Стан новонароджених від матерів з переношеною вагітністю Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 618.34/.36-008.64:616-053.31-07

© А.О. Бiволарiу, 1.В. Калiновська, 2015.

СТАН НОВОНАРОДЖЕНИХ В1Д МАТЕР1В З ПЕРЕНОШЕНОЮ

ВАГ1ТН1СТЮ

А.О. Бiволарiу, i.B. Kалiновська

Кафедра акушерства i гнекологп (зав. кафедри - професор О.М. Юзько), Буковинський державний медичний ун/верситет;

58001, м. Черн/ви/, Театральна площа, 2. E-mail: nauka@bsmu.edu.ua

STATE OF NEWBORNS FROM MOTHERS WITH POST-TERM PREGNANCY A.O. Bivolariu, I.V. Kalinovska

SUMMARY

The major problem of modern perinatology - reduction of perinatal mortality and morbidity of children. Pathological course of pregnancy, especially post-maturity, causes a disturbance of homeostatic mechanisms of the maternal organism, which produces a fetal hypoxia and postnatal development of different forms of multiple organ failure. Perinatal pathology in placental dysfunction manifests itself formation damage the central nervous system (CNS) as the most sensitive organ to hypoxia. The article presents the clinical and statistical analysis of 50 pregnant women with post-term pregnancy and analysis of this group of newborns from mothers. The most severe forms of perinatal CNS lesions in infants who were born at 41-42 weeks gestation appear as a result of placental dysfunction. In the early neonatal period adaptation newborns from mothers in the period 41-42 weeks with manifestations placental dysfunction occurs with clinical signs of hypoxia. Anamnestic study of reproductive function has shown that this group of pregnant women is characterized by reproductive losses, which are caused by recurrent pregnancy loss in 22 women (44%), previous medical abortion in 13 (26%). A history in 8 patients (16%) were determined in previous pregnancies heavy or complicated forms of preeclampsia, the threat of termination of pregnancy in 21 women (42%), toxemia of pregnancy in the first half of the 7 women (4%). Thus, the clinical manifestations of perinatal CNS lesions of newborn depends on the severity of placental dysfunction.

СОСТОЯНИЕ НОВОРОЖДЕННЫХ ОТ МАТЕРЕЙ С ПЕРЕНОШЕННОЙ БЕРЕМЕННОСТЬЮ А.О. Биволариу, И.В. Калиновская

РЕЗЮМЕ

Важнейшая проблема современной перинатологии - снижение перинатальной смертности и болезней детей. Патологическое течение беременности, особенно перенашивание, вызывает нарушение гомеостатических механизмов материнского организма, результатом чего является гипоксия плода и развитие в постнатальном периоде разных форм полиорганной недостаточности. Перинатальная патология при плацентарной дисфункции проявляет себя формированием повреждений центральной нервной системы (ЦНС) как самого чувствительного органа к гипоксии. В статье представлен клинико-статистический анализ 50 беременных с переношенной беременностью и анализ состояния новорожденных от данной группы матерей. Наиболее тяжелые формы перинатальных повреждений ЦНС у новорожденных, которые родились в сроке гестации 41-42 недели формируются в результате развития плацентарной дисфункции. В раннем неонатальном периоде адаптация новорожденных детей от матерей в сроке 41-42 недели с проявлениями плацентарной дисфункции протекает с клиническими признаками гипоксии. Анамнестическое исследование репродуктивной функции показало, что для этой группы беременных характерны репродуктивные потери, которые обусловлены привычным невынашиванием у 22 женщин (44%), предыдущими медицинскими абортами - у 13 (26%). В анамнезе у 8 пациенток (16%) в предыдущих беременностях определялись тяжелые или осложненные формы гестоза, угроза прерывания беременности - у 21 женщины (42%), токсикоз первой половины беременности - у 7 женщин (4%). Таким образом, клинические проявления перинатальных поражений ЦНС новорожденных зависят от степени тяжести плацентарной дисфункции.

Ключов1 слова: ваптнють, новонароджеш, плацентарна дисфункц1я.

Найважливша проблема сучасно! перинатологи - це зниження перинатально! смертности захворюваносп дггей. Це пов'язано 3i збшьшенням за останш роки частоти патолопчного переб^у ваптносп, полопв, постнатального перюду у ново-народжених, не дивлячись на активне втшення су-часних перинатальних технологш [1]. Патолопчний переби- ваптносп, особливо переношення, викликае порушення гомеостатичних механiзмiв материнсь-

кого оргашзму, наслвдком чого е гшокая плоду та розвиток у постнатальному перiодi рiзноманiтних форм полюрганно! недостатносп [2, 3].

Перинатальна патолопя при плацентарнш дисфункци проявляе себе формуванням пошкод-жень ЦНС як найб№ш чутливого до ппокси органа [4, 5].

Метою дослщження було вивчити стан ново-народжених ввд матерiв з переношеною ваптшстю.

2015, том 18, №1 (69)

ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК

МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ Нами було проведено клшжо-статистичне об-стеження 50 ваптних з переношеною ваптшстю та аналiз стану новонароджених вщ дано! групи матерiв.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ Проведений аналiз показав, що найбiльш тяжк1 форми перинатальних уражень ЦНС новонароджених, що народилися в 41-42 тижш гестацп, форму -ються внаслвдок розвитку плацентарно! дисфункци. У зв'язку з цим нами проведено дослвдження анамнезу, особливостей перебиу вагiтностi, розвитку плоду залежно вiд проявiв плацентарно! дисфункци для формування iнформативних ознак групи ризику. Со-матичний анамнез жшок з переношеною вагiтнiстю обтяжений захворюваннями, як1 традицiйно е фоно-вими для розвитку недостатностi фетоплацентарного комплексу. Перш за все, це гшертошчна хвороба - у 22 вагггних (44%), гестацшний пiелонефрит - у 18 (36%). Пащентки з тяжкими проявами плацентарно! дисфункцi! мають в анамнезi захворювання генiталiй, яш супроводжуються олiгоменореею - у 30 ваптних (60%). Анамнестичне дослiдження репродуктивно! функцi! показало, що для ще! групи вагiтних характернi репродуктивнi втрати, що обумовлеш звичним невиношуванням - у 22 жшок (44%), попередшми медичними абортами - у 13 (26%). В анамнезi у 8 пащенток (16%) при попередшх

ваптностях спостерiгались важкi або ускладненi форми гестозу, загроза переривання вагiтностi - у 21 жшки (42%), токсикоз першо! половини вагiтностi - у 7 жшок (14%). Таким чином, дослвдження анамнезу дозволило видшити групу ризику з розвитку плацентарно! дисфункци, яку склали пащентки з порушенням оварiально-менструального циклу за типом ол^оменоре!, гiпертонiчною хворобою, гестацiйним шелонефритом, з тяжкими та ускладне-ними формами гестозу при попередшх ваптностях, з репродуктивними втратами, що зумовлет ввдмерлою вагiтнiстю, звичним невиношуванням, медичними абортами, втратами дней в перинатальному перiодi при вагiтностi та пвд час пологiв, ускладнених ге-стозом. Першоваптних серед обстежених було 24 жшки (48%), повторноваптних - 26 (52%). Аналiз клiнiчного перебiгу ваптносп, що розвиваеться, показав, що у пащенток спостертаеться патологiя розмiщення хорюна (передлежання, низьке розташу-вання у 31 ваптно! (62%). Це водночас пвдтверджуе теорiю недостатностi iнвазi! позаворсинчастого трофобласта в сшральш матковi артерп. Загроза переривання вагiтностi в 1 та 2 триместрах ваптносп рееструвалися в 32 випадках (64%).

У ранньому неонатальному перiодi адаптацiя новонароджених дггей, народжених вiд матерiв в термш гестацi! 41-42 тижнi з фетоплацентарною дисфункщею, перебiгае з клшчними ознаками гiпоксi! (табл. 1).

Таблиця 1

Стуniнь важкостi гiпоксil в ранньому неонатальному перiодi у новонароджених вщ матерiв з переношеною вагiтнiстю

Характер i важкють Юлькють

ГiПOKCil

Гiпоксiя хронiчна: 36 (72%)

- легкого ступеня 16 (32%)

- середньо1 важкостi 19 (38%)

- тяжка 1 (2%)

Залежно вiд ступеня тяжкостi гшоксп у но- перiодi виявляються основш синдроми порушення вонароджених дiтей у ранньому неонатальному центрально! нервово! системи (табл. 2).

Таблиця 2

Основы синдроми порушення стану ЦНС у новонароджених у ранньому неонатальному перiодi

Патолопчш Ктькють

синдроми

Пперзбудливють 26 (52%)

Пригнiчення 9 (18%)

Судомний 1 (2%)

Мозкова кома -

ВИСНОВКИ

1. Плацентарна дисфункщя е одним iз механiзмiв порушення стану ЦНС плода та но-вонародженого при переношенш вагiтностi i

визначае формування перинатально! патологи.

2. Клшчш прояви перинатальних уражень ЦНС новонароджених залежить ввд ступеня важкосп плацентарно! дисфункци.

Л1ТЕРАТУРА

1. Грищенко В. I. Актуальш проблеми сучасно! перинатологi! / В. I. Грщенко // Буковинський ме-дичний вюник. - 2010. - Т. 1, № 2-3. - С. 3-7.

2. Степанковская Г. К. Гипоксия плода (патогенез, диагностика, лечение) / Г. К. Степанковская, В. Ф. Бандык, В. Г. Жегулович // Перинатолопя та педiатрiя. - 2009. - № 2. - С. 15-18.

3. Шунько £. £. Сучаснi погляди на гшоксично-iшемiчне ураження центрально! нервово! системи

H0B0Hap0g®eHHx / £. £. fflyHbKO, T. B. KoH^aKOBCbKa // yKpaiHcbKHH MegHHHHH naconnc. - 2010. - № 4. -C. 81-86.

4. Mc.Cormik G. V. The health developmental status of veri-smol-birth-weigh children school age / G.V. Mc.Cormik // JAMA. - 2012. - Vol. 267. - P. 2204-2208.

5. Nyakas C. Hypoxia and brain development / C. Nyakas, B. Buwulda, P. Luiten // Prog. Neurobiol. -2011. - № 49 (1). - P. 1-51.