CC BY
22
ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ
Вштор КАВЕЦЬКИЙ
СТАВЛЕННЯ УЧН1В ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х ШК1Л ДО СВ1ТУ ПРОФЕС1Й В УМОВАХ РИНКУ ПРАЦ1
Стаття присвячена проблемI досл1дження ставлення школяргв до ргзних профеай. Проанал1зовано престижнг I непрестижнг професИ з точки зору учнгв ргзних в1кових категорт в1дпов1дно до м1сця .хнього проживання.
Поступальний розвиток Укра!ни в умовах глобатзацп сустльства, пере форматування свггово! економши потребують системних змiн в усiх галузях. Особливо! значущост набувае потреба в шдготовщ висококвалiфiкованих фахiвцiв, якi забезпечать конкурентоспроможшсть кра!ни на свiтових ринках. Основи тдготовки професiонала закладаються в загальноосв^нш школi. Особливий акцент необидно зробити на забезпечення високого рiвня готовносп школяра до адекватного, свiдомого вибору професи. Тому метою статтi е аналiз позицiй школярiв з питань професшного самовизначення.
С. Клiмов, розглядаючи сутнiсть професiйного самовизначення школярiв, акцентував увагу на побудовi учнями образiв свого бажаного майбутнього, результатiв (мети) у сво!й свiдомостi, на особливостях саморегуляцп, оволодiннi засобами, особливостях самоусвщомлення, сво!х особистих якостях i свого мюця в системi дiлових мiжлюдських стосункiв [ 3, 27].
А. Черневська видшяе п'ять основних параметрiв готовностi до вибору професп (в 11 визначеннi — професшно! зршосп):
1) автономнiсть;
2) iнформованiсть про свгг професiй i вмiння зютавляти iнформацiю зi сво!ми особливостями;
3) умшня приймати рiшення;
4) умiння планувати свое професшне життя;
5) емоцшне включення в ситуацiю рiшення [5, 12].
Результатом професшного самовизначення школяра (як його самостшно! дiяльностi) е його особистий професшний життевий план, або, як зазначае С. Ктмов, план професшного «старту» i подальшi за ним кроки [3, 28] . В основi такого плану лежить гармоншне поеднання трьох складових так звано! «формули вибору професи»:
1) «хочу» (iнтереси, нахили);
2) «можу» (здiбностi, стан здоров'я);
3) «треба» (свгг професiй, потреба сустльства в кадрах).
Пщготовка до вибору професп стосовно першо! частини «формули» (хочу) полягае у формуванш щншсних орiентацiй, мотивiв, iнтересiв та шших якостей i установок особистостi, що характеризують !! ставлення до тих чи шших вцщв дiяльностi. Вказаш якостi i установки називають професшною спрямованiстю [1, 21].
Спрямованiсть кватфшуеться з точки зору рiвня цшностей орiентацi!. Видiляють три типи спрямованосп:
1) особистiсть внутрiшньо, структуровано зорiентована на цiнностi;
2) особистiсть формально, зовшшньо зорiентована на цiнностi на рiвнi уявлень, знань;
3) особистють дезорiентована стосовно цiнностей [2, 42].
Така квалiфiкацiя використовуеться як критерш для оцiнки i готовностi до вибору фаху. Деяю оптанти внутршньо, структурно зорiентованi на певнi щнносп, зустрiчаеться категорiя випускникiв шкiл, яю зовнiшньо зорiентованi на тi чи iншi професi!. Такi учнi мають певнi знання i уявлення про професи, але не мають ще необхщно! готовностi, установки як фактора,
що керуе 1хньою дiяльнiстю. Певна група учнiв дезорieнтована в професшних цiнностях. Вони, як правило, визначають для себе професiю або всупереч штересом суспiльства, або ж переодшивши чи, навпаки, недооцiнивши себе.
Спрямовашсть проявляеться у формах спонукань (бажань, потягiв або прагнень). Вищою формою спонукань е переконання. У продеа формування i розвитку особистосп спонукання стають стiйкiшими, узагальнюються, усвщомлюються, набувають оцiночного характеру. 1снують
два види оцiнок: емоцiйно-чутливi (позитивнi i негативнi оцiнки) i рацiональнi [2, 43].
Становлення професшно! спрямованост передбачае, насамперед, формування стшких iнтересiв. Професiйнi iнгереси вираженi в усвщомленш значущост професй i й емоцiйнiй привабливост для людини. Вш може виражатися i як прояв зацiкавленостi у творчiй складовiй професй, в перспективах, що виражаються в саморозвитку, в пiдвищеннi рiвня свое! освiти чи квалiфiкацil. Професiйнi штереси подiляють на: 1) безпосереднi професшш iнтереси:
• професiйно-специфiчний iнгерес Интерес до предметiв, процесiв та результата прадi);
• загально-професiйний iнтерес (штерес до найзагальнiших, широкодоступних для сприйняття якостей професй);
1) опосередкованi професшш штереси:
• професшно-шзнавальний iнтерес (штерес до шзнання певних природних, техшчних, гуманiтарних та iн. продесiв та явищ);
• штерес до самовиховання (прагнення до духовного збагачення i формування суб'ективно дiнних якостей особистосп);
• iнтерес супутнiх можливостей ( прагнення задовольнити за допомогою професй певш духовнi i жиггево-побутовi запити, потреби):
• невизначеш iнтереси ( неусвщомлеш емодiйнi потяги до певно! професй);
• престижний iнтерес (прагнення вибирати професй, що найбiльше цiнуються в суспiльствi [6, 19-27].
Формування стшких професшних штерешв у школярiв — де першочергове завдання професшно1 орiентадil. Необхiдно враховувати всi чинники, що впливають на дей продес. Одним з головних е вплив на формування штересу до •па чи шшо1 професй в оптанта, И престижшсть у суспiльствi.
Проблемою вивчення престижностi тих чи шших професiй на рiзних суспшьно-економiчних етапах займалися чимало дослiдникiв: А.Голомшток, е. Павлютенков, В. ендальдев, Х. Т^ма, Г.Чередниченко, В.Шубкiн, В. Ярошенко та iн. Пiд престижнiстю професй бшьшють науковдiв розумiють одiнку того чи шшого виду професшно1 дiяльностi суспiльством, содiальною групою чи окремою особистютю.
Престижнiсть професiй формуеться, насамперед, тд впливом содiально-економiчних факторiв. Умовами, що впливають на престижшсть професй, е: стушнь техшчно1 оснащеностi прад^ И санiтарно-гiгiенiчнi умови, матерiальне забезпечення, штелектуальний змiст, перспективнiсть для шдвищення освiти, культури, квалiфiкадil прадiвника. Престижшсть визначаеться не тшьки змiстом прад^ а й И умовами. Зокрема, шкщливють, небезпечнiсть, одноманiтнiсть i монотоншсть прадi багатьма людьми сприймаеться негативно. До об'ективних факторiв вiдносять значущють професil для суспiльства, характер працi кожного виду дiяльностi. До суб'ективних: вiдмiнностi в одiнках видiв дiяльностi, обумовленi iндивiдуальними здiбностями, знаннями, штересами, життевими планами [2, 46]. Зазначимо, що ниш в суспiльствi переважае суб'ективна одiнка тих чи шших професш, яка далеко не завжди враховуе об'ективнi параметри кожно1 з них. Суттевий вплив на де здшснили засоби масово1 iнформадil, що досить тендендшно представляють рiзнi види професшно1 дiяльностi. Суб'ективнi одiнки престижу професш не е випадковими. 1х слщ розглядати як перетворене вщображення дiйсних зв'язкiв, що мають мюде в суспiльствi. Суб'ективнi одiнки включають низку елеменпв, що базуються на рiзних критерiях i багато з яких можна виразити лише в показниках суб'ективного ставлення. Наприклад, неможливо судити про стушнь задоволення потреб людини, оперуючи лише певною кшьюстю матерiальних благ, оскiльки продес формування потреб у рiзних содiальних, професшних i вiкових групах мае свою спедифшу.
Ставлення до рiзних професiй у людини формуеться ще задовго до того, як вона вступае у спшкування з представниками певного фаху. Завдяки шформадп, яку людина отримуе в процесi соцiалiзацil на стади навчання, але ще до того, як перед нею постае питання про вибiр професи, вона вже певною мiрою зорiентована, як одiнювати те чи шше заняття, той чи шший трудовий шлях. Стiйкiсть цiеl шформадп зумовлюе певну повторюванiсть одшок професiй, типiв поведiнки для представниюв певного содiального класу. Зрозумiло, що не слщ iгнорувати роль власно1 системи дiнностей, ставлень, одiнок конкретною особистютю того чи iншого фаху. Однак характер знань, поеднання власного i чужого досвiду в одному й тому ж вщ у представниюв одного й того ж соцiального прошарку приблизно аналогiчнi. Тому вивчення, одшочне ставлення, сприймання рiзних професiй школярами певного вiкового перюду допоможе ефективнiше побудувати структуру професшно1 орiентадil.
З метою вивчення престижносп професiй серед школярiв було дослщжено позидп учнiв 5, 7, 9 та 11 клашв. Усього дослщженням було охоплено 2009 учнiв.
Проанатзуемо ставлення п'ятикласникiв до рiзних професш (див. табл.). Найпрестижнiшими, на 1хню думку, е професи юриста (25,2%), лшаря (24,3%), вчителя (16,7%). Називаючи професи лшаря i вчителя, учш обгрунтовували свою вiдповiдь тим, що цi професи е найпотрiбнiшi. На дьому вшовому етапi зафiксована ч^ка рiзнидя у думках школярiв вщповщно до статi: хлопдi набагато часпше називають спортсменiв (насамперед, вони мають на увазi футболiстiв), мiлiдiонерiв, пол^июв серед престижних, а дiвчата — лiкарiв, учителiв, дизайнерiв, а також представниюв професiй культурно-мистедького спрямування.
Оцгнка престижностг професШ учнями загальноосвгтшх шкы ( в %)
Критери V класи VII класи IX класи XI класи
к-сть учнiв ранг к-сть учшв ранг к-сть учшв ранг к-сть учшв ранг
Будiвельник 9,9 4 3 10 2,6 12 0,7 12
Юрист 25,2 1 29,6 1 36,6 1 28,9 1
Пiдприемедь 6,2 6 9,6 4 13,6 4 15,5 4
Керiвник 0,9 12 4,4 8 5,2 9 1,5 11
Лiкар 24,3 2 10,4 3 19,8 3 21,5 2
Програмют 3,5 9 6,7 5 11,9 5 12,6 6
Спортсмен 9,9 4 3 10 1,7 13 1,5 11
Економiст 0,9 12 4,4 8 27,2 2 15,5 4
Слюсар - мехашк 0,9 12 2,2 11 3,4 11 2,2 10
Перекладач 2,6 10 5,2 7 11,1 6 14,8 5
Банкiр 1,8 11 5,9 6 6 8 17 3
Кухар 1,8 11 - - 1,7 13 1,5 11
Полiтик 4,4 8 12,6 2 7,7 7 5,2 8
Архтектор - - 1,5 12 2,6 12 0,7 12
Викладач 1,8 11 0,7 13 1,7 13 0,7 12
Журналiст 0,9 12 1,5 12 4,3 10 2,2 10
Психолог - - - - 5,2 9 3,7 9
Вчитель 16,7 3 4,4 8 3,4 11 5,2 8
Менеджер 0,9 12 1,5 12 13,6 4 8,9 7
Дизайнер 7 5 3,7 9 11,9 5 3,7 9
Дипломат - - 0,7 13 1,7 13 1,5 11
Актор 1,8 11 4,4 8 1,7 13 0,7 12
Маркетолог - - - - 1,7 13 1,5 11
Тандюрист 1,8 11 1,5 12 - - 0,7 12
Перукар 1,8 11 5,2 7 2,6 12 1,5 11
Спецiалiст туристично1 сфери - - 2,2 11 3,4 11 - -
Сшвак 5,3 7 3,7 9 1,7 13 - -
Мiлiдiонер 6,2 6 0,7 13 1,7 13 - -
Модель - - 1,5 12 1,7 13 - -
Модельер - - 0,7 13 4,3 10 - -
Столяр - - 0,7 13 3,4 11 - -
Не знають 6,2 - 5,2 - 4,3 - 3 -
Водночас вони яскраво змальовують причини престижности слава, популярнють та ш. романтичнi принади. Мiськi п'ятикласники набагато частше за сво!х сшьських однолiткiв серед престижних називають юридичш спецiальностi.
Семикласники так, як i п'ятикласники, зрештою, як i учш всiх iнших вiкових категорiй, найпрестижшшими вважають спецiальностi юридично! сфери (29,6%). Так само високо вони ощнили i фах лiкаря. Водночас, порiвняно з думками п'ятикласникiв, зростае рейтинг шдприемщв i програмiстiв та вщходять на другий план спецiальностi спортивно! та педагопчно! галузi. Коефiцiент рангово! кореляцi! мiж вiдповiдями учнiв п'ятих та сьомих клашв — 0,91. Особливють оцiнки професiй семикласниками полягае в тому, що вони високе мюце вiдвели полiтикам. Стосовно останшх у багатьох школярiв склалася дещо хибна думка, оскiльки, правильно вщзначаючи !хне високе матерiальне забезпечення, учш стверджують, що т «нiчого не роблять». Хлопцi семикласники частiше за дiвчат високо оцiнюють пiдприемцiв, пол^июв, а останнi — лiкарiв, економюпв, перекладачiв. Загострене уявлення про щннють зовнiшньо! краси у дiвчаток зумовлюе !хню високу оцiнку вiдповiдних професш: перукаря, вiзажиста та iн. Мюью семикласники частiше за сiльських однол^юв серед престижних називають професiю програмюта, натомiсть останнi — лiкаря.
Анатз думок дев'ятикласникiв показав, що серед найпрестижшших, на !хню думку, професш чшьш мiсця продовжують посiдати спещальносп юридично! та медично! галузей. Коефщент рангово! кореляцi! мiж вiдповiдями учшв сьомих та дев'ятих класiв — 0,92. Водночас суттево зростае ощнка економiчно! сфери: з 0,9% у 5 кл. i 4,4% у 7 кл. до 27,2% у 9 кл. Також значно зростае рейтинг менеджерiв i дизайнерiв. Дев'ятикласнищ, як i семикласницi, вище, шж хлопцi однолiтки, оцiнюють професi! лшаря, перекладача, дизайнера. До зазначеного перелшу на цьому вiковому етапi ще додаються професi! психолога i модельера. Як i мiськi семикласники, !хш вiзавi з 9 класу частше за сiльських однолiткiв серед престижних називають спещальносп, пов'язанi з програмуванням на комп'ютерi, а також професп дизайнера, пiдприемця, перекладача. Натомiсть сшьсью дев'ятикласники до престижних вiднесли певш робiтничi спецiальностi: електромонтера, слюсаря, столяра.
На першi позицi! серед престижних професш у випускниюв шкiл, о^м традицiйних — юриста i лшаря, виходять спецiальностi фiнансово-економiчно! сфери: банюри, економiсти, пiдприемцi. Натомiсть так зваш романтичнi професi! (спортсмен, мiлiцiонер), спещальносп мистецького спрямування i управлiнськi професп (полпика, директора — останнього часто вказують учш, незважаючи на те, що це посада, а не спещальнють) вщходять на другий план. Випускники — юнаки бшьш високо ощнюють професп програмюпв, пiдприемцiв, а дiвчата — лiкарiв, перекладачiв. Одинадцятикласники частiше за сво!х молодших товаришiв згадують серед престижних спецiальностi, пов'язаш з економiкою, банкiвською справою, менеджментом. Коефщент рангово! кореляцi! мiж вщповщями учнiв дев'ятих та одинадцятих клашв — 0,96.
Щодо непрестижних професш, то аналiз позицiй учнiв ушх дослiджуваних класiв показав, що перше мюце впевнено посщае прибиральниця (вщ 23,7% до 38,7%). Друге мюце учш 5, 7 та 9 клашв вщдають професi! вчителя ( вщ 10,8% до 23,8%) Випускники на друге мюце вивели шший педагопчний фах — вихователь (11,8%). Третю позищю вони вiддали вчителям i дояркам — по 6,7%. Основш причини вiднесення прибиральницi до непрестижних професш — учням не подобаеться процес i умови !хньо! працi, низьке матерiальне забезпечення. Схожi пояснення i стосовно учительського фаху: учшв не влаштовують низька зароб^на плата, умови працi, !! результати. Учш зазначають, що «у вчителiв швидко псуються нерви», «зараз дуже важю дiти», «вони [вчителi] сильно мучаться» тощо.
Мiськi учн1 5 i 7 класiв частiше за сво!х однолiткiв з села до непрестижних вщносять професi! продавця i шахтаря, а останнi — лшаря. Також сiльськi школярi усiх дослщжуваних вiкових перiодiв серед непрестижних часто згадують спещальносп, пов'язан1 з аграрною сферою: трактористiв, комбайнерiв, доярок, а мюью — робiтничi спецiальностi: малярiв, водi!в, сантехнiкiв.
Останш роки спостер^аеться стiйка тенденцiя до збшьшення трудово! мiграцi! громадян Укра!ни до iнших кра!н. Це явище знайшло свое вiдображення i у ставленш учнiв до певного роду трудово! дiяльностi. Так, до непрестижних професш окремi школярi вiднесли перевiзникiв, якi «вiдвозять укра!нцiв закордон», працю «служниць» (жiнок, якi на чужиш доглядають малолiтнiх дiтей i людей лпнього вiку, виконують домашню роботу).
Загалом у ставленнi учшв до рiзних професш можна видiлити таю тенденцп:
• уже учнi п'ятих, сьомих клашв починають визначати основний блок престижних професш (юристи, лшар^ представники фшансово-економ!чно! i торговельно-комерцшно! сфери), яю вважають престижними й старшокласники;
• у зв'язку з подальшою комп'ютеризащею суспiльства школяр1 серед престижних постшно видiляють фах програмюта;
• для мюьких учшв ус1х дослщжуваних вшових груп характерне нехтування робпничими профешями, а для сiльських — спещальностями аграрно! сфери;
• найзначнiшi змши спостер1гаемо в ставленнi до фаху вчителя, яке змiнюеться вщ одше! з привабливих професiй, на думку п'ятикласниюв, до однiе! з найнепрестижшших з точки зору старшокласниюв;
• дiвчата усiх класiв схильш видiляти як престижнi професi! лшаря, вчителя, представникiв мистецького напряму, хлопщ — адмiнiстративно-полiтично!, спортивно! сфери, мiлiцiонерiв, представникiв бiзнесових структур.
Традицiйно, профеайна орiентацiя у загальноосвiтнiх школах розпочинаеться в 9-11 класах. Нашi дослщження виявили, що основнi уявлення про свгт професiй сформованi вже у школярiв 5-7 класiв, тож для ефективно! пiдготовки молодi до свщомого вибору фаху профорiентацiйну дiяльнiсть слщ розпочинати значно ранiше, нiж це, зазвичай, робиться. Важливо при реалiзацi! !! завдань враховувати особливостi сприйняття оптантами свiту професiй, допомагати школярам об'ективно оцiнювати кожну професiю вщповщно до власних бажань, можливостей, а не лише опираючись на тенденщйт уявлення про престижнiсть того чи iншого фаху.
Вкiнцi зауважимо, що престижтсть професi! — це сощальна категорiя, яка мае як об'ективний, так i суб'ективний змiст. Рiзнi соцiальнi групи та iндивiди мають власш позицi! щодо престижностi, по^зному пiдходять до !! визначення, але в основi уявлень про престиж професш лежать таю стльш для вшх фактори, як змiст та умови пращ, матерiальна винагорода за не!. Саме на основi вказаних вище чинникiв е можливiсть змшювати шкалу професiй, впливати на систему суспшьного розподiлу працi так, щоб зменшувати, а в окремих випадках, лiквiдовувати розрив у ставленнi до тих чи шших професiй.
Л1ТЕРАТУРА
1. Голомшток А. Е. Выбор профессии и воспитание личности школьника. — М.: Педагогика, 1979. — 160 с.
2. Ендальцев В. С. Выбор профессии: социальные, экономические и педагогические факторы. — К. -
Одесса: Выща школа, 1982. — 151 с.
3. Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения: Учеб. пособие для студ.
Высш.пед. учеб. заведений. — М.: Академия, 2004. — 304 с.
4. Чередниченко Г. А., Шубкин В. Н. Молодёжь вступает в жизнь. — М.: Мысль, 1985. — 79 с.
5. Чернявская А. П. Психологическое консультирование по профессиональной ориентации. — М.:
ВЛАДОС — ПРЕСС, 2003. — 96 с.
6. Ярошенко В. В. Школа и профессиональное самоопределение учащихся. — К.: Радянська школа,
1983. — 113 с.
ЛЫя КРУТЧЕНКО
ПРОБЛЕМИ ЗМ1СТУ I МЕТОДИКИ ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТОРСЬКО1 П1ДГОТОВКИ УЧН1В ЗАГАЛЬНООСВ1ТНЬО1 ШКОЛИ
У статт1 висвгтлюються основнг проблеми змгсту художньо-конструкторсько'1 пгдготовки учтв загальноосвтньоI школи. Запропонованг деят питання методики навчання учнгв основам художнього конструювання.
