CC BY
16
2. Вайнагш 1.В. HaciHHa продуктивнiсть деяких трав'яних рослин Украшських Карпат, занесених до Червоно'1 книги Украши / 1.В. Вайнагiй, В.1. Вайнагiй // Укра'шський ботанiчний журнал. - 1993. - Т. 50, № 6. - С. 23-32.
3. Обухов А.Н. Лекарственные растения, сырье, препараты / А.Н. Обухов. - Краснодар : Краснодарское книжное издательство, 1962. - 296 с.
4. Плотникова Л.С. Интродукция древесных растений Китайско-Японской флористической подобласти в Москве / Л.С. Плотникова. - М. : Изд-во "Наука", 1971. - 136 с.
5. Растительные лекарственные средства / Н.П. Максютина, Н.Ф. Комисаренко, А.П. Прокопенко и др. / под ред. Н.П. Максютиной. - К. : Вид-во "Здоров'я", 1985. - 280 с.
6. Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. - Л. : Изд-во "Наука". - 1984. - Т. I. - 460 с.; 1985. - Т. II. - 336 с.; 1987. - Т. III. -326 с.
7. Жизнь растений. - В 6 т. / гл. ред. Ал.А. Федоров. - Т. 4: Отдел голосеменные / под ред. И.В. Грушвицкого, С.Г. Жилина. - М. : Изд-во "Просвещение", 1978. - 447 с.; Т. 5, ч.1 : Цветковые растения / под ред. А. Л. Тахтаджяна. - 1980. - 430 с.
8. Шретер А.И. Лекарственная флора Советского Дальнего Востока / А.И. Шретер. -М. : Медицина, 1975. - 327 с.
Мельник Ю.А., Мельник А.С., Ефремова О.О., Мелешко И.Г., Чуй-ко Т.М. Интродуценты Восточно-Азиатской флоры сосудистых растений в условиях запада Украины
Определен систематический состав интродуцированных лекарственных растений Маньчжурской флористической провинции. Проведен анализ результатов интродукции. Определена перспективность видов для внедрения. Сырье предложено использовать для производства лекарственных препаратов. Многолетние наблюдения, проведенные по ряду видов растений Маньчжурской флористической провинции, как в урбанизированной среде, так и на лесоисследовательских станциях западных областей Украины дают возможность утверждать, что наши климатические условия отвечают экологическому оптимуму интродуцентов. Те виды растений, которые зарекомендовали себя как перспективные и особенно перспективные, заслуживают особенное внимание для внедрения в промышленную культуру.
Ключевые слова: интродуцированные растения, Маньчжурская флористическая провинция.
Melnyk Yu.A., Melnyk A.S., Yefremova O.O., Meleshko I.G., Chuj-ko T.M. Introduction plants of the East-Asiatic flora vascular plants in the conditions of the west of Ukraine
Certainly systematic composition of introduction medical plants of the Manchurian floristically province. The analysis of results of is conducted. Certainly perspective of species for introduction. It is suggested to use raw material for the production of medicinal preparations. Long-term supervisions, conducted after the row of types of plants of the Manchurian floristic province enable to assert that our climatic terms required the ecological optimum of introducents. Those types of plants deserve the special interest for introduction in an industrial culture.
Keywords: introduction plants, Manchurian floristically province.
УДК 630*658.011.54 Доц. С.1. Овсянмков, канд. техн. наук -Хармвський
НТУСГ м. Петра Василенка
СТАН I ПРОГНОЗУВАННЯ ПОТРЕБ В ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЗАСОБАХ ШДПРИеМСТВ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
УКРА1НИ
На основi аналiзу обсяпв люогосподарських заходiв, вщповщно до нових нор-мативних докуменпв, структури юнуючого тракторного парку, новггшх технологш i
впровадження перспективних люогосподарських машин, зроблено прогнозування структури i кiлькiсного росту тракторного парку пiдприeмств Держкомлiсгоспу Украши. Встановлено, що подальший розвиток МТП потрiбно базувати на основi но-в^ньо! системи технологiй i машин з метою запровадження природозберiгаючих та енергоощадних технологiй виконання лiсозаготiвель i люогосподарських робiт.
Вступ. У лютому 2006 р. ршенням Верховно! Ради Укра!ни прийнято Люовий кодекс, у цьому ж мюящ шдписано концепщю розвитку люового господарства Укра!ни на перюд до 2015 р. [1, 2]. Цими документами, зокре-ма, передбачаеться проведення нових форм господарювання, форм власност 1 вщношень при веденш люового господарства, спрямованих на зростання ль Ыв 1 деревосташв, полшшення еколопчних умов кра!ни. Державною програ-мою "Л1си Укра!ни" плануеться до 2010 р. провести роботи з люовщновлення на плошд 370 тис. га, люорозведення (створення нових лшв) - 300 тис. га, ль созахисш заходи - 1,9 млн га, люовпорядш роботи - 7,6 млн га [3]. Загальна площа лшв зросте на 3 %, а запас деревосташв - на 13 %. До 2015 р. площа лшв може збшьшитись на 1 млн га 1 досягти 11,3 млн га, або 15,7 % вщ за-гально! територи Укра!ни, а загальний запас деревину плануеться збшьшити до 2,03 млрд м3.
16 вересня 2009 р. постановою КМ Украши № 977 [4] затверджено державну цшьову програму "Люи Украши" на 20101-2015 рр., яка уточнюе деяк пункти юнуючо! програми, а саме: збшьшення лшв на площд 0,5 млн га; шдвищення р1вня люистост до 16,1 %; збшьшення обсягу деревини, заго-т1влю яко! здшснюють з використанням природоощадних технологш та шше.
Велику увагу з боку уряду придшяють й захисному люорозведенню з метою запобшання ерози грунпв, тд впливом яко! перебувае близько 15 млн га сшьськогосподарських упдь, залюнення не упдь, консерваци малопродук-тивних, деградованих та техногенно забруднених земель. Також плануеться поширення люових насаджень у степовш зош { швденних областях Укра!ни. Для цього передбачаеться створювати щор1чно 35-39 тис. га захисних люових насаджень, що майже в 4 рази перевищуе сьогоденний р1вень.
Середнш вж насаджень перевищуе 55 роюв, ще поступове старшня ль Ыв, що сприяе попршенню !х саштарного стану { якост деревини. Потреба в деревиш 1з року в рж зростае { обсяг рубань головного користування до 2010 р. може зрости на 10-15 %, а до 2015 р. - до 30-35 %. Але загот1вля деревини залишаеться на низькому р1вш внаслщок недостатньо! мехашзаци, вщ-сутност спещальних машин { обладнання для ефективного ведення рубань головного користування { доглядових рубань.
Перехщ на европейськ стандарти люовщновлення { люорозведення, що ор1ентоваш на природш можливост вщтворення лшв, також потребуе вщ машинобуд1вниюв створення нових систем машин для забезпечення поступо-вих рубань головного користування { сприяння самовщновленню лшв.
Сучасний стан техшчного забезпечення лiсового господарства. Розглядаючи сучасний стан техшчного забезпечення люового господарства, потр1бно зазначити, що майже 85 % загального парку становлять трактори сшьськогосподарського призначення, близько 80 % люогосподарських машин { мехашзм1в виготовлеш в Роси { кра!нах СНД, 70 % трактор1в вщпрацю-
вали свш ресурс. Морально i фiзично застарши й бiльшiсть люогосподарсь-ких машин i знарядь. Якщо у 1989-90 рр. люогосподарсью шдприемства що-рiчно поновлювали до тисячi одиниць тракторiв i спецмашин, то пiсля розпа-ду СРСР темпи розвитку систем машин ютотно сповiльнились.
Технiчне забезпечення люового господарства Украши здшснюе де-кiлька вiтчизняних тдприемств: завод "Спецшсмаш" м. Лубни Полтавсько! областi, де виготовляють лiсогосподарськi машини; завод Спещального ма-шинобудування м. Радомишль Житомирсько! областi з випуску навантажува-чiв та лiсовозiв; Харкiвський авторемонтний завод з оснащення лiсовозiв пд-романшуляторами, завод "Мотор сiч" з випуску бензомоторних пилок та ще деяк дрiбнi шдприемства. Номенклатура та технолопчш можливостi машин, якi випускають щ шдприемства, недостатнi для рацiонального ведення робгг.
На сьогоднi вiтчизняна промисловють не випускае лiсогосподарських тракторiв, спещальних машин для люозаго^вель i транспортування деревини - харвестерiв та форвардерiв. Тому в лiсовому господарствi використову-ються здебiльшого трактори загального або сiльськогосподарського призна-чення, як не пристосованi до умов роботи в цш галузi i це часто призводить до порушень еколопчно! рiвноваги природного балансу. Лiсовi господарства дедалi бiльше звертаються до захщних виробникiв лiсовоï технiки. А це може призвести до багатьох небажаних наслщюв. 1мпорт погiршить i без того кри-тичне становище втизняного машинобудування, збiльшить багатомодель-нiсть машин у парку, ускладнить ремонт та вщновлення, поставить в^чизня-ного споживача в залежшсть вiд закордонних фiрм-iмпортерiв, змусить вико-ристовувати технологiчне обладнання iмпортного виробництва.
Таким чином, шдвищення обсягiв робiт в лiсовому господарств^ впровадження нових технологiй, зниження собiвартостi створення i вщнов-лення лiсiв та заготiвлi деревини потребуе не тшьки кiлькiсного наповнення машинно-тракторного парку, але й якiсних змiн в конструкщях нових машин, розроблення комплексу систем машин для ведення люового господарства.
Тому, наприкшщ сiчня 2006 р. за шщативою Харкiвського нащональ-ного технiчного унiверситету сiльського господарства iм. П. Василенка (ХНТУСХ) разом з ВАТ "ХТЗ" було проведено науково-практичний семшар "Розвиток систем машин люового господарства на перiод до 2015 р.", на яко-му обговорювались питання напрямкiв розвитку тракторноï енергетики i комплексу систем машин для люового господарства.
Аналiз структури тракторного парку. Спiвробiтники кафедри обладнання люового комплексу ХНТУСГ здшснили аналiз обсягiв i фшансу-вання витрат за видами заходiв лiсогосподарських робiт вiдповiдно до дер-жавноï програми "Лiси Украïни" на 2002-2015 рр. У розрахунках визначались обсяги робщ середньозважену вартiсть одинищ роботи та загальнi витрати за видами робгг в люах, що шдпорядковаш Держкомлiсгоспу. Найбiльшу частку (68 %) займають рубання головного користування, 16 % робгт припадае на доглядовг рубання, роботи з люовщновлення i лiсорозведення займають вгд-повщно 10 % i 6 %. Протипожежш заходи мають незначнi об'еми порГвняно з шшими заходами. Структура обсяпв робгт представлена на рис. 1.
Захисне -л1совщновлення 28574; 6%
Л1созахисш Протипожежш заходи; заходи;
1355; 0% 1718; 0%
Рис. 1. Структура обсяг1в роб1т за видами льсогосподарських заходьв льсокористування Держкомл1сгоспу станом на 2005р.
Визначення змш щодо шдвищення (зменшення) обсяпв робгг, вщповщ-но до державно! програми "Л1си Украши" на 2002-2015 рр., наведено у табл. 1.
Табл. 1. Показники змт обсяг1в роб1т на перюд до 2015 р.
Найменування заход1в (робгг) Один. вим1ру Роки
2002 2005 2015 2015 до 2005 у %
Рубання головного користування тис. м 5536,00 5451,00 8146,22 147,15
Створення протипожежних розрив1в тис. км 0,35 0,39 0,39 112,10
Створення мшерал1зованих смуг тис. км 33,46 34,30 35,50 106,10
Догляд за мшерал1зованими смугами тис. км 195,00 205,38 189,11 96,98
Захисне лшорозведення тис. га 10,10 19,90 39,41 390,18
Л1сов1дновлення тис. га 32,60 32,50 35,30 108,28
Л1созахист заходи тис. га 149,60 157,60 154,76 103,45
Доглядов1 рубання тис. га 385,60 345,30 351,98 91,28
Нашстотшше збшьшення обсяпв робгг (рис. 2), майже в 4 рази, пла-нуеться у захисному люорозведенш, до якого входять роботи з1 створення ль с1в на малощнних землях 1 на землях, що вийшли з сшьськогосподарського ви-користання, а також тд час рубань головного користування (147 %). Незначне зростання, на 12 %, плануеться для робгг з1 створення протипожежних розри-в1в, на 6 % - з1 створення мшерал1зованих смуг, на 8 % - з люовщновлення.
-П III I I М I I 1
»9899999999 *
1111111Л1"
2002 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
] Лкозахисш заходи Протипожежш заходи I Захисне лкорозведсния Щ Л[сов1дновлення []"] Доглядов1 рубания, тис. м' Щ Рубання головного користування
Рис. 2. Змти обсяггв роб1т в1дпов1дно до державно'1 програми "Льси УкраИни " на 2002-20015рр.
Тому, шд час прогнозування кшьюсного складу машинно-тракторного парку люового господарства були враховаш змши обсягiв робiт за 1х видами.
Аналiз структури iснуючого тракторного парку за тяговими класами тдприемств, шдпорядкованих Держкомлiсгоспу показуе (рис. 3), що основну частину парку становлять трактори класу 14 кН i 30 кН. Частка тракторiв класу 9 кН з кожним роком зменшуеться внаслiдок старiння тракторiв цього класу. Трактори класу 40 i 60 кН використовують здебiльшого на мелюратив-них i дорожньо-будiвельних роботах, тому й частка ix в загальнш структурi досить невелика. Трактори класу 6 кН використовують здебшьшого в розсад-никах i шкшьних вiддiленняx, де обсяги робiт незначш, що й позначилось на загальнш структур^ Майже повнiстю вiдсутнi мштрактори i мотоблоки тягового класу 2 i 4 кН.
Рис. 3. Структура кнуючого парку енергетичних 3aco6ie за класом тяги, кН
Загалом люове господарство забезпечено не бшьше шж 15-18 % необ-хщною технiкою [5]. Значна кшьюсть робГт виконуеться вручну.
Прогнозування подальшого розвитку технiчного забезпечення. Не-
обгрунтована вiдмова з 1991 р. вгд розроблення перспективних програм (на 5 i бшьш роюв) з оснащення люового комплексу необхiдними машинами i мехашзмами i перехiд до суб'ективного формування поточних планiв призве-ли до Гстотного сповiльнення темпiв науково-техшчного прогресу i не ращ-онального використання й без того мiзерних ресурсiв. Останнiй перегляд сис-теми машин для люового господарства Украши здшснювали у 1998 р. у вщ-дш механiзацiï УкрНД1ЛГА Гм. Г. Висоцького [5].
Свiтова практика показуе, що подальший розвиток техшчного забезпечення необхщно базувати на основГ науково-обгрунтовано!" системи техно-логш i машин (СТМ) комплексно:' мехашзаци з урахуванням новптах техно-логш ведення люового господарства i забезпечення люотехшчних, еколопч-них та економГчних вимог XXI ст.
Перспективш технологи ведення люового господарства передбачають сприяння природному поновленню лшв шляхом проведення поступових i ви-бГркових рубань головного користування Гз збереженням плюсових дерев i насшниюв, а також мехашзоваш заходи сприяння люовщновленню. Тому шд час розроблення СТМ необхщно передбачити засоби для забезпечення техно-лопчного процесу поступових i вибГркових рубань головного користування.
ДедалГ бшьше увагу суспшьства привертае потреба збереження природного балансу в екосистемГ i, насамперед, це стосуеться прсь^ мюцевост
i мГсцевостей з ерозшним порушенням грунпв: яружно-балковГ схили, запла-ви рГчок, грунти, як зазнають впливу вiтровоï ерози i т. ш. Порушення природного балансу в прськш мГсцевост пов'язано Гз застосуванням трелюваль-них технологш транспортування заготовленоï деревини, при цьому волоки здебшьшого не облаштовуються належним чином, що призводить до порушення покривноï частини грунту i утворення водотоюв. Розширення мережГ люових дорш Карпатського регюну дасть змогу значно покращити еколопч-ну ситуащю, але для ïï реалГзаци потрГбно 25-30 роюв планомiрноï роботи i 70-75 % вгд загальних фшансових витрат на розвиток люозаготГвль
Застосування скандинавськоï технологiï ведення лГсозаготГвлГ, яку використовують у переважнш бшьшост краш Свропи, зокрема й Балтп, Росiï i БшоруЫ, порГвняно з трелювальною, дае змогу не тшьки зменшити вплив тех-шки на зовшшне середовище, а й проводити сортування та вивГз сортименлв з люосжи вщповщно до замовлень. На жаль, ця технолопя придатна пере-важно для робГт зГ шпильковими породами дерев. Хоча внаслщок певного до-опрацювання технологи, наприклад розкряжування ручним моторизованим способом, ïï можна використати й у листяних насадженнях. Тобто викорис-тання звалювальних i звалювально-розкряжувальних машин забезпечують мехашзовану заготГвлю, а сортиментовозГв (форвардерГв) - вивГз сортиментГв у повшстю навантаженому сташ.
У мюцях, де застосування пересувних машин унеможливлене (болота, крут схили, яруги i т. ш.), е доречним використання канатно-повпряних мо-бшьних установ з радГусом дiï 500-700 м на базГ тракторГв або автомобшв. Загалом повпряний споЫб транспортування деревини е найбшьш прийнят-ним з еколопчного погляду, але мала продуктившсть не дае змоги йому цш-ком опанувати цикл транспортування.
Методика прогнозування структури парку енергетичних засобiв. Змши у структурГ парку енергетичних засобГв розглянуто з погляду змш за окремими видами люогосподарських робгт.
Враховуючи найбшьш вагоме зростання робГт в захисному люорозве-денш (390 %) i люовщновленш (108 %), щ заходи будуть мати потребу у збшьшенш обсяпв робГт з вирощування садивного матерГалу (Ыянщ, саджан-щ) i проведенш мехашзованих робГт шд час шдготування грунту та догляду за насадженнями. Тому, в структурГ тракторного парку прогнозують збшьшення використання малогабаритних тракторГв i мотоблоюв (2-4 кН) для роботи в парниках та школах, грунтообробних агрегатГв тягового класу 20 i 30 кН, агрегатГв для догляду за лГсовими насадженнями тягового класу 20 кН. Певне збшьшення прогнозують й для мелюративних машин тягового класу 40 i 60 кН.
Якщо комплекс машин для створення i догляду за мшералГзованими смугами i виконання протипожежних заходГв майже незмшний, то для догля-дових рубань i головного користування передбачають змши у бж зростання кшькостГ тракторГв класу 40 i 60 кН за рахунок впровадження харвестерГв i форвардерГв, а також мобшьних канатно-шдвюних систем.
Шд час визначення структури парку енергетичних засобГв (ПЕЗ) розглянуто та обрано перспективш технолопчш комплекси машин за окремими
видами люогосподарських заходiв (робiт) i, вiдповiдно для цього, енергетич-ний засiб за класом тяги. Залежно вiд частки використання цього агрегату з урахуванням продуктивност визначену частку застосування енергетичних засобiв за окремими класами тяги.
Для розрахунку трудомюткосп виконання люогосподарських заходiв визначено вагомiсть окремих видiв лiсогосподарських робiт в загальному об-сязi (табл. 2, колонка 2). Для порiвняння i визначення частки видiв робiт об-сяги було переведено у грошовий вираз. За окремими видами люогосподарсь-ких робгг визначений коефщент зростання обсягiв (табл. 2, колонка 3) як вщ-ношення обсягiв робiт у грошовому виразi у 2015 р. i 2002 р. за формулою
, Wi2015 пл
кт =—-, (1)
^¿2002
де ^2015, Щ2002 - обсяги робгг у грошовому вираз^ вщповщно, у 2015 i 2002 рр.
Табл. 2. Даш для розрахунку структури ПЕЗ за видами _л1согосподарських заходiв_
Найменування вид1в лшогоспо-дарських роб1т Коефщ1ент Структура парку енергетичних засоб1в за класами тяги (кН) (шнуюча/перспективна)
вагомост1 роб1т зростання обсяпв робгт
60 40 30 20 14 9 6 2
Рубання головного користу-вання 0,68 1,4715 0 0,12 0,29 0,24 0,59 0,52 0 0 0,12 0,12 0 0 0 0 0 0
Доглядов1 рубання 0,16 1,02 0 0 0 0,5 0 0 0 0,25 1 0 0 0,25 0 0 0 0
Лшоввдновлен-ня 0,1 1,08 0,08 0,03 0 0 0,17 0,17 0,06 0,21 0,6 0,14 0,03 0,14 0,06 0,17 0 0,14
Лшорозведення рекреацшне 0,06 3,9 0,05 0,02 0 0,07 0,51 0,12 0 0,26 0,34 0,32 0,05 0,05 0,05 0,07 0 0,09
Лшорозведення мелюративне 0,06 3,9 0,05 0 0 0,06 0,74 0,13 0 0,29 0,21 0,23 0 0,06 0 0,1 0 0,13
Лшозахист заходи 0,0002 1,03 0 0 0 0 0 0 0,5 0,25 0,5 0,5 0 0,25 0 0 0 0
Протипожежт заходи 0,0003 1,07 0,25 0,1 0 0 0,58 0,6 0 0 0,17 0,3 0 0 0 0 0 0
За кожним видом люогосподарських робгт для кожного класу енергетичних засобiв визначено структуру юнуючого парку (чи^вник) i перспективного парку з урахуванням змш в технолопчних комплексах (знаменник) (табл. 2, колонки 4-11).
Для визначення структури перспективного парку енергетичних засо-бiв визначено частку окремого класу тракторiв у загальнш структурi
п _
а = Е ач ' ко], * = 1, т, (2)
} =1
де: а] - частка /-го типу енергетичних засобiв шд час виконання ]-го заходу; ко] - вагомiсть ]-го заходу в загальному обсягу люогосподарських робщ п -
кшьюсть клашв енергетичних засоб1в; у - кшьюсть люогосподарських захо-д1в. Структура парку енергетичних засоб1в при використанш перспективних технологш { комплексу машин представлено на рис. 4. Зростання ПЕЗ розгля-нуто для двох структур парку: з юнуючим { перспективним технолопчними комплексами. Результати розрахунюв представлено на рис. 5.
Рис. 4. Структура перспективного парку енергетичних засобiв
у л^овому господарствi
Тяговий клас трактор1в, кН Рис. 5. Прогнозування росту парку енергетичних засобiв для виконання програми "Лки Украти": Рх - при використант перспективних технолог1чних комплексов;
Р2 - при використанш наявних технолог1чних комплекав.
Висновки:
1. Для виконання державно! програми "Люи Укра!ни" на 2002-2015 рр. 1 державно! цшьово! програми "Люи Укра!ни" на 2010 -2015 рр. необхщне не тшьки юльюсне збывшення, а й яюсне оновлення машинно-тракторного парку.
2. Подальший розвиток МТП необхщно базувати на основ! новггньо! систе-ми технологш ! машин з метою запровадження природозбер!гаючих та енергоощадних технологш проведення л!созагот!вель ! люогосподарсь-ких роб!т.
3. Впровадження системи технологш ! машин дасть змогу:
• забезпечити сталий розвиток люового господарства Укра!ии шляхом збшь-шення обсяг!в роб!т ! впровадження природоощадних технологш; збалансувати парк енергетичних засоб!в за класами з метою тдвищення ефективност! !х використання ! зменшення експлуатац!йних витрат; значно зменшити термш на розроблення ! впровадження нових технологш ! машин;
• тдвищити яшсть науково-дослщних i дослiдно-конструкторських робщ
• тдвищити конкуренту спроможнiсть машин люогосподарського призна-
чення.
Л1тература
1. Лковий кодекс УкраТни. Вщомосп Верховно!' Ради Украши (ВВР), 2006. - № 21. -С. 170.
2. Концепщя розвитку л1сового господарства Украши на перюд до 2015 р. Схвалено КМ Украши ввд 18.04.2006 р., № 208-р.
3. Державна програма "Люи Украши" на 2002-2015 рр. Затверджена Постановою Кабь нету м1н1стр1в Украши ввд 29.04.02 р. - К., 2002. - 213 с.
4. Державна цшьова програма "Люи Украши" на 2010-2015 рр. Затверджена постановою КМ Укра'ни ввд 16.09.2009 р., № 977. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.le-sovod.org.ua.
5. Розробити систему машин для комплексно! мехашзацл люового господарства та за-хисного люорозведення на 2000-2010 рр. : зв1т про дослвдно-конструкторську роботу. - Хар-кiв : Вид-во УкрнДшГА. - 1998. - 131 с.
Овсянников С.И. Состояние и прогнозирование потребности в энергетических средствах предприятий лесного хозяйства Украины
На основе анализа объемов лесохозяйственных мероприятий, согласно новым нормативным документам, структуре существующего тракторного парка, новейших технологий и внедрения перспективных лесохозяйственных машин осуществлено прогнозирование структуры и количественного роста тракторного парка предприятий Госкомлесхоза Украины. Установлено, что последующее развитие МТП необходимо базировать на основе новейшей системы технологий и машин с целью внедрения природоохранных и энергосберегающих технологий проведения лесозаготовок и лесохозяйственных работ.
Ovsyannikov S.I. Condition and forecasting of requirement in enterprises power facilities of the forestry of Ukraine
Forecasting of structure and quantitative growth of tractor park of Goskomleshoza enterprises of Ukraine is made on the basis of analysis of forest actions volumes according to new standard documents, structure of existing tractor park, the newest technologies and introductions of perspective forest machines. Subsequent development of MTP must be based on the basis of the newest system of technologies and machines with the purpose of introduction of ecological technologies._
УДК 631.42 Викл. В.М. 1ваницька, канд. бюл. наук - Закарпатський
лкотехтчний коледж
СИСТЕМИ УТРИМАННЯ ГРУНТУ ТА РОЗВИТОК КОРЕНЕВО1 СИСТЕМИ СЛИВИ НА ТЕРАСАХ
Розглянуто системи утримання грунту в сливових культурбюгеоценозах на тера-сах у передпрнш зош Закарпаття. У сливових насадженнях на терасах грунт краще ут-римувати тд чорним та сидеральним паром. Тому найбшьшою мiрою забезпечусться покращення еколопчних функцш еродованих грунпв, висока бюлопчна продуктив-нють плодових рослин та охорона навколишнього природного середовища. Встанов-лено, що запропонована система утримання грунту на терасах, спрямована змша грун-тотворних процеав тд впливом окультурення сприяли покращенню водно^зичних властивостей, структури грунту, тдвищенню його протиерозшно'1 стшкостг
Ключов1 слова: екологiя, ерозiя, системи утримання грунту, продуктившсть плодових рослин.
