CC BY
16
STATUS OF CEREBRAL HEMODYNAMICS IN PATIENTS WITH INITIAL SENSORINEURAL NIOSE-GENERATED TIGHT-HEARING
Shidlovska T.A., Ovsyanik K.V., Kozak M.S., Kozak-Voloshanenko Yu.M.
СТАН ЦЕРЕБРАЛЬНО! ГЕМОДИНАМ1КИ У ХВОРИХ З ПОЧАТКОВОЮ СЕНСОНЕВРАЛЬНОЮ ПРИГЛУХУВАТ1СТЮ
ШУМОВОГО ГЕНЕЗУ
ШИДЛОВСЬКА Т.А., ОВСЯНИК К.В., КОЗАК М.С., КОЗАК-ВОЛОШАНЕНКО Ю.М.
ДУ "1нститут отоларингологй' iM. О.С. Коломмченка Академií медичних наук УкраТни", м. КиТв
УДК 612.824:616.28-008.14
рофесiйна захворюванють аку-мулюе категорiю хвороб, як ви-никають внаслiдок впливу на оргаызм людини несприятли-вих факторiв виробничого се-редовища, а також самого трудового процесу. Етюлопчна роль шумо^брацмного фактора у розвитку професiйноí при-глухуватост не викликае сумш-ву, але мехаызм його дií дуже складний i нинi повнiстю не вив-чений. Доведено, що виробни-чий шум впливае на увесь орга-шзм, але насамперед — на слух, центральну нервову i сер-цево-судинну системи.
Вщомо, що сенсоневральна приглухуватють (СНП) — одне з поширених захворювань, що призводить до попршення або втрати слуховоí функцп, а в окремих випадках i до швапщи-зацií. Особливе значення у ди агностицi початковоí СНП шумового генезу мае ранне вия-влення доклiнiчних станiв, що
СОСТОЯНИЕ ЦЕРЕБРАЛЬНОЙ ГЕМОДИНАМИКИ У БОЛЬНЫХ С НАЧАЛЬНОЙ СЕНСОНЕВРАЛЬНОЙ ТУГОУХОСТЬЮ ШУМОВОГО ГЕНЕЗА Шидловская Т.А., Овсяник Е.В., Козак Н.С., Козак-Волошаненко Ю.Н. Недостаток четких представлений о механизмах возникновения патологий органа слуха под воздействием производственного шума — причина большого разнообразия рекомендаций и невысокой эффективности используемых методов лечения и профилактики профессиональной сенсоневральной тугоухости (СНТ).
Целью нашей работы было исследование количественных и качественных показателей реоэнцефалографии у 47 больных с начальной СНТ шумового генеза. Проведенные исследования церебральной гемодинамики у работников "шумовых" производств с начальной СНТ позволили выявить нарушения в показателях реоэнцефалографии как в каротидной, так и в вертебробазилярной системах еще при начальных сенсо-невральных нарушениях слуха шумового генеза. Это свидетельствует о необходимости использования данных реоэнцефалографии при диагностике и лечении больных с начальной СНТ шумового генеза, что будет способствовать своевременному проведению лечебно-профилактических мероприятий и предупреждению развития у них сенсоневральной тугоухости.
© Шидловська Т.А., Овсяник К.В., Козак М.С., Козак-Волошаненко Ю.М. СТАТТЯ, 2009.
дае змогу своечасно вжити са-штарно-ппешчних i лкуваль-но-профшактичних заходiв, сприяе профшактиц профе-айно'( приглухуватостк
Реоенцефалографiя (РЕГ) — метод реестрацп змш елек-тричного опору головного моз-ку та м'яких тканин черепа тд час проходження через них слабкого перемшного струму високо!' частоти — дае шфор-мацю про величину пульсового кровонаповнення в окремих судинних басейнах, стан су-динно( стЫки (тонус, еластич-нють), вщносну швидюсть кро-вооб^, а також про взаемовщ-носини артерiального та венозного рiвнiв кровооб^. Рео-енцефалографiя дозволяе ди агностувати характер та лока-лiзацiю судинних уражень головного мозку.
Проведен Т.В. Шидловською [14-19] дослщження стану су-дин головного мозку у роб^ни-юв шумових профеай показали, що у бтьшост роб^ниюв спостеркалося пiдвищення су-динного тонусу та утруднення венозного вщтоку, нерщко з явищами спазму. Також було виявлено розлади слухово[ функци, характернi для шумового впливу, з порушенням сприйняття тонiв у дiапазонi частот 4, 6 i 8 кГц. При досли дженш хворих з початковою СНП шумового генезу [10-13, 22] виявлено змши не тiльки у периферичному, але й у цен-тральних вщдшах слухового аналiзатора.
Понад пiвстолiття тому морфологи встановили, що орган слуху i його судинна система являють собою едине цте, що зумовлене онпогенетичним розвитком складних взаемо-вiдносин мiж структурою та функщею. Тому при доош-дженнi хворих з початковою СНП шумового генезу разом з оцшкою слуховоí функцп необхiдно брати до уваги стан
27 Environment & Health № 3 2009
мозкових судин. Важливе зна-чення судинного фактора у ро-звитку порушень слуховоТ функци зумовлене тим, що су-диннi завитки, яю вiдходять вiд вертебро-базилярноТ систе-ми, е термiнальними у функ-цiональному вiдношеннi [15, 18-26]. Виявлено також, що виробничий шум дiе на серце-во-судинну та нервову систе-ми ранiше, нiж на орган слуху [1-9, 27-30]. Наведен дат свщчать про те, що у роб^ни-юв шумових виробництв до-цiльно вивчати не ттьки стан слуховоТ функцií, але й ширше використовувати РЕГ, яка до-зволяе робити висновки про стан судин головного мозку.
Недостатнють уявлень про мехашзм розвитку патолопч-них порушень завитки за дм шуму призводить до необхщност удосконалення ранньоТ дiагно-стики, л^вання та профтакти-ки професiйноí приглухуватост [5, 7, 12, 15, 21, 23, 25-26]. От-же з доступноТ для вивчення ли тератури випливае, що сучаснi пiдходи до дiагностики та лку-вання профеайноТ приглухува-тостi мають бути багатоплано-вими та комплексними.
Виходячи з цього метою на-шоТ роботи було дослiдження кшькюних та якiсних показни-кiв реоенцефалографп у хво-рих з початковою сНп шумового генезу залежно вщ ступе-ня порушення функцп звукос-прийняття.
Для досягнення ще'Т мети бу-ло проведено реоенцефало-графiю 47 особам вком вiд 25 до 52 роюв. Контрольна група — 15 здорових нормальночу-ючих осiб у вщ вiд 18 до 45 роюв, як не мали контакту з шумом та радiацiею, не приймали ототоксичних препара^в i не скаржилися на головний бшь. Загалом нами було проанатзо-вано 62 реоенцефалограми.
Враховуючи данi аудiо-метричного обстеження пра-цiвникiв "шумових" професм за станом слуховоТ функцп у конвенцюнальному (0,1258,0) кГц та розширеному (9,016,0) кГц дiапазонах частот, нами були видТпеш двi групи осiб. До першоТ групи увiйшли 22 працiвника з симетричним станом слуховоТ функцп. Пороги слуху на тони конвенцю-нального дiапазону частот знаходились у них у межах норми, а у розширеному були порушеними. Однак скарг на зниження слуху не було виявлено у жодного з пра^вниюв щеТ групи. Отже, порогова тональна аудiометрiя дозволила виявити у таких пращвниюв ранш докшшчш прояви порушення слуховоТ функци за типом звукосприйняття. До дру-гоТ групи увмшли 25 пра^вни-кiв, в яких мало мюце порушення слуховоТ функци також за типом звукосприйняття у конвенцюнальному дiапазонi частот, починаючи з 2 кГц — (21,11±4,32) дБ. У контрольнiй групi у межах конвен^ального дiапазону частот порiг чутност на тони не перевищував 15 дБ.
Для дослщження мозкового кровооб^ застосовували рео-енцефалографiю у фронтома-стоТдальному i окциттомастоТ-дальному вщведеннях, якi вi-дображають стан мозкового кровообiгу вiдповiдно у кароти-днiй та вертебро-базилярнiй системах. Обстеження прова-дили за допомогою комп'ютер-ного реографа фiрми '^Х-си-стеми". Фоновi реоенцефало-грами обстежених записували у положены сидячи. Шюра обстежених у мюцях прикртлен-ня електродiв оброблялася 96-градусним спиртом.
Аналiзуючи РЕГ-кривi якiсно, ми брали до уваги виразнють та ктькють додаткових зубцiв,
1х розташування щодо верши-ни, виразнiсть шцизури або ж ТТ вiдсутнiсть, наявнють венозноТ хвилi у пресистолi та форму ка-такроти, наявнiсть ознак анп-оспазму тощо.
Статистичну обробку отри-маних результатiв здiйснювали за загальноприйнятими методами математичноТ статистики iз застосуванням персонального комп'ютера. Вiрогiднiсть змiн i вiдмiнностей мiж порiв-нюваними величинами оцшю-вали за критерiем достовiрно-стi рiзницi (1) за таблицею Ст'юдента.
При ктькюшй характеристицi ми оцшювали такi показники:
а — час вщ початку реогра-фiчноí хвилi до ТТ верхiвки (у секундах);
в — час вщ верхiвки реогра-фiчноí хвилi до кшця низхiдноí частини кривоТ (у секундах);
дикротичний iндекс (Дкi) — стввщношення амплiтуди на рiвнi шцизури до максимально'!' ампл^ди (у вщсотках);
дiастолiчний iндекс (ДС1) — стввщношення ампл^уди на рiвнi верхiвки дикротичного зубця до максимальноТ ампли туди (у вщсотках);
реографiчний iндекс (РО — спiввiдношення амплiтуди рео-графiчноТ хвилi до величини стандартного калiбрувального сигналу (у вiдносних одиницях).
При аналiзi кiлькiсних показ-никiв РЕГ в обстежених групах хворих щодо контрольноТ групи спостерталося таке. У оаб 1 групи РЕГ-крива знаходилась у межах норми у вертебро-бази-ляршй системi у 47,8%, а у ка-ротиднiй — у 76,4% випадюв. У каротиднiй системi в осiб 1 групи мало мюце пщвищення судинного тонусу з утрудненням венозного вщтоку та наявнютю спазму судин головного мозку. Це проявлялось помiрним зао-кругленням вершини РЕГ-
Таблиця 1
Показники реоенцефалографп, отриман у каротидн1й систем! у хворих досл1джених груп
Група хворих Каротидна система
а, с в, с ДК1, % ДС1,% Р1 вiднос. од.
1 0,118±0,003 0,72±0,01 60,40±2,46 64,70±2,62 1,12±0,04
2 0,130±0,005 0,75±0,01 63,20±2,18 68,40±1,89 1,11±0,03
K 0,110±0,001 0,71±0,01 49,20±1,30 54,30±1,43 1,20±0,02
1-2 (t/р) 2,05 (Р>0,05) 2,12 (Р>0,05) 0,85 (Р>0,05) 1,14 (Р>0,05) 0,20 (Р>0,05)
1-K (t/р) 2,52 (Р>0,01) 0,70 (Р>0,05) 4,02 (Р<0,01) 3,48 (Р<0,01) 1,78 (Р>0,05)
2-K (t/р) 3,92 (Р<0,05) 2,83 (Р>0,05) 5,51 (Р<0,01) 5,95 (Р<0,01) 2,49 (Р>0,05)
Примтка до таблиць 1 i 2: В1ропдн1сть вщм1нностей м1ж пор1внюваними величинами оц1нювали за критерieм g0CT0BipH0CTi рiзницi (t).
№ 3 2009 Environment & Health 28
STATUS OF CEREBRAL HEMODYNAMICS IN PATIENTS WITH INITIAL SENSORINEURAL NIOSE-GENERATED TIGHT-HEARING Shidlovska T.A., Ovsyanik K.V., Kozak M.S., Kozak-Voloshanenko Yu.M. The ccaricity of clear notion on the mechanisms of the rise of hearing organs pathology under influence of industrial noise is the cause of vide variety of recommendations and limited efficasy both of treatment methods and of prophylaxy of professional sensorineural tight-hearing (STH). The goal of our work is the study of reoencefalography inde-
xes in 47patients with initial noise-caused STH. Our study os cerebral hemodynamics in workers of "noisy" manufactures with initial stage of STH allowed to detect some disturbances in ingdexes of reoencefalography both in carotid and in vertebrobasic systems iven at initial noise-genesed sensorineural infringes og hearing. It testifyes for the necessity of the use of reoencefalography data at diagnistics and treatment of patients withinitial stage of noise-genesed STH that will promote to intime conducting of therapy and prophylactic measures for prevention od development of sensorineural tight-hearing.
кривое а також достовiрним збтьшенням порiвняно з контрольною групою показниюв ДК1 та ДС1 (1=4,02; Р<0,01 та 1=3,48; Р<0,01 вщповщно). Ди-кротичний зубець був дещо зменшеним i менш ч^ко вира-женим, шж у здорових оаб. У межах норми i у каротидшй, i у вертебро-базиляршй системах був реографiчний Ыдекс (РО, який характеризуе пульсове кровонаповнення. Також в оаб 1 групи у вертебро-базиляршй системi були достовiрно змЫе-ш порiвняно з контролем по-казники а (1=9,83; Р<0,01), ДК1 (1=6,07; Р<0,01) та ДС1 (1=4,71; Р<0,01) (табл. 1).
Ще бшьш виразними змЫи були у роб^ниюв 2 групи, в яких РЕГ-крива у межах норми у вертебро-базиляршй системi знаходилась у 18,7%, а у каротидшй — у 28,7% випадюв. У цих хворих дуже часто вщзна-чалося зменшення крутост i видовження анакротичноí фа-зи (а) та зсув дикротичного зубця до вершини РЕг-хвилi як у каротидшй, так i у вертебро-базилярнiй системах, що вка-зуе на пщвищення тонусу моз-кових судин. Також були бшьш вираженими якюш ознаки утруднення венозного вщтоку, особливо у вертебро-базиляр-ному басейш. У каротидшй си-стемi це проявлялось у досто-вiрнiй змiнi показникiв порiвня-но з контролем: а (1=3,92;
Р<0,01), ДК1 (1=5,51; Р<0,01) та ДС1 (1=5,94; Р<0,01). Найбiльш значнi вщхилення вiд норми були виявлеш в осiб 2 групи у вертебро-базиляршй системi: а (1=6,57; Р<0,01), ДК1 (1=9,26; Р<0,01) та ДС1 (1=8,41; Р<0,01) (табл. 2).
При порiвняльному аналiзi кiлькiсних показникiв реоенце-фалограм в обстежених групах хворих спостерталося таке.
У робiтникiв 2 групи (в оаб з початковими розладами слуху за типом порушення звукос-прийняття) мало мюце най-бiльш значне порiвняно з РЕГ-показниками 1 групи пщви-щення судинного тонусу з утрудненням венозного вщтоку i проявом спазму судин головного мозку, особливо у верте-бро-базиляршй системi. Вiзу-ально у бтьшост робiтникiв 2 групи спостер^алось рiзке за-округлення вершини криво(, iнодi з грубим плато. Дикро-тичний зубець часто був вщсут-нiм, значно зменшилась i крутизна нахилу РЕГ-кривоí. Кть-кiснi показники РЕГ у каротидшй системi змiнювалися не-достовiрно. У вертебро-бази-лярнiй системi порiвняно з даними 1 групи достовiрно зми нювалися такi показники: а (1=2,84; Р<0,05), ДК1 (1=2,99; Р<0,05), ДС1 (1=2,77; Р<0,05) (табл. 1 i 2).
Таким чином, проведен дос-лiдження церебральноí гемо-
динамки у робiтникiв шумових виробництв з початковою СНП дозволили виявити порушення у показниках реоенцефалогра-фií каротидноí та вертебро-ба-зилярноí систем ще при почат-кових сенсоневральних про-явах шумового генезу.
Це свщчить про доцтьнють врахування даних реоенцефа-лографií при дiагностицi та ли куваннi хворих з початковою СНП шумового генезу, що сприятиме своечасному про-веденню лкувально-профтак-тичних заходiв та попереджен-ню розвитку у них сенсоне-вральноí приглухуватостi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Куприенко С.И. Роль нарушений центральной и церебральной гемодинамики в развитии патологии органа слуха шумовой этиологии: Автореф. дис. канд. мед. наук. — К., 1992. — 22 с.
2. Лопотко А.И., Мельников Ю.Д. Индивидуальная чувствительность органа слуха к шуму (выявление группы риска) // Новости оториноларингологии и логопатологии. — 1999. — № 2 (18). — С. 42-45.
3. Панкова В. Б. Профессиональная тугоухость у работников транспорта // Вестник оториноларингологии. — 2008. — № 3. — С. 11-14.
4. Пеньковский Г.М., Тита-ренко О.В. К вопросу о диагностике и лечении сенсоневраль-
Таблиця 2
Показники реоенцефалографп, отриман у вертебро-базиляршй систем!
у хворих дослщжених груп
Група хворих Вертебро-базилярна система
а, с ß, с ДК1, % ДС1, % Р1 в1днос. од.
1 0,132±0,002 0,74±0,01 65,20±2,16 70,40±1,98 1,10±0,06
2 0,150±0,006 0,76±0,02 74,80±2,37 77,60±1,67 1,08±0,06
K 0,110±0,001 0,71±0,01 50,20±1,20 58,70±1,50 1,20±0,03
1-2 (t/p) 2,84 (Р<0,05) 0,89 (Р>0,05) 2,99 (Р<0,05) 2,77 (Р<0,05) 0,23 (Р>0,05)
1-K (t/p) 9,83 (Р<0,01) 2,12 (Р>0,05) 6,07 (Р<0,01) 4,71 (Р<0,01) 1,49 (Р>0,05)
2-K (t/p) 6,57 (Р<0,01) 2,23 (Р>0,05) 9,26 (Р<0,01) 8,41 (Р<0,01) 1,78 (Р>0,05)
29 Environment & Health № 3 2009
ной тугоухости шумового гене-за // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. — 1999. — № 3. — С. 432-435.
5. Професшна приглухува-TicTb шумовоТ етiологií ^агно-стика, класифка^я, експерти-за працездатностi, профшак-тика): Метод. рекомендаци / За ред. Ю.1. Кундieва, е.Г. 1ванюка.
— К., 2001. — 30 с.
6 Профилактика профессиональной тугоухости у лиц "шумовых" профессий: Метод. рекомендации. — М.,1998. — 31 с.
7. Сова С.Г. Комбшований вплив виробничого шуму i ло-кальноТ вiбрацiТ на гемодинами ку робiтникiв авiацiИноТ проми-сповостi та профiпактика раннiх порушень. — К., 2000. — 17 с.
8. Черницкий А.Н., Никонов Н.А., Батенева Н.Н. Организация диспансеризации рабочих шумных производств // Коммуникативные нарушения голоса, слуха и речи: Матер. науч.-практ. конф. (29-30 мая 2003 г, Москва). — М., 2003. — С. 225.
9. Шидловська Т. А., Ко-зак М.С. Реак^я рiзних вщдТтв слуховоТ системи на вплив ви-робничого шуму // Лки УкраТ-ни.— 1999.— № 7-8.— С. 52-54.
10. Шидловська Т.А., Ко-закМ.С., Овсяник К.В. Порiв-няльна характеристика показ-ниюв слухових викликаних по-тенцiапiв (СВП) при початковм сенсоневральшй приглухувато-стi радiацiйного, шумового та судинного генезу // Журн. вуш-них,носових i горловиххвороб.
— 1997. — № 2. — С. 23-27.
11. Шидловська Т.А., Куре-ньова К.Ю., Шевцова Т. В. Гемо-динамiчнi зрушення при почат-кових порушеннях слуху шумового генезу // Матер. щорiчноТ весняноТ конференцп украТнсь-кого наукового медичного товариства отоларинголопв (Алушта, 17-18 травня 2001 р.).
— 2001. — С. 88-89.
12. Шидловська Т.А., Мале-жик О.1. Значення показниюв електрокардюграфп та арте-рiапьного тиску при ^куванш хворих з сенсоневральною пригпухуватiстю шумового та судинного генезу // Журн. вуш-них,носовихi горловиххвороб.
— 2002. — № 3. — С. 87.
13. Шидловська Т.А., Овсяник К.В., Козак М.С., Герасименко С. I. До питання про до-цшьнють дослщження церебрально'!' гемодинамки та бюе-лектричноТ активност головного мозку у хворих з сенсоне-
вральною приглухуватiстю на фон початковоТ гiпертонiчноí хвороби // ЖУНГБ. — 2008. — № 3. — С. 189.
14. Шидловская Т.В. Клини-ко-аудиологические взаимосвязи при заболеваниях периферического отдела слухового анализатора. — К.: Наукова думка, 1985. — 175 с.
15. Шидловская Т. В. Лечение профессиональных нарушений органа слуха и равновесия шумовой этиологии: Метод. рекомендации (Киев, НИИ отола-рингол. им. А.И. Коломийчен-ко). — К., 1986. — 13 с.
16. Шидловская Т.В. Влияние шума на слуховой анализатор, церебральную гемодинамику, электрическую активность головного мозга и пути коррекции выявленных нарушений // VII съезд отоларингологов Украины: Тез. докл. — Одесса, 1987. — С. 187-188.
17. Шидловская Т.В. Изменения в слуховом анализаторе при воздействии шума и пути их коррекции // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. — 1989. — № 5. — С. 7-13.
18. Шидловская Т.В. Комплексная коррекция нарушений слуха и мозгового кровообращения у рабочих "шумовых" профессий: Метод. рекомендации. — К., 1991. — 12 с.
19. Шидловська Т.В. Шум, слух, здоров'я. — К.: Наукова думка, 1991. — 128 с.
20. Шидловская Т. В., Га-евой В.П. Комплексная коррекция нарушений слуха и мозгового кровообращения у рабочих "шумовых" профессий: Метод. рекомендации. — К., 1991.
21. Шидловська Т.В., Забо-лотний Д.1., Розкладка А.1., Шидловська Т.А., Козак М.С. Дiагностика та лкування сен-соневральноТ приглухуватост судинного генезу. — Методичн рекомендаци, затв. МОЗ та АМН УкраТни. — К., 2008.
22. Шидловская Т.В., Ко-зак Н.С., Овсяник Е.В. Сравнительная характеристика слуховой функции у рабочих "шумовых" профессий и ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС с нормальным слухом и начальными его нарушениями // XV Всероссийский съезд отоларингологов, 25-29 сентября 1995 г.: Тез. докл. — СПб, 1995. — Т. II — С. 381-385.
23. Шидловська Т.В., Коса-ковський А.Л., Шидловська Т.А. Дiагностика та лкування сен-
соневрально! приглухуватост!.
— Навчальний поабник, рек. Мшютерством осв1ти i науки УкраТни. — К., 2008. — 430 с.
24. Шидловська Т.В., Куре-ньова К.Ю., Розкладка I.A., Шевцова Т. В. Стан мозкового кровооб^ у роб^ниюв шумових пщприемств при порушен-нях слуху у розширеному дiапа-зон частот // Матерiали щорiч-ноТ' традицмноТ' весняноТ кон-ференци УкраТ'нського наукового товариства отоларинголопв (12-14 травня 1999 р., Ужгород). — 1999. — С. 483-489.
25. Шидловська Т.В., Шидловська Т.А., Заболотний Д.1. Сен-соневральна приглухуватють. — К.: Логос, 2006. — 779 с.
26. Яворовський О.П., Верте-ленко М.В., Шидловська Т.В. Слуховi порушення у рецеп-торному, стовбуромозковому та корковому вщдТпах слухового аналiзатора при дм шуму з урахуванням його штенсивно-ст та характеру// Журн. вуш-них, носових i горлових хвороб.
— 2008. — № 6. — С. 2-11.
27. Beuther D., Rusch A., Kros C. Electrical activity of immature inner hair cells causes early stimulation of the auditory pathway // 4-th European Congress of Oto-Rhino-Laringology Head and Neck Surgery. Abstracts: Laringo-Rhino-Otologie. — 2000. — № 1 (Suppl. 79). — P. 25.
28. Bodlaj R., Kaminski W.E., Aslanidis C., Schmitz G., Strutz J. Lightcycler based mutation analysis of the connexin 26 gene in nonsyndromic recessive deafness // 4-th European Congress of Oto-Rhino-Laringology Head and Neck Surgery. Abstracts: La-ringo-Rhino-Otologie. — 2000.
— № 1 (Suppl. 79). — P. 28.
29. Gloddek B., Lamm K., Arnold A. Immune response of cochlear endothelial cells in relations to the pathogenesis of sen-sorineural hearing loss // 4-th European Congress of Oto-Rhi-no-Laringology Head and Neck Surgery. Abstracts: Laringo-Rhi-no-Otologie. — 2000. — № 1 (Suppl. 79). — P. 87.
30. Mazurek B., Scheibe F., Haupt H. Preventive magnesium supplement decreases ischemia-induced hearing loss and blood viscosity// 4-th European Congress of Oto-Rhino-Laringo-logy Head and Neck Surgery. Abstracts: Laringo-Rhino-Otologie.
— 2000. — № 1 (Suppl. 79). — P. 195.
Надйшло до редакцп 19.05.2009.
№ 3 2009 Environment & Health 30
