CC BY
37
УДК 332.122:338.43
€. В. Котов,
кандидат економ!чних наук, М!жнародний центр до^дження соцгально-економгчних проблем модертзаци економ1ки та розвитку кооперацИ, м. Полтава
СТРАТЕГ1ЧН1 ПР1ОРИТЕТИ НЕОШДУСТР1АЛЬНО1 МОДЕРНВАЩ1 ЕКОНОМ1КИ АГРАРНО-ПРОМИСЛОВОГО РЕГ1ОНУ
Сьогодн Укра!на потрапила до вкрай складно! ситуаци, виходом з яко! мае стати прорив до ново! стратеги розвитку. Процеси децентр^зацл, якi були запущеш, вимагають вiд регiональних оргашв влади формування та проведення бшьш активно! економiчно!' полiтики, спрямовано! на впрова-дження прогресивних технологiй виробництва та органiзацi! працi, комплексного використання люд-ського капiталу.
В Укра!ш довгий час проводилася економiчна пол^ика, спрямована на створення соцiального ринкового господарства [1]. В основу политики, що проводилася, було покладено трiаду пiдходiв: вдео-логiя ринково! економiки, заснована на лiберально-монетарних принципах, використання практики «ть ньового» ринку та «ручного» державного регулю-вання економiки. Нехтування матерiальним сектором виробництва призвело до масштабно! дешдуст-рiалiзацi! економiки.
Доктрина лiберального постiндустрiального розвитку, яку намагалися реалiзувати в кра!ш, показала свою неспроможнють. Економiчний результат !! впровадження - загальний занепад, руйнування, а iнодi i втрата, цiлих галузей виробничо! дiяльностi. Потрiбна нова модель, прюритетом яко! е iндустрi-альний розвиток на новш бiльш якiснiй техшко-тех-нологiчнiй основi.
Проведення ново! iндустрiально! полiтики розвитку не можливе без значного зростання ролi дер-жави в процесах !! формування та реалiзацi!. Необ-хiдно остаточно та безповоротно ввдмовитися вiд ль берально! ринково! на користь так звано! дирижист-сько! моделi, яка передбачае активну участь дер-жави в структурно-технолопчнш модернiзацi! еко-номiки в якост не тальки реформатора, а й чинного суб'екта, державного тдприемця та швестора [2]. Час, коли держава приймала мiнiмум участ в прове-деннi та регулюваннi економiчних процеав, вже минув. Все бшьше розвинутих кра!н переходять до мо-делi, засновано! на неоiндустрiальних принципах розвитку, сильнш державi та !! провiдному мiсцi в управлiннi цими процесами.
Держава виступае як самостшний актор, з вла-стивими йому особливостями та характеристиками, та шститущйна система з сукупшстю порядков, правил, зв'язшв, вiдношень i процеив. Займаючи цент-ральне мiсце в тдготовщ та проведенi масштабно! модертзаци економши, саме на не! покладено обов'язки з вибору найбшьш ефективно! моделi еко-
номiчного розвитку, систематичного ввдстеження та корегування процесiв !! реалiзацi!.
Метою статтi е обгрунтування напрямiв неош-дустрiалiзацi! економiки аграрно-промислового ре-гiону з використанням авторсько! методики кшьшс-но! оцiнки процеав неоiндустрiально! модернiзацi!.
В економiцi Юровоградсько! област найбшь-шого розвитку отримав сiльськогосподарський сектор, валова додана вартють якого систематично зро-стае. З 2010 р. зростання прискорилося так, що вже в 2014 р. вона майже вдвiчi перевищила вiдповiдний показник у промисловост (рис. 1). Однак сшьсько-господарське виробництво регiону розвиваеться за екстенсивною моделлю господарювання, яка не пе-редбачае впровадження сучасних технологiй та ме-тодiв господарювання у сiльському господарствi. За щею моделлю розвитку стимулюеться розширення посiвних площ пiд вирощування грунтовиснажува-льних культур, зберiгаеться низька частка тваринни-цтва у структурi сшьського господарства та агроси-ровинний тип експорту продукцi! сiльського господарства, ввдбуваеться занепад iнфраструктури тд-тримки сiльськогосподарських виробникiв.
Кiровоградська область разом iз промислово розвиненими Днiпропетровською та Запорiзькою областями входить до Придшпровського економiч-ного району. Внаслiдок аграрно-сировинно! орiен-тацi! економiки областi, продуктившсть працi в области найнижча серед регiонiв економiчного району (рис. 2).
Значну аграрну спецiалiзацiю Кiровоградсько! областi тдтверджуе динамiка iндексiв валового ре-гюнального продукту (ВРП), промислово! продукцi! (ПП) та продукцп сiльського господарства (ПСГ) (рис. 3). Тренд ВРП повнютю ствпадае iз трендом сiльського господарства.
Треба звернути увагу на низький вклад сiльсь-кого господарства у загальний показник ВРП як при економiчному зростанш, так й при економiчнiй ре-цесн. Значне зростання (2005-2008 рр.) або падшня (2008-2012 рр.) iндексу сшьського господарства спричинило незначне збiльшення або падшня ВРП. Це пов'язано в першу чергу iз низьким рiвнем авто-матизацi! та механiзацi! аграрних процесiв, примгти-вiзацiею працi та низьким ступенем комплексно! пе-реробки ресурсiв. Однак при аналiзi динамiки, що склалася, слiд враховувати вклад промислового виробництва, яке компенсувало позитивний чи негати-вний вплив сшьського господарства на ВРП обласп.
Рис. 1. Валова додана варткть промислового та сшьськогосподарського секторiв економiки
ЮровоградськоТ областi, млн грн
7000
6000
5000
4000
3000
2000
1000
2005 2008
— Промисловють
2010 2012 2014
- - - Стьське господарство
100000,0
80000,0
60000,0
40000,0
20000,0
0,0
2005
□ Приднтровський район
2008 2010 2012 2014
□ Днтропетровська пЗапор1зька □ К1ровоградська
Рис. 2. Продуктившсть пращ, грн/чол.
0
З 2012 р. почався тдвищувальний тренд аграрного сектору економiки Юровоградсько! областi, а в промисловост намiтилися процеси стагнацп. Саме зараз склалися усi умови для проведення неошдуст-рiальноl модершзацл економiки регiону. Державна полiтика мае проводитися у двох рiвнозначних на-прямах:
а) розширення промислового виробництва в ре-гiонi, з особливим упором на впровадження прогре-сивних технологш, що потребують високо! квалiфi-кацл робочо! сили;
б) широкомасштабна iндустрiалiзацiя агропро-мислового комплексу, яка також передбачае впровадження систем управлiння сшьськогосподарськими пiдприемствами та прогресивних технологш комплексно! та глибоко! переробки сшьськогосподар-сько! продукцц.
Зазначенi висновки пiдтверджуе внесок еконо-мiки Юровоградсько! областi в промислове та агра-рне виробництво Укра1ни (рис. 4). Питома вага про-мислово! продукцц, на вiдмiну вiд продукцц сшь-ськогосподарського сектору, стойко зростае, що свiдчить про наявшсть потендiалу для продовження iндустрiалiзацil економiки регiону.
Проведений ан^з показав, що стадiя iндустрi-алiзацil економiки регiону ще не завершилася. Ос-новним фактором е низька концентрация тдпри-емств промисловосп, що обумовлюе низький рiвень зайнятосп та обсяги виробництва в цьому секторi економiки. Полiтика, що реалiзовувалася у регiонi, не стимулювала реальний сектор економiки вдоско-налювати засоби виробництва, оновлювати основнi фонди переважно за рахунок мехашзацц та автома-тизацц виробничих процесiв, розвивати виробничу
шфраструктуру. Спираючись на iснуючi тенденцд розвитку процесiв шдуст^ально! модершзацп мож-на спрогнозувати, що вони ще довго протшатимуть
i щдус^альна система репону не скоро досягне рiвня iндустрiально розвинених кра!н 60-х рошв ми-нулого столгття.
160 150 140 130 120 110 100 90 80
2005 2008
1ндекс ВРП, %
2010 1ндекс ПП, %
2012 2014
1ндекс ПСГ, %
Рис. 3. Динамiка iндексiв валового регiонального продукту (ВРП), промисловоТ продукцп (ПП)
та продукцп сiльського господарства (ПСГ), %
5,0 4,5 4,0 3,5 3,0 2,5 2,0 1,5 1,0 0,5 0,0
0,7 0,7 -- 0,7
-- 0,7 -- 0,7 -- 0,7 0,7 -- 0,6 - 0,6
2005
2008
2010
2012
2014
»Частка репону в загальному обсяз I реалзовано! промислово! продукцп (товар|в, послуг), % «Частка репону в загальному обсяз I реалзовано! стьськогосподарсько! продукцп, % • Р I вень ВРП на одну особу по в щношенню до середнього показника в Укра1н I, %
Рис. 4. Внесок економжи ЮровоградськоТ областi в промислове та аграрне виробництво та питома вага ВРП на одну особу в вщповщному середньому показнику УкраТни, %
У крашах Заходу з шнця 60-х рошв минулого сторiччя стала розроблятися теорiя постшдуст^аль-ного суспiльства, в основу якого покладено домь нанту сфери послуг, особливо И шформащйного сектору. Концепция поспндуст^ального розвитку була розроблена для осмислення масштабних змш, що вiдбулися в захiдних суспшьствах протягом останнiх п'ятдесяти рошв. Тривалий час у свiтi ця концепция була основною, осшльки вважалося, що вона описуе сучасне суспiльство, до якого повинш
прагнути iншi суспшьства, якщо хочуть розвива-тися. Поспндуст^альна доктрина, що тдкреслю-вала прискорення переходу вiд виробництва матерь альних благ до виробництва шформацл, отримавши широке визнання все ж залишилася бiльше методо-логiчною основою для розвитку нових концепцп, таких як концепщя шформацшного суспiльства, шж теорiею, придатною для практики.
На вiдмiну вiд iндустрiалiзацil, кондепцiя пост-iндустрiалiзацil так i не була реалiзована в Укра1ш
внаслвдок об^тавн^ обставин - вiдсyтностi y сус-пiльствi сильно1' елiти, с^оможнох' пpиймaти та pе-aлiзовyвaти масштабш piшеиня. Шляx на Гн^с^ь aлiзaцiю 6уло обpaно одpaзy тсля Дpyгоï свiтовоï вiйни. Для досягнення ^eï мети 6уло сконцетро-вано у« можлиБi pесypси вiд мaтеpiaльииx до моpa-льииx. Уся кpaïнa злагоджено, нaпpyжено та скон-цеитpовaно ^ацювала. Лише за одну IX п'ятиpiчкy було pозпочaто та/або зaвеpшено бyдiвництво, за-клaдениx у попеpеднix п'ятиpiчкax, i7GG великиx пiдпpиeмств, а у В мiстax було пpоведено метро.
Теоpiя постiндyстpiaлiзмy не отpимaлa свого ^актинного впpовaджеиня в Укpaïнi як paз внасль док вiдсyтностi вмажено", цiлеспpямовaноï та сис-темноï деpжaвноï полiтики по iмплементaцiï ïï вдей у життя. Постiидyстpiaлiзм пpииiс з собою iнфоpмa-тизaцiю, що тдвищило можлиБост дистaидiйного кеpyвaния та ^извело до масового виведення ви-pобництБ з pозвииеииx кpaïн у ^аши, що pозвиБa-ються. Зaxiднi pозвинеиi кpaïии залишали на свош теpитоpiï yпpaвлiнськi, констpyктоpськi, пошyковi та кошрольт ланки, тодi як основне виpобиицтво пеpемiщyвaлося в iишi кpaïии з низьшм piвнем оплати ^ащ.
Укpaïнa не змогла скоpистaтися тими пеpевa-гами, якi пpииеслa глобaлiзaцiя. Обpaвши шляx екс-плуатування досягнень paдянськиx чaсiв, не було навпъ спpоб залучити до кpaïни xоч й не найсучас-нiшi, але бiльш pозвииyтi, шж iсиyючi теxнологiï та знання. На вiдмiиy ввд Укpaïии, Китай своечасно пе-pейнявся цieю пpоблемою та зpобиБ все можливе для отpимaния позитивного ефекту для своeï еконо-мiки ввд пpоцесiв глобaлiзaцiï.
Вiдповiднi тендеидiï склалися й у Кipовогpaд-ськш область Постiндyстpiaльииx тpaнсфоpмaцiй в економiцi pегiонy не тiльки не вiдбyлося, а навггь немае й пеpедyмов до цього.
З початком ХХ1 стоpiччя в зaxiдиiй теоpiï нapо-щувала свое значення концепцiя новоï шдустрГалГза-ujï економiки. Ця теоpiя з'явилася в пеpшy чеpгy як с^оба знайти пpотидiю пpоцесaм деiидyстpiaлiзa-ци, як стали нaслiдком глобaлiзaцiï, що була с^о-вокована постiндyстpiaльним тдаодом до в^обни-щва мaтеpiaльииx благ i послуг. Вимивши зГ своeï теpитоpiï значну кшьшсть пpомислового потенць алу, зaxiдиi кpaïни згткнулися з втратою ^омисло-вого лiдеpствa та зГ зpостaниям безpобiгтя та втра-
тою iндyстpiaльниx навичок у pобiтникiв. Так, США в 5G-x pокax минулого стоpiччя виpобляли майже половину обсягу свгшвого пpомислового в^обни-щва, то в 2GiG p. - п'яту частину. Тому, постГндуст-piaлiзм шодГ називають неiидyстpiaлiзмом, знову наводячи статистичш дан по США: питома вага тpетииного сектоpy економши в ВВП складае понад 79%, тодГ як пpомисловiсть лише i9% [3].
РеГндустрГалГзащя та pешоpiиг стали ключо-вими нaпpямкaми новоï iидyстpiaлiзaцiï нащональ-ииx господapств, що пеpедбaчae вiдpодження ш-дyстpiï як eдиноï бази економГчного pозвиткy, що виpобляe Гнноващйш пpодyкти на основГ NBIC^x-нологш (нано-, бю-, iнфоpмaцiйииx та когнiтивниx наук i теxнологiй). Пеpшими шляxом новоï шдуст-piaлiзaцiï тшли США та Великобpитaнiя, за ними економши Шмеччини, Японiï, Пiвденноï Коpеï та Китаю.
Пpоведеиi за pозpобленою aвтоpом методикою [4-5] дослГдження дозволили сфоpмyвaти уяву ^о стан pозвиткy неоiндyстpiaльноï стадп модеpиiзaцiï економши Кipовогpaдськоï областт Розpaxyнки показали, що pозвиток знaннeвоï гpyпи iидикaтоpiв до-статньо загрозливий, що пpоявляeться не стшьки в його низькому piвнi, скшьки в динамщ - спочатку стабшзащя показника, його yтpимaния тpиБaлий час на одному piвиi, а потгм падшня i знову «замо-pожyвaиня» на деякий час. Основний вклад зpобили показники фiнaнсyвaиня нayковиx i науково-дослвд-ииx pобiт, питомоï ваги тж, xто навчаеться у вищиx зaклaдax освгт у вГдповвдшй вшовш Tpym та piвия оновлення пpофесiйниx знань. Збеpеження u^x тен-денцш ^изведе до повного pyйиyвaиня в Кipово-гpaдськiй област системи пpодyкyвaния та pозпов-сюдження пpофесiйииx знань та навичок.
Високш piвень Гндексу сощальнж iидикaтоpiв не змГг компенсувати низьк Гндекси економiчииx i знaииeвиx iндикaтоpiв. Зpостaючa динамша pозвит-ку цieï гpyпи змогла лише втpимaти Гот^^альний ш-декс неоiидyстpiaльноï модеpиiзaцiï на одному piвиi (див. таблицю). Однак, якщо не вжити теpмiновиx зaxодiв, спpямовaниx на пеpеxiд економГки pегiонy на новий piвень теxиiко-теxнологiчного pозвиткy, якш потpебye вiдповiдноï квaлiфiкaцiï pобочоï сили, то у найближчому майбутньому aгpеговaиий Гнтег-paльний Гндекс неоiндyстpiaльноï модеpнiзaцiï по-чне стГйко знижуватися.
Таблиця
1ндекс неошдус^альноТ модершзацп_
Найменування aдмiиiстpaтиБноï обласп/ 2GG5 2GG8 2GiG 2Gi2 2Gi4
економгчного paйоиy
Пpиднiпpовський економГчний paйон 5б 55 54 59 59
Диiпpопетpовськa б! б2 57 б3 64
Зaпоpiзькa 53 52 54 6G 54
Кipовогpaдськa 47 42 42 43 42
Таким чином, проведене до^дження тдтвер-дило, що сучасний стан промислового сектору еко-номiки Юровоградсько! област характеризуеться домiнуванням пiдприемств iз неконкурентоспро-можними технологiями i обладнанням. Агрегований iндекс неоiндустрiально! модершзацп свiдчить про наявшсть процесiв деiндустрiалiзацi!, якi виража-ються у деградацп основних фондiв, скороченнi ме-хашзацл та автоматизаци виробництва. При деiнду-стрiалiзацil складшсть працi спрощуеться, науко-мiсткi операцл замiнюються бiльш простими, частка знань в доданш вартост зменшуеться, виробничi фонди старiють i не поновлюються, збшьшуеться за-лежнiсть вiд iмпортних машин, механiзмiв i комп-лектуючих, примiтивiзуеться квалiфiкацiя (ввдбува-еться декв^фшащя) робiтникiв, розширений тип вiдтворення поступово витiсняеться простим вiд-творенням.
Для виходу на нову траекторiю iндустрiального розвитку (нова iндустрiалiзацiя), засновану на бшьш якiснiй технiко-технологiчнiй та кадровiй баз^ що вiдповiдае сучасному технологiчному укладу, необ-хiдно запустити процеси зворотн процесам деiнду-стрiалiзацil. Тому базовим трендом модершзацп економiки мае стати реiндустрiалiзацiя економiки.
Реiндустрiалiзацiя одночасно виршуе ряд вза-емозалежних завдань: модершзащю виробничих по-тужностей, втрачених або застарших в процесi деш-дустрiалiзацi!; реалiзацiю проектiв iнноващйно! ш-дустрiалiзацi!; здiйснення переходу на стадiю нового iндустрiального розвитку з урахуванням май-бутшх технологiчних виклишв. Ршення даних зав-дань дозволяе ввдновити роль i мiсце промислового сектору в економщ як основи економiчного розвитку.
Реiндустрiалiзацiя покликана не тшьки здшс-нити перехiд на стадто нового iндустрiального розвитку з урахуванням майбутшх технологiчних виклишв, але й зробити цей шлях альтернативою на-здоганяючому типу модершзацп. У цьому випадку перехщ до ново! iндустрiалiзацil грунтуеться на та-кiй базi розвитку як оргашзащя шновацшного типу економiчного зростання, впровадження конкуренто-спроможних видiв ввдтворення та побудова збалан-совано! структури економiки.
Завдання такого масштабу не тд силу приватному сектору i тому вони повинн1 виршуватися на загальнодержавному рiвнi. Тiльки держава, через ш-ститут державного регулювання, здатна забезпе-чити реалiзацiю процесу реiндустрiалiзацil, що за-безпечуе нову iндустрiалiзацiю економiки з максимальною ефектившстю та в найкоротшi термiни. Таким чином, необхiдна розробка та проведения активно! промислово! политики за допомогою усвi-домленого та цшеспрямованого втручання держави, що використовуе рiзнi методи регулювання проце-сiв вiдновлення i розвитку iндустрiального сектору на якiсно новiй техшко-технолопчнш, кадровiй та iнвестицiйнiй основi.
На пiдставi проведеного дослiдження можна зробити оптимютичний висновок - умови для нео-iндустрiального розвитку в економщ Кiровоград-сько! област^ бiльш сприятлив^ нiж для розвитку процесiв постiндустрiально! модернiзацi!. Про це свiдчить як социальна складова цiе! стадi! модершзацп, так i потендiал економiчного (особливо промислового сектору економши) та знанневого секторiв, а також входження в найпотужн1шу iндустрiальну ре-гiональну агломерац1ю поряд iз такими промислово розвиненими областями як Дшпропетровська та За-порiзька.
Регiону термшово необхiдно розробити комплекс системних заходiв з протидi! примiтивiзацi! пращ, зниженню рiвня органiзацi! виробництва та технологш, що застосовуються, що у результат! призводить до виробництва продукцд з низькою до-даною вартштю. Основу економiки мають складати технологи, яш потребують мiнiмум ресурсiв, найви-що! квалiфiкацi! робiтникiв та здшснюють наймен-шу шкоду навколишньому середовищу. Видом ви-робничо! дiяльностi в Укра!ш, який найбiльше вiд-повiдае висунутим вимогам, е машинобудування та сумiжнi з ним галузi, так1, наприклад, як металооб-робка.
Виробничий сектор вкрай потребуе осучас-нення технологiчного парку. Процес виникнення те-хнологiй описуеться трьома способами, як1 або про-являються окремо, або можуть якимось чином поед-нуватися [6]:
1. Евристичний споаб, при якому виникають абсолютно новi технологi!, невiдомi досi, в силу яко-гось вiдкриття, винаходу, створення нового матерi-алу, пристосування, пристрою. Частота таких подш скорочуеться, тобто «епохальнi» подi! вiдбуваються все рвдше.
2. 1нкрементальний спосiб, коли тсля «епоха-льних» подiй вiдбуваеться вдосконалення вiдомих технологiй, що стали традищйними способами виробництва, що забезпечуе пiдвищення !х ефективно-стi.
3. Комбшаторний спосiб, при якому ввдбува-еться поява нових технологiй або удосконалення традицiйних, унаслiдок паралельного та послвдов-ного сполучення окремих технологш. При цьому великих швестицш не потрiбно, i не потрiбно очiку-вати нових епохальних ввдкритпв.
Модернiзацiя технологiчного базису процес не арха!чний, а системний та послвдовний. Вiн перед-бачае як мшмум дотримування таких основних принципiв [6].
1. Визначення перспективних (базисних) секто-рiв i напрямiв дiяльностi для досягнення кожно! з поставлених цшей (визначення технологiчного ядра).
2. Вибiр ключових технологiй, ноу-хау та тех-нолопчний рiшень, якi виводять данi сектори та на-прямки дiяльностi на лiдируючi свiтовi позицi!
(встановлення pядy теxнологiй, як складуть най-ближчу та ввддалену пеpспектиБи).
3. Складання пеpелiкy сyпyтиix теxнологiй, ям не е ключовими, але обов'язковими на даному етат pозвиткy для досягнення постaвлениx цшей (визна-чення пеpифеpiï та способГв ïï вдосконалення).
4. Поpiвияниiсть очГкуваного pезyльтaтy та ввд-повiдииx витpaт, облш aльтеpнaтив i iнеpцiï pозвит-ку конкypyючиx систем.
5. ПостГйний моиiтоpииг зовнiшиix умов для пiдтвеpджения актуальност цшей i своечасного ко-pектyвaния пpiоpитетiв pозвиткy, пiдтpимки галузГ докладання зусиль i функщонального pозмaïтгя на мшмально необxiдномy piвнi.
У центpi уваги деpжaвноï економiчноï поль тики - людина. Це обумовлюе постановку тaкиx пpiоpитетiв в пpоведеинi неоiндyстpiaльноï модеp-иiзaцiï економши: накопичення людського катталу, ствоpеиня комфоpтного пpостоpy та шститупв для його викоpистaния та pозвиткy.
Лопку стpaтегiчного аналГзу, визначення мети та побудови системи yпpaвлiння ^оцесами неош-дyстpiaльноï модеpнiзaцiï можна викласти у сxемi 4x4:
4 навями деpжaвного pегyлювaния - людсь-кий капГтал, iнфpaстpyктypa, шститути, iнновaцiï;
4 навями економiчноï дГяльносп - машинобу-дування, aгpокомплекс, iнфpaстpyктypa, iнфоpмa-щйний сектоp.
Сучасний свГт xapaктеpизyeться високою вола-тильшстю та невизначенютю економГчнж пpоцесiв, становленням людини як ключового активу соща-льно-економГчного pозвиткy, пеpемiщенням конку-pенцiï з мaкpоpiвия (коикypенцiя мГж кpaïнaми) на мезоpiвеиь (конкуренщя мГж pегiонaми). Пpи визна-ченш пpiоpитетiв стpaтегiï довгостpокового pозви-тку необxiдно вpaxовyвaти так свгтовГ тенденцн:
1. Людський каттал:
пpiоpитетиiсть людського катталу пеpед мате-piaльиим, пpиpодним i фшансовим катталом пpи визначенш довгостpоковиx чиннишв економГчного pозвиткy;
пpискоpення темтв ГндивГдуального pозвиткy, що pобить людину ключовим мобшьним активом;
зpостaння пpодyктиБностi пpaцi за paxyнок теxнiко-теxнологiчноï озбpоeностi, вдосконалення методГв i теxнологiй тдвищення виpобиичоï ефек-тивносп;
тдвищення якосп освГти та отpимaиня новиx пpофесiйииx навичок внаслвдок появи новиx теxио-логш та pозповсюджения iнфоpмaцiйно-комyнiкa-цiйниx теxнологiй, спpямовaниx на ствоpення, пеpе-дачу, збеpежеиня та с^ипнят-тя iнфоpмaцiï;
посилення пpоцесiв тpyдовоï мГ^ацп;
значне збшьшення чисельност населення Зем-лГ за paxyнок зpостaиня населення кpaïн Азп, Аф-pики та Лaтинськоï Амеpики (за пpогнозaми до 10 млpд чол. в 2G3G p.);
глобальне зpостaиня сеpеднього класу;
iитегpaцiя пpиБaтного життя людини з ïï ^офе-сГйною зайнятютю;
ствоpення умов для пpодовження тpyдового життя та залучення до pоботи людей стapшиx вшо-виx гpyп.
2.1нфраструктура:
зниження pолi вгдсташ як стpимyючого чин-ника виpобничоï та соцiaльноï коопеpaцiï, економГч-ного pозвиткy;
поява новиx pегiоиiв - лiдеpiв економГчного зpостaния - за paxyнок активного pозвиткy мГжна-pодноï виpобничоï коопеpaцiï (так «полюси зpос-тання» пеpевaжно фоpмyються навколо мiськиx аг-ломеpaцiй);
зpостaиня потpеби в медичнш та освгтшй ш-фpaстpyктypi, що пов'язано з глобальним стapiиням населення та збшьшенням попиту новоï економши на висококБaлiфiковaииx фaxiвцiв i ш^оким засто-суванням в системГ освГти iнфоpмaцiйно-комyнiкa-цiйниx теxиологiй;
стойка ypбaнiзaцiя (за пpогнозaми пpи збеpе-женш iсиyючиx тенденцш бшя 60% населення свГту буде жити в мiстax в 2030 p.);
зpостaиня визначального впливу якосп iнфpa-стpyктypи на вибip pегiоиy для життя, pозвиткy та швестування;
pозвиток мyльтимодaльниx тpaнспоpтниx систем на основГ штеграцц пеpемiщень з Гнтелектуаль-ними теxнологiями. 3.1нститути:
пpискоpеиня темтв вiдтоpгнення зaстapiлиx i нежиттeздaтниx шститупв, в^ова^е^я на ïx мю-це новиx, як спpиятимyть оновлення економiчниx структур (так званий пpоцес «твоpчого pyräy-вання»);
пеpеxiд до свiтовоï бaгaтополяpноï системи за paxyнок збшьшення глобального впливу pегiонaль-ииx блоков i недеpжaвниx суб'екпв (тpaнснaцiонaль-ииx коpпоpaцiй, pелiгiйниx оpгaиiзaцiй тощо);
оновлення глобaльниx шститупв нaцiонaльноï безпеки та свiтовиx фшансовж фондГв (МВФ, Свь товий банк, ООН);
зниження пpiоpитетностi жоpсткиx систем уп-paвлiиня у бш такж^ що динамГчно та адекватно pе-агують на зовшшш та внутрГшт впливи на тдставГ pозвииyтого шститущйного сеpедовищa;
збшьшення вiдкpитостi влади, пеpеxiд до елек-тpонного уряду, збшьшення впливу гpомaдянського суспшьства;
збшьшення визнання шститупв як одного з нaйвaжливiшиx чиннишв коикypентоспpоможностi деpжaви та pегiонiв;
зpостaиня pолi pелiгiйниx цГнностей i шститупв;
посилення pолi у суспшьному житп мiжнapод-ииx сощальнж меpеж. 4.1нноваци:
збшьшення значення шновацш та модеpнiзaцiï як бaзовиx iнстpyмеитiв економГчного pозвиткy;
розвиток п'ятого технолопчного укладу (ш-формацшш технологi!) з переходом на розвиток шо-стого (нано-, бiо- та адитивш технологi!) та посту-пово сьомого технолопчного укладiв (когнiтивнi технологи);
збшьшення витрат на дослiдження та розробки; багатократне зростання обсягу та портативности шформацц та знань;
iнтелектуалiзацiя економiки: створення «ро-зумних» середовищ, систем i виробництв (транспортних систем, систем енергопостачання, будиншв, мiст тощо);
системна розробка ефективних ресурсо- i енер-гозберiгаючих технологш;
рутишзащя процедури трансферту технологiй; збереження домiнуючого значення викопного палива як джерела первинно! енергi!;
розширення !нновацшно! сфери iнструментiв фiнансування на принципах державно-приватного партнерства.
Аналiз досв!ду проведення устшно! модершзацл економiки кра!нами та розвинутими свiтовими регiонами дозволив видшити та систематизувати ряд характеристик, ям сприяють успiху:
освiчене, заповзятливе, мобшьне та креативне населення;
високояшсна система освгти свiтового рiвня та доступнiсть св!тових центрiв науки та освiти (наяв-шсть аеропортiв мгжнародного рiвня);
ефективна система управлiння мiграцiйними потоками, спрямована на залучення та утримання талантiв;
низьк! адмiнiстративнi бар'ери для тдприемни-цтва та !нвестицш;
висока частка малого та середнього бiзнесу; активна еколопчна полiтика; високий рiвень тюноти регюнальних зав'язкiв (економiчних, сощальних, екологiчних) та активш мiжнароднi зв'язки;
наявнiсть ведомо! столиц! та ряду розвинутих мют «другого ешелону», як! стають ядрами потуж-них мюьких агломерацiй.
Проведення нео!ндустр!ально! модернiзацi! економiки необхiдно розбити на три етапи, кожен з яких мае сво! ввдм!нш особливосп, що виражаються у домiнуваннi визначених iнструментiв i механiзмiв, прiоритетiв i напрямiв державно! економiчно! поль тики. Етапи реал!зацл нео!ндустр!ал!зацц розр!зня-ються за умовами, факторами, ризиками та прюри-тетам економiчно! политики на державному та реп-ональному р!внях. Трансформацi!, що ввдбувати-муться з! структурою економiки, на кожному етап потребують проведення яшсного мошторингу та ощнки, на пiдставi яких з визначеною перюдичш-
стю проводити коригування визначених прюрите-■пв, завдань i напрямiв модернiзацi!, а раз у п'ять роив - !х оновлення.
На першому етапi увага державно! економiчно! пол!тики мае спрямовуватися на забезпеченш розширення та реалiзацi! економiко-виробничих конку-рентних переваг, зростання якост людського капi-талу та формування передумов значного зростання конкурентоспроможност! Для цього здiйснюеться структурування системи регюнальних програм, формуються програми розвитку ключових вид!в ви-робничо! д1яльносп, опрацьовуеться набiр прюри-тетних проектов розвитку. Одночасно необхiдно внести ввдповвдш змши до регiонально! стратегi! со-щально-економ!чного розвитку1 та провести суттев! коригування !нших стратегiчних документов область
На другому - процеси модершзацл, як! вже дали перш! результати, мають запустити модель зростання конкурентоспроможност! На цьому етат мають бути сформован! шституцшш умови для тех-шко-технолопчного, !нновацшного, !нтелектуаль-ного та професшного розвитку. Процеси модершза-ц1! прискоряться ! почнеться створення задтв для «розумно!» економши, з являться проекти м!жрегю-нально! та м!жнародно! штеграцл.
Третей етап забезпечить помине зростання кон-курентоспроможносп економ!ки та сощально! сфери, на основ! переходу на нову !ндустр!альну модель розвитку, значного полшшення якост людського потенщалу ! сощального простору, проведення структурно! модершзацл економши у бш «розумно!» економши, перетворення людини та !ннова-щй в проввдш чинники економ!чного зростання.
М1нливють зовшшшх умов обумовлюе сценар-ний тдхвд до реал!зацл неошдустрально! модершза-ц1! економши. Практика св!дчить, що найбшьш за-требуваними е три сценарл: шерцшний (сценарш жорстких ресурсних обмежень); базовий (сценарш пом!рних ресурсних обмежень); оптимютичний (сценарш м'яких ресурсних обмежень).
1нерцшний сценарш не передбачае масштабних структурних трансформацш та прискорення темтв економ!чного зростання на основ! модершзацл тех-шко-технолопчного базису. Враховуючи ресурсш обмеження на практищ реал!зуються тшьки найбшьш прюритетш та найменш ресурсномютш проекти. Розвиток ввдбуваеться по «стандартним» шер-щйним трендам, ресурсш обмеження не долаються.
У результат! закр!плюються так! параметри економши:
розширення конкурентних переваг в традицш-них сферах, що дозволяе забезпечити незначне ско-рочення розриву в конкурентоспроможност окре-мих галузей економ!ки ввд р!вня кращих шоземних
1 Стратепя розвитку Юровоградсько! област на перюд до 2020 року, затверджена Ршенням Юровоградсько! обласно! ради 21 грудня 2012 року № 411 (у редакцп ршення Юровоградсько! обласно! ради 27 березня 2015 року № 716).
виробнишв, що призведе до незначно! модертзацп економ1чно! структуры регюну;
незначне зростання людського катталу; реал1зац1я обмежено! кшькост довгострокових прюритетних проекпв 1 програм;
невелике зростання 1нвестищйно1 привабливо-
сп.
Базовий сценарш передбачае, що будуть здшс-нет необхвдт заходи, спрямоват на подолання ре-сурсних обмежень. Переважно зусилля будуть зосе-реджет на реал1зацп проекпв з низькими ризиками та на ряд1 ключових великих проектов, пов'язаних з тдвищеними ризиками. Реал1защя даного сценарто дозволить:
розширити конкурентш переваги в традицш-них сферах, у тому числ1 на баз1 тдвищення техно-лопчного р1вня та зростання продуктивности працц сприяти появ1 нових вид1в виробництва та зро-станню !х конкурентоспроможностц
забезпечити розвиток людського катталу через глибоку модертзацто сотально! сфери;
втшити бшьшють довгострокових прюритетних проекпв 1 програм, що реал1зують пор1вняльн1 переваги економ1ки;
суттево покращити 1нвестиц1йний ктмат, у тому числ1 для шоземних 1нвестор1в;
створити шституцшт основи сталого розвитку. Нарешп третей сценарш - оптимютичний - передбачае повне розкриття потенталу розвитку, до-сягнення глобально! конкурентоспроможносп. Пов-тстю модертзуеться економша, основу виробни-чого сектору складуть технологи переважно четвертого з елементами п'ятого укладу. Сформуеться сектор «розумно!» економ1ки з технологиями п'ятого -шостого уклад1в та з перспективою появи сьомого технолопчного укладу. Переважна бшьшють проектов, що були заплановат, реал1зуеться повтстю та в планов! терм1ни.
Реал1зац1я кожного з сценарнв повинна перед-бачати там обов'язков1 кроки:
визначити та забезпечити мониторинг страте-пчних прюритепв нео1ндустр1ально! модертзацп економши1;
забезпечити гармошчне поеднання можливос-тей та переваг влади, б1знесу та суспшьства в вирь шент питань модертзацп, у тому числ1 шляхом активного використання механ1зм1в державно-приватного партнерства;
синхротзувати мехатзми галузевого та тери-тор1ального планування з метою ефективно! реал1за-цп стратепчних програм 1 проекпв, спрямованих на побудову нео1ндустр1ально! модел1 розвитку;
тдвищити ефективтсть витрат регюнального бюджету на управлшня процесами модертзацп;
забезпечити мониторинг та актуал1зац1ю по-ставлених завдань.
Основт iнструменти реалiзацii заходiв нео-iнудстрiальноi модернiзацii' - документи стратепч-ного планування, що розробляються в рамках про-грамно-цiльового планування:
• план заходiв щодо реалiзацii Стратеги розвитку Юровоградсько! областi на перюд до 2020 року;
• державн та регiональнi цiльовi програми;
• Генеральна схема планування територп Ук-раiни.
Основна вага виконання завдань неоiндустрi-алiзацii буде покладена на першi два iнструменти -план заходiв, державнi та репональт програми. При цьому мають бути забезпечет взаемозв'язок i регу-лярне скоординоване оновлення завдань неошдуст-рiальноi модернiзацii, плану заходiв, державних i ре-гiональних цiльових програм.
Процедура актуалiзацii, коригування та оновлення (при необхвдносп) - регулярний процес: раз на рiк - актуалiзацiя, раз в три роки - коригування i раз в шють рокiв - оновлення набору стратепчних завдань i напрямiв. Процедура передбачае аналiз причин i факторiв, дiя яких призвела до розбiжностi з планованими показниками, а також погодження та затвердження скоригованих даних з органами вико-навчо!' влади.
У центрi уваги неоiндустрiалiзацiii - людина, ii знання та навички. Формування ново! iндустрiаль-но! економiки потребуе людського катталу ново! якосп, який володiе новими знаниями, професiями та навичками. Розвиток людського катталу, необ-хiдного для тдвищення якостi неоiндустрiальних трансформацiй економiчноi системи регiону, до-цiльно проводит за такими напрямами:
1. Розвиток системи безперервноi освiти насе-лення як головного чинника, що забезпечуе iнтелек-туалiзацiю економiчних процесiв i прирiст кадрового потенцiалу. Передбачае виконання таких захо-дiв:
розвиток шфраструктури безперервноi освiти;
забезпечення доступу до рiзних форм та стиму-лювання формальноi та неформальноi освгти для всiх верств населення, у тому чи^ пенсiонерiв i оаб з обмеженими можливостями здоров'я;
включення головних унiверситетiв регiону в нацюнальт та мiжнароднi освiтнi мережi, а також мют, де вони розташоват, до асоцiацii Learning Cities (мюта, що навчаються).
2. Розвиток креативноi iндустрii регiону. Креа-тивнi шдустрп стають невiд'емним елементом iнно-вацiйноi економiки. Заходи, спрямованi на формування та розвиток креативноi (творчо!) iндустрii, ма-ють бути такими:
формування мережi iнтеграцiйних площадок для реалiзацii творчого та тдприемницького потен-цiалу суб'екпв креативно! iндустрii;
1 Виконання ще! задачi обумовлюе розробку методики оцiнки розвитку процешв неоiндустрiальноl модертзацп з урахуванням визначених прiоритетiв.
створення шститущйних та оргашзащйних (агентства творчих !ндустрш) умов для консульта-щйно! та фшансово! тдтримки творчих шщатив;
розширення м!жрегюнально! та м!жнародно! ствпращ для експорту продукци творчих шдустрш;
розширення освгтшх програм з креативно! еко-ном!ки;
впровадження мехашзм!в державно-приватного партнерства в креативнш щдустрп, стимулю-вання меценатства (фшантропства);
впровадження преференцш для творчих !ндус-
трш.
3. Проведення якюно! м!грацшно! пол^ики. Якють политики полягае як у зростанш м!грацшного приросту населення регюну, так ! у збшьшенш в !х потощ квал!фшованих ! висококвал!фшованих фахь вщв.
4. Забезпечення високого р!вня сощального за-хисту населення. В умовах низьких темтв еконо-м!чного зростання та несприятливих сощально-де-мограф!чних тенденцш система сощального захисту та тдтримки фокусуеться на:
розвитку мереж! оргашзацш р!зних оргашза-щйно-правових форм ! форм власносп, як! надають сощальш послуги населенню;
зниженн сощально! нер!вносп за рахунок тд-тримки сощально вразливих верств населення та лшшдащя окремих форм прояву бвдностц
тдвищенш якост та доступности сощального обслуговування та сощального захисту;
покращенш фшансово-матер!ально! бази уста-нов системи социального захисту та обслуговування населення.
Прийнятий постулат про прюритетнють тдви-щення якост людського катталу як головного драйверу нео!ндустр!ально! модершзаци обумовлюе розвиток простору життед!яльност1 людини. Тери-тор!я та комушкацшна система регюну е чинни-ками, що забезпечують життед!яльнють людини.
Видшяють чотири складов! простор!в життедь яльност людини:
1. Особистий простер. 1ндив!дуальний проспр, пов'язаний !з життям кожно! конкретно! людини.
2. Колективний проспр. Це проспр, де ведеться амейна, освгтня, виробнича та види колектив-но! д!яльност!
3. Простер ресурсного забезпечення людини. До нього ввдноситься простер води, повгтря, корис-них копалин, навколишнього середовища, сшь-ського господарства тощо.
4. Комунжащйний простер. Це простер, що за-безпечуе взаемодто людей, обмш шформащею, продуктами та послугами.
Стратепя агломераций стае важливим напря-мом розвитку простору життед1яльност1 людини. У Юровоградськш обласп доцшьно розвивати дв! мо-ноцентричш мюьш агломераци: «Кропивницький-Олександр!я-Свгтловодськ-Знам'янка» (Кропивни-
цька агломерация) та «Гайворон-Головашвськ-Бла-говщенське» (Гайворонська агломерация). Перша агломерация моноцентрична !ндустр!альна з! сфор-мованих одним ядром - мютом Кропивницьким, друга - полщентрична аграрна, де кожне мюто р!в-нозначне та е самоспйним ядром агломераци. Основними проблемами агломераци е:
1. Кропивницька агломерация:
пропускна здатнють транспортно! шфраструк-тури, що забезпечуе зв'язок Кропивницького з при-мюькими територ!ями та районами - учасниками аг-ломерацшних процеив, не ввдповвдае зростаючим транспортним навантаженням;
зношенють та граничн навантаження юнуючих об'екпв !нженерно! шфраструктури;
нер!вном!рний розподш об'екпв дозвшля та ку-льтури серед мют агломераци.
2. Гайворонська агломерация:
низька пропускна здатнють юнуючо! мереж! ав-тодорщ
моноспещал!защя мют;
нестойкий транспортний каркас агломераци: слабка зв'язнють ядер агломераци;
одномаштнють ! рихлють мюького середовища, деформованють мюького простору. Напрями перетворень:
1. Кропивницька агломерация: формування структуроутворюючого транспортного каркасу агломераци, що включае розвиток швидкюних зв'язшв, буд!вництво нових авто- та за-л!зничних дор!г;
розвиток ! модершзащя !нженерно! шфра-структури;
упорядкування господарсько! д!яльносп в при-м!ських зонах;
редевелопмент промислових зон ! розвиток селитебной забудови;
формування рекреац^йних зон; розвиток комплексно! шфраструктури спорту ! туризму.
2. Гайворонська агломерация: трансформащя та диверсифшащя спец!ал!зац!!
м!ст-ядер агломерац!!, розвиток синергетичного ефекту в!д сп!впрац!;
посилення вдентичносп м!ст-ядер агломерац^!; формування стойкого транспортного каркасу агломераци, включаючи розвиток швидкюних зв'яз-к!в;
!нтенсивний розвиток мют агломераци в межах юнуючих урбашзованих територ!й, максимальне збереження природних ландшафтов ! земель с!ль-ськогосподарського призначення.
Яскраво виражена аграрна спец1ал!зац1я К!ро-воградсько! обласп потребуе розробки концепц!! розвитку сшьських територ!й. Основними напрями перетворення сшьських територш мають бути:
1. 1ндустр1ал1защя АПК, яка передбачае впровадження прогресивних технолог!й виробництва, збору, збер^ання та переробки с!льськогосподар-
сько! продукцп, сучасну систему оргашзаци сшь-ськогосподарськими тдприемствами, замiну ручно! працi механiзованою, автоматизацю i роботизацiю технологiчних процесiв.
2. Еколопчно збалансована система викорис-тання земель, яка включае iнтенсифiкацiю викорис-тання земель, рацiональне розмiщення промислових i iнфраструктурних об'екпв, впровадження iннова-цiйних технологiй i збереження цшних ландшафтiв.
3. Трансгранична кооперацiя, метою яко! е коо-перування з сумiжними суб'ектами для плiдного та взаемовилдного соцiально-економiчного ствробгт-ництва.
4. Розумне укрупнення для рiшення проблем витрат на утримання економiчно неспроможних на-селених пунктiв.
Визначенi складовi моделi неоiндустрiальноl модертзацп економiки Кровоградсько1 областi по-требують ретельного додаткового вивчення для уз-годження з практикою i чинними стратегiчними та програмно-цшьовими документами як репональ-ного, так i державного рiвнiв. Запропонований сце-нарiй структурно-технолопчно1 модертзацп про-мислового та аграрного секторiв економiки регiону дозволить запустити процеси iнтелектуалiзацil працi, модертзацп всiх сфер життедгяльносп населения, зовтшньох деофшоризацп економши та переходу до створення виутрiшиiх iииовацiйиих оф-шорiв, тдвищення квалiфiкацil трудових ресурсiв, на основi яко! разом iз зростанням наукоемност ви-робництва зросте продуктивнiсть пращ, а отже й оплата пращ, що призведе до тдвищення якост життя населення регiоиу. Для цього вдеолопю нового iиду-стрiального розвитку необхiдно визначити в нормативно-правовому полi як на державному та регюна-льному рiвиях, що з урахуванням прогресу процесiв децеитралiзацil управлiния створить необхiдиi умови для реалiзацil суб'ектами економiки та дер-жавними органами влади необхiдиих модершзацш-них заходiв.
Лiтература
1. Вишневский А.С. Оценка социальной ориентации экономики в контексте государственной региональной политики Украины / А. С. Вишневский // ARS ADMINISTRANDI. - № 3. - 2013. - С. 58-74. 2. Романова О.А. Формирование теоретической платформы как системной основы промышленной политики в условиях новой индустриализации / О. А. Романова, Н.Ю. Бухвалов // Экономические и социальные перемены: факты, тенденции, прогноз. -
2014 - № 2(32) - С. 53-66. 3. Юдина Т.Н. Деиндустриализация и новая индустриализация (реиндустри-ализация): Россия и Китай / Т.Н. Юдина // Теоретическая экономика. - 2015. - №1. - С. 76-78. 4. Котов €.В. Отнка перспектив неоiндустрiальноl модертзацп промислового репону / €.В. Котов, 1ванов С.В. // Вюник економiчноl науки Украши. - 2016. - № 1. (30) - С. 61-70. 5. Котов С.В. Методичт тдходи до отнювання процеив модертзацп промислово роз-винутих територiй Украши / В.1. Ляшенко, С.В. Котов // Економша Украши. - 2015. - 10 (647). - С. 3244. 6. Сухарев О.С. Реиндустриализация экономики России и технологическое развитие / О.С. Сухарев // Национальные интересы: приоритеты и безопасность. - 2014. - № 10 (247). - С. 2-16.
Котов С. В. Стратепчш пршритети неош-дус^альнот модершзацп економжи аграрно-промислового репону
У статтi обгрунтовано важливiсть проведення ново! iндустрiальноl полггики. Оцiнено перспективи неоiндустрiальноl модертзацп економши аграрно-промислового регiону. Розроблено стратепчт на-прями формування та реалiзаци економiчноl моделi неоiндустрiального розвитку.
Ключовi слова: модертзатя, нова iндустрiалi-зацiя, регiон, оцiнка, розвиток.
Котов Е. В. Стратегические приоритеты неоиндустриальной модернизации экономики аг-рарно-промышленного региона
В статье обоснована важность проведения новой индустриальной политики. Оценены перспективы неоиндустриальной модернизации экономики аграрно-промышленного региона. Разработаны стратегические направления формирования и реализации экономической модели неоиндустриального развития.
Ключевые слова: модернизация, новая индустриализация, регион, оценка, развитие.
Kotov E. V. Strategic priorities of neo-industrial modernization economy agro-industrial region
The article substantiates the importance of the new industrial policy. The prospects of neo-industrial modernization agro-industrial economy of the region were estimated. The strategic directions for the formation and implementation of the economic model of neo-industrial development were developed.
Keywords: modernization, new industrialization, region, rating, development.
Стаття надшшла до редакцп 14.06.2016
Прийнято до друку 22.06.2016
