CC BY
12
УДК 616.12-008.46-036.1:577.115-08:615.22
С.В. Романенко СТАТИНИ ПРИ ХРОН1ЧН1Й СЕРЦЕВ1Й
НЕДОСТАТНОСТ1: МОЖЛИВОСТ1 КОРЕКЦП Л1П1ДНИХ ПОРУШЕНЬ ТА ВПЛИВ НА ПАРАКЛ1Н1ЧН1 МАРКЕРИ ЗАХВОРЮВАННЯ
Укратський державний НД1 медико-соцiальних проблем irnanidHocmi
лабораторiя експертно-реабттацшно'1 ультразвуковое та функщональног дiагностики
(зав. лабораторieю - к. б. н. О .О .Харченко)
Ключовi слова: хронiчна серцева Резюме. 60 больных ишемической болезнью сердца, осложненной хро-недостатнкть, статини нической сердечной недостаточностью (ХСН), были нерандоми-
Key words: heart failure, statins зированно распределены на группы липидснижающей терапии и кон-
троля. До начала лечения и через год терапии проведен комплекс биохимических и функционально-диагностических обследований. В результате исследования выявлены нарушения липидного профиля, соответствующие атерогенной дислипидемии 11а типа, показана эффективность и безопасность продолжительной терапии низкими и средними дозами симвастатина или аторвастатина в отношении коррекции выявленных изменений. Установлена способность липидсни-жающей терапии, назначаемой наряду с базисным лечением ХСН ишемической этиологии, улучшать функциональное состояние больных данной категории.
Summary. 60 patients with ischemic heart failure (IHF) complicated by chronic heart insufficiency were subdivided into groups: lipid lowering therapy group and control group. The complex of biochemical assays and functional examinations were performed at the onset of treatment and a year after. The result of the study revealed lipid imbalance according to atherogenic dislipidemia IIa type, showed efficiency and safety of prolonged therapy with low and moderate doses of simvastatin or atorvastatin. It was shown that lipid lowering therapy together with the basic treatment of ischemic CHF can improve functional status of such patients.
Обов'язковим компонентом лшування 1ХС в наступний час е riполшiдемiчна терашя. Сдиним i3 клашв лшщзнижуючих препарапв i3 дове-деною здатшстю збшьшувати тривалють життя у пащенпв з 1ХС, зокрема шсля перенесеного шфаркту мюкарда, е шпбггори ГМГ-КоА-редук-тази (статини). У численних багатоцентрових рандомiзованих дослщженнях отримаш перекон-ливi докази ефективносп статишв щодо змен-шення ризику розвитку серцево-судинних ус-кладнень та зниження смертност вщ 1ХС, цере-броваскулярних хвороб, серцевих ускладнень цукрового дiабету. Проте широке застосування статишв практично не торкнулось численно! кшькосп хворих на хрошчну серцеву недос-татнiсть (ХСН), у той час як формально на хворих iз ХСН iшемiчноl етюлоги повиннi поши-рюватись загальнi положення про цiльовi рiвнi лiпiдiв. Думка про потенцiйну користь вщ застосування статинiв при ХСН грунтуеться на здат-ност препаратiв знижувати ризик гострого коронарного синдрому як значущого фактору ремоде-лювання ЛШ та наростання гемодинамiчних
порушень. Прогнозованими сприятливими ефек-тами статишв при ХСН можуть бути також продемонстроваш в експериментальних дослщженнях полшшення функци ендотелiю, поси-лення процесiв неоангiогенезу, нормалiзацiя вегетативного балансу, зниження рiвнiв прозапаль-них цитокiнiв [1].
Результати единого завершеного на цей час дослщження статинiв при ХСН (CORONA) е досить суперечливими [4]. З одного боку, розу-вастатин у дозi 10 мг на добу у лигах пащенпв на 1ХС, ускладнену застiйною ХСН, суттево знизив рiвнi ХС ЛПНЩ та високочутливого С-реактивного проте!ну, скоротив кiлькiсть госш-талiзацiй внаслiдок ХСН, а також не викликав будь-яких iстотних побiчних дiй, що дуже важливо саме в популяци хворих на ХСН. З шшого боку, препарат не вплинув на «жорстю» кiнцевi точки, а саме смерть вщ серцево-судин-них чинникiв, нефатальний iнфаркт мюкарда чи нефатальний iнсульт [5]. Крiм того, результати будь-якого трайлу навряд чи можливо повнiстю переносити на повсякденну клiнiчну практику.
08/ Том XIII/ 2
51
Пащенти, що залучаються у ктшчш достд-ження, перебувають в «щеатзованих» умовах (регулярнi огляди лшарем, жорсткий лабора-торний та шструментальний контроль, вщсут-нiсть необхiдностi платити за препарат), яю сприяють шдвищенню прихильностi до лiкуван-ня та суттево впливають на його результати, поряд i3 суто фармакологiчними факторами.
Метою дослщження було вивчення порушень лiпiдного профшю та можливостей !х корекци за допомогою статинiв у хворих на 1ХС, усклад-нену ХСН; визначення впливу лшщзнижуючо! терапи на парактшчш маркери ХСН в умовах реально! ктшчно1 практики.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
60 пацiентiв на ХСН iшемiчного походження у вiцi 61,6 ± 8,1 року, нерандомiзовано розпо-дiленi на групи активного лшдзнижуючого лшу-вання (група 1, n = 30) та контролю (група 2, n = 30). Групи суттево не вiдрiзнялись за вшовими, гендерними характеристиками та частотою супутнiх артерiальноl гшертензи (51% та 54%, р = 0,8), Q шфаркту мюкарда в анамнезi (59% та 51%, р = 0,5), цукрового дiабету (16% та 20%, р = 0,7) та фiбриляцil передсердь (23% та 20%, р = 0,8).
Хворi залучались у дослщження за умов стабшьного переб^у ХСН, на rai лiкування щ-льовими дозами базисних препара^в (блокаторiв P-адренорецепторiв, iнгiбiторiв ангютензин-пе-ретворюючого ферменту (1АПФ) або антаго-нистiв рецепторiв до ангютензину II (АРА II), дiуретикiв), крiм того, в групi 1 призначали лiпiдзнижуючу терапiю статинами. У 13 (43%) хворих був застосований симвастатин у добових дозах 10 або 20 мг (середня доза 18,6 ± 3,5 мг), iншi 17 пащенпв групи 1 отримували 10 або 20 мг аторвастатину на добу (середня доза 12,8 ± 4,6 мг). Термш спостереження склав 1 рш. Пер-винною кшцевою точкою дослiдження була кiлькiсть документованих декомпенсацiй ХСН.
На початку дослщження та пiсля лiкування всiм хворим проведений комплекс лабораторних та функщональних обстежень. При бiохiмiчному дослiдженнi плазми стандартними методами виз-начали рiвнi загального холестерину (ЗХС, мМ/л), холестерину лшопротеадв високо! та низько! щшьносп (ХС ЛПВЩ, мМ/л та ХС ЛПНЩ, мМ/л), триглiцеридiв (ТГ, мМ/л), глюкози (ГЛ, мМ/л), аланшово1 амшотранс-ферази (АлАТ, мМ/л*год.), креатинiну (КР, мкМ/л) iз розрахунком швидкостi клубочково! фшьтраци (ШКФ, мл/мин/1,73 м2) за формулою MDRD. Як параклiнiчнi маркери переб^у ХСН використовували кардiоторакальний i^^^ (КТ1,
%) за даними рентгенографи грудно! порожнини, дистанцiю ходьби при 6-хвилинному тесп (6-ХТ, м), середньодобову частоту серцевих скорочень (ЧСС, хв-1) та стандартне вiдхилeння синусових кардiоiнтeрвалiв (SDNN, мс) за результатами холтeрiвcького монiторування (система «Кардио-техника 4000», Роciя), ceрeдньодобовi значення cиcтолiчного та дiаcтолiчного артeрiального тис-ку (САТ та ДАТ, мм рт. ст.) при добовому мошторуванш АТ (ДМАТ) (система АВРМ, Угорщина) та фракщю викиду лiвого шлуночка (ФВ ЛШ, %), обчислену при ехокардюгра-фiчному доcлiджeннi за модифiкованим протоколом Simpson (апарат Sonos 7500 Phillips).
Вплив терапи на первинну кшцеву точку аналiзували шляхом порiвняння вiдноcних частот подiй у групах. Мiжгруповий аналiз кiлькic-них ознак проведений за допомогою пара-метричного t-тесту для незалежних виборок та критерда Манна-Уïтнi (ППП «Statistica 6.0»). Даш представлеш як M ± s при нормальному розподш ознак, в шших випадках - Ме; 95% Д1. Результати вважали статистично значущими при рiвнi р < 0,05 [3].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
На початку дослщження в обстеженого контингенту хворих ЗХС дорiвнював 5,12; 4,8 -5,4 мМ/л, ХС ЛПВЩ - 1,17; 1,09 - 1,38 мМ/л, ХС ЛПНЩ - 3,13; 2,8 - 3,4 мМ/л, ТГ - 1,3; 1,22 -1,53 мМ/л. Таким чином, лшщний профшь ха-рактеризувався помiрним пiдвищeнням, порiв-няно з цiльовими для 1ХС значеннями, про-атерогених лiпiдiв (ЗХС, ХС ЛПНЩ) без значних змш рiвнiв ХС ЛПВЩ та ТГ, що загалом вщповщае диcлiпiдeмiï IIa типу [2]. У хворих були вщсутш некомпенсований цукровий дiабeт (ГЛ - 5,5; 5,3 - 6,9 мМ/л), значущi ниркова дисфункщя (КР - 88; 77 - 89 мкМ/л та ШКФ -87; 84 - 106 мл/хв./1,73 м2) або гепатопапя (АлАТ 0,42; 0,35 - 0,54 мМ/л*год).
Зпдно з результатами мiжгрупового аналiзу, як показано в таблиц 1, до початку лшування групи не вiдрiзнялиcь мiж собою за уciма дослщ-жуваними бiохiмiчними показниками (для вciх парамeтрiв р > 0,05). Пюля лшування в груш 1 cпоcтeрiгалоcь доcтовiрнe зниження рiвнiв ЗХС i ХС ЛПНЩ вiдповiдно на 17% (р = 0,008) та 13% (р = 0,043) iз досягненням цшьових для 1ХС значень без суттевого впливу тeрапiï на ХС ЛПВП та ТГ. У той же час у груш 2 виявлена тенденщя до зростання рiвнiв проатерогених ль пiдiв, внаcлiдок чого мiжгрупова рiзниця ЗХС та ХС ЛПНЩ на момент завершення доcлiджeння досягла статистично значущих величин (р = 0,0016 для ЗХС та р = 0,012 для ХС ЛПНЩ).
Таблиця 1
Динамика бiохiмiчних показникчв у хворих обох груп до та шсля лжування
(Ме; 95% Д1)
Параметри Група 1 Група 2
до лшування теля лшування до л1кування теля лшування
ЗХС 5,4; 4,3; 5,5; 5,9;
4,5 - 6,3 4,1 - 5,2' 4,9 - 5,8 5,3 - 6,33
ХС ЛПВЩ 1,2; 1,1; 1,17; 1,12;
1,0 - 1,9 0,9 - 1,4 1,07 -1,8 1,03 - 1,8
ХС ЛПНЩ 3,1; 2,7; 3,2; 3,3;
2,4 - 3,3 2,3 - 3,02 2,9 - 3,8 2,9 - 3,94
ТГ 1,3; 1,5; 1,3; 1,2;
1,1 - 1,6 1,2 - 1,6 1,2 - 1,6 1,1 - 1,9
ГЛ 5,5; 5,8; 5,1; 5,9;
5,3 - 7,5 5,5 - 7,3 4,9 - 6,9 5,5 - 8,3
КР 88; 75 - 91 88; 75 - 92 78; 74 - 89 70; 67 - 84
ШКФ 84;73 - 111 102; 86 - 117 91; 84 - 107 95; 88 - 112
АлАТ 0,39; 0,28; 0,42; 0,28;
0,32 -0,5 0,26 - 0,38 0,3 -0,65 0,27 - 0,5
Примiтки: 1 р < 0,01 у порiвняннi з даними в груш 1 до лжування. 2 р < 0,05 у порiвняннi з даними в груш 1 до лжування. 3 р < 0,01 у порiвняннi з даними в груш 1 шсля лжування. 4 р < 0,05 у порiвняннi з даними в груш 1 шсля лжування
В обох групах не спостерпалось будь-якого негативного впливу на ГЛ, КР та АлАТ, що свщчить про безпечшсть лшщзнижуючо! терапи у даного контингенту хворих при застосуванш статишв у межах вказаних доз. Бшьш того, певно! уваги заслуговуе тенденщя до зниження активност АлАТ, р1вня КР та шдвищення ШКФ, що свщчить про полшшення печшково! та нир-ково! функцш. Але, враховуючи наявшсть цих змш у хворих обох груп, це, ймов1рно, зумовлено не стшьки гшол1шдем1чним лшуванням, скшьки адекватною базисною терашею ХСН, насампе-ред, використанням 1АПФ та АРА II.
Протягом терм1ну спостереження в групах 1 та 2 зафшсовано вщповщно 3 та 12 ешзод1в
декомпенсаци ХСН (9,7% та 40%, р = 0,008). Здатшсть активно! лшдзнижуючо! терапи змен-шувати первинну кшцеву точку сшввщноситься з динамшою шструментальних та рентгеноло-пчних показниюв, яка вщображена в таблиц 2.
Як показано, на початку дослщження групи достов1рно не вщр1знялись за ус1ма дослщжу-ваними параметрами (р > 0,05 для вс1х показ-ниюв). Хвор1 в груш активного лшування мали дещо нижчу ФВ ЛШ та менше значення SDNN, проте бшьшу дистанщю 6-хвилинно! ходьби, але щ вщмшност знаходились у межах статистично! похибки.
Таблиця 2
Динамика функщонально^агноетичних показникчв в обох групах (М ± s)
Параметри Група 1 Група 2
до лшування теля лшування до лшування теля лшування
КТ1
6-ХТ
ЧСС
SDNN
САТ
ДАТ
ФВ ЛШ
53,5 ± 6,9 353 ± 80 69,8 ± 13,7 97,5 ± 30,4 121,6 ± 21,6
72.8 ± 10,5
44.9 ± 12,8
51.7 ± 6,2 392 ±1031 70,9 ± 11,7 105,4 ± 28,8 125,0 ± 18,6 74,9 ± 11,3
44.8 ± 11,6
53.0 ± 6,7 326 ± 95 69,7 ± 8,2
104,5 ± 29,3 118,3 ± 13,9
74.1 ± 10,3 48,0 ± 11,7
53,2 ± 4,3 352 ±122 72,9 ± 12,8 102,1 ± 31,0 126,1 ± 12,5 75,5 ± 11,5 45,1 ± 10,7
Примiтка: 1 р < 0,01 у порiвняннi з даними групи 1 до лжування
Сдиним показником, що зазнав статистично 6-ХТ (зростання на 10%, р = 0,0017). У груш кон-значущо! динамши в груш 1 шсля лшування, був тролю аналопчний параметр недостов1рно тдви-
08/ Том XIII/ 2
53
щився на 7% (р = 0,094). Слщ зазначити, що в груш контролю 3 хворих за перюд спостере-ження перейшли у наступний за тяжкiстю фун-кцiональний клас ХСН, у той час як у груш активного лшування таких випадюв не вщмь чалось.
В обох групах, порiвняно з початковими даними, не встановлено суттевих змiн рентге-нолопчно! картини, показниюв холтерiвського монiторування та добового профшю артерiаль-ного тиску. Заслуговуе на увагу тенденщя до зниження ФВ ЛШ у групi 2, у той час як у груш 1 глобальна систолiчна функщя ЛШ залишилась незмiнною. Таким чином, терашя статинами не мае негативного впливу на ФВ ЛШ, хоча l! здатнiсть запобiгати подальшому розвитку сис-толiчноl дисфункцп потребуе подальших, бiльш масштабних дослiджень.
П1ДСУМОК
Штдний профiль у хворих на 1ХС, усклад-нену ХСН, характеризуеться помiрним збшь-
шенням ЗХС та ХС ЛПНЩ i вiдповiдае 11а типу дислшщеми. Згiдно з результатами дослiдження, лiкування симвастатином або аторвастатином в дозах 10-20 мг на добу призводить до корекцп вказаних порушень та досягнення цшьових для дано! категорп хворих на 1ХС значень лшопро-тедав. Встановлене статистично значуще змен-шення кiлькостi декомпенсаци ХСН та збшь-шення дистанци 6-хвилинно! ходьби вiдображае полiпшення функцiонального статусу хворих на фош гiполiпiдемiчноl терапи, призначено! поряд iз базисним лшуванням ХСН. Вiдсутнiсть суттевих негативних змiн геометри ЛШ, печшково! та нирково! функцiй свiдчить про безпечшсть застосування вказаних препаратiв в межах дослщжуваних доз у дано! категори хворих. Здатнiсть терапп статинами запоб^ати прогре-суванню систсотчно! дисфункцп ЛШ при ХСН iшемiчного походження е перспективним нап-рямком подальших дослщжень.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Дядык А.И., Багрий А.Э, Зборовский С.Р. Статины в современной клинической практике: Метод. рекомендации. - Донецк: Норд-компьютер, 2006. - 52 с.
2. Лутай М.И. К вопросу о клинической классификации дислипопротеинемий // Укр. кардюл. журн. - 2003. - № 4. - С. 9 - 16.
3. Реброва О.Ю. Статистический анализ меди-
цинских данных. - М.: Медиасфера, 2002. - 312 с.
4. Kjekshus J., Apetrei E., Barrios V. Rosuvastatin in Older Patients with Systolic Heart Failure // N. Engl. J. Med. - 2007. - Vol. 357. - P. 587 - 591.
5. Masoudi F.A. Statins for Ischemic Systolic Heart Failure // N. Engl. J. Med. - 2007. - Vol. 357. - P. 595 -598.
♦
УДК 616.514-036.1-002.1-07-08:615.262
О.М. Беш, Л. В. Беш
ДОСВ1Д ЗАСТОВУВАННЯ Г1СТАФЕНУ В Л1КУВАНН1 ЗАГОСТРЕННЯ ХРОН1ЧНО1 КРОПИВ' ЯНКИ У Д1ТЕЙ
Лъвiвсъкий нацюналъний медичний утверситет ш. Данила Галицького Лъвiвсъкий мкъкий дитячий алергологiчний центр
Ключовi слова: дiти, хротчна кропив 'янка, дiагностика, л^вання, гiстафен Key words: children, atopic dermatitis, diagnostic, treatment, Histafen
Резюме. В статье представлены литературные данные и собственный опыт авторов относительно трактовки, диагностики и лечения хронической крапивницы у детей. Описан апробированный в условиях Лъвов-ского городского детского аллергологического центра алгоритм диагностического поиска и индивидуальный подбор терапевтического комплекса с использованием антигистаминного препарата гистафен. Summary. This article covers literature data and authors' own experience in understanding, diagnosis and treatment of chronic urticaria. The algorithm of diagnostic approach and selection of individual treatment with application of a new antihistaminic medication Histafen, developed in Lviv city children's allergologic centre is outlined.
