CC BY
34
7. Скрипников Н. С. Экспериментальный холецистит: монографiя / Н. С. Скрипников, В. С. Шевченко, С. И. Дубинин. -Полтава, - 1991. - 52 с.
8. Шевченко В. С. Дiагностика i хiрургiчне лжування холециститу в свiтлi функцюнальних взаемовщносин печшки, мапстральних жовчних шляхiв i тдшлунково! залози (клiнiко-експериментальне дослiдження): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. мед наук. / В. С. Шевченко. - Кш'в. - 1982. - 46 с.
9. Balistrery W. F. Intrahepatic cholestasis / W. F. Balistrery // J. Pediat. Gastroenterol., Nutr. - 2002. - Vol. 35. - P. 17-23.
10. Niesuwandt W. Morphologisehe und laborehemische Veranderungen bei verschiedenen Gallenganganastomoses / W. Niesuwandt // Diss-Tubingen: S.n. - 1986. - № 2. - 86 p.
ОСОБЕННОСТИ СТРОЕНИЯ СТЕНКИ ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫЗЯ ЧЕЛОЛВЕКА В ВОЗРАСТНОМ АСПЕКТЕ Улановская-Цыба Н.А.
Работа посвящена изучению морфофункциональных изменений в стенке желчного пузыря человека в возрастном аспекте. Были выделены три возрастные группы людей, в зависимости от наблюдаемых изменений в строении стенки желчного пузыря: I - от рождения до 20 лет; II - от 21 до 55 лет; III - свыше 56 лет. При изучении слизистой оболочки желчного пузыря была установлена закономерность структурных изменений в зависимости от возраста человека, что и дало возможность камнеобразования в желчном пузыре.
Ключевые слова: желчный пузырь, желчекаменная болезнь, холецистит.
Стаття надшшла 07.02.2014 р.
УДК 616.89-008.1:615.86
FEATURES OF THE STRUCTURE OF THE WALL OF THE HUMAN GALLBLADDER IN AGE ASPECT Ulanovskaya-Tsiba N.A.
The work is devoted to study of morphofunctional changes in the gallbladder wall person in age aspect. Were divided into three age groups of people, depending on the observed changes in the structure of the gallbladder wall: I - from birth to 20 years; II - from 21 to 55 years; III - over 56 years. In the study of the mucous membrane of the gallbladder was established pattern of structural changes depending on the person's age, which gave the opportunity of stone formation in the gall bladder.
Key words: gall bladder, cholelithiasis, cholecystitis
Рецензент Костиленко Ю.П.
СТАН М1ОКАРДА ПЕРЕДСЕРДЬ ЩУР1В НА ТЛ1 ДП НЕИРОЛЕПТИЧНИХ ПРЕПАРАТ1В ЗА
УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПСИХОЗУ
Метою роботи було встановлення ступеня змш юльюсних параметрiв скорочувального апарату мюкарда передсердь щурiв при моделюванш психотичних розладiв шляхом тдгострого введення сиднокарба, а також при !х корекцп нейролептическими препаратами. При вивченш динамжи морфометричних параметрiв скорочувального апарату кардюмюциив передсердь при введенш сиднокарба встановили , що вщбуваеться зниження щшьносп упаковки мiофiбрил. Коррещя психотичних розладiв нейролептическими препаратами (амшазин, галоперидол, дроперидол, сультрид) рiзною мiрою твелюе кардютоксичний ефект сиднокарба. Найбшьш вираженим кардютропних ефектом характеризувався сультрид, в той час як дроперидол не покращуе показниюв кардютоксично! дп психотропного препарату на скорочувально! апарат кардюмюциив передсердь.
Ключов! слова: нейролептики, експериментальний психоз, мю<}ибрили, кардюмюцити, передсердя.
Проблема структурно-функцюнально! гетерогенност мюкарда в умовах розвитку патолопчних процес1в повязана з1 змшою стану мюф1брилярного та синтетичного апарат1в кардюмюципв в р1зних зонах 1 ввддшах серця, енергетичного забезпечення та регуляцл цих процеав [4, 5]. Ведомо, що ввдносний об'ем юф1брил помгтно в1др1зняеться в клгтинах шлуночкового та передсердного мюкарда людини та експериментальних тварин [1]. Кр1м того, спостер1гаеться гетерогеннють складу мюф1брил та !х ор1ентацп у саркоплазм1 клгтин [6]. Також морфолопчними 1 ультрацитох1м1чними дослвдженнями доведено, що бшьшють передсердних мюципв, на в1дм1ну ввд шлуночкових, не мютять у своему склад1 Т-системи. Ультраструктурш ввдмшносп м1ж робочими клгтинами шлуночшв 1 передсердь повязан з р1зними джерелами енергп 1 мехашзмами енергопродукцл [8]. Дефштивний мюкард тварин, як мають р1зну частоту серцевих скорочень, в1др1зняеться експреаею 1зоферменпв мюзину, р1внем активност АТФ-ази мюзина [7]. Експреая р1зних 1зоформ скорочувальних бшк1в е результатом ушкально! адаптацл мязових тканин з р1зними ф1зюлопчними властивостями. Виршення завдань, повязаних з встановленням змш гетерогенних характеристик скорочувального апарата серця, вимагае послвдовного досл1дження структурних 1 функцюнальних перетворень, як ввдбуваються на органному, тканинному, клгтинному та субклгтинному р1внях оргашзацл.
Метою роботи було визначення ступеня змш кшькюних параметр1в скорочувального апарату мюкарда передсердь щур1в при моделюванш психотичних розлад1в шляхом тдгострого введенням сиднокарбу та при !х корекцп нейролептичними препаратами.
Матерiал та методи дослiдження. Досл1дження проводили на 110 статевозрших щурах л1нл Вютар, вагою 190-220 г. Формування стшкого психотичного стану в щур1в моделювали шляхом ©Харапонова О. Б., Альнасер Ейад та iнш., 2014
внутршньошлункового введення сиднокарба в дозi 5 мг/кг два рази на день протягом 14 дiб. Для корекцп патолопчного стану емоцшно! сфери використовували наступи нейролептичнi препарати: амiназин (5 мг/кг), галоперидол (0,25 мг/кг) i дроперидол (0,25 мг/кг), сульпирид (100 мг/кг) [3]. Тваринам контрольно! групи вводили iзотонiчний розчин хлористого натрiю (1 мл/кг).
Для вивчення ультраструктурних характеристик скорочувального апарату кардiомiоцитiв проводили електронну мiкроскопiю рiзних дiлянок мiокарда. Для цього зразки тканини об'емом 1 мм3 протягом 3 годин фшсували при температурi +2°С в 2,5%-ному розчин глютарового альдегiду («БР1», США), виготовленому на 0,2М фосфатному буферi (рН 7,4). Матерiал звiльняли ввд глютаральдегiда за допомогою 0,2М цукрози та переносили для постфшсацл в 1%-ний забуферений (рН 7,4) розчин тетроксиду осмiю («БР1», США) при температурi +21°С протягом 1 години. Зневоднювали зразки за допомогою пропшеноксиду в розчинах зростаючо! концентраций Для виготовлення епоксидних блокiв використовували епон-аралдгт. Виготовлення ультратонких зрiзiв проводили на ультрамiкротомi УМТП-6М («БЕЬМ1», Украша) в автоматичному режимi.
Зрiзи розташовували на мiдних сiтках 0200 Square Ме8Ь («БР1», США), контрастували 2% розчином урашл ацетату при температурi +37°С протягом 15-20 хвилин з наступною iмпрегнацieю цитратом свинцю за Рейнолдсом при кiмнатнiй температурi протягом 30 хвилин. До^дження проводили на трансмiсiйному електронному мiкроскопi НСМ-100-01 (<^ЕЬМ1>>, Укра1на) при напрузi прискорення 75 кВ i первинних збiльшеннях ввд 2000 до 25000 з фотореестращею зображень на спецiалiзованiй плiвцi МАСОТМЕМ БПш 1уре S (<^Р1>>, США). В цшому, електромiкроскопiчне дослiдження проводили за схемою, запропонованою А. А. Мiроновим з спiвавторами (1994) [2].
Статистичну обробку отриманих результатiв проводили за стандартною схемою.
Результати дослщження та 1х обговорення. Вiдомо, що пiдгостре введення сиднокарба стимулюе викид катехоламiнiв з пресинаптичних зашнчень, як провокують стiйкий спазм артерiального компоненту системи кровопостачання, у тому чи^ мiокарда. Слiд при цьому очшувати порушення трофiки скорочувального апарату клгтин та змiн 1х структурних якюних та кшьшсних характеристик. Так, при аналiзi морфологiчних характеристик кардiомiоцитiв на ультраструктурному рiвнi на тлi введення сиднокарба була виявлена низка ютотних перебудов структур скорочувального апарату кардюмюццпв, якi стосувалися змiн 1х об" емних та архiтектурних характеристик. Також нами були зафшсоваш зрушення морфометричних параметрiв скоротливого апарату щурiв тих експериментальних груп, в яких проводилася фармакологiчна корекцiя нейролептичними препаратами, що в широкш практицi застосовують для швелювання психотичних ефектiв. Нами було встановлено, що на третю добу введення сиднокарбу в кардiомiоцитах правого передсердя щурiв вiрогiдно знижувалася щшьшсть упакування мiофiбрил, порiвняно з контролем (рис. 1).
35-| % При цьому, при застосуванн нейро-зп_ лептишв у бiльшостi експериментальних тварин було зафшсовано помiрне зниження щiльностi упакування мiофiбрил в кардюмюцитах правого передсердя, за винятком тварин, яким вводили дроперидол. Протягом двох тижшв пiсля введення сиднокарба щшьнють упакування мiофiбрил в кардюмюцитах правого передсердя щурiв вiрогiдно знижувалася на 29,1±3,4% (р<0,05). Але, в умовах застосування галоперидола цей параметр знижувався менш виразно (на 19,8±2,0% (р<0,05)), при використанн амiназину параметр складав 5,4±0,4% (р<0,05).
Однак, введення дроперидолу не призводило до зменшення кардютоксичного ефекту сиднокарба, що вiддзеркалювалося на динамщ зниження щiльностi упакування мiофiбрил на рiвнi групи без корекцп психотичних розладiв - падiння показника складало 26,3±3,1% (р<0,05). Пiсля застосування сульпирида, навпаки, щiльнiсть упаковки мiофiбрил поступово збiльшувалася, порiвняно з контролем, сягаючи на 14-ту добу експерименту показника 27,2±3,1% (р<0,05).
В результат! морфометричного дослiдження лiвого передсердя щурiв при моделюваннi стiйкого психотичного стану шляхом введення сиднокарбу, а також за умов 1х корекцп нейролептиками до шнця першого тижня експерименту було виявлено помiрне зниження щшьносп упаковки мiофибрил, порiвняно з контролем (рис. 2).
п^
14 дiб
3 доби 7 дiб
□ контроль □ сиднокарб (5 мг/кг)
□ сиднокарб (5 мг/кг) + аминазин (5 мг/кг) ■ сиднокарб (5 мг/кг) + галоперидол (П,25 мг/кг)
□ сиднокарб (5 мг/кг) + дроперидол (П,25 мг/кг) □ сиднокарб (5 мг/кг) + сульпирид (1ПП мг/кг)
Рис. 1. Динамша змш щ1льност1 упакування м1оф1брил в кард1ом1оцитах правого передсердя щур1в експериментальних груп. Прим1тка: * - р<0,05 при пор1внян1 з контролем.
ШШИ
0
3 доби
□ контроль
□ сиднокарб (5 мг/кг) + аминазин (5 мг/кг)
□ сиднокарб (5 мг/кг) + дроперидол (0,25 мг/кг)
7 дШ 14 AÎ6
□ сиднокарб (5 мг/кг)
□ сиднокарб (5 мг/кг) + галоперидол (0,25 мг/кг)
□ сиднокарб (5 мг/кг) + сульпирид (100 мг/кг)
До шнця другого тижня експерименту в тварин, яким вводили сиднокарб в комбшацл з амiназином, вiрогiдних змiн щшьносп упаковки мiофiбрил при порiвняннi iз групою контролю, ми не визначили. Це може пояснюватися його а-адренолгтичною актившстю, яка, скорiше за все, швелюе симпатомиметичний ефект сиднокарбу. Для вах iнших група характерним було зниження щiльностi упакування мiофiбрилярного апарату, крiм групи, в якiй використовували сульпiрид, для яко! значення параметру було на рiвнi групи контроля.
Рис. 2. Динамка змш щшьносп упаковки мiофiбрил в кардiомiоцитах лiвого передсердя щурiв експериментальних груп. Примггка: * - р<0,05 при пор1вняш з контролем.
Таким чином, в умовах моделювання експериментального психозу в ^piB шляхом пiдгoстpoгo введення сиднокарба в мioкаpдi передсердь спoстеpiгалися ютотш ультраструктур нi змiни скорочувального апарату кардюмюципв з piзним ступенем прояву в динамщ розвитку патoлoгiчнoгo стану тварин. Застосування антипсихотичних пpепаpатiв змiнюe спектр зрушень морфометричних паpаметpiв скорочувального апарату мюкарда передсердь, зумовлених каpдioтoксичнoю дieю сиднокарба.
В умовах пiдвищенoï активност адpенеpгiчних механiзмiв, викликаних введенням сиднокарба, формуються стiйкi змiни морфометричних паpаметpiв скорочувального апарату мioкаpда передсердь у виглядi зменшення об'ему мioфiбpил. Застосування нейролептичних пpепаpатiв деякою мipoю змiнюe спектр мopфoлoгiчних зрушень, зумовлених кардютоксичним впливом сиднокарба. Найбiльш виразним кардютропним ефектом на тлi введення сиднокарбу характеризувався сультрид; найменший нiвелюючий ефект дп психотропного препарату ми фшсували для дроперидолу.
¡.Волкова Н. Н. Ультраструктурные и функциональные особенности кардиомиоцитов предсердий и желудочков / Н. Н. Волкова, О. М. Драпкина, В. Т. Ивашкин // Клиническая медицина. - 2006. - Т. 84, № 11. - С. 16-19.
2.Миронов А. А. Методы электронной микроскопии в биологии и медицине / А. А. Миронов, Я. Ю. Комиссарчик, В. А. Миронов. - Санкт-Петербург. - «Наука». - 1994. - 400 с.
3.Мосолов С. Н. Современные антидепрессанты: механизмы действия и клиническое применение / С. Н. Мосолов // Фарматека. - 2003. - № 4. - С. 27-34.
4.Непомнящих Л. М. Патологическая анатомия и ультраструктура сердца / Л. М. Непомнящих. - Новосибирск: Наука. -1981. - 323 с.
5.Твердохлеб И. В. Гетерогенность миокарда и её развитие в нормальном кардиомиогенезе / И. В. Твердохлеб. -Днепропетровск: «Пороги». - 1996. - 224с.
6.Di Maio A. Ultrastructure of the sarcoplasmic reticulum in cardiac myosytes / A. Di Maio, B. Block // Cell Tissue Res. - 2008. -Vol. 334, № 1. - Р. 121-134.
7.Hartshorne D. Role of Protein Phosphatase Type 1 in Contractile Functions: Myosin Phosphatase / D. Hartshorne, M. Ito, F. Erdodi // J. Biol. Chem. - 2004. - Vol. 279. P. 372-379.
8.Francia-Farje L. Structural characteristics of the tendinous cord-papillary muscle junction in healthy and hypertensive rats / L. Francia-Farje, C. Almeda-Francia, S. Matheus [et al.] // Micron. - 2009. - Vol. 40, № 7. - Р. 691-701.
%
15
0
СОСТОЯНИЕ МИОКАРДА ПРЕДСЕРДИЙ КРЫС НА ФОНЕ ДЕЙСТВИЯ НЕЙРОЛЕПТИЧЕСКИХ ПРЕПАРАТОВ ПРИ МОДЕЛИРОВАНИИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПСИХОЗА Харапонова Е. Б., Альнасер Ейад, Дроздов А., Силкина Ю. В.
Целью работы было установление степени изменений количественных параметров сократительного аппарата миокарда предсердий крыс при моделировании психотических расстройств путем подострого введения сиднокарба, а также при их коррекции нейролептическими препаратами. При изучении динамики морфометрических параметров сократительного аппарата кардиомиоцитов предсердий при введении сиднокарба установили, что происходит снижение плотности упаковки миофибрилл. Корреция психотических расстройств нейролептическими препаратами (аминазин, галоперидол, дроперидол, сульпирид) в разной степени нивелирует кардиотоксический эффект сиднокарба. Наиболее выраженным кардиотропным эффектом характери-
CONTRACTILE STATE OF THE RATS ATRIAL MYOCARDIUM ON THE BACKGROUND OF NEUROLEPTIC DRUGS IN THE EXPERIMENTAL PSYCHOSIS
Haraponova E.B, Alnaser Eyad, Drozdov A., Silkina Yu.V.
The aim was to establish the degree of changes of quantitative parameters of the contractile apparatus of the rats atrial myocardium in the simulation of psychotic disorders by subacute administration sidnokarb, as well as their correction by neuroleptic drugs. In studying the dynamics of morphometric parameters of the contractile apparatus of atrial cardiomyocytes when administered sidnokarb was found a decrease in the density packing of myofibrils. Correction of psychotic disorders by antipsychotic drugs (chlorpromazine, haloperidol, droperidol, sulpiride) in varying degrees eliminates cardiotoxic effect of sidnokarb. The most pronounced
зовался сульпирид, в то время как дроперидол не улучшал показателей кардиотоксического действия психотропного препарата на сократительный аппарат кардиомиоцитов предсердий.
Ключевые слова: нейролептики, экспериментальный психоз, миофибриллы, кардиомиоциты, предсердия.
Стаття надшшла 27.02.2014 р.
cardiotropic effect have had sulpiride, while droperidol does not improved cardiotoxicity effect of psychotropic drug on the contractile apparatus of atrial cardiomyocytes.
Key words: antipsychotic drugs, experimental psychosis, myofibrils, cardiomyocytes, the atria.
Рецензент Стеченко Л.О.
УДК 611.018.7.019 :(616.342 :616 - 002.2+616.33+616.33- 006) :616 - 052
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗУЛЬТАТ1В ГЕНОТИПУВАННЯ ЕП1ТЕЛ1Ю
GT^OBOÏ ОБОЛОНКИ ШЛУНКА
Проведена порiвняльна характеристика дiагностики слизово! оболонки шлунка, за допомогою реакцп ISSR-PCR, у пацieнтiв, якi хворiють на хрошчну виразку дванадцятипало! кишки, шлунка та виразково-шфшьтративний рак шлунка. Дослщження показали змiни ДНК слизово! оболонки шлунка характерш для цих нозолопчних груп. У випадках iз дисплазiями рiзного ступеня вираження вiдбулися змши у виглядi збiльшення розмiрiв амплкошв. Описанi змiни мають характер мжросателтих експансiй. За результатами генотипування еттелто слизово! оболонки шлунка за реакщею ISSR-PCR пацieнтiв з хрошчною виразкою дванадцятипало! кишки, шлунка i виразковим раком шлунка виявлено, що характерш для дисплази змiни при них знаходяться в вщповщнш залежност з !хшми ДНК-профiлями. Амплiфiкацiйний ДНК-профшь норми мае спектр амплiконiв розмiром в межах 190 - 60 п.н нуклеотидiв, дисплазiя (Д-I) слабо виражена мае амплiфiкацiйний ДНК-прорфiль зi спектром амплiконiв розмiром вiд 220 до 60 п.н., дисплазiя (Д-11) помiрно виражена мае два варiанти амплiфiкацiйних ДНК-профiлiв зi спектром амплжошв розмiром 300 - 100 п.н.(1 - варiант) та 500 - 100п.н.(11 -варiант), дисплазiя Д-Ш при хронiчнiй виразцi дванадцятиперсно! кишки мае один варiант амплiфiкацiйного ДНК-профшю зi спектром амплiконiв розмiром 520 - 320 п.н., дисплазiя Д-Ш при хрошчнш виразцi шлунка мае два варiанти амплiфiкацiйних ДНК-профiлiв розмiром 600 - 320 п.н.(1 - варiант) та 620 - 440 п.н.(11 - варiант).
Ключов! слова: ДНК, амшикони, фенотип.
Робота е фрагментом НДР «Формування сучасних Memodie хiрургiчного л^вання i профшактики ускладнень захворювань i травм оргатв грудной клтки i черевноi порожнини» (№ держреестраци 0110U002649).
Д1агностика дисплази еттелто слизово! оболонки шлунка, як передраково! змши е актуальною, але тшьки методу бюпси з подальшим гютолопчним досл1дженням бюптат1в недостатньо для виршення ще! важливо! д1агностично! проблеми [1, 4]. Важка дисплаз1я характеризована клгтинною атитею, ашзокарюзом, гшерхроматозом ядер, р1зким збшьшенням ядерно-цитоплазматичних сшвввдношень та розповсюдженою псевдостратифшащею. Середнш вмют ДНК i число клгтин у фаз1 синтезу ДНК р1зко шдвищеш [5]. Вщомо, що злоякюна трансформащя мае певн перебудови в геном1 клгтин, це, в свою чергу, може бути виявлено при анал1з1 геномно! ДНК [3, 4]. Пстолопчний метод е обов'язковим методом морфолопчно! д1агностики злоякюних пухлин, але у виршенш диференц1йно-д1агностично! проблеми м1ж дисплаз1ею i раком шлунка його роздшьно! здатност недостатньо.
PCR е ушверсальною техшкою, яку активно використовують з середини 80-х рошв. Серед численних маркер1в, основаних на використанш PCR, особливе мюце займають ii, що е фрагментами ДНК, розташованими мш локусами швертних повтор1в ДНК: ISSR (Inter simple sequence repeats). Використанню цих маркер1в передуе ввдкриття того факту, що еукарютш геноми в середньому на 30-90% представлен! високо пол1морфними повторюваними послвдовностями. Повторювана ДНК виконуе своервдну функщю з абсорбци мутащй в геном1 [6]. Ввдносна насиченють геном1в тими чи 1ншими мшросателгтними послвдовностями е результатом ди багатьох фактор1в, серед яких одним з основних е р1вень стабшьносп м1кросателгтно! ДНК. 1нтенсивне подовжання мшросателгтних послвдовностей за рахунок реплшащйних помилок мае назву мшросателгтно! експанси [7]. Бшьшють мшросателгтних мутацш пов'язаш з шсерщями або делещями деяких повтор1в, що ввдбуваються тд час репл1каци. Таке порушення стабшьносп мшросателтв частше всього ввдбуваеться завдяки утворенню петель на ДНК тд час реплтаци («slippage») [8]. Характер i законом1рност1 розподшення в геном1 мшросателтв мае особливий 1нтерес завдяки тш рол1, яку вони грають в розвитку онколопчних захворювань [7, 10].
Метою роботи було вивчення в1дм1нностей результат1в генотипування слизово! оболонки шлунка у хворих на хрошчну виразку дванадцятипало! кишки, шлунка та виразково-шфшьтративнш рак шлунка.
MaTepian та методи дослщження. В робот! використано результати дослвдження 150 спостережень операцшного матер1алу шлуншв, що резецшоваш з приводу виразкових форм раку - 50, хрошчно! виразки шлунка - 50, хрошчно! виразки дванадцятипало! кишки - 50.
Для досл1дження брали зразки слизово! оболонки шлунка з ознаками дисплази р1зного ступеня, в якш вивчали зм1ни ДНК за допомогою пол1меразно! ланцюгово! реакци (PCR), яка е, на наш погляд, найбшьш оптимальним молекулярно-бюлопчним маркером для досл1дження [8, 9].
©Харченко О.В., 2014 178
