CC BY
196
----------------------- Маркетинг -----------------------
УДК 658.821(1-74)
А. Г. Герасименко,
кандидат економічних наук, докторант Київського національного торговельно-економічного університету
СТРАТЕГІЧНІ БАР’ЄРИ ВХОДЖЕННЯ В РИНОК ЯК ДЖЕРЕЛО РИНКОВОЇ ВЛАДИ
Постановка проблеми. Обмеження вступу нових фірм на вітчизняні товарні ринки є надзвичайно актуальною проблемою розвитку сучасної економіки. Свідчення цьому знаходимо в проблемному блоці Концепції Загальнодержавної програми розвитку конкуренції на 2013-2023 роки, схваленої Кабінетом Міністрів України у вересні 2012 року. Про те ж свідчать дані міжнародних рейтингів Doing business та Global Competitiveness Report.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми виявлення та обмеження бар’єрів входження в ринок як індикатора інтенсивності потенційної конкуренції є не новими для економічної думки. їх дослідження сягає своїм корінням середини ХХ століття, проявляючись в роботах таких відомих зарубіжних економістів як Дж. Бейн, А. Діксіт, Ф. Модільяні, П. Сайлос-Лабіні, М. Спенс, Дж. Стіглер, Дж. Фергюсон, Ф. Фішер та ін. Серед вітчизняних дослідників бар’єрів входження в ринок слід назвати таких вчених як В. Венгер, А. Ігнатюк, В. Лагутін, О. Малій, М. Пугачова, Г. Филюк. При цьому, аналізуючи здобутки вітчизняних вчених в теорії та практиці дослідження бар’єрів входження в ринок, слід звернути увагу на перевагу в дослідженні групи так званих адміністративних бар’єрів як бар’єрів, створюваних державою в особі органів влади та системи чинних регламентів економічної діяльності суб’єктів господарювання. Така перевага є певною мірою об’єктивною, визначаючись вимогами трансформації української економіки загалом та її інституціональної структури зокрема. Втім результатом такого фокусування стала нестача вітчизняних досліджень інших типів бар’єрів, в тому числі стратегічних: ступеня їх розповсюдже-ності в економіці України та впливу на ринкову владу чинних операторів вітчизняних ринків.
Формулювання цілей статті. Виходячи з вище викладеного і намагаючись заповнити виявлений пробіл у цій статті, ми ставимо перед собою мету дослідити стратегічний характер таких бар’єрів, як переваги у витратах та інвестиції у розширення виробничих потужностей і формування незворотних витрат та
виявити їх роль у формуванні, підтриманні та посиленні ринкової влади чинних учасників ринку.
Виклад основного матеріалу. Вперше термін „бар’єр входження в ринок” в науковий обіг ввів Дж. Бейн у 1956 році, визначивши його як міру, якою в довготривалій перспективі наявні фірми здатні підвищувати свої ціни продажу понад мінімальні середні витрати на виробництво і збут продукції, не викликаючи при цьому припливу в галузь нових конкурентів [1, с. 252]. У якості прикладу бар’єру входження Дж.Бейн виділяв абсолютні переваги у витратах і відносні, зумовлені дією ефекту масштабу. Абстрагуючись наразі від відмінностей у природі цих двох бар’єрів, звернемося до їх спільної риси - наявності додатного значення маржі прибутку як різниці між значеннями ціни та економічних витрат, недоступної для потенційних конкурентів. Низький рівень витрат, досягнутий через технологічні переваги, попередній досвід, діючі патенти, контроль над обмеженими виробничими ресурсами чи досягнення мінімально ефективного обсягу випуску, дозволяючи такій фірмі встановити ціну на рівні нижчому ймовірного рівня витрат потенційних конкурентів, створює потужний бар’єр для входження нових фірм, які такими перевагами не володіють, а для чинної фірми - зону ринкової влади, аналогічну тій, що проілюстрована в моделі просторової диференціації Г. Хотеллінга, але розміщену не в товарних, а цінових координатах1 (рис.1).
В цій моделі крайніми точками досліджуваного поля альтернатив є рівні нульової (0)та резервної (р) ціни, між якими рівномірно розміщуються споживачі з різними оцінками споживчої вартості відповідного товару. Крива АС. описує рівень середніх витрат чинного учасника ринку, крива АСп - рівень витрат потенційного конкурента, що прагне увійти в ринок. Додаючи передумову однорідності продукції, розуміємо, що встановлення чинною фірмою ціни (співвідношення „ціна-обсяг випуску”) у зоні її ринкової влади матиме своїм наслідком обмеження на входження нової фірми, нездатної запропонувати споживачеві аналогічно низький рівень ціни на товар. Встановлен-
1 Зазвичай модель Г. Хотеллінга не використовується до випадків цінової конкуренції. Перевага віддається дзеркальному відображенню цього графіку, що являє собою графічну модель ринкової рівноваги, втім нами такий підхід тут використано свідомо. По-перше, він дозволяє показати сутнісну еквівалентність двох різних стратегій формування ринкової влади - цінової та товарної, подруге - акцентує увагу на ролі ринкової влади як цільової функції стратегії обмеження входження нових фірм в ринок.
а)
б)
р —
а
Рис. 1. Застосування моделі лінійного міста Г. Хотеллінга до ілюстрації бар’єрів абсолютних
та відносних перевагу витратах
ня ж нею ціни в зоні потенційної конкуренції стимулюватиме входження нового конкурента в ринок. Виходячи з цього, далекоглядна фірма встановлюватиме ціну на свою продукцію на рівні рівному або незначно нижчому за витрати потенційного конкурента. Це, з одного боку, дозволить обмежити потенційну конкуренцію, а з іншого - забезпечить формування економічної ренти, як свідчення обумовленої бар’єром ринкової влади фірми.
Таким чином і в самому визначенні бар’єру, і в поясненні механізмів його впливу на ринкову рівновагу Дж. Бейн чітко ілюструє взаємозв’язок між бар’єром входження в ринок та породжуваними ним ринковою владою й економічною рентою. Із формули граничної ціни - як найвищого рівня ціни, що обмежуватиме входження нових фірм в ринок, Дж. Бейн виписує першу модифікацію свого індексу ринкової влади, яка має вигляд:
_ РЕР~АСп Л — --------------- ,
~ . (1) де, РЕР - рівень граничної ціни;
АСп - мінімальне значення середніх витрат виробництва [2, с. 128],
фактично являючи собою формулу розрахунку коефіцієнта рентабельності операційної діяльності для виробничо ефективної фірми.
Керуючись цією теоретичною концепцією, перевіримо тісноту взаємозв’язку між рентабельністю операційної діяльності вітчизняних компаній (фактично коефіцієнтом ринкової влади Дж. Бейна) та величиною бар’єрів входження в ринок / галузь, виміряних за принципом оцінки фактів входження нових фірм в ринок (нормою входження фірм в ринок) (табл.12). Для підтвердження описаної вище гіпотези статистичний аналіз повинен засвідчити деякий від’ємний кореляційний зв’язок між досліджуваними змінними.
Результати проведеного розрахунку дійсно засвідчують від’ємний взаємозв’язок між нормою входження та рівнем рентабельності операційної діяльності у кожному із періодів дослідження. При цьому середнє значення коефіцієнта кореляції для досліджуваного періоду на рівні -0,2 є і значимим, і невеликим, з одного боку, засвідчуючи здатність бар’єрів входження в ринок сформувати ринкову владу та забезпечити умови для її прибуткової експлуатації, з іншого - ілюструючи обмежувальний вплив такого бар’єру на величину економічної ренти. Адже підвищення ціни в гонитві за більшою величиною економічної ренти матиме своїм наслідком вихід фірми за межі зони ринкової влади (рис.1), що в свою чергу стимулюватиме потенційних конкурентів до прибуткового входження в ринок й обмеження ринкової влади його чинних учасників.
Невисока тіснота взаємозв’язку між рентабель-
2 Таблицю складено автором за даними Державної служби статистики України [3] 124 —
Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013
Оцінка тісноти кореляційного зв’язку між рентабельністю операційної діяльності та нормою входження нових підприємств в ринок
за видами економічної діяльності
ЗО Ні ЭЫ1
Рїімта- К-чїІ'Ь с-у». К-игь и уо. Норш в т VI- ІИ1ІИ % Ки:гш- К-чЛЪ иу(і. К-сїь и’.'н. Кормі нход- И'.аип' V, РйІІ'ІЯ- ТС-^іь и\-1"? К-іггь с\Г'. По |>ча НІ 0 ■ І -жслии' %
ІЗИД СІМ ШНІЧІЮЇ ЛІНЛМШЇГІ і ослшісіь ШіеріІЦ. ДІЯЛИ] С'СП. С.ДИІОУ і.'инпм н;і кшець СДПІОУ, щ.(> [Л) ИІ'.'ЧІЛИ ДІЯЛМЖ'ІЬ V бс^іьиіс 1Ъ іш “.і;и і. ДІЯЛЬНОСТІ. С.ДИІОУ и ЫМ11М НІ1 лШСЦЬ СДШОУ, шіі [кі:іл)нули ДІЯЛЬНІСТЬ у Ь О ІІЄ[)І1Ц- ДІЯЛЬНОСТІ, СДГІЮУ СДШОУ.шо и іін ом ніі. [:н к-и і і 'Ч іи і и Кінець ДІЯНЛЖ'ТЬ у
% ILSniO.lv НіII11. ІіеріО.'ІІ "■і, мер І<1. IV 111I III. періоді мірю^у і и Гі 11, м ері О. и
С 'і лъсг. гсс г осп -бо . мис іїш -СшО, л ІСОиЄ ЮСи-іЮ 14,7 85471 2511 гэл 23,2 85253 2173 2,55 23,2 85338 3241 3,8
} ІоГіу КН е\ і іроми ш ІО кіс і н 1 іереробтй ирОмиСд^нІС і і> 4.3 1.4 4921 114726 25: 3509 5,1 3,06 14,8 2,3 5075 116707 305 4198 б,і>: 3,6 17,3 2,8 5226 118112 329 4801 6,3 4,06
ГІіфі ІіЇН 11 11,1 КН І ч л укг-іі н ь п - яеїшл сяекіроенфі її. і азу 1,8 5656 295 5,22 1,4 5721 318 5,56 4Д 5975 475 7,95
111 тіди
ЬлґДІВЕ[ІіІШЮ -0,9 90402 2748 3,04 -и 91457 2992 3,27 0,8 91650 зо:з 3,29
Горгіклл: ремот іікпїмп-
Сп.гтіп, пг.'ІЗутопгіх пгг роСі і п ЛІ ЩЗСІШҐЧШ ШТІНЧІСІОШ 4,5 313257 14048 4,48 9,8 324368 17134 5,28 13,8 329555 14809 4,49
вжитку
Л іяльн їсть готелі о та (ИК'Шр» ні к -3,3 22340 709 3,17 -1,8 22877 807 3,53 -0,1 23372 1085 4,64
Дклш їсть т ран спо р т;- т г. :ш ніо фіші. ПСОВ-'1 ДІЯЛИ! КМЬ 8.5 1.5 40608 13629 2316 1046 5,7 5,61 1,2 3,2 42642 18477 2666 919 6,25 4,97 7,5 63 45776 18315 3883 1091 8,48 5,96
Операції і мйруломмм
ЧШШШІ. ориіі.:^!, ІІІЛ, 1111\ рц І N їй ііЛ Д ЙІ1 1 їм 5Д 167626 105 92 632 -4,2 177090 10854 6,13 .0,6 187596 12279 6,55
іюииуг іпдіфиг:\г ця \1
(.К-оіта 6 45541 1885 4,14 6,7 4631! 1138 2,46 8,5 47216 1373 2;Я
< )>; і Ірини .ит[кіи'н і і1. ітот Ш1 я соп іа.тт.ттої 3,1 33202 2890 5,7 3,9 34699 1940 5,59 2,5 35822 2018 5,63
і л. >і и; і :-.ні :■ і л
Нздіїнпя кпчунилъннх тії
н 11 ііллЬіу а. 11> і іи л і іос. іу\; ті икніьч ь у ь'-:|к.'рі -13,7 170186 124 39 731 -14,8 178511 10464 5,86 -14 186422 93:5 5
КУЛЬТу рИ ТД СПО рггу
ГСсК'ірїіІН- НІ К=4»|іил-Н11 ії Анор ма RVO.ua? сяня-іііііі и Ли. тис і її -0,27 41,29 -«,<15
ЦІ Гф?1 І|ІИ н ні -її и лі. носіїв
3 Норма входження розраховується як відсоткове співвідношення кількості суб’єктів ЄДРПОУ, що розпочали свою діяльність у звітному періоді, до кількості суб’єктів ЄДРПОУ станом на кінець звітного періоду
А. Г. Герасименко
ністю й нормою входження нових фірм в ринок також може бути пояснена обмеженнями самих моделей граничного ціноутворення, що базуються на абсолютних та відносних перевагах у витратах. До таких обмежень відносяться однорідність продукції, „проблема одночасності” та відсутність реакції чинних фірм на входження в ринок. Остання описується так званим „постулатом Бейна-Сайлоса”, який припускає, що входження в ринок нових конкурентів не вплине на обсяги реалізації продукції чинними фірмами [4, c. 231]. Цей постулат свого часу став основною мішенню критики моделей Дж. Бейна та Ф. Моділь-яні. Адже для чинної фірми зазвичай вигіднішим є допустити новачка на ринок та перейти до стану дуо-польної рівноваги, ніж вступати з ним у виснажуючу боротьбу за монополію на ринку. Втім, звертаючись до аргументів, наведених самим П. Сайлосом-Лабіні на захист сформованої ним передумови стратегічної реакції чинних фірм на потенційну конкуренцію, розуміємо, що далеко не завжди така критика є обґрунтованою. Адже по цілому ряду галузей, зокрема, науко-, капіталоємних, зміна масштабів діяльності у відповідь на входження нового конкурента є для фірми невигідною. Високі постійні витрати часто не дозволяють фірмі ні знизити обсяг випуску, роблячи продукцію неконкурентоспроможною за ціною, ні збільшити його, вимагаючи значних інвестицій у розширення виробничих потужностей. Інша справа, якщо фірма володіє деякими незадіяними виробничими потужностями. Тоді у відповідь на загрозу входження нового конкурента в ринок вона може розширити випуск, знизивши ціну, скажімо, до рівня середніх чи граничних витрат й запобігши таким чином входженню нових фірм у ринок. В такому разі зникає потреба постійного утримання цін на граничному рівні, економічна рента зростає, ілюструючи зростання ринкової влади компанії.
В економічній теорії автором концепції бар’єру вільних виробничих потужностей вважається М. Спенс, що у 1911 році представив економічній спільноті свою працю „Входження, потужність, інвестиції й олігопо-лістичне ціноутворення” [5, c. 35 - 52]. Втім, нам хотілося б згадати набагато більш ранню працю А. Па-пандреу „ Ринкова структура та монопольна влада” [б, c. 883 - 891], в якій видатний вчений і політик пропонує власний коефіцієнт проникнення фірм на ринок, пізніше відомий як коефіцієнт ринкової влади:
D Г Q д Qd і Pj
PI = 1 і ——x ,
J dPj Qd, (2)
де, Qd. — обсяг попиту на продукцію чинної фірми;
P. — ціна, встановлена на товар фірмою-новач-ком для проникнення в ринок;
л. — коефіцієнт обмеженості виробничих потужностей фірми-новачка, що може бути виміряний як співвідношення між можливим (доступним в силу наявних у такої фірми вільних виробничих потужнос-
тей) збільшенням обсягу випуску продукції у відповідь на зростання попиту, обумовлене скороченням цін та величиною власне попиту на товар.
За допомогою цього коефіцієнта вчений показує здатність нових фірм проникнути на деякий ринок, знизивши ціну порівняно з цінами чинних фірм. Т ака здатність за А. Папандреу залежатиме від двох чинників - значення перехресної еластичності попиту й коефіцієнта обмеженості виробничих потужностей фірми-новачка. Враховуючи ж наступні здобутки теорії бар’єрів входження в ринок, розуміємо, що можливості фірми-новачка змагатися з чинним лідером ринку таким витратним методом як демпінг є обмеженими, натомість чинна фірма зазвичай володіє достатньо „товстим гаманцем” для інвестування й у вільні виробничі потужності, й у тривалу цінову війну Тому логічніше читати наведену вище формулу як свідчення здатності чинної фірми, користуючись заздалегідь створеними вільними виробничими потужностями протидіяти входженню в ринок нових конкурентів короткостроковим зниженням ціни власного товару.
Наступна робота М. Спенса повністю підтверджує таку точку зору, даючи теоретико-математичне обґрунтування прибутковості описаної стратегії обмеження входження в ринок нових конкурентів [5, с. 35 - 52], а отже й являє собою свідчення посилення ринкової влади чинної фірми внаслідок формування надмірних виробничих потужностей.
Вітчизняна практика господарювання підтверджує це емпірично. На основі даних ДП „Науково-технічний комплекс статистичних досліджень” щодо завантаженості виробничих потужностей вітчизняних підприємств за різними видами промислової діяльності, нами було здійснено кореляційний аналіз залежності між відповідною величиною та рівнем рентабельності операційної діяльності, як опосередкованим свідченням наявності у фірми деякої ринкової влади (табл. 2).
Результати аналізу свідчать на користь значущості ролі бар’єру вільних виробничих потужностей як чинника посилення ринкової влади вітчизняних підприємств, адже значення коефіцієнта кореляції тут є навіть вищим, ніж у попередньому випадку дослідження кореляції між рентабельністю й загальним рівнем бар’єру входження в ринок для відповідних періодів (табл. 1). Зокрема середнє значення коефіцієнта кореляції для пар „коефіцієнт завантаження виробничих потужностей - рентабельність операційної діяльності” й „частка вільних виробничих потужностей (з урахуванням зносу) - рентабельність операційної діяльності” відповідно складають -0,29 та 0,28.
Відносна рівність цих двох показників, на нашу думку, обумовлюється високим загальним рівнем зношеності виробничих активів в Україні та поширеною практикою їх використання, зокрема в періоди пікових навантажень, після завершення термінів експлуатації. На користь такої думки свідчать і результати опитувань керівників вітчизняних підприємств щодо
Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013
Оцінка тісноти кореляційного зв’язку між рентабельністю операційної діяльності та коефіцієнтами обмеженості виробничих потужностей
за видами промислової діяльності4
IV кн. 20'. ні р. IV кк. 2011 р.
ГЇИ ,'І Є КС1Н (їм і ч ної ді я і в ноиі і РиіГТСІОСЛІ-ТіІСТГ. —їМіеридІГІМОЇ діяльності К іхф Ігт Ііг гтт ЧІІКІІ КІ ІГЛїиНіН-'П внробшмия: ПГУГУЛЇНііСТСЙ 10 Иі(| іі 1 и е н г шоіжпості 11аоткл НІ. 1 ьи ил БІ[рСіО[]І[ЧИХ ГИт'ЇШОСТ ІіА Г;ч ІТЯОСП Гі 1 ГІ ^ тг. ШІфІІЦШШГЇ ЛІДІМКК'ТІ Кооф лі іелтг иікіін гнж.’н; іьч і оирсі&пичнх гтот \,-л;тс ті;И ТСитІппітт ШЮШі’ШСТ: 11,1 ч,ТКЛ киїьнил шіхіаїшчік гктжн іктггй-
[1] [2] и [4] [5]=1в0-|ЗЦ4] [б; т [§: [9]=10У-[7]-(8
До&упіа промисловість 12,18 68 29 3 5,7 7: 29 0
Ііпріїіїни 1 ті ВО ЩфЧСІКИХ 1 Грі У} іуЕГП К. ННШЇК 1 її 1НЛ ЮНО ШІ X ВЩШЙ ів 3,1? 60 20,5 19,5 2,8 59,5 19,5 21
Іскошльпс виробництво; внро&пиціво одягу, хутра та ННРСІШИ А ну Г\УЛ 2,72 65,5 26 8,5 3,6 60,5 22 17,5
БиробішшиошьІр'И. виробів іі шіліри іа ішіша. МХГфІ И НІ к 4,91 66 16 15 7,9 55 25 20
ОбрГ'П IIЄ .11 ІЯ , І.Є рев 1111N ІА і!-и|їі/іі/і| 1 НІ 1 Г1 Ю ЯШрОО І І!- :1 цсрс Ш ГГИ, Гірі М ЧС ЙїїІ и 1,59 67,5 27 5,5 2,0 64 19 17
1 1НІ.. К14 НІ 1-І 1 і и 1 фон Й В1 іроіїн 11 1 ЦІ Н( 1; НИ, І.-ІІ НІЧ И ЧіІ ЯІЯ.ІІЛіІСі Гі 4,06 64 19 17 3,3 з:,75 24 44,25
КпрпЛтіщпо коксу. прплуктіп ггкфтсмпцр^тлспгі ії 1,35 62,5 28 9,5 -5,9 65 3!) 3
X і ч і чне н ироіїн N II, ІТІП -9,24 59 24 17 -03 59 16 25
ІЗиробіпшгво гумових тії пластмасових виробів 3,91 63 20 17 4,4 58 15 Л. І
Ни ргірічи ІТГВО І Н ГІ Н>ї ним СТІІ ІТи% ГС1Ї МІНС рЕІЛЬНОЇ л родукцп- -1,22 55 23 22 1,3 59 21А 19,5
\1еіі1_іуріі ійне нмроіїнмц 1Ж1Ті\ №фШШІ1 Ц1НСІ ПОЛІННЯ мстгіяо тії ті робі п -0,38 60 22,5 17,5 -2,2 60,5 20 19,5
Тк- рч гіїни іггво м аі п ин і а ус татку на ннн 4,05 56 17,5 26,5 5,4 59 19 22
її* [ННІНИІП'ВОС.ИСКфІІЧНІЇШ. І ІЙК1 [КІН НІ ЯКІ ІІІ огтпгюпг.' уутнгткугсагіпйг 6,40 57,5 25 17,5 7,0 58 22 20
Гінрі.нї н и і гі но гріли сі н ір ши .ч иішІЇі н г;і уі."і;і і ну ніін ня 14,13 43 17 40 15,9 49 18 .В
Ниробшішио га рошолілеішл злейір оепе рііц і йз>- га -1,21 59 16 25 2,4 62 24 14
ИОДП
Кои|ии.іьп і мирее-мції«коїсфідікиг їш+аіиажиннн ПТфОбГТИ'ІІГіг ІТргтаПфСТЛі^релтя5літ. ігіс п. -0,20 4),31
«її н:ра піні іоі дінл ьіі іїєіі»
Коефїціптт кореляції «тпегка віпілих виро&иичих" гот^^тюстей-р етттобл.тт. ГІе ТІ. 0ПЄ|>ППІ^Т10Ї ииу іиі.
дінл ьінііггі»
4 Таблицю складено автором за даними ДУ «Науково-технічний комплекс статистичних досліджень» [7]
А. Г. Герасименко
Рис. 2. Оцінка можливості завантаження вільних виробничих потужностей при збільшенні попиту [8, с. 98]
можливості застосування наявних у них вільних виробничих потужностей у виробничому процесі у разі зростання попиту. Незважаючи на те, що частка зношених активів в загальному обсязі незадіяних виробничих потужностей в середньому за досліджуваний період складає близько 56 %, тільки 11 % керівників опитаних підприємств заявили про неможливість розширення випуску у випадку зростання попиту (рис. 2). А такий розрив навіть з огляду на відмінності в методології аналізу структури вільних виробничих потужностей в економіці України є суттєвим.
Таким чином, незадіяні виробничі потужності як бар’єр входження нових фірм в ринок виявляються досить важливим чинником формування й експлуатації ринкової влади вітчизняними підприємствами. Щоправда цілий ряд дослідників бар’єрів входження в ринок ідуть ще далі, вказуючи на те, що виробничі потужності загалом, а не тільки ті, що незадіяні у виробництві являють собою бар’єр входження в ринок. Такий підхід бере свій початок із двоперіодної моделі А. Діксіта [9, с. 53 - 71]. В деякому першому періоді чинна фірма вже прийняла рішення щодо інвестування в капітальні активи для здійснення діяльності на ринку / в галузі й понесла цілий ряд незворотних витрат, тому в другому періоді, користуючись вже створеними капітальними активами, така фірма може протидіяти входженню, встановлюючи ціну на рівні своїх середніх змінних витрат. А ось для фірми-новачка, що прагне вступити на ринок у другому періоді, така модель ціноутворення буде збитковою, стримуючи останню від входження. Таким чином, інвестиції в капітальні активи являють собою бар’єр, аналогічний тому, який породжується перевагами у витратах, а величина відповідних інвестицій визначатиме протяжність зони ринкової влади в ціновому просторі (рис.1).
Статистичні дані підтверджують чинність зробленого висновку і щодо обмеження входу, і щодо обумовленої ринковою владою прибутковості капітало-ємних виробництв. Як бачимо з табл. 3, рівень коефіцієнта кореляції між нормою входження та коефіцієн-
том капіталомісткості є надзвичайно високим (понад
0,5 в середньому за досліджуваний період), усуваючи будь-які сумніви щодо ефективності бар’єра інвестицій. Якщо ж при цьому ще врахувати кризові явища, що спіткали економіку України у 2008 - 2009 роках, кон’юнктурно понижуючи норму входження на всі вітчизняні ринки, і розрахувати середній коефіцієнт кореляції між досліджуваними показниками за 2010 -2011 роки, то побачимо його стрімке зростання до рівня 0,75. Що ж до здатності такого бар’єру сформувати для чинних фірм деяку величину економічної ренти як свідчення наявної у них ринкової влади, то спостерігаємо аналогічну, хоча й менш інтенсивну картину залежності між рентабельністю та капіталоємні-стю галузевого виробництва. Якщо не враховувати кризовий 2009 рік, коли головним завданням навіть носіїв ринкової влади була не стільки максиміза-ція економічної ренти, скільки виживання в умовах циклічного спаду економіки та обумовленого ним скорочення платоспроможного попиту, то отримуємо середнє значення коефіцієнту кореляції на досить значимому рівні 0,22.
Проведений аналіз наближує нас до розуміння бар’єру Дж. Стіглером, для якого бар’єр є нічим іншим як додатковими витратами фірми-новачка порівняно з витратами чинної фірми, а ймовірність його подолання визначається готовністю такої фірми нести ці додаткові витрати [10, с. 67]. А це означає, що ключовим питанням теорії бар’єрів є не стільки поточна позиція суб’єкта господарювання на ринку (чинна фірма / новачок чи лідер / фірма конкурентної периферії), скільки наявність доступу до вільних грошових ресурсів, необхідних для зведення (підвищення) / подолання бар’єру В залежності від того, яка з двох фірм володітиме „товщим гаманцем”, рівновага на ринку набуватиме або ознак монопольної, або ознак змагальної рівноваги.
Висновки. Проведене дослідження показало, що фірма-носій ринкової влади за рахунок цілого ряду ресурсних переваг виявляється такою, що здатна
Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013
Оцінка впливу капіталомісткості виробництва на норму входження в ринок та рівень рентабельності операційної діяльності чинних учасників ринку5
2009 2010 2011
Вид економічнії діяльності Рсімапши,! іісп. операційної Н( ірма ІШ^'І/КСІНІЯ Капі ілні- Рспгяослмлсп. ощ>щійної Нир\щ 11X0; [НОСІ 11ІЯ Кііі птіі_ю- Р^игі'ІОі II ЗІ 11 СІ ІЗ операційної Норма ІЗХО/РКП ІШ Кш піало-
дінлиїїсп /ринлосл дія.іі.і юсі і
Сії 11 ікс і осі іл1 шрсп аа мисші^тш, ліиш« шопщаршзо 14,7 2,94 5,94 23,2 2,55 6,30 23Д 3,8 7,13
Дяуши ірошіслошсіь 43 5Д 17,73 14,8 6,01 1325 17,3 6,3 15,44
Перероош примноювіїть 1,4 3,06 5,62 2,3 3,6 4,22 2.8 4,06 4,20
Гітройнштво та [чїїподілєння е.іекірівкерії, ісіл' іаш.'ід 1.8 522 9,82 1,4 5,56 6,62 4,8 "95 15,50
Ьудішіицпю -0,9 3,04 6,86 -1,2 32? 5,02 0,8 329 6,74
' 1 'шрі і ш і я; рсм< я іт я іїік шойи іі и.
гтобупоп мх виробі п т;і предметі п 4,5 4,45 5,89 9,8 5,28 4,03 13,8 4,49 4,81
ОСОСШСКГО ЕЖІИЬ}'
Діяльність трятіо ргу та .зв’яжу 8,5 5,7 13,42 7,2 6,2.5 13,89 7.5 8,48 15.70
Ооиііа 6 4,14 2,10 6,7 2,46 2,23 85 291 2,72
Охороі із чг. ілїрґіі г и тя і л.^ йі и їй (Д.)І [І К, и ■ 1 К.1Ї і (.11ЦЖ-ЩІ и 3,1 Ю 3,57 3,9 5,59 4,28 ч с 5,63 4,90
Коефшдігі кореляції
,ЛОрМН ВЩИЖШНЯ - 1Ш ОДЗ <1*80
КППІТЯЛОМІСТКІСТЬ75
Коефіцієнт кореляції
,.])снтїійсльність операційної 0,03 0,29 0,15
діяльності - кяпіталшгісттсіеть1?
5 Розраховано автором за даними Державної служби статистики України [3].
А. Г. Герасименко
управляти величиною бар’єрів входження в ринок, при чому не тільки поведінкових, але й структурних, перетворюючи всі їх на елементи своєї захисної стратегії. Звідси логічним є перегляд традиційної сучасній економічній думці класифікації бар’єрів входження в ринок та поповнення арсеналу стратегічних бар’єрів перевагами у витратах, високою капіталоємністю та вільними виробничими потужностями, що тривалий час вважалися незалежними від волі чинних фірм. У намаганні посилити власну ринкову владу та макси-мізувати величину економічної ренти такі фірми освоїли цілий ряд інструментів міжвидової конвертації бар’єрів. З цією метою вони сьогодні активно інвестують у формування надмірних виробничих потужностей, у випереджаюче науково-технічне оновлення виробничих технологій та відповідних їм засобів виробництва, у створення розгалуженої мережі каналів збуту власної продукції чи інші форми вертикальної інтеграції, в потужну переконуючу рекламу, здатну сформувати у споживачів прихильність до представленої на ринку торговельної марки тощо. Така інвестиційна політика сучасної фірми, як показує проведений у статті статистичний аналіз, є ефективною, здат-ною забезпечити фірмі відповідний рівень прибутко -вості - вищий за нормальний, характерний відкритим для потенційної конкуренції ринкам.
Література
1. Bain J. S. Industrial Organization / J.S. Bain. -2nd ed. - New York: John Wiley, 1968. - 678 c. 2. Хэй Д., Теория организации промышленности: В 2 т. / Д. Хэй, Д. Моррис. [Пер. с англ. А.Г Слуцкого] - СПб.: Экономическая школа, 1999. - Т. 1. - 384 с. 3. Офіційний сайт Державної служби статистики України / електронний ресурс - режим доступу : http ://www.ukrstat. gov.ua
4. Віскузі В. Кіп Економічна теорія регулювання та ан-тимонопольна політика / В. К. Віскузі Дж. М. Верном, Дж.Е. Герінгтон (мол.) [Пер. з англ. О.Кілієвич] - К.: Вид-во Соломії Павличко „ Основи”, 2004 - 1047 с.
5. Спенс М. Вход, мощность, инвестиции олигополистическое ценообразование / М. А. Спенс // Вехи экономической мысли [в 6 т.] - СПб.: Экономическая шко -ла. - Т. 5. Теория отраслевых рынков. [сост. А. Слуцкий, С. Авдашева, Р. Питтмен] - 2003. - 670 с. - C. 35
- 52 6. Papandreou A. G. Market Structure and Monopoly Power / A. G. Papandreou // American Economic Review. - Sept. 1949. - vol. 39. - P. 883 - 897.
7. Офіційний сайт ДУ „Науково-технічний комплекс статистичних досліджень” / електронний ресурс -режим доступу : http://www.ntkstat.com.ua/index.html
8. Звіт про науково-дослідну роботу за темою „Тенденції розвитку конкурентних відносин в економіці України у 2010 році” / Т. В. Куць, В. В. Венгер, С. І. Кі-рєєв та ін.; Антимонопольний комітет України, Центр комплексних досліджень з питань антимонопольної політики. - К., 2011. - 186 с. - Деп. в УкрІНТЕІ, № дер-жреєстрації 0111U003966 9. Диксит А. Роль инвести-
ций в предотвращении входа / А. Диксит // Вехи экономической мысли [в 6 т.] - СПб.: Экономическая школа. - Т. 5. Теория отраслевых рынков. [сост. А. Слуцкий, С. Авдашева, Р. Питтмен] - 2003. - 670 с. 10. Stigler G. J. The Organization of Industry / G. J. Stigler
- Homewood III.: Richard D. Irwin, 1968 - 328 р.
Герасименко А. Г. Стратегічні бар’єри входження в ринок як джерело ринкової влади
В статті на основі аналізу стратегічної природи бар’єрів входження в ринок, як здатності уже присутніх на ринку фірм свідомо обмежувати входження потенційних конкурентів, досліджено взаємозв’язок між бар’єрами входження в ринок та рівнем ринкової влади його чинних учасників. В результаті опрацювання даних вітчизняної галузевої статистики встановлено міру впливу окремих видів бар’єрів на показники рентабельності операційної діяльності чинних фірм як індикатор рівня їх ринкової влади.
Ключові слова: бар’єр входження в ринок, вільні виробничі потужності, незворотні витрати, ринкова влада, рентабельність операційної діяльності.
Герасименко А. Г. Стратегические барьеры входа в рынок як источник рыночной власти
В статье на основе анализа стратегической природы барьеров входа в рынок, как способности уже существующих на рынке фирм осознанно ограничивать вход потенциальных конкурентов, исследована взаимосвязь между барьерами входа в рынок и уровнем рыночной власти укоренившихся на нем фирм. В результате обработки данных отечественной отраслевой статистики установлена мера влияния отдельных видов барьеров на показатели рентабельности операционной деятельности укоренившихся фирм как индикатор уровня их рыночной власти.
Ключевые слова: барьер входа в рынок, свободные производственные мощности, безвозвратные издержки, рыночная власть, рентабельность операционной деятельности.
Gerasymenko A. G. Strategic Barriers to Entry a Market as a Seed of Market Power
Basing the analysis of strategic nature of barriers to entry, which is an ability of incumbent firm to restrict the entry of potential competitors consciously, the article investigates an interrelation between barriers to entry the market and the level of market power of incumbent firms. Ukrainian industrial data processing lets us to find out the measure of some barriers’ influence the level of operating activity profitability of incumbent firms, which is an indicator of their market power.
Key words: barrier to entry, free capacity, sunk costs, market power, operating activity profitability.
Стаття надійшла до редакції 19.10.2012
Прийнято до друку 20.12.2012
