CC BY
13
Корончевская О.И. Состояние и потенциал лесных ресурсов и тенденции развития рынка продукции лесного хозяйство во Львовской области
Проведен анализ состояния и потенциала лесных ресурсов Львовской области. На основе рассчитанных базовых и цепочных приростов, темпов роста и прироста проведен анализ тенденций развития рынка продукции лесного хозяйства во Львовской области. Обоснована необходимость создания единой общегосударственной системы электронного учета в лесном хозяйстве.
Ключевые слова: лесные ресурсы, потенциал лесных ресурсов, продукция лесного хозяйство, воссоздание лесов, породный состав.
Koronchevska O.I. Lviv's oblast forest resources condition and potential analysis and forestry products market development trends
Lviv's region forest resources condition and potential analysis are given. On the base of calculated basic and chain growths, increment and growth rates Lviv's region forestry products market development analysis is given. Unified national system of electronic records in forestry creation necessity is justified.
Keywords: forest resources, forest resources potential, forestry products, forests restoration, species composition.
УДК504.003.13:630x905.2.004.14 Acnip. 1.В. Козш1 -НЛТУ Украши, м. Львы
СТАНОВЛЕННЯ БАГАТОЦ1ЛЬОВОГО Л1СОКОРИСТУВАННЯ У СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ
Розглянуто та описано процес формування багатощльового люокористування в США. Проанатзовано етапи переходу до багатощльового використання люоресур-сного потенщалу США. Описано шдходи та практики управлшня багатощльовим ль сокористуванням, зокрема рiзнi шдходи до застосування люового менеджменту. Та-кож описано основи екосистемного шдходу до люокористування.
Ключовi слова: багатощльове люокористування, екосистемний шдхщ, люовий менеджмент.
Становлення багатощльового люокористування США розпочалося на початку минулого столггтя. Починаючи з 1905 р., процес формування багатощльового люокористування пройшов кшька еташв:
1) поеднання процешв головного та поб1чного люокористувань;
2) штегрування р1зних способ1в люокористування;
3) м1ждисциплшарне планування люокористування;
4) екосистемний тдхщ до планування багатощльового люокористування. 1дея багатощльового використання природних ресуршв зародилась тд
час Руху за збереження довкшля (Conservation Movement) на початку XX ст. Концепщя багатощльового управлшня люами з'явилась у лексикош Люових служб США у 1920-х рр. Первинний опис ща концепцп постав у вигляд1 "багатощльового менеджменту" (multiple purpose management), описаного у до-повда Лiсовоï Служби Департаменту сшьського господарства США (USDA Forest Service Copeland) та опублжованш Сенатом США у 1933 р [2].
У 1960 р. Конгрес формально визначив багатоцшьовий менеджмент як державну полиику люокористування, затвердивши "Акт багатощльового
1 Наук. кер1вник: доц. О.М. Адамовський, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.14
люокористування" (Multiple Use Sustained-Yield Act(MUSY Act)). Цей Акт ре-гулював та давав змогу широкий спектр cnoco6ÍB люокористування, але тшь-ки у тому випадку, якщо вони не були руйшвними для лiсу. Дозволеними були так! способи лiсокористування: випас худоби, рекреащя, збирання япд, грибiв та лiкарських рослин, будiвництво лигах будиночкiв та баз вщпочин-ку, мисливство та рибальство тощо [4].
Планування багатоцiльового менеджменту в межах Акту MUSY базу-валось на двоступеневому процесi подiлу нацiональних лiсiв на зони люоко-ристування. Таю зони видшяли на першому етат регiонального планування багатоцiльового лiсокористування. На цьому етапi розробляли вказiвки щодо заснування, планування та управлiння зонами рекреацп, туризму, ландшаф-тiв, лiсiв загального призначення, пасовищ тощо. Спещальних зон для бiорiз-номанiття не розробляли, оскшьки воно присутне у вшх зонах [4].
На другому еташ районнi лiсничi розробляли спещальш районнi пла-ни багатоцiльового люокористування. У межах такого плану цший район вщ-носили до спецiалiзованоl зони лiсокористування. Районнi плани у бшьшосп випадкiв були спрямованi на захист мюцевих ландшафтiв, водних ресурив та рекреацп. Згодом стало зрозумшо, що як функцiональнi ресурснi плани, так i плани багатоцшьового люокористування 1960-х рр. е недостатньо ефективни-ми у питаннях координування багатоцшьового люокористування [5].
У 1968 р. Конгрес розширив сво1 повноваження щодо Федеральних земель та ресурив i визнав, що цiльовим призначенням таких земель е збере-ження тваринного свпу, пейзажiв та рекреацшних рiчок у межах "Акту Дико1 природи та пейзажних рiк" (Wild and Scenic Rivers Act). Для захисту нащ-ональних пейзажних, юторичних та рекреацiйних стежок прийняли "Акт Системи Нащональних стежок" (National Trails System Act) [4]. Водночас, американсью урядовщ, вченi та спецiалiсти люового господарства заговорили про екосистемний шдхщ до багатоцiльового лiсокористування, зокрема у таких працях: "Environmental Conservation", Dasmann R., 1968; "The Ecosystem Concept in Natural Resource management", George van Dyne, 1969; "Ecology and Resource Management", Watt K., 1968 р. тощо [3].
На початку 1970-х рр. багато науковщв визнали, що суцшьш рубання призводять до знищення тваринного свггу, ерозп та деградацп Грунпв i вод, винищення риб, руйнування ландшафпв, знищення бiорiзноманiття, загрожу-ють зниженню запасiв питно1 води та перешкоджають рiзноманiтним способам рекреацiйного люокористування. Енвайронменталюти нещадно критику-вали суцшьш рубання, проте Люова служба США, люова промисловiсть та Спiлка американських люниюв захищали суцiльнi рубання, спираючись на те, що вони сприяють регенерацп деревостанiв. Противники суцiльних ру-бань пропонували ввести мораторiй на суцшьш рубання на вшх федеральних землях, але прихильники суцшьних рубань вщчували, що Уряд не вживатиме шяких заходiв щодо 1х заборони. Незважаючи на таку широку полярнють поглядiв, суцiльнi рубання визнали корисною практикою, необхiдною для регенерацп деревостанiв. Хоча з часом зловживання цими практиками жорстко критикували [1 ].
У 1973 р. Люова служба США запровадила плани мюцевих шдроздь лiв (unit plan) на замшу багатоцiльовим планам. Hobí плани забезпечували тiснiшу штегращю мiж нацiональними цiлями та мюцевими прiоритетами землекористування та прагнули вщповщати планам багатоцiльового люоко-ристування та одночасно не суперечити вимогам Акту Нащонально1 полггаки стосовно довкiлля (National Environmental Policy Act(NEPA)). Плани шдроздь лiв розшаровували (стратифiкували) земельну дшянку значно бшьше, нiж плани багатоцшьового використання. Поеднання запланованих та потен-цiйних способiв використання конкретних дшянок було складною практикою та потребувало бiльш детальних директив щодо менеджменту. Хоча плани шдроздшв не замшили "функщональних" ресурсних плашв, все ж вони надавали бшьше шформацп для координацп та менеджменту багатоцшьового використання, включаючи бiльш ефективнi заходи захисту довкшля. Пiсля 1973 р., коли планування дико1 природи (wilderness planning) штегрували з плануванням шдроздЫв та вимогами "Акту Нащонально1 полггаки стосовно довкiлля", процес планування шдроздшв значно сповiльнився, але покращи-лась якють планування дико1 природи [2].
"Акт планування ресуршв" (Resource Planning Act(RPA)) у 1974 р. пот-ребував узгодженосл нащонально1 програми планування та планування багатоцшьового використання на мюцях (on-the-ground multiple-use planning). Хоча в RPA не було вказано, як саме досягти тако1 узгодженосп, вш потребував застосування мiждисциплiнарного пiдходу до нацiональних лiсiв з метою ш-теграцп фiзичних, бiологiчних, економiчних та iнших характеристик ресур-сiв, для вiдображення змш у станi самих ресурсiв, 1х використання та вартос-тi. У 1976 р. прийнято "Акт нащонального люового менеджменту США" (National Forest Management Act), в межах якого мiсцевi плани менеджменту земель та ресуршв прив'язували до нащональних цшей. Отже, ус нащональш лiси стали базовою одиницею планування. "Акт нащонального люового менеджменту США" визначив головш напрямки розвитку та впровадження нащональних люових плашв. Його стандарти та директиви стали основою зако-нодавчого ощнювання нацiональних лiсових планiв та менеджменту [2].
У 1979 р. Уряд США переглянув "Акт нащонального люового менеджменту" та зосередив головну увагу на штегрованому плануванш землекористування з метою багатоцшьового використання нащональних лiсiв. Такий шдхщ зосереджувався на iнтегрованому плануваннi усiх можливих способiв використання ресурсiв: рекреацп, рибальств^ мисливствi, захистi водних ре-суршв, лiсозаготiвлi тощо на майбутнi 50 роюв. Новий "Акт нацiонального люового менеджменту США" був спрямований на те, щоб ус способи багатоцшьового використання люових земель були однаково важливими у довго-термшовш перспектив^ а також щоб вони вщображали вимоги та потреби американських громадян та можливiсть нацiональних лiсiв задовольняти цi потреби. Окрiм цього, директиви та правила "Акту нащонального люового менеджменту США" придшяли значну увагу деревним ресурсам. Люозагопв-лю давали змогу проводити тiльки у мюцях, де вона шякою мiрою не пошко-дила б Грунти, схили, воднi ресурси, а також у мюцях, де запаси деревини по-
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.14
чали б поновлюватись через п'ять poKÍB тсля здiйснення лiсозаготiвлi. Су-цiльнi рубання давали змогу проводити тiльки там, де вони були кращим способом досягнення цшей лiсового менеджменту.
Починаючи з 1990-х рр., у США почав розвиватись екосистемний тд-хщ до багатоцiльового лiсокористування. Цей шдхщ наголошував на необ-хщносл управлiння багатоцiльовим лiсокористуванням екологiчно безпеч-ним способом. Лiсова служба США намагалась активно впроваджувати еко-системш принципи, якi вiдповiдали б чинному законодавству. Нащональною лiсовою системою потрiбно було керувати так, щоб екосистема постшно пе-ребувала у стабшьному станi та могла надавати сво! послуги сучасному та майбутнiм поколшням. Тодi ж почали розробляти нацюнальну екологiчну базу даних для управлшня еколопчною iнформацieю.
У 1993 р. була сформована "Нацюнальна ieрархiчна структура еколо-гiчних одиниць" (The National Framework of Ecological Units) та розпочалося активне впровадження еколопчного тдходу у процеси планування люового менеджменту. Окрiм цього, у 1990 р. був запроваджений шдхщ "урахування кожного виду" ("every species counts") з метою охорони та захисту зникаючих видiв рослин та тварин [2]. У 1994 р. був прийнятий нащональний план дш "Впровадження екосистемного менеджменту" ("Implementation of Ecosystem Management"), який передбачав досягнення таких цшей:
• застосування Лгсовою службою США екосистемного тдходу до люового менеджменту;
• штегрування екосистемного менеджменту у ви сфери д1яльносп;
• посилення сшвпращ та шновацш;
• впевнешсть у тому, що вс заходи люового менеджменту е еколопчно вщпо-вщальними, економ1чно випдними та сощально прийнятними.
Окрiм цього, було взято курс на застосування практик адаптивного менеджменту у процесах планування люокористування (адаптивний менеджмент - пристосування практик менеджменту до змшних умов та способiв використання екосистем у чаи) [2].
Несуперечливють багатощльового люокористування можливостям екосистеми та його сумюнють з юнуючими типами люокористувань призвели до розвитку сталих систем рекреацп, рибальства, мисливства, використання водних ресуршв, деревини, ландшафтiв, бiорiзноманiття, мiнералiв та iнших ресурсiв. Отже, управлшня процесами багатощльового люокористування стало синошмом люового менеджменту та екосистемного тдходу до менеджменту лiсiв.
Л1тература
1. Dasmann R. Environmental conservation / R. Dasmann // Johns Willy and Sons inc. 4th edition, 1976. - 448 p.
2. Fedkiw J. Managing multiple uses on national forests, 1905 to 1995: a 90-year learning experience and isn't finished yet / J. Fedkiw // US Department of Agriculture and Forest Service, 1998. - 285 p.
3. Van Dyne. The ecosystem concept in natural resource management / Dyne. Van. - New York and London : Academic press, 1969. - 383 p.
4. Watt E. Ecology and natural resource management / E. Watt. - Mcgraw-hill book company New York, 1968. - 450 p.
5. Wilkinson C. Land and resource planning in the national forests / C. Wilkinson, H. Anderson. - Oregon law review 64:1-2. - University of Oregon press, Eugene, 1985. - 373 p.
Козий И.В. Становление многоцелевого лесопользования в США
Рассмотрен и описан процесс формирования многоцелевого лесопользования в США. Проанализированы этапы перехода к многоцелевому использованию потенциала лесных ресурсов США. Описаны подходы и практики управления многоцелевым лесопользованием, в том числе подходы к применению лесного менеджмента. Также описаны основы экосистемного подхода к лесопользованию.
Ключевые слова: многоцелевое лесопользование, экосистемный подход, лесной менеджмент.
KoziyI.V. Establishment of multifunctional forestry in the USA
Paper reveals the stages of multifunctional forestry establishment in the USA. The stages of transition to multiple use of forest resources in the USA. were analyzed. Stages and approaches to forest resources management were described this paper, including ecosystem management approaches.
Keywords: multifunctional forestry, ecosystem approach, forest management.
УДК 630x18:551.5:330.15 Астр. В.Г. Лозицький; ст. наук. ствроб.
1.М. Усцький, канд. с.-г. наук; доц. М.М. Ведмiдь, канд. с.-г. наук-наук. ствроб. В.1. Роговий, канд. с.-г. наук - УкрНД1ЛГА, м. Харк'т
ОСОБЛИВОСТ1 ПОШИРЕННЯ КОРЕНЕВО1 ГУБКИ В СОСНОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ЧЕРШПВСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Аналiз люопатолопчно! ситуацп в соснових насадженнях Черншвського Полю-ся засвщчив, що близько 17 % соснових насаджень на землях, що тривалий час не були шд люом, в цих умовах уражеш кореневою губкою. Найбшьша частка уражених насаджень вщ загально! площi осередгав як природного, так i штучного походження знаходиться за умов свiжого субору, вщповщно 69 %о i 75 %о, та за умов свiжого бору - 25 % i 21 %. У свiжих та вологих умовах стшгасть культур до коренево! губки дещо менша, шж у природних соснягав, а в сухуватих, навпаки, стшкють насаджень природного походження ютотно нижча. Частка сосни в складi культур становить 85 % факторального впливу на поширення осередгав коренево! губки та 50 % в складi природних насаджень. Найбшьш прийнятним у складi насаджень на староорних землях е 50-60 % сосни за умови рiвномiрного змшення !! з листяними породами.
Ключовг слова: коренева губка, староорш землг культури сосни, сосняки при-роднг
На зростання люистосп Укра!ни на сучасному етат впливають два фактори - це защкавленють свггово! спшьноти в збшьшенш л1с1в, як основного фактора депонування вуглецю через глобальш змши ктмату, та накопи-чення значних площ низькобальних сшьськогосподарських упдь, як виклю-чеш з сшьськогосподарського користування. Для Схщного Полюся, де пере-важають бщш пщаш земл1, мало придатш для вирощування високих врожа!в сшьськогосподарських культур, але в сво!й бшьшосп найкраще вщповщають природ1 лку, проблема залюнення цих земель набувае особливого значення. За умов Черншвського Полюся на частит земель, що тривалий час не оброб-лялись, виникали природш соснов1, березов1 та сосново-березов1 насадження р1зно! густоти. Сьогодш на переданих державним люогосподарським тд-приемствам Чершпвщини староорних землях зростають як природш, так 1
