CC BY
19
групи ризику, корекц1я стану здоров я та ор-гашзащя доступного медичного забезпечення безпритульних д1тей, рання медико-сощальна реабштащя дггей групи ризику в спещальних установах, координащя д1яльносп р1зних в1-домств по запоб1ганню та корекци негативних вщхилень у здоров'! дггей групи сощально-ме-дичного ризику, профшактичш заходи по за-хисту населення вщ потенцшно! загрози вщ ос1б групи ризику (шфекцл, шкщлив1 звички, асо-щальна поведшка).
ВИСНОВКИ 1. В останш роки ютотно зросли сощально-медичш фактори ризику для здоров'я дитячого населення.
2. До найбшьш численних груп ризику належать д1ти з малозабезпечених { багатод1тних родин, сироти { позбавлеш батьювського шклу-вання. Виразшсть сощально-медичних фактор1в ризику значною м1рою зумовлена р1внем урба-шзацп поселень { асощальним поводженням дитячого населення. Найменш захищеним у со-щально-медичному плат контингентом е д1ти, що потребують влаштування у притулки.
3. Одшею з прюритетних задач охорони здоров'я уявляеться вивчення впливу сощально-ме-дичних фактор1в на стан здоров'я дитячого населення { розробка на його основ! медично! профшактики фактор1в ризику.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Вггенко 1.С., Чабан О.С., Бусло О.О. Омейна медицина: Психолопчш аспекти дiагностики, профь лактики i лiкування хворих: Навч. посiбник. - Терно-пiль: Укрмедкнига, 2002. - 186 с.
2. Здоров'я дней та жшок в Украíнi. - К.: 1997. -152 с.
3. Исаев Р.Н. Медицина детского возраста: Руководство для врачей. - СПб: Спец.лит., 1996. - 453с.
4. Могсеенко Р.О. Сучаснг проблеми стану здоров'я та медико-соцгального забезпечення дггей-сиргг i дггей, позбавлених батькгвського пiклування // Вгсн. соц. ппени та оргашзаци охорони здоров'я Украши. -2002.- № 1.- С.10-14.
5. Уваренко А.Р. Про медичну профглактику // Охорона здоров'я Украши. - 2002. - №3. - С.45-47.
♦
УДК: 616.516-036.8 Т.В. Святенко
СТАТИСТИЧН1 РЕАЛП ЗАХВОРЮВАНОСТ1 НА ЧЕРВОНИЙ ПЛОСКИЙ ЛИШАЙ: ЦИФРИ ТА ФАКТИ
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра ciMeüHoi медицини
(зав. - д. мед. н., проф. Н.Д. 4yxpieHKo)
Ключовi слова: червоний плоский лишай, захворюватсть, статистика
Key words: lichen planus, disease incidence, statistics
Amicus Plato, sed magis amica Veritas
Резюме. В статье приводятся данные о заболеваемости красным плоским лишаем (КПЛ). КПЛ встречается во всех странах, в разных климато-географических зонах, частота его варьирует в широких пределах - от 0,16 % (Болгария) до 1,5-2 % (Индия, Румыния, Бразилия) в общей популяции населения страны. Однако точных данных о распространении дерматоза нет, отдельные сообщения зарубежных исследователей противоречивы. При диагностике, верификации и дифференциальной диагностике КПЛ необходимо помнить о большом разнообразии клинических проявлений этого дерматоза. Диагностика атипичных форм КПЛ, которые отличаются клиническим полиморфизмом, что затрудняет верификацию, должна базироваться на комплексном изучении макро- и микроскопической картин поражения с учетом индивидуальных особенностей дерматоза. Проведя анализ лите-
ратуры, автор делает вывод о том, что КПЛ на современном этапе остается одной из актуальных проблем дерматологии. Изучение аспектов эпидемиологии красного плоского лишая, возможно, позволило бы прояснить и конкретизировать причины возрастающей заболеваемости красным плоским лишаем.
Summary. In the article the data about lichen planus (LP) incidence are given. LP occurs in all countries, in different geographical zones, its frequency varies over a wide range - from 0,16 % (Bulgaria) up to 1,5-2 % (India, Romania, Brazil) in the general population of the country. However, exact data about dermatosis prevalence are absent, separate findings, of foreign researchers are contraversal. In diagnostics, verification and differential diagnostics of LP it is necessary to remember about a big variety of clinical signs of this type of dermatosis. Diagnostics of atypical forms of LP which differ in clinical polymorphism that complicates verification, should be based on a complex study of macro- and microscopic picture of lesion considering specific features of dermatosis. Having analyzed literature data the author draws a conclusion that at present LP remains one of the actual problems of dermatology. Studying of epidemiology aspects of LP probably would allow to make clear and to specify the causes of increasing lichen planus desease incidence.
У сучаснш дерматологи одшею з актуальних е проблема хрошчних рецидивних дерматозiв, серед яких червоний плоский лишай (ЧПЛ) зай-мае особливе мюце. Червоний плоский лишай -хрошчне запальне захворювання шюри, яке ха-рактеризуеться висипанням гладеньких, плоских пол^ональних папул. За даними сучасних ав-торiв, у загальнш структурi дерматолопчно1 захворюваност дерматоз становить вщ 1 % до 1,5% [4], серед хвороб слизово1 оболонки порож-нини рота - вщ 11% до 30-35% [37], за даними деяких зарубiжних дослщниюв, - до 70%. Кшь-юсть iз хворих цим дерматозом невпинно зрос-тае, вшова група захворших „омолоджуеться" [23,35], частше стали хворгги дiти [8,18]. Данi рiзних дослщниюв за епiдемiологiчними характеристиками ЧПЛ характеризуються значною ва-рiабельнiстю [14,16,17]. ЧПЛ зус^чаеться у всiх крашах, у рiзних клiмато-географiчних зонах, частота його вардае в широких межах - вщ 0,16 % (Болгарiя) до 1,5-2 % (Iндiя, Румушя, Бра-зилiя) серед всього населення (табл. 1). Проте точних даних про розповсюджешсть дерматозу немае, окремi повiдомлення зарубiжних дослщ-никiв е сеперечливими [14, 16, 17, 19, 22, 25, 26, 27, 31, 33].
На Укра1ш до тепершнього часу не прово-дилося ешдемюлопчне дослщження щодо роз-повсюдженостi ЧПЛ у загальнш популяци. Мож-ливо, причиною тому е те, що червоний плоский лишай, як i багато iнших дерматозiв (за винятком мiкозiв, корости та псорiазу), згiдно з наказом Держкомстату Украши вiд 01.09.99 № 299 (форма 9), не шдлягае державнш статистичнш зв№ ностi. Тому приведет нами дат е загально-вщомими, грунтуються на матерiалах Ad fontes
публшацш у втизнянш та росiйськiй лiтературi aBTopÍB, яю займаються вивченням цього дерматозу.
Таблиця 1
Захворювашсть на ЧПЛ населення рпних краш св1ту (у загальн1й популяцн)
Кршна Захворювашсть Автори
США 0,2% 1,1% Nasemann, Sauerfrey (1979) Bashkar
Болгар1я 0,16% П. Похристов Í3 сп1вавт. (1990)
Н1меччина 0,83% Hollandes (2005)
1ндая 1,4% 1,5% Sehgal (2000) Pingborg (2000)
Крайни Центрально!' Европи 0,44% Loafer (2005)
Пштчна 1р.|аид1я 0,72% K.Hall, A.Byrrows (2004)
Грещя 0,65% S. Terzudi, I. Palamaras, C. Michailldis, S. Emmanouilidi, G. Pagana, K. Kyriakis
Румушя 0,5-2,0% Lanosi S., Neagae D., Stoicescu I.
Швещя 1,89% серед дорослих Axell (2005)
Уганда 0,6% Banoczy et al.
Так, мiський дерматовенеролог м.Донецька, Свистунов 1.В. та ствавт. (2004), вказуе на кшь-юсть хворих, якi знаходились на стащонарному лiкуваннi у мiському ШВД у 1999-2003 роках:
310 хворих на ЧПЛ. Бараншк Н.Г. (Запорiжжя, 1990-1995 роки) спостерiгала 562 хворих на ЧПЛ, з яких 37% було з типовою формою, 63% -з атиповим ЧПЛ, Слесаренко Н.А. (Саратов, 1986-1995) - 325 хворих на ЧПЛ , з яких 35,6% було з типовою формою, 64,4% - з атиповим ЧПЛ; Петрова Л.В. (Москва, 1997-2002рр.) - 250 хворих на ЧПЛ, з яких 23,2% було з типовою формою, 76,8% - з атиповим ЧПЛ.
Бутов Ю.С. (Москва) посилаеться на анатз за 2000 рок: виявлено 77,7% - типова форма та 22,3% - атишда форми ЧПЛ. Базика Д.А. (Кшв, КМАПО, 1983) спостерк-ав за 5 роюв 162 хворих на ЧПЛ , з яких 100 хворих було з типовою формою, 62 - з атиповою. Абудуев Н.К. (Москва, 1979-1989рр.) посилаеться на даш 650 хворих тшьки на атиповий ЧПЛ. Проф.Скрипкин Ю.К. у своему пщручнику для студенев медвузiв (1995) наводить таю даш: ЧПЛ СОПР типова форма зус^чаеться у 45% випадюв, атипова - 55%.
У лiтературi юнують загальновiдомi дерматологам класифшаци червоного плоского лишаю, наприклад, Скрипкин Ю.К., 2000 (Москва) та 1ванов О.Л., 1997 (Москва) - типова та атиповi форми ЧПЛ. Багато шших втизняних та зару-бiжних класифшацш видшяють атиповi форми. Крiм того, мiжнародна класифшащя хвороб, 10-го перегляду, видшяе таю форми ЧПЛ: « L43 Лишай красный плоский L43.0 Лишай гипертрофический красный плоский
L43.1 Лишай красный плоский буллезный L43.2 Лишаевидная реакция на лекарственное средство
При необходимости идентифицировать лекарственное средство используют дополнительный код внешних причин (класс XX).
L43.3 Лишай красный плоский подострый (активный)
L43.8 Другой красный плоский лишай L43.9 Лишай красный плоский неуточненный L44.2 Лихен линейный L44.3 Лишай красный монилиформный Исключено: лишай плоский волосяной (L66.1)»
ЧПЛ може виникнути у будь-якому вщь За даними лггератури, у дггей ЧПЛ зус^чаеться рщко, особливо у грудному i ранньому дитячому вщь У лiтературi описаш випадки появи дерматозу у шестимюячних дтей [28]. Росйськ до-слiдники [11] повiдомили про дитину 8-мюяч-ного вiку, хвору на цей дерматоз. Опарин Р.Б. та Гришко Т.Н. [8] протягом 10 роюв (1988-1998 р.) зареестрували 37 хворих дтей iз ЧПЛ у вщ вiд 4 до 14 роюв, що склало 0,2 % шпшашзованих i
0,04 % амбулаторних хворих. Таджибаев iз 202 хворих на ЧПЛ виявив цей дерматоз у 11 дггей у вщ вщ 4 мюящв до 14 роюв, причому першi ознаки дерматозу виникли у вщ вщ 2 до 10 роюв, найбшьш раннiй вш склав 3 мюящ. За даними Н.А. Слесаренко (1995) [12], ¡з 325 хворих на ЧПЛ було 17,8 % дтей у вщ вщ 4 до 14 роюв. Ю.К. Скрипюн, Ф.А. Зверькова вщмь чають за останне десятирiччя збшьшення юль-кост хворих дiтей ¡з ЧПЛ, але, за даними ав-торГв, найбiльша захворюванiсть рееструеться серед дорослих 30-50 роюв. За Brattacharya M. i Kaur I. [29], ЧПЛ проявляеться у 33 % хворих у вод вщ 26- 40 роюв, у 19 % - вщ 51 до 60 роюв. Петрова Л.В. [10] пише, що "... захворювання по-чинаеться часпше в 35-55 роюв". За даними Cribier B. et al. [20] (1998), тк захворюваносп припадае на 25-29 роюв.
У лiтературi е суперечливi данi щодо частоти захворюваностi в залежностi вщ статi (табл. 2). А.П. 1ордан, С.С. Горбулев вважають, що чоло-вши та жшки хвордать однаково часто, незале жно вщ вшу [12]. Деякi автори, навпаки, вия-вили сугтевi роз6Гжносп у рГвнях захворю-ваностi залежно вщ стал [34].
Таблиця 2
Захворюван1сть на ЧПЛ серед чоловтв i жшок (за даними лiтератури)
Чоловши Жшки ABTOPM
66,6% 33,4% Kaposi, Lesser, Rike, Friboes
54% 46% Frend Krewer, r.E. YrnHHCbKHH i O.M. Hyna^HHa, Haspel
40% 60% Little (1919), White (1919)
34% 66% Culver (1972), Cawson (1972)
46% 37,4% 54% 62,6% Kovesi, Banoczy (1971) (1973)
32% 68% Neuman Yensen (1977)
41% 59% Axell (2005)
54,5% 45,5% H.A. C^ceapeHKO (1995)
Sugerman P.B. вказуе на збiльшення частоти захворюваносп на ЧПЛ у жшок, причому чо-ловiки хворiють частiше у вщ 30-40 рокiв, жшки - у 50-60 роюв [38]. За даними дослщниюв ми-нулих роюв, жшки становлять у середньому близько 60 % серед уах захворших на ЧПЛ (див. табл. 2). За даними росшських дослiдникiв [3], серед хворих на ЧПЛ чоловшв було у 2 рази менше, шж жiнок.
При аналiзi особливостей ЧПЛ у залежност вiд стат звертае на себе увагу нерiвномiрний розподш клiнiчних форм у чоловiкiв i жшок. За даними iнших aвторiв [32], типовi i aтиповi фор-ми у чоловшв склали вщповщно 74,3% i 25,7 %, у жшок - 77,9% i 22,1%.
За даними García-Pola Vallejo M.J.[33], типова форма дерматозу, ураження слизових оболонок, бородавчаста i aтрофiчнa форми спостериаються переважно у чоловiкiв, а пемфио!дна - у жiнок. За даними Е.1. Абрамово! [1], iз 224 хворих на ЧПЛ СОПР i червоно! межi губ тшьки у 23 % одночасно була уражена шюра, а при ураженш СОПР - 67 % хворих склали жшки у вiцi 40-60 роюв. Це дозволило авторам розглядати ЧПЛ СОПР як особливу форму захворювання, яке розвиваеться переважно у жшок тд час кл> мактеричного перiоду i менопаузи. А.П. Маш-кiллейсон iз спiвaвторaми вiдмiтили, що ураження СОПР при вшх рiзновидaх дерматозу час-пше зус^чаеться у жшок [7]. Hellen H.H. [15] спостер^ав iзольовaнi ураження слизових у 60 % жшок i у 40 % чоловтв, причому у чоловтв щ ураження частше виникають у 30-40 рокiв i старше 60 роюв, а у жшок - переважно у вщ вщ 50-60 рокiв.
Росiйськi дослщники [3] спостерiгaли 63 хворих ЧПЛ; найбшьша кшьюсть пащенпв була у вщ 40 рокiв i старше, серед яких жшки склали 63,4 %.
За даними Слесаренко Н.А. (1995) [12], три-валють на ЧПЛ до 1 мюяця вiдмiченa у 36,6 % хворих, вщ 1 року до 3 роюв - у 7,3 %, вщ 3 до 5 роюв - у 5,5 %, понад 5 - у 3,7 %. Рецидивний характер перебиу ЧПЛ вiдмiчений у 20,5 % хворих; хрошчний переби без ремюи - у 17,2 %.
Численними дослщженнями доведена роль провокуючих фaкторiв у розвитку червоного плоского лишаю, зокрема професшних подраз-никiв. Так, Hоllander видiляе основш професiйнi групи, де зустрiчaеться ЧПЛ: роб^ники метало- i деревообробно! промисловосп, медичний персонал, хiмiки, фiзики. Вiдмiчaеться, що з розвитком хiмiко-фaрмaцевтично! промисловостi збшьши-лось число професшних дермaтозiв, зумовлених медикаментами i продуктами !х синтезу, клiнiчнi прояви яких вщповщають ЧПЛ [29, 30]. Барашк Н.Г.[29] зв'язуе пiдвищену зaхворювaнiсть ЧПЛ, особливо серед пращвниюв охорони здоров'я, фармацев^в i хiмiкiв, iз збшьшенням виробниц-тва лiкaрських aлергенiв. За даними Hellen [24], ЧПЛ зустрiчaеться частше у робiтникiв, шкiрa яких тддаеться забрудненню хiмiчними та ш-шими речовинами. Серед робiтникiв сшьського господарства рiвень зaхворювaностi становить
0,52 %; в oci6, яю працюють у металургiйнiй i машинобудiвнiй промисловостi, - вiд 0,16 до 1,17 %. Зпдно з даними С.1. Довжанського [4], у 4 % хворих на ЧПЛ було B^Mi4ero контакт i3 рiзними хiмiчними речовинами в умовах вироб-ництва (шрчана кислота, скловолокно, епоксиднi смоли, лаки, фарби). О.П. Педорець (1996) [9] у свош робот^ присвяченш дослiдженню осiб, якi пiдлягають впливу факторiв ризику та виник-ненню кератозiв СОПР, обстежив 4300 роб^ни-кiв трубозварювального i ртутного заводiв та виявив ЧПЛ СОПР у 56 (1,3 %) оаб, в тому чи^ у 37 жшок та 19 чоловтв. Серед них з неусклад-неним перебиом було 39,3 % ошб, з ускладненим
- 60,7 %; з типовою формою - 30,4 %, ексудатив-но-гiперемiчною - 23,2 %, ерозивно- виразковою
- 37,5 % хворих.
ЧПЛ шюри i слизових вiдрiзняeться великим полiморфiзмом шкiрного висипу, наявшстю i рiз-номанiттям атипових форм, що значною мiрою утруднюе дiагностику [6, 21], яка базуеться на комплексному аналiзi клiнiчноï та патопсто-логiчноï картини ураження, виявленнi шдивщу-альних особливостей хворого, зв'язку з супут-ньою патологiею.
У 1860 рощ Ferdinand Herba першим описав i видшив ЧПЛ як самостшну хворобу, а також запропонував термш "lichen rubor" для дерматозу, що характеризуеться виникненням вузлиюв яскраво-червоного кольору, в^^зняючи його вiд псорiазу i папульозноï екземи. У 1869 рощ Wilson, визначаючи прюритети F. Herba, описав це захворювання тд назвою lichen planus. Перше повщомлення у вiтчизнянiй лiтературi належить В.М. Бехтереву i А.Г. Полотебнову. Спостере-ження Кароsi, Unna, А.1. Поспелова та iн. дозволили видшити два основнi рiзновиди лiхену: lichen rubеr acuminatus Herba та lichen ruber planus Wilson. Така класифшащя iснувала до початку XX сторiччя. Роботи Г.1. Мещерського (1902), В.В. 1ванова (1907), А.П. 1ордана (1927), П.В. Нiкольського (1927) та шших були присвя-чеш з'ясуванню походження ЧПЛ та описанню окремих його рiзновидiв. Т.П. Павлов (1984) по-вiдомив про склероатрофiчний лiхен, В.В. 1ванов (1907) описав пемфиощну форму ЧПЛ, НоПоеа (1906) - вггшгюзну, М.М. Желтаков (1940) -геморапчну форму.
Як показують численнi описання в лiтературi, ЧПЛ характеризуеться симетричними папульоз-ними ураженнями шюрних покривiв iз переважною локалiзацiею висипу на згинальних по-верхнях передплiч, на шкiрi тулуба i нижнiх кiнцiвок; до патолопчного процесу також залу-чаються слизовi порожнини рота i статевих ор-
гашв. Характерними клшчними проявами ЧПЛ е наступш, найбiльш поширенi морфологiчнi озна-ки: гiперкератоз, HepiBHOMipHe потовщення зернистого шару, акантоз, вакуольна дистpофiя кл> тин базального шару, дифузний смyгоподiбний iнфiльтpат у верхньому шаpi дерми [13]. Кpiм типових, описаш числeннi атиповi форми цього дерматозу (пемф^ощна, ерозивно-виразкова, ат-pофiчна, фолшулярна тощо). За даними деяких автоpiв, атиповi форми ЧПЛ спостepiгаються в середньому у 25 % хворих i нерщко е причиною дiагностичних помилок. Так, дослщження ЧПЛ в Греци [17] показали, що типовий ЧПЛ зустрь чаеться у 76,3 % випадюв, фолшулярний - у 12,6 %, гiпepтpофiчний - у 4,8 % i атpофiчний - у 2,8 %.
Росшсью дослiдники [7] на пiдставi спостере-ження за 63 хворими на ЧПЛ визначили типову форму у 77,7 %, гiпepтpофiчнy форму - 4,8 %, атpофiчнy - 4,8 %, анулярну - 3,1 %, еритема-тозну - 1,6 %, фолшулярну - 1,6 %, бульозну -1,6 %.
При pозпiзнаваннi, вepифiкацiï i диферен-цiйнiй дiагностицi ЧПЛ важливо пам'ятати про велике piзноманiття клiнiчних пpоявiв цього дерматозу. При ощнщ особливостей дерматозу i динамши його пepeбiгy доцiльно враховувати не тшьки характер, колip моpфологiчних елеменив, ïx локалiзацiю, але i стушнь пошиpeностi виси-пань. Описанi також сполучення даного piзно-виду iз iншими клiнiчними ваpiантами, якi деяю автори розглядають як атиповi [5]. Морфолопчш елементи при так званих атипових формах нас-тшьки вiдpiзняються вiд типовоï (папyльозноï),
що при самост1иному 1х 1снуванн1 кл1н1чна д1агностика ЧПЛ е досить важкою [36]. Кр1м того, елементи можуть своерщним чином розташо-вуватися по вщношенню один до одного та з'являтися на «нетипових» дшянках шюрного покрову [3]. Це дало шдставу для опису багатьох клшчних р1зновид1в ЧПЛ, яю, загалом, систе-матизуються за двома загальними ознаками -розташуванням висипань та за характером мор-фолопчного елементу. Д1агностика атипових форм ЧПЛ, яю вщр1зняються великим ктшчним пол1морф1змом, що ускладнюе верифшащю, повинна базуватися на комплексному вивченш макро- та мшроскошчно! картини ураження з урахуванням шдивщуальних особливостеИ дерматозу. Диференщальна д1агностика атипових форм дерматозу мае велике практичне значення. Осюльки патогенетичш особливосп виникнення тих чи шших морфолопчних прояв1в р1зш, тактика лшування та ведення таких пащент1в повинш вщр1знятися вщ тактики ведення па-щент1в ¡з типовою папульозною формою ЧПЛ.
ЩДСУМОК
Таким чином, необхщно вщм1тити, що черво-ниИ плоскиИ лишаИ на сучасному етат зали-шаеться одшею з актуальних проблем дерматологи. Вщсутшсть даних щодо етюлоги цього захворювання свщчить про недостатню увагу клшщист1в до вивчення та виршення даного питання. Вивчення аспектов ешдемюлоги черво-ного плоского лишаю, можливо, дозволило б прояснити та конкретизувати причини зростаю-чо! захворюваносто на червоний плоскиИ лишаИ.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Абрамова Е.И. Красный плоский лишай в полости рта: Автореф.дис. ... канд.мед.наук. - М., 1966. - 19c.
2. Баранник Н.Г. Состояние адаптационных возможностей организма при различных формах красного плоского лишая // Науч.-практ. конф. врачей г.Запорожья, посвященная памяти выдающихся медиков-рационализаторов В.В.Ярошенко и Я.Р.Гасуля: Тез.докл. - Запорожье, 1994. - С.134-135.
3. Бутов Ю.С., Фролов А.А., Смольянникова В.А. Клиническая и патоморфологическая характеристика некоторых форм красного плоского лишая // Рос. журн.кожных и венерических болезней.- 2000.-№ 6. - С.11-18.
4. Довжанский С.И., Слесаренко Н.А. Клиника, иммунопатогенез и терапия красного плоского лишая // РМЖ.Дерматология. - 1998- №6.-С.348-352.
5. Иммунологические показатели у больных диффузным нейродермитом и красным плоским лишаем / Довжанский С.И., Мышкина А.К., Третьякова Л.Н. и др. // Патогенез и терапия кожных и
венерических заболеваниИ:Сб.науч.работ. - Минск, 1984. - Вып.27. - С.142-144.
6. Коляденко В.Г., Чернишов П.В. Показники якосто життя у дерматолопчних хворих // Укр. журн. дерматологИ', венерологи, косметологи. - 2005. - №2. - С.11-15.
7. МашкиллеИсон А.Л., Абрамова Е.И., Петрова Л.В. Лечение больных красным плоским лишаем сли-зистоИ оболочки рта и красноИ каИмы губ // Вестн. дерматологии и венерологии.- 1995 .- №2. - С.55-58.
8. Опарин Р.Б., Гришко Т.Н. КрасныИ плоскиИ лишаИ у детеИ //Актуальные вопросы дерматовенерологии: (Материалы науч.-практ.конф., посвященноИ 60-летию каф. дерматовенерологии КрасГМА). -Красноярск, 2003. - С.178-180.
9. Педорец А.П Локализованные и генерализованные формы красного плоского лишая и леИко-плакии // Арх. клинич. эксперим. медицины.- 1996. -Т.5, № 1. - С.9-18.
10. Петрова Л.В. Дифференциальная диагностика различных клинических форм красного плоского
лишая с поражением слизистой оболочки полости рта // Дерма.- 2002.- №>2.-С.13.14.
11. Розыева А.А. Клинико-морфологические особенности красного плоского лишая и новые методы лечения.: Автореф.дис... канд.мед.наук.- М.,1981.-22с.
12. Слесаренко Н.А. Красный плоский лишай (современные иммунологические и биохимические аспекты) и методы патогенетической терапии.: Авто-реф. дис... д-ра мед.наук.- М., 1995.- 36 с.
13. Цветкова Г.М., Мордовцев В.Н. Патоморфо-логическая диагностика заболеваний кожи: Руководство. - М.: Медицина, 1986. - 304с.
14. A study of 124 Indian patients with lichen planus pigmentosus / Kanwar A.J., Dogra S., Handa S. et al. // Clin. Exp. Dermatol. - 2003. - N5. - P.481-485.
15. Andren D., Craig A.D. Spinothalamic lamina I neurons selectively sensitive to histamine: a central neural pathway for itch // Nat. Neurosci. - 2000. - N 4. - P.2-77.
16. Cancer and oral lichen planus in a Swedish population / Rodstrom P.O., Jontell M., Mattsson U. et al. // Oral. Oncol.- 2004.- N 40.- P.131-138.
17. Characteristics of oral lichen in the Croatian po-pulation/Cekic-Arambasin A., Biocina-Lukenda D., La-zic-Segula B.//Coll. Antropol. - 1998. - N 12, Suppl.22. -P.73-81.
18. Childhood lichen planus pemphigoides - a rare entity / Harjai B., Mendiratta V., Kakkar S., Koranne R.V. // J. EADV. - 2006. - Vol.20, N 1. - P.117-118.
19. Class I and II HLA-antigens in British patients with oral lichen planus / Porter K., Klonda P., Scully C., Bidwell J. et al. // Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol.-1993. - Vol. 75, N 2. - P.176-180.
20. Cribier B., Frances C., Chosidow O. Treatment of lichen planus. An evidence-based medicine and efficacy // Arch. Dermatol. - 1998. - Vol. 134, N 12. - P.1521-1530.
21. Dissemond J. Oral lichen planus: an overview // J.Eur. Acad.Dermatol.Venereol. - 2004. - Vol.15, N 3. -P.136-140.
22. Eisen D. The clinical features, malignant potential, and systemic associations of oral lichen planus of 723 patients // J.Eur. Acad.Dermatol.Venereol. - 2002. - Vol. 46, N 2 - P. 207-214.
23. Handa S., Sahoo B. Childhood lichen planus: a study of 87 cases // Int. J. Dermatol.- 2002. - Vol.41, N 7.- P.423-427.
24. Helleh H.H., Al-Hatiti H.S. Pattern of skin diseases in a hospital in southwestern Saudi Arabia // Saudi. Med. J. - 2004. - N 4. - P.507-510.
25. Incidence rates for oral leukoplakia and lichen planus in a Japanese population / Nagao T., Ikeda N., Fukano H. et al. // J. Oral. Pathol. Med. - 2005. - N 10. -P.532-539.
26. Jahanbani J. Prevalence of oral leukoplakia and lichen planus in 1167 Iranian textile workers // Oral. Dis.
- 2003. - N 11. -P.302-304.
27. Kovac-Kovacic M., Skaleric U. The prevalence of oral mucosal lesions in a population in Ljubljana, Slovenia // J. Oral. Pathol. Med. - 2000. - N7. - P.331-335.
28. Lichen planus childhood: role of anti-HBV vaccination campaigns/ Merigou D., Leaute-labreze C., Lou-vet S. et al. // Free Selection Volume. - 1998. - Vol. 125, N 6-7. - P.81-86.
29. Lichen planus: a clinical and epidemiological study / Bhattacharya M., Kaur I., Kumar Betal. //J. Dermatol.
- 2000. - N9. - P.576-582.
30. Maender J.L., Krishman R.S., Hsu T.S. Complete resolution of generalized lichen planus after treatment with thalidomide // J.Drags Dermatol. - 2005. - P.19-24
31. Oral lichen planus. Clinical aspects and management in fifty-two Brazilian patients / Machado A.C., Sugaya N.N., Migliari D.A. et al // West. Indian. Med. J.
- 2004. - N 3, Suppl.2. - P. 113-117.
32. Prevalence of oral lichen planus in brazilian patients with cutaneous lichen planus / Gonzaga H., Gonzaga L., Duso L. et al. // Rev. FOB. - 1999. - Vol.7, N 3-4. - P.71-75.
33. Risk factors for oral soft tissue lesions in an adult Spanish population / Garcia-Pola Vallejo M.J., Martinez Diaz-Canel A.I., Garcia Martin J.M. et al.//Community Dent. Oral. Epidemiol. - 2002. - N8, Suppl.4. - P.277-285.
34. Sex and age distribution of patients with lichen planus (LP) / Terzudi S., Palamaras I., Michailidis C. et al. // J .Eur. Acad.Dermatol.Venereol. - 2005. -Vol.19, Suppl. 2. - P. 1652.
35. Sharma R., Maheshwari V. Childhood lichen pla-nus: a report of fifty cases // Pediatric Dermatology.-1999. - Vol.16, N 5.- P.345.
36. Shiohara T, Kano Y. Lichen planus and lichenoid dermatoses // Dermatology.- 2003.- Vol.1. - P.175-198.
37. Sugerman P.B., Savage N.W. Oral lichen planus: causes, diagnosis and management //Aust. Dent.J. -2002.
- Vol. 47. - P.290-297.
38. The pathogenesis oral lichen planus / Sugerman P.B., Savage N.W., Walsh L.J. et al. // Crit. Rev. Oral. Biol. Med.- 2002. - Vol.13 - P.350-365.
♦
