CC BY
6УДК: 336.77+368:631.16
СТРАХУВАННЯ ТА КРЕДИТУВАННЯ ЯК ОСНОВН1 МЕТОДИ Ф1НАНСОВО-КРЕДИТНОГО МЕХАН1ЗМУ, Д1ЮЧОГО В АГРАРНОМУ СЕКТОР1
Яцух О.О., к.е.н., доцент, Таврiйський державний агротехнолопчний унiверситет
Розглядаються одш з основных метсдов фшансово-кредитного мехашзму, д1юч1 в аграрному сектор!, зокрема страхування та кредитування. Вщображено роль держави в таких процесах.
Ключов1 слова: страхування, кредитування, аграрний сектор
ВСТУП
Проблема фшансування аграрного сектора економши в умовах формування { функцюнування ринку продовольства е багатоплановою. Виршення И стосуеться, передуем, у створенш д1евого фшансо-во-кредитного мехатзму, який оргашчно би поеднував та вдосконалював систему самофшансуван-ня виробництва продукци, забезпечував необхщний р1вень державно! шдтримки, надавав можли-вост щодо залучення кредитних ресуршв. Одними ¿з основних метсдов фшансово-кредитного мехашзму е система кредитування та страхування в аграрному сектора
В умовах членства Укра!ни в СОТ слщ вщзначити, що основш аспекти розвитку системи фшан-сового забезпечення сшьського господарства висв!тлеш в наукових працях таких вчених-економют!в як I. Бшоруса, О. Бородшо!, П. Гайдуцького, М. Дем'яненка, М. Малика, В. Месель-Веселяка, П. Лайка, Ю. Лузана, Т. Остапко, П. Саблука, I. Ямпольсько! та ш. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою дано! роботи е анал1з ддачо! системи державно! шдтримки галуз! через державний ме-хашзм здешевлення кредипв { страхових послуг та окреслення напрям1в !! вдосконалення з ураху-ванням специфши та особливостей функцюнування галузь
РЕЗУЛЬТАТИ
Законом Укра!ни «Про державну шдтримку сшьського господарства Укра!ни» визначено основи державно! пол1тики у бюджетнш, кредитнш, цшовш, страховш, регуляторнш та шших сферах державного управлшня щодо стимулювання виробництва сшьськогосподарсько! продукци та розвитку агарного ринку, а також забезпечення продовольчо! безпеки населення. Зокрема це стосуеться: державного регулювання ринку страхування сшьськогосподарсько! продукци (каттальних актив1в) та фонд аграрних страхових субсидш.
Актуальним е налагодження страхового мехашзму для утримання рослинництва через залежшсть !х продуктивност та якосп одержаного врожаю вщ погодних умов. Як свщчить м1жнародна практика, ефективну систему агрострахування неможливо побудувати без активно! учасп держави, защкав-лено! у стабшьному розвитку аграрного сектору економши. Державна тдтримка страхування в сшьському господарств! запроваджена 1 в Укра!ш. Сшьгоспвиробники, яю виробляють певш види найбшьш важливо! для Укра!ни сшьгосппродукци, мають можливють за певних умов компенсувати до 50% вартосп сплачених ними страхових премш (внесюв).
Основними нормативно-правовими актами, як регулюють вщносини агрострахування в Укра!ш е:
• Закон Укра!ни «Про страхування» №2745-Ш вщ 04.10.2001 р.;
• Постанова КМУ «Про затвердження Порядку { правил проведення обов'язкового страхування врожаю сшьськогосподарських культур { багатор1чних насаджень державними сшьськогосподарсь-кими шдприемствами, врожаю зернових культур { цукрових буряюв сшьськогосподарськими шдприе-мствами вс1х форм власносп» вщ 11.07.2002 р. №1000;
• Постанова КМУ «Про затвердження Порядку використання у 2007 рощ кошт1в, передбачених у Державному бюджет! для здешевлення вартост! страхових премш (внесюв), фактично сплаченими суб'ектами агарного ринку» вщ 21.02.2007 р. 261 та шш.
Пщприемства зобов'язан! попередньо застрахувати ризики загибел! (втрати) сшьськогосподарсько! продукци (!! частини) та каттальних актив1в, якщо вони:
а) продають на оргашзованому аграрному ринку будь-який вид товарного деривативу, базовим активом якого е сшьськогосподарська продукщя;
б) отримують бюджетну дотащю або субсидда, пов'язану з виробництвом сшьськогосподарсько! продукци або здешевленням !! цши;
в) отримують банювський кредит на цш виробництва сшьськогосподарсько! продукци або прид-бання каттальних актив1в, якщо проценти за таким кредитом частково або повшстю вщшкодову-ються за рахунок бюджету;
г) отримують бюджетний кредит або банювський кредит шд гарантда держави чи органу мюце-вого самоврядування на цш виробництва сшьськогосподарсько! продукци або придбання каттальних актив1в.
Пщприемства можуть застрахувати ризики загибелi (втрати) сшьськогосподарсько! продукцп або И частини за правилами комплексного або шдексного страхування, а капiтального активу — вщ ри-зикiв його знищення, зруйнування, викрадення, а також пошкодження, яке робить його непридатним для використання або значно знижуе його експлуатацшш якостi, на строк, що не перевищуе гранич-ний строк виконання зобов'язань страхувальника.
Крiм того тдприемства можуть використовувати комплексне страхування — страхування ушх ризикiв загибелi (втрати) сшьськогосподарсько! продукци або 11 частини.
Об'ектом комплексного страхування е будь-який з таких об'eктiв (!х комбiнацiя):
а) сума витрат, понесених у зв'язку з виробництвом окремого виду сшьськогосподарсько! продукций
б) очшувана вартiсть сшьськогосподарсько! продукци, що виробляеться;
в) очiкуваний дохiд (прибуток) вщ продажу сшьськогосподарсько! продукци, що виробляеться.
Виробник сшьськогосподарсько! продукци або И продавець (покупець) мае право добровшьно
застрахувати будь-якi ризики И загибелi (втрати).
Кошти на здешевлення вартостi страхових премiй передбачаються в закош «Про Державний бюджет Укра!ни». Сума, що видiляеться з щею метою щороку зростае, що свщчить про усвiдомлення державою важливосп пiдтримки агрострахування як вагомого шструмента управлiння сшьськогос-подарськими ризиками в Укра!ш. Так, якщо, наприклад, у 2005 р. в бюджет передбачалося за цими напрямком 54 млн. грн., то в 2008 р. — 200 млн. грн. (табл. 1).
Таблиця 1
Обсяги бюджетних кошта на здшснення фшансово! шдтримки пiдприемств АПК передбаченi в Державному бюджет у 2005-2009 рр., тис. грн.
КПКВ* Назва програми 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р.
2801240 Фшансова шдтримка шдприемств АПК через мехашзм здешевлення кредита 350000 260000 667000 1650000 300000
2801430 Часткова компенсащя вартост складно! сшьськогосподарсько! технiки в^чизняного виробництва 70000 32000 131810 100000 —
2801580 Здешевлення вартостi страхових премш 54000 10000 50000 200000 —
* КПКВ — код программ класифжацп видаткiв та кредитування державного бюджету
До основних причин, яю зумовлюють майже цiлковиту вщсутнють у сiльськогосподарських пiдприемствах страхування, слщ вiднести недостатнiсть фiнансових ресурсiв, недотримання агро-технiчних вимог вирощування, необiзнанiсть та недовiра до сфери страхування.
Найефектившшою формою фшансово! пiдтримки аграрних шдприемств е механiзм здешевлення кредита комерцiйних банкiв.
Законом Укра!ни «Про державну пiдтримку сiльського господарства Украши» визначено режим кредитно! субсиди який полягае у субсидуванш частини плати (процента) за використання коротко-строкових та середньострокових кредита, наданих банками в нацюнальнш валютi.
Субсидуванню шдлягае частка процентiв за кредитом, основна сума якого використовуеться за цшьо-вим призначенням на потреби виробництва окремого об'екта державного цiнового регулювання.
Розмiр кредитно! субсидi! надаеться до 50 вщсотюв вiд розмiру процента, нарахованого на основ-ну суму кредиту, але не вище 50 вщсотюв вiд розмiру середньозваженого процента за кредитами банюв у нацюнальнш валют, повнiстю забезпечених заставою, який фактично склався в Укра!нi станом на 1 лютого поточного бюджетного року, та наданих:
а) для короткострокових кредита — строком до 12 календарних мюящв;
б) для середньострокових кредита — строком до 36 календарних мюящв.
Порядок розрахунку такого середньозваженого процента визначаеться постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни на пiдставi подання Нацiонального банку Укра!ни. Розмiр кредитно! субсидi! щорь чно оприлюднюеться Кабiнетом Мiнiстрiв Укра!ни не шзшше 1 березня поточного бюджетного року.
Кредитна субсищя надаеться позичальнику щоквартально, виходячи з суми фактично сплачених процентiв за вiдповiдний перюд.
Згiдно Постанови Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 18.02.2004 р. № 184 зi змiнами та доповненнями, внесеними постановою КМУ вiд 15.01.2005р.№34 «Про затвердження Порядку використання коштiв, передбачених у Державному бюджет Укра!ни на 2006 рш на здiйснення фшансово! пiдтримки пiдприемств агропромислового комплексу через мехашзм здешевлення коротко- i довгострокових кредита» розраховуеться компенсацiя по кредитах виробниюв с.-г. продукцi! юридичних осiб (табл. 1).
Особливо хочеться звернути увагу на те, що у 2008 рощ в Державному бюджет кра!ни передбаче-но на фшансову шдтримку пiдприемств АПК через мехашзм здешевлення кредитiв — 1 650 000 тис. грн., в той час як загальш витрати в цшому по Мшютерсга аграрно! полiтики були запланованi в обсязi 8 342 187,5 тис. грн.
Важливим елементом кредитно! пол^ики банкiв е вимоги до забезпечення кредиту, що надаеться позичальнику. Банки дотримуються консервативного тдходу до ощнки забезпечення, встановлю-ють жорсткi вимоги до видiв забезпечення та коефщентв покриття по них.
З метою зменшення ризику неповернення кредиту та нарахованих вiдсоткiв, банки надають кредиту позичальникам при наявностi вщповщного забезпечення: застави (рухомого майна, шотеки, цiнних паперiв, майнових прав); гаранти; поручництва. I тiльки у виняткових випадках банки мо-жуть здшснювати видачу кредиту пiд поруку (страховий полю) страхово! компанi!.
Договори застави, шотеки, гаранти, поруки мають бути оформлеш у вщповщносп до ддачого законодавства i вимогам внутрiшнiх нормативних документiв банкiв, що регулюють дану операщю. Обов'язкове нотарiальне оформлення договорiв застави здiйснюеться у випадках, передбачених чин-ним законодавством або за ршенням Кредитного Комiтету (Кредитно! Комюи Банку).
Вартiсть заставного майна повинна бути достатньою для погашення кредиту, процентв та iнших платежiв, передбачених кредитним договором, витрат по збершанню заставного майна. Вартють заставного майна шдтверджуеться оцiнкою незалежного оцшщика, яка е невiд'емною частиною кредитно! справи.
Суми кредитв, а також лiмiтiв кредитування не можуть перевищувати:
• 90% вiд суми застави майнових прав на грошовi кошти;
• 70% вiд лшвщацшно! вартостi нерухомостi та цiлiсних майнових комплекшв, пропонованих пiд заставу;
• 50% вщ лiквiдацiйно! вартостi обладнання, товарiв в обiгу та iншого майна, пропонованого тд заставу.
При здiйсненнi кредитно! операци умови, лiмiт та строк кредитування визначаються банювським продуктом, який регулюе дану кредитну операцiю, затверджену колепальним органом, що мае по-вноваження по його затвердженню.
У той же час е декшька факторiв, якi негативно вплинули на розвиток кредитування саме сшьгосп-виробниюв:
1. Вiдсутнiсть у багатьох садiвницьких пiдприемствах власних коштiв та необоротних активiв для застави е перешкодою отримання кредитних ресурсiв.
2. Швидке входження банкiв на ринок кредитування сшьгоспвиробниюв без вiдповiдно адекватного набуття досвiду по кредитуванню даного бiзнесу, що спричинило в деяких банках формування неякiсного кредитного портфелю в сшьському господарствi i як наслщок — негативне вiдношення до кредитування цього сектору та вихщ з нього.
3. Вщсутнють ефективного страхування ризикiв сiльгоспвиробництва — основного джерела по-вернення банкiвських кредитв. Зазвичай банки вимагають забезпечення кредитв лiквiдною заставою, але разом з тим вони защкавлеш у тому, щоб ктент повернув кредит iз прибуткiв, отриманих вiд свого бiзнесу, а не шляхом продажу заставленого майна. Основним джерелом повернення кредиту — е сшьгоспвиробництво, тобто майбутнш урожай чи продукщя, i вiдсутнiсть ефективного страхування сшьськогосподарських ризикiв зумовлюе пiдвищення ризику значного недоотримання та можливост визнання збиткiв, якi сiльгоспвиробник покриватиме тшьки власними силами.
Але разом з тим е певш фактори, яю привертають увагу банкiрiв до сшьськогосподарського сектору:
• перш за все, банюри i надалi продовжуватимуть роботу iз сiльгоспвиробниками, якi зарекомен-дували себе як надшш клiенти банку, тобто вчасно виконували сво! зобов'язання перед банком;
• для банюв випдною е спiвпраця з сiльгоспвиробниками, яю впроваджують новi технологi!, що дозволяе мiнiмiзувати погоднi та виробничi ризики та отримувати висою урожа! i якiсну продукцiю, мають диверсифiковане виробництво та стабшьш ринки збуту;
• сприяють кредитуванню села програми державно! фшансово! пiдтримки через механiзм здешевлення кредитв, якi цього року передбачають надання компенсацi! також i по довгострокових кредитах термiном до трьох роюв.
Слiд вiдмiтити, що важливим для розвитку мшрокредитування села е здшснення державно! пiдтримки через мехашзм здешевлення кредитв.
ВИСНОВКИ
Таким чином, до початку фшансово! кризи, банки нарощували обсяги кредитного портфелю у кредитуванш аграрного сектору. Щодо процентних ставок по банювських кредитах, то вони були суттево знижеш у 2005-2008 роках — !х розмiр коливався вiд 18 до 28% рiчних. У той же час, банки не зможуть повнютю задовольнити потребу сiльгоспвиробникiв у кредитних ресурсах i швидше за все ця нiша буде зайнята товарним кредитуванням.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Укра!ни «Про державну тдтримку сшьського господарства Укра!ни».
2. Закон Укра!ни «Про страхування» №2745-Ш вщ 04.10.2001 р.
3. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку використання у 2007 рощ кошт1в, передбачених у Державному бюджет для здешевлення вартосп страхових премш (внесюв), фактично сплаченими суб'ектами агарного ринку» вщ 21.02.2007 р. №261.
4. Постанова КМУ вщ 18.02.2004 р. №184 з1 змшами та доповненнями, внесеними постановою КМУ вщ 15.01.2005р.№34 «Про затвердження Порядку використання кошт1в, передбачених у Державному бюджет Укра!ни на 2006 р1к на здшснення фшансово! шдтримки тдприемств агропромис-лового комплексу через мехашзм здешевлення коротко- 1 довгострокових кредштв».
