CC BY
14
вщ вимог стандарту. Це насшня також не потребуе до-даткового висушування, адже 0,5% вологи можна зняти у перюд тслязбиральноТ його очистки.
Встановлено, що за двофазного \ однофазного спосо-бш збирання з використанням десикаци урожайысть насшня пщвищувалася на 0,08-0,16 т/га, а його втрати зменшувалися на 0,05-0,16 т/га, поршняно з контролем. 1стотноТ рвниц1 за двофазного та однофазного способ! збирання з використання десикаци не було.
За використання десикаци насшниюв цукрових буря-юв енерпя проростання та схож1сть насшня не попршу-валися поршняно з контролем.
Пщсумовуючи отриман1 результати, можна зробити висновок, що найоптимальншим е однофазний споаб збирання з використанням х1м1чного пщсушування насш-ниюв. За двофазного способу збирання з використанням десикантш в окрем1 роки все ж таки можливе збшьшен-ня втрат насшня у перюд пщсихання насшниюв у валках. Тобто, цей споаб в окрем1 роки не забезпечуе збе-реження вирощеного насшня за його збирання.
/Нтература
1. ПзбуллЫ Н.Г. Десикант баста - на частниках цукрових буряках. / Н.Г. Пзбуллш, В.€. Козш, М.О. Пастух, Павленко Ю.£. — Пщручник Удоско-налення прийомш наанництва цукрових бурякт. К: 1ЦБ, 1999, с. 53-57.
2. Носальский В.В. Сроки уборки МС гибридов / В.В. Носальский, Л.Л. Островский, В.А. Доронин // Сахарная свекла.— 1992.—№3.— С.43-45.
3. Дороын В.А. Бюлопчш особливосп формування пбридного настня цукро-
вих 6уряк1в та способи пщвищення його врожайносп i якосп (монографт) / В.А. ДоронЫ. — К., Полтром. - 2009. — 299 с.
4. Вербицкий В.Л. Семеноводство сахарной свеклы. / В.Л. Вербицкий,
H.Г. Гизбуллин. — М.: Колос, 1982.-136 с.
5. Hülst, Н. Von and Lebtndig, К. (1959). Defoliations verfahren bei der Riibenernte. Zucker, 12. p. 3-4.
6. Furste, K., Schmidt, j. And Prockel H.G. (1983) Erreugung von Hohrucht Zuckerriibensautgut in hoher. Qualitiit durch Einsats von Composan in Kombinition mit Regdone. Institut fiir Riibenforschung Kleinwanzleben, Tagungsbericht Akademie der Landwirtschajtswissen chajten, DDR, Berlin 212, s. 53-63.
7. Медведев A.M. Анализ потерь семян сахарной свеклы при уборке семенников раздельным способом / A.M. Медведев, Е.А. Ластовенко // Технические культуры. —1987. — № 1— С. 1-2.
References
I. Hizbullin N.G. Koziy V.E. et al. (1999). Desiccant Basta - on the sugar beet testes plants. [Improving the methods of sugar beet seed production], Kyiv: ITSB, 1999. p. 53-57 (in Ukrainian).
2. Nosalsky V.V. Ostrovsky L.L. Periods of ChS hybrids harvesting. Sugar beet, 1992. No 3. p. 43-45 (in Russian).
3. Doronin V.A. (2009). Biological features of sugar beet hybrid seed formation and ways of its productivity and quality improving (monograph). Kyiv: Polyprom, 2009. p. 299 (in Ukrainian).
4. Verbitsky V.L., Gizbullin N.G. (1982). Seed production sugar beet. Moscow: Kolos, 1982. 136 p. (in Russian).
5. Hülst, H. Von and Lebtndig, K. (1959). Defoliations verfahren bei der Riibenernte. Zucker, 12. p. 3-4.
6. Furste, К., Schmidt, j. And Prockel H.G. (1983) Erreugung von Hohrucht Zuckerriibensautgut in hoher. Qualitiit durch Einsats von Composan in Kombinition mit Regdone. Institut fiir Riibenforschung Kleinwanzleben, Tagungsbericht Akademie der Landwirtschajtswissen chajten, DDR, Berlin 212, s 53-63.
7. Medvedev A.M., Lastovenko E.A. The analysis of sugar beet seed loss at testes harvest by separate way. Industrial crops, 1987. no. 1. pp. 1-2. (in Russian).
В. В. ПОЛ|щуК УДК 633.63:631.52
доктор с.-г. наук, професор кафедри садово-паркового господарства Уманського нацюнального ушверситету сад1вництва pol.val@i.ua
Л. М. Карпук
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри землеробства, агрох1мита фунтознавства Бтоцерювського нацюнального аграрного ушверситету lesya_karpu k@ u kr. net
I. M. Пушка
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри садово-паркового господарства Уманського нацюнального ушверситету сад1вництва rekun@yandex.ua
О. П. Сержук
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри генетики, селекци рослин та бютехнологи Уманського нацюнального ушверситету сад1вництва serhuk83@rambler.ru
Т. В. Пол ¡щук
кандидат с.-г. наук, старший науковий сшвробп"ник УманськоТ дослщно-селекцтноТ станцм 1нституту бюенергетичних культур i цукрових буряюв НААН mtv-1985@ukr.net
СТЕРИЛ13АЦ1Я РОСЛИННОГО МАТЕР1АЛУ БУРЯКА ЦУКРОВОГО В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ТИПУ СТЕРИЛ13АТОРА, КОНЦЕНТРАЦП I ЕКСПОЗИЦП СТЕРИЛ13АЦП IN VITRO
Анотац/'я. У статтi висв/тлено результати дослщження стосовно пщбору стерил/'затора, експозицп стерил/'зацп та //'
концентрацп у пбрид'т буряку цукрового при введенн/ в культуру in vitro.
Встановлено, що найефективн'ииою стерил1зуючою речовиною для введения м'/кроживц'т в iзольовану культуру ви-значено 0,1%-ий водний розчин дихлориду ртут/ за експозицп 15 хвилин. Вих'щ стерильних життездатних експланлв, з яких невдовз '1 розвивались рослини-регенеранти складав 96%. При цьому сл'щ зазначити, що кращим стерил '/затором виявився п'ятив'щсотковий розчин септодор-форте, для якого при збтьшенн/ експозицп стерил '&ацп з 10 до 20 хвилин отримано вих'щ стерильного материалу на piBHi 50-90%.
Ключовi слова: експланти, буряк цукровий, культура in vitro, стерил'1зац'1я, концентрац1я, експозиц1я стерил'вацп, роспини-ренеранти.
В. П. Полищук
доктор сельскохозяйственных наук, профессор кафедры садово-паркового хозяйства Уманский национальный университет садоводства Л. М. Карпук
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры земледелия, агрохимии и почвоведения Белоцерковский национальный аграрный университет И. М. Пушка
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры садово-паркового хозяйства Уманский национальный университет садоводства
0. П. Сержук
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры генетики, селекции растений и биотехнологии Уманский национальный университет садоводства Т. В. Полищук
кандидат сельскохозяйственных наук, старший научный сотрудник
Уманская опытно-селекционная станция Института биоэнергетических культур сахарной свеклы НААН СТЕРИЛИЗАЦИЯ РАСТИТЕЛЬНОГО МАТЕРИАЛА СВЕКЛЫ САХАРНОЙ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ТИПА СТЕРИЛИЗАТОРА, КОНЦЕНТРАЦИИ И ЭКСПОЗИЦИИ СТЕРИЛИЗАЦИИ IN VITRO
Аннотация. В статье изложены результаты исследования по подбору стерилизатора, экспозиции стерилизации и ее концентрации для гибридов свеклы сахарной при введении в in vitro.
Установлено, что наиболее эффективным стерилизующим веществом для введения микроживцов в изолированную культуру определено 0,1% -ный водный раствор дихлорида ртути при экспозиции 15 минут. Выход стерильных жизнеспособных эксплантов, из которых вскоре развивались растения-регенеранты, составлял 96%. При этом следует отметить, что лучшим стерилизатором оказался пятипроцентный раствор септодор-форте, для которого при увеличении экспозиции стерилизации с 10 до 20 минут получено выход стерильного материала на уровне 50-90%. Ключевые слова: экспланты, свекла сахарная, культура in vitro, стерилизация, концентрация, экспозиция стерилизации, растения-ренеранты.
V. V. Polishchuk
Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Head of Landscape Architecture Department Uman National University of Horticulture L. M. Karpuk
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor, Department of Agriculture, Soil Science and Agricultural Chemistry Bila Tserkva National Agrarian University
1. M. Pushka
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor of Landscape Architecture Department Uman National University of Horticulture O. P. Serzhuk
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor of Genetics, Plant Breeding and Biotechnology Department Uman National University of Horticulture Т. V. Polishchuk
PhD of Agricultural Sciences, Senior Research Fellow Uman Experimental breeding Station IBCaSB NAAS of Ukraine
STERILIZATION OF SUGAR BEET PLANT MATERIAL, DEPENDING ON THE TYPE OF STERILIZER, CONCENTRATION AND EXPOSURE OF STERILIZATION IN VITRO
Abstract. The thesis being presented are results of researches regarding the selection of sterilizer, exposure of sterilization and its concentration in sugar beet hybrids when injected into the culture in vitro.
The most effective sterilizing agent to enter micro engraftments in isolated culture is defined 0.1 % matched aqueous solution of dichloride mercury exposure for 15 minutes is established.
The exit of sterile viable explants from which soon evolved the plants-regenerates is amounted up to 96%.
It should be noted that the best sterilizer was the five percent solution of Septodor-forte, for which the increasing of exposure
the sterilization from 10 to 20 minutes is obtained the exit of sterile material at 50-90% level.
Keywords: explants, sugar beet, culture in vitro, sterilization, concentration, exposure of sterilization, plants-regenerates.
Постановка проблеми. Стерил1зацт належить до найважливших компоненте технологи розмноження in vitro. На noeepxHi вегетуючоТ рослини i м частин, листюв, бруньок, npopocTKiB та ¡нших джерел експлантш знаходиться велика кшьюсть р^номаштних мкроорга-Hi3MiB. L4i мкрооргашзми здатш рости i розмножуватись на живильному середовищк Не менше значения мае стерильшсть власне живильного середовища, а також стерил1зац1я примщення, посуду, ¡нструменлв та допо-мшних матер1алш [1, 2]. Для забезпечення цих умов вимитий посуд загортали у фольгу, а також ¡нструменти, nanip, вату та muii допомшш матерели стерил1зували
сухим жаром у сушильнш шаф1 при температур! 160°С впродовж двох годин. Живильш середовища стерил1зу-вали в автоклав! при температур! 120°С \ тиску близько одшеТ атмосфери протягом 20 хв.
Анал1з останшх дослщжень та публшацш. У прочее! свого росту ! розвитку гриби \ бактери не ттьки поглинають поживш речовини живильного середовища, а також гальмують ростов! процеси в експлантах \ в наступному, якщо рослина не загинула, ва бюлопчш процеси рослини. Тому вщ якосп стерил!заци залежить устх подалыиого культивування [3].
На думку Н.Р. Фоменка, розв'язуючи питания вибору
технолог^' стерил1заци i власне стерил1затора, намагаю-ться звшьнити поверхню рослинного матер1алу вщ будь-яких м1кроорган1зм1в, мш1м1зуючи небезпеку пошкоджен-ня експлантш стерил1затором, до складу кожного з яких входять досить токсичж речовини [4].
Отримання асептичних проростюв цукрових буряюв для наступного введения 'ix in vitro ускладнюеться тим, що насшня сформоване в польових умовах, мае високу контам1н1рованн1сть, зумовлену характерною будовою поверхн1 насшня. Справа в тому, що оплодень насшня цукрових буряюв мае сильно розвинеж зовжшж парен-xiMHi тканини, на яких у передзбиральний перюд накопи-чуеться велика кшьюсть р1зних бактер1альних, вфусних ¡грибних ¡нфекцш [5], яю досить важко видалити, не пошкодивши насшня.
Внаслщок усвщомлення значения стерил1заци, як одного з найвщповщальжших етатв мкроклонального розмноження, нами було поставлено завдання з'ясувати особливосп застосування загальновживаних i нових сте-рил1затор1в та тд1брати оптимальж режими для ефек-тивноТ стерил1заци проростк1в буряку цукрового, а також з'ясувати оптимальж умови для введения i прол1фераци стерильних генотитв in vitro з наступним ¡ндукуванням морфогенезу.
Мета дослщжень. Пщ1брати ефективний стерил1за-тор, концентрации та експозиц1ю стерил1заци для введения в культуру in vitro експлантш пбридш буряку цукрового.
Методика дослщження. За експланти використову-вали двотижнев1 проростки, зр1зан1 з пророщеного
насшня. Для зр1зу рослинного матер1алу користувалися пропареними при 180-200°С ¡нструментами — х1рург1чним скальпелем \ пшцетом.
Перед стерил1зац1ею експлант1в проводили промиван-ня рослинного матер1алу стерильною водою 15-20 хви-лин, щоб з поверхш проростка змити грибково-бактер1-альш ¡нфекцИ'. Стерил1зований матер1ал у ламшар-бока вводили на краще за рекогносцирувальними дослщжен-нями без гормональне середовище за прописом Гамборга \ Евелега (В5) [6].
Саме тому лише теля отримання проростюв з не-стерил1зованого нас1ння вищезгаданими розробленими нами методами [7, 8] ми виконували стерил1зац1ю проростюв, в1дносно гладенька поверхня яких сприяла видаленню поверхневоТ ¡нфекци.
В якост1 стерил1затор1в використовували хлорамш, дихлорид ртут1 (сулему) та септодор-форте з р1зною концентрац1ею робочого розчину. Кшьюсть висадженого матер1алу становила 100 штук для вах вид1в стерил1зацИ'. Решту ман1пуляц1й з рослинним матер1алом виконували за загальновживаними методиками [8, 9].
Основш результати дослщження. Досгпдженнями встановлено, що при експозицИ' стерил1зацИ' до одже! хвилини вих1д стерильних живц1в не перевищував нуля. При збшьшенш експозицИ' в1д одн1еТ до десяти хвилин майже на одному ршж були стерил1затори дихлорид ртут1 0,05% \ септодор-форте, вихщ стерильних — життездатних експлант1в становив близько 50-58%, а стерил1зацт рослинного матер1алу хлорамшом давала найменший вих1д живц1в - вщ 10 до 49% (табл. 1).
Таблиця 1
Ефектившстьстерил1зац||рослинногоматер1алу в залежноспвщ типу стерил1затора, концентрацИ i
експозицм, (2008-2011 pp.)
Стерил1затор Концентращя стерил¡затора, % Експозищя стерил ¡за цм, хв. Вихщ нешфжованих життездатних експлант!в, % Кшьшсть експлантв з некрозом, %
10 10 -
5 15 14 -
20 16 4
10 10 14 -
Хлорам1н 15 18 -
20 20 6
15 10 49 -
15 78 6
20 36 14
10 12 -
0,01 15 19 -
20 13 7
Дихлоридртут1 (сулема) 10 58 -
0,05 15 66 4
20 4 9
10 54 -
0,1 15 96 4
20 82 2
10 50 -
1,25 15 78 4
20 90 8
10 35 3
Септодор-форте 2,5 15 77 8
20 81 6
10 10 66
5 15 12 80
20 17 91
Рис. 1. Розвиток рослин-регенерантв ¡з стерильних життездатних експлантв
Найефектившшою стерил1зуючою речовиною для введения м1кроживцш в ¡зольовану культуру визначено 0,1%-ий водний розчин дихлориду ртул за експозицп 15 хвилин. Вихщ стерильних — життездатних експлантш, з яких невдовз1 розвивались рослини-регенеранти у цьому вар1ант1 дослщу в середньому складав 96% (рис. 1).
При збшьшенш експозицп стерил1зацп вихщ стерильних експлантш досягав 100%, однак вони були не-життездатними (рис. 2).
Слщ також зазначити, щодобр1 результати булозафк-совано в стерил1затора хлорамш при 15% концентрацп та встановлено, що за експозицп 15 хвилин вихщ стерильних життездатних експлантш становив 78%. Також вщмнено, що при збшьшенш експозицп до 20 хвилин, як \ у вар1ан-т1 з сулемою, тканини рослин не витримували наванта-ження \ гинули, а вихщ життездатних експлантш становив 36 %.
Ефективним стерил1затором виявився п'ятивщсотко-вий розчин септодор-форте, для якого при збшьшенш експозицп стерилгёацп з 10 до 20 хвилин отримано вихщ стерильного матер1алу на ршш 50-90%.
Некроз рослин-регенерантш (рис. 3), що розвива-лися з експлантш з прихованою ¡нфекц1ею та/або з фЫолопчними порушеннями вщ токсично! дп стерил1за-тора, виявлено в уах вар1антах досл1джень, однак най-б1льшу к1льк1сть загиблих в1д некрозу рослин (рис. 4) встановлено для стерил1затора хлорамш 15% при експозицп 20 хвилин.
Висновки. У результат! дослщжень встановлено, що
Рис. 3. Початок некрозу рослин-регенерант1в
Рис. 2. Стерильш нежиттездатн1 експланти
найефектившшим стерил1затором проростк1в нас1ння цукрових бурякш е 0,1% розчин сулеми при експозицп стерил1зацп 20 хвилин - 96% стерильного матер1алу.
Стерил1затор септодор-форте 5% за аналопчио! експозицИ' забезпечив вихщ стерильних живц1в на piBHi 90%, однак спостер1галося певне збшьшення некрозу живц1в — 8%, поршняно з попередн1м вар1антом на piBHi 4%.
Зб1льшення експозицИ' стерил1зацп б1льш як 20 хвилин забезпечувало вихщ стерильного матер1алу до 100 в1дсотк1в, однак рослини виявилися нежиттездатними.
Намагання встановити залежн1сть якост1 стерил1зацп в1д генотипу не дали оч1куваного спектру. Можна припустити, що в1дсутн1сть великих розб1жностей у виход1 стерильних життездатних експлантш (вщхилення не перевищували 3,2-5,5%) зумовлено генотипною близьюстю вивчених матер1алш, адже yci вивчен1 в досл1д1 л1нИ' мали сп1льного родоначальника, а О-типи були ix аналогами.
/Итература
1. Муаенко М.М. Бютехнолопя рослин: навч. noci6. [для студ. вищ. навч. закл.] /М.М. MycieHKO, О.О. Панюта. — К.: ВПЦ КиТвський ун1верситет, 2005. — 114 с.
2. Kyte L. Plants from test tubes: an introduction to micropropagation / LydianeKyte, John G. Kleyn. — Portland: Timber Press, 1996. — 240 p.
3. Krens F.A. The role of explant source and culture conditions on callus induction and shoot regeneration in sugar beet (Beta vulgaris L.) / F.A.Krens, D. Jamar // Journal of Plant Physiology - 1989. - Vol. 134, № 6. - P. 651-655.
4. Фоменко H.P. Эффективность влияния дезинфицирующих препаратов на
Рис. 4. Загибл1 Bifl некрозу рослини-регенеранти
семена сахарной свеклы при введении в культуру in vitro / Н.Р. Фоменко // Достижения молодых ученых — будущее в развитии АПК: Матер, межрегиональной научно-практической конф. молодых ученых. — Воронеж: ФГОУВ-ПОВГАУ, 2007. - Ч. 1. - С. 287-290.
5. Мишуткина Я.В. Создание трансгенных растений сахарной свеклы, экс-прессирующих ген bar / Я.В. Мишуткина, A.M. Камионская, К.Г. Скрябин // Прикладная биохимия и микробиология. — 2010. — Т. 46, № 1. — С. 89-95.
6. Gamborg O.L. Culture methods and detection of glucanases in suspension cultures of wheat and barley / O.L.Gamborg, D.E. Eveleigh // Canadian journal of biochemistry. - 1968. - Vol. 46 № 5. - P. 417-421.
7.Патент на корисну модель № 75967. Cnoci6 прискореного розмноження спйких до UBiTyniHOCTi ЧС-форм цукрових буряюв з використанням технолопй in vitro// Заявка № и 2012 04341 подана 29.07.2011; зареестрована у Державному peecTpi патент!в УкраТни на корисн1 модел1 06.04.2012 / В.В. Пол1щук, В.А. ДоронЫ, А.О. Яценко, A.I. Опалко, Д.М. Адаменко, М.М. Ненька, О.В. Ненька, В.М. Майборода, I.B. Ковальчук, Л.М. Карпук — 2012. - Бюл. № 24. - 4 с.
8. Пол ¡щук В. В. Удосконалення метода мкрокпонального розмноження ку-курудзи / В. В. Пол ¡щук, I.B. Ковальчук, Д.М. Адаменко та ¡н. // 36. наук, праць Уманського НУС. — Вип. 75. — 2011. — С. 139-149.
9. Бутенко Р. Г. Биология клеток высших растений in vitro и биотехнологии на их основе: Учеб.пособие / Р.Г. Бутенко. — М.: ФБК-Пресс, 1999. — 160 с.
10. Бутенко Р.Г. Культуры изолированных тканей и физиология морфогенеза растений / Р.Г. Бутенко. — М.: Наука, 1964. — 272 с.
References
1. Musienko М.М., Panyuta А.А. (2005). Plant Biotechnology: teach, guidance [for students. HS. teach, bookmark]. Kyiv: VPC Kyiv University, 2005. 114 p.
(in Ukrainian).
2. Kyte L. Kleyn J. G. (1996). Plants from test tubes: an introduction to micropropagation. Portland: Timber Press, 1996. 240 p.
3. Krens F.A., Jamar D. The role of explant source and culture conditions on callus induction and shoot regeneration in sugarbeet (Beta vulgaris L.). Journal of Plant Physiology , 1989. vol. 134, no 6. 651-655 pp.
4. Fomenko N.R. Efficacy of disinfectants on sugar beet seed, when introduced into the culture in vitro. Achievements of young scientists - the future in the development of agriculture: mater, of Interregional Scientific and Practical Conference. Young Scientists. Voronezh: FGOUVPOVGAU, 2007. Part 1. 287290 pp. (in Russian).
5. Mishutkina Y.V., Kamionskii A.M., Scriabin K.G. Creation of sugar beet transgenic plants expressing the gene bar. Applied Biochemistry and Microbiology, 2010. V. 46, no 1. 89-95 pp. (in Russian).
6. Gamborg O.L., Eveleigh D.E. Culture methods and detection of glucanases in suspension cultures of wheat and barley. Canadian journal of biochemistry, 1968. Vol. 46. no 5. 417-421 pp.
7. V.V. Polishchuk, V.A. Doronin, A. A. Yatsenko, A.I. Opalko, D.M. Adam en ko, N.M. Nen'ka, O.V. Nen'ka, V.M. Majboroda, I.V. Kovalchuk, L.M. Karpuk. (2012). Patent for utility model № 75967. Method of accelerated breeding of sugar beet ChS resistant forms to flowering with using in vitro technology. Application № u 2012 04341 filed 07/29/2011; registered in the State Register of patents of Ukraine for utility models 06.04.2012. Bull, no 24. 4 p. (in Ukrainian).
8. Polishchuk V.V. Kovalchuk I.V., Adamenko D.M. et al. Improved methods of corn microclonal breeding. Coll. Science. Uman works Nous. Vol. 75, 2011. 139-149 pp. (in Ukrainian).
9. Butenko R.G. (1999). Higher plant cell biology in vitro and biotechnology based on them: Proc. Benefit. Moscow: FBK-Press. 160 p. (in Russian).
10. Butenko R.G. (1964). Culture of isolated tissues and physiology of plant morphogenesis. Moscow: Science. 272 p. (in Russian).
6-7 жовтня 201S року
Науково-практичний семшар ¡з сад1вництва: фермерське господарство игадз»
6-7 жовтня 2G15 р. вщбувся виТаний науково-практичний семшар адмшютрацП i сп1вроб1тник1в Уманського НУС у cafliBHMHi господарства ВЫницькоТ, Черн1вецько'( та ТерноптьськоТ областей.
У насичен1й nporpaiwi семшару - оргаызований першим проректором Уманського НУС, доцентом 1ваном Мостов'яком в1аит до найбтьшого в Терноптьсьшй обласл фермерського господарства «Гада», а кер1вником якого, Героем УкраТни Петром Гадаом, Уманський НУС пщтримуелсну! пл1днусп1впрацю.
Учасники семшару мали можливють оглянути високоштенсивьн насадження яблун1, rpyiui, сливи та малини. Блиэько 600 га карликового саду закладено протягом трьох роив, створено плодовий роэсадник саджанц1в ябпун1 для розширення насадженьц1е( культур и в господарств1 та реал1эацисадивнога матер1алу.
Про iCTopiio створення у 2011 р. господарства i йога становления poanoBia Петро Гада. Заслужений прац1вник сшьського господарства УкраТни, Петро 1ванович е головою спостережноТ ради товариства «Бучачагрохл1бпром», головою ради обласного об'еднання «Терноптьська обласна рада стьськогосподарських пщприемств» та заступником галови Афарнога союзу УкраТни. Петро Гадэ у 1980-х роках працював у Бучацькому радгаст-техн1кум1, з 1995 р. -приватнии пщприсмець, аа2001 р.-директор ВАТ «Бучацький комб(натхл|бопродуклв».
Нин1 TOB «Бучачагрохл1бпром»орендуе блиэько 25 тисяч гектар1в аемл1 у трьох районах ТерноптьськоТ обласп.де
вирощуютьэернов1, ол1йн1 ¡техн1чн1 культури э валовим эбором блиэько 80 тис. тонн. Серед основнихнапрям1вд1яльност1
ЭОН1 . ¡и.н
послуги ai эберГгання зерна.
- виробництво i peaniaauifl базового та сертиф1 кованого насЫня, племЫна робота эроэведення свиней та велико! рогато! худоби, вирощунання та переробка аернових i технтних культур, peaniaaqiH круп, борошна пшеничного й житнього, oniT,
Вичерпну ¡нформац1ю щодо структури фермерського сад1вничого господарства та орган1зац1ю виробничога процесу, перспективи подальшога роэвитку i Тх peanisaqira надав виконавчий директор ФГ «Гадэ» Тарас Мельник, вилускн и к факультету плодоовоч1вництва, еколопТта аахисту рослин УНУС. Висока врожаинють сад1в та конкурентоспроможн1сть продукцИ на в1тчианяному I саговому ринках аабеапечуються використанням оздоровленого садивного матер1алу, ефективнихсорт1в ллодових1 япдних культур cbItoboT сел екцИ\ крапли иного зрошення та угримання саду на шпалерах. Р1эноман1тний сортовий склад пррдукцШ нараховуе бтьше сорока традицшних i нових сорпв та клон1в яблун1. Ор1ентуючись на ринок Сходу, в господарств! эапроваджують виробництво сорт1в яблук1э м'якушем червоного забарвлення.
Налагоджен1 канали эбуту дають можлив1сть в1двантажувати продукц1ю прямо э поля на в1тчиэняний ринок, эбер1гаючи плоди у побудованому в 2013 р. фруктосховищ1 на дв1 тисяч1 тонн. Роэпочато також буд1вництво сучасного лопстичного центру ia сортувапьною л1н1сю та холодильними камерами на 20 тисяч тонн ¡а регульованим гаэовим серодовищем, атакож-цехидляааморожування, виробництва соку прямого в¡джиму, джему, сидру, сухофрукт1втаяблучнихч1лав варт1стюбшя 10 млн. евро.
Як эаэначив Петро Гадэ, ¡де! та ¡нновац1Т 3i створення такого масштабного комплексу вже э наступного року забеэпечать вих1д на европейсьи ринки та pier обсяпв постачання продукту по Mipi вступу молодих caflia у плодоношения. Протягом останн1х трьох роив господарство посадило сади яблун1, груш1 i сливи площею 600 га. 160 га насаджень закладено ¡талшськими саджанцями ф1рми «Vitafiuit», зокрема 10 га груш1 сорту Конференц1я, 5 га слив сорту Стенлей та 145 га двор1чними саджанцями яблуж copTia Голден Дел ¡шее та Гала.
3i вступом молодого саду в плодоношения плануеться збирання 40-50 тис. тонн фрукта. Э 2016 р. планують роапочати експорт яблук в краТни БалтШ i Ф1нлянд1ю, эабеэпечуючи вщповщну яксть та пакуванняэг1дноэевропейськими стандартами.
3i створенням кооперативу «Бучацький екопродукт» ¡э сад1вництва та яг1дництва площ1 caflia поступового эб1льшуватимуть до2500 гектар1в. Селянам реал1зовуватимуть за 40% BapTOCTi саджанц1 плодових та ягщних культур ¡э наступним в1дшкодуванням решти вартост1 продукц1ею, вирощеною на власних пайових чи присадибних земельних д1лянках. П1длриемствоскуповуватиме мдля переробки, аабвапечуючи член1в кооперативу консультац1иними послугами ¡азакладаннятадоглядуаа насадженнями,
У ход1 сем1нару було обговорено проблеми сад1вництва в Укра'1'Hi та шляхи полтшення п1дготовки фах1вц1в-сад1вник1в в Уманському нацюнальному ун1верситет1 сад1вництва. Поруч ia знаниям основ сад1вничо1 науки, в1дкрит1стю до Ыэнання нового та бажанням працювати й роэвиватися, фах1вець високого р1вня, перш за все, -вщмжний орган1эатор, якии здатний ефективно керувати спец1ал1стами i вир1шувати виробнич1 эавдання. Досягаеться це високою самов1ддачею, в1дпов|дальн1стю та любов'ю до обрано'1справи.
На аавершення aycTpini Тарас Мельник в1д ¡мен1 молодих cneuianiCTia господарства, випускник1вУманського нац1онального ун1верситетусад1вництва, лодякував ректору, професору Олен1 Непочатенко, першому проректору, доценту 1вану Мостов'яку, декану фа^льтету плодоовоч1вництва, еколопТта аахисту рослин, доценту Серию Щетин!, эавщувачу кафедри плод1вництва i виноградарства, професору Олександру Мельнику i викладачам ун1верситету за яюсну п1дготовку, мудр1 поради та пщтримку на шляху профеайнога становления.
Ректор Олена Непочатенко та перший проректор 1ван Мостов'як вручили подяки Петру Гадзу i Тарасу Мельнику за вклад у розвиток в1тчизняного сад1вництва i плщну сп1нпрацю а уи1верситетом, побажали процв1таиия аапочаткованоТ на Терноп1льщин1 сад1виичоТ справи енропейського р1вия. Г як аааначив Олександр Мельник, прорив у сад1вництв1 нер1дко зд1йснюють закохан1 у власну справу аматори, озброен1 перспективними ¡деями та переповнен1 ршучосл у пошуку шлях!в вт1лення цих 1дей у життя, саме такою особислстю е Герой УкраТни Петро Гадэ.
Уманський НУС висловлюе слова щироТ вдячносгп Петру 1вановичу Гадзу за запрошення в1дв|дати устшне сад1вниче господарство та можлив1стьближче ознайомитисяу рамках науково-практичнога сем1нару а передовими технолопями сучасного господарювання.
