CC BY
11
Висока шфлящя, в свою чергу, робить безглуздим прирют заощад-жень. З одного боку, це ще бiльше посилюе iнфляцiйнi процеси, оскiльки основна маса грошей спрямовуеться на товарний ринок. З шшого боку, при зменшенш частки заощаджень у доходах зменшуеться i основне джерело майбутшх iнвестицiй, загострюються проблеми структурно! збалансованосл.
Отже, якщо визначити основну мету антшнфляцшного регулювання для постсоцiалiстичних кра!н, то вона полягае не стшьки в стабшзаци цiн, скiльки в помiрних темпах шфляци. Цей принцип стае особливо важливим в перюд, коли кра!на переходить вiд трансформацп до етапу стабiльного еко-номiчного розвитку та зростання. Найбiльш вагомою наведена умова е для краш-претенденлв на членство в GC.
Лггература
1. Трансформац1я моделi економiки Украши/ 1нститут економiчного прогнозу вання. За ред. В.М. Гейця. - К.: Логос, 1999.
2. Илларионов. Закономерности мировой инфляции// Вопросы экономики. - 1997, № 2. - С. 30-57.
3. Ющенко В., Лисицький В. Грошк розвиток попиту та пропозицл в Укрш'ш. - К.: Скарби. - 1998. - 288 с.
4. Восточная Европа по-прежнему обгоняет мировую экономику. - Экономист. -2004, № 1. - С. 59-65.
УДК330'342.23' 526.34 Асист. З.1. Тенюх -Львiвський НУм. 1вана Франка
СТРАТЕГ1ЧН1 ШДПРИеМСТВА В ЕКОНОМ1Ц1 ВИСОКОРОЗВИНУТИХ КРА1Н: ДОСВ1Д I ПЕРСПЕКТИВИ
Наведено досвщ державного регулювання дiяльностi державного сектора еко-номши на прикладi Свропейських кра1н. Визначено критерп оптимального сектора державних тдприемств, а також !х правовi форми.
Assist. Z.I. Teniuch - Ivan Franko National University of Lviv
Strategic enterprises in economics of high developed countries: experience
and futher opportunities
Experience of the state adjusting of activity of state to the sector of economy on the example of the European countries is resulted. Certainly criteria of optimum to the sector of state enterprises, and also their legal forms.
Державний сектор е невщ'емною частиною економжи вЫх кра!н свггу. У св^овш практищ державний сектор формувався, як правило, зi збиткових шдприемств-постачальниюв сусшльних благ або створювався на основi спе-щальних ршень у межах проведення промислово! полггики. Водночас визна-чення державного сектора як поняття е неоднозначним. Однак, основним критерiем вщнесення пiдприемства до державного сектора е наявшсть части-ни !хнього майна пiд контролем держави. За даною ознакою видшяють кшька рiвнiв таких пiдприемств: вщ повнiстю державних (акцiонерних товариств зi 100 % участю держави) до тдприемств, де держава виступае власником контрольного пакету акцш. Так, в Укра!ш частка тдприемств, шдконтрольних держав^ становить близько 30 %, що у кiлькiсному вираженнi становить
майже шють тисяч шдприемств (в тому чист близько двох тисяч шдприемств належать державi частково, а майже чотири тисячi - повшстю). З них держава мае контрольний пакет акцш над 367 шдприемствами, акци ще 330 компанiй передано до статутних фондiв державних Акцюнерних холдин-гових пiдприемств. Майже половина з них не шдлягае приватизаци, а тисячу визнано стратегiчними. До стратепчних галузей економiки належать тд-приемства паливно-енергетичного комплексу, виробництво сучасно! ракетно-косм1чно! та ашацшно! техшки, транспорт, зокрема, морськi порти, залiзницi, аеропорти, Укрпошта, Укртелеком, iнфраструктура, нафтопереробна, нафто-хiмiчна, металургiйна i вугледобувна промисловють, машинобудiвництво, добувна промисловiсть, шформацшний простiр тощо [1]. Перелiк шд-приемств, якi мають стратегiчне значення для економжи i безпеки держави, затверджуеться Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни [2].
Всi кра!ни зiштовхуються з проблемою регулювання дiяльностi державних шдприемств. Тому, при реформуваннi управлшня сектором державних пiдприемств варто звернутися до мiжнародного досвiду, який довiв свою ефективнiсть на практищ. Так, за ступенем застосування державних та рин-кових важелiв у кра!нах Захщно! Свропи розрiзняють таю моделi сощально-економiчного розвитку цих кра!н:
1. Нiмецька модель. Характеризуеться мшмальним прямим втручанням держави в економiчнi реформи та валютну полiтику.
2. Gвропейсько-кейсiанська модель (Великобритатя, Францiя, Iталiя). Грун-туеться на тдтримщ та стимулюваннi сукупного попиту в економiцi, який легше тддаеться контролю, коли державний сектор ввднрае значну роль у структурi виробництва. Ця модель може створювати неефективних вироб-нишв i е негнучкою до фундаментальних змiн. Вона панувала у Великобри-танп до середини 80-х рр. З приходом до влади Маргарет Тетчер почався процес зниження частки державного сектора у сукупному виробницта, роз-державлення i приватизацiя.
3. Шведська (Скандинавська) модель. Характеризуеться державною тдтрим-кою зовтшньо! торгiвлi i забезпеченням рiвноваги платежного балансу, скоординованою полiтикою уряду, тдприемщв та профспiлок.
У Свропейських кра!нах з перехщною економжою найчастше трапля-ються таю модели
• неолiберальна модель (Польща, Чех1я, Словенiя, Хорватия, Латв1я, Литва, Ес-тонiя), яка характеризуеться скороченням державного сектора i державного втручання в сощальну сферу та активним процесом роздержавлення шдприемств, наданням переваги приватнiй власностц
• градуалiстична модель (Угорщина), яка характеризуеться, поряд з приватною, значною часткою державно! та колективно! власносп, а також збере-женням за державою функций социального забезпечення населення [3].
Розм1р сектора державних шдприемств в економщ1 здшснюе значний вплив на ll розвиток. З одного боку, при надлишкових масштабах державний сектор буде неефективним, що, у свою чергу, негативно вплине на економжу в цшому. З шшого боку, вщмова вщ державних шдприемств неможлива через наявшсть "недолтв" ринкового мехашзму. Зокрема, держава, через ство-рення державного сектора, повинна забезпечувати таю функци:
4. Екоиомпка, планування i управлiння в лковиробничому комплексi
217
1. Виключт функцii держави, а саме: оборона, безпека, правосуддя. Ц функ-ци нi в однiй краiнi не здшснюються на комерцiйнiй основi.
2. Суспшьт блага, як1 надаються державою найменш захищеним верствам на-селення. Наприклад, освiта, наука, культура (тут можлива часткова прива-тизацiя - комерцшт вiддiлення у вузах, комерцшт музе"); охорона здо-ров'я; пенсшне забезпечення; iнфраструктура (транспорт, зв'язок); грошо-вий обiг, банки i баншвська дiяльнiсть (у цiй сферi можлива часткова або повна приватизация). У бшьшосп краiн простежуеться тенденцiя до знижен-ня державного сектора в цих сферах.
В1дом1 функци, як категорично непридатш держав^ оскшьки обмежу-ють права 1 свободи громадян. Наприклад:
• володiння i управлшня засобами масовоi шформацп (за винятком офiцiйних друкованих видань для публшацп нормативних акпв i оголошень про торги);
• тдприемництво, управлiння господарюючими суб'ектами, участь в орiенто-ваних на прибуток проектах за рахунок бюджетних кошт!в.
Отже, головним завданням устшного розвитку краши е досягнення оптимального розм1ру державного сектора. Як показуе м1жнародний досвщ, вщо-м1 два основш способи визначення оптимального розм1ру державного сектора:
• визначення сощальних видiв дiяльностi, якими повинн1 займатися державн1 пiдприемства без застосування до них будь-яких кшьюсних обмежень;
• чтке обмеження юлькосп державних п1дприемств незалежно вщ виду к .щяльност!
Перший спос1б е найбшьш поширеним у свгговш практищ. Так, вш ви-користовуеться у бшьшосп ввропейських краш. У крашах Захщно" ввропи до державного сектора належать тдприемства, як надають таю життево необхщ-т послуги: водо-, тепло- { електропостачання, транспорт, зв'язок [4]. Под1бт послуги можуть надаватися { приватними шдприемствами за умови надання "м пшьг та наявносл спещальних мехатзм1в державного контролю над "хньою д1яльтстю. Проте, в бшьшосп випадюв, вважаеться, що деяк життево необ-хщт функци краще забезпечуються державними шдприемствами, шж приватними, навггь при спещальному регулюванш останшх. У деяких крашах вС цей принцип закршлений в конституци (наприклад, в Шмеччит за вщношенням до пошти та зал1знищ). У Франци до державного сектора належать таю галуз1 як транспорт, енергозабезпечення, зв'язок, комунальне господарство [5]. Краши Схщно" ввропи також намагаються визначити галуз1, як будуть вщноси-тися до державного сектора. Зокрема, в Польшд до державного сектора належать: морсью та р1чков1 порти, аеропорти, зал1знищ, електромереж1, газо- та нафтопроводи, мапстральш телекомушкацшш мереж1, склади стратепчних запаяв. Державш тдприемства також можуть надавати послуги в сфер1 науко-во" д1яльност1, основно" освгги, пошти [6]. Проте, останшм часом у крашах ввропи простежуеться тенденщя до вщмови вщ державно" учасл в суспшьно-корисних сферах. Державш тдприемства, як надають под1бш послуги, вклю-чаються у загальний процес приватизаци. Однак так тдприемства шдпадають шд бшьш суворий режим регулювання з боку держави. А це, у свою чергу, знижуе ефектившсть приватизаци. Так, у Великобритани зал1зниця була при-ватизована приватним тдприемством КаП1гаск, яке через надм1рне державне регулювання та обмеження повноважень власниюв збанкротувало.
Отже, в бшьшосп випадкiв розмiри державного сектора вважаються оптимальними не за рахунок !х eKOHOMi4HOi ефективностi, а завдяки ефектив-ному виконанню суспшьно-корисних функцiй.
Типовим прикладом другого шдходу, який зорiентований на ч^ке об-меження кiлькостi державних шдприемств, е Нова Зеландiя. Держава е влас-ником 18 пiдприемств (State-owned enterprises, SOE). К^м того, у Новш Зе-ланди вiдома значна юльюсть державних органiзацiй, якi виконують виключ-но соцiальнi функци. Частина цих оргашзацш мае статус державних компа-нiй, 1х ще називають компани "корони" (crown- owned companies, CROC). Та-кий подiл державних шдприемств на 2 види не випадковий.
SOE - шдприемства, дiяльнiсть яких мае виключно комерцiйний характер, а сощальш функци вони можуть здшснювати на пiдставi попередньо! домовленост з державними органами i на умовах повно! оплати наданих пос-луг з державного бюджету. Тобто, SOE за будовою аналогiчнi звичайним приватним шдприемствам. У склад SOE входять шдприемства, яю законо-давством кра!ни визнанi стратегiчними. Зокрема, до SOE входять шдприемства наступних галузей: енергетика; земле- i природокористування (land and environment, зокрема шдприемства, яю надають метеорологiчнi послуги, контроль за продуктами тваринництва, фермерське господарства тощо); послуги та шфраструктура (наприклад, освiта - Learning Media Ltd); комушкаци (нап-риклад, пошта - New Zeland Post).
Дещо iнше призначення мають пiдприемства "корони" - CROC. Вони, в першу чергу, мають виконувати покладеш на них сощальш функци, а рiз-номаттш економiчнi вимоги, такi як ведення беззбитково! дiяльностi, не е обов'язковими. До пiдприемств "корон" належать аеропорти, "Радю Ново! Зе-ландп", телебачення (70 % ринку) та деяю iншi [7].
Отже, розмiр сектора державних пiдприемств в Новш Зеланди оптимь зований: SOE е комерцшно зорiентованими i приносять державi прибуток, а CROC виконують покладеш на них сощальш функци. Одним з головним чинниюв, яю визначають ефектившсть державних пiдприемств, е 1х правова форма. На прикладi кра!н Захщно! Свропи можна видiлити три основш типи державних пiдприемств:
1. Державт шдприемства, яю не мають статусу юридично! особи. Вони не мають вагомо! самостшност!, !х д1яльн1сть безпосередньо управляеться органами державно! влади (1тал1я, Франщя, Великобритатя). Кра!ни Захвдно! Свропи поступово вщмовляються ввд використання тако! правово! форми державних шдприемств через !! неефективтсть.
2. Державт шдприемства, яю мають статус юридично! особи. Сдиним !х учасни-ком виступае держава, вони е б1льш самостшними, а !х дiяльнiсть регу-люеться як загальними, так i спещальними правовими нормами (Великобритатя, Франщя, Iталiя). Кшьшсть цих пiдприемств також постiйно змен-шуеться внаслiдок !х приватизацi!.
3. Господарськ товариства, що контролюються державою (Францп). Держава або пiдконтрольна державi структура е переважаючим (в багатьох випадках единим) акщонером.
Остання правова форма е найбшьш поширеною в Укра!ш, оскiльки бiльшiсть державних шдприемств е ВАТ.
4. Економжа, планування i управлiння в лiсовиробничому комплекм
219
Для оргатзаци контролю за д1яльтстю державних тдприемств вико-ристовуються р1зноманпта форми. Зокрема, в одних крашах сформувалась багатор1внева система управлшня державним сектором, у межах яко" держава здшснюе контроль через спещальт управляюч1 компани. Для шших краш, навпаки, характерним е безпосередня участь оргашв державно" влади в уп-равлшш такими шдприемствами. Дана система контролю за д1яльтстю державних тдприемств е характерною { для Украши. В Укршт стратепчт тд-приемства контролюються вщповщними галузевими мшютерствами: М1тс-терством палива та енергетики, Мшютерством промислово" пол1тики, М1тс-терством транспорту { зв'язку тощо.
Остантм часом в Укршш прослщковуеться тенденщя до зменшення кшькосп стратепчних тдприемств унаслщок приватизаци. Зокрема, у Льв1вськш обл. кшьюсть стратепчних тдприемств у 2004 р. зменшилася по-р1вняно з 2000 роком майже у 2 рази (з 39 тдприемств до 16). В основному вщбулась приватизащя тдприемств нафтох1м1чно" галуз1, машинобудування, приладобудування, добувно" промисловост та ш. Дана тенденщя, як перед-бачаеться, мае позитивно вплинути на економшу краши, оскшьки в основному ш тдприемства були малоефективними. Однак, беручи до уваги значш зловживання тд час приватизаци, що виявилось тсля Помаранчево" револю-ц1", важлива роль для достов1рност1 визначення фшансового стану тдприемств вщграе система "х державного контролю.
Лггература
1. www.economics.com.ua
2. Постанова Кабшету М1шстр1в Украши "Перелш тдприемств, ям мають страте-пчне значення для економши 1 безпеки держави", затверджена 26.12.04.
3. www.student.kiev.ua
4. Яновский К. Размеры государственного сектора экономики. - Вопросы экономики, 2004,№ 8. - С. 25-44.
5. www.oecd.org
6. www.mts.gov.pl
7. www.ccmau.govt.nz
УДК330.341.2 О.М. Кукушкт - Рiвненський державний
гумаштарний утверситет
СУТН1СТЬ ПОНЯТТЯ "СТРАТЕГ1Я РОЗВИТКУ тДПРИСМСТВА"
Еволющя тлумачення поняття "стратегия" зарубiжними та вiтчизняними науковця-ми. Видшено структурнi елементи та проведено порiвняльний аналiз, на основi якого сформульовано авторське визначення даного поняття. Вивчено взаемозв'язок понять "стратепя", "розвиток" та визначено сутнють поняття "стратегия розвитку пiдприемства".
O.M. Kukushkin - Rivne State Humanitarian University The essence of the enterprise development strategy notion
The evolution of the strategy notion interpretation given by the foreign and domestic authors is investigated. The structural elements of these definitions are distinguished and on the basis of their comparative analysis the author's definition of this notion is formulated. The correlation of the notions of strategy and development is discovered and the essence of the enterprise development strategy notion is defined.
