CC BY
18
УДК: 616.248-085.37-053.2
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.59327
СТАН РЕМОДЕЛЮВАННЯ БРОНХ1В У ХВОРИХ НА БРОНХ1АЛЬНУ АСТМУ ШКОЛЯР1В ЗА ПОЛ1МОРФ1ЗМУ ГЕН1В С1МЕЙСТВА ГЛЮТАТIОН-S-ТРАНСФЕРАЗ
© О. К. Колоскова, Г. А. Ылик
Встановлено, що у хворих бронхiальною астмою школярiв делецшний полiморфiзм генiв GSТT1 та GSТM1 у гомозиготному стан трапляеться утричi рiдше порiвняно з патентами ¿з генотипом GSTT1+М1+ та бшьш, тжудвiчi пiдвищуеризик тяжкого переб^у захворювання. Доведено, що процеси ремоделiнгу брон-хiв бшьш агресивм у хворих, ят мають посттний контакт з тютюновим димом
Ключовi слова: бронхiальна астма, ремоделювання бронхiв, глутатюн^- трансфераза, полiморфiзм генiв, школярi
The aim of research was to establish connection between the bronchi remodeling processes and allelic polymorphism of GSTTj and GSTM2 genes in school-age children with bronchial asthma (BA) for optimization of results of the basic treatment.
Methods: 66 school children with bronchial asthma in the period without attacks underwent the complex examination. All patients underwent general clinic and spirographic examination, point assessment of the bronchial asthma controllability with the help of clinically-instrumental evaluation scale, the analysis of the sample of capillary blood by the method of multiplex polymerase chain reaction (PCR) for detecting the deletions in glutathi-one-s-transferase genes that is GSTT2 and GSTM .
Results: as the result of molecular and genetic analysis of studying of GSTT2 and GSTM2 genes polymorphism there were demonstrated that the (GSTT+M+) genotype homozygous on the normal copies was more often and took place in 40,9 % of children, «null genotype» — in 9 patients (13,64 %), GSTT—M + genotype was equally often, whereas the heterozygous GSTT +M — genotype was detected in every third patient (31,82 %). Conclusions: The deletion polymorphism of GSTT1 and GSTM1 in homozygous state (so called "null genotype " is three times less often in school children with bronchial asthma comparing with patients with GSTT +M + genotype, it raises more than twice the risk of the heavy clinical course of disease, associates with the low indices of bronchi lability. In patients with bronchial asthma even at preserved structure of glutathione-s-transferase genes (GSTT+M + genotype) the continuous contact with the tobacco smoke in family raises the content of endothelial factor of vessel growth (EFVG) in sputum in 1,25 times that underlines the more aggressive remodeling of respiratory tracts
Keywords: bronchial asthma, bronchi remodeling, glutathione-s-transferase, gene polymorphism, school children
1. Вступ
Попри численш фундаментальш проспектив-ш дослвдження останшх десятилиъ, бронхiальна астма залишаеться «хворобою парадокав», а контроль над недугою у рядi випадыв не задовольняе аш лiкарiв, аш пащенлв. Зокрема, iз ремоделю-ванням дихальних шляхiв, що тюно пов'язане з !х хрошчним запаленням [1], пов'язують почасти недо-статню ефектившсть регламентованого базисного протизапального лшування астми та И неконтро-льований перебт Наведеш клжчш особливост зумовили те, що останшми роками у науковш лгге-ратурi накопичеш результати вивчення ключових особливостей бронхiальноl астми в дитячому вщ, зокрема маркерiв атопи, гшерсприйнятливосп дихальних шляхiв до прямих i непрямих бронхоспаз-могенних чинниыв, а також характеру й активност мюцевого запального процесу дихальних шляхiв [2-4]. Це стало результатом, у тому числ^ широкого впровадження в практику дитячо! алергологи доступних i водночас нешвазивних методiв обсте-ження [5-7], оптимiзацil пiдходiв до мониторингу гшерсприйнятливосп дихальних шляхiв та впро-
вадження сучасних статистичних методiв аналiзу одержаних результапв.
2. Обгрунтування дослщження
На даний час виявлено та вивчено близько 200 гешв, пов'язаних i3 розвитком БА, так званих ге-шв-кандидалв. Вони переважно представлен генами схильност до атопп та бронхiальноï астми, проте окремi дослвдники додатково вирiзняють окрему групу гешв таких, як гени факторiв антигенного роз-шзнавання та гуморальноï iмунноï вщповда (HLA-DRB, MGF) [8], гени факторiв запалення (LTC4S, NOS, HRF) [9], гени рецепторiв цитошшв та агенлв запалення (GRL, ADRB2) [10, 11], гени внутршньокль тинних сигнальних молекул (STAT6, NFYB, NFKB1) [12, 13] i гени бютрансформаци ксенобютишв (NAT2, NAT9, GSTM, GSTT, CYP1A) [14-17].
Водночас, останш технолопчш досягнення у генотипуванш призвели до швидкого збшьшення кшькосп дослвджених гешв схильносп до БА, проте результати багатьох дослщжень досить неоднорщш, i часто навпъ суперечливг Зокрема, недостатньо вивченим залишаеться питання взаемозв'язку осо-
бливостей nepe6iry астми за наявносп вiдхилень у фyнкцiонyваннi reHÍB, що вiдповiдають за активнiсть II фази детоксикаци, зокрема у po3pi3i прогресування необоротних змш у бронхах на прикладi пошкоджен-ня епiтелiально-мезенхiмального комплексу [18] чи прогресування ремоделшгу бронхiв [1].
3. Цiль досл1дження
На пiдставi резyльтатiв комплексного клжч-но-параклжчного обстеження встановити взаемо-зв'язок процеав ремоделювання бронхiв iз алельним полiморфiзмом генiв GSTT2 та GSTM2 у хворих на бронхiальнy астму дггей шкiльного вiкy для оптимь зацп резyльтатiв базисного лiкyвання.
4. Матерiали i методи дослiдження
У позанападному перiодi комплексно обстеже-но 66 школярiв, якi хворiють на бронхiальнy астму, з приводу чого знаходяться на диспансерному облшу. Обстеження проводилося з дотриманням принцишв бiоетики, за пошформовано! згоди батькiв на базi пyльмоалергологiчного вiддiлення Обласно! дитячо! клшчно! лiкарнi (м. Чернiвцi). Поряд iз загальнокль нiчним обстеженням, з використанням сшрографп вивчали неспецифiчнy гiперсприйнятливiсть брон-хiв за допомогою бронхомоторно! проби з фiзичним навантаженням та наступною шгалящею швидкодь ючого ß2-агонiста iз визначенням сумарного показ-ника лабшьносп бронхiв (ПЛБ) [19]. Бальна ощнка контрольованостi бронхiальноl астми здiйснювалася за допомогою клжчно-шструментально! ощночно! шкали (КЮ) [20], згiдно яко! 10 i нижче балiв вщо-бражували контрольовану БА, 11-16 балiв - частково контрольоване захворювання, а вище 17 балiв - не-контрольований варiант БА.
З метою виявлення делецш у генах сiмейства глютатiон-S-трансфераз, а саме GSTTj та GSTMp проводили дослвдження проби кашлярно! кровi методом мультиплексно! полiмеразноl ланцюгово! реакци (ПЛР) на кафедрi молекулярно! генетики та бютехнологп Чернiвецького нац1онального ушверситету iм. Ю. Федь-ковича (зав. - д. бюл. н., проф. Р. А. Волков). Загальну геномну ДНК видiляли з кровi зпдно стандартного протоколу [21, 22]. Аналiз результапв ПЛР проводили методом електрофорезу у 2 % агарозному гелi за Мат-апс та ствав. (1984) [23]. Для вiзyалiзацil фрагменпв ДНК гель забарвлювали етидiем бромидом та фото-графували в ультрафюлетовому свiтлi на yстановцi GelDoc 2000 (BioRad, США). Для визначення довжини отриманих фрагментiв !х електрофоретич-ну рyхливiсть порiвнювали з рyхливiстю ДНК-маркера GeneRuler DNA LeaderMix (Fermentas, Литва). Очiкyванy довжину фрагментiв ДНК (431 нп для GSTTj та 120 нп для GSTMj) розраховували за допомогою пакету програм комп'ютерно! об-робки даних DNASTAR з використанням послвдовносп генiв GSTTj та GSTMp при-сyтнiх у базi даних Genbank. Гомозиготнi форми iз делецiею обох копiй генiв GSTTj
та GSTMj iденгифiкували за вадсутносп вгдповгдного фрагменту на електрофореграш i позначали як Tj- та Mj- (генотип GSTTj-Mj). Вгдповгдно, наявнiсть таких фрагментiв на електрофореграмах свгдчила про гомо-(GSTT^+М^), або гетерозиготнiсть по нормальнш копи гену! (генотипи GSTT+М^або GSTTrM+).
Показником процесу ремоделювання дихальних шляхiв (РДШ) слугував вмют ендотелiального фактора росту судин (VEGF), який визначали у надосадовш рiдинi, отриманiй пiсля центрифугування одержаного спонтанним вгдкашлюванням або iндукованого мо-кротиння, з використанням iмуноферментного аналiзу (реагенти "ИФА-Бест" ЗАТ „Вектор-Бест, РФ).
Отримаш результати дослiдження аналГзува-лися методом бюстатистики та клшГчно! ешдемюло-ги. Статистичний аналiз здiйснювали за допомогою програми Statistica-v.6.0 на комп'ютерi типу IBM. При нормальному розподш та великих вибiрках використовували параметричш методи аналiзу ста-тистичних гшотез (критери Стьюдента, Фiшера), а в малих вибiрках - непараметричнi (критерш Вш-коксона-Манна-Вiтнi). При проведеннi популяцшно-го аналiзу оцiнювали атрибутивний (АР) та вщнос-ний ризик (ВР), а також сшвввдношення шансiв (СШ) з обчисленням довiрчих iнтервалiв для ввдносного ризику та вiдношення шанав (95 % Д1).
5. Результати дослвдження
У результатi проведеного молекулярно-гене-тичного аналiзу по дослiдженню полiморфiзму генiв GSTT1та GSTM1 в обстежених школярiв, яи страж-дають на бронхiальну астму, показано, що гомози-готний по нормальних кошях генотип (GSTT ++М ++) траплявся найчастiше i мав мiсце у 40,9 % дггей, «нульовий генотип» - у 9 хворих (13,64 %), з такою ж частотою траплявся генотип GSTT 1-М1 +, натомють гетерозиготний генотип GSTT1+M- визначався у кожного третього хворого (31,82 %).
Ввдповщно до даних результапв дослщження сформоваш клшГчш групи порГвняння. До складу
I групи увшшли 27 дггей (генотип GSTT1+M1+), до
II - 9 хворих (генотип GSTT-M+), до II групи -21 хворий Гз генотипом GSTT+M-, та останню IV групу сформували 9 пащенлв Гз «нульовим генотипом». У табл. 1 наведена загальна характеристика хворих залежно вед 1х генотипу. Отримаш даш дають шдстави вважати, що за основними кль шчними характеристиками групи порГвняння були сшвставш
Таблиця 1
Загальна клшчна характеристика груп залежно вгд генотипу (M±m)
Фенотипи БА К-сть дггей Хлопчики, % (P±Sp) СшЬСЬЮ мешканщ, % (P±Sp) Середнiй bík, роки (M±m) Тривалють захворювання, роки (M±m)
I - GSTT+M + 27 66,67*±5,80 48,15*±6,15 10,96±0,60 6,07±0,70
II - GSTT--M+ 9 55,56*±6,12 55,56*±6,12 10,0±1,04 5,11±0,81
III - GSTT+М— 21 66,67*±5,80 61,9*±5,98 11,19±0,72 5,19±0,72
IV - GSTT——M— 9 44,44*±6,12 66,67*±5,80 9,67±0,91 4,00±1,31
Примтка: * — Р< 0,05
Розподш дiтей груп порГвняння за тяжшстю nepe6iry БА представлено у табл. 2. 1з наведених даних видно, що вiрогiдних вiдмiнностей у групах порГвняння за тяжкiстю перебГгу захворювання не встановлено, причому у II-IV групах мала мiсце тен-денцiя до переважання тяжкого персистування БА.
Таблиця 2
Розподш груп порiвняння пащенпв за тяжк1стю бронхiальноï астми (%)
Групи Юль-юсть дней !нтер-мпуюча Легка перси-стуюча Серед-ньо-тяж-ка Тяжка перси-стуюча
I група 27 - 3,7 48,1 48,1
II група 9 - - 44,4 55,6
III група 21 4,8 4,8 33,3 57,1
IV група 9 - - 33,3 66,7
Таблиця 3
Середш показники вмiстy ендотелiального фактору росту судин (VEGF (пг/мл) у дггей груп порiвняння
Групи Кшьюсть дней VEGF (пг/мл) (M±m) IMT (кг/ м2) (M±m)
Iгрупа 27 155,8±25,49 20,12±0,77
II група 9 50,0±1,87 18,87±0,76
III група 21 114,23±28,32 19,23±0,53
IV група 9 80,0±26,51 17,85±1,17
У представникiв I групи вмюту VEGF у мо-кротиннi хворих груп порiвняння зменшувався вiд 186,5 пг/мл при неконтрольованому перебiгy БА до 107,16 пг/мл при контрольованому варiантi. Майже аналопчш закономiрностi встановлено i для хворих III групи: коливання даного фактору ввд 89,5 пг/мл за наявносп контролю недуги до 190,67 пг/мл при його втратг
Проте найнижчим даний маркер РДТТТ ввдмь чався у мокротинш представникiв IV групи (генотип GSTT1-M1-): вiд 55,0 до 95,0 пг/мл.
При вивчеш впливу тютюнового диму на пере-бiг БА встановлено, що у загальнш когортi обстеже-них дггей визначений вiрогiдний ризик бiльш агре-сивних процесiв ремоделювання бронхГв (VEGF> >120 пг/мл) у хворих, яш мали постшний контакт з тютюновим димом: ВШ=2,9 (95 % ДО: 1,5-5,6), ВР=1,8 (95 % ДО: 1,5-2,2), АР=0,26.
При ощнщ залежносп вмюту VEGF у хворих груп порГвняння вщ показник1в фГзичного роз-витку встановлено, що найвищий iндекс маси тiла виявився у хворих I групи - 20,12±0,77 кг/м2 за генотипу GSTT+M+, а найнижчим - у дней IV групи -17,85±1,17 кг/м2 за генотипу GSTT—М—, що асоцшвало Гз аналогiчною тенденцieю у вмюп в мокротинш по-казника ендотелГального фактору росту судин (VEGF), який е вгддзеркаленням процесу ремоделювання дихальних шляхов (табл. 3). Проте, у хворих зГ збереже-ними алелями вивчених гешв (генотип GSTT+М+) умют VEGF суттево не залежав вгд показника IMT та становив у середньому 153,30 пг/мл у дней Гз IMT бшь-ше 20 кг/м2 та 160,43 пг/мл у пащенпв Гз IMT менше
20 кг/м2. Натомють у хворих Гз так званим «нульовим генотипом» за IMT>20 кг/м2 умют VEGF у мокротинш в середньому сягав 90,0 пг/мл, а в однолптав Гз даним генотипом та IMT<20 кг/м2 - лише 40,0 пг/мл (Р<0,05).
6. Обговорення результат1в дослвдження
При порГвняльному аналГзГ вмюту VEGF у мокротинш хворих груп порГвняння при рГзних по-казниках контролю БА за клшГчно-шструменталь-ною шкалою показано, що при неконтрольованому перебпу БА рГвень VEGF у представнишв вах груп порГвняння був вищим, шж при контрольованому варшнл БА.
З урахуванням згубного впливу тютюнового диму на перебп БА i стан дихальноï системи в цшому, проаналГзована частота пасивного тютюно-палшня у родинах, де виховувались обстежеш дни. Не виступали «пасивними курцями» 64,29 % хворих
I групи, ус представники II групи, 27,27 % дггей III групи та 60,0 % представникГв групи порГвняння. Найнижчими показники ремоделшгу бронхГв були у
II груш, представники яко1 не знаходилися шд згуб-ним впливом тютюнопалшня батьыв, а найвищими -у I та III групах зГ збереженим геном GSTT'. Причому у «пасивних курщв», яш входили до складу I групи (генотип - GSTT+М+) умют ендотелГального фактору росту судин (VEGF) у мокротинш був у 1,25 разу вищий, шж у дггей дано1 групи, на яких тютюновий дим удома не впливав.
Варто зауважити, що за наявност так званого «нульового генотипу» за вивченими генами у хворих незначно зростав ризик тяжкого персистування БА по вшношенню до носив генотипу GSTT+M+: вщношення шанав (ВШ) - 2,15 (95 % ДО: 1,2-3,82), вгдносний ризик (ВР) - 1,39 (95 % ДО: 1,02-1,88), атрибутивний ризик (АР) - 0,2. Оцшка контролю БА у дггей груп порГвняння засвшчила найпрший його рГвень за наявност генотипу GSTT +М— -(22,2±1,62) балГв, а найкращий при «нульовому гено-тиш» - (17,83±2,65) балГв.
Щкавою видалася встановлена певна законо-мГрнють у розподш показнишв фГзичного розвитку у пащенпв груп порГвняння. Показано, що надмГрна маса тша (IMT>20 кг/м2) у представнишв I групи (генотипGSTT1+М1+) на противагу однолгткам Гз «ну-льовим генотипом» та надмГрною масою тша асощ-юе з помГрним ризиком бшьш агресивних процесГв РДШ (умют VEGF у надосадовш ргдит мокротиння бшьше 90,0 пг/мл): ВШ=2,33 (95 % ДI: 1,2-32,4), ВР=1,67 (95 % ДI: 1,5-2,9) та АР=0,21.
При вивченш показнишв лабшьносп бронхГв у пробГ з фГзичним навантаженням та шгалящею брон-холпика, встановлено, що середне значення показника лабшьносп бронхГв у хворих без полГморфГзму гешв GSTT1 та GSTM1 (I група) становило (25,49± ±3,64) %, у II груш порГвняння - (25,24±7,41) %, у хворих Гз генотипом GSTT+М- (28,17±6,07) %, а у дней Гз «нульовим генотипом» - лише (12,36±3,72) % (PIIV IIIIV<0,05). Таким чином, за вшсутносп поль морфГзму гену GSTT1 мае мюце найвища лабшьнють
6poHxiB. Натомють делецiï даного гену асоцшють i3 зниженням вiдповiдi дихальних шляхiв та спаз-могенш та бронхоспазмолиичш чинники, що може непрямо свщчити про наявнiсть структурних змш внаслiдок ïx ремоделiнгу.
Таким чином, отримаш результати обстежен-ня хворих на БА школярiв пiдкреслили те, що БА е мультифакторним захворюванням, у прогресуванш якого беруть участь як генетичш, так i ешгенетичш чинники, якi впливають на тяжшсть i контрольова-нiсть клiнiчноï картини, а також морфолопчш змiни у дихальних шляхах.
7. Висновки
1. Делецшний полiморфiзм генiв GSTT t та GSTMj у гомозиготному сташ (так званий «нульо-вий генотип») утричi рiдше трапляеться у хворих на бронxiальну астму школярiв порiвняно з паш-ентами iз генотипом GSTT+M+, бшьше нiж удвiчi вiн шдвищуе ризик тяжкого перебiгу захворювання (r=0,72, P=0,046), асоцiюе з низькими показниками лабшьносп бронxiв, проте за нього меншим е вмiст ендотелiального фактору росту судин (VEGF) у мо-кротиннi хворих.
2. Процеси ремоделшгу дихальних шляxiв е бiльш агресивними (вмют у мокротиннi VEGF> >120 пг/мл) у хворих, яю мають постiйний контакт з тютюновим димом (ВШ=2,9).
3. У хворих на бронxiальну астму навiть за збе-реженоï структури генiв сiмейства глютатюн^-тран-сфераз (генотип GSTT +М +) постiйний контакт з тютюновим димом у родиш шдвищуе у 1,25 разу вмют VEGF у мокротиннi, що шдкреслюе агресивнiший ремоделiнг дихальних шляxiв.
4. Незважаючи на вiдсутнiсть полiморфiзму генiв GSTTj та GSTM надмiрна маса тiла (1МТ> >20 кг/м2) пiдвищуе ризик бiльш агресивних проце-сiв ремоделювання бронxiв (ВШ=2,33).
Лггература
1. Jeffery, P. K. Remodeling and Inflammation of Bronchi in Asthma and Chronic Obstructive Pulmonary Disease [Text] / P. K. Jeffery // Proceedings of the American Thoracic Society. - 2004. - Vol. 1, Issue 3. - P. 176-183. doi: 10.1513/ pats.200402-009ms
2. Brannan, J. D. Bronchial hyperresponsiveness in the assessment of asthma control [Text] / J. D. Brannan // Chest. - 2010. - Vol. 138, Issue 2. - P. 11S-17S. doi: 10.1378/ chest.10-0231
3. Busse, W. W. The relationship of airway hyperresponsiveness and airway inflammation [Text] / W. W. Busse // Chest. -2010. - Vol. 138, Issue 2. - P. 4S-10S. doi: 10.1378/chest.10-0100
4. Broide, D. Immunologic and inflammatory mechanisms that drive asthma progression to remodeling [Text] / D. H. Broide // Journal of Allergy and Clinical Immunology. -2008. - Vol. 121, Issue 3. - P. 560-570. doi: 10.1016/j.jaci. 2008.01.031
5. Pavord, I. D. Inflammometry: the current state of play [Text] / I. D. Pavord, P. G. Gibson // Thorax. - 2012. - Vol. 67, Issue 3. - P. 191-192. doi: 10.1136/thoraxjnl-2012-201712
6. Уманець, Т. Р. Оцшка запальних змш дихальних шляХв у дней i3 бронмальною астмою [Текст] / Т. Р. Уманець // Педiатрiя, акушерство та гшеколопя. - 2010. - № 5. -С. 32-35.
7. Brightling, C. E. Sputum induction in asthma [Text] / C. E. Brightling // Chest. - 2006. - Vol. 129, Issue 3. - P. 503504. doi: 10.1378/chest.129.3.503
8. Joubert, B. R. Evaluation of genetic susceptibility to childhood allergy and asthma in an African American urban population [Text] / B. R Joubert, D. M. Reif, S. W. Edwards, K. A. Leiner, E. E. Hudgens, P. Egeghy et. al // BMC Medical Genetics. -2011. - Vol. 12, Issue 1. - P. 25. doi: 10.1186/1471-2350-12-25
9. Barnes, P. J. Exhaled Nitric Oxide in Pulmonary Diseases [Text] / P. J. Barnes, R. A. Dweik, A. F. Gelb, P. G. Gibson, S. C. George, H. Grasemann // Chest. - 2010. - Vol. 138, Issue 3. - P. 682-692. doi: 10.1378/chest.09-2090
10. Thakkinstian, A. Systematic review and meta-analy-sis of the association between ß2-adrenoceptor polymorphisms and asthma: a HuGe review [Text] / A. Thakkinstian // American Journal of Epidemiology. - 2005. - Vol. 162, Issue 3. -P. 201-211. doi: 10.1093/aje/kwi184
11. Rebordosa, C. ADRB2 Gly16Arg polymorphism, asthma control and lung function decline [Text] / C. Rebordosa, M. Kogevinas, S. Guerra, F. Castro-Giner, D. Jarvis, L. Cazzo-letti et. al // European Respiratory Journal. - 2011. - Vol. 38, Issue 5. - P. 1029-1035. doi: 10.1183/09031936.00146310
12. Schroer, K. T. Downregulation of glutathione S-trans-ferase pi in asthma contributes to enhanced oxidative stress [Text] / K. T. Schroer, A. M. Gibson, U. Sivaprasad, S. A. Bass, M. B. Ericksen, M. Wills-Karp et. al // Journal of Allergy and Clinical Immunology. - 2011. - Vol. 128, Issue 3. - P. 539-548. doi: 10.1016/j.jaci.2011.04.018
13. Wu, W. Role of GSTM1 in resistance to lung inflammation [Text] / W. Wu, D. Peden, D. Diaz-Sanchez // Free Radical Biology and Medicine. - 2012. - Vol. 53, Issue 4. -P. 721-729. doi: 10.1016/j.freeradbiomed.2012.05.037
14. Koloskova, O. C. Indices of exhaled breath condensate in children with bronchial asthma under the deletion polymorphism of genes GSTT1 and GSTM1 [Text] / O. C. Koloskova, T. M. Bilous, L. V. Mikaluk // European Journal of Medicine. -2014. - Vol. 5, Issue 3. - P. 149-154. doi: 10.13187/ejm.2014.5.149
15. Kiyohara, C. Genetic Susceptibility to Atopic Dermatitis [Text] / C. Kiyohara, K. Tanaka, Y. Miyake // Allergology International. - 2008. - Vol. 57, Issue 1. - P. 39-56. doi: 10.2332/ allergolint.r-07-150
16. Kabesch, M. Epigenetic mechanisms and the relationship to childhood asthma [Text] / M. Kabesch, S. Michel, J. Tost // European Respiratory Journal. - 2010. - Vol. 36, Issue 4. - P. 950-961. doi: 10.1183/09031936.00019310
17. Piacentini, S. Glutathione S-transferase polymorphisms, asthma susceptibility and confounding variables: a meta-analysis [Text] / S. Piacentini, R. Polimanti, I. Simonelli, S. Donno, P. Pasqualetti, D. Manfellotto, M. Fuciarelli // Molecular Biology Reports. - 2013. - Vol. 40, Issue 4. - P. 32993313. doi: 10.1007/s11033-012-2405-2
18. Ferrara, N. The biology of VEGF and its receptors [Text] / N. Ferrara, H.-P. Gerber, J. LeCouter // Nature Medicine. - 2003. - Vol. 9, Issue 6. - P. 669-679. doi: 10.1038/nm0603-669
19. Silverman, M. Standardization of exercise tests in asthmatic children [Text] / M. Silverman, S. D. Anderson // Ar-
chives of Disease in Childhood. - 1972. - Vol. 47, Issue 256. -P. 882-889. doi: 10.1136/adc.47.256.882
20. Boulet, L.-P. How should we quantify asthma control? [Text] / L.-P. Boulet, V. Boulet, J. Milot // Chest. - 2002. -Vol. 122, Issue 6. - P. 2217-2223. doi: 10.1378/chest.122.6.2217
21. Выделение ДНК из крови [Электронный ресурс]. -Практическая молекулярная биология. - Режим доступа: http://molbiol.edu.ru
22. Sherratt, P. J. Glutathione-S-transferases [Text] / P. J. Sherrat, J. D. Hayes. - Enzyme Systems That Metabolise Drugs and Other Xenobiotics, 2002. - P. 319-353. doi: 10.1002/ 0470846305.ch9
23. Green, M. R. Molecular cloning: A laboratory Manual (Fourth Edition) [Text] / M. R. Green, J. Sambrook. - Cold Spring Harbor Laboratory Press, 2012. - 2028 p.
References
1. Jeffery, P. K. (2004). Remodeling and Inflammation of Bronchi in Asthma and Chronic Obstructive Pulmonary Disease. Proceedings of the American Thoracic Society, 1 (3), 176-183. doi: 10.1513/pats.200402-009ms
2. Brannan, J. D. (2010). Bronchial Hyperresponsiveness in the Assessment of Asthma Control. Chest, 138 (2), 11S-17S. doi: 10.1378/chest.10-0231
3. Busse, W. W. (2010). The Relationship of Airway Hyperresponsiveness and Airway Inflammation. Chest, 138 (2), 4S-10S. doi: 10.1378/chest.10-0100
4. Broide, D. H. (2008). Immunologic and inflammatory mechanisms that drive asthma progression to remodeling. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 121 (3), 560-570. doi: 10.1016/j.jaci.2008.01.031
5. Pavord, I. D., Gibson, P. G. (2012). Inflammometry: the current state of play. Thorax, 67 (3), 191-192. doi: 10.1136/ thoraxjnl-2012-201712
6. Umanets, T. R. (2010). Otsinka zapalnih zmin dihalnih shlyahiv u ditey iz bronhialnoyu astmoyu. Pediatriya, akusherst-vo ta ginekologiya, 5, 32-35.
7. Brightling, C. E. (2006). Sputum Induction in Asthma. Chest, 129 (3), 503-504. doi: 10.1378/chest.129.3.503
8. Joubert, B. R., Reif, D. M., Edwards, S. W., Leiner, K. A., Hudgens, E. E., Egeghy, P. et. al (2011). Evaluation of genetic susceptibility to childhood allergy and asthma in an African American urban population. BMC Medical Genetics, 12 (1), 25. doi: 10.1186/1471-2350-12-25
9. Barnes, P. J., Dweik, R. A., Gelb, A. F., Gibson, P. G., George, S. C., Grasemann, H. et. al (2010). Exhaled Nitric Oxide in Pulmonary Diseases. Chest, 138 (3), 682-692. doi: 10.1378/ chest.09-2090
10. Thakkinstian, A. (2005). Systematic Review and Me-ta-Analysis of the Association between 2-Adrenoceptor Poly-
morphisms and Asthma: A HuGE Review. American Journal of Epidemiology, 162 (3), 201-211. doi: 10.1093/aje/kwi184
11. Rebordosa, C., Kogevinas, M., Guerra, S., Castro-Giner, F., Jarvis, D., Cazzoletti, L. et. al (2011). ADRB2 Gly16Arg polymorphism, asthma control and lung function decline. European Respiratory Journal, 38 (5), 1029-1035. doi: 10.1183/ 09031936.00146310
12. Schroer, K. T., Gibson, A. M., Sivaprasad, U., Bass, S. A., Ericksen, M. B., Wills-Karp, M. et. al (2011). Downregulation of glutathione S-transferase pi in asthma contributes to enhanced oxidative stress. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 128 (3), 539-548. doi: 10.1016/j.jaci.2011.04.018
13. Wu, W., Peden, D., Diaz-Sanchez, D. (2012). Role of GSTM1 in resistance to lung inflammation. Free Radical Biology and Medicine, 53 (4), 721-729. doi: 10.1016/j.freerad-biomed.2012.05.037
14. Koloskova, O. C., Bilous, T. M., Mikaluk, L. V. (2014). Indices of exhaled breath condensate in children with bronchial asthma under the deletion polymorphism of genes GSTT1 and GSTM1. European Journal of Medicine, 5 (3), 149-154. doi: 10.13187/ejm.2014.5.149
15. Kiyohara, C., Tanaka, K., Miyake, Y. (2008). Genetic Susceptibility to Atopic Dermatitis. Allergology International, 57 (1), 39-56. doi: 10.2332/allergolint.r-07-150
16. Kabesch, M., Michel, S., Tost, J. (2010). Epigenetic mechanisms and the relationship to childhood asthma. European Respiratory Journal, 36 (4), 950-961. doi: 10.1183/09031936. 00019310
17. Piacentini, S., Polimanti, R., Simonelli, I., Donno, S., Pasqualetti, P., Manfellotto, D., Fuciarelli, M. (2013). Gluta-thione S-transferase polymorphisms, asthma susceptibility and confounding variables: a meta-analysis. Molecular Biology Reports, 40 (4), 3299-3313. doi: 10.1007/s11033-012-2405-2
18. Ferrara, N., Gerber, H.-P., LeCouter, J. (2003). The biology of VEGF and its receptors. Nature Medicine, 9 (6), 669676. doi: 10.1038/nm0603-669
19. Silverman, M., Anderson, S. D. (1972). Standardization of Exercise Tests in Asthmatic Children. Archives of Disease in Childhood, 47 (256), 882-889. doi: 10.1136/adc.47.256.882
20. Boulet, L.-P., Boulet, V., Milot, J. (2002). How Should We Quantify Asthma Control? Chest, 122 (6), 22172223. doi: 10.1378/chest.122.6.2217
21. Vyidelenie DNK iz krovi. Prakticheskaya molekul-yarnaya biologiya. Available at: http://molbiol.edu.ru
22. Sherratt, P. J., Hayes, J. D. (2002). Glutathione S-transferases. Enzyme Systems That Metabolise Drugs and Other Xenobiotics, 319-352. doi: 10.1002/0470846305.ch9
23. Green, M. R., Sambrook, J. (2012). Molecular cloning: A laboratory Manual (Fourth Edition). Cold Spring Harbor Laboratory Press, 2028.
Дата надходженнярукопису 10.12.2015
Колоскова Олена Костянтишвна, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри, кафедра педiатрiï та дитячих шфекцшних хвороб, Буковинський державний медичний ушверситет, пл. Театральна, 2, м. Чер-твщ, Украша, 58002 E-mail: koloskov-elena@yandex.ua
Бшик Галина Анатолпвна, астрант, кафедра педiатрiï та дитячих шфекцшних хвороб, Буковинський державний медичний ушверситет, пл. Театральна, 2, м. Чершвш, Украша, 58002 E-mail: panovasacura@gmail.com
