CC BY
610
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»
УДК 615.46:616.314-76
Нiдзельський М.Я., Коротецька-ЗЫкевич В.Л. СТОМАТОЛОГ1ЧН1 КОМПОЗИТЫ МАТЕР1АЛИ, IX ВЛАСТИВОСТ1 ТА ЗАСТОСУВАННЯ
ВДНЗ Украши „УкраТнська медична стоматологiчна академiя" м. Полтава
В представленому оглядi проведений аналiз лтературних джерел, присвячених вивченню влас-тивостей стоматологiчних композитних матерiалiв, якг вважаються новим класом для реста-врацп зубних рядiв. В оглядi наведет дат про складовi композитних матерiалiв гх фзико-мехатчт властивостi, класифтащя, переваги та недолти перед iншими матерiалами.
Ключов1 слова: стоматолопчн1 композиты! матер1али, пол1меризац1я, ф1зико-механ1чн1 властивост1, м1кронаповнення.
Публ1кац1я е фрагментом планово!' науково-дослщноТ роботи ВДНЗ Украши „УкраТнська медична стоматолопчна академ1я" „Оптим1зац1я, проф|лактика та лкування стоматолог1чних захворювань ортопедичними методами", номер держреестрацп: 0102и001303.
Стоматологiчнi композитнi матерiали з'явились на ринку бiльше 40 рош тому i Т'х вва-жають новим класом матерiалiв для реставрацп зубних рядiв [1].
Клас композицшних матерiалiв - це полке-рамiчнi матерiали, в яких метакрилатн i дiмета-крилатнi мономери полiмеризуються, формують матрицю, а частина скла або керамки виступа-ють в якост наповнювача. По iншому композити складаються з двох основних компонент: мат-рицi та наповнювача. В цьому випадку матриця формуе структурний „скелет" композицшного матерiалу, наповнювач додае своТ механiчнi властивостi [2].
Окрiм того, до складу композитного матерiа-лу можуть входити пiгменти, антиоксиданти, шп-бiтори, консерванти i антибютики [2,5 ].
Надiйне щеплення матриц i наповнювача, його частки покривають силаном-зв'язуючою ре-човиною, яка здатна полiмеризуватися разом з диметакрилатним мономером, формуючим матрицю i функцiональними групами, взаемодiючи з наповнювачем [3].
Композитний матерiал з успiхом застосову-еться в рiзних галузях стоматолопчно! практики [1, 10].
Переваги композит перед полiметакрила-том вважають Тх полiпшенi властивостi в тому чи^ i значно менша потреба тепла при полiме-ризацп, коефiцiент розширення наближений до показникiв зуба, незначна усадка при полiмери-зацп, пщвищена мiцнiсть, стiйкiсть до стирання та краща кольоростшкють. Перерахованi влас-тивост сприяють пiдвищенню адгезп вiдносно зубних тканин. Композитний матерiал повинен мати властивост близькими до властивостей твердих тканин зуба. Однак, на сьогодшшнш день самий найкращий композит далеко не ще-альний для реставрацшних матерiалiв. Вони мають значну мщнють, але до мiцностi емалi Тм ще далеко [5, 9].
Незадовтьна адгезивнiсть композитiв та Т'х мiкропросочуванiсть виготовлених з них пломб привело до створення так званих бонд-аген^в. Ненаповнена пластмаса завдяки бтьшо! теку-чостi дае змогу заповнити ТТ мiкропори, а потiм хiмiчним шляхом сполучаеться з композитом i накладаеться у другу чергу [6,7 ].
Вщносно ефективност ненаповнено! пласт-
маси юнують суперечливi думки фахiвцiв незва-жаючи на ТТ видимi переваги. Даш отриман шляхом експерименту вщносно руйнування адгезивного з'еднання композит по зон ненаповнено! пластмаси через ТТ невелику мщнють. Виявлен недолги вiдносно залишку мономеру води не-зважаючи на !Т висушування [6,8].
Випробування клейових з'еднань (термш 20 дiб) в умовах 100% вологост i термоциклювання виявило ютотне ослаблення мiцностi клейових з'еднань для вах адгезивiв, що пiддаються полн меруванню. Однiею iз причин цього недолку в одному випадку вважають адгезив, що являе собою ненаповнена пластмаса. I ще не зале-жить вщ способу полiмеризацiТ хiмiчним чи св^-ловим шляхом, а мае пщвищений коефiцiент теплового розширення, порiвняно з композитом [7,12].
За способом полiмеризацiТ композитнi мате-рiали роздiляють на прозоростi, наповненосп, консистенцп i за розмiром частинок неоргашчно наповнювача [7].
Самотвердiючi композити або за способом хiмiчного затвердження випускаються в виглядi паста-паста i порошок-рiдина, тодi як фотополн мери вмщують одну пасту або рщкий матерiал.
Одним iз недолiкiв композитних матерiалiв е Тх усадка, яка складае в середньому 3% [3, 12].
В залежност вщ способу затвердшня композиту виявлена швидкють усадки, що впливае на виникнення напруги в мiжрадикальному ланцю-жку при полiмеризацiТ. Так за даними авторiв усадка композитiв хiмiчного способу затвердшня проходить бтьш повiльно (5-7 хвилин), тодi як твердiння шщшоване галогенним свiтлом усадка проходить бтьш швидше (40 секунд) i направлена до джерела св^ла [3, 12].
Науковцями при проведены дослщжень та-кож було виявлено, що на склянш дощечцi са-мотвердiючi композити будуть скорочуватись до центру.
При внесены його в карюзну порожнину рота, незалежно вщ кiлькостi його внесення, твердшня наступае бiля краТв твердих стiнок.
Усадка фотополiмерного композиту проходить дещо по-шшому i направлена в сторону джерела свита. Тому i полiмеризацiя цiеТ групи матерiалiв проходить в 2 етапи, через стшку зуба i шляхом кiнцевоТ полiмеризацiТ [8].
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Встановлено, що чим бтьший шар фотопо-лiмеру вноситься, тим бiльша буде усадка. При твердшш проходить ущiльнення молекул мономеру з утворення полiмерноТ умочки: мiжмоле-кулярна вiдстань до полiмеризацN складае 3-4 анстреми, а пюля неТ - 1, 5,4 [9].
Усадка композитних матерiалiв проходить поетапно, в першi хвилини матерiал скорочуеть-ся на 60%, якщо всю усадку прийняти за 100 %, то через 5 хвилин вш скорочуеться ще на 15%, а залишок 25% проходять в першу добу [2,3].
Окрiм способу полiмеризацil композитнi ма-терiали роздтяються по способу наповненостi, консистенцп i розмiрами часточок неорганiчного наповнювача.
Фiзико-механiчнi показники, до яких вщно-сяться еластичнють, твердiсть, гнучкiсть, усадка, водопоглинання, термiчне розширення, абрази-внiсть, крайове прилягання, залежать вщ складу i структури композиту [4,5].
До складу рiзних композитiв входить i рiзна ктькють наповнювача, яка впливае i на мщнють матерiалу. Аналiз вмiсту ктькосп наповнювача в композитi та перевiрка Тх мiцностних параметрiв свiдчить, що чим бтьше композит, тим бтьша Тх мiцнiсть [6].
На даний час розрiзняють сильнi, середнi та слабко наповнеш композити. Сильнi вмщують бiльше 75 % за вагою неоргашчних наповнюва-чiв. До них вщносяться макрофiли, гiбриднi композити, ушверсальш гiбриднi та мiкрогiбриднi композити.
Слабко наповнеш матерiали вмiщують не менше 66 % за вагою наповнювача. Це композити еластичш, застосовуються для вiдновлення фронтальних зубiв i порожнин V класу за Блеком [7].
Середньо наповнеш композити вмщують на-повнювач вiд 66% до 75 % за вагою, вони мо-жуть бути не гомогенш мiкрофiли i гiбриднi ма-терiали групи А.
В залежностi вщ властивостей наповнювача i розмiру Тх частин, композити дiляться на макро-наповненi, мiкро наповненi i пбридш [7].
В макронаповнених композитах величина становить вщ 1 до 100 мiкрон i за вагою вмщуе 75-87%. Вони використовуються до реч^ як хiмi-чного так i свiтлового затвердiння для пломбу-вання фронтальних зубiв (5-30 мiкрон).
А iз великими частинами (10-70 мiкрон) вщ-новлюють порожнини всiх клаав за Блеком [10].
Недолiки макронаповнюючих композит по-лягають в Тх стiйкостi до вiдламування витиска-ються без дентальних вщтшш.
Поверхня пломб порохова та i погано пщда-еться полiруванню, що призводить до швидкого покриття нальоту, що в свою чергу веде до ви-никнення вторинного карiесу та змши кольору [11].
Мiкронаповненi композитнi матерiали скла-даються з колоТдного кремнезему, складають вщ 0,007 до 0,4 мiкрон вмiщують наповнювач зв.
79% вагових вщсотш. Мiкрофiльмi композити менш мiцнiшi чим макрофiли. Необхiдно вщм^и-ти, що при функцiональному навантаженш орга-нiчна смола стираеться разом iз наповнювачем, тому поверхня пломби залишаеться гладкою. Такi матерiали добре полiруються i широко використовуються для вщновлення фронтальних зубiв.
Рiзновиднiсть цих композитiв складають не-гомогенш мiкронаповнюючi матерiали, при виго-товленш яких до основноТ маси мтко дисперсного порошку додають пре полiмеризатори. При розмiрi Тх 1-3 мiкрона дозволяють зберегти ко-льорову гаму i збiльшить мiцнiсть матерiалу. То-дi як добавка частинок розмiрами 18-20 мiкрон значно збтьшуе мiцнiсть, але знижуе естетич-нють [13].
Необхiдно вiдмiтити, що висока стушня полн рування пломб мае перевагу над макрофтами.
Мiкронаповненi композити бувають свтово! i хiмiчноТ полiмеризацiТ.
Гiбриднi композити вмiщують мiкро i макро-наповнюючi частини. В якостi наповнювача ви-користовують молотий кварц, двуокись цирко-нiю, барiеве скло i iншi речовини [14].
В^зняють гiбриднi матерiали за типом А i В, унiверсальнi гiбриднi, мiкро гiбриднi i текучi.
Гiбриднi матерiали групи А вмiщують часточ-ки розмiром вiд 0,04 до 4 мiкрон.
Необхiдно вiдмiтити, що в деяких матерiалах середнiй розмiр частинок менше мiкрона i Тх ще називають мiкронаповненими гiбридами.
Композитнi матерiали групи А мають хорошi естетичш властивостi i застосовують Тх для вщновлення фронтально! групи зубiв [11].
Пбридш матерiали групи В мають часточки величиною вщ 0,04 до 50 мiкрон, до яких входить до 87,5 % наповнювача.
Основним недолгом Тх можна вважати вузь-кий дiапазон кольоровоТ гами. Тому Тх застосовують для пломбування дефек^в I i II класiв [1, 10].
Створений ушверсальний гiбридний композит випускаеться iз 10% вiдтiнками в тому чи^ вiн мiстить 7 емальових та 2 дентшних вiдтiнки. Величина часточок складае бтьш мiкрона [11, 14].
Свiтлотвердiючi мiкрогiбриднi композити, яю випускаються, на сьогоднiшнiй день е ушверса-льними, що дае Тм змогу бути застосованi для вiдновлення всiх груп зубiв. 1м властива мiц-нiсть, кольоростiйкiсть i мала абразивнiсть [5, 13].
Таким чином, проаналiзувавши лiтературнi джерела, можна зробити висновок, що стомато-лопчне матерiалознавство в напрямку розробки нових видiв матерiалiв для вiдтворення дефек^в коронковоТ частини зубiв за останш пiвстолiття зробило великий якiсний i кiлькiсний стрибок. Необхiдно вiдмiтити, що для створення констру-ктивних матерiалiв для протезування зубiв, якi б максимально задовольняли вимоги, що висува-ються до них, були запропоноваш як природы,
Том 12, Випуск 4(40) 223
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»
так i штучно створен матерiали. 7
Лiтература
1. Борисенко А.В. Композитные, пломбировочные и облицованные материалы в стоматологии : практич. пособие / А.В. Борисенко, В.П. Неспрядько. - К. : Книга плюс, 2001. - 195 с. 9.
2. Подчерняев А.И. Свойства фотополимерных материалов и их зависимость от условий отвердения / А.И.Подчерняев, Т.П.Скрипникова, В.К. Шевченко // Стоматолог. - 1998. - №1. - 10 С. 32-35.
3. Неспрядько В.П. Особливост впливу умов полiмеризацiT на властивост композитних матерiалiв / В.П.Неспрядько, ц. Л.1.Скрипник, В.К.Шевченко, А.Шодчерняев // Новини стоматологи. - 1998. - №1 (14). - С. 8-11.
4. Trushkowsky R. Maximiring of use of indirect composite restora- 12 tions / R. Trushkowsky // Dentistry today. - 1966. - P. 82-86.
5. Ремизов С.М. Определение микротвердости для сравнительной оценки зубной ткани здоровых и больных зубов человека / 13. С.М. Ремизов // Стоматология. - 1965. - №3. - С. 33-37.
6. Лагутш С.А. Порiвняльна характеристика фiзико-хiмiчних влас- 14. тивостей i кшшчних можливостей фотополiмерних матерiалiв
типу „Оксамат"/ С.А. Лагутш // Дент-Арт. - 1995. - №1. - С. 4142.
Донской Г.И. Восстановительные и пломбировочные материалы / Г.И.Донской, Ю.Н.Паламарчук, О.Н.Павлюченко. - Донецк : ООО „Лебедь", 1999. - 216 с.
Каральник Д.М. Методика клинических и физико-химических испытаний полимерных пломбировочных материалов : Авто-реф. дис...канд.мед.наук / Каральник Д.М. - М., 1967. - 16 с. Левицьк Л.П. Конструювання адгезивних протезiв з фотополн мерних композицш / Л.П. Левицьк // Дент-Арт. - 1995. - №1. -С. 43-44.
Макеева И.М. Восстановление зубов светоотверждаемыми композитными матерiалами / Макеева И.М. - М. : ОАО „Стоматология", 1997. - 71 с.
Николишин А.К. Восстановление (реставрация) и пломбирование зубов современными материалами и технологиями / Нико-лишин А.К. - Полтава, 2001. - 176 с.
Кучма А.П. О тепловом излучении фотополимерных ламп / А.П.Кучма, В.К.Шевченко // Стоматолог. - 1999. - № 5. - С. 6566.
Lang B.R. Complete denture occlusion / B.R.Lang // Dent. Clin. North. Am. - 2004. - V.48, №3. - P. 641-665. Howard Я. Activing predictable resalts with posterior inlay and onlay / Я. Howard // Dentistry today. - 1996. - P. 76-78.
Реферат
СТОМАТОЛОГИЧЕСКИЕ КОМПОЗИТНЫЕ МАТЕРИАЛЫ, ИХ СВОЙСТВА И ПРИМЕНЕНИЕ Нидзельский М.Я., Коротецкая-Зинкевич В.Л.
Ключевые слова: стоматологические композитные материалы, полимеризация, физико-механические свойства, микронаполнение.
В представленном обзоре проведен анализ литературы, посвященный изучению свойств стоматологических композитных материалов, которые являются новым классом для реставрации коронковой части зуба. В статье представлены данные о составе композитных материалов, их физико-механических свойств, классификаций. Для создания композитных материалов, которые должны максимально отвечать современным требованиям, к их составу были включены как естественные, так и искусственные материалы.
Summary
DENTAL COMPOSITE MATERIALS, THEIR PROPERTIES AND APPLICATIONS Nidzelskiy M.Ya., Korotetska-Zinkevitch V.L.
Key words: dental composite materials, polymerization, physical and mechanical properties, microfilling.
This paper presents the review of the literature devoted to the studying the properties of dental composite materials, which are a new class of restorative materials for dental crowns. The paper also throws light upon data on the composition of composite materials, their physical and mechanical properties, classifications. To work out composite materials, which will satisfy the latest requirements as to their composition both natural and artificial materials should be studied.
УДК 616.69 - 008.1 - 085.2 Саричев Я.В.
ЗВ'ЯЗОК МЕТАБОЛ1ЗМУ ТЕСТОСТЕРОНУ, ЗНИЖЕННЯ ТОЛЕРАНТОСТ1 ДО ГЛЮКОЗИ ТА РАКУ ПЕРЕДМ1ХУРОВО1 ЗАЛОЗИ
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава,
Без будь-якого перебшъшення можна стверджувати, що ожиртня е одтею з найбшъш важливих медичних проблем сучасного суспшъства. Те, що значення ожиртня не обмежуеться його нега-тивним естетичним ефектом, в{домо вже доситъ давно. В даний час не викликае сумтв1в той факт, що наявнстъ зайвог ваги тдвищуе ризик розвитку р{зних захворюванъ, насамперед серце-во-судинног системи. Кр{м того, встановлено, що ожиртня у багатъох випадках е компонентом цшог групи порушенъ, що поеднан стлътстю патогенезу { взаемно тдсилюютъ негативт ефекти один одного. Це поеднання фактор{в серцево-судинного ризику отримало назву «метабол{чного синдрому». Саме в{дмтностями в способ{ життя прийнято пояснювати {сто-тн розб{жност{ в частот1 МС у розвинених крагнах. Одним з яскравих приклад{в под{бних захворюванъ е рак передм{хуровог залози, що займае перше м{сце по розповсюдженост{ серед зло-якгсних пухлин у чолов{тв у розвинених крагнах свту. В представленш статт{ проведений огляд л1тератури {з спробою провести корелятивний анал{з м1ж виникненням раку простати та окремими компонентами метабол1чного синдрому, як дотепер е доситъ суперечливим.
Ключов1 слова: метабол1чний синдром, Ысулшорезистентнють, рак простати.
Без будь-якого перебшьшення можна ствер- ливих медичних проблем сучасного сусптьства. джувати, що ожиршня е одыею з найбтьш важ- Згщно з оцшкою Всесв^ньоТ Оргаызаци Охорони
