Научная статья на тему 'Стратегічні напрями розвитку молочного скотарства в умовах конкурентного середовища'

Стратегічні напрями розвитку молочного скотарства в умовах конкурентного середовища Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
49
13
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
to the competitiveness of production of milk / intensification / sucklings person who tend cattle enterprises / government control / investment process.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Сень О. В.

У статті висвітлено стратегічні засади розвитку виробництва молока в молочно-скотарських господарствах та продукції його переробки в умовах ринкової економіки, визначено основні напрямки підвищення конкурентоспроможності даних підприємствАПК в сучаснихумовах. I

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

n the article strategic principles of development of production of milk are reflected in sucklings person who tend cattle economies and products of his processing in the conditions of market economy, certainly basic directions of increase of competitiveness of these enterprises of APK in modern terms. Ключові слова: конкурентоспроможності виробництва молока, інтенсифікації, молочно-скотарські підприємства, державне регулювання, інвестиційний процес.

Текст научной работы на тему «Стратегічні напрями розвитку молочного скотарства в умовах конкурентного середовища»

Сень О. В. заступник мшктра MiHicTepcTBO аграрно! пол1тики та продовольства Украши

СТРАТЕГ1ЧН1НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА В УМОВАХ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА

У cmammi висвтлено cmpamesinrn засади розвитку виробництва молока в молочно-скотарсъких господарствах та продукцп його переробки в умовах puHKoeoï економти, визначено осноет напрямки тдеищення конкурентоспроможност1 даних тдприемствАПК в сучаснихумовах.

In the article strategic principles of development of production of milk are reflected in sucklings person who tend cattle economies and products of his processing in the conditions of market economy, certainly basic directions of increase of competitiveness of these enterprises of APK in modern terms.

Ключое1 слова: конкурентоспроможност1 виробництва молока, ттенсифтацп, молочно-скотарсът тдприемства, державне регулювання, iнеестицтний процес.

Keywords: to the competitiveness of production of milk, intensification, sucklings person who tend cattle enterprises, government control, investment process.

Постановка проблеми. В умовах ринково! економши пщприемство, що постачае свою продукцш на ринок, не може тривалий час займати, стшку позицш, спираючись у свош стратеги тшьки на показники конкурентоспроможност1 продукцп, тобто не враховувати власш сукупш витрати пов'язаш i3 створенням та реал1защею ще! продукцп. При входженш на новий ринок, при появ1 нових конкурент!в, при прийнята ршень про розширення виробництва або цього скорочення, при здшсненш швестицш у модершзацш технолопчного обладнання або оновлення продукцп, що випускаеться, необхщна оцшка всього пщприемства а не окремого цього виду продукцп.

В сучасних умови здшснення господарсько! дшльност1 виробниюв молока вщбуваеться в агресивному конкурентному середовищ1, вщповщно вони повинш забезпечувати впровадження широкомасштабних та цшеспрямованих заход1в, спрямованих на збереження власних позицш на ринку, в той же час д1яльшсть будь-якого господарського суб'екту повинна передбачати розширення дшльносп з одночасним завоюванням нових кшентав.

Анал1з останшх наукових дослщжень. Становления та розвиток ринково1 економ!ки в нашш держав! вимагае врахування досвщу заруб1жних KpaÏH та використання знань, набутих украшськими та заруб1жними вченими. Значний штерес в цариш конкурентоспроможност1 пщприемств привертають пращ К. Макконелла, Е. Мшько, М. Портера, Р. Фатхутдшова, В. Андршчука, П. Берез1еського, М. Ьльчука, В. Месель-Веселяка, П. Саблука, О. Шпичака, та шших.

293

Мета дослщження. Визначення стратепчних напрямюв розвитку молочно1 галуз1 при пщвищенш И ефективност1 та конкуреноспроможнорсп в сучасних умовах.

Результати дослщження. Подальше збшьшення та пщвищення конкурентоспроможносп виробництва молока можливе лише на основ! послщовно! штенсифжаци галуз1, впровадження промислових технологш, прогресивних форм оргашзаци \ оплати пращ, пщвищення загально! культури ведения молочного скотарства.

1нтенсивна форма розширеного вщтворення базуеться на постшному використанш досягнень науково-техшчного прогресу, яю зводяться до таких напрям1в: використання високопродуктивних тварин \ скорочення строив !х служби; оргашзащя вщтворення стада \ селекцшно-племшно! роботи; повноцшна год1вля, збалансована по всьому комплексу поживних речовин та енерги з диференщащею в залежност1 вщ р1вня продуктивное^, вшу \ ф1зюлопчного стану тварин; перехщ до прогресивних способ1в утримання; мехашзащя та автоматизащя виробничих процеЫв; розвиток технолопчно! спещал1заци таш. [1, с. 171].

1нтенсиф1кащя е основною умовою пщвищення

конкурентоспроможност1 виробництва молока. Висока ефектившсть штенсифжаци досягаеться, якщо вона здшснюеться комплексно. Досягнення високих показниюв продуктивное^ молочно! худоби можливо завдяки широкому розповсюдженню голштинсько! породи, удосконаленню селекцшно-племшно! роботи, бшьш повного використання генетичного потенщалу стада, оргашзаци штенсивного кормовиробництва та повноцшно! год1вл1 тварин, впровадження ресурсозбер1гаючих технологш та прогресивних форм оргашзаци I матер1ального стимулювання пращ.

Важливим напрямом штенсифжаци молочного скотарства е збереження I подальший розвиток крупних спещал1зованих молочних господарств. Дана галузь волод1е меншою в пор1внянш з шшими галузями гнучкктю, що в умовах нестабшьних цш на ресурси та готову продукщю робить виробництво молока ризикованим заняттям для фермер1в, особливо при скороченш державно! пщтримки у форм1 субсидш тадотацш [6, с. 17].

Саме тому молочне скотарство не набуло широкого розвитку у фермерських господарствах. До того ж молочне скотарство е одшею з найбщьш трудомютких, каттало- та фондомктких галузей.

Серед чинниюв, що негативно впливають на здшснення швестицшно! д1яльносп молочно-скотарських пщприемств, можна видшити так1:

• вщсутшсть пщтримки швестицшно! д1яльност1 не лише з боку держави, а й з боку мюцевих оргашв самоврядування;

• вщсутшсть ч1ткого мехашзму встановлення закушвельних цш на сировину та недостатнш р1вень !! якост1 згщно з вимогами СОТ;

• вщсутшсть досконало! шфраструктури швестицшного ринку;

• вщсутшсть повно! шформацшно! бази про швестицшний ринок та швестор1в, яю згодш реал1зовувати швестицшш проекти;

294

• вщсутшсть ефективно! оргашзаци швестицшного процесу на бщьшост1 як молочно-скотарських, так { молокоиереробних пщприемств;

• непристосовашсть страхових послуг щодо швестицшного процесу;

• нестача власних кошт1в молочно-скотарських пщприемств;

• велию витрати використання кредитних ресурав;

• здорожчання енергетичних ресурав.

Така ситуащя пщтверджуе, що управлшня швестицшним процесом пщприемств з виробництва молока потребуе суттевого удосконалення з метою пщвищення його ефективностг

Вимоги СОТ та СС щодо переробки на промислову продукцш молока вщ приватного сектору з малою кшыастю кор1в (де 1-2 корови на с1м'ю) е довол1 обгрунтованими. Адже тут практично неможливо створити умови для забезпечення якост1 та безпеки молока \ молочно! сировини. Цього можна досягти лише за рахунок впровадження мехашзованого до!ння кор1в з послщуючим охолодженням молока[1, с. 57]. Тому, ми вважаемо, що в цьому випадку держав! слщ надавати пшьги приватним господарствам з метою придбання такого обладнання та пщвищення якост1 молочно! сировини, що дозволить розв'язати цю проблему та, вщповщно, пщвищить швестицшну приваблившть молочно-скотарських пщприемств.

Ще одним питаниям, яке слщ вир1шувати на р1вн1 держави, е регулювання закуп1вельних ц1н на молоко та, вщповщно, на готову молочну продукц1ю, оск1льки, за даними пщприемств з переробки молока, витрати молока-сировини в !! соб1вартост1 становлять в середньому 60%, а по деяких видах молочно! продукц1! досягають 83%. В л1тш м1сяц1 \ в найкращ1 роки виробнич1 потужност1 молокопереробних п1дприемств завантажен1 у кращому випадку на 80%, взимку ще менше. На Заход1 тако! сезонност1 немае. Звичайно в цих умовах, цша на молоко р1зко зростае (в 2007 рощ вона склала 1,6 - 1,7 грн/л.), п1дприемства працюють соб1 в збиток, а вл1тку намагаються отримати хоча б якюь прибутки. Тобто, можна зробити такий висновок, що в наш1й держав! фактично немае ч1тко! пол1тики щноутворення. Вона складаеться стих1йно п1д впливом багатьох фактор1в. За матер1алами дослщжень науковц1в коеф1ц1ент еластичност1 за цшою на молочну продукц1ю в Укра!ш становить 0,8, тобто зростання цши на 1% призводить до зменшення споживання на 0,8%. I без втручання держави та профес1йних оргашзацш з узгодження ц1н тут значних зм1н не буде [4, с. 2].

Молочно-скотарськ1 п1дприемства не може розвиватись в1докремлено в1д с1льськогосподарського виробництва, тому актуальними е питания щодо формування обгрунтованих ц1н на кушвлю у виробник1в молока як сировини, що дозволить пщвищити конкурентоздатн1сть готово! продукци на внутр1шньому та зовшшньому ринках. Отже, пр1оритетним напрямом пщвищення конкурентоспроможност1 е удосконалення ф1нансово-економ1чних умов господарювання с1льгоспп1дприемств, зокрема формування доступу до фшансових ресурс1в, системи державно! пщтримки та удосконалення умов оподаткування.

295

Основою державного регулювання швестицшного процесу молочно-скотарських пщприемств з метою пщвищення !х швестицшно! привабливост1 мае стати, в першу чергу, гармошзащя законодавства Укра!ни в галуз1 осв1ти, науки, технологш, технолопчного та швестицшного розвитку з м1жнародними стандартами, прийнятими в розвинутих кра!нах св1ту.

Вщповщно до цього необхщно:

• запровадити пшьгове оподаткування шновацшно! д1яльност1 молочно-скотарських пщприемств з метою сприяння залученню додаткових кошт1в на фундаментальш науков1 дослщження, розробити \ впровадити у виробництво нов1 технологи, забезпечуючи при цьому найсприятлив1ш1 умови для сшвроб1тництва наукових та пщприемницьких структур;

• актив1зувати швестици в таких сферах прикладних НДДКР, як машинобудування, бютехнологп, шформацшш технологи, як1 найбшьш ефективш для розвитку молочно! галуз1 продукщя яко! користуеться попитом на внутршньому ринку;

• запровадити пшьгове кредитування учасниюв ринку молока та молочних продукпв;

• розширити масштаби застосування державно! контрактно! системи для молочно-скотарських пщприемств з пщвищенням рол1 \ значения державного замовлення;

• сприяти залученню шоземного швестицшного кашталу для розширення та реал1заци швестицшних програм молочно-скотарських пщприемств;

• запровадити систему мошторингу цш на молоко та молочну продукцш;

• стимулювати швестицшну д1яльшсть молокопереробних пщприемств за допомогою фшансово-кредитних, податкових стимул1в, сприяння реал1заци конкретних найбшьш ефективних швестицшних проекив, застосування протекцюшстських заход1в (застосування тарифних та нетарифних шструмеппв);

• удосконалити митний контроль та захист виробниюв в1тчизняних молочних продукпв.

В умовах членства Укра!ни у СОТ молокопереробним пщприемствам для виробництва конкурентоспроможно! продукцп необхщно в процес1 швестування використовувати дешевш1 швестицшш ресурси. Заходами в цьому напряму можуть бути, в першу чергу, !х диверсифжащя - продаж власних цшних папер1в (для ВАТ та ЗАТ) та, по-друге, використання фшансового л1зингу як альтернативного джерела ресурав швестування. Це допоможе розв'язати ряд проблем: оновити матер1ально-техшчну базу, не вилучаючи з об1гу велику суму грошових кошт1в, яка необхщна на придбання такого оснащения, економ1я витрат на використання фшансового л1зингу перед банювським кредитом [2, с. 268].

Цей метод фшансування мае значш переваги перед кредитом, оскшьки у в1тчизняних л1зингових компанш авансовий плат1ж становить лише 20-40% вартост1 обладнання та у л1зинг надаеться лжвщне обладнання, що не потребуе

296

гарантш повернення кошт1в л1зингоотримувачем. Тобто л1зинг дае можливкть заощадити кошти на початкових стад1ях реал!заци швестицшних проекив.

Для найшвидшого практичного застосування мехашзм!в л1зингу на молочно-скотарських та молокопереробних пщприемствах ми пропонуемо зменшити вщсоток авансового платежу до 5-10%, це зробить його бшьш привабливим. Також перевагою л1зингу е певна гнучюсть щодо здшснення платеж1в. В якост1 об'екив л1зингу може виступати обладнання, транспорта! засоби I продуктивна худоба. Це допоможе молокопереробним пщприемствам створити власш сировинш зони та пщтримати таким чином виробниюв молока [2, с. 458].

Для того щоб процес управлшня швестуванням був ефективним, нами визначеш прюритетш напрями використання швестицшних ресурав для молочно-скотарських п1дприемств, до яких в1дносяться:

• зд1йснення шновацш - розробка «ноу-хау» з виробництва продукци (морозива, йогурт1в, сирк1в з р1зними добавками варения, шоколаду та шших ¿нгред1ент1в з урахуванням попиту вс1х категор1й споживач1в);

• впровадження досконало! технолог!! гомоген!зац1! (високотемпературно! обробки молока- сировини з метою подр1бнення його жирових кульок), за рахунок чого зб1льшуються строки збер1гання готово! продукци без додавання консервант1в та втрати вс1х як1сних властивостей;

• придбання устаткування (сушильних та вакуум-апарат1в) для переробки вторинно! сировини [6, с. 48].

Ще одним перспективним напрямом пол1пшення ситуац1! в молочнш галуз1, як ми вважаемо, е продуктивн1сть кор1в. Необх1дно зосередити вЫ зусилля на п1двищенн! виробництва молока за рахунок зростання продуктивност! кор1в при одночасному зб1льшенн! !х кшькост1. При цьому необх1дно забезпечити рентабельн1сть виробництва на р1вн1 10-15%, що дозволить в перспектив! знизити закушвельш ц!ни на молоко. Кр!м того мае бути кооперац!я виробниюв молока ! проводитися при державнш п!дтримц!, стимулюванн! та контрол! цього процесу. Це дозволить, в першу чергу, вир!шити проблеми самих виробниюв молока, а, по-друге, забезпечити молокопереробш п!дприемства сировиною, тим самим максимально завантажити !х виробнич! потужност! [3, с. 130].

Для пщвищення швестицшно! привабливост! галуз! та самих молокопереробних пщприемств необхщно удосконалювати економ!чн! взаемозв'язки м!ж виробниками та п!дприемствами переробки молока, тобто створювати рег!ональн! штегроваш структури кластерного типу. Адже, за дослщженнями в!тчизняних вчених сталому розвитку агропромислового виробництва в наш!й кра!ш перешкоджае недостатня ¿нтеграц!я м!ж виробниками сщьськогосподарсько! продукц!!, переробними п!дприемствами та науковими орган!зац!ями [5].

Висновки. Для пщтримки конкурентоспроможност! п!дприемств в Укра!ш е вс! умови: практично необмежений продовольчий ринок, передова техн!ка ! технолог!!, трудов! та земельн! ресурси, науковий потенц!ал,

297

квал1ф1коваш кадри фах1вщв i управлшщв. Проте постшш реформи агропромислового комплексу, вщсутшсть ч1тко! державно! пол1тики розвитку i пщтримки молочно-скотарських пщприемств та rnmi негативш чинниюв формування агропромислового комплексу perioHiB суттево позначились на фшансовому стат товаровиробнимв що потребуе шновацшно-технолопчних та оргашзацшно-економ!чних змш.

Л1тература.

1. Берез1вськийП. С. Конкурентоспроможшсть молокопереробних пщприемств:

теор1я, методика, практика: [моногр.] / П. С. Берез1вський, A.M. Жел1зняк. -Льв1в: 2008. - 198 с.

2. Ьльчук М. М. Рег1ональн1 проблеми розвитку молочного скотарства Укра!ни /

М. М. Ьльчук // OcHOBHi напрями високоефективного розвитку реформованого агропромислового виробництва в Укра!ш на !нновац1йн1й основ!. - К.: IAE УААН, 2002. - 730 с.

3. Клочко В. М. Орган!зац!йно-економ!чний механ!зм пщвищення конкурентоспроможност! продукц!! молокопродуктового п!дкомплексу АПК / В. М. Клочко // Економ1ка АПК. - 2008. - № 10. - С. 129-133.

4. Коба Л. Молоко - про загоивельш батали та елементарну яккть/ Л. Коба //

Село полтавське. - 2009. - № 41. - С. 2-3.

5. Молдаван Л. В. Форми господарювання в аграрному сектор! Украши в умовах глобал!зац!! / Л. В. Молдаван // Економжа АПК. - 2010. - №1. - С. 13-17.

6. Мостенська Т. Л. Економ!чний мехашзм функц!онування молочно! промисловост! Укра!ни: [Монограф!я] / Т. Л. Мостенська. - К.: УДУХТ, 2001. - 328 с.

298

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.