Стан проблеми захворювань, пов’язаних з C. difficile інфекцією, в Україні та світі Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 579.852.13: 616.34-002-078

Воронюна I. А., Городницька H. I., Марющенко А. М., Кхедер С. С.

СТАН ПРОБЛЕМИ ЗАХВОРЮВАНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ

3 C. DIFFICILE 1НФЕКЦ1СЮ, В УКРА1Н1 ТА СВ1Т1

Державна установа «1нститут мгкробюлогГГ та ¡мунологГГ ¡м. 1.1. Мечникова Нацюнально'Г академГГ медичних наук Укра'Гни» (м. Харкгв)

anaerob.lab@ukr.net

Дана робота е фрагментом НДР «Удосконален-ня бактерюлопчних методт видтення токсигенних штамт Clostridium difficile» (шифр роботи НАМН 138/ 2017), № державноУ реестрацп 0117U002282.

Ентерокол1ти, обумовлен C. difficile, е в наш час достатньо розповсюдженим захворюванням, особливо в розвинених кражах. У багатьох кражах бвропейського союзу та у США C. difficile ¡нфек^ю (CDI) офщмно визнано як нозоком^льну.

Псевдомембранозний кол1т (ПМК) описано у 1893 роц J M Finney у 22 риноУ пацюнтки, загибло! на 10 добу пюля операцп на шлунку внаслщок роз-витку важкоУ кровянисто! д^реУ. Виявлен при пато-логоанатомнному доотджены змши в кишювнику були описан як «дифтеритичний кол1т», тзыше цей термЫ був замшений на псевдомембранозний кол1т.

Вперше С. difficile був видтений у 1935 роц Holl та O'Toole, як представник нормально! мкрофлори немовляти [19]. У 50-60 рр. з'явились повщомлен-ня про стафтококову природу ентероколтв. У 1977 роц С. difficile визнано основним збудником анти-бютикоасоцмованого кол^у (ААК) [14]. До початку ери антибютикотерапп ПМК зустрнався досить рщко. Кожного року рееструвалось лише 3-4 випад-ки, а д^гноз встановлювали ттьки пюля аутопсп за характерними змЫами в кишювнику [5].

3 початком широкого вживання антибютиюв число хворих на ПМК почало стр1мко зростати. Нин у багатьох кражах бвропейського союзу та у США економны втрати вщ CDI (враховуючи д^гностику та л1кування) становлять в середньому вщ 500 до 800 доларв на кожен випадок, що складае щорнно близько 3 млдр. доларт.

Розвитку ¡нфекцп сприяють не ттьки антибак-тер^льы препарати (перш за все ктндамщин, ам1-нопенщилши, цефалоспорини III поколшня), але й будь-яю ¡нип препарати здатн порушувати мкро-флору кишечника (протипухлинн засоби, препарати платини, циклофосфамщи, антиметабол1ти, ¡нг1б1то-ри протоновоУ помпи), а також променева терапя оперативн! втручання на органах черевноУ порожни-ни та малого тазу, стани, як! супроводжуються ¡ше-мюю внутршых органт [8,6].

Одним з ключових чинниюв ризику колоызацп C. difficile ! розвитку CDI е поточн! або передуюч! госттал^ацп до установ охорони здоров'я. 1ншим важливим чинником ризику е л!тн!й в!к пацюнтв. Попереднм прийом антибактер!альних препаратт наголошуеться у бтьшост пацюнтт, страдаючих ¡н-фекцтми C. difficile, причому ризик розвитку д!аре|' розр!зняеться залежно вщ класу вживаного препа-

рату. У доогмджены Howell et. al. показано, що вживання ряду антибютиюв групи «високого ризику» (за даними попередых дослщжень: фторхшолоыв, цефалоспор!н!в, внутршньовенних захищених ¡н-г!б!тор!в бета-лактамт, карбапенем!в, макролщв, клшдамщину) супроводжувалось в 3 рази частшим виникненням CDI, чим вживання ¡нших антибютиюв групи «низького ризику» [17]. Певне значення може мати ¡ к¡льк¡сть вживаних АБП, ¡з зб¡льшенням числа яких в 1,5-2,1 разу збтьшуеться ризик розвитку CDI. Федеральний департамент досл¡джень (FDA) США в лютому 2012 р. опубл^вав попередження про можливий зв'язок ¡нпб^орт протонноУ помпи i CDI [18]. У недавно опублкованому порiвняльному досл¡дженн¡ в¡дм¡чений зв'язок м¡ж CDI i вживанням диклофенаку, причому для ¡нших нестеро'щних про-тизапальних препаратт такий взаемозв'язок був в¡дсутн¡й [24]. Чинники ризику можуть розр¡знятися для CDI, викликаних р¡зними серотипами збудника. Так, в доотджены Goorhuis et al. лп"ый в¡к, вживання клшдамщину ¡ ¡муносупрес¡я були чинниками ризику для ¡нфекцп, викликаною C. difficile 017, тодi як для ¡нфекцй викликаних C. difficile 027 - лп"ый в¡к ¡ вживання фторхшолонт [15]. Рецидив не е насл¡дком ант¡б¡отикост¡йкост¡ C. difficile до метронщазолу або ванком¡цину, а розвиваеться ¡з-за порушення меха-н¡зм¡в колоызацмно'| резистентност¡, яка е наслщ-ком недавнього використання антибютиюв.

Частота видтення C. difficile при бактерюлопч-ному доотджены фекалм вар¡юe в залежност в¡д тяжкост¡ викликаноУ ¡нфекцп та складае 10-25 % у пацюнтт зi складною антиб¡отик-асоц¡йованною д¡ареeю, 50-75 % у пацюнтв з антибютико-асо^-йованим кол¡том та до 90-100 % при антибютико-асоц¡йованому псевдомембранозному колт. Хоча помилково вважати, що антибактерiальна терап¡я в недавньому анамнезi е нев¡д'eмною умовою розвитку данноУ ¡нфекцп [6].

Протягом останых роюв проблема захворювань, пов'язаних з C. difficile - ¡нфекцюю (CDI), залиша-еться актуальною як в кра'шах бвропи, США та Кана-ди, так i в кражах, що розвиваються (Азп та Латин-ськоУ Америки).

Починаючи з 2000 року в США та Канадi були за-реестрован значн¡ внутр¡шньол¡карнян¡ спалахи захворювань на CDI. Захворюванють збтьшилась вщ 5 до 20 разiв портняно з фоновим р¡внем. Летальнють вщ симптоматично! C. difficile ¡нфекцп збтьшилась до 22 % портняно з багаторiчною статистичною 4,7 %. Вивчення збудника продемонструвало, що важ-кий перебк C. difficile ¡нфекцп був пов'язаний з ри-

ботипом клострид!У (РТ 027), який в!др!знявся п!д-вищеною в!рулентн!стю. В 2003 роц! под!бний штам було виявлено в бвроп! [23]. У Н!меччин! у 2001 роц захворюван!сть на С. difficile !нфекц!У була у 10 раз!в нижчою, н!ж у 2006 (10,6 на 100 000 пац!ент!в). В 2007 роц! був зареестрований перший випадок С. difficile !нфекц!У з еп!дем!чним штамом 027. Враховуючи п!двищену небезпеку нового еп!дем!чного штаму С. difficile у 2007 в Н!меччин! введена обов'язкова реестрац!я важких захворювань, обумовлених С. difficile !нфекц!ею [1]. У той же час у Великобритании завдяки введенню обов'язковоУ реестрац!У вс!х ви-падк!в СО!, нац!ональн!й систем! риботипування та сучасним засобам !нфекц!йного контролю к!льк!сть випадк!в СО! зменшилась на 50% (2008-2010 рр.), число летальних з 2007 року по 2010 р!к - на 70 %.

В США за пер!од з 2005 по 2009 роки частота захворюваност! залишаеться на одному р!вн!. Так! по-казники е достатньо обнад!йливими п!сля пер!оду швидкого зростання захворюваност!, що спостер!-галась в попередн! роки. До захворювання схильн!, в основному, люди старшого в!ку. Б!льше 80 % летальних випадк!в серед американц!в !з захворюваннями, пов'язаними з С. difficile !нфекц!ею, доводиться на хворих старше 65 рок!в, у яких виникають серйозн ускладнення (запалення кишк!вника, летальна д!а-рея). Економ!чн! витрати в США на л!кування ! реаб!-л!тац!ю таких хворих досягають 4,8 млрд. дол. в р!к. Близько 20 % хворих переживають рецидиви захворювання, для 10 % хворих у в!ц! старше 65 рок!в в!д-значаеться летальний к!нець впродовж 30 дн!в п!сля встановлення д!агнозу «С. difficile !нфекц!я» [16,22].

Под!бна ситуац!я спостер!гаеться ! в Канад!. Проведений в ц!й краУн! ретроспективний анал!з показав, що зниження широкого використання антиб!о-тик!в в палатах р!зного проф!лю на 10 % призводило до скорочення частоти захворювань, асоц!йованих з СО!, приблизно на 30 %, а зниження використан-ня антиб!отик!в на 10 % серед амбулаторних хворих зменшуе частоту таких захворювань приблизно на 16 % [12,21].

У Велик!й Британ!У останн!м часом спостер!га-еться зниження захворюваност! на 60 % завдяки впровадженню деяких нац!ональних проф!лактич-них програм та удосконаленню схем використання антиб!отик!в. В 1тал!У велика увага прид!ляеться ви-вченню ц!еУ проблеми та розробц! проф!лактичних заход!в. Так, пов!домляеться про усп!хи, досягнут! завдяки !нформуванню медичного персоналу про протиеп!дем!чн! заходи, що, за висновками окремих спец!ал!ст!в, ефективн!ше, н!ж !золяц!я хворого на СО! в окрем!й палат!. Так! заходи дозволили значно знизити р!вень захворюваност! [13].

У краУнах Аз!У ! ЛатинськоУ Америки ця проблема вивчена значно менше [9]. 6 пов!домлення про по-ширен!сть С. difficile !нфекц!У в 2007-2008 роках в КитаУ на р!вн! 1,7 на 1000 госп!тал!зованих хворих. Приблизно, в цей же пер!од в КореУ в!дм!чено зростання захворюваност! в!д 1,7 / 1000 в 2004 роц! до 2,7/1000 в 2008 роц! [10]. Ц! показники значно нижч!, н!ж в США в той же пер!од (8,75/1000). 3 наявних по-в!домлень видно, що спостер!галися спалахи захворюваност! в КитаУ, Япон!У, КореУ, Тайван!. Досл!джен-

ня причин цих спалах!в показало, що поширен! в бвроп! штами риботипа 027, в Аз!атських краУнах ви-д!ляються значно р!дше. Дом!нуючими е штами риботипа 017 (Ух доля складала в!д 23 до 48 % з ус!х ви-д!лених токсигенних штам!в). Спалахи в Ток!о ! КореУ були пов'язан! з циркуляц!ею штам!в 018 риботипа. У Гонг-Конз! дом!нували ун!кальн! токсигенн! штами риботипу 002 .Частота вид!лення штам!в цього ри-ботипу досягала 10,1 %; штам!в риботипу 017 - 0,6 %; б!льше 70 % вид!лених токсигенних штам!в не належали н! до одного з 23 риботип!в, як! переважали в бвроп! ! П!вн!чн!й Америц!; 11,6 % штам!в - не ти-пувалися [11].

Досл!дження, проведен! в 1нд!У серед хворих з гострою д!ареею в 2012 роц!, показали, що С. difficile !нфекц!я виявлялася приблизно у 8 % госп!тал!зова-них хворих ! у 1,3 % негосп!тал!зованих. У Пакистан! С. difficile !нфекц!я виявлена у 29 % хворих з антиб!-отикоасоц!йованою д!ареею. У С!нгапур! пов!домля-еться про захворюван!сть в!д 3,0 до 6,6 випадк!в С. difficile !нфекц!У на 10 000 госп!тал!зованих хворих. У Малайз!У ! ТаУланд! серед хворих з антиб!отикоасоц!-йованою д!ареею токсигенн! штами С. difficile вид!-лен! в 44% ! 46% випадк!в в!дпов!дно. На Ф!л!пп!нах встановлено, що у 44 % хворих з кол!том виявлена С. difficile !нфекц!я. Ран!ше ет!олог!чна роль в розви-тку кол!ту в ц!й краУн! пов'язувалася з амебними або паразитарними !нфекц!ями [20].

У республ!ц! Б!лорусь у 1998-2000 рр. проведено обстеження хворих з симптоматикою, типовою для захворювань, асоц!йованих з С. difficile. Частота ви-явлення патогену досягала майже 20 %. При обсте-женн! хворих на дисбактер!оз цей показник складав 1,6 %. В!дсоток виявлення С. difficile з об'ект!в зо-вн!шнього середовища кл!н!чних л!карень м!ста М!н-ська був в!д 2 до 20 % у залежност! в!д розташування об'ект!в [6].

В УкраУн!, Б!лорус! та !нших краУнах СНД, бакте-р!олог!чне досл!дження з вид!ленням токсигенноУ культури С. difficile, яке вважаеться «золотим стандартом» д!агностики, проводиться досить р!дко, що пов'язано з тривал!стю та техн!чними складнощами цього метода. Част!ше використовуеться метод ПЛР. 0ф!ц!йна реестрац!я СО! не проводиться, захворювання в!дносять до групи «!нш! бактер!альн! д!ареУ» невстановленоУ ет!олог!У, тому в!дсутн! статистичн! показники захворюваност! та смертност!. Методом п!дтвердження кл!н!чного д!агнозу залишаеться най-част!ше ендоскоп!чне досл!дження товстоУ кишки [2].

В УкраУн!, на думку групи вчених з Нац!онального медичного ун!верситету !м. Д. Галицького (м. Льв!в), як ! в !нших краУнах св!ту, широке застосування ан-тиб!отик!в в останн! роки стало причиною р!зкого зростання захворюваност! на СО!. Проведене до-сл!дження особливостей кл!н!чного переб!гу серед-н!х та важких форм ПМК показало, що недостатня насторожен!сть/по!нформован!сть л!куючих л!кар!в в контекст! ризику вказаного ускладнення антибак-тер!йноУ терап!У зумовила помилки в !н!ц!альному л!-куванн! майже кожного четвертого пац!ента [4].

Досл!дження, проведен! в 3апор!зькому державному медичному ун!верситет! п!дтвердили, що д!а-

гноз антибютикоасоцмовано'| fliapei повинен бути передбачуваний у кожного хворого з fliapeeio, яка виникла через два мюяц пiсля пpовeдeноi антибак-тepiaльноi тepaпii або через 72 години пюля гостта-лiзaцii в стaцiонap. Mожливiсть фeкaльно-оpaльного зapaжeння споpaми C. difficile у нeiмунних пащетчв значно збiльшуeться в умовах сучасного стацюна-pa. Питання, чи е медичний пepсонaл peзepвуapом iнфeкцii, залишаеться вщфитим. Одним з високое-фективних мeтодiв пpофiлaктики виникнення захво-pювaння залишаеться викоpистaння сучасних пpо-бютичних пpeпapaтiв [3].

Cпiвpобiтникaми Haцiонaльноi медично'| академй' пiслядипломноi освiти iм. П. Л. Шупка пpи обсте-женн дiтeй з peспipaтоpною iнфeкцieю, як знаходи-лись на стaцiонapному л^ваны, частота виявлення C. difficile, визначеного методом ПЛР, становила 8,2 %; а у фут дтей paннього вiку (вiд 1 мiсяця до 3 pокiв) - 9,4 %. Частота носмства даного мiкpооpгa-

ызму, встановлена сучасними сepологiчними та мо-лeкуляpно-гeнeтичними методами, становила 5,1 %, а у фут дтей paннього вiку - 5,9 % [7].

Дослщження по вивченню зaхвоpювaнь, обу-мовлених CD iнфeкцieю пpоводяться в лaбоpaтоpiях Xapкiвського iнституту мiкpобiологii та iмунологii iм. I. I. Мечнкова пepiодично, починаючи з 1990 pокy Пiд кepiвництвом пpоф. Kaлiнiчeнко М.Ф. та пpоф. Бipюковоi C.B. пpовeдeно удосконалення мeтодiв культивування токсигенних штaмiв C. difficile, що дозволило значно пщвищити piвeнь токсиноутвоpeн-ня. Метою дослщжень, pозпочaтих в 2017 pоцi за НДР «Удосконалення бaктepiологiчних мeтодiв видi-лення токсигенних штaмiв C. difficile» (№ дepжpee-сфацп 0117U002282), е оцiнкa стану зaхвоpювaнос-тi, покpaщeння мeтодiв бaктepiологiчноi дiaгностики та вивчення бiологiчних властивостей циpкулюючих штaмiв збудникiв.

^¡TepaTypa

1. Demichovskaya E. Dvulikiy C.difficile: vozbuditel eczogennoy infekcii i /ili endogenniy opportunist kishechnoy microflory pri antibiotikoterapii / E. Demichovskaya // Journal «Bolezni i antibiotiki». — № 1 (3). - 2010. - www.mif.ua.com./ archive/ issue-14554.

2. Zinchuk O.M. Suchasni aspecty Clostridium-difficile -infekcii / O.M. Zinchuk, G.L. Stolar // Infekciyni chvoroby. - 2014. -№ 3. - S. 5-12.

3. Ivanko O.I. Clinicheskie aspecty antibiotiko-associirovannoy diarei u detey / O.I. Ivanko, M.V. Patsera // Sovremennaya pediatria.

- 2014. - № 2 (58). - S. 101-106.

4. Lysuk Ju.S. Pseudomembranosniy kolit - actualnaya problema suchasnoy antibiotikoterapii / Ju.S. Lysuk, I.A. Bokotey, O.I. Zanik, V.P. Andruschenco // Kcharkivska hirurgichna shkola. — 2012. — № 2 (53). - S. 89-92.

5. Malov V.A. Role Clostridium difficile v patologii cheloveka / V.A. Malov, V.M. Bondarenko, S.N. Pak // Journal microbiologic epidemiologii i immunologii. - 1996. - № 1. - S. 91-96.

6. Solovey N.V. C. difficile kak osnovnoy vozbuditel antibiotiko-associirovannich diarey: sovremennoe sostoyanie problemy / N.V. Solovey, I.A. Karpov, O.Ch. Glas, O.A. Kotovich // Clinicheskaya infectologia i parazitologia. - 2013. - № 3. - S. 102-119.

7. Chernushova L.I. Clinicheskie osobennosty thechenia antibiotiko-associirovannoy diarei pri respiratornoy infekcii u detey, znachenie C. difficile / L.I. Chernushova, A.M. Gilfanova // Actualnaya infectologia. - 2014. - № 2 (3). - S. 7-11.

8. Anand A. Epidemiology, clinical manifestations, and outcome of Clostridium difficile-associated diarrhea / A. Anand, B. Bashey, T. Mir, A.E. Glatt // Am. J. Gastroenterol. - 1994. - № 89. - P. 519-523.

9. Balassiano I.T. Clostridium difficile: a problem of concern in developed countries and still a mystery in Latin America / I.T. Balassiano, E.A. Yates, R.M. Domingues, E.O. Ferreira // J. Med. Microbiol. - 2012. - Vol. 61, № 2. - P. 169-179.

10. Cheng J.W. Molecular Epidemiology and Antimicrobial Susceptibility of Clostridium difficile isolates from University Teaching Hospital in China / J.W. Cheng, M. Xiao, T. Kudinha [et al.] // Front. Microbiol. - 2016. - № 7. - P. 1621.

11. Cheng V.C. Clostridium difficile isolate with increased sporulation: emergence of PCR ribotype 002 in Hong Kong / V.C. Cheng, W.C. Yam, O.T. Lam [et al.] // Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis. - 2011. — № 30. - P. 1371-1381.

12. David C. Olson The challenge of Clostridium difficile infection / David C. Olson, Martin W. Scobey // North Carolina Medical Journal. - 2016. - Vol. 77, № 3. - P. 206-210.

13. Dingle K.E. Effect of control interventions on Clostridium difficile infection in England: an observational study / K.E. Dingle // Lancet Infect Dis. - 2017. - № 17 (4). - P. 411-421.

14. Fekety R. Antibiotic associated colitis / R. Fekety, G.L. Mandell, J.E. Bennett, R. Dolin // Principles and practice of infection Deseases. - 1995. - № 4. - P. 978-987.

15. Goorhuis A. Type-specific risk factors and outcome in an outbreak with 2 different Clostridium difficile types simultaneously in 1 hospital / A. Goorhuis [et al.] // Clinical infectious diseases: an official publication of the Infectious Diseases Society of America.

- 2011. - Vol. 53, № 9. - P. 860-869.

16. Gupta A. Outcomes in children with Clostridium difficile infection: results from a nationwide survey / A. Gupta, D.S. Pardi, L.M. Baddour, S. Khanna // Gastro-enterol Rep. - 2016. - Vol. 4, № 4. - P. 293-298.

17. Howell M.D. Iatrogenic gastric acid suppression and the risk of nosocomial Clostridium difficile infection / M.D. Howell [et al.] // Archives of internal medicine. - 2010. - Vol. 170, № 9. - P. 784-790.

18. http://www.fda.gov/Safety/MedWatch/SafetyInformation/SafetyAlertsforHumanMedical Products/ucm290838.htm.

19. Jones A.M. Clostridium difficile: a European perspective / A.M. Jones, E.J. Kuijper, M.H. Wilcox // J. Infect. - 2013. - Vol. 66, № 2. - P. 115-128.

20. Kristin E. Burke Clostridium difficile infection: a worldwide disease / Kristin E. Burke, J. Tomas Lamont // Gut. Liver. - 2014. -Vol. 8, № 1. - P. 1-6.

21. Lessa F.C. Burden of Clostridium difficile infection in the United States / F.C. Lessa, Mu Y, W.M. Bamberg [et al.] // N Engl J Med.

- 2015. - Vol. 372, - № 9. - P. 825-834.

22. Nearly half a million Americans suffered from Clostridium difficile infections in a single year // www.cdc.gov/ media / releases

/2015.

23. Rupnik M. Typing Clostridium difficile strains based on tandem repeat seguences / M. Rupnic, N.H. Zaiss, E.J. Kuijper [et al.] //

BMC Microbiol. - 2009. - № 9. - P. 6.

24. Suissa D. Non-steroidal anti-inflammatory drugs and the risk of Clostridium difficileassociated disease / D. Suissa [et al.] // British

journal of clinical pharmacology. - 2012. - Vol. 74, № 2. - P. 370-375.

УДК 579.852.13: 616.34-002-078

СТАН ПРОБЛЕМИ ЗАХВОРЮВАНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ 3 C. DIFFICILE 1НФЕКЦ1€Ю, В УКРА1Н1 ТА СВ1Т1

Воронина I. А., Городницька Н. I., Марющенко А. М., Кхедер С. С.

Резюме. В CTaTTi наведен! показники захворюваност на Clostridium difficile ¡нфекцю в УкраУы та в ¡нших кра'шах св!ту, вщ|унчеы головы фактори ризику виникнення шфекцп та розвитку ускладнень. Вказан головы напрямки ¿х попередження.

Ключов1 слова: Clostridium difficile-iнфекцiя, нoзокомiaльнa, фактори ризику, напрямки попередження.

УДК 579.852.13: 616.34-002-078

СОСТОЯНИЕ ПРОБЛЕМЫ ЗАБОЛЕВАНИЙ, СВЯЗАННЫХ С C. DIFFICILE ИНФЕКЦИЕЙ, В УКРАИНЕ И МИРЕ

Воронкина И. А., Городницкая Н. И., Марющенко А. М., Кхедер С. С.

Резюме. В статье приведены показатели заболеваемости Clostridium difficile инфекцией в Украине и в других странах мира, отмечены главные факторы риска возникновения инфекции и развития осложнений. Указаны главные направления их предупреждения.

Ключевые слова: Clostridium difficile-инфекция, нoзокомиaльнaя, факторы риска, направления предупреждения.

UDC 579.852.13: 616.34-002-078

FIGURE OF PROBLEM OF DISEASES RELATED TO C. DIFFICILE INFECTION IN UKRAINE AND IN THE WORLD

Voronkina I. A., Gorodnitskaya N. I., Maruschenko A. M., Kheder S. S.

Abstract. In recent year the amount of cases of the entestinal infection conditioned by a potential pathogenic microflora increased as a result of the wide and out-of-control use of antibiotics. Presently C. difficile acknowledge to one of basic causative agents of antibiotic-association diarrhea and enterocolitis.

To beginning of era of antibiotics a pseudomembranosus colitis (PMC) met rarely enough. Every year 3-4 cases registered oneself only, and a diagnosis was set only after autopsia after characteristic changes in bowels. With beginning of era of antibiotics the number of patients on PMC began headily to grow. First C. difficile was distinguished in 1935 of Holl and O'Toole, as a representative of natural microflora of baby. Not only antibacterial preparations (clindamycin, aminopenicillins, cephalosporin of III generation) but also any other preparations (antineoplastics, preparations of platinum, cyclophosphamides, antimetabolites) assist development of infection able to violate the microflora of bowels.

For today in the whole world of C. difficile infection (CDI) is officially examined as nosocomyal, this problem is carefully studied, conduct scale monitoring researches. Yes, in the USA, studies are undertaken by the Federal agency from a health protection and quality, showed that amount of hospitals patients with the diagnosis of CDI establishments unceasingly grows in clinic: 1993 year - 85,7 thousand persons, 2010 year- 346,8 thousand persons, 2013 year - 350,0 thousand persons. A death from CDI in the USA grew from 1999 for 2013 in 10 times. Annually 15-20 thousand patients die from CDI.

In Ukraine official registration of CDI is absent, that is why official indexes of morbidity and death are absent.

The plenty enough of various tests is presently for diagnostics of CDI. It is cytopatogenic test and reaction of neutralization of toxin (determination of toxin В), latex-agglutination (determination of glytamatdehydrogenase), IFA (determination of toxin A or A and B simultaneously), PCR. But from data of some researchers the reliable with deployment method of diagnostics of C. Difficile infection is a cultural method (bacteriological) that has a high sensitiveness. In the same time it is known that selection of causative agent and his authentication without determination of ability to product a toxin is insufficient, in fact no toxigenic strains do not act part in pathology of man. Thus, a bacteriological method without determination of toxigenic properties of strains can not be used, as an independent method of diagnostics. Thus, expedient is further determination of toxigenicity of the distinguished strains by other methods (for example, cytopatogenic test in the culture of cells). Presently in Ukraine the modern methods of diagnostics (PCR, IFA and other) did not get sufficient distribution in the laboratories of state establishments of health protection in connection with their complication and jewellery, in addition they can not provide all aspects of decision of this problem.

To the article the indexes of morbidity are driven on Clostridium difficile infection in Ukraine and in other countries of the world, main factors of risk of origin of infection and development of complications are marked. Main directions of their warning are indicated.

Keywords: Clostridium difficile-infection, nosocomial, risk factors, directions of warning.

Рецензент — проф. Лобань Г. А.

Стаття надшшла 23.05.2017 року