CC BY
174
економiка, органiзацiя i управлшня щдприемствами / У. Л. Сторожилова. - Харкiв, 2006. - 19 с.
33. Фаль Н. П. Организационно-управленческие ресурсы развития сельских местных сообществ / Н. П. Фаль // Экономика. - 2008. - С. 148 - 151.
34. Федотн О. С. Потенщал тдприемства: формування та ощнка : навч. поабн. / О. С. Федотн, I. М. Ретна, О. I. Олексюк - К.: КНЕУ, 2004. - 316 с.
35. Чернега В. В. Конкуренгостшюсть щдприемсгв та механiзмiв 11 забезпечення :
монографш / В. В. Чернега; [ввдповвд. ред. О.Д. Гудзинський]; Ктвський нац1ональний ун-т технологий та дизайну, 1н-т щдготовки кадрiв державно! служби зайнятосп Укра!ни. - К.: 1ПК ДСЗУ, 2008. - 235 с.
36. Annan K. Secretary - General Salutes International Workshop on Human Security in Mongolia [Електронний ресурс] / K. Annan // Two - Day Session in Ulaanbaatar, May 8 - 10, 2000. Press Release SG/SM/7382. - Режим доступу: http://www.un.org/ News/Press/docs/2000/20000508.sgsm 7382.doc.html.
Рецензент д. е. н., доцент НТУ «ХП1» Кузьминчук Н. В. Експерт редакцшног колеги д.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 658.29
СТРАТЕГИ РЕАЛ1ЗАЦП ЗМ1Н НА ШДПРИСМСТВ1
Ареф'ев С. О., к.е.н., докторант (НАУ)
В cmammi розглянуто тдходи до визначення сутност стратеги змт та доповнення гх конструктивною сmраmегieю, орieнmованою на знання, вiдповiдно до сучасних умов господарювання тдприемств; уточнення окремих положень опору змтам при впровадженш конструктивног стратеги.
Ключовi слова тдприемство, характер змш, стратеги мн, опор змшам.
СТРАТЕГИИ РЕАЛИЗАЦИИ ИЗМЕНЕНИЙ НА ПРЕДПРИЯТИИ
Арефьев С. А., к.э.н., докторант (НАУ)
В статье рассмотрены подходы к определению сущности стратегии изменений и дополнения их конструктивной стратегией, ориентированной на знания, в соответствии с современными условиями хозяйствования предприятий, уточнения отдельных положений сопротивления изменениям при внедрении конструктивной стратегии.
Ключевые слова: предприятие, характер изменений, стратегии изменений, сопротивление изменениям.
STRATEGIES FOR CHANGE OF THE ENTERPRISE
Arefev S., PhD, Doctoral (NAU)
In the article reviewed approaches to defining the essence of strategy of changes and additions to their constructive strategy focused on knowledge, according to the present conditions of economic enterprises, clarifying certain provisions of resistance to change in the implementation constructive strategy that is focused on knowledge. It is based on the choice of the basic methods and tools to influence the process of change, based on predicting and diagnosing the problem, searching for the solution of it through staff education and experience of employees. Using an individual approach to explain the essence of change, the benefits of the operation of the enterprise and improve the functions ofstaff.
Structured types of changes in the degree of their scope of business: local, radical and significant. Significant changes in the environment include both the expected components (demographic, social, technical, technological, ecological processes, load, transport routes) and unpredictable situations that are accompanied by bifurcational effects that change the market base and qualitative behavior of enterprises with little change in its parameters (indicators).
The approach to formation strategies of changes involves their integration into modern realities of business, existing resource capabilities and the ability of staff to self development through informatization of society, the use of the knowledge economy.
Keywords: business, character of changes, strategies of mines, resistance to change.
Актуалътстъ проблема. В сучасних умовах господарювання, яю супроводжуються кризовими явищами, важливим для стшкого
функцюнування е розробка та використання багаторшнево! системи стратегий. Це дозволить вчасно реагувати на змши зовтшнього та
© Ареф'ев С.О.
Вк'ник економжи транспорту i промисловост № 44, 2013
внутрiшнього середовища, а також забезпечити необхвдт конкурента позицп тдприемсгв. Прогнозоват здiйснення 3mîh через розроблет сгратегй' сприятиме зменшенню piзних вида ризик1в: упpавлiнських, фiнансових, виробничих,
лопстичних. Оск1льки змiни, як1 зд1йснюе щдприемсгво часпше за все торкаються також i кадрово1 стратеги, то ре^защя антиопорових заходiв дозволить п;дготувати психолопчний клiмат та здiйсниги пеpеквалiфiкацiю ствробпниюв.
AHmÏ3 остантх до^джень. Тематика розвитку стратеичних змiн та ïхнi особливосп у вiдповiдностi до розвитку господарських вщносин розглядалась наукових працях таких вчених Р.1. Акма eвоï, 1.О. Бланка, Л.£. Довгань,
Г.Б. Клейнера, Н.Н. Косиново1, С.В. Оборс ько].', В.1. Оленко, В.В. Пpохоpовоï, 1.В. Смолiна, З.£. Шеpшньовоï, М.Б. Шифрина та iнших. Проте, в наукових дослвдженнях стратеги змiн здебiльшого увага придшясться безпосередньо процесу пошуку ршення за межами особистосп, яка створюе додану варпсть на пiдпpиeмствi. Недостатньо пpидiлялась увага особливостям формування стратегш змiн спрямованих на iндивiдуальнi особливосп робпниюв з огляду на ошр при 1х впpовадженнi.
Метою статт е дослвдження пiдходiв до визначення сутносп стpатегiï змiн та доповнення 1х конструктивною стpатегiею, оpiентованою на знання, вщповщно до сучасних умов господарювання п;дприемств, уточнення окремих положень опору змiнам при впpовадженнi конструктивжй стpатегiï.
Виклад основного Mamepirny. Основною причиною нестабшьжй дiяльностi п;дприемств, коливань дiловоï активностi, втрати ринкових позицш по напрямках бiзнесу е нездаттсть п;дприемств вчасно оцiниги необхвдний характер змш В пpактицi дiяльностi використовують широкий спектр концепцiй упpавлiння стратепчними змiнами на пiдпpиемствi, як1 будуються на основi забезпечення його переходу у яюсно новий стан за допомогою певних засобiв, що е способом впровадження системи стратегий через сукуптсть сценаpiïв ïхньоï pеалiзацiï.
Слад зазначити, що порушення стабiльного функцюнування падприемства, яке здiйснюе цiлеспpямованi змши, вектор перетворень яких спрямований на реструктуризацию змiсту дiяльностi спонукае до перетворень в окремих елеменпв управлшських ланок i змiсту роботи посадових осiб, 1'хнього статусу, pозподiлу повноважень i впливу господарський та адштстративний процес та iн., тобто спостерпжтъся опip системи, групи та особи як стльно, так i окремо. Розгалуженiсть ваpiангiв впровадження
функцiональних стратегш реатзацп змiн спостеpiгаегься piзний за ступенем опip, який пояснюеться тим, що кожний процес розвитку передбачае вщмшт за глибиною змiни та, як
наслвдок, ре iнжинipинг та реоргатзацго пpоцесiв вiдповiдно до новоï загальноï мети та системи стpатегiй.
Концепщя ситуацiйного упpавлiння була запропонована I. Ансофом, i сутнiсть ïï полягае у тому, що для певного стану або ситуаци у зовтшньому сеpедовищi (вiн називае цей стан турбулентним) вимагаеться своя iндивiдуальна стратепя i здiбностi оpганiзацiï [10]. Суттета змiнах середовища включають як передбачуват складовi (демогpафiчно-соцiальна, технiко-технологiчна, екологiчнi процеси, завантаженiсть транспортних магистралей), так i не прогнозоват ситуаци, якi супроводжуються бiфуpкацiйними ефектами, що змiнюють основи ринюв та якiсну поведiнку щдприемства при незначнiй змiнi його паpаметpiв (показникiв).
В науковiй лiтеpатуpi для характеристики таких явищ використовуються термши "стратег1чт вшна" i "парадигматичш зрушення". До основних причин "вiдкpигтя" стратепчних вiкон належать: 1) новi технологи; 2) новi сегменти; 3) новi канали pозподiлу; 4) пеpеоpiентацiя ринку; 5) нове законодавство; 6) зовтшт потpясiння [4]. Це обумовлюе проведення аналiзу зовнiшнього та внутpiшнього середовищ задля встановлення характеру пpоцесiв, що ввдбуваються та для обгрунтування специфши змiн, якi необхiднi для щдприемства згтдно з визначеними цiлями.
Локальт стpатегiчнi змiни вiдбуваються лише у певнш сфеpi дiяльностi пiдпpиемства (перетворення бiзнес-пpоцесiв, маpкетинговоï полiтики). Локальнi стратег1чт змiни здiйснюються у випадку, коли падприемство виходить iз новим товаром на ринок, не змiнюючи при цьому сфери своеï дiяльностi. Радикальт стpатегiчнi змiни на пiдпpиемствi, яю обумовленi кардинальною змiною умов функцюнування або обрак^ стpатегiï, передбачають бшьш швидкi фундаментальнi змiни в систем упpавлiння, стpуктуpi пiдпpиемства та бiзнес-процесах. [12, С. 26-32]. Це здшснюеться також з урахуванням баp'еpiв технiко-технологiчного, соцiального, оpганiзацiйного характеру, яю вимагають певного пеpiоду часу для свого осмислення, пошуку методiв впливу та потребу в фшансових, трудових, матеpiальних ресурсах.
В якостi шструментарш стратег^чних змiн розглядають Оленко B.I. та Гронь О.В стpатегü' змш, а саме як вiдбудови або виходу з кризового стану, пожвавлення або уникнення кризи, пеpеоpiентацiï напрямку дiяльностi, трансформаци напрямку дiяльностi /масштайв дiяльностi/ забезпечення стiйкоï конкуpентноï переваги, структурт або системнi (змiни у функцюнальних сферах дiяльностi, змiни в систем упpавлiння), навчання та розвитку персоналу [9]; Розглядаючи iнстpументаpiй стрателчних змiн поряд iз стpатегiями змш слад додати методи стратег!чного управлшня, комплекс
В1сник економ1ки транспорту i промисловост № 44, 2013
показник1в оц1нки стану зовтшнього та внутршнього середовища, систему забезпечення: оргатзацшну, шформацшну, правову. 1хне взаемне обумовлення дозволить обрати необх1дну комбшащю для обгрунтування даево! системи планування та управлшня, як1 можуть прилаштовуватися до р1зких змш та своечасно на них реагувати.
Радикальт змши середовищ
обумовлюють наявтсть р1зних стратегш змш, притаманних для таких складних сощально-економ1чних систем якими е сучаст щдприемства та незвичних, дискретних умов господарювання, що характеризуються змшами, як1 ввдбуваються несподавано та супроводжуються непередбаченими результатами. В1дпов1дно до думки Торл й
У1рдетусу всю розматсть стратегий змш вони об'еднали у п'ять груп, в яких в цшому ввдобразили основт до по кожному з щдходав. Разом з тим, сучаст умови господарювання у пов'язат з доступтстю шформаци для самовдосконалення, самоосвгга та щдвищення його самооцшки, тому ствробгтник зац1кавлений у шдиввдуальному щдхода до визначення його мюця в оргатзацшнш структур! щдприемства. Це вимагае додати до перетку стратегш змш таку: конструктивну стратегш, ор1ентовану на знання. У табл. 1 поруч 1з кожною стратепею коротко описуються використовуваний щдут 1 способи, за допомогою яких ця змша може бути реал1зовано [2].
Таблиця 1
гп змт
Стратеги змт П1дх1д Приклади
Директивна стратепя Нав'язування змш з боку менеджера, що по другорядних питаннях може "торгуватися" Нав'язування угод по оплап, змша порядку роботи (напр., норм, розцшок, розкладу роботи) у приказному порядку
Стратег1я, заснована на переговорах Визнання законносп штереав шших сторш, що беруть участь у змшах, можливють поступок у процеа здшснення Угоди по продуктивности угода з постачальниками з питань якосп
Нормативна стрателя З'ясування загального вщношення до змши, часте використання зовтшшх агенпв по змшах Вщповщальтсть за як1сть. Програма нових ц1нностей, робота в команда, нова культура, вщповщальтсть службовця
Аналтична стрателя П1дх1д, заснований на чтткому визначент проблем, зб1р, вивчення шформаци, використант експерпв Проектна робота: ■ по нових системах оплати ■ по використанню верстапв ■ по нових шформацшних системах
Стратег1я, ор1ентована на дш Загальне визначення проблеми, спроба знайти ршення, що модифшуеться у свгш отриманих результапв. Бшьше залучення зац1кавлених людей, чим при аналпичнш стратеги Програма заходав по зниженню кшькосп прогул1в 1 деяк1 подходи до питань якосп
Конструктивна стрателя, ор1ентована на знання П1дх1д, заснований на прогнозувант та визначент проблеми, пошук ршення через кадрову осв1четсть та досвщ. Використання шдиввдуального подходу до пояснень. Щдвищення квал1ф1каци згтдно з багатор1вневою програмою заходав. Нацшена на п1двищення шдавщуально! зашкавленосп результатах пращ та самореал1заци.
* удосконалено автором.
При застосувант директивно! стратеги менеджер виршуе, що повинне бути зроблене, 1 здшснюе стратепчт змши, мало залучаючи шших ствробггниюв 1 майже не вщступаючи ввд первюного плану. Метою директивних стратегш часто е: здшснення змш, яю повинт бути проведет в стислий термш; природно, при цьому знижуеться ефективтсть використання якихось 1ншнх ресурав. Директивн стратеги можна застосовувати тшьки
тода, коли шш1 стратеги не тдходять. Вибравши цю стратегш, менеджер повинен усввдомлювати необхвдтсть швидкого здшснення змш за короткий строк як принципове або навпъ неминуча умова роботи й те, що людина, що здшснюе змши, повинен мати значт повноваження, силу й стшкють для виконання ще! змши [6]. Слад додати, що директивна стратепя грунтуеться на прямих, директивних методах управлшня, як1 використовуються для
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 44, 2013
оргатзаци злагоджено! роботи колективу, комплексному здiйсненню виробничо-господарських завдань з де-яким використанням мотивацiйних елеменпв. Це дозволяе в коротка строки здшснити перетворення, особливо, коли не юнуе (не може бути) iнших сценарив.
Стратегiя, заснована на переговорах. Застосовуючи цю стратегш, менеджер як i ранiше е iнiцiатором змiни, однак проявляе готовнiсть вести переговори з шшими групами з питань здшснення змiни, п1ти на необхiднi поступки. На здшснення стратеги переговорiв вде трохи бiльше часу, тому що проводяться переговори з iншими защкавленими сторонами, i при цьому складтше передбачати результати, тому що важко заздалегтдь повнiстю визначити, як1 необхвдно буде зробити поступки.
Нормативна стратепя. При використаннi ще! стратеги робиться спроба п1ти далi звичайного одержання згоди службовц1в на як1сь змши, домогтися почуття ввдповвдальносп зац1кавлених людей не тшьки за здiйснення якихось певних змiн, але й за досягнення загальних ц1лей оргатзаци. При створент як1сно нового виду продукци або послуги бажано заручитися почуттям вщповвдальносп службовц1в за реалiзацiю вде! високо! якосп й домогтися того, щоб вони постшно прагнули до виконання ще! мети шляхом безперервно! видачi пропозицiй по вдосконаленню, за допомогою поспйно! учасп в розробках проекпв по пгдвищенню якосп, беручи участь у робот кружкiв якост! У цьому випадку iнодi вдаються до допомоги консультанпв - фахiвцiв в обласп поводження окремих особистостей i груп, саме вони сприяють процесу змiни вщносини до роботи. При шших спробах змiнити культуру оргатзаци падключаються зовнiшнi консультанти, яю е експертами не по конкретному завданню, такий, як операцiйнi дослвдження або комп'ютери, а в питаннях поводження й психологи групи. Цей щдхвд, як i зрозумiло, вимагае велико1 кшькосп часу в поршнянт з директивними стратегiями. Однак питання про те, як домогтися гоо^бного почуття вщповвдальносп, ще залишаеться вщкритим.
Аналiтичнi стратеги використають технiчних експерпв для вивчення поставлених проблем. Часто команди менеджерiв, що включають експерпв iз провщних втттв або спещальних консультанпв, працюють над конкретною проблемою, такий як змша системи розподшу, створення цеху. Звичайно цей щдхвд реалiзуеться пд строгим керiвництвом менеджера. Результатом такого щдходу е одержання оптимальних з техтчно! точки зору ршень, при цьому особливо не враховуються проблеми спiвробiтникiв.
Стратеги, орiентованi на дю, вiдрiзняються ввд аналггичних двома аспектами. Перший - це проблема не так четко визначена, другий - залученi в планування змiни спiвробiтники часто перебувають
щд сильним впливом менеджера. Як правило, серед цих спiвробiтникiв е люди, на яких позначиться введения змш. Група пробуе цiлий ряд тдходав до рiшення проблеми й учиться на сво1х помилках [3]. Разом з тим, що дана стратег!я реалiзуеться при радикальних мiнах, коли певний час для реагування на змши в зовтшньому середовищi втрачет. Вона вимагае здiйснення повного перетворення та використання реiнжинiрингу бiзнесу, який в межах потрапляють як види дiяльностi пгдприемства, конкурентнi напрямки та елементи органiзацiйного забезпечення. Конкуренгнi напрямки включають маркетингову полiтику (споживацькi уподобання, рекламнi заходи, трейд-статус), вiдповiднi дослвдження, соцiально-психологiчнi настро1 в трудовому колективу
Конструктивна стратег^, орiенгована на знання, спрямована на використання знань та досввду службовцiв для впровадження змш у сввдомосп в!дпов1дно до 1хньо1 освiченостi та диференцiацiю нав'язань та пояснень, якi вони потребують для усвщомлент необх!дност1 глибини змiн. Цей пдод реалiзуеться п;д керiвництвом менеджера з використанням делегування повноважень. Результатом використання дано! стратеги при здшснент змiн стае розутшння пгдлеглими складових дiй, !хня очшувана поведiнка та сумлiнне в!дношення до реалiзацu поставлених завдань, задля розкриття свого потенцiалу. Розробка багатоварiантних сценарив змш дозволяе уникати помилок та необхвдносп залучати для цього додатковi ресурси. Широта охоплення умов змш пд час впровадження конструктивно! стратеги зменшуе ризики нерозумiння як суп перетворень, так i зменшення напруги мiжрiвневого характеру по всiй вертикат органiзацiйноl структури. Дозволяе отримати синергитичний ефект за рахунок комбiнування горизонтального та вертикального розподшв через 1хню спорiдненiсть щодо об'екту змiн.
Не юнуе яко1'-небудь однiеl, унiверсальноl оптимально! стратеги змши. При використант стратеги змши необхвдно пам'ятати, що в менеджера е вибiр. Одним з найбшьш важливих параметрiв при здшснент змши е швидюсть його проведення. Цей параметр використався в якосп основного при виборi стратегi!. Такий пдод до вибору стратегi! одержав назву "стрателчного континуума". В вдеальному випадку ефективне керування стратег^чними змшами повинна здiйснюватися як частина загально! стратег^! змiн [5]. Сучаснi умови господарювання ставлять вимоги до уткальносп стратегi! при здiйсненнi перетворень падприемством, яку слiд розглядати в двох площинах. По-перше вона мае бути сама здатна до розвитку, мати цiлiсний характер, охоплювати взаемозалежнi напрямки дiяльностi, функцi! управлшня та функцiональне наповнення працiвникiв. По-друге, через не! мае ставитися й виршуваться двi групи завдань, а саме -
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 44, 2013
короткосIроковi, розрахованi на поточне виконання програм, бюджета, оперативнi тдроздши, що орТентують тдприемство в !хнш поточнiй робой, а також, стратеичт, що формують базiс майбутньо! конкурентоспроможносп та рентабельносп.
Традиц1йними роздiлами комплексно! стратеги тдприемства е стратеги: товарно-ринкова; ресурсно-ринкова; технологiчна; фшансово-iнвесгiцiйна; штегращйна; соц1альна; управлiнська. В результат адаптаци до характеристик зовнiшнього i внутршнього середовища градицiйнi роздiли стратеги сьогодт доповняються новими розд1лами: оргатзацшно-культурним; шститущйним;
когнiтивним; iмiтацiйним [7, С. 16].
1снуюча структура й культура не можуть пристосуватися до нових стратепчних вимог i не бажають змшюватися самi. Це пов'язане з тим, що культурнi й сгруктурнi змши можливi тшьки на тривалому iнтервалi часу й вимагають бiльших витрат людських ресурсiв. Джейм О'Тул визначив тридцять три причини, по яких люди чинять супротив змiнам та видглив шiсть стад1й опору змшам, зокрема: пасивнiсть, заперечення, злiсть, переговори, криза, прийняття [11, С. 90]. Один зi шлях1в зменшення опору - це системний пiдхiд до змши. Однак складнiсть тут полягае в лм, що для розумшня поводження оргатзаци як системи необхвдно враховувати поводження всiх взаемозалежних субсистем, таких як фшанси, виробницгво, збут i постачання, людськ1 ресурси й багато чого iншого. Системний тдхвд, таким чином, передбачае розгляд органТзаци як единого цiлого, виявлення взаемозв'язкгв мгж рiзними частинами системи шляхом, наприклад, змiни iерархiчного порядку прийняття ршень або шляхом забезпечення яко!сь рiвноваги мгж соцiальною й технчною частинами системи. Це дозволить надал устшно здiйснювати стратегтю на щдсташ гдентифшаци та мониторингу встановленого перелшу шформацшно-залежних зон, яку можна розглядати як сферу невизначеносп, в якгй можуть виникнути загрози та вплинути на реалiзацiю стратеги.
Опр, що тддаеться чтгкому розпiзнаванню, реалТзаци стратеги зусIрiчаеться не так вже й часто. Набагато частiше виникае необхiднiсть мати справу з потенщйними конфлiкгами й "тупиковими ситуащями" на вах рТвнях. Вони виникають внаслгдок того, що рТзн групи намагаються вгдстояти сво! власнi iнтереси, використовуючи в даних цглях сам процес змши. Це може приймати форму опозицг! стосовно конкретно! змши. По суп ж змши е осередком поспйних Т неминучих напруг Т розходжень мгж окремими особистостями, оргатзащями, групами й пiдроздiлами [1]. Проблеми, з якими при цьому доводиться зiштовхуватися, Т лежачi в !хнш основТ конфлжга, якг доводиться влагоджувати менеджеров^ можуть мати мало загального Тз пропонованою конкретною
змТною. 1нтерес Т ентузiазм людей стосовно запропоновано! стратеги може бути бшьшою мТрою пов'язаний з особистими вигодами, якг вони бажали б одержати, чим з тими, якг повинне принести змшу.
Прискорення реакцi! на зовишн змши сприяе пошуку динамТчних, не припускаючи бюрократичних процедур лiдерiв, здатних на активт, рТшуч до в перюд неочiкуваних змш Для забезпечення сгабшьносп стратеично! реакци необхвдно:
1) мати чтгке уявлення про можливий майбутнш стан середовища, в якому юнуе тдприемство. Це досягаеться ефективною управлшською шформацшною системою, що використовуе адекватн методи вивчення Т аналТзу зовншнього середовища;
2) використання стратеичних можливостей, для чого найвищому керТвництву тдприемства максимально чггко передавати прийняп ршення за рТвнями управлшня;
3) пдвищити стутнь адаптаци шляхом: реоргаmiзацi! бТзнесу, що направлений на змшу поспйних витрат; диверсифТкацгя виробницгва й ринкгв; виходу на рТчн рамки планування бюджета та обсяпв виробництва; структурних змш, що дозволяють вгдокремити стратепчт проблеми вгд оперативного управлшня;
4) провести кадровТ перестановки. Радикальн змши ринку й технологий нередко роблять непотрТбними знання та навички керТвного персоналу; [8] спрямованих на цшевстановлення та цгле реалТзацю;
5) обгрунтувати тип стратеги ведповедно до стада житгевого циклу, ступеню штеграци або за рТвнем диверсифшаци на щдсташ встановлення ефекгивних зв'язкгв та штереав;
6) сформувати систему забезпечення стратегий змш (ресурсну, шформацшну, поведгнкову (оргатзацшну, мотивацшну, опору), що сприятиме гармотзаци ведносин;
7) розробити та впровадити ефективш системи управлшня, яка грунтуеться на !! здатностях щодо адаптування до змш; протидгяти тенденщям, якг можуть зруйнувати тдприемство як господарюючу систему; змшювати структуру.
Висновки. Розглянуто пгдходи до визначення сутносп стратеги змш та доповнення !х конструктивною стратепею, орТентованою на знання, ведповедно до сучасних умов господарювання педприемств, уточнення окремих положень опору змшам при впровадженш конструктивно! стратеги, яка орТентована на знання. Вона грунтуеться на виборТ основних метода та шструмента впливу на процес змш, заснований на прогнозуваннТ та визначент проблеми, потущ ршення через кадрову освТчетсть та досвед пращвниюв. Використання щдиведуального педходу до пояснень суп перетворень, переваг подальшого функщонування
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловост № 44, 2013
щдприемства та удосконалення функцш ствробггниюв .
Структуроват типи змш за ступенем !хньою охоплетстю дяльносп щдприемств: локальт, радикальт та суттевг Суттев1 змшах середовища включають як передбачуват складов1 (демограф1чно-соц1альна, техтко-технолопчна, еколопчт процеси, завантажетсть транспортних магистралей), так 1 непрогнозоват ситуаци, яю супроводжуються б1фуркацшними ефектами, що змшюють основи ринков та як1сну поведшку п1дприемства при незначнш змЫ його параметр1в (показник1в).
Запропонований п1дх1д до формування стратегий змш передбачае !хне шгегрування в сучаст реали здшснення б1знесу, наявних ресурсних можливостей та здатностей персоналу до саморозвитку через шформатизащю сусп1льства, використання економши знань.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Белошапка В.А., Загорий Г.В. Стратегическое управление: принципы и международная практика: Учебник. - Киев: Абсолют-В, 1998. - 352 с.
2. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. - М.: Изд-во МГУ, 1995. - 252 с.
3. Волкогонова О.Д., Зуб А.Т. Стратегический менеджмент: Учебник / О.Д. Волкогонова, А.Т. Зуб. - М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2004. - 256 с.
4. Воронкова В.Г. Управлшня людськими ресурсами: фшософсью засади: Навчальний поабник
/ В.Г. Воронкова. - К. : ВД «Професюнал», 2006. — 576 с.
5. Друкер Ф. Энциклопедия менеджмента.: Пер. с англ. О.Л. Пелявского / Под ред. ТА. Гуреш — М.: Издательский дом "Вильямс", 2004. — 432 с.
6. Забродська Л.Д. Стратепчне управлшня: реал1зац1я стратеги: Навч. поабник для студ екон. спец. / Л.Д. Забродська. - Харюв: Консум, 2004. - 208 с.
7. Клейнер Г.Б. Стратегический менеджмент: актуальные проблемы и новые направления / Г.Б. Клейнер // Проблемы теории и практики управления. -2009. - № 1.- С. 15-22.
8. Лозовський О.М., Шмигельська 1.В. Стратепчт змши в процеа стратепчного управл1ння п1дприемством [Електронний ресурс] / О.М. Лозовський, 1.В. Шмигельська. -Режим доступу: http://www.rusnauka.eom/4_SWMN_2010/Economics/5 7390.doc.htm
9. Отенко В.1., Гронь О.В. Стратепчт змши на щдприемствг суттсть, види, шструментарш // Б1ЗНЕС1НФОРМ. - 2011. - № 8. - С. 204-207.
10. Поташева Г.А. Синергетический подход к управлению: монография / Г.А. Поташева. - М. : ИНФРА-М, 2011. - 160 с.
11. Рамперсад Х. Универсальная система показателей как достигать результатов, сохраняя целостность / Хьюберт Рамперсад: [пер. с англ.]. - [3-е изд.]. - М. : Альпина Бизнес Букс, 2006. - 352 с.
12. Янковець Т.М. Обгрунтування взаемозв'язку стратепчного управлшня щдприемством й шновацшного його розвитку / Т. М. Янковець // Проблеми науки. - 2009. - №6. - С. 6-32.
Рецензент д.е.н., професор У1ПА Прохорова В.В. Експерт редакцшног колеги д.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 658.3:656.2
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРИ ШТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ ШДПРИСМСТВ ЗАЛ1ЗНИЧНОГОТРАНСПОРТУ
Булгакова О. О., астрант (УкрДАЗТ)
В статтi до^джеш теоретичш аспекты поняття ттелектуального капталу тдприемств залiзничного транспорту (ПЗТ). Розглянуто рiзноманiтнi тдходи до визначення структури ттелектуального катталу. Видтет складовi ттелектуального катталу для ПЗТ. Розглянуто ттелектуальний каттал в контекстi тновацтного розвитку залiзничноl галузi. Запропоновано впровадити «ттелектуальний ланцюжок», який пов'язував би ттелектуалью продукти тдприемств залiзничного транспорту рiзних сфер дiяльностi.
Ключовi слова: ттелектуальний каттал, структура ттелектуального катталу, тдприемства зажзничного транспорту, тноващйний розвиток
© Булгакова О.О.
Вкник економжи транспорту 1 промисловост № 44, 2013
