CC BY
217
УДК 005.21:658 Доц. М.1. Головтов, канд. екон. наук; астр. О.1. Литвинов -
Донецький НУ економки i торгiвлi iM. Михаила Туган-Барановського
СТРАТЕГ1Я РОЗВИТКУ ПВДПРИСМСТВА: СУТН1СТЬ I ОЗНАКИ
Дослщжено еволющю дефшщи "стратегiя розвитку шдприемства" у заруб1ж-нiй та в1тчизняшй науковiй лiтературi. Розглянуто й уточнено поняття "стратепя тд-приемства", запропоновано - "стратепя розвитку шдприемства".
Ключовг слова: стратепя, стратепя шдприемства, розвиток, стратепя розвитку шдприемства.
Постановка проблеми. Важливе мюце в сучасних ринкових умовах господарювання для кожного шдприемства займае не тшьки забезпечення ресурсами, як необхщш для досягнення поставлених цшей та ефективнють дь яльносп шдприемства в цей перюд, але й стратепчний розвиток на перспективу, без якого неможливе ефективне функцюнування в ринковому конкурентному середовищ^
Формування стратеги розвиту шдприемства дае змогу визначити як шдприемство буде функцюнувати на ринку та виробити сценари 1з врахуван-ням умов зовшшнього середовища (розвиненють i вш галуз1, кшьюсть конку-ренпв та 1х позици, характеристика та прибутковють ринку тощо) та внут-рiшнього середовища (потенцiал шдприемства, техшчне оснащення, якiсть, цiна, продукщя, фiнансування, ресурси, персонал тощо), характер 1х змш; визначити мету дiяльностi та оцiнити стратегiчнi конкурентнi переваги.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. 1снуюче рiзноманiття визначень "стратегiя" е свщченням того, що цьому поняттю зарубiжнi та вгг-чизнянi автори придшяють значну увагу (А. Стр^енд, А.А. Томпсон, Б. Карлоф, Г. Мщберг, Г. Хемел, Дж. Квш, Е. Чандлер, I. Ансофф, К. Омайе, К.К. Прахалад, М.Е. Портер, П. Дойл, П.Ф. Друкер, У. Глюк, Ш.М. Остер та ш.). Рiзноманiтнi теоретичнi та методологiчнi проблеми стратеги та страте-гiчного управлшня пiдприемством розглянуто в працях укра1нських науков-цiв: Б.Г. Шелегеда, Н.В. Касьянова В.С. Понаморенко, П. Л. Гордiенко, Л.Г. Дщковсько!, 1.А. 1гнатьево1, П.Г. Клiвець, O.I. Ковтуна, В. Красново1, А. Матвеева, А.П. Наливайка, С.В. Оборсько!, А. Привалова, М.Г. Саенка, Г.О. Селезньово!, О.М. Тридiда, Н. Хорошавино!, З.€. Шершньово!, Н.В. Яш-кiна та багато iнших авторiв, а також у працях вчених кра!н СНД: Г.П. Азова, О.С. Виханського, Р.А. Фатхутдшова та ш.
Велика кiлькiсть визначень категори "стратепя" свщчить про 11 склад-нють i багатограннiсть [1].
Мета роботи. Незважаючи на рiзноманiтнiсть iснуючих дослщжень щодо зазначеного вище поняття, все ж залишаеться вiдкритим питання дета-лiзацil поняття "стратегiя розвитку шдприемства". Отже, вважаемо за необ-хщне дослiдити еволюцiю поняття "стратегiя" у зарубiжнiй та вiтчизнянiй на-уковш лiтературi, встановити взаемозв'язок мiж стратепею i розвитком i на цш основi визначити поняття "стратегiя розвитку шдприемства".
Виклад основного матер1алу. Поняття "розвиток шдприемства" по-чинають розглядати у науковiй лiтературi ще з 1950-х роюв. У той час розви-
ток вважався специфiчною стратепею системних змш, спрямованою на тд-вищення ефективностi дiяльностi пiдприемства завдяки вдосконаленню уп-равлшня органiзацiйними процесами, структурами. У 60-70-х роках ХХ ст. вивчення розвитку фокусувалось на вдосконаленнi внутрiшнього функцюну-вання пiдприемства шляхом покращення комушкацш, уточнення оргашза-цiйних ролей, створення команд тощо. Пiдприемство розглядали як вщкриту систему у взаемоди з 11 середовищем, але основний наголос робився на вдос-коналеннi дiяльностi саме пiдприемства та 11 тдсистем. Основними його складовими починають виступати: мiсiя, ключовi принципи, бачення, страте -гiя пiдприемства [2, с. 77].
Слово "стратепя" походить вiд древньогрецьких слiв 'Ч/га/оУ - "ар-мiя" та "agos" - "я керую". Вщповщно, поняття "стратегiя" первинно тлума-чили як мистецтво або наука ведення военних дш. Свiдченням цього е давньокитайський трактат про вшськове мистецтво "Сунь-Цзи", датований V ст. до н. е. [3, с. 23]. На початку 60-х роюв ХХ ст. це поняття почало вжива-тись у сферi управлшня.
Серед проаналiзованих пiдходiв до визначення "стратепя тд-приемства" необхiдно видшити такi варiанти формулювання базового поняття: 1) набiр правил для прийняття ршень - I. Ансофф [4, с. 23]; 2) ди, модель дш, програма дш - Б. Карлофф, Г. Мшцберг, М. Портер; 3) детальний всебiч-ний комплексний план. - М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоур^ Р. А. Фатхутдь нов, А. Стржленд, М.Г Саенко, А. Томпсон [5, 11]; 5) комплекс прийнятих рь шень - П. С. Дойль; 6) система установок i заходiв - Н.В. Шеховцева; 7) дов-гостроковий яюсно визначений курс, напрям розвитку оргашзаци - О.С. Ви-ханський, З.Е. Шершньова, С.В. Оборська, В.А. Васильченко, Т.1. Ткаченко, В.А. Белошапка, Г.В. Загорний [6; 8; 10, с. 366; 11, с. 62]; 8) набiр напрямiв дiяльностi - А. Наливайко; 9) функцiональний засiб - В. Колпаков; 10) коор-динуючий фактор - Н.В. Куденко; 11) система довгострокових цшей -1.А. Бланк.
Спираючись на роботи 1.А. 1гнатьева, досить часто стратегiю дiяль-ностi пiдприемства розглядають лише як стратепю розвитку, що не дае нам широкого визначення поняття стратеги дiяльностi [13, с. 227]. Котлер Ф. ре-комендуе розглядати стратеги iнтенсивного розвитку в умовах, коли потенщ-ал усiх iснуючих ринюв i товарiв використовуеться не до кшця [14].
Групу стратегiй штеграцшного зростання використовують у випадках бшьш стабшьно1 позици в галузевiй конкурентны боротьбi, або якщо тд-приемство мае можливють залучення додаткових переваг завдяки пересуван-ню усерединi галуз^ У цьому випадку ми говоримо не тшьки про базовi стратеги конкурентних переваг, а про рiзнi стратеги поведiнки пiдприемства: стратепю стабЫзаци, стратегiю реструктуризаци, стратегiю скорочення дь яльностi, стратегiю оптимiзацil затрат, лжвщаци або комбiнацiю названих вище стратегiй.
Шелегеда Б.Г., Касьянова Н.В. та iншi автори визначають, що стратеги розвитку тдприемства можна скомпонувати в три нерiвнозначнi групи [15, с. 90]: стратеги зростання; стратеги стабшьносп; стратеги скорочення.
Тобто, вони розглядають рiзновиди загально1 (корпоративно1) стратеги тдприемства, ототожнюючи цим самим стратепю тдприемства зi стратепею його розвитку.
Пономаренко В.С. та ствавтори [16, с. 312] також ототожнюють стратепю розвитку тдприемства зi стратепею тдприемства. Щоправда, тд роз-виток автори розумiють як послщовну реалiзацiю рiзних iнвестицiйних та ш-новацiйних проектiв, заходiв i процедур, що, на нашу думку, не дае нам пов-ного розумшня i е обмеженим трактуванням.
Наступна група авторiв, зокрема: З.Е. Шершньова, С.В. Оборська, В.Ф. Оберемчук, В.А. Белошапка, Г.В. Загорний, формулюють результат ре-алiзацil стратеги як розвиток оргатзаци. На наш погляд, саме це визначення результату реалiзацil стратеги варто вважати найбшьш змiстовним, оскшьки досягнення цiлей можна розглядати як процес розвитку тдприемства, який передбачае розроблення заходiв щодо змiни яюсних параметрiв пiдприемства i пiдвищення конкурентоспроможносп.
Дефiнiцiя "стратеги" е достатньо неоднозначним поняттям, але на тд-ставi проведеного аналiзу пропонуемо визначити як довготривалу сукупнiсть управлiнських рiшень щодо вибору цшей i напрямiв дiяльностi та моделi дiй стосовно розмщення, розподiлу та координаци ресурсiв тдприемства для за-безпечення його нормального розвитку.
Розглядаючи змiст поняття "розвиток", Л.Г. Мельник визначив його як незворотну, спрямовану, закономiрну зм^ системи на основi реалiзацil внутршньопритаманних 1й механiзмiв самооргатзаци [17, с. 23]. Вважаемо, що основними властивостями розвитку е незвороттсть, спрямоватсть, зако-номiрнiсть, а також впорядкованiсть та активна роль внутршшх механiзмiв самооргатзаци [17, с. 19-23].
У Великш економiчнiй енциклопеди зазначено, що економiчний розвиток "передбачае необернену спрямоватсть об'екпв матерiального i духовного виробництва, результатом якого е новий яюсний стан об'екта, у тому чи^ перетворення його складу i структури. Ц якiснi змiни здшснюються у процесi економiчного зростання, тобто яюсного збiльшення споживаних ре-суршв та збiльшення обсягiв виробничого продукту" [18, с. 529].
Звернемося знову до Велико1 економiчноl енциклопедil, в якш зазначено, що: "Стратепя розвитку передбачае проведення диверсифжацп i рес-труктуризацil виробництва для прискорення обертання катталу, зменшення витрат, тдвищення якостi продукцil i оновлення номенклатури. Важливiши-ми 11 елементами е пошук нових ринкових нiш та удосконалення управлiння. Стратегiя розвитку властива тдприемствам, якi мають iстотний науково-тех-нiчний потенцiал, якi займають вагоме мюце на ринку i контролюються чико вираженими власниками. Але в ходi реалiзацil стратегil вони стикаються з серйозними перешкодами: нестачi фшаншв, спецiалiстiв та часу. Динамiка змш зовтшнього середовища часто випереджае модифжацшт процеси все-рединi пiдприемств " [19, с. 642]. Отже, не кожне тдприемство може дозво-лити собi розробити i здiйснювати стратепю розвитку, особливо в умовах глобально! фiнансово-економiчноl кризи, яка тепер, оскшьки це дуже довгот-
ривалий i складний процес, який визначаеться факторами внутршнього i зов-нiшнього середовища.
Основна мета, яку ставлять перед собою тдприемства в кризових умовах - це виживання. Ii досягають переважно завдяки впровадженню стратеги скорочення, що можна спостерiгати на майже вшх укра1нських тд-приемствах: скорочення обсяпв випуску продукци, скорочення персоналу (та приховане безробптя - неповний робочий тиждень, вiдпустки без утримання, скорочення тривалост робочого дня тощо) i, вiдповiдно, фонду оплати пращ та вщрахувань на сощальш заходи, економiя на всiх матерiальних витратах (закупiвля дешевшо1 сировини, змша постачальникiв тощо) та iншi заходи, яю не стосуються стратеги розвитку.
Висновки. Незважаючи на певнi спшьт риси у теоретичнiй концепци стратеги розвитку тдприемства в аналiзованих працях, уим визначенням притаманнi вiдмiнностi. Таким чином, виходячи з розглянутого матерiалу, виникае необхiднiсть розмежування стратеги розвитку тдприемства вщ стратеги тдприемства. Стратепя розвитку - це скорше властивiсть стратеги тд-приемства, яку вона може мати не у будь-який момент дiяльностi тдприемства, а тшьки за наявносп певних факторiв.
Вважаемо, що концептуально стратепя розвитку тдприемства - це довготермтовий план, який мютить сукупнiсть кшьюсних та якiсних рiшень щодо, вибору напряму дiяльностi пiдприемства, якi приводять до полтшення його стану шляхом збшьшення потенцiалу пiдприемства, адаптаци до зов-нiшнього середовища та внутршньо! ттеграци, що сприяе пiдвищенню здат-ностi пiдприемства протидiяти негативним впливам зовшшнього середовища та його життездатносп.
Проблематику визначення стратеги розвитку тдприемства не можна вважати вичерпаною, оскшьки для точнiшого визначення стратеги розвитку тдприемства мае щнтсть iсторичний аналiз. Для конкретизаци сутностi стратеги розвитку тдприемства представляють iнтерес питання умов, меха-нiзмiв та принципiв розвитку, виршення яких дасть змогу бшьш точнiше встановити сутнiсть та змют стратеги розвитку пiдприемства, а також забез-печити умови для його практично! реалiзацп.
Л1тература
1. Селезньова Г.О. Стратепя тдприемства : навч. поабн. / Г.О. Селезньова. - Харгав : Вид-во ХНЕУ, 2007. - 240 с.
2. Porras J. Organization Development and Transformation / J. Porras, R. Silvers // Annual Review of Psychology. - 1991. - Vol. 42. - P. 51-78.
3. Минцберг Г. Школы стратегий / Г. Минцберг, Б. Альстренд, Д. Лемпел. - СПб. : Изд-во "Питер", 2000. - 336 с.
4. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф. - СПб. : Изд-во "Питер", 1999. - 416 с.
5. Саенко М.Г. Стратепя тдприемства : навч. поабн. / М.Г. Саенко. - Тернотль : Вид-во "Екож^чна думка", 2007. - 352 с.
6. Шершньова З.С. Стратепчне управлшня / З.С. Шершньова, С.В. Оборська. - К. : Вид-во КНЕУ, 1999. - С. 94-120.
7. Куденко Н.В. Стратепчний маркетинг : навч. поабн. / Н.В. Куденко. - К. : Вид-во КНЕУ, 1998. - 152 с.
8. Белошапка В.А. Стратегическое управление: принципы и международная практика / В.А. Белошапка, Г.В. Загорный. - К. : Вид-во "Абсолют-В", 1998.
9. Колпаков В. Концептуальные основы стратегии управления / В. Колпаков // Персонал. - 2002. - № 3. - С. 38-44.
10. Васильченко В.А. Стратепчне управлшня : навч. поабн. / В.А. Васильченко, Т.1. Ткаченко. - К. : Вид-во ЦУЛ, 2003. - 236 с.
11. Виханский О.С. Стратегическое управление / О.С. Виханский. - М. : Изд-во МГУ, 1995. - 360 с.
12. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент : учебник [для студ. ВУЗов]. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.] / Р.А. Фатхутдинов. - М. : Изд-во ИНФРА-М, 2000. - 306 с.
13. 1гнатьева 1.А. Стратепчний менеджмент : тдручник / 1.А. 1гнатьева. - К. : Вид-во "Каравела", 2008. - 480 с.
14. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер. - М. : Изд-во "Прогресс", 1990. - 736 с.
15. Шелегеда Б.Г. Стратепчне управлшня потенщалом тдприемства : монографiя / Б.Г. Шелегеда, Н.В. Касьянова, А.Я. Берсуцький та ш. - Донецьк : Вид-во ДонУЕП, 2006. -219 с.
16. Пономаренко В.С. Стратепчне управлшня розвитком тдприемства : навч. поабн. / В.С. Пономаренко та ш - Харгав : Вид-во ХДЕУ, 2002. - 639 с.
17. Мельник Л.Г. Фундаментальные основы развития / Л.Г. Мельник. - Сумы : ИТД "Университетская книга", 2003. - 288 с.
18. Большая экономическая энциклопедия. - М. : Изд-во "Эксмо", 2008. - 816 с.
19. Василенко В.А. Стратепчне управлшня : навч. поабн. / В.А. Василенко, Т.1. Ткаченко. - К. : Вид-во ЦУЛ, 2003. - 396 с.
20. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика / П. Дойль. - СПб. : Изд-во "Питер", 1999. - 560 с.
Головинов Н.И., Литвинов А.И. Стратегия развития предприятия: сущность и признаки
Исследована эволюция дефиниции "стратегия развития предприятия" в зарубежной и отечественной научной литературе. Рассмотрено и уточнено понятие "стратегия предприятия", предложено - "стратегия развития предприятия".
Ключевые слова: стратегия, стратегия предприятия, развитие, стратегия развития предприятия.
Golovinov M.I., Litvinov O.I. Enterprise's development strategy: nature and indications
The concept of enterprise's development strategy is researched in publications. Definition of the strategy is described. Definition of the enterprise's development strategy is proposed.
Keywords: strategy, enterprise's strategy, development, enterprise's development strategy.
УДК331.56/.57:159.9 Наук. ствроб. А.Й. Ваврик, канд. психол. наук -
1РД НАН Украти, м. Львiв
ВПЛИВ БЕЗРОБ1ТТЯ НА СТАНОВЛЕНИЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ: СОЦ1АЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ
Розглянуто сощально-психолопчт ризики безробтя серед економiчно активного населення, яга провокують зниження 1х сощального статусу, ролi у сусшльств^ перерозподш сощальних контакпв, конфлж™ рiзноi природи (внутршнього та зов-тшнього характеру). Запропоновано економiчнi й сощально-психолопчт важелi по-долання негативних наслщгав такого явища, створення умов для мотивацп пращ та гщно1 самореалiзацii особистостг
Ключовг слова: безробтя, зайнятють, трудовий потенщал, сощально-психоло-пчщ ризики, мотиващя, особистють.
