CC BY
22
УДК 616.314-008.4
1.В. Животовський, Ю.1. Силенко, М.В. Хребор
СТОМАТОЛОГ1ЧНИЙ СТАТУС ПАЦ16НТ1В 13 ДИСКОЛОРИТАМИ ЗУБ1В
ВДНЗ УкраТни «УкраТнська медична стоматологiчна академiя»
Однieю з актуальних проблем ортопедичноТ стоматологи е естетичне протезування постшних зубiв iз дисколоритами [1,2]. Дослiдники встано-вили, що частота дисколори^в зубiв у па^етчв молодого вiку становить близько 89% [3]. Доведено, що розвиток дисколориту постшних зубiв може виникати пщ впливом зовнiшнiх (харчовi барвни-ки, курiння), внутрiшнiх факторiв (недосконалий дентиногенез, вплив тетрациклшових антибюти-мв, надмiрний умiст фтору в питнш водi, травма зуба) та Тх поеднаноТ дiТ [4]. Причинами дисколо-ритiв можуть бути карiес i його ускладнення, нека-рiознi ураження зубiв (гiпоплазiя (гiперплазiя) емалi, ендемiчний флюороз, аномалiТ розвитку i прорiзування зубiв, змiни Тхнього кольору, спадко-вi порушення розвитку зубiв, клиноподiбнi дефек-ти, ерозiя зубiв, некроз твердих тканин зубiв, па-толопчне стирання твердих тканин, травми зубiв, пiгментацiя зубiв i налiт) [1,3,7,8,10].
Причиною змши кольору зубiв також може бути i недосконалий амелогенез - низка змiн емалi зу-бiв, викликаних генетичними факторами. Це тяжке порушення емалеутворення, що полягае в системному порушены структури i мiнералiзацiТ тимча-сових та постшних зубiв, змiнi кольору i подальшiй частковiй або повнiй втратi тканини. У пацiентiв iз недосконалим амелогенезом змшюеться колiр емалi, утворюються поздовжнi борозни на повер-хн емалi [8].
Розвиток дисколориту зуба може бути викли-каний некарюзними ураженнями зубiв у виглядi ерозш, клиноподiбних дефектiв, патологiчноТ' стертости хiмiчного некрозу, що виникли пюля Тх про-рiзування. На думку иепэ^Шг Т. е1 а1. [9], зловжи-вання газованими напоями протягом тривалого часу е потужним фактором розвитку ерозш i змш у кристалiчнiй решiтцi емалi, що супроводжуються зменшенням органiчних компонентiв. Клиноподiб-н дефекти - некарiознi ураження, що виникають на твердих тканинах зубiв i характеризуються утворенням у дтянц шийки зуба дефекту клино-
под1бно1 форми. Така патолог1я част1ше бувае у фронтальн1й rpyni зуб1в i3 вестибулярного боку. Клинопод1бними дефектами часпше уражуються зуби людей середнього i похилого вiку [10].
Мета роботи: оцшити стоматологiчний статус пацieнтiв i3 дисколоритами зубiв, викликаними pi-зними причинами.
Об'екти i методи дослiдження
У дослiдженнi взяли участь 210 хворих, як звернулися в стоматологiчну клiнiку 3i скаргами на змiну кольору зубiв. Хвоpi були pоздiленi на 3 гру-пи: до першо' групи ввшшли пацieнти вiком 20-29 ромв, до друго'' - 30-39 рош, до третьо' - 40-49 ромв. Усiм пацieнтам був проведений стандарт-ний стоматологiчний огляд, який охоплював ви-значення показникiв пошиpеностi та штенсивносп каpieсу зубiв за шдексом КПУ; частоти виявлення i структури некарюзних уражень твердих тканин зубiв; структури ураження слизово' оболонки по-рожнини рота; оцiнку гiгieнiчного стану порожнини рота за допомогою шдексу OHI-S (J.C. Green, J.R. Vermillion, 1964). Пародонтальний шдекс - PI (A.Russell, 1956); шдекс кровоточивосп ясен (PBI, Muhlemann H.P., 1971); пашлярно-марпнально-альвеолярний iндекс (РМА, Parma C., 1960). Усi отpиманi результати реестрували в iстоpil хворо-би стоматолопчного хворого (форма 043/у) i спе-цiально pозpобленiй iндивiдуальнiй каpтi патента.
Статистичну обробку pезультатiв проводили за допомогою методу ваpiацiйноl статистики для кожного ряду значень з обчисленням середньо''' арифметично''' величини (М), помилки середньо'' арифметично''' величини (m), коефiцiента Ст'юде-нта (T) та ймовipностi вiдмiнностей при р <0,05.
Результати i i'x обговорення
Аналiзуючи скарги пацiентiв iз дисколоритами зубiв, ми встановили зростання 'х частоти в другш i тpетiй групах у поpiвняннi з першою групою (табл. 1).
Таблиця 1 Скарги пац/ент/в
Скарги Група
I (n=70) II (n=70) III (n=70)
Наявнють зуб1в зммненого кольору 70 (100%) 70 (100%) 70 (100%)
Кровоточивють ясен 13 (26%) 43 (66,2%) 62 (88,6%)
Бть у яснах (при пережовуванш Тж1, чищенн1 зуб1в) 17 (34%) 31 (47,7%) 46 (65,7%)
Рухомють зуб1в 11 (22%) 29 (44,6%) 44 (62,9%)
Сух1сть у порожнин1 рота 18 (36%) 34 (52,3%) 58 (82,9%)
Пекучють язика 9 (18,0%) 16 (24,6%) 25 (35,7%)
Запах 1з порожнини рота 24 (48,0%) 36 (55,4%) 43 (86,0%)
Бал1в на хворого 23,14+8,67 37,0+6,82* 49,71+6,08*#
Прим1тки: * - р<0,05 у пор1внянн1 з I групою;
# - р<0,05 у пор1внянш з I i II групами.
Так, на кровоточивють ясен скаржилися 26% пац1ент1в I групи, 66,2% пац1ент1в II групи i 88,6% III групи. Рухомими були зуби 22%, 44,6% i 62,9% па^етчв, вiдповiдно по групах. Пюля пiдрахунку балiв на хворого ми встановили, що мiж групами е достовiрна вiдмiннiсть сумарно'Т оцшки скарг пац^ ентiв, яка зростае в другш i особливо в третш групi в порiвняннi з першою.
У структурi некарiозних уражень зубiв у па^ен-тiв III групи превалювали ерозiя зубiв (72,9%), па-тологiчна стертiсть твердих тканин зубiв (65,7%), що достовiрно в^знялося вiд таких показникiв у I i II групах (табл.2).
Найбiльшi вiдмiнностi отриманi за зустрiчаль-ност ерозiй зубiв, одним iз факторiв яких, iмовiр-но, е процес системно'' демiнералiзацN.
Таблиця 2
Структура некарюзних уражень зуб!в у групах
Патолог1я I група (n=70) II група (n=70) III група (n=70)
Ероз1я емал1 зуб1в 13(26%) 34 (52,3%) 51 (72,9%)
Зруйнован1 зуби 3 (6%) 7 (10,8%) 13 (18,6%)
Патолопчна стерт1сть зуб1в 12 (24%) 19 (29,2%) 46 (65,7%)
1ндексна оцшка стоматологiчного статусу також виявила вщмшносп за iндексами PI i PMA, тодi як не виявлено достовiрних вiдмiнностей за шдексом гiгiени OHI-S (табл. 3). З одного боку, це свщчить
про схожий рiвень шдивщуально'Т гiгiени в групах, з шшого - про тяжче ураження пародонтального комплексу в II i III групах у порiвняннi з I.
Таблиця 3
Деяю стоматолог1чн1 ндекси в групах
1ндекси I група (n=70) II група (n=70) III група (n=70)
1ндекс г1г1ени OHI-S (J.C. Green, J.R. Vermillion, 1964) 1,21+0,02 1,20+0,03 1,23+0,03
1ндекс кровоточивост1 ясен (PBI, Muhlemann H.P., 1971) 2,1 ±0,3 2,8±0,7* 3,6±1,1*
Паптярно-марпнально-альвеолярний Ыдекс (РМА, Parma C., 1960) (%). 38,7±9,6 53,4±11,3 64,8±8,6*#
Прим1тки: * - р<0,05 у пор1внянн1 з I групою;
# - р<0,05 у пор1внянн1 з I i II групами.
У вах па^етчв iз I, II i III груп були виявлен карюзш змши (табл. 5). Однак штенсивнють ^ie-су була рiзною. У III групi показник штенсивносл
достовiрно вiдрiзнявся вiд такого в I i II: 6,0 ± 0,3 i 11,5 ± 0,3 р <0,05, вщповщно.
Таблиця 4
Поширенiсть та iHmeH^eHicmb карieсу в групах
Показники I група (n=70) II група (n=70) III група (n=70)
Поширен1сть кар1есу 100 % 100 % 100 %
1нтенсивнють кар1есу 6,0+0,3 8,5+0,1* 11,5 +0,2*#
Примiтки: * - р<0,05 у порiвняннi з I групою;
** - р<0,05 у порiвняннi з I i II групами.
Аналiз пародонтального статусу також проде-монстрував суттeвi вщмшносп в групах (рис. 1).
I група II група III група
PI Глибина пародонтально'Т кишеш
Рис. 1. Деяю характеристики пародонтального статусу в групах
Ми виявили, що в па^ен^в iз дисколоритами достовiрно бтьше ураження пародонтального комплексу. Так, PI в II грут склав 3,8 ± 0,8 проти 2,2 ± 0,7 у па^ен^в I групи, р <0,05. Однак у пацн eнтiв третьоТ групи ураження пародонтального комплексу було ще тяжчим - PI - 4,6 ± 1,2, р <0,05
у порiвняннi з I i II групами.
80 ^^^т
60 I
40 | / . 4
Ü Ъ-Щ ■ ■ ■
I група II група III група
■ ХГП I ступеня
■ ХГП II ступеня ХГП III ступеня
Рис. 2. Структура ХГП у групах обстежених Отже, патолопчш змши в порожниш рота пац^ ен^в iз дисколоритами трапляються частiше, шж у групi порiвняння, i збтьшуються залежно вiд вiку обстежених. Результати дослщження дозволять розробити конкретнi рекомендацп з профiлактики i комплексного лкування стоматологiчних захво-рювань у даного контингенту па^ен^в.
Лтература
Луцкая И. К. Эстетическая стоматология: справочное пособие / Луцкая И. К. - Минск: Белорусская наука, 2000. - 284 с.
Batterfield D. Tooth bleaching The whole sad truth and nothing but the truth (letter to editor) / Batterfield D. // Dentistry 5 October, 2000.- Р. 16-18. Структура системных и местных причин дисколо-ритов и деминерализации твердых тканей зубов у лиц молодого возраста /[С.Ю. Максюков, О.И. Шахбазов, Д.Н. Гаджиева, Э.В. Курбатова] // Вестник новых медицинских технологий. - 2012. -№3, т. 19. - С.144-116.
Дисколориты зубов и способы их устранения /[А.И. Сидорова, С.А. Павленко, Е.В. Павленкова, В.В. Ярковой] // Укра'нський стоматолопчний альманах. - 2012. - №2, Т. 2. - С.62-65.
Терапевтична стоматолопя дитячого вку /[ Л.О. Хоменко, O.I. Остапко, О.Ф. Кононович, B.I. Шмат-ко та ш.]. - К.: Книга Плюс, 2007. - 816 с. Кисельникова Л.П. Гипоплазия эмали у детей / Л.П. Кисельникова, Н.В. Ожгихина // Санкт-
7.
10.
Петербургский Институт Стоматологии, 2001.-С.44-47.
Гольдштейн Р. Эстетическая стоматология. - Т. 2.- 2-е изд. / Р. Гольдштейн. - М.: STBOOK, 2005. -910 с.
8. Беляков Ю.А. Наследственные заболевания и синдромы в стоматологической практике / Ю.А. Беляков. - М, 2000.-240 с.
Immediate erosive potential of cola drinks and orange juices / T. Jensdottir, P. Holbrook, B. Nautofle [et al.]. -/ Режим доступу:
Соловьёва-Савоярова Г.Е. / Некариозные поражения зубов, этиопатогенетический подход к их реконструкции / Г.Е. Соловьёва-Савоярова, В.А. Дрожжина, Силин А.В. / Материалы IX науч.-практ. конф. «Современные методы диагностики, лечения и профилактики стоматологических заболеваний. Эндодонтия и реставрации». - СПб.: СПбИН-СТОМ, 2012, - 121 с.
Стаття надшшла 11.08.2015 р.
Резюме
Изучение особенностей стоматологического статуса пациентов с дисколоритами коронковой части зуба вызывает повышенный научный интерес. В статье дана оценка стоматологического статуса, включающего гигиеническое состояние, интенсивность и распространенность заболеваний твердых тканей, маргинального периодонта и слизистой оболочки полости рта у пациентов с дисколоритами зубов. При анализе полученных данных установлено, что патологические изменения в полости рта у пациентов с дисколоритами встречаются чаще, чем в группе сравнения, что в дальнейшем позволит разработать конкретные рекомендации по профилактике и комплексному лечению стоматологических заболеваний у данного контингента пациентов.
Ключевые слова: дисколориты зубов, маргинальный периодонт, слизистая оболочка полости рта.
Резюме
Вивчення особливостей стоматолопчного статусу па^ен^в з дисколоритами коронковоТ частини зуба викликае пщвищений науковий штерес. У статл дана оцшка стоматолопчного статусу, що охоплюе гтешчний стан, штенсивнють i поширенють захворювань твердих тканин, марпнального перюдонта i слизовоТ оболонки порожнини рота в па^ен^в iз дисколоритами зубiв. Установлено, що патолопчш змши в порожнин рота в па^ен^в iз дисколоритами зус^чаються часпше, жж у груп порiвняння, що надалi дозволить розробити конкретж рекомендацп з профтактики та комплексного лкування стоматолопчних захворювань у даного контингенту па^ен^в.
Ключовi слова: дисколорити зубiв, марпнальний перюдонт, слизова оболонка порожнини рота.
UDC 616.314-008.4
DENTAL STATUS IN PATIENT WITH TEETH DISKOLORATION
ZhyvotovskyyI.V, Sylenko Yu.I., KhreborM.V.
HSEE of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava
Summary
One of the important problem of orthopedic prosthetics is aesthetic dental treatment with permanent discoloration. A number of researchers found that the the frequency of teeth discoloration in young patients is about 89%.
Aim of the work: To evaluate the dental status of patients with teeth diskoloration due to various reasons. Objects and methods. The study involved 210 patients who applied to the dental clinic with complaints of teeth discoloration.
Patients were divided into 3 groups: the first group included patients aged 20-29, the second group of patients aged 30-39, the third group of patients aged 40-49.
All patients had a standard dental examination, which included a definition: prevalence and intensity of dental caries index DMF; determining the frequency and structure of non-carious lesions of hard tissues of teeth; structure of lesions of the oral mucosa; assess the hygienic condition of the oral cavity using OHI-S (JC Green,
JR Vermillion, 1964); periodontal index - PI (A.Russell, 1956); Papillary Bleeding Index (PBI, Muhlemann HP, 1971); papillary-marginal-alveolar index (PMA, Parma C., 1960). All the results were recorded in the history case of the patient (form 043 / y) and a specially designed individual patient's registration card.
Statistical analysis was performed using the method of variation statistics for each of a number of values with the calculation of the arithmetic mean value (M), an error arithmetic means value (m), the Student coefficient (T) and the probability of differences at p <0.05.
Results and discussion. Analyzing complaints that were treated with teeth discoloration we found an increase in their frequency in the second and third groups in the comparison with the first group.
Differences in the frequency of recurrent aphthous stomatitis in groups (14%, 16.9%, 24.3% in I, II and III, respectively), the presence of the filiform papillae atrophy (10%, 16.9% and 31 4% , respectively), chronic cracked lips, teeth restoration were found.
Significant differences were obtained on an index CPU (11.4, 15.6 and 18.7 in I, II and III, respectively) and the average number of missing teeth (3.2, 5.4 and 9.4 in the I, II, and group III, respectively).
Erosion of teeth (72.9%), abnormal abrasion of dental hard tissues (65.7%) prevailed in patients of group III and were significantly different from these indicators in groups I and II.
The greatest differences were obtained on the incidence of dental erosion, a factor which is likely to be a process of system demineralization. Index evaluation of dental status also found differences in the indices PI and PMA, while no significant differences on the index of health GV.
On the one hand, it shows a similar level of personal hygiene in groups, on the other - a heavy defeat on the periodontal complex in groups II and III in comparison with the first one . All patients in the I, II and III groups with carious changes were noted. However, the intensity of caries was different. In group № III indicator intensity differed significantly from that in the groups № I and № II, 6,0 ± 0,3 and 11,5 ± 0,3 p <0.05, respectively.
We noted that patients with teeth discoloration noted significantly greater periodontal destruction complex. Since PI in group № II was 3,8 ± 0,8 2,2 ± 0,7 against the patients in group № I, p <0.05.
However, patients of the third group of the complex periodontal destruction was even more difficult - PI - 4,6 ± 1,2, p <0.05 as compared to groups № I and № II.
Thus, pathological changes in the oral cavity in patients with teeth discoloration occur more frequently than in the comparison group. That in the future specific recommendations for the prevention and complex treatment of dental disease in this group of patients will develop.
Key words: tooth discoloration, marginal periodontitis, oral mucosa.
