CC BY
37
ICTopiq медицини
History of medicine
УДК 616-082(091)(477.63) DOI: 10.22141/2308-2097.4.62.2016.81100
fib
VI
ЧАБАН М.П.1, ШЕВЦОВА З.1.2, ГАПОНОВ В.В.3
1Редакця обласно! газети «Зоря», м. Днпро, Украна
2 ДУ «1нститутгастроентеролог'И НАМН Укра'ни», м. Днпро, Украна
3ДЗ «Днпропетровська медична академ'я МОЗ Укра!ни», м. Днпро, Украна
сторЫКИ ЮТОРП
НАДАННЯ МЕДИЧНО1 ДОПОМОГИ НА КАТЕРИНОСЛАВЩИН — ДНПРОПЕТРОВЩИЫ
Резюме. Стаття присвячена благодiйнiй дяльност княгинiНаталП Черкасько¡'(уроджено¡'Катеринич) на-приюнц Х1Х столбя на Катеринославщинi — Днiпропетровщинi. Н.1. Черкаська вщкрила лiкарню й школу в сел/ Личковому. Вона була попечителькою Перещепинського приймального покою, почесною нагля-дачкою Катеринославського eпархiального жночого училища. Наданi в'щомост! про перебування пред-ставниюв роду видатного вченого 1.1. Мечникова на Катеринославщинi.
Ключовi слова: земська медицина, Мечников, Черкаська, Личкове, Перещепине, Катеринославщина — Днпропетровщина.
ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
До 100рччя вiд дня смерmi видатного вченого
1.1. Мечникова
Сучасна медицина Грунтуеться як на наукових дослщженнях i вщкриттях видатних учених, так i на кошткш робот звичайних медичних пращвниыв протягом багатьох поколшь. Мета наукового юторич-но-краезнавчого дослщження — вивчення витоыв розвитку медично'! допомоги на Катеринославщи-ш — Дншропетровщиш, встановлення маловщомих факпв про перебування представниыв роду видатного вченого 1.1. Мечникова на Катеринославщиш.
Розвиток та удосконалення надання медично! допомоги були би недостатньо ефективними без шдтримки так званих попечителiв. Одшею з благо-дiйниць у Новомосковському повт Катеринослав-сько! губернп наприкiнцi Х1Х столiття була княгиня Наталiя 1вашвна Черкаська (уроджена Катеринич). 1! щедрють пам'ятають i сьогоднi в селi Личковому Магдалинiвського району та мюп Перещепине Но-вомосковського району Дншропетровсько! областi.
Благодiйниця княгиня Наталiя Черкаська
Натал!я Катеринич народилась у 1858 рощ. I! дiд, Андрiй Семенович Катеринич (1775 р.н.), був родом iз Козельцiв, що на Черншвщиш. Батько Натали, 1ван Андрiйович Катеринич, народився 26 жовтня 1819 року на хуторi Петрiвка Козелецького повггу Черш-гiвськоi' губерни. З часом вш став штабс-ротмiстром, багатим катеринославським помщиком, який перед реформою 1861 року володiв у селi Личковому 620 крь паками. У 1846 рощ Тарас Шевченко створив акварель-
Адреса для листування з авторами: Шевцова Зоя 1вашвна
ДУ «1нститут гастроентерологй НАМН Украши», пр. Слобожанський, 96, м. Дншро, 49074, Украша E-mail: v_gaponov@ukr.net
© Чабан М.П., Шевцова З.1., Гапонов В.В., 2016 © «Гастроентерологш», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Портрет МарИ Катеринич. Малюнок Тараса Шевченка. 1846 рк
ш портрети Катериничiв: Мари Федорiвни (Наталино! бабусi) та 1вана Андрiйовича (батька).
Мати Натали — Клеопатра Федорiвна Лихачова — була донькою Федора Дмитровича Лихачова (офщера артилери) та Маври Яывни Батуринсько! (дочки та-емного радника). Дггей у Лихачових було багато. Одна з !хшх дочок Клеопатра стала дружиною 1вана Катери-нича. Клеопатра успадкувала разом iз братом Олекшем Лихачовим (генерал-майором свити його величносп) частину села Сиваш Змшовського повiту Харывсько! губерни (2012 року село Сиваш було приеднано до мю-та Первомайська). Вона рано овдовта, померла 16 ве-ресня 1885 року вщ раку печшки, похована в рiдному для не! Сивашi [1].
У юнi роки Наталiя Катеринич одружилася з князем, нащадком кабардинських князiв Михайлом Михайловичем Черкаським (1848 р.н.). У 1862 роцi вiн за-кiнчив Микола!вське училище гвардiйських юнкерiв, у 1867-му був пiдвищений до поручика, у 1870-му — до штабс-ротмютра, дослужився до пiдполковника (1876). Князь Черкаський був нагороджений орденом Св. Станюлава 3-го ступеня, прусським орденом Ко-рони 3-го ступеня. А ще вiн був управителем у графи-нi Платово! (дочки отамана Вшська Донського графа Матвiя 1вановича Платова). У шлюбi з Наталiею Катеринич дiтей не було. Князь Черкаський помер рано — на 33-му рощ життя, 8 квггая 1881 року. Його дружина у 23 роки стала вдовою й почала самостшно вести ве-лике господарство.
У Новомосковському повт Катеринославсько! губерни в 1887 рощ княгиня Черкаська мала 5677 десятин землi (це можна порiвняти з територiею двох колгос-пiв — адже десятини були бiльшi за гектари). 1! еконо-
мiя була однiею з найкращих у повiтi, про що свщчать такi вiдомостi. У 1893 рощ в Личювськш економи на 15 десятинах здшснили посiви соняшнику, який у тi часи тiльки починали культивувати. На цегельному заводi княгиш Черкасько! в 1884 роцi випалювали до 54 556 штук цегли на суму 545 карбованщв (одна цеглина тодi коштувала копiйку). Спочатку на заводi працюва-ло трое робггаиюв, у 1887 роцi — стало вiсiм. Значну шкоду пошвам зернових завдавали гризуни ховрахи. У Новомосковському повт протягом 1886 року !х було винищено близько 1 мтьйона 600 тисяч. Свою лепту в цю справу внесла теж економiя Черкасько! (на землях при селi Личковому були винищенi 6262 ховрахи, при хутс^ Трудолюбiвському — 3105).
За матерiалами Державного архiву Дншропетров-сько! областi, княгиня Наталя Черкаська охоче хрес-тила дггей селян, священика, диякона, псаломни-ка, а ще була хрещеною мапр'ю («восприемницею») у тих випадках, коли доро^ католики переходили у православ'я [2]. Вщвщували Личкове й почесш гос-тi. Так, 6 жовтня 1890 року при!хав вiдставний гварди поручик Михайло Володимирович Родзянко з дружиною Ганною Микола!вною хрестити свого сина Теория. Хрещеними батьками Георгiя стали запасу гварди ротмютр Сергiй Iллiч Муханов i фрейлiна и iмпера-торсько! величност княгиня Олександра Микола!вна Голiцина (татка новонародженого). Та!нство хрещення здiйснювали священик бшфанш Миропольський з ди-яконом 1ваном Стефановським [3]. Доля охрещеного в личювськш цер^ Георгiя Родзянка виявилася тра-гiчною: його розстртяли бiльшовики у громадянську вiйну в Киевi як сина ворога народу. Одному з авторiв
Портрет 1вана Катеринича. Малюнок Тараса Шевченка. 1846 рiк
Княгиня Черкаська (Катеринич) у молодому вц (у центр1) у кол'1 друзв. Катеринослав.
Фото Ничипора 1ванова, 1845 рк (з колекцн НурП' Бусипно'О
статл, Миколi Чабану, довелося побувати на могит його дружини з роду Яшвть на Ольшанському цвин-тарi в Празi.
Щедрими дарами княгиш Черкасько'! користува-лась i школа в селi Личковому [4]. У 1887 роцi в нш на-вчалося 65 хлопчиков i 15 дiвчаток (до випуску дайшли тiльки 9 учнiв). З благодайною метою Наталiя Iванiвна влаштовувала духовш концерти й письмово сповiщала про це земство. 1з земських звтв: «Отримано при листi княгинi Натали 1вашвни Черкасько! вирученi нею в!д продажу квитков пiд час духовного концерту в с. Личковому i пожертвування нею на посилення Переще-пинського приймального покою».
Перещепинський приймальний покiй
1888 року княгиня Наталия Черкаська стала попечи-телькою (кураторкою, опiкункою) Перещепинського приймального покою. Вона забезпечувала приймальний покш бiлизною та шшими лiкарняними й аптеч-ними речами. Треба зазначити, що княгиня робила пожертвування на користь цього медичного закладу ще до того, як стала офщшною його попечителькою. Так, сприяючи матерiальному добробуту приймаль-
Перещепинська амбулатория загально/ практики — смейного лкаря. 2016 рк
ного пункту в 1886—1887 роках, вона передала цинко-ву ванну, близько одного пуда свинячого жиру та 130 карбованщв, зiбраних тд час оргашзованого нею бла-годшного концерту в Личковому. У липш 1887 року Н.1. Черкаська запросила фельдшера для надання ме-дичних послуг жителям села Личкового (за власш ко-шти). Вiдтак ця пдна поваги ж1нка заслужила глибоко! вдячностi з боку Новомосковського земства. Фельдшер у Личковому перебував на службi у княгиш Черкасько! й вщ не!, а не вщ земства, як в шших мюцях, отримував платню.
Кiлькiсть хворих, як1 користувалися Перещепин-ським прийомним покоем у 1888 рощ, сягала 49 у ста-цiонарi й 3312 серед амбулаторних пащентав. Невдовзi стацiонарних стало 41 хворий, амбулаторно прийнято 4023 (12 тисяч вщвщувань). Ось число пащентав, яы зверталися по медичну допомогу до приймального покою протягом 1893 року: стащонарних — 39, амбулаторних — 5013 (усього 5052).
Мюцевий медичний заклад, розташований на краю села над рiчкою Ортлю, знаходився в будинку, най-нятому за земськ! кошти. Примiщення являло собою глиняний будинок, який складався з комори та п'яти
Мсто Перещепине. Колишня земська школа. 2016 рк
ымнат: у трьох — палати, в однiй — аптека, у сусщшй — пацieнти, як приходили по допомогу. У приймальному поко1 було розмiщено сiм лiжок. Особистий персона складався з лшаря, завiдуючого покоем i 2-ю лкуваль-ною дiльницею, фельдшера (земського), двох приват-них безоплатних фельдшерських учениць i служителя.
Приймальний покiй утримувався коштом земства (щороку видiлялося 400 карбованщв), а ще забезпе-чувався перев'язувальними матерiалами та бiлизною попечителькою покою — землевласницею княгинею Н.1. Черкаською, хоча в селi Личковому за и рахунок дiяла лiкарня, яка також потребувала значних витрат.
Лiкарня в селi Личковому
Лшарня була вiдкрита в жовтнi 1890 року завдяки зусиллям княгинi Н.1. Черкасько1. Медичний заклад був розрахований на два десятки лiжок. Нова споруда стояла окремо вiд будiвель на площi, поблизу лиману рiчки Орелi, крокiв за сто в1д найближчих селянських хат. Будинок, спещально призначений для лiкарнi, був дерев'яний, обкладений цеглою, критий залiзом. Мав чотири ымнати для хворих, ымнату для аптеки i при-йому хворих, два коридори, ванну та ымнату чергово-го. За величиною, а також за сшввщношенням свила та обiгрiвання з обсягом примщень цi к1мнати вважа-лися цтком задовiльними. У коридорi бiля зовшшньо! стiни знаходилися ватерклозети. Воду для лшарш дас-тавали зi спещального колодязя за допомогою насо-
Село Личкове. Зал'знична станця Бузвка. 2016 р1к
са, розподтяли по всш будiвлi через свинцевi труби (колись 1х вважали досягненням цивiлiзацií, тепер ми розумieмо, що вони були шкщлив^ та залежно вiд не-придатностi виводили через особливий канал у це-ментовану й закриту ви^бну яму. Штучна вентиляцiя обмежувалася грубними вентиляторами Мунде й вь конними кватирками. Штучне освiтлення примщень проводилося гасовими лампами, опалення — рослин-ним паливом (мабуть, екологiчно найбезпечшшим).
Освiтлення, опалення та ремонт лшарш, а також повне утримання хворих та 1хне лiкування здшснюва-лося на кошти економи княгинi Черкасько'1. При ль карнi знаходився постшний фельдшер, два фельдшерських учш та служитель, якi були на утриманш пе1 ж економи. Дiяльнiсть цих осiб контролював земський дтьничний лiкар 2-1 дiлянки Лев Олександрович Оч-карьов, який перебував у Перещепиному та завiдував лiкарнею у Личковому зпдно iз загальноприйнятим порядком. Очкарьов розпочав свою медичну практику в 1884 рощ (у вщ 26 роив). У Новомосковському зем-сга вiн служив з 15 червня 1885-го.
Медична допомога в лшарш, яка представляла на-самперед штереси економи панi Черкасько'1, передушм надавалася робiтникам економи, потiм — ушм, хто жив у селi Личковому. Обслуговували як амбулаторно, так i на лiжках. Хворих Личывсько1 волостi, але з iнших ст здебiльшого приймали амбулаторно, з безкоштов-ною видачею лiкiв, а на лгжка приймали лише тих, яы за рекомендацieю лiкаря потребували виключно стащ-онарного лiкування. Хворi з шших волостей (не Лич-кiвськоí) дютавали безкоштовнi поради, без видачi лiкiв i на лiжка не приймалися. У 1891 роцi ыльысть стацiонарних хворих становила 92.
Того ж року тсля обрання попечителiв земських ль карень i приймальних поко1в (опiкунiв пiдшуковувало Новомосковське земство) повгговш управi доручили висловити письмову подяку вiд земства попечитель-щ Перещепинського приймального покою княгинi Н.1. Черкаськiй. Про цю постанову земського зiбрання княгиню повiдомили 20 лютого. Таким чином було тд-креслено 11 заслуги.
Личк1вська амбулатор1я загально/ практики — смейного лкаря. 2016 рк
Допомога Катеринославському eпархiальному жiночому училищу
22 жовтня 1892 року почесна наставниця Катери-нославського eпархiального жшочого училища з гос-подарсько1 частини дружина предводителя дворянства Ольга Олександрiвна Струкова за и проханням була звтьнена з цieí посади. Протягом пiвтора року посада почесно1 наставниц в училищi була вакантна. 21 червня 1894 року радою училища обрана i 22 черв-ня «його Преосвященством eпископом Володимиром затверджена на цю посаду и Оятельство княгиня На-талiя Iванiвна Черкаська» [5].
Одна з останнiх добрих справ княгиш стосувалася Катеринослава (сучасне мiсто Днiпро). Вiдчуваючи близьку зустрiч iз вiчнiстю, Наталiя Iванiвна Черкаська («блюстительница», дозорниця, доглядачка) з гос-подарсько! частини Катеринославського eпархiаль-ного жiночого училища передка триста карбованщв на його лшувальш потреби (для порiвняння: остання сума, надана училищу и попередницею Ольгою Стру-ковою, становила 100 карбованцiв). У цьому закладi здобували освiту доньки священиыв. За рахунок по-жертовано1 суми буквально за кiльканадцять дшв до 11 смертi, в шчш 1895-го при училищi було засно-вано постiйну лшувальну консультацiю з трьох лiкарiв iз щорiчною платнею (швсотш карбованцiв кожному) [6].
Панськ економи Катеринославсько1 губерни з захожим населенням становили небезпеку щодо загро-зи захворгга на тиф. Ось що вщомо зi звiту повiтовоí
Учений-м1кроб1олог 1лля Мечников
земсько1 управи: «В селениях приднепровских почти круглый год не переводится тиф в разных формах, который заносится массою рабочих, прибывающих сюда на плотах по Днепру из северных губерний. Эпидемические болезни также не оставляют этот участок своим посещением» [7]. Ця шфекцшна хвороба вщграла фатальну роль у долi само1 княгиш Н.1. Черкасько1. Вона померла вщ тифу 3 лютого 1895 року в Катеринославi (пережила чоловша на 14 роыв). Сповiдував i причащав и священик кафедрального собору 1оанн Домовський. Через тиждень, 10 лютого, и тiло поховали в селi Личковому в церковнш огоро-жi мюцево1 Покровсько1 церкви [8]. 1й було лише 37 роыв.
Шсля смерт княгинi Личкiвською економieю во-лодти 11 спадкоeмцi. А попечителькою Перещепин-ського прийомного покою стала шша аристократка — Ганна Микола1вна Родзянко (уроджена Голщина), дружина майбутньо1 голови Державно1 Думи Роси Михайла Володимировича Родзянка.
Мечникови в Личковому
З Личковим пов'язана також доля представниыв вiдомого роду Мечникових. У чоловша Натали Чер-касько1, полковника князя Михайла Михайловича, були сестри — княжни Анасташя, Ольга, Юлiя. Най-старша Анастасiя (1836—1903) вийшла замiж за 1вана Iллiча Мечникова — старшого брата видатного вчено-го Iллi Iллiча Мечникова. У них народився син 1лля. 1ван Iллiч Мечников (1836—1881) служив прокурором Тульського окружного суду, головою Ки1всько1 судо-во1 палати, дослужився до чину дшсного статського радника. Мешкаючи в Туш, вiн багато роыв товари-шував зi Львом Миколайовичем Толстим, який тала-новито описав останш днi життя i страждання свого друга в повiстi «Смерть 1вана Iллiча» (1886). 1ван Мечников помер у тому ж 1881 рощ, що й князь Михай-ло Черкаський. Анасташя Мечникова iз сином 1ллею мешкала в селi Панасiвка Куп'янського повiту Хар-ывсько1 губерни.
Чоловiком Ольги Черкасько1 (середньо1 сестри князя Михайла) був статський радник Микола Литарев [9]. Вони виховали доньок Варвару та Ольгу. З ними й родичалася наша землячка. Таким чином, у вчено-го Iллi Мечникова i княгиш Натали Черкасько1 були спiльними племшники — 1лля, Варвара й Ольга. Вони полюбляли гостювати у своeí привiтноí тiтки-вдови на Приорiллi. Про те, що и племiнники неодноразово мешкали в селi Личковому, свщчать записи в метрич-нiй книзi мюцево1 Покровсько1 церкви. Так, 25 верес-ня 1883 року хрестили хлопчикiв-близнюкiв — Сергiя та 1вана iз села Котiвки (батько Григорш Сова, мати Феодосiя). Хрещеними батьками («восприемниками») стали: «дшсного статського радника син 1лля 1ванович Мечников i дочка статського радника Варвара Мико-ла1вна Литарева, селянин мiстечка Котавки Павло Федорович Лубенцов та дочка статського радника Ольга Микола1вна Литарева». Ташство хрещення немовлят здшснював священик Стефан Васильeв.
М/сто Днпро. Обласна клш1чна л1карня
¡мет 1.1. Мечникова (колишня губернська земська). 2015 рк
Як вщомо, 1лля Iллiч Мечников залишив Росiю в 1887 рощ шсля запрошення вщомого вченого Лу! Пастера працювати у створеному ним шституп в Парижа Останнi сорок рокiв свого життя 1лля Мечников прожив у Франц!!, на батькiвщинi бував на!здами. У 1911 роцi вш очолив експедицiю 1нституту Пастера п!д час епiдемi! чуми в Рос!!, намагався розробити за-соби захисту в!д чуми та туберкульозу.
1з листiв Iллi Мечникова до дружини Ольги (уро-джено! Бiлокопитово!) вщомо, що вчений цiкавився долею члешв свое! родини, зокрема племiнниками, допомагав !м матерiально. 23 серпня 1888 року 1лля Iллiч Мечников писав дружинк «На пристани меня встретил Ильюша (он узнал о моем приезде из газет), проводил в гостиницу и провел со мной время, пока я переодевался... Я надеюсь выехать послезавтра, в четверг, со мною едет до Знаменки Ильюша, который направляется к своей матери в Екатерино-славскую губернию» [10]. Без сумшву, 1лля Мечников !хав до Личкового.
Учений близько до серця сприйняв смерть племш-ника 1лл^ який помер раптово тд час ептептичного нападу (у 32 роки). «Шкода бщного юнака, котрий так рано скшчив свое юнування», — писав 1лля Iллiч дру-жинi (лист в!д 16 вересня 1901 року) [11].
Сьогодення
Родинна садиба Мечникових — село Панашвка Дворiчанського району Харывсько! областi — нинi мае назву Мечникове. Воно включено в «Золоте кшьце» Укра!ни. Мiж двома рiчками Осколом i О-верським Дшцем розляглися мальовничi краевиди. А ще там бувають аномальш явища (зокрема, кшь-цевi веселки тощо). Атмосфера краю сприятлива для медитацш, пошуку гармони в собi та навколишньо-му середовищi. До нашого часу збереглися залишки родинно! садиби Мечникових: два ставки, будиночок для челяд^ унiкально! кладки великий льох. 6 припу-щення, що саме в цьому льош юний 1лля робив сво! дослiдження зi сквашування молока, результатом стали новi кисломолочш продукти.
Пам'ять про видатного вченого-мкробюлога, но-белiвського лауреата, почесного доктора Кембридж -ського унiверситету, члена Петербурзько! та Фран-цузько! академiй медицини, Шведського медичного товариства 1ллю Iллiча Мечникова свято зберiгають на Дншропетровщиш. Так, у 1945-му до 100^ччя вiд дня народження вченого обласнш кпiнiчнiй лшар-нi (колишнiй губернськш земськiй) присвоене його iм'я. На територ!! лiкарнi встановлено пам'ятник ученому. Студенти-медики вивчають творчi здобутки до-слiдника. Колишня вулиця Тиха в центрi мiста нинi мае назву Мечникова. Нашого видатного земляка не стало 2 (15) липня 1916 року. У бiблiотецi Пасте-рiвського iнституту в Парижi ось уже сто роыв зберь гаеться мармурова скринька, усередиш яко! прах до-слiдника. У 2016-му минуло 100^ччя вiд дня смертi нашого земляка, який сво!ми вiдкриттями прославив Батьывщину, рiд Мечникових, витоки якого сягають XVII сторiччя.
Мiсто Перещепине i село Личкове нинi мало на-гадують давнiшнi часи. Споруди, збудоваш Наталiею Черкаською, на жаль, не збереглися. У Перещепино-му е кшька будiвель земського походження (профе-сiйний лiцей, млин, крамниця, школа). Збудовано Спасо-Преображенський храм. Функцiонуе Переще-пинська амбулаторiя загально! практики — амейного лiкаря. У колишнiй лшарш дiе пункт швидко! медично! допомоги й мюцева бiблiотека.
Мсто Дн1про. Пам'ятник 1.1. Мечникову на територП' обласноï л'карш. 2015 piK
Село Личкове. Тут колись була церква. 2016 piK
У Личковому функщонують два елеватори. На те-ритори села проходить затзнична колiя Новомос-ковськ — Костянтиноград. Гарно виглядаe будiвля вокзалу (вiдкрита в 1927 рощ) з назвою сусщнього села Бузiвка. Нинiшня простора школа, збудована в 1972 рощ, вважаeться другою за чисельнютю в района При iсторичному кабiнетi iснуe куток мюцевих раритетiв (представленi речi хатнього вжитку, зразки народного одягу тощо). На мющ лiкарнi зараз Лич-кiвська амбулаторiя загально1 практики — шмейно1 медицини. У 1924—1957 роках тут працювала заслу-жений лшар Укра1ни Фiна Мойсе1вна Мисик. Влп"-ку 2016-го в центрi села вщкрили меморiал Миколi Шкулипi — беззмшному головi колгоспу-мiльйонеру iм. Суворова протягом 27 роыв (1965—1992), який був
удостоeний звання Героя Сощалютично1 Пращ, мав 18 урядових нагород, спорудив у селi лшарню, клуб, соцкультпобут. Старожили показали мюце, де колись була церква i цвинтар при нш. Тут планують встано-вити пам'ятний знак i на честь княгиш-благодшнищ Натали Iванiвни Черкасько1.
Твори добро, й тебе згадають люди.
Список лператури
1. Державний архiв Дтпропетровськог областi. — Ф. 193. — Оп. 4. — Спр. 72. — Арк. 61.
2. Державний архiв Дтпропетровськог областi. — Ф. 193. — Оп. 4. — Спр. 71. — Арк. 8.
3. Державний архiв Дтпропетровськог областi. — Ф. 193. — Оп. 4. — Спр. 73. — Арк. 20.
4. Церковные ведомости, 1894. — С. 644.
5. Екатеринославские епархиальные ведомости. —
1895. — № 1. — С. 9.
6. Екатеринославские епархиальные ведомости. —
1896. — № 2. — С. 30.
7. Медико-топографическое описание Новомосковского уезда // Отчет Новомосковской уездной земской управы за 1889. — Новомосковск, 1890. — С. 194.
8. Державний архiв Дтпропетровськог областi. — Ф. 193. — Оп. 4. — Спр. 73. — Арк. 292.
9. Сторiччя вшськового мтктерства. 1802—1902 // По-кажчик бiографiчних вiдомостей. Шдды 5. — СПб., 1909. — С. 329.
10. Мечников И.И. Письма к О.Н. Мечниковой (1876— 1899). — М.: Наука, 1978. — С. 101-102.
11. Мечников И.И. Письма к О.Н. Мечниковой (1900— 1914). — М.: Наука, 1980. — С. 70.
Отримано 17.08.16 ■
Чабан Н.П.1, Шевцова З.И.2, Гапонов В.В.3
1Редакция областной газеты «Зоря», г. Днепр, Украина
2ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», г. Днепр, Украина
3ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
СТРАНИЦЫ ИСТОРИИ ОКАЗАНИЯ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ НА ЕКАТЕРИНОСЛАВЩИНЕ
Резюме. Статья посвящена благотворительной деятельности княгини Наталии Черкасской (урожденной Катеринич) в конце Х1Х столетия на Екатеринославщине — Днепропетровщине. Н.И. Черкасская открыла больницу и школу в селе Лычковом. Она была попечительницей Перещепинского приемного покоя, почетной блюстительницей Екатеринославского епархи-
— ДНЕПРОПЕТРОВЩИНЕ
ального училища. Приведены сведения о пребывании представителей семьи известного ученого И.И. Мечникова в селе Лычковом Магдалиновского района Днепропетровской области.
Ключевые слова: земская медицина, Мечников, Черкасская, Лычково, Перещепино, Екатеринославщина — Днепропе-тровщина.
Chaban M.P.1, ShevtsovaZ.I.2, Gaponov V. V.3
1Editorial staff of the regional newspaper Zona, Dnipro, Ukraine
2SI «Institute of Gastroenterology of NAMSciences of Ukraine», Dnipro, Ukraine
3SI «Dnipropetrovsk State Medical Academy of MH Ukraine», Dnipro, Ukraine
HISTORICAL PAGES OF RENDERING MEDICAL HELP IN KATERINOSLAVSCHYNA — DNIPROPETROVSCHYNA
Summary. The paper is devoted to the charity of Princess Natalya Cherkaska (birth surname Katerynych) in the end ofthe XIX century in Katerinoslavschyna-Dnipropetrovschyna. N.I. Cherkaska established a hospital and a school in the village of Lychkove. She was a curator of Pereschepine receiving room, honored guardian of Katerinoslav pa-
rochial secondary school for girls. The information about the visits of descendants of a famous scientist I.I. Mechnikov in Lychkove village in Magdalinovskyi district in Dnipropetrovsk region has been provided.
Key words: zemstvo medicine, Mechnikov, Cherkaska, Lychkove, Pereschepine, Katerinoslavschyna-Dnipropetrovschyna.
