та якосп управлшсь^' дiяльностi. Тому зростае необхiднiсть першочерговоï реалiзацiï заходiв, спрямованих на запобiгання найбшьш небезпечним економiчним явищам, що приводить до кризового стану i розроблення такого напряму розвитку iнформацiйно-комунiкацiйного потенщалу, що вiдповiдав би поставленiй цш, а шляхи i етапи руху в межах якого вщображали б найкращий варiант реалiзацiï в умовах конкретноï ситуацп функцiонування промислового тдприемства. Тобто актуалiзуеться питання щодо дослщження стратегiчних аспектiв ситуацiйного управлiння, гострота якого тдтверджуеться i тим фактом, що вщсутшсть стратегiчноï спрямованостi призводить до поразок в конкурентнiй боротьбг
Аналiз останшх дослiджень i публжацш
Серед зарубiжних i вiтчизняних вчених, яш займалися питаниями розробки наукових засад управлшня шформацшним i комушкацшним потенцiалом, слiд звернути увагу на таких авторiв, як М. Альберт, М. Желени, К. Нейлор, М. Кастельс, М. Мелоун, Д.Уотерман, А.В. Битий, Н.В. Воронкова, М.В. Губська, Д.В. Дячков, С.М. 1лляшенко, Ф.1. Свдокимов, 1.О. Зверкович, О.О. Коваль, М.О. Кучеренко, 1.А. Марк1на, 1.М. Тесленок, О.Ф. Шаповал та шших. Теорiя ситуацiйного управлiния стала предметом уваги, ^м iнших, таких вчених як М. Мескона, Р. Моклера, Г. Кунца, С. Донелла, Д. Гв^ат, £. Корноушенка, П. Кривул^ В. Максимова, Г. Попова, Д. Поспелова, О. Серебровського, Ф. Хмшя, В. Ячменьово].'. Питання теорп i практики стратепчного управлiния висвiтлювали у своïх працях I. Ансофф, Л.В. Балабанова, Х. Вксем, О.С. Вiханський, В.Г. Герасимчук, П. Друкер, I.A. 1гнатьева, М.М. Мартиненко, С.В. Оборська, А.О. Старостша, А.В. Шегда, З.Е. Шершньова та iншi. Проте, фрагментаршсть запропонованих пiдходiв очевидна i застосовшсть на практицi викликае глибок1 сумшви з причини того, що не враховано розвиток стратепчних аспекпв ситуацшного управлiния iнформацiйно-комунiкацiйним потенцiалом суб'ектiв господарювання.
Формулювання мети дослвдження
Метою роботи було дослщження стратепчних аспекпв ситуацшного управлiння шформацшно-комунiкацiйним потенщалом промислового пiдприeмства, що вiдповiдають специфiчним ситуацiям, при яких його фактична поведiнка значно вiдрiзняeться вiд заплановано! на даний момент часу, !х вiдповiднiсть сучасним потребам i викликам господарювання.
Викладення основного матерiалу дослвдження Протягом останнiх перiодiв еволюцп ситуацшного шдходу в управлiннi шформацшно-комушкацшним потенцiалом промислового пiдприeмства суттево збагатилися форми i характер постановки завдань, методи i алгоритми !х виршення в зв'язку зi змiною парадигми, а також появою та розвитком у цьому контекст нових теорш для запобiгання i вирiшення проблемних (небажаних) ситуацiй, що визначаються як складш. Йдеться про проникнення ново! (третьо!) парадигми в управлiнську теорш i практику ситуацiй, породжену попередшми двома як результатом !х комушкацп (рис. 1).
I
ПЕРША ПАРАДИГМА
Проектування зовшшнього впливу в управлшш на його внутршне середовище е ¡ррацюнальним, штуггивним, несвщомим.
Особливу роль вiдiграюmь вмтн. кавычки, ритуали.
ДРУГА ПАРАДИГМА
Мехашстичне уявлення про управлшня за рацюнальним шдходом з лшшними причинно-наслщковими зв'язками та елементами конструювання. У процесах анал1зу i моделювання складних 'итуацт з'явилося поняття зворотного зв'язку.
ТРЕТЯ ПАРАДИГМА
Управлшня розум1еться як сукупшсть концепцш, погляд1в, цшностей, способ1в поведшки сощально-економ1чно! системи, як формують певне сприйняття реальност 1 служать фундаментом для 11 оргашзаци (запоб1гання); в основ! лежить принцип р1вноваги м1ж рацюнальним 1 {ррацюнальним, свщомим 1 несвщомим, науковим знанням 1 штущею; здшснюеться проекщя 11 зовшшнього середовища на внутршне в кожний момент часу.
Використовуеться поеднання класичних творт мехатки i динамти з власними характеристиками та функ^ями соцiально-економiчноiсистеми в окремих (в т.ч. складних) ситуащях.
Рис. 1. Змша парадигми як основа стратеги ситуацшного управлшня шформацшно-комушкацшним потенщалом промислового шдприемства*
*Систематизовано i адаптовано автором за [1,4,9]
Реалiзацiя сучасно! парадигми е одшею з можливостей розвитку сучасно! методологи стратегiчного управлiння iнформацiйно-комунiкацiйним потенщалом промислового шдприемства, що включае прийняття компетентних рiшень при iнтегруваннi наявного досвщу, шту!цп з досягненнями сучасно! науки управлшня змшами i ситуащями. II змiст полягае в певному вiдходi вiд управлiнського рацiоналiзму, ввд початкового переконання, що передбачуванiсть поведшки оргашзаци в конкретних обставинах визначаеться насамперед ращональною i системною оргашзащею процесiв в нiй. Пiдприемство мае дбати про адаптившсть i розвиток системи ситуацшного управлшня шформацшно-комушкацшним потенцiалом, з використанням максимально! вигоди з наявних фактичних (поза запланованих) можливостей в конкретний момент часу. В цьому випадку оргашзацшш мехашзми пристосовуються до виявлення нових проблемних обставин i розроблення нових стратепчних ршень бiльше, нiж до контролю вже прийнятих ранiше. Маневр у розподш iнформацiйних i комунiкацiйних елеменпв потенцiалу цiнуеться вище, нiж пунктуальшсть у !х витрачаннi. Система ситуацшного управлшня шформацшно-комушкацшним потенцiалом промислового шдприемства, мае агресивно дiяти в бiзнес-середовищi, бути iнновацiйною в науково-технiчному вщношенщ орiентованою на розробку i першочергову реалiзацiю заходiв, спрямованих на нейтралiзацiю найбiльш небезпечних обставин у ланцюжках економiчних явищ, що приводять до складного (кризового) стану [3,5]. Тобто, поеднувати стратепчний i тактичний аспекти, перший з яких полягае саме у застосуванш заходiв, що дозволяють запобiгати виникненню небажаних ситуацiй. В загальному розумiннi стратегiю ситуацiйного управлшня шформацшно-комушкацшним потенщалом можливо представити як напрям його розвитку вiдповiдно поставлено! цш (рис. 2). Бажаний результат досягаеться завдяки паралельно-циклiчним дiям, яш мають рiзний «часовий ресурс» ^^, а з моменту вивчення ситуацi! !! аналiзу до початку
процесу ситуацiйного управлiння (момент проходить певний перiод часу, який залежить вiд
подш, що дае змогу досягти тдвищення показника бажаного результату (АПбр) на умовну величину. Система управлшня iнформацiйно-комунiкацiйним потенцiалом реагуе на керуючi поштовхи параметрiв ситуацп в кожен момент часу непередбачуваним чином. Результат управлшсько! дп лише частково вщповщае намiрам i розрахунку: кожна наступна ситуащя не контролюеться повнiстю, швидше за сам процес керуе учасниками.
Рис. 2. Стратегiя ситуацiйного управлшня шформацшно-комушкацшним потенцiалом промислового пiдприeмства*
*Розроблено автором за [3-4,6,9,12,14]
З позицш ситуацiйного менеджменту стратегiчне управлiння шформацшно-комушкацшним потенщалом рекомендовано визначати як сукупшсть специфiчних процесiв прийняття управлiнських ршень щодо формування мети i визначення цiлей промислового пiдприемства, вибору стратеги його шформацшно-комушкацшно! дiяльностi та використання вiдповiдних ресурсiв у конкретнiй ситуацп И реатзацд. Результативне i постшне забезпечення iнформацiйно-комунiкацiйними ресурсами пов'язане з певними складнощами ситуацiй, як1 призводять до вiдхилень вiд запланованих моделей поведшки: змiни в iнтенсивностi споживання; зниження обсягу i достовiрностi; недостатнш контроль наявних комунiкацiйних зв'язк1в. Тому виникае необхщшсть у розробцi та впровадженш стратеги матерiально-сировинних ресурав, яка враховуватиме всi фактори впливу на не!. Для яшсного i прогнозованого функцiонування системи ситуацiйного управлшня в «згодЬ> з зовнiшнiм i внутрiшнiм середовищем
необхщно, щоб взаемодiя оргашзацшно-техшчних i iнформацiйних можливостей, як1 забезпечують тдготовку й прийняття управлiнських рiшень та впливають на характер виробництва через збiр, зберiгання (накопичення), обробку та розповсюдження iнформацiйних ресурсiв вiдповiдали стану комушкацшних зв'язк1в, що потенцiйно здшснюватимуть обмiн за допомогою рiзних механiзмiв i технологiй. В контекстi дослщження пiд комунiкацiями розумiеться комплекс техшчних, програмно-математичних, органiзацiйно-економiчних засобiв i спецiальних кадрiв, призначений для автоматизаци процесу розв'язання задач ситуацiйного управлшня iнформацiйно-комунiкацiйним потенцiалом у конкретний момент часу. 1нформацшт системи потенцiалу промислового пiдприемства входять до комунiкацiй, що включаються в iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи i представляють нову мову спiлкування сучасного корпоративного середовища. 1снують рiзноманiтнi моделi управлiння iнформацiею сформованi в рамках рiзноманiтних пiдходiв i теорiй рiзними галузями науки -гносеологiею, психолопею, менеджментом, кибернетикою, iнформатикою, когнiтологiею, теорiею штучного iнтелекту, ситуацiй, синергетикою, креатолопею, еверестикою та iншими, кожна з яких вивчае в своему аспекп як саме поняття, так i процеси управлiння потенцiалом. Серед класичних моделей управлiння даними i шформащею е моделi Акоффа, Хеллунда, Караяшса, Винга, Едвiнссона, Сноудена, Iнкпена-Динурi, Бурена, Деспре, Шаувеля, Мiльнера, ВержбицькогоНакаморi, Фшна, Дубровського, Юлова, Зельца, Дункера, Гентнера, Саймонтона, Плфорда, Меднiка, Пономарьова, Мартиндейла [2,8,14].
Iнформацiйна система управлiння потенщалом промислового пiдприемства мае мiстити компоненти, що забезпечують повноту шформаци, стратегiчнiсть, доступнiсть, цiлеспрямований збiр i обробку, канали доступу для користування нею, своечасне одержання та 11 використання для прийняття управлшських рiшень в умовах конкретно! ситуаци (в т.ч. незаплановано!) [7,9]. II удосконалення вщбуваеться за органiзацiйними умовами оцiнювання ситуацшного управлiння та його конкурентоспроможностi. Блок стратепчно! шформаци визначае упорядковану шформацш ситуацiйних управлiнських рiшень за умовами проходження через вiдкритi зовнiшнi шформацшт фiльтри, як1 охоплюють рiзноманiтнiсть та багатофакторшсть зовнiшнього середовища; якщо шформацшш фшьтри вiдсiють данi, як1 отримуе промислове пiдприемство, то iнформацiя вщображуеться в перекрученому чи спрощеному виглядi [8]. Очевидно, що промислове тдприемство, як i будь-яку iншу сощально-економiчну систему з вiдповiдною оргашзащею, для бiльш глибокого !! розумшня та шформацшно-комуткацшних процесiв, що вщбуваються в нш або з и участю, бiльш прагматично розглядати як операцiйно замкнуту [1,13]. 1нструментами стратегiчного аналiзу процесiв управлiння в рамках ново! парадигми можуть служити методологiя «м'яких» систем, мета-модель, модель «точносп», системна технологiя втручання, оргашзацшний розвиток i iншi, а також новi технологи аналiзу шформаци i комунiкацiй, що працюють в «м'якому» контекстi [2-3,7]. Зауважимо, що сучаст технологи аналiзу, прийняття рiшень, комушкацш та управлiння в умовах конкретних ситуацш мають, як правило, одне впорядкування та тiсно переплетенi, що !х практично важко розмежувати в процесах запобiгання проблемам в кожен момент часу, в тому числ^ що залежать вiд людського фактора, який невiддiльний вiд набору професшних компетенцiй, ефекту команди, розгортаннi систем стратепчного управлiння.
Висновки
Отже, проведене дослщження дозволило визначити стратегiчнi аспекти ситуацшного управлшня шформацшно-комушкацшним потенцiалом промислового тдприемства та сутнiсть поняття ситуацшно! стратегй', що формуе наукову новизну, мае теоретичне i практичне значения. Зокрема, ситуацшна теорiя, перебуваючи в контексп певно! парадигми стратегiчного управлшня шформацшно-комушкацшним потенщалом, забезпечуе практику промислового тдприемства не тшьки схемами проблемних обставин, але i моделями поведшки, створеними на основi генералiзованоl практики !х запобiгання за фактичними i незапланованими виробничими ситуацiями. Сутнiсть ситуацшно! стратеги полягае у систематичному подоланш опору змшам пiд час реалiзацi! обрано! стратегi! управлiння iнформацiйно-комунiкацiйним потенщалом та прогнозуванш моделi поведiнки для запобпання незаплановано! (в т.ч. кризово!) ситуацi!. I! практичне значення в системi управлiння iнформацiйно-комунiкацiйним потенцiалом конкретного промислового тдприемства можливо визначити в наступному: дае змогу виявити i розвинути ринковi переваги, що е ключовими в конкурентнiй боротьбi; розкривае змют i спрямовувати зусилля на перспективш напрями iнформацiйно-комунiкацiйно! дiяльностi; тдвищуе адаптованiсть до непередбачуваних змiн i криз; !! вибiр спонукае керiвникiв не тiльки мислити стратегiчно, а чггко координувати зусилля щодо попередження кризових ситуацiй.
Список використано'1 л^ератури
1. Бушуев С.Д. Проектiзацiя ситуацш бiзнесу - ефективна стратегiя розвитку в турбулентному
оточенш. Матерiали мiжнар. конференцi! «Управлiння проектами». К.: КНУБА, 2009. - 32 с.
2. Войтенко О.С. Когштивш моделi управлшня програмами на основi використання кращого
досвщу. Управлiння проектами та розвиток виробництва, 2016. - № 3(19). - С 37-41.
3. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом: диагностика и организация: монография. Луганск: изд-во Восточно-украинского национального университета имени Владимира Даля, 2014. - 32 с.
4. Керiвництво з управлшня шновацшними проектами та програмами оргашзацш: монографiя; переклад на украшську мову Ф.О. Ярошенко. К.: Новий друк, 2010. - 160 с.
5. Клiмова О.1. Формування i розвиток економiчних систем унаслщок структурних змш в економiцi Украши. Актуальнi проблеми економiки, 2010. - № 5. - С. 111-117.
6. Коваль О.О. Модель використання сощального потенщалу машинобудiвного пiдприeмства. Донецького ушверситету. Серiя «Економша», 2012. - Вип. 6(2). - С. 174-179.
7. Кунц Г., Донел С.О. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функцш; пер. с англ. Д.М. Гвишиани. Т. 1. К.: Прогрес, 1991. - 250 с.
8. Рач В.А. С.С. Современная модель структуры конкурентноспособного предприятия в условиях экономики знаний : збiрник наукових праць, 2012. - №2(5). - С. 5-11.
9. Савша Г.Г., Старшська В.С. Класифшащя елеменпв сощального потенщалу шдприемства. Экономика Крыма, 2011. - №4(37). - С.185-190.
10. Украшська Л.О., Чебанова Н.В. Соцiально-економiчний потенщал шдприемства. Вюник Ушверситету баншвсько! справи Нащонального банку Украши, 2012. - № 1 (13). - С.71-75.
11. Чубар М.М. Основш характеристики стратеги експорту шдприемств економiчного регiону. Вiсник ОНУ iм. I. I. Мечникова, 2014. - №3. - С. 29-34.
12. Шуклша В.В. Стратепчний менеджмент: концептуальш питання в умовах постiндустрiальних трансформацiй. Економша i регiон, 2013. - №2. - С. 87-91.
13. Шаманська O.I. Загальна система формування економiчного потенщалу. Актуальш проблеми економiки, 2009. - № 2(92). - С. 109-114.
14. Яцишин Ю.В. 1нновацшш механiзми управлiння проектами та програмами. Управлшня розвитком складних систем, 2011. - Вип. 6. - С. 27-32.
References
1. Busheyev S.D. Designing business situations is an effective strategy for development in a turbulent environment. Materials international. Project Management Conference. K .: KNUBA, 2009. 32 p.
2. Voitenko O.S. Cognitive models of program management based on best practices. Project management and production development. 2016. No. 3 (19). рр. 37-41.
3. Voronkova A.E. Strategic management of competitive potential: diagnostics and organization: monograph. Lugansk: Publisher of the East Ukrainian National University named after Vladimir Dahl. 2014. 32 p.
4. Guidelines for the management of innovative projects and programs of organizations: monograph; translation into Ukrainian by Ф.О. Yaroshenko. K .: New printing. 2010. 160 p.
5. Klimova O.I. Formation and development of economic systems due to structural changes in the Ukrainian economy. Current problems of the economy. 2010. № 5. рр. 111-117.
6. Koval O.O. Model of use of social potential of machine-building enterprise. Donetsk University. Economy series. No. 6 (2). 2012. рр.174-179.
7. Kunz G., Donel S.O. Management: systematic and situational analysis of management functions; trans. with English. D.M. Gwishiani. T. 1. K.: Progress, 1991. 250 p.
8. Rach V.A. Modern model of structure of competitive enterprise in the conditions of knowledge economy : a collection of scientific papers. 2012 №2 (5). рp. 5-11.
9. Savina G.G., Starinskaya V.S. Classification of elements of social potential of the enterprise. Economy of Crimea. No. 4 (37). 2011. р.185-190.
10. Ukrainian L.A., Chebanova N.V. Socio-economic potential of the enterprise. Bulletin of the National Bank of Ukraine's Banking University. 2012. No. 1 (13). рр.71-75.
11. Chubar M.M. The main characteristics of the export strategy of enterprises in the economic region. Bulletin of ONU them. II Mechnikov. 2014. №3. Pp. 29-34.
12. Shuklirn V.V. Strategic Management: Conceptual Issues in Post-Industrial Transformation. Economy and region. 2013. №2. рp. 87-91.
13. Shamanskaya O.I. General system of economic potential formation. Current problems of the economy. 2009. No. 2 (92). рp. 109-114.
14. Yatsyshin Y.V. Innovative mechanisms for project and program management. Management of complex systems development. 2011. Iss. 6. р. 27-32.
