CC BY
18
19. The Fourth industrial Revolution, or how to stop worrying about thedollar, availableat: https://politota.dirty. ru/chetviortaia-promyshlennaia-revoliutsiia-984132.
20. Chypulina iu.S. (2013), «innovative culture as the basis of a favorable environment for the organizations innovative development: methodological principles of evaluation», Marketynh i menedzhment innovatsij, no. 1, pp. 236-246.
21. BloomberghasplacedUkraineinthetop50innovative economies in the world (2016), available at: http://www. pravda.com.ua/news/2016/01/19/7095939.
22. Digital Agenda for Europe // European Commission, available at: http://ec.europa.eu/digital-agenda/digital-agendaeurope.
23. Human Development Report. The Rise of the South: Human Progress in a Diverse World (2015), available at: http://hdr.undp.org/sites/default/files/2015_ human_ development_report_1.pdf.
24. Matyushenko i. Yu. (2017), Perspektyvy rozvytku konverhentnykh tekhnolohij u krainakh svitu ta Ukrainy dlia vyrichennia hlobal'nykh problem [Prospects for the development of convergent technologies in the countries
of the world and Ukraine for solving global problems], Sole Proprietor L. M. Liburkina, Kharkiv, Ukraine.
25. Pisa 2015 Results. Excellence and equity in education [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.keepeek.com/Digital-Asset-Manage-ment/oecd/education/pisa-2015-results-volume-i_9789264266490-en#.Wncsoahl-Uk#page1.
26. Schwab K. (2015), «The Fourth Industrial Revolution», available at: https://www.foreignaffairs.com/ articles/2015-12-12/fourth-industrial-revolution.
27. The Global Innovation Index. The Human Factor in Innovation (201 5), available at: https://www. globalinnovationindex.org/content/page/gii-full-report-2015.
28. The global talent index report : the outlook to 2015 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http:// www.globaltalentindex.com/pdf/Heidrick_Struggles _ Global_Talent_Report.pdf.
29. The third industrial revolution, available at: http:// www.economist. com/node/21553017.
30. The world bank GDP, available at: http://www. worldbank.org.
УДК 51-7:519.862:330.341.1-048.44(477+100)
А.В. КОЛОД1ЙЧУК,
к.е.н., доцент, Ужгородський торговельно-економ'чний \нститут Ки1вського национального торговельно-економ'нного ун\верситету
Становлення сучасних шформацшно-комушкацшних наддержав у свт: особливост розвитку макромоделей
та уроки для Украши
У статт'1 визначено особливост'1 розвитку ¡нд/йсько/, бразильськоi, росйсько/, европейсьш, американ-ськоi та китайськоi моделей становлення нформацйного суспльства i становлення 1Т- '¡ндустрИ. Зокре-ма, характеристичний аналз моделей здйснено за такими критер'ями, як особливост'1 ведення КТ-б'з-несу у крам, особливост розвитку iнновац/йноi нфраструктури, р/вень стартап/зац11КТ-сектору, рвень, обсяги та характер державноi пщтримки розвитку сфери нформац/йних технологй, рвень розвитку iн-тернет-технологй. Виявлено сусп/льно-пол/тичнi передумови та соцальноЧдеолопчнi умови розгор-тання процесв комп'ютеризацц у вищеназваних макроекономiчних моделях. Введено в науковий обг поняття «нформац!йно-комункац!йна наддержава» i обгрунтовано його змст та значення.
Ключовi слова: 1нформацйно-комун'1кацйн'1 наддержави, розвиток макроеконом'чних моделей, iнформацiйнi доктрини, технополси, технопарки, нтернет-пратство, 1Т- '¡нновацИ, електронне урядування.
А.В. КОЛОДИЙЧУК,
к.э.н., доцент, Ужгородский торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета
Становление современных информационно-коммуникационных сверхдержав в мире: особенности развития макромоделей и уроки для Украины
В статье определены особенности развития индийской, бразильской, русской, европейской,
64 Формування ринкових вщносин в УкраУж №1 (200)/2018
© А.В. КОЛОД1ЙЧУК, 2018
американской и китайской моделей становления информационного общества и становления ИТ-индустрии. В частности, характеристический анализ моделей осуществлен по таким критериям, как особенности ведения ИКТ-бизнеса в стране, особенности развития инновационной инфраструктуры, уровень стартапизации ИКТ-сектора, уровень, объемы и характер государственной поддержки развития сферы информационных технологий, уровень развития интернет-технологий. Выявлено общественно-политические предпосылки и социально-идеологические условия развертывания процессов компьютеризации в вышеназванных макроэкономических моделях. Введено в научный оборот понятие «информационно-коммуникационная сверхдержава» и обоснованы его содержание и значение.
Ключевые слова: информационно-коммуникационные сверхдержавы, развитие макроэкономических моделей, информационные доктрини, технополисы, технопарки, интернет-пиратство, ИТ-инновации, электронное управление.
A. KOLODIYCHUK,
PhD, Associate Professor of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University
The formation of modern information and communication superpowers in the world: peculiarities of the development of macromodels and lessons for Ukraine
The article describes the features of the development of the Indian, Brazilian, Russian, European, American and Chinese models of the formation of the information society and the formation of the IT industry. In particular, the characteristic analysis of models made by such criteria as the features of the ICT business transaction in the country, features of the development of innovation infrastructure, level of start-ups in ICT sector, the level, scope and nature of state support for the development of the sector of information technology, level of the development of Internet technologies. Socio-political preconditions and socio-ideological conditions for the deployment of computerization processes in the aforementioned macroeconomic models are revealed. The concept of «information and communication superpower» was introduced into the scientific circle and its contents and meaning was substantiated.
Keywords: information and communication superpowers, development of macroeconomic models, information doctrine, technopolises, technoparks, Internet piracy, IT innovations, e-government.
Постановка проблеми. У св1тл1 сучасних трансформациях геопол1тичних, геоеконом1ч-них та щеолопчних структурних зрушень, як1 тра-пилися пюля лквщацм Оргаызацм Варшавського Договору, зникнення соцтабору кра'1'н та розпаду СРСР, а також çi значним розвитком Ыформа-ц1йно-комун1кац1йних технолопй, розростанням Ыформа^йного простору, його квазiзагальноï доступности значним i поступальним розвитком ЗМ1, спостер^аеться дектька основних Ыфор-ма^йних теч^, як пов'язан зi змЫами суспть-но-полiтичного устрою в тих чи Ыших державах св^у: 1) загальна ера демократп у свт, яка наступила у 1991 р. пюля перемоги США та Ыших демократичних кра'1'н з ринковою економкою у Холодый в^ы - найбтьш поширена на сьогод-н Ыформа^йна доктрина; 2) розвиток концепцм' багатополярного св^у.
Анал'1з останшх досл'!джень та публ^ацт. Питанням до^дження сучасних свтових Ыфор-
мафйно-комунка^йно-технолопчних тре^в присвячено чимало експертних та аналiтичних матерiалiв, особливо зарубiжних, проте вони за-звичай носять занадто фрагментарний характер, а тому непридатнi для одержання повноцЫних наукових результатiв. 3 Ышого боку, в науковiй лiтературi iсну8 значна прогалина з приводу ак-туальних перестановок потенцiйних центрiв при-йняття рiшень у сферi 1КТ на свiтовiй аренi. Тим не менше, вивченню процесiв взаемодп мiж го-ловними гравцями на свтовому ринку цифро-вих технолопй, мiжнародного руху капiталу для розвитку 1Т-сектора, виокремлення нацюналь-них особливостей ведення високотехнолопчного бiзнесу у провщних краТнах свiту присвяченi працi таких науков^в, як: С. Агзамходжаев, М. Басла-кова, К. Брюмер, Г. Граббе, М. Дружиын, С. Ком-лев, 6. Леонтьева, В. Ломаюн, А. Ревенко, 6. Хе-сЫ, С. Юрков та iншi. Проте питання становлення сучасних Ыформафйно-комункафйних наддер-
жав взaгaлi майже не розглядалося i тому воно потребуе детального вивчення.
Мета crarri - визначити особливост розвитку сучасних Ыформафйно-комункафйних наддер-жав i виявити корисний досвiд Тхнього застосу-вання в реaлiях украТнськоТ економки.
Виклад основного мaтеpiaлу. Пiд Ыформа-цiйно-комунiкaцiйними наддержавами розумг ються провщы краТни свiту у сферi Ыформафй-но-комунiкaцiйних технологiй, якi володiють значним потен^алом виробництва високотех-нолопчноТ' 1КТ-продукцм та надання 1КТ-послуг, потужними кадровими ресурсами сфери 1Т, залучен до виконання масштабних IКТ-проектiв сучасност або виступають ключовими центрами генерування комп'ютерних Ыновафй на свтово-му високотехнолопчному ринку. Кожна з Ыфор-мaцiйно-комунiкaцiйних наддержав володie по-тужним 1Т-сектором економiки, що робить Тх передовими i нaйбiльш конкурентоспроможними на свтовому ринку цифрових технологiй; не е секретом i те, що це один iз Ыструмен^в поширен-ня свого геополiтичного i геоекономiчного впли-ву у свт вищеперелiчених держав. Кожна з цих 1Т-макромоделей мае своТ особливостi. Так, бразильська модель спираеться в основному на стартапи, що вирощуються в Ыкубаторах-аксе-лераторах (таких як «Aceleradora.net», «Startup Farm», «21212.com» i т.д.), причому в розгалу-жеый Тх мережi по всiй краТн включаючи не лише найбшьш^ але й велик i середнi мiстa краТни; пщ-приемства навчилися дуже швидко копiювaти популярнi електроннi сервiси i вiдомi зaхiднi ICT-продукти, а наявнють вхiдних бaр'eрiв на бра-зильський ринок робить зaхiднi 1Т-корпорацм се-реднього рангу неконкурентоспроможними порiвняно з мiсцевими пiдприeмствaми анало-пчного профiлю. 3 великими IТ-корпорaцiями центрaлiзовaно налагоджена серйозна коопера-цiя: зв'язками з «Microsoft» займаеться органг за^я «1нститут iнновaцiй», а з Силконовою Долиною США - асо^ативне утворення «Брaзильськi iнновaтори». Брaзилiя - друга у свт краТна по ктькост користувaчiв соцмереж «Фейсбук» та «Тв^ер», половина населення мае пос^йний доступ до Всесв^ньоТ' 1нтернет-мере-ж^ що свiдчить про величезний потенфйний спо-живчий ринок продукцм 1КТ-технолопй. Уряд го-ловну ставку робить на розвиток aкaдемiчноТ науки, пос^йне пiдвищення квaлiфiкaцiТ i виро-
щування цiлого класу IТ-шникiв у краТн 3 iншого боку, тут немае Силiконових долин, як у США, де був би сконцентрований великий комп'ютерний та комунка^йний бiзнес на одый невеликiй те-риторм, а е регiональна стартап-мережа, яка охоплюе всю краТну. Це посприяло перетворенню 1Т-сектора з кустарного в мале i середне 1КТ-пiдприeмництво, але дуже поширене i розгалу-жене, що безумовно чинить позитивний вплив на розвиток бразильських репоыв в со^ально-економiчному планi. Слабкою стороною бра-зильськоТ моделi е те, що бразильська Ывести-цiйна бiржа «B□VESPA» [6] не настiльки лквщна, як аналогiчнi китайська та Ыд^ська; це дуже утруднюе вхiд значних Ывести^й в бразильський 1КТ-сектор. ^м того, даеться взнаки те, що Бразилiя в основному - ринок запозичених комп'ютерних Ыновафй, а тому в нет поки що дуже слабкий власний Ыновац^ний 1КТ-потен^ал. Особливост Ыд^ськоТ моделi розвитку 1КТ на-ступнi: 1) вона тяжie до американського досвiду, зокрема концентрацм в рамках спецiальних «кремнieвих» долин, зокрема в м. Бангалорi ще у 1978 роцi створено аналог калiфорнiйськоТ до-лини - Мiжнародний парк високих технологiй, у якому продукуеться третина iндiйського експорту продукцм 1КТ; 2) lндiя володie другою за чисель-нiстю в свт сптьнотою IКТ-спецiалiстiв (пiсля США). 1х налiчуeться в цiй краТн близько 10 млн. чол.; 3) в основному Ыд^сью спецiалiсти в об-ластi 1КТ зорieнтованi на офшорне програмуван-ня, а цей аутсорсинг якраз характерний саме для краТн з низьким рiвнем розвитку 1КТ-технолопй, фахiвцi у сегментi комунiкацiй зорieнтованi на телемаркетинг; 4) незважаючи на велику чи-сельнiсть IКТ-працiвникiв, Тхня квалiфiкацiя по-рiвняно з Ышими великими краТнами свiту зна-чно нижча, тому 1ндш не можна назвати повноцЫною комп'ютерною державою. Значно бiльш технологiчно потужнiший за Ыд^ську 1КТ-iндустрiю китайський 1Т-сектор, який здатен на рiвних конкурувати зi своТми американськими компанiями-конкурентами. Особливостi китай-ського 1Т- чуда: 1) в прюритет для китайськоТ Ы-тернет-економки - висококвалiфiкованi кадри, дie мехаызм рекрутингу колишнiх спецiалiстiв з провщних американських 1Т- фiрм; 2) китайський 1Т- сектор, який забезпечуе максималь-ний вклад у щорiчний рiст китайського ВВП, мае потужн конкурентнi позицм у свiтi (китайсью ком-
naiii «Alibaba», «Baidu», «LeEco», «China Mobile», «Tencent Holdings»), a нaцiонaльний ринок 1Т-теxнологiй мае протекцiонiстський захист, передуем вiд зaxiдниx компaнiй; 3) в Кита! в Сюньаы споруджуеться влaсний aнaлог кaлiфорнiйсько! кремыево! долини, що е чaстиною великого ки-тaйського iнновaцiйного трикутникa «ТяньцзЫь-Пеюн-Хебей». Слiд зaзнaчити, що китaйськa модель комп'ютерно! революцм, нa вщмЫу вiд описaниx вище брaзильськоí' тa Ыд^сько!, е ви-сокотеxнологiчною i спрямовaнa нa розробку кaрдинaльно новиx цифровиx теxнологiй, a не нa виконaння рутинниx тa допомiжниx комп'ютерниx aутсорсинговиx оперaцiй. Ha китaйському ринку прaцюють величезнi зa оборотом компaнií'-aнa-логи зaxiдниx комп'ютерниx брендовиx компaнiй (нaприклaд, китaйський текстовий месенджер «WeChat» - aнaлог «WhatsApp», «Baidu» - aнa-лог брaузерa «Google», «Енциклопедiя Бaйду» -aнaлог «Вктедм», кaмпуснa мережa «Ren Ren» -китaйськa вiдповiдь «Facebook», «Sina Weibo» - гiбриднa версiя «Twitter», «Youku Tudou» -aнaлог «YouTube»), проте вони отримaнi доxоди вiд обороту вклaдaють в кaрдинaльно новi теxно-лопчы комп'ютернi системи; це дуже яскрaвий приклaд того, як китaйський економiчний шляx постiйного удосконaлення зaбезпечу8 його пе-редовий xaрaктер у свт. Рос^сьга модель побу-дови i функцiонувaння IКТ-секторa вiдзнaчa8тся в першу чергу висококвaлiфiковaними IТ-кaдрa-ми, сконцентровaними нaсaмперед поблизу ве-ликиx уыверсите^в ^a'^ (росiйськa комп'ютерно-унiверситетськa трiйкa - Москвa, С.-Петербург, Hовосибiрськ). Сaм 1Т-сектор в рaзи менший зa брaзильський i знaчно менш конкурентоспроможний порiвняно з китaйським тa aмерикaнським, проте володie знaчним по-тенцiaлом для подaльшого розвитку. Ha роль зa-мiнникiв силiконовиx долин у ^afci претендують тaкi великi зa розмiрaми i мaсштaбaми дiяльнос-тi IТ-теxнопaрки тa IТ-теxнополiси: 1) теxнопaрк «Жигулiвськa долинa» у м. Тольяттi Сaмaрсько! облaстi, зaклaдений у 2010 рощ 2) IТ-пaрк-теxнополiс «Хiмгрaд», вщкритий у 2009 роцi у м. Кaзaнi; 3) Hовосибiрський aкaдемiчний теxно-пaрк, зaклaдений у 2007 роцк Поки що, сaме ця теxнопaрковa трiaдa стaновить iнфрaструктурну основу функцiонувaння роЫйсько! моделi 1КТ. Крiм того, для Росм xaрaктернa сильнa держaвнa (оргaнiзaцiйнa, фiнaнсовa, зaконодaвчa, фю-
кaльнa, соцiaльнa допомогa i зaбезпечення) пщ-тримкa розвитку IТ-секторa економiки, вЫцем яко! стaв мaсштaбний iнновaцiйний проект «Сколково». Ha вiдмiну вiд aмерикaнського тa европейського ринкiв, де витрaти нa aутсорсинг стaновлять бiля 2% вщ сукупно! величини IT^a-трaт, у росiйськиx компaнiй нa своему ринку ви-сокиx теxнологiй ця стaття витрaт в середньому склaдae 0,4% вiд сумaрниx витрaт нa 1КТ, що свiдчить про те, що у ниx aутсорсинг може CTa™ одним iз головниx прюрите^в в мaйбутньому. Ще однa цiкaвa особливiсть росiйського пiдxоду, який в^зняе його вiд кустaрниx iндiйськиx тa брaзильськиx 1Т- виробництв - це системнa га-лузевa iнформaтизaцiя секторiв федерaльно! економiки, в першу чергу це бaнкiвський сектор, трaнспорт тa пaливно-енергетичний комплекс. Головнa проблемa 90-x рокiв - iнтернет-пiрaт-ствa, в цтому вирiшенa, нa вiдмiну вщ брaзиль-сько! тa Ыд^сько! моделей, де це однa з головниx з fa^x рис. Особливо ц^вою е aмерикaнськa модель розвитку 1КТ-сфери, оскiльки всi вонa е родонaчaльником всix ключовиx вiдкриттiв у дa-нiй сферi, до сьогоднi зaдae тренд у сегментi комп'ютерниx iнновaцiй i зберiгa8 футуролопч-ний потенцiaл IКТ-домiнувaння у свiтi. Особли-вост aмерикaнськоí' моделi лiдерствa в 1КТ-сферi: 1) в ^afci знaxодиться не лише однa комп'ютернa Кремнi8вa Долинa в м. ^ло-Аль-то, a цiлa плеядa подiбного роду 1КТ-долин з ди-ференцiйовaним уxилом нa рiзнi сегменти 1КТ-iндустрií': спецiaлiзовaний в основному нa приклaдниx комп'ютерниx теxнологiяx lнновaцiй-ний трикутник (RTP - Research Triangle Park) Пвычно! Кaролiни, провiдний центр Ытернет-теxнологiй - теxaський ^-к^стер в Остiнi, теx-нологiчний костер прогрaмувaння Сaн-Дi8го в Кaлiфорнi!; 2) головними центрaми стaртaпiзaцi! в ^a^i е не окремi розкидaнi по регiонax бiзнес-aкселерaтори, a сaме вищенaзвaнi iнформaцiй-но-комунiкaцiйнi територiaльно-виробничi комплекси, в якиx «вирощують» iнтернет-стaр-тaпи, фaрмaстaртaпи, софтверстaртaпи, xaрд-верстaртaпи, IoT-стaртaпи, мобiльнi стaртaпи, криптостaртaпи); 3) нa сьогоднiшнiй день США володiють нaйбiльшим у свiтi ринком 1КТ-послуг, його об'ем - це бiльшa половинa вiд зaгaльно-свiтового, який стaновить бл. 900 млрд. дол. США стaном нa 2016 рiк (для порiвняння - укрa-!нський ринок у зaгaльносвiтовому вaртiсному
oö'EMi 1КТ-послуг володi8 часткою в 0,35%), що дозволяе цiй кра!н багато в чому диктувати правила три (точн0е в особi т.зв. конгломерату FAAMG - п'ять нaйбiльшиx 1Т-компаый США: «Facebook», «Amazon», «Apple», «Microsoft», «Alphabet» (материнська компaнiя - «Google») для Ыших ринкових грaвцiв, ключовi позицм ма-ють США i на свiтовому ринку 1Т, який становить 2 трлн. дол. США станом на початок 2016 року; 4) багато американських 1Т-компаый («Uber», «Apple», «Twitter», «Microsoft», «Mozilla» тощо), як i в 6С, залежать вщ притоку до них Ыоземно! Ытелектуально! робочо! сили (особливо з кра!н третього свiту), причому у значних масштабах; 5) кадрове питання для американсько! моделi розвитку 1Т особливо гостре, адже високотехноло-гiчний сектор в цiй кра!н вже вiдчувae значний дефiцит (за прогнозними пщрахунками експертiв [4], в найближче десятил^я попит на квaлiфiко-ваних фaxiвцiв 1КТ в США становитиме 1,4 млн. вакан^й, а пропозифя - лише 0,4 млн. о^б), що загрожуе aмерикaнськiй моделi значним спадом i пaдiнням конкурентоспроможноси бо вщбува-еться перерозподiл ресурЫв з iншими моделями не на користь американсько!; 6) державна допо-мога 1Т-сектору (програма «Tech Hire 2015» стосувалася стимулювання збтьшення чисель-ностi iнженерниx кaдрiв - програмю^в), в порГв-няннi з рос^ським, несистемна, фрагментарна, непослiдовнa i не носить попереджувального характеру, в результат чого федеральний 1КТ-сектор переживае глибоку кризу, яка пос^йно наростае; 7) меxaнiзм венчурного фЫансування зорieнтовaний в основному на вклад у вир0ення кадрово! проблеми (венчурн фонди «AME Cloud Ventures», «Trinity Ventures», «Partech Ventures»), на зaрубiжне iнвестувaння (венчурнi корпорaтивнi фонди «Intel Capital», «Accel», «Garage Technology Ventures»), а не на кардинально новi розробки, що ще стае одним голо-вним гальмом у процес функцiонувaння американсько! моделi; 8) американська модель, як i Ыш^ опираеться на потужну унiверситетську складову пiдготовки IКТ-спецiaлiстiв i aктивiзaцi! комп'ютерних Ынова^й (Кaлiфорнiйський, Стен-фордський уыверситети), а також на сильну 6Гз-нес-iнкубaторну складову («500 Startups», «Plug&Play», «RocketSpace Incubator»). бвро-пейська концеп^я функцiонувaння 1ТНндустрм базуеться на рядi наступних ключових пiдxодiв:
високий рiвень конкуренцм на 1КТ-ринку, жор-сткий в^р квaлiфiковaного 1Т-персоналу (пре-валювання методу «батога» над птьгами i пре-ференцiями, як у всьому свт), нaдмiрнa зaбюрокрaтизовaнiсть ринку прац для IТ-фaxiв-цiв, активне втручання европейських наднацю-нальних оргaнiв управлЫня у справи европей-ського 1КТ-сектору, полiкультурний й полiетнiчний характер ринку високих технолопй у 6С, що неодмЫно вiдобрaжaeться на його стро-кaтостi. Великими кра!нними 1Т-центрами у рамках европейського об'еднання е lрлaндiя, Вели-кобритaнiя, Нiмеччинa, Шве^я, Eстонiя та Португaлiя. Як i для бразильсько! моделi, для европейсько! також характерна розгалужена стар-тап-мережа бiзнес-aкселерaторiв сфери 1Т (це спецiaлiзовaнi оргаызацп-акселератори
«Startup Bootcamp Berlin», «Hub:raum», бiзнес-iнкубaтори «Rocket Internet», «Hitfox Group»). Сильною стороною европейсько! моделi e вен-чурний бiзнес IТ-профiлю (вiдомi компанм-фон-ди та приваты бiзнес-aнгели iнвестицiйниx 1КТ-проек^в «Cherry Ventures», «EarlyBird», «e. ventures», «Point 9 Capital», «WestTech Ventures»). ^м того, саме европейська модель з-помiж усix розглянутих серйозно концентру-еться на е-урядувaннi, адже двi кра!ни-члени 6С - Фiнляндiя та Естоыя, входять до трiйки кра!н свiту з повним електронним урядуванням. Державна пщтримка в рамках европейсько! моделi оргаызацм 1КТ-ринку диференцшеться залежно вiд кра!ни i носить в основному фюкальний характер птьг. Так, у Францм венчурн 1Т-проекти отримують подaтковi пiльги до 40% вщ обсягу вкладених в них кош^в.
Висновки
Отже, бразильська та Ыд^ська моделi ево-люцюнують поки що на початкових етапах розвитку процеЫв дiджiтaлiзaцií', рос^ська модель мае значний потенцiaл розвитку, европейська модель в довготермЫов^ перспективi нежит-тездатна i великою мiрою утопiчнa, оскiльки во-на потребуе величезних i дуже якiсниx ресурЫв при доволi низьких результатах вщдач^ американська та китайська моделi нaйбiльш конкурен-тоспроможнi, високотеxнологiчнi i ефективнi на сьогоднiшнiй день у свт. Для Укра!ни досвiд по-тенцiйниx наддержав у напрямку Ыформатиза-цм е дуже повчальним i вона може обрати одну з
представлених моделей (осктьки вони доcяжнi в недалекому майбутньому, вони наближенi багато в чому до вiтчизняних умов тощо) або поеднан-ня декiлькох вищеописаних зразкiв. 1нформафй-но-комунiкацiйнi технологи насттьки пронизали систему суспiльно-полiтичного устрою в сучас-них кра'нах, що не е перебiльшенням заявити, що саме вони стали важливою компонентою, яка цей суспiльно-полiтичний устр^ в держави ви-значае. Наявнiсть електронних ЗМ1 з рiзносто-роннiми поглядами та доступнють соцiальних мереж вже стали «лакмусовим» критерieм ви-значення типу суспiльно-полiтичного режиму в тiй чи Ыш^ кран
Список використаних джерел
1. Бушуев С.Д. Современные подходы к развитию методологий управления проектами / С.Д. Бушуев, Н.С. Бушуева // УправлЫня проектами та розвиток виробництва : Зб. наук. пр. - Луганськ : СНУ ¡м. В. Даля, 2005. - № 1 (13). - С. 5-19.
2. Важинський Ф.А. Антикризове фЫансове управляя як економ1чна система / Ф.А. Важинський, А.В. Колодмчук // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни: зб. наук-техн. пр. - Льв1в: РВВ НЛТУ Укра'ни, 2010. -Вип. 20.3. - С. 127-132.
3. Важинський Ф.А. Механ1зм регулювання Ывести-ц1йно' д1яльност1 в регюы / Ф.А. Важинський, А.В. Ко-лодмчук // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни : зб. на-ук.-техн. праць. - Льв1в: РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2010. - Вип. 20.7. - С. 138-143.
4. Офщмний сайт М1жнародно'' оргаызацп прац » [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. ilo.ong/global/lang-en/index.htm
5. Шевчук Л.Т. Св1товий I в1тчизняний досвщ створення I функцюнування б1знесЧнкубатор1в / Л.Т. Шевчук, А.В. Колод1йчук // Регюнальна еконо-мка. - 2013. - №1. - С. 178-184. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/negek_2013_1_24.
6. 8^ oficial do intencвmbio de investimentos bnasileino «Б0УЕ8РА» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bmfbovespa.com.bn/pt_bn/
УДК 657.451
Л.1. ПРОХОРОВА,
к.е.н., доцент кафедри обл\ку / аудиту Национального унверситету харчових технолопй
В.О. КОЗАЧЕНКО,
студентка Нац1онального унверситету харчових технолопй
Особливосл облшово-анал^ичного забезпечення витрат за економiчними елементами та статтями калькуляцп на
виробничих пiдприcмствах
У статт'1 досл'щжено сутнсть обл'ково-анал'тичного забезпечення та його значення для контролю за витратами виробничого п'щприемства у розр1з1 економ'чних елементв та статей калькуляцп. Здйснено огляд класиф1кацп витрат за видами витрат, ¡нформац1йного забезпечення обл\ку операцй з операцйними витратами, розкрито головн аспекти методологи анал'зу витрат за еко-ном'мними елементами та статтями калькуляцп на п'щприемств'1.
КлючовI слова: витрати, економ'мний елемент, обл'ково-анал'тичне забезпечення, ¡нформа-цйне забезпечення, статт'1 калькуляцп, операцйн/ витрати, управл'/нський обл'1к, анал'з.
Л.И. ПРОХОРОВАЯ, к.э.н., доцент кафедры учёта и аудита Национального университета пищевых технологий
В.А. КОЗАЧЕНКО,
студентка Национального университета пищевых технологий
Особенности учетно-аналитического обеспечения расходов по экономическим элементам и статьям калькуляции на производственных предприятиях
В статье исследована сущность учетно-аналитического обеспечения и его значение для контроля за расходами производственного предприятия в разрезе экономических элементов и статей калькуляции. Осуществлен обзор классификации расходов по видам затрат, информационного обеспече-
© Л.1. ПРОХОРОВА, В.О. КОЗАЧЕНКО, 2018 Формування ринкових вщносин в Укра'ж №1 (200)/2018 69
