CC BY
38
Восточно-Европейский журнал передовым технологий
-□ □-
У cmammi розглядаються проблеми впро-вадження шформацшних комп'ютерних технологш в медицину, розглянутий doceid розвинутих крат, поставлен 3adani для ïx виршення, сформована модель паралельнoï обробки шформацп на ocнoвi функщональ-ноï модифкацп мереж Петрi
Ключoвi слова: тформацшш комп'ютер-rn технологи в медицит, модель системи паралельнoï обробки тформацп, функщо-
нальна модифкащя мереж Петрi
□-□
В статье рассматриваются проблемы внедрения информационных компьютерных технологий в медицину, рассмотрен опыт развитых стран, поставлены задачи для их решения, сформирована модель параллельной обработки информации на основе функциональной модификации сетей Петри
Ключевые слова: информационные компьютерные технологии в медицине, модель системы параллельной обработки информации, функциональная модификация сетей Петри
□-□
This article discusses the problems of the introduction of information computer technology in medicine, describes the experience of developed countries, set tasks for their solutions, a model of parallel processing based on the functional modification of Petri Nets
Keywords: information computer technology in medicine, a model of parallel processing, functional modification of Petri Nets -□ □-
УДК 004.942, 004.77, 004.451.45
СТАНДАРТИЗАЦ1Я ПРОЕКТ1В ВПРОВАДЖЕННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ КОМП'ЮТЕРНИХ СИСТЕМ ТА ТЕХНОЛОГ1Й В МЕДИЦИНУ
О.О. Супруненко
Кандидат техычних наук, доцент Кафедра штелектуальних i шформацтних систем* Контактний тел.: (066) 187-99-50 E-mail: ra-oks@mail.ru
Б.О. Онищенко
Кандидат фiзико-математичних наук, доцент Кафедра програмного забезпечення автоматизованих
систем*
Контактний тел.: (066) 767-46-49 E-mail: onischenko_boris@mail.ru *Черкаський нацюнальний ушверситет iменi Богдана
Хмельницького
бульв. Шевченка, 79, корп. №3, м. Черкаси, УкраТна,
18006
1. Вступ
Комп'ютеризащя та шформацшш технологи увшшли у сферу практично! медицин ще у 80-90-х роках минулого столитя [1]. Але увесь потенщал шформацшних технологш i в наш час використову-еться неповшстю i переважно неефективно. Цьому е певш причини: розрiзненiсть стандарпв апаратного i програмного забезпечення у сферi iнформацiйних комп'ютерних технологiй (1КТ) медично! галузi, вщ-сутнiсть единого стандарту для збер^ання i передачi медично! iнформацii в УкрашГ, слабка система на-вчання та перенавчання медичного персоналу робот з конкретними видами медичних шформацшних комп'ютерних систем та шшь
'УкраТнськ розробники медичного програмного забезпечення переважно користуються двома стандартами: 1) стандартом DICOM (Digital Imaging and Communications in Medicine, цифровi зображення та Тх обмЫ в медицинi), який розробила ISO (International Standards Organization), 2) европейським стандартом ENV,
розробником якого е CEN/TC 251 (Сотке Еuropеen de normalisation Technical Committee 251 http:// www.centc251.org) — европейський компет по стандартам, що розробляе засоби та структури медичних даних з метою сумкносп та взаемного використання у незалежних медичних системах
Для виршення проблем, що виникли у впровад-женш комп'ютерних iнформацiйних технологiй кну-ють напрацювання, якi дозволяють перейти на новий рiвень спiвробiтництва мiж розробниками 1КТ та медичними пращвниками. Цей рiвень - безпосередне виршення найбiльш нагальних проблем практично! медицини в рамках шнуючо! медично! шфраструктури та обмеженого фiнансування. Тобто в даний час мож-ливо виконувати локальш проекти з iнформатизацii медицини, але при !х реалiзацii потрiбно дотримува-тись единих вимог до шдбору апаратного та створення програмного забезпечення, що дасть змогу поступово розширювати впровадження iнформацiйних техно-логiй i дозволить об'еднати всi ранiше створенi ло-кальнi проекти в шформацшну комп'ютерну систему лiкувального закладу (1КСЛЗ). Для формування за-гального уявлення про 1КСЛЗ потрiбна розробка про-ектiв по комплексному впровадженню шформацшних комп'ютерних технологш у медичному заклад^ яка Грунтуеться на свiтових стандартах збереження та об-
мшу електронними варiантами медично! iнформацii, а також на концепцп розвитку лжувального закладу.
На даний час процес комп'ютеризацп медицини знаходиться на початковш стадiй - придбання та вста-новлення комп'ютерно! технiки, створення на ii базi автономних автоматизованих робочих мкць лiкаря та молодшого медичного персоналу, створення локально! комп'ютерно! мереж^ пiдроздiлу та в цiлому лжуваль-ного закладу, приеднання мережi лжувального закладу до всесвiтньоi мережi Internet. Оскiльки кожний медичний заклад проводить комп'ютеризащю сво'ши силами, то в якост базових запроваджуються рiзнi апаратно-програмнi платформи. Пiдбiр програмного забезпечення, як свщчить статистика [2], проводиться з б^ьш як 800 програмних продукпв для ведення елек-тронних карток пащенпв, роботи з текстом i зображен-нями, для бухгалтерського i кадрового облiку та шших органiзацiйних функцiй. Таким чином, ускладнюеться задача створення единого iнформацiйного простору, осюльки обмiн даними у рiзних форматах потребуе конвертацii, причому таю функцп не завжди вдаеться виконати. Тому нагальним завданням в комп'ютериза-цп медицини е створення единих вимог до побудови i впровадження 1КТ в медичнiй галузi.
2. Видшення проблеми та постановка задачi
На сьогодшшнш день iснуe ряд проблем, що пов'я-занi з впровадженням 1КТ в практичну медицину. Це, насамперед, проблема узгодженосп розробки програмного забезпечення для коректного обмшу шфор-мацieю i, зокрема, проблема сумшносп даних. Дана проблема потребуе формування единого тдходу до розробки i впровадження iнформацiйних комп'ютер-них технологiй в медичних закладах. Шсля його реа-лiзацii стане техшчно можливою iнтеграцiя новоство-рюваних програмних i програмно-апаратних рiшень з шнуючими медичними iнформацiйними системами. Особливоi актуальност набувае проблема створення крос-платформенних програм, як можуть працювати в рiзних операцiйних системах та на рiзному облад-наннi. Одним iз можливих шляхiв вирiшення остан-ньоi е розробка web-орiентованих програмних систем.
Важливим також е взаемодiя медичних закладiв мiж собою через телекомунiкацiйнi мережу що дозволить проводити внутрiшне консультування, оргашзовува-ти Internet-консилiуми, запровадити перенавчання та тдвищення квалiфiкацii лiкарiв, оргашзувати доступ до локальних, регiональних та нацiональноi медичних нормативно-довiдкових баз знань, а також, при тдпи-санш мiжурядових угод, до 6вропейськоi медичноi бази нормативноi документацii. Впровадження названих технологш дозволить бiльш ефективно проводити об-мiн найнеобхiднiшою оперативною шформащею, тд-вищити швидкiсть та яюсть надання медичних послуг, зекономити фiнансовi i кадровi ресурси та спрямувати 'х на розвиток сучасних медичних напрямюв.
Створення единоi державноi медичноi шформацш-но' системи дозволить оперативно виршувати питання планування i розподшу фiнансових ресурсiв, плану-вання та реалiзацii програми кадрового забезпечення практично' медицини, впроваджувати цiльовi програми проф^актики та лiкування захворювань, проводити
аналiз основних показникiв функцiонування медично! галузi, що дозволить виявити напрямки медицини, як в першу чергу необхвдно пiдтримувати та розвивати.
3. Аналiз isa|>iainiis розв'язання проблеми
В наш час в багатьох кра!нах свггу реалiзуeться програма створення едино! медично! iнформацiйноi системи. Так, у Великобританп реалiзуeться програма NHS Connecting for Health, що забезпечена до 2014 року загальним обсягом швестицш на суму 25 млрд. до-ларiв при чисельносп населення приблизно 60,5 млн. оаб. Подiбнi програми джть у всiх кра!нах Оргашза-цГ! економiчного спiвробiтництва i розвитку, до яко! належать 30 кра!н [3].
У 6вропi разом з нацюнальними дie едина програма бвропейського Союзу e-health, яка виконуе таю першочерговi задачi, як стандартизащя, забезпечення страхового покриття незалежно вщ розташування, обробка медично! iнформацii про пащента з вико-ристанням шформацшних технологiй (телемедицина частково допомагае у виршент цiei задачi). Обсяг швестицш Евросоюзу в рамках програми e-health без врахування вщповвдних нащональних програм вже склав приблизно 317 мшьйошв евро [3].
В Канадi створюеться едина iнформацiйна система охорони здоров'я, яка передбачае створення електрон-ного паспорту здоров'я, вщповщно! iнфраструктури, телемедицини, нащональних реeстрiв, довiдникiв та класифiкаторiв, системи дiагностичноi вiзуалiзацii та збер^ання графiчноi iнформацii. Бюджет програми на перюд до 2009 року склав 1,3 млрд. доларiв при чисель-ностi населення приблизно 39 млн. о«б.
Подiбна комплексна програма реалiзуeться i в США, в якш передбачаеться створення сегменту ш-формацшно! системи у сферi охорони здоров'я в рамках Електронного Уряду. Потреба в швестищях на розвиток електронно! медицини у найближче десяти-литя оцiнюeться у 21,6-43,2 млрд. доларiв. На нишш-ньому етат прiоритетними е створення електронного паспорту здоров'я (EHR), нащонально! iнформацiйноi шфраструктури в iнтересах охорони здоров'я, регю-нальних центрiв медично! iнформацii (RHIOs), електронного обмiну медичними даними.
За ощнками експертiв, цiлiсне впровадження ш-формацiйних технологiй в медицин в США може привести до економп до 77 млрд. доларiв. Подiбнi дослщ-ження у Шмеччиш визначають оцiнку економп витрат при переходi на електронне забезпечення охорони здоров'я в межах до 30% вщ поточних витрат. Зокрема, впровадження технологи електронного рецепту дае економт у 200 млн. евро на рж. Зниження витрат, що пов'язаш з обранням неправильного метода лжуван-ня, надлишкових процедур i медикаменпв дозволить зекономити бiля 500 м^ьйошв евро щорiчно.
4. Шляхи розв'язання проблеми в УкраМ
Основними задачами розвитку медицини в Укра'!ш е забезпечення територiальноi доступностi медичних послуг для населення, тдвищення якост та зниження вартоси медичних послуг. Досягнути цих задач при
сучасних умовах (зростаючий процес мпрацп насе-лення, великий потенцiал накопичених методiв лшу-вання, швидкий розвиток телекомушкацшних засобiв, розвиток математичних методiв обробки шформацп та розподшених iнформацiйних систем i"i обробки) дозволить впровадження шформацшних комп'ютерних систем, як мають вирiшувати наступнi задачi:
• створення eдиноi' системи медичних ресурсiв для оперативного отримання нормативно-довiдково! шформацп, навчання та пiдвищення квалiфiкацii лiкарiв, своечасного повiдомлення про новинки медичних технологи за конкретними медичними спецiалiзацiями;
• реалiзацiя системи вщдаленого консультування в реальному часi, яка дозволить реалiзувати програму оперативно'1' медично'1' допомоги та раннього виявлен-ня захворювань;
• створення електронних карток пащенпв, впровадження програм комплексно'1' дiагностики та лшування;
• створеннi iнформацiйних мошторингових систем стану хворих у вщдшеннях iнтенсивно! терапп та ста-щонарах лiкарень, якi дозволять оперативно вщслщко-вувати стан пацiента, «на мшщ» отримувати результа-ти лабораторних дослщжень та оперативно проводити консультування з проведення подальшого лiкування;
• реалiзацiя мобiльних медичних iнформацiйних систем з можливктю безпровiдного доступу до мереж^ що дозволить мобiльним медичним шдроздшам, якi працюють в певнiй мшцевосл, зв'язуватись з базовим медичним закладом для отримання робочо! оперативно! шформацп та мати доступ до нормативно-довщко-во! системи та системи вщдаленого консультування;
• створення системи розрахунку надання медичних послуг та вартосп медичних препарапв для пев-них курсiв лiкування.
Одним з варiантiв реалiзацii цих задач е створення телемедичних систем консультування населення, як мають забезпечувати ряд функцш: консультування вщдалених користувачiв з медичними фахiвцями рiз-них профШв, передачу медично! шформацп в гра-фiчному виглядi по мережi Internet (вщ користувача до лiкаря), отримання вiддаленими користувачами рекомендацiй i рецеппв (в тому числi i при шльговому отриманнi медпрепаратiв), можливiсть комплексного консультування хворих (у складних невщкладних ви-падках) за участю медичних пращвникв у обох точках передачi та прийому шформацп та шшь
Створення мобiльних медичних iнформацiйних систем надасть можлившть оптимiзувати роботу пе-ресувних станцiй медично1 дiагностики, за даними, отриманими з системи з'явиться техшчна можли-вiсть скласти найкоротший маршрут руху пересувних станцiй медично1 дiагностики, беручи до уваги час та фiнансовi витрати. Мобiльнi медичш iнформацiйнi системи також мають посприяти використанню вщ-далених медичних баз даних i знань при прийняття рЬ шень в лiкуваннi рiдкiсних ускладнень захворювань.
Все бшьшо1 ваги у впровадженш iнформацiйних технологiй в медицин набувають експертнi системи. 1х реалiзацiя надасть можливiсть накопичувати уш-кальний медичний досвiд найбiльш квалiфiкованих лiкарiв практично1 медицини, проводити аналiз по-чатковох медично1 шформацп, бшьш широко впровад-жувати системи медично1 дiагностики на мiсцевому рiвнi. Це, в свою чергу, дозволить скоротити вщсоток
медичних помилок, використовувати сучасш методи та схеми лiкування, зекономити ресурси на обмежен-ш надлишкових медичних процедур та препаратiв.
При реалiзащi видiлених завдань особливо! актуальной набувае задача створення системи масового обслуговування з очшуванням для шформацшного i функцiонального забезпечення медичних 1КС. Основою дано! системи мае бути система паралельно! обробки шформацп, до яко! пред'являються ряд вимог
[4]: коректнiсть обробки паралельних потокв даних, працездатнiсть (в тому числ^ у випадках переванта-женостi системи), можливiсть розгортання системи на певнш апаратнiй базi. Для яксного вщпрацюван-ня поставлених вимог пропонуеться створити модель системи паралельно! обробки шформацп на основi функщонально! модифшацп мереж Петрi (рис. 1).
У моделi вхiдними накопичувальними вершинами
[5] е pa ... рП, якi накопичують замовлення на обслуговування. Замовлення попередньо обробляються у вершинах переходiв t1 ... tn, потiм передаються на сервер обробки замовлень т1, який роздае завдання комп'ютерам-клiентам т2, ... тп . Комп'ютери-клiенти мають зв'язок з шформацшною комп'ютерною системою лшувального закладу (1КСЛЗ) i обробляють замовлення у вiдповiдностi з шформащею, яка нако-пичена в цш системi. По закiнченню обробки конкретного замовлення мггка з'явиться у однш з вершин pk, ... pk+r. Отриманi вiдповiдi передаються у вершини рП+1 ... pn+v, як е накопичувальними по причинi можливо-стi прийняття кiлькох вщповщей одночасно. Кожна вiдповiдь, яка поступила у даш вершини послiдовно передаеться за адресою (вершини переходiв tw ... tw+z), отриманою з вершин мшць р3 ... рп+1 вщповщно.
Рис. 1. Модель системи паралельно! обробки шформацп у виглядi функцюнально! модифiкацiT мереж Петрi
У процес комп'ютерних експеримент1в з представ-леною моделлю апарат мереж Петр! дае можливкть вщслщковувати конфлштт ситуацп на р1вш топологи 1 функщонування [6], що особливо важливо при кнуван-ш в систем! прихованих помилок, тобто помилок як1 рщ-ко проявляються 1 як надзвичайно складно вщтворити у визначений пер1од, наприклад, у перюд тестування.
5. Висновки
Потенщал шформацшних технологш, який можли-во використовувати в медициш, е надзвичайно великим, але короткострокове впровадження нових шформацшних технологш не можливе по причин необхщносп створення та впровадження спецiалiзованого програмного забезпечення, адаптацп нових iнформацiйних
технологш до особливостей практично! медицини та у зв'язку з обмежешстю фшансування. Тому найб^ьш реалiстичним шляхом розвитку шформатизацп ме-дично! галузi е створення проекпв iнформатизацii та !х поетапне впровадження на основi единих пiдходiв i стандартiв обмiну електронною iнформацieю.
Виконавцями даних проектiв мають бути фахiвцi, якi пiдготованi як до впровадження новгттх апаратних i програмних засобiв в медицину, так i до спiлкування з лжарями на !х професiйнiй мовi. Тому тдготовка та набуття практичного досвщу фахiвцями з шформацш-них технологш в медицин е необхiдним тдгрунтям для здiйснення масштабних програм переведення медицини на яюсно новий рiвень з бережливим i уваж-ним ставленням до безцiнного потенщалу, накопиче-ного медициною за величезну шторш !! розвитку.
Лiтература
1. Компьютер и врачи. [Электронный документ]. Режим доступа: http://medicinform.net/comp/comp_zdor12.htm . Проверено: 29.04.2010.
2. Медицинские информационные системы - шаг в буду-ще. [Электронный документ]. Режим доступа: http://bi-znit.ru/?p=169. Проверено: 14.05.2010.
3. TrustMed - современные технологические решения для медицины. [Электронный документ]. Режим доступа: http://1oms.ru/themes/ trustmed2/material.asp?folder=2 178&matID=2745 . Проверено: 30.04.2010.
4. Кузьмук В.В., Супруненко О.О. Применение модифицированных сетей Петри при формировании алгоритмов больших вычислительных задач. // Моделирование в электротехнике, электронике и светотехнике: Материалы Третьей Международной научно-технической конференции МЭЭС'10. - К.: ОГМУСЭ ИПМЭ им.Г.Е. Пухова НАН Украины, 2010. - с. 36-38.
5. Кузьмук В.В., Супруненко О.О. Модифицированные сети Петри и устройства моделирования параллельных процессов: Монография. - К.: Маклаут, 2010. - 260 с.
6. Кузьмук В.В. Методика алгоритмического описания и моделирования параллельных процессов управления. - К.: Наукова думка, 1981. - 56 с.
-□ □-
Представлет види модульних cimoK i закони ix побудови. Описат основш принци-пи, як застосовуються у веб^зайт. Було проведено аналiз основних принцитв побудови структури модульних сток з метою ix oпmимiзацii
Ключoвi слова: веб-дизайн, модульна
Ытка, пропорция
□-□
Представлены виды модульных сеток и законы их построения. Описаны основные принципы, которые применяются в веб-дизайне. Проведен анализ основных принципов построения структуры модульных сеток с целью их оптимизации
Ключевые слова: веб-дизайн, модульная
сетка, пропорция
□-□
Represented types of modular nets and the laws of their construction. Describes the basic principles that apply to web-dizine. Conduct the analysis of the basic construction's principles of networks with a view of their optimization to module the structure
Keywords: web design, modular grid, the proportion
-□ □-
УДК 004.738.52
ИССЛЕДОВАНИЕ МЕТОДОВ ОПТИМИЗАЦИИ СТРУКТУРЫ WEB-СТРАНИЦ
И.Н. Егорова
Кандидат технических наук, доцент* Контактный тел.: 702-13-78 E-mail: irinaiegorova@gmail.com
В.Е. Рыгина*
*Кафедра инженерной и компьютерной графики Харьковский национальный университет радиоэлектроники пр. Ленина 14, г. Харьков, Украина, 61166 Контактный тел.: 063-936-38-36 E-mail:vikka_y@mail.ru
1. Введение или продвижение брэнда через этот канал стало не-
обходимым компонентом для любой рекламной кам-Актуальность данной темы обусловлена высоки- пании. Веб-сайт теперь - это не просто возможность ми темпами развития всемирной компьютерной сети публикации информации о деятельности фирмы, а Интернет. В современном мире размещение рекламы новый способ привлечения потенциальных потреби-
