CC BY
13
6. Стадник В. Умови виходу украшських TOBapiB на ринки GC / В. Стадник // Вюник Тернопшьсько'1' академп народного господарства: спец. вип. - Тернопшь, 2000. - Ч. III, № 15.
- С. 91-96.
7. Сущенко О.М. Фiнансовi прюритети зовнiшньоторговельних вiдносин Украши / О.М. Сущенко // Ринок щнних паперiв Украiни. - 2008. - № 5-6. - С. 3-9.
8. Чувардинський О.Г. Проблеми i перспективи входження Украiни в свiтове госпо-дарство / О.Г. Чувардинський // Економша i держава. - 2004. - № 10. - С. 9-13.
9. Balassa B. Comparative Advantage, Trade Policy and Economic Development / B. Balassa.
- New-York : Harvester Wheatsheaf, 1989. - Р. 41-79.
10. Karpinsky B.A. Economic growth at sustainable development of economy: the monog-raphy / B.A. Karpinsky, S.M. Bozsko. - Lviv : Prostir-M, 2006. - 376 p.
Карпинский Б.А., Дубик В.Я. Финансовое обеспечение повышения конкурентоспособности национальной продукции - важен фактор углубления внешнеторговых отношений Украины со странами Европейского Союза
Проанализировано финансовое обеспечение повышения конкурентоспособности отечественной продукции как важен фактор углубления внешнеторговых отношений Украины со странами ЕС.
Ключевые слова: финансовые ресурсы, внешнеторговые отношения, внешнеторговая политика, конкурентоспособность продукции, конкурентные преимущества, инвестиционный климат, евроинтеграция.
KarpinskyB.A., Dubyk V.Ya. Financial support of competitiveness of national production - an important factor of deepening foreign trade relations between Ukraine and European Union
In article is analyzed financial support of competitiveness of domestic products as an important factor in strengthening trade relations between Ukraine and EU countries.
Keywords: financial resources, foreign trade, foreign trade policy, competitiveness, competitive advantages, investment climate, the European integration.
УДК[338.246:330.341.1] (477) Здобувач М.О. Корчун -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
СТАН НАУКОВО-ТЕХНОЛОГ1ЧНО1 СФЕРИ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
Використовуючи методи прямого та непрямого впливiв на суб'екпв ринку, держава може стимулювати або стримувати 1хню актившсть у певних сферах дiяльнос-т^ серед яких дiяльнiсть у науково-технолопчнш сферi та дiяльнiсть iз створення та запровадження шновацш. Важливе значення для формування пол^ики держави в цих сферах дiяльностi мае аналiз ситуацп у вщповщних сферах дiяльностi.
Ключовi слова: науково-технолопчна сфера, шновацшний розвиток, нов1 знания { технолог^, людський каштал, шновацшна система, фшансуван-ня шновацшно! д1яльност1, науков1 та науково-техшчш роботи, шновацшна продукщя, фах1вщ вищо! квашфжацн, винахщницька д1яльшсть, змши у технологи, прям1 та непрям! методи управлшня шновацшною д1яльшстю.
Постановка проблеми. В останню чверть минулого столггтя людство ввшшло в нову стадда формування постшдустр1ального сусшльства. Напри-кшщ ХХ ст. друга хвиля науково-техшчно! революци, що розгорнулась в економ1чно-розвинених кра1нах свггу, ознаменувала перехщ вщ шдустр1аль-
ного до постшдус^ального iнформацiйно-iнновацiйного суспiльства, у яко-му значну роль вiдiграють шформацшш технологи, комп,ютеризованi систе-ми, висок виробничi технологи, що е результатом нових фiзико-технiчних, хiмiко-бiологiчних принципiв, та засноваш на iнновацiйних технологiях, ш-новацiйних системах, iнновацiйнiй працi та шновацшнш оргашзаци рiзних сфер людсько! дiяльностi. Формування нацiональних iнновацiйних систем як основного мехашзму розвитку стало головним чинником довготермшового зростання свггово! економiки.
На цьому тлi явним дисонансом стала стрiмка деградацiя украшсько! економiки, особливо 11 наукомiстких секторiв, спричинена обвальним скоро-ченням витрат на науку й освггу, систему розроблення та запровадження нових технологш, розвиток вщповщних галузей i виробництв. Трансформа-цiйний процес, що "забрав" цше десятилiття 1990-х не скоротив вщставання Украши вiд свггових лiдерiв технiко-економiчного розвитку, а навпаки, тшь-ки збiльшив його. Незважаючи на незначний прогрес у поширенш шформа-цiйних технологiй, мобiльного зв'язку та 1нтернету, загальний безпрецеден-тний регрес науково-технолопчно! сфери та шновацшного потенцiалу Украши е очевидним [8, с. 159].
Важливе значення у шновацшному розвитку Украши мае розвиток на-щонально! шновацшно! системи як сукупност iнституцiй, що забезпечують проведення ефективно! державно! шновацшно! полггики; забезпечення штег-раци освiти, науково-технолопчно! сфери та виробництва як передумови ш-новацiйного розвитку економiки; всебiчна пiдтримка фундаментальних на-укових дослщжень, спрямованих на забезпечення технологiчного розвитку Украши; розвиток виробництва високотехнолопчно! продукци та послуг на iнновацiйнiй основц першочергова реалiзацiя iнновацiйних проектiв, спрямованих на ютотне полiпшення енергозабезпечення та енергозбереження, зни-ження енергоемност та ресурсовитратностi виробництва [1, с. 9].
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Системнi пiдходи до державного регулювання науково-технолопчно! сфери та шновацшного розвитку Украши здшснено в працях Д. Чеберкуса, Ю. Макогона, Ю. Шкворця, А. Малюти, С. Волошина, Р. Зайця, В. Паппа, Ю. Бардачова, Л. Наумово!, Т. Качала, В. Сенченка та багатьох шших.
Постановка завдання. Здшснити аналiз стану науково-техшчно! сфери Украши та визначити основш заходи щодо забезпечення iнновацiйного розвитку вггчизняно! економiки.
Виклад основного матерiалу. Спадна тенденщя шновацшно! актив-ностi шдприемств Украши спостерiгалась i у роки економiчного зростання, i особливо в кризовий 2009 р. Зокрема, питома вага шдприемств, що займають-ся шноващями, зменшилась з 18,0 % у 2000 р. до 14,2 % у 2007 р., 13,0 % у
2008 р. та 12,8 % у 2009. Зате збшьшилось фшансування шновацшно! дiяль-ност шдприемств вщ 1757,1 млн грн у 2000 р. до 11994,2 млн грн у 2008 р. У
2009 р. фшансування шновацшно! дiяльностi зменшилось до 7949,9 млн грн.
У 2009 р. на дослщження i розроблення шдприемства промисловост витратили 846,7 млн грн, з яких на проведення науково-дослiдних робгг (далi
НДР) влaсними силaми 633,3 млн гpн тa нa пpидбaння pезультaтiв НДР -213,4 млн ^н, нa пpидбaння мaшин, облaднaння тa комп,ютеpноï техшки i пpогpaмного зaбезпечення для виpобництвa нових i знaчно вдосконaлених ^о-дуктiв тa пpоцесiв було витpaчено 4974,7 млн гpн, нa пpидбaння iнших зовшш-нiх знaнь - 115,9 млн ^н, нa нaвчaння тa пiдготовку пеpсонaлу для pозpоблен-ня тa зaпpовaдження нових aбо знaчно вдосконaлених пpодуктiв тa ^оцеЫв, дiяльнiсть щодо pинкового зaпpовaдження iнновaцiй тa iншi pоботи, пов,язaнi зi ствоpенням тa зaпpовaдженням iнновaцiй - 2012,5 млн ^н [6, с. 17S].
У 2009 p. iнновaцiйну ^одукщю pеaлiзувaли 994 пiдпpиeмствa. Ïï об-сяг стaновив 31,4 млpд гpн, aбо 4,S % вщ зaгaльного обсягу пpомисловоï ^о-дукцiï (пpоти 45,S млpд ^н i 5,9 % у 200S p.). Шйбшьший ïï обсяг ^итав нa пiдпpиeмствa мaшинобудувaння (13 %) тa нa пiдпpиeмствa з виpобництвa коксу тa пpодуктiв нaфтопеpеpоблення (6,7 %); сеpед pегiонiв - Теpнопiльсь-коï, Лугaнськоï, Зaкapпaтськоï, Сумськоï, Полтaвськоï, Iвaно-Фpaнкiвськоï, Чеpкaськоï, Чеpнiвецькоï, Донецькоï, Kipовогpaдськоï тa Чеpнiгiвськоï облaс-тей [6, с. 1S0].
3a межi Укpaïни iнновaцiйну пpодукцiю постaвили 334 пiдпpиeмствa нa суму 13,2 млpд грн, з якоï до кpaïн СНД - m 7,9 млpд грн (у 200S p. -23,6 млpд гpн i 12,7 млpд гpн). 1з зaгaльного обсягу експоpтовaноï ^одукци новa для pинку стaновилa 4,S млpд гpн, з яко" до кpaïн СНД було постaвлено 3 млpд гpн [6, с. 1S1 ]. У^одовж 2000-2009 pp. збiльшилaсь чaсткa ф^нсу-вaння iнновaцiйноï дiяльностi зa paхунок коштiв деpжaвного бюджету вщ 0,44 % у 2000 p. до 1,6 % у 2009 p. тa чaсткa фiнaнсувaння зa paхунок шозем-них iнвестоpiв iз 7,57 % у 2000 p. по 19,03 % у 2009 p. тa зменшилaсь 4aCTra фiнaнсувaння зa paхунок влaсних кош^в пiдпpиeмств - iз 79,6 % у 2000 p. по 65,0 % у 2009 p. [2].
У 2009 p. нaуковi тa шуково-техшчш pоботи виконувaли 1340 оpгaнi-зaцiй, мaйже половинa з яких нaлежить до пiдпpиeмницького сектоpу еконо-мiки, 37 % - до деpжaвного, 13,5 % - вишо освiти i 4 оpгaнiзaцiï - до ^ma^ ного непpибуткового сектоpу. Зaгaльнa кiлькiсть оpгaнiзaцiй зменшилaсь по-piвняно з 200S p., здебшьшого зa paхунок оpгaнiзaцiй технiчних тук (нa 5,3 %) зa незтчних змiн кiлькостi оpгaнiзaцiй iнших гaлузей.
Як i в попеpеднi pоки, пpодовжувaлось скоpочення зaгaльноï чисель-ност пpaцiвникiв оpгaнiзaцiй, якi виконувaли нaуковi тa нaуково-технiчнi pо-боти. 3a зaгaльноï тенденцiï скоpочення чисельностi викошвщв нaукових дослiджень i pозpобок (дослщниюв, технiкiв i допомiжного пеpсонaлу) 4a^ ткa дослiдникiв з нaуковими ступенями доктоpiв i кaндидaтiв нaук зpослa нa 0,4 % i стaновилa 2S,2 % [3, с. 1S3].
3 pоку в piк чисельшсть фaхiвцiв вишоï квaлiфiкaцiï, якi пpaцюють у piзних сфеpaх економiки Укpaïни, невпинно зpостae. Тaк, нa 1 жовтня 2009 p. в Укpaïнi пpaцювaло нa 4,2 % бшьше доктоpiв тa кaндидaтiв нaук, шж нa вщ-повiдну дaту 200S p., зокpемa доктоpiв нaук - та 3,3 %, кaндидaтiв - m 4,4 % i 1хня чисельнiсть стaновилa 95,0 тис. оЫб. Водночaс, лише 22,7 % з них ви-конують нaуковi тa нaуково-технiчнi pоботи зa основним мюцем пpaцi, 36,2 % - як нaуково-педaгогiчнi пpaцiвники зa сумiсництвом.
У 2009 р. загальний обсяг витрат на виконання наукових та науково-техшчних робгт власними силами оргашзацш, пор1вняно з 2008 р., зменшив-ся на 14,3 % { становив 7822,2 млн грн. Чверть загального обсягу витрат було спрямовано на виконання фундаментальних дослщжень, яю на 95 % профь нансовано за рахунок кошт1в державного { мюцевих бюджет1в. Частка витрат на виконання прикладних дослщжень становила 17,8 %, три чверт яких асиг-нувалися за рахунок кошт1в державного { мюцевих бюджет1в { 11,2 % - кош-т1в шдприемницького сектору.
Обсяг фшансування витрат на виконання наукових та науково-техшч-них робгт у 2009 р. за рахунок державного бюджету зменшився майже на чверть { становив 3398,6 млн грн, внаслщок чого частка в загальному обсяз1 фшансування скоротилася на 5,3 в.п., шдприемницького - на 20,2 % (1537,4 млн грн { 1,5 в. п.); за рахунок кошт1в державного сектору - на 19,7 % (320,5 млн грн { 0,3 в. п.); фшансування за рахунок кошт1в шоземних джерел збшьшилося на 22,2 % (1743,4 млн грн { 6,7 в.п.). Питома вага загального обсягу фшансування витрат у ВВП становила 0,86 %, зокрема кошт1в державного бюджету - 0,37 %. Норму визначено статтею 34 Закону Украши "Про наукову { науково-техшчну д1яльшсть" щодо забезпечення державного бюджетного фшансування науково! та науково-техшчно! д1яльност1 в обсяз1 не менше 1,7 % ВВП Украши жодного бюджетного року не було виконано.
У Програм1 економ1чних реформ на 2010-2014 рр., презентованш Комитетом з економ1чних реформ при Президентов! Укра!ни, е роздш, що сто-суеться науково-техшчного та шновацшного розвитку. Внаслщок запланова-них кроюв р1вень сукупного фшансування науки мае сягнути 1,5 % ВВП до 2014 р. До 2020 р. маемо подво!ти цю цифру.
Загальний обсяг наукових { науково-техшчних робгт, виконаних власними силами наукових оргашзацш у 2009 р., становив 8653,7 млн грн, що менше проти 2008 р. на 10,9 %, зокрема. науково-дослщних робгт - на 15,7 %, науково-техшчних розробок - на 9,3 % та науково-техшчних послуг -на 0,2 % (вщповщно 3326,6 млн грн, 4215,9 млн грн { 1109,2 млн грн). Його частка у ВВП становила 0,95 % [3, с. 185-186].
У 2009 р. винахщницька актившсть в1тчизняних науковщв пор1вняно з 2008 р., помгтно знизилась, внаслщок чого кшьюсть поданих заявок до вгт-чизняного патентного вщомства на видачу охоронних докуменпв на об'екти права штелектуально! власност (ОП1В) зменшилась на 2,1 % (зокрема на ви-находи - на 11,3 %), до патентних вщомств шших кра!н - на 29,2 % (40,8 %). Також на 7,7 % зменшилася кшьюсть отриманих в Укра!ш охоронних доку-менлв на ОП1В (зокрема на винаходи - 10,3 %, сорти рослин - на чверть), в шших кра!нах - на 17,9 % (6,9 %, 25 %). Водночас, кшьюсть поданих заявок на отримання патенпв в Укра!ш на сорти рослин збшьшилась на 3,7 %, { 1хня частка в загальнш кшькост заявок зросла на 1,4 в. п.
В умовах глобал1заци м1сце та роль будь-яко! держави в свт стали за-лежати безпосередньо вщ 11 спроможност виробляти, споживати й застосову-вати нов1 знання { технологи. За таких обставин спостершаеться посилення м1ждержавно! конкуренци за р1внем квал1фшаци пращвниюв. В умовах гло-бал1заци та техшчно! революци на сьогодш дедал1 актуальшшою стае проб-
лемa скоpочення попиту нa неквaлiфiковaну pобочу силу й зpостaння нa raa-лiфiковaну, нa тих пpaцiвникiв, якi мвють сумiжнi пpофесiï тa нa тaких, якi здaтнi до освоення нових зшнь тa пеpенaвчaння.
Здaтнiсть людських pесуpсiв нaбувaти знaнь тa згодом твоpчо ïx зaсто-совувaти зшчною мipою зaлежить вiд piвня тa зaгaльниx умов нaвчaння. Од-так у бaгaтьоx кpaïнax, нaвiть зa pозвиненоï системи освiти, спостеpiгaeться тадлишок неквaлiфiковaноï pобочоï сили тa ^CTa4a квaлiфiковaниx пpaцiв-никiв, якa чaсто компенсуеться зa paxунок iммiгpaцiï з шших кpaïн квaлiфiко-вaниx кaдpiв. 3 iншого боку, це ^иводить до необxiдностi мiгpaцiï нaдлишку неквaлiфiковaниx пpaцiвникiв. Для Укpaïни пpитaмaнний ^иплив низькок-вaлiфiковaноï pобочоï сили.
В Укpaïнi нa сьогоднi у цьому нaпpямi нaбуто знaчниx пpоблем. У ^aïm збеpiгaeться достaтньо низький попит m фaxiвцiв у гaлузяx, як визш-чaють pозвиток нaуково-теxнiчного ^огресу. Досить aктуaльною зaли-шaeться пpоблемa мвiдпливу мозкiвм, як зa межi кpaïни, тaк i всеpединi ïï, тоб-то пеpеxiд вiд нaукомiсткиx гaлузей i виpобництв до тaкиx сфеp зaйнятостi, якi не потpебують високоï квaлiфiкaцiï, aле пpиносять зтачний доxiд. Для Ук-païни пpитaмaннa пpоблемa iнтелектуaльноï мiгpaцiï.
3 1 жовтня 200S p. по 1 жовтня 2009 p. зa межi Укpaïни виïxaло 5 док-тоpiв тa 26 кaндидaтiв нaук, зокpемa 11 осiб мaли вчене звaння (6 доцентiв, 2 пpофесоpи i 3 стapшi нaуковi спiвpобiтники). Haйпpивaбливiшими кpaïнaми для них eran^ Федеpaтивнa Республiкa Hiмеччинa (виïxaло 11 кaндидaтiв rn-ук), Сполучеш Штaти Амеpики (2 доктоpи тa 4 кaндидaти нaук), Росiйськa Федеpaцiя (5 кaндидaтiв нaук). До Kanaan i Австpaлiï виïxaли по 2 фaxiвця, до Австpiï, Iспaнiï, Лiвaну, Польшi тa Туpеччини - по одному. Сеpеднiй вiк доктоpiв тук, якi виïxaли зa коpдон, стaновив 5S pокiв, кaндидaтiв - 44 pоки [7, с.10S]. Однaк дитам^ мiгpaцiï фaxiвцiв з нaуковими ступенями, зокpемa i молодих фaxiвцiв, св^ить пpо зменшення з pоку в prn чисельностi тих, хто виïжджae зa межi нaшоï кpaïни, що можта пояснити зменшенням конкуpен-тоспpоможностi нaшиx фaxiвцiв з нaуковими ступенями m свiтовиx pинкax пpaцi, a тaкож зpостaнням ïxньоï мотивaцiï npa^ у нaшiй кpaïнi, оскiльки деpжaвне фiнaнсувaння освiти у вiдсоткax до ВВП зa pоки економiчного зpостaння неухильно зpостaло. Низьким зaлишaeться piвень деpжaвного фь нaнсувaння нaуковиx тa нaуково-теxнiчниx pобiт.
М1сце Укpaïни у свгтовому господapствi дедaлi бiльше визнaчaтиметь-ся якiстю людського кaпiтaлу, стaном освiти тa piвнем викоpистaння досяг-нень нaуки i теxнiки. Оцiнювaння якостi pобочоï сили, вiдповiдно до мiжнa-pодно пpийнятоï пpaктики, здшснюеться як сеpедньо-звaжувaльнa величинa, якa склaдaeться з: тpудового зaконодaвствa тa тapифного узгодження: тpудо-воï дисциплiни тa вiдношення до пpaцi; спiввiдношення мiж piвнями ^одок-тивностi пpaцi тa сеpедньоï зapобiтноï плaти; piвня квaлiфiкaцiï пpaцiвникiв. В Укpaïнi сеpед пеpелiчениx покaзникiв позитивно xapaктеpизуeться лише один - piвень квaлiфiкaцiï пpaцiвникiв, are вiн не е мaксимaльним. ^йниж-чим е покaзник, який вiдобpaжae спiввiдношення мiж piвнями зapобiтноï плa-ти тa пpодуктивностi пpaцi.
За ощнкою експертiв Свiтового банку, основним джерелом зростання валового внутршнього продукту багатьох краш е саме людський каштал. На нього припадае близько 64 % зростання ВВП, тодi як на виробничi фонди -16 % i на природнi ресурси - 20 %. У таких кра'нах, як Япошя та Шмеччина частка людського капiталу в економiчному зростаннi сягае близько 80 %. Вважаеться, що в Укра'ш частка людського кашталу 15 %, а на природнi ресурси припадае 68 %. 1з цього можна зробити не досить утшний висновок про те, що з двох вщомих чинниюв багатства краш та народiв - працi та при-родних ресурсiв - чинник пращ у нашш краiнi достатньою мiрою не реаль зуеться [4, с. 215].
Одним iз проявiв глобалiзацii е виникнення новоi транснащонально" iнфраструктури, яку можна визначити як "шформацшне суспiльством. Формування шформацшного суспiльства - один з нащональних прiоритетiв на-шо" держави. Адже широке запровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй дае потужний iмпульс iнновацiйному розвитковi, економiчному, соцiально-полiтичному та культурному життю укра'нського суспiльства. Пiд впливом глобально!" шформатизаци докорiнно змiнюються основи виробниц-тва, техшка i економiка, зайнятiсть i квалiфiкацiя робочо" сили, а також сощ-альна структура суспiльства та ii система цiнностей.
На сьогодш здебшьшого сформувалася глобальна система правово" охорони iнтелектуальноi власностi. За останш роки Укра'на значно активiзу-вала процес входження в свiтовi структури, якi регулюють iнтелектуальну власнiсть, i е учасницею понад десяти мiжнародних конвенцiй i договорiв у цш сферi. Завершено також процес входження до Свггово" органiзацii торпв-лi (СОТ) i забезпечено участь в Угодi про торговi аспекти прав штелектуаль-но" власностi (ТР1ПС). Продовжуеться процес приеднання до низки мiжна-родних конвенцш i договорiв. З 2002 р. укладено угоду про сшвробггництво мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украши i Всесвiтньою органiзацiею iнтелектуальноi власность Пiдписано Програму спiвробiтництва мiж КМУ i ВО1В на 20102012 рр., в якiй чiтко визначено напрями сшвпращ.
Правовiдносини у сферi iнтелектуальноi власностi в Украiнi регулюють 10 спещальних законiв i 23 мiжнароднi договори, згода на обов'язковють яких надано Верховною Радою Украши. Норми цих мiжнародних договорiв е частиною нацiонального законодавства. Разом з тим зпдно з результатами першого в Украiнi дослiдження ринку захисту прав штелектуально" власнос-ri, яке провела дослiдницька компанiя In Mind у 2010 рощ, за три останшх роки 82 % компанш зштовхнулися iз суперечками за сво" права на iнтелекту-альну власнiсть. Пiд час дослiдження було опитано представниюв компанiй, що працюють у таких галузях: алкогольнi та безалкогольш напо", продукти харчування, легка промисловють, побутова i агрохiмiя, фармацевтика. Юрис-ти висловлюють припущення, що, враховуючи наявну кiлькiсть суперечок, компани втрачають сотнi мiльйонiв доларiв щорiчно.
За оцiнками експертiв Органiзацii економiчного спiвробiтництва й розвитку (ОЕСР), в середиш ХХ ст. темпи економiчного зростання визнача-лися прогресом технологи на 38 %, а вже наприкшщ цього столггтя - на 65 %. За даними англшсько" комiсii з трудових ресурсiв, 60 % приросту за-
гaльноï ефективност aмеpикaнськоï i японськоï пpомисловостi здiйснюeться зaвдяки змiнaм у теxнологiï. 3aгaльнопpийнятою у свiтi e думкa ^о те, що цей чинник зумовлюe близько 75 % пpиpосту пpодуктивностi пpaцi, бiльше 50 % ^^осту нaцiонaльного доходу, iстотно знижуe собiвapтiсть пpодукцiï
[5, с. 16].
Основою iнновaцiйноï iнфpaстpуктуpи, визнaчaльним ïï елементом в усьому свт ввaжaють теxнопapки. В Укpaïнi сьогоднi теxнопapки позбaвленi бiльшостi пiльг з оподaткувaння. Скaсувaння спецiaльного pежиму швести-цiйноï дiяльностi теxнопapкiв вiдкинуло нaшу економiку m десятилirтя нaзaд, пpичому сaме тод^ коли з'явилися пеpшi pезультaти i теxнопapки стaли ^и-носити в бюджет ^ибутку в кiлькa paзiв бiльше зa суму подaтковиx пшьг.
Bиcнoвки. В умовax укpaïнського сьогодення pоль деpжaви у тд-rpимцi тa зaпpовaдженнi iнновaцiй в гaлузi економiки повиннa бути знaчною. 3axоди деpжaвного pегулювaння iнновaцiйноï дiяльностi подшяють нa пpямi тa непpямi. До ^ямих методiв деpжaвного упpaвлiння iнновaцiйною дiяль-нiстю вiдносять aдмiнiсrpaтивно-вiдомче pегулювaння, яке пеpедбaчae пpяме дотaцiйне фiнaнсувaння, згiдно iз зaконaми пpо с^ияння iнновaцiям, тa пpогpaмно-цiльову фоpму деpжaвного pегулювaння, що оxоплюe конrpaктне фiнaнсувaння iнновaцiй шляхом деpжaвниx цiльовиx пpогpaм пiдrpимaння нововведень, нaдaння фipмaм спецiaльниx кpедитниx пiльг пiдrpимки новов-ведень, ствоpення системи деpжaвниx контpaктiв m пpидбaння тих чи iншиx товapiв i послуг, нaдaння кpедитниx пшьг комташям для pеaлiзaцiï нових щей тa iншi пpямi фiнaнсовi зaоxочення. Тaкi зaxоди деpжaви можуть бути дieви-ми в пеpiод економiчного зpостaння. В умовax кpизи, що вдapилa по Укpaïнi тaкий шлях до ствоpення iнновaцiйно-оpieнтовaноï економiки не pеaльний.
Hепpямi методи деpжaвного pегулювaння iнновaцiйноï дiяльностi по-лягaють у ствоpеннi спpиятливого зaгaльногосподapського тa соцiaльно-еко-номiчного клiмaту, i до них входить лiбеpaлiзaцiя подaткового тa aмоpтизa-цiйного зaконодaвствa, зaпpовaдження спецiaльниx зaконодaвчиx ноpм щодо пpaвa нa iнтелектуaльну влaснiсть.
Отже, в умовax ^изи iснуe iнший шлях стимулювaння iнновaцiйноï дiяльностi - подaткове стимулювaння, яке нaлежить до непpямиx методiв деpжaвного упpaвлiння. Сутнiсть його полягae у вiдмовi деpжaви вiд чaстини подaтковиx збоpiв в обмiн нa зpостaння iнновaцiйноï пpодукцiï, що, водно-чaс, пpизводить до збiльшення суми подaтковиx нaдxоджень.
3a умови якщо остaннe пеpевишуe суму нaдaниx подaтковиx пшьг, то подaткове стимулювaння стae економiчно вигiдним як для суб,eктiв iнновa-цiйноï дiяльностi, тaк i для деpжaви.
3aконодaвчa бaзa в Укpaïнi поrpебуe вдосконaлення не тiльки в пло-шинi зaпpовaдження подaтковиx пшьг для пiдпpиeмств, що впpовaджують ш-новaцiï, aле i в площиш посилення зaxисту aвтоpського пpaвa, ствоpення ефективноï системи оxоpони iнтелектуaльноï влaсностi, що зaбезпечить мщ-нiсть фундaменту для iнновaцiйноï моделi pозвитку Укpaïни. А вiд цього, водночaс, зpостaють пеpспективи ствоpення pобочиx мiсць у нових гaлузяx, якi визнaчaють обличчя свiтовоï економiки XXI ст. - економжи, що бaзуeться нa зшннях. Це стосуeться тaкож i пш^ння ствоpення цивiлiзовaного pинко-
вого середовища, в якому шдприемщ й споживачi були б надiйно захищенi вщ недобросовiсноi конкуренцii, пов'язано" з неправомiрним використанням об,ектiв iнтелектуальноi власностi, виробництвом фальсифжованих товарiв. Саме на це повинна бути спрямована дiяльнiсть державно" системи правово" охорони iнтелектуальноi власност Украши. Цi заходи держави могли б дати серйозний поштовх залученню iнвестицiй у вiтчизнянi iнновацiйнi проекти та сприяти перетворенню нашо" економши зi сировинно" на iнновацiйну.
Сьогодш уряд розробив i схвалив проект Податкового кодексу. Таким чином, закладаються чггю, прозорi та передбачуванi умови оподаткування суб'ек^в економiки, зокрема й технопарюв.
Лiтература
1. Указ Президента Украши Про р1шення Ради нащонально' безпеки i оборони Украши вщ 6 кв1тня 2006 року № 606/2006 "Про стан науково-технолопчно' сфери та заходи щодо забезпечення шновацшного розвитку Украши" // Урядовий кур'ер. - 15 липня 2006 року. - № 130. - С. 9.
2. ¡нновацшна дiяльмicть. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.useps.org.
3. Наукова та науково-техшчна д1яльшсть в Укра'ш у 2009 рощ // Статистичний бюле-тень за с1чень-березень 2010 року. - С. 183-188.
4. Дмитренко Г.А. Формування украшсько' елгги в контекст удосконалення пол1тики управлшня людськими ресурсами: проблема теори та практики : зб. наук. праць / Г. А. Дмитренко, Т.Л. Р1ктор. - К. : Вид-во КНЕУ, 2007. - Т. 1, ч.1. - 520 с.
5. В очiкуваннi манни небесно" // Урядовий кур'ер. - 22 червня 2010 року. - С. 16.
6. ¡нновацшна д1яльнють промислових пiдприемств у 2009 рощ // Статистичний бюле-тень за с1чень-березень 2010 року. - С. 177-188.
7. Фа\1вц1 вищоТ квал1ф1кац1'1 Укра'ни у 2009 рощ // Статистичний бюлетень за с1чень-березень 2010 року. - С. 104-108.
8. Григорович С.В. Трудовий потенщал Украши: сучасний стан i проблеми розвитку в контексп становлення шновацшно' економши / С.В. Григорович // Управлшня людськими ресурсами: проблеми теори та практики : зб. наук. праць. - К. : Вид-во КНЕУ, 2007. - Т. 1, ч. 1. - 520 с. - С. 159.
Корчун М.О. Состояние научно-технологической сферы и мероприятия относительно обеспечения инновационного развития Украины.
Используя методы прямого и косвенного влияния на субъекты рынка, государство может стимулировать, либо сдерживать их активность в определённых сферах деятельности, среди которых деятельность в научно-технологической сфере и деятельность по созданию и внедрению инноваций. Важное значение для формирования политики государства в этих сферах деятельности имеет анализ ситуации в соответствующих сферах деятельности.
Ключевые слова: научно-технологическая сфера, инновационное развитие, новые знания и технологии, человеческий капитал, инновационная система, финансирование инновационной деятельности, научные и научно-технические работы, инновационная продукция, специалисты высшей квалификации, изобретательская деятельность, изменения в технологи, прямые и косвенные методы управления инновационной деятельностью.
Korchun M.O. The Situation in the Scientific and Technological Sphere and the Measures Concerning the Supply of the Innovative Development of Ukraine
The state can stimulate or restrict the activity of the market subjects in the certain spheres using direct and indirect methods of influence. Among the mentioned spheres we can specify the scientific and technological sphere, the activity of the establishment and implementation of innovations. The analysis of the situation in the certain spheres plays an important role in the forming of the state police concerning those spheres.
Keywords: scientific and technological sphere, innovative development, new skills and techniques, human capital, innovative system, the financing of the innovative activity, scientific and scientific-technological jobs, innovative products, the specialists of the higher qualification, the inventive activity, the change in technology, the direct and indirect methods of the innovative activity management._
УДК 336.22:65.012.8 Acnip. Ю.М. Кушмрчук1 - RbeiecbKa КА
ОПТИМВАЦ1Я Р1ВНЯ Ф1СКАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ З МЕТОЮ ЕКОНОМ1ЧНОГО УБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВИ
Проанашзовано основш шдходи до ощнки податкового наванта-ження на економжу держави. Ощнено податкове навантаження в Укра-!т та запропоновано прогнозну модель. Проанашзовано вплив макро-економiчних чинникiв на податкове навантаження. Здшснено ощнюван-ня податкового навантаження на економiчнi ресурси.
Ключовi слова: податкове навантаження, методи обчислення рiвня податкового навантаження, податки на економiчнi ресурси, прогнозу-вання податкового навантаження.
Вступ. Фшансова складова економiчного убезпечення держави е основою економiчно! безпеки, оскiльки впливае на решту складових економiч-но! безпеки. Одним Í3 головних завдань фшансово! безпеки е формування адекватно! економiчнiй ситуацп в кра!нi бюджетно-податково! полггики.
Податкове навантаження е важливим фюкальним показником, що ха-рактеризуе сукупний вплив податюв на економiку кра!ни загалом чи на окре-мих суб'еклв господарювання, тобто фактично е показником ефективност бюджетно-податково! полiтики.
Податкове навантаження визначаеться як частка створеного продукту, що вилучаеться на користь держави, шляхом оподаткування. Компромю мiж фiскальною достатшстю та соцiальною справедливiстю передбачае пошук його оптимального рiвня.
Постановка завдання, мета дослвдження. Провiднi науковцi здш-снили вагомий внесок у дослщження в галузi оподаткування. Дослiджували податкове навантаження таю вчеш, як I. Барановська [2], В. Бшостоцька [4], В. Вишневський [5], I. Горобшська [6], Р. 1льенко [7], В. Корнус [9], В. Мельник [11], А. Соколовська [14] та шшь Останшм часом питання податкового навантаження дослщжували таю фшансисти близького зарубiжжя як О. Врублевська [12], I. Майбуров [10], М. Романовский [12] та rnmi. Не при-меншуючи заслуги цих вчених, варто зауважити, що дос немае едино! методики ощнювання рiвня податкового навантаження. Також рiвень податкового навантаження е одним з iндикаторiв бюджетно-податково! безпеки, а отже, необхщним е визначення його порогового значення. З позици держави поро-гове значення потрiбно визначати для того, щоб повнiстю реалiзовувалась фiскальна функцiя i, водночас, податкове навантаження не було занадто об-тяжливим та не пригшчувало економiчну активнiсть пiдприемств.
1 Наук. KepiBHm: проф. I. Д. Фарюн, д-р екон. наук - Тернотльський нацiональний економiчний унiверситет
