CC BY
36
© ГПкас П. Б.
УДК 616. 345-008. 87:616. 33/. 34-006. 5
Шкас П. Б.
СТАН М1КР0БН01 КОНТАМ1НАЦГГ ТОВСТОГ КИШКИ У ХВОРИХ 13 ПОЛ1ПАМИ
ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ
Нацюнальна медична академ1я шслядипломно'Г осв1ти ¡мен1 П. Л. Шупика (м. КиГв)
Обраний напрямок доогмдження е фрагментом самостмно'! науково! роботи яка виконуеться у На-цюнальнм медичнм академп пюлядипломно'! осв1ти ¡мен1 П. Л. Шупика «ГНкування полов шлунково-киш-кового тракту, прогнозування рецидив1в та Ix профг лактика (клшко-експериментальне дослщження)», № державно! реестраци 0111U004005.
Вступ. М1крофлора кишечника у здорово! лю-дини е важливим складовим фактором у його за-хист та нал1чуе бтьше 500 вид1в м1кроорган1зм1в (103—1012 КУО/мл), що визначають стабтьнють його функцм [7]. ЗмЫа складу м1крофлори кишечника у людини супроводжуеться не ттьки розвитком його функцюнальних порушень (д1арея, запор), але й негативним впливом на загальносоматичн регуляторы процеси, що сприяе ураженню суглоб1в, появ1 пперхолестеринеми, коагулопати, системних за-хворювань сполучно! тканини та злоякюних ново-утворень у шлунку, товстм кишц i груднм залоз^ розвиваеться печшкова енцефалопатiя, безплiдця, неонатальна анемiя i каxексiя, порушуеться водно-сольовий, вуглеводний i пуриновий обмiни [2, 3, 4].
Мiкрофлора кишечника у здорово! людини при фiзiологiчниx умовах виконуе ряд важливих функ-цiй: бере участь у регуляцп газового складу кишечника та iмунноI системи, фiзiологiчноI моторики шлунково-кишкового тракту та метаболiзму бiлкiв, вуглеводiв, лiпiдiв i нукле!нових кислот, у синтезi вг тамiнiв групи В i К та жирних кислот (ЖК) [1], про-дукуе ензими. Мiкрофлора кишечника бере участь у перетравлены ш i всмоктуваннi поживних речовин у кров, пщвищуе швидкiсть оновлення кгмтин кишечника та захищае його стшку вiд колонiзацiI патогенною й умовно-патогенною мiкрофлорою [1, 9, 10], зростання яко! може приводити до утворення кан-церогенних речовин (триптофан, Ыдоли, нiтрати, вториннi амЫи та iншi) [7, 8] та сприяти порушенню синтезу жирних кислот з коротким ланцюгом, яю можуть прямо (через масляну кислоту) чи непрямо (через зниження рН кишкового вмюту) впливати на канцерогенез.
Шлунково-кишковий тракт та мiкрофлора кишечника взаемопов'язаы, тому, на наш погляд, не ви-ключаеться II вплив на розвиток полов, що зумови-ло мету проведення наших досл1джень - вивчити
та оцшити якiсний i кiлькiсний склад мiкрофлори товсто! кишки у хворих iз полiпами шлунково-киш-кового тракту.
Об'ект i методи дослщження. Було обстеже-но 35 (35,4 %) здорових оЫб (I група, контрольна) та 64 (64,6 %) хворих iз полтами шлунково-кишкового тракту (II група). Вiк обстежених 30-75 роюв. Серед хворих iз полiпами шлунково-кишкового тракту було 38 (59,4 %) чоловiкiв i 26 (40,6 %) жiнок. Обстеженi особи були однорщними за бiльшою юльюстю ознак !х клiнiчноI характеристики, що дало можливють по-рiвнювати цифровi показники.
Xворi знаходились на амбулаторному або ста-цiонарному лiкуваннi у клшМ Державно! установи «Нацiональний Ыститут xiрургiI та трансплантолог^ iменi О. О. Шалiмова» НАМН Укра!ни, де й проводились дослщження. Вивчались клшко-анамнестичы та клiнiко-лабораторнi данi, враховувались скарги пащенпв, анамнез захворювання i життя. Проводив-ся проктологiчний огляд хворого, фiброколоноско-пiя, фiброгастродуоденоскопiя та бактерюлопчний метод вивчення мiкробного складу товсто! кишки.
При ендоскотчному дослщжены вiзуально оцi-нювали стан слизово! оболонки гастродуоденально! зони i товсто! кишки, виявляли полти та проводили прицтьну бюпЫю слизово! оболонки шлунка, товсто! кишки i полов для подальшо! морфологiчноI i пстолопчно'! оцiнки (з метою виключення чи пщтвер-дження малiгнiзацiI).
Для оцшки морфологiчниx змiн слизово! оболонки тканины зрiзи фарбували гематоксилiном та еозином.
При дiагностичниx ендоскопiчниx дослiдженняx i полiпектомiI застосовували ендоскопiчнi апарати з ендовщеосистемою (переважно виробництва фiрми «Olympus», Япоыя) та набором стандартних Ыстру-ментiв (овальних петель, кулькових електродiв).
Мiкробний склад товсто! кишки вивчали бакте-рiологiчним методом (шляхом поЫву калу на спецi-альне середовище). Забiр калу проводили вранцi в стерильну посудину i протягом 1 години доставляли в мiкробiологiчну лабораторю. Для оцiнки змiн мi-кробюценозу в кишечнику вивчали його облтатну i факультативну флору, !! якюний i кiлькiсний склад.
Дан комплексного кгмнлчного, лабораторного, ¡нструментального, морфолопчного i бактерюлопч-ного дослiджень, якi вносили у спещальы картки на кожного хворого, були пщставою для встановлення дiагнозу захворювання.
Статистична обробка отриманих даних викона-на з використанням стандартних програм Microsoft Excel. Визначали вiрогiднiсть рiзницi середнiх величин, використовуючи t-критерм Стьюдента.
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. У кишечнику здорових осiб (I група) була виявлена ттьки облiгатна мiкрофлора (Bifidobacterium, Lactobacillus i Escherichia coli), яюй, за даними лггератури, властива антагонютична дiя по вiдношенню до умов-но-патогенних i патогенних мiкроорганiзмiв, пере-шкоджаючи колонiзацiI ними оргаызму та розвитку патологiчних процесiв [7]. Бiфiдо- i лактобактерiI, якi складають основу мiкрофлори товсто! кишки у здорових оЫб, знаходяться на слизовм оболонцi кишечника (утворюючи нiшi для юнування iнших мг кроорганiзмiв), продукують молочну кислоту (визна-чаючи рiвень кислотностi в кишечнику та забезпечу-ючи низький рН калу) i бактерiоцини (антимiкробна дiя проти потенцмно патогенних штамiв мiкроорга-нiзмiв), що забезпечуе фiзiологiчний баланс i ста-бiлiзацiю мiкрофлори шлунково-кишкового тракту [11].
Згщно даних лiтератури у здорових оЫб можли-ве iснування в незначнм кiлькостi умовно-патоген-но! мiкрофлори: Enterobacter cloacae - до 106-107 КУО/г, Staphylococcus аureus - до 104 КУО/г, Klebsie-la pneumonia - до 106 КУО/г, Klebsiela oxytoca - до 106 КУО/г У кишечнику здорових оЫб Escherichia coli hemolitica не зустрiчаeться [2, 7], а стввщношення мiж анаеробами (Bifidobacterium, Lactobacillus та Ыим) i аеробами (патогенна i умовно-патогенна мг крофлора) при фiзiологiчних умовах становить 10 [1].
У хворих iз полками шлунково-кишкового тракту (II група) мiкробiоценоз кишечника порушений: встановленi змЫи якiсного i кiлькiсного складу його мiкрофлори.
В осiб II групи виявлена облтатна (Bifidobacterium, Lactobacillus i Escherichia coli) та умовно-патогенна мiкрофлора (Enterobacter cloacae, Staphylococcus аureus, Klebsiela pneumonia, Klebsiela oxytoca, Escherichia coli hemolitica). Однак, у пацг eнтiв II групи загальна ктькють бактерiй обл^атно! мiкрофлори та кожно! з них окремо значно зни-жена, що може суттево зменшувати II iмуногеннi властивост та приводити до зниження показниюв iмунiтету: загального (синтезу лiзоциму, цитоюыв, iмуноглобулiнiв, комплементу) i мiсцевого (синтезу секреторного iмуноглобулiну А).
У здорових оЫб кiлькiсть Bifidobacterium склада-ла 109-1010 КУО/мл, Lactobacillus - 106-108 КУО/мл та Escherichia coli - 107-108 КУО/мл. В осiб II групи ктькють представникiв облiгатноI мiкрофлори (Bifidobacterium, Lactobacillus та Escherichia coli) змен-шена до 105 КУО/мл i менше проти показниюв у здорових осiб (р < 0,05). Знижена ктькють Escherichia
coli у хворих iз полками шлунково-кишкового тракту може вщображатися на зниженм продукци анти-бiотикоподiбних речовин, що гальмують рют енте-ропатогенних кишечних палочок, на послабленiй стимуляцп утворення антитiл та зниженому гiдролiзi лактози [ 11].
Облiгатна мiкрофлора е сахаролiтичною, мета-болiти яко! кориснi для органiзму людини (пщтри-мують гомеостаз i нейтралiзують негативний вплив протеолггично! мiкрофлори). Зменшення рiвня об-лiгатноI мiкрофлори у хворих iз полiпами шлунково-кишкового тракту (II група) приводило до зниження колоызацмно! резистентност кишечника i появи факультативних бактерм (Enterobacter cloacae, Staphylococcus аureus, Klebsiela pneumoniсa, Klebsiela oxytoca, Escherichia coli hemolitica), як були вщ-сутнi у здорових оЫб.
Escherichia coli hemolitica - це протеолiтичнi ми кроорганiзми, при метаболiзмi яких утворюються токсичнi речовини (в тому чист ендогеннi канцеро-гени), що сприяють розвитку дiареI, запалення i но-воутворень у шлунково-кишковому трактi [3, 4]. Для Enterobacter cloacae властивий метаболiзм вугле-водiв бродильного типу з утворенням молочно! кис-лоти, знижуючи рН до 4,2-4,6. У нормi Enterobacter cloacae не перевищуе загальну ктькють Escherichia coli. Патогены штами Klebsiella oxytoca виробляють токсин, який пригычуе синтез ДНК, та у 50-80 % ви-падюв викликають геморапчы колiти пiсля прийому антибiотикiв [8].
Нормальна мiкрофлора кишечника е бюсорбен-том (акумулюе значну
кiлькiсть токсичних речовин) i проявляв детокси-куючу дiю. Mетаболiчна активнiсть нормально! мг крофлори мае важливе значення в утворены жирних кислот з коротким ланцюгом при гiдролiзi вуглеводiв Озомасляна, пропiонова, масляна ЖК) та бтюв (iзо-масляна, iзовалер'янова, капронова ЖК). Коротко-ланцюговi жирнi кислоти забезпечують додаткову регуля^ю складу мiкрофлори i рН вмiсту кишечника, пригнiчуючи розмноження гнилюних патогенних мi-кроорганiзмiв та забезпечуючи стабтьнють його мi-крофлори, що порушено у хворих iз полтами шлун-ково-кишкового тракту.
Отже, отримаы результати свiдчать про яюсы та кiлькiснi змiни складу мiкрофлори кишечника, якi можуть бути причиною порушень метаболiчних про-цесiв, що пщтверджуеться змiною спектра жирних кислот у кровi [5, 6]. Можна вважати, що у хворих iз полiпами шлунково-кишкового тракту встановленi дисбютичы змiни (зокрема, знижена кiлькiсть Bifidobacterium), посилення яких сприяе морфолопчним змiнам в епiтелiI слизово! оболонки кишечника, що знижуе його перистальтику, створюючи умови для неопроцеЫв (в тому чист розвитку полiпiв i раку).
Висновки. Нашi дослiдження показали важливе значення мiкрофлори кишечника у його захисД який контролюе взаемодю органiзму людини iз зовнiш-ым середовищем. У кишечнику хворих iз полiпами шлунково-кишкового тракту встановлена знижена
юлькють обл^атно! м1крофлори (Bifidobacterium, Отриман результати бактерюлопчних досл1джень
Lactobacillus i Escherichia coli) та вщм1чена поява свщчать про необхщнють включення антим1кробних
умовно-патогенно! мiкрофлори (Enterobacter cloa- препаратiв та пробютиюв до схеми комплексного
cae, Staphylococcus аureus, Klebsiela pneumoniсa, лiкування хворих i3 полiпами шлунково-кишкового
Klebsiela oxytoca, Escherichia coli hemolitica), що тракту.
зменшуе реактивнiсть кишечника до патогеыв та Перспективи подальших дослщжень. Отри-
мае практичне значення для обфунтування рацiо- манi результати бактерiологiчних доогмджень свщ-
нального лiкування цих хворих. чать про необхщнють включення антимiкробних
1з огляду на змiни, як ми спостерiгали у хворих препара^в та пробiотикiв до схеми комплексного
i3 полiпами шлунково-кишкового тракту, л^вальна лiкування хворих iз полiпами шлунково-кишково-
тактика повинна бути спрямована як на вщновлення го тракту, що може певним чином впливати на ви-
нормально! мiкрофлори кишки, так i на вiдновлення никнення рецидивiв полiпiв, дозволить попереди-
порушених процеЫв травлення та всмоктування, ти !х розвиток та е в перспективi подальших наших
що е перспективою наших подальших доотджень. розробок.
Л1тература
1. Ардатская М. Д. Микобиоцеоноз кишечника и его роль в развитии и поддержании заболеваний желудочно-кишечного тракта [Текст] / М. Д. Ардатская // Газета «Новости медицины и фармации». - 2010. - № 11-12. - С. 331-332.
2. Барышников Н. В. Синдромы избыточного бактериального роста (дисбиоза) в тонкой кишке и дисбиоза толстой кишки [Текст] / Н. В. Барышников, Е. И. Ткаченко, Ю. П. Успенский // Вестник Клуба панкреатологов. - 2009. - № 1(2). -С. 86-90.
3. Калинин А. В. Гастроэнтерология и гепатология: диагностика и лечение: Руководство для врачей [Текст] / А. В. Калинин, А. И. Хазанов. - М.: Миклош, 2007. - С. 256-268.
4. Малов В. А. Микробиоценоз желудочно-кишечного тракта: современное состояние проблемы [Текст] / В. А. Малов, Н. М. Гюлазян // Лечащий врач. - 2007. - № 6. - С. 10-13.
5. Полшкевич Б. С. Спектр жирних кислот лт^в сироватки кровi у хворих при виявленш полов шлунка [Текст] / Б. С. Полшкевич, П. Б. Пкас, Т. С. Брюзпна // Клочна хiрургiя. - 2013. - № 9 (848). - С. 64-65.
6. Полшкевич Б. С. Стан жирнокислотного спектра лтщв сироватки кровi у хворих на полти кишечника [Текст] / Б. С. Полшкевич, П. Б. Пкас, Т. С. Брюзпна // Клиническая онкология. - 2013. - № 4. - С. 75-78.
7. Янковский Д. С. Микробная экология человека: современные возможности ее поддержания и восстановления / Д. С. Янковский. - К.: Эксперт ЛТД, 2005. - 362 с.
8. Burns A. G. Anti-carcinogenicity of probiotics [Text] / A. G. Burns, I. R. Rowland // Curr. Issues. Intest. Microbiol. - 2000. -С. 13-24.
9. Gill H. Probiotics, immunomodulation, and health benefits [Text] / H. Gill, J. Prasad // Adv. Exp. Med. Biol. - 2008. -Vol. 606. - Р. 423-454.
10. Jonkers D. Review article: Probiotics in gastrointestinal and liver diseases [Text] / D. Jonkers, R. Stockbrugger // Aliment. Pharmacol. Ther. - 2007. - Vol. 26 (Suppl. 2). - P. 133-148.
11. Role of Klebsiella oxytoca in antibiotic-associated diarrhea [Text] / I. Zollner-Schwetz, C. Hogenauer, M. Joainig [et al.] // Clin. Infect. Dis. - 2008. - Vol. 47. - Р. 74-78.
УДК 616. 345-008. 87:616. 33/. 34-006. 5
СТАН М1КРОБНОТ КОНТАМ1НАЦП ТОВСТОТ КИШКИ У ХВОРИХ 13 ПОЛ1ПАМИ ШЛУНКОВО-КИШКО-ВОГО ТРАКТУ
Пшас П. Б.
Резюме. Метою до^джень було оцшити якюний i ктькюний склад мiкрофлори товсто! кишки у хворих iз полками шлунково-кишкового тракту. Обстежено 35 (35,4 %) здорових оЫб (I група) та 64 (64,6 %) хворих iз полтами шлунково-кишкового тракту (II група). МНкробний склад товсто! кишки вивчали бактерюлопчним методом (поЫв калу на спещальне середовище); вивчали облтатну i факультативну кишечну флору, !! якюний i ктькюний склад.
У здорових оЫб (I група) виявлена ттьки облтатна мiкрофлора (Bifidobacterium, Lactobacillus i Escherichia coli). У хворих iз полтами шлунково-кишкового тракту (II група) мiкробiоценоз кишечника порушений: вщ-мiченi змши якюного i ктькюного складу мiкрофлори. В оЫб II групи також виявлена обл^атна мiкрофлора (Bifidobacterium, Lactobacillus i Escherichia coli), однак загальна юлькють бактерм та кожно! з них окремо значно зменшена (до 105 КУО/мл i менше) проти показниюв у здорових оЫб (р < 0,05), що приводило до зниження колоызацмно! резистентнос^ оргаызму i до росту факультативних бактерм (Enterobacter cloacae, Staphylococcus аureus, Klebsiela pneumonia, Klebsiela oxytoca, Escherichia coli hemolitica), яю вщсуты у здорових оЫб.
У хворих iз полтами шлунково-кишкового тракту вiдмiчено зменшення ктькос^ обл^атно! мiкрофлори (Bifidobacterium, Lactobacillus i Escherichia coli) та поява умовно-патогенно! мiкрофлори в кишечнику, що може вщображати зниження його реактивной i мае практичне значення для обфунтування рацюнального л^вання па^ен^в.
Ключов1 слова: полти, шлунково-кишковий тракт, мiкрофлора.
УДК 616. 345-008. 87:616. 33/. 34-006. 5
СОСТОЯНИЕ МИКРОБНОЙ КОНТАМИНАЦИИ ТОЛСТОГО КИШЕЧНИКА У БОЛЬНЫХ С ПОЛИПАМИ ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА
Пикас П. Б.
Резюме. Целью исследований было оценить качественный и количественный состав микрофлоры толстой кишки у больных с полипами желудочно-кишечного тракта. Обследовано 35 (35,4 %) здоровых лиц (I группа) и 64 (64,6 %) больных с полипами желудочно-кишечного тракта (II группа). Микробный состав толстой кишки изучали бактериологическим методом (посев кала на специальную среду); изучали облигатную и факультативную кишечную флору, ее качественный и количественный состав.
У здоровых лиц (I группа) выявлена только облигатная микрофлора (Bifidobacterium, Lactobacillus i Escherichia coli). У больных с полипами желудочно-кишечного тракта (II группа) микробиоценоз кишечника нарушен: отмечены изменения качественного и количественного состава микрофлоры. У лиц II группы также выявлена облигатная микрофлора (Bifidobacterium, Lactobacillus i Escherichia coli), общее количество бактерий и каждой из них в отдельности значительно уменьшено (до 105 КУО/мл и менее) против показателей у здоровых лиц (р < 0,05), что приводило к снижению колонизационной резистентности организма и роста факультативных бактерий (Enterobacter cloacae, Staphylococcus аureus, Klebsiela pneumonia, Klebsiela oxytoca, Escherichia coli hemolitica), которые отсутствуют у здоровых лиц.
У больных с полипами желудочно-кишечного тракта снижено количество облигатной микрофлоры (Bifidobacterium, Lactobacillus i Escherichia coli) и отмечено наличие условно-патогенной микрофлоры в кишечнике, что может отображать снижение реактивности, а также имеет практическое значение для обоснования рационального лечения пациентов.
Ключевые слова: полипы, желудочно-кишечный тракт, микрофлора.
UDC 616. 345-008. 87:616. 33/. 34-006. 5
State of Microbial Contamination of Colon in Patients with Polyps of the Gastrointestinal Tract
Pikas P. B.
Abstract. Objective - The aim of the study was to determine the qualitative and quantitative composition of microflora of the colon in patients with polyps of the gastrointestinal tract.
Materials and methods. Examined 35 (35,4 %) healthy individuals (group I) and 64 (64,6 %) patients with polyps of the gastrointestinal tract (group II). Microbial composition of colon studied bacteriological methods (seeding fecal special environment); studied obligate and facultative intestinal flora, its qualitative and quantitative composition.
Results and discussion. In healthy subjects (group I) was found obligate microflora (Bifidobacterium, Lactobacillus and Escherichia coli). Bifidobacterium quantity was 109-1010 CFU/ml, Lactobacillus - 106-108 CFU/ml and Escherichia coli - 107-108 CFU/ ml.
In patients with polyps of the gastrointestinal tract (group II) microbiocenosis disturbed bowel: marked changes in the qualitative and quantitative composition of microflora. In the second group of people also found obligate microflora (Bifidobacterium, Lactobacillus and Escherichia coli), but the total number of bacteria and each of them is much reduced (to105 CFU / ml or less), as compared with healthy individuals (p < 0,05). Reducing the number of obligate flora leads to reduced colonization resistance of the organism and the growth of facultative bacteria (Enterobacter cloacae, Staphylococcus aureus, Klebsiela pneumonisa, Klebsiela oxytoca, Escherichia coli hemolitica), which are absent in healthy individuals.
The normal microflora of intestinal is biosorbents (accumulates a significant amount of toxic substances), shows detoxic action and its metabolic activity is important in the formation of fatty acids with short chain by hydrolysis of carbohydrates (izomaslyana, propionic, butyric FA) and proteins (izomaslyana, izovaler'yanova, nylon FA). According to the data literature of short chain fatty acids provide additional regulation of microflora composition and pH of intestinal contents by inhibiting the reproduction of putrefactive microorganisms and ensuring the stability of the microflora disturbances in patients with polyps of the gastrointestinal tract.
Conclusions. Consequently, received results testify on changes qualitative and quantitative composition of intestinal microflora in patients with polyps' bowel that may be causing disorders of metabolism which is confirmed by changes in the spectrum of fatty acids in the blood.
In patients with polyps of the gastrointestinal tract marked reduction in obligate microflora (Bifidobacterium, Lactobacillus and Escherichia coli) and the emergence of pathogenic microflora in the gut, which may reflect a decrease in its reactivity and is of practical importance to justify the rational treatment of patients.
The obtained results of bacteriological investigations demonstrate the need for inclusion of antimicrobial drugs and probiotics in the scheme of complex treatment of patients with polyps of the gastrointestinal tract, which may to some extent influence the occurrence of recurrence of polyps, can prevent their development and it is the prospect of our further development.
Keywords: polyp, gastrointestinal tract, microflora.
Рецензент - проф. Дудченко M. А.
Стаття надшшла 15. 09. 2014 р.
