CC BY
12
Summary
CORRECTION OF renal excretory function in rats during the course of furoxan Duchenko E. A., Kornienko V. I.
Key words: saluretic, furoxan, excretory function of the kidneys.
This article describes the outcomes produced by the course of furoxan administration under water load, evaluates diuretic effect of the drug. Diuretic effect produced by furoxan consists of two components: enhancing of glomerular filtration and tubular readsorption inhibition of sodium ions. The course of furoxan administration was observed to show no significant changes in indices of acid-regulating kidney functions and protein excretion. Furoxan is a low toxic substance causing diuretic effect that points out the necessity for further in-depth research of its specific activity and designing an effective diuretic drug based on its properties.
УДК 612.143:616-07
1саева 1.М., Кармазна 1.С., Глоба Н.С.
СТАН АВТОНОМНО* НЕРВОВО1 РЕГУЛЯЦП В ОС1Б МОЛОДОГО В1КУ З
АРТЕР1АЛЬНОЮ Г1ПОТЕНЗ16Ю
Хармвський нацюнальний медичний уыверситет
Досл1дження присвячене оц1нц1 функц1онального стану автономноУ нервовоУ системи та УУ вих'дного тонусу в осб молодого вку з артер1альною г1потенз1ею. У в1дпов1дност1 до мети та завдань було проведене комплексне обстеження 128 студентв другого курсу ХНМУ в'жом 17-21 рок1в. Згдно з результатами комплексного обстеження було вид'тено 2 групи спостереження в залежност/ в'д частоти прояв/'в / виразност1 скарг, а також р'!вня середнього артер1ального тиску (АТсер). До першоУ групи обстежених з пом1рною артер1альною г1потенз1ею (ПАГ) в'днесено 39 ос/'б, у яких р'!-вень АТсер становив вд 80 до 75 мм рт. ст.; до другоУ групи обстежених з вираженою артер1аль-ною г1потенз1ею (ВАГ) взнесено 39 ос/'б з р>внем АТсер вд 74,9 до 70 мм рт. ст.), та також 50 практично здорових осб, як не мали н1яких захворювань. Метод кард1о1нтервалографп застосова-но для оц1нки тонусу автономно)' нервовоУ системи та функцюнального стану серцево-судинноУ системи. Встановлено, що в ос'б з пом1рною артер1альною г1потенз1ею стан регуляторних механ1з-м'!в характеризуеться пом1рною напругою з витратою додаткових резерв 'т, але в ос'б з вираженою артер1альною г1потенз1ею - як стан перенапруги регуляторних механ1зм1в, при якому виявляеться недостатшсть адаптац1йних захисно-пристосувальних механ1зм1в та Ух нездатнсть забезпечити оптимальну адекватну реакц1ю орган 'зму на вплив фактор'т навколишнього середовища.
Кпючов1 слова: вихщний тонус автономно! нервовоТ системи, функцюнальний стан серцево-судинноТ системи, кардю1нтервалограф1я.
Стаття е фрагментом науковоУ роботи «Вивчення ¡ндив1дуально-типолог1чних особливостей адаптацп людини до /нтеле-ктуальних та ф1зичних навантажень», № держ. реестрацц' 0112и001821; 2012-2014 рр.
Враховуючи ц обставини, найбтьшу зацкав-ленють викпикае дослщження раных ознак по-рушення дiяльностi ССС та адаптацшних мож-ливостей у цтому, що обфунтовуе актуальнють проблеми i робить необхщним ТТ детальне ви-вчення.
Вступ
За даними ВООЗ захворювання серцево-судинноТ системи (ССС) е найбтьш поширеними й посщають перше мюце у свт [4, 6, 7]. Остан-шм часом спостер^аеться тенден^я до збть-шення поширеносп гтотензивних реакцш в оаб молодого вку [1, 2, 3]. Проте з'ясуванню мехаш-змiв розвитку артерiальноТ ппотензп (АГ) прид^ ляеться значно менша увага, шж дослщженню патогенезу ппертошчноТ хвороби.
Регулювання дiяльностi ССС здшснюеться в першу чергу взаемодiею симпатичного i параси-мпатичного вщд^в автономноТ нервовоТ системи (АНС), яка забезпечуе рефлекторно-регуляторний контроль вюцеральних функцш у процеа фiзичноТ чи штелектуальноТ' дiяльностi оргашзму [5, 8]. Тобто адапта^я до комплексу нових факторiв, що впливають на оргашзм, е складним багаторiвневим со^ально-психофiзiологiчним процесом та супроводжуеть-ся значним напруженням компенсаторно-пристосувальних механiзмiв, що провокуе висо-кий ризик порушення здоров'я.
Мета дослщження
Оцшити стан автономноТ нервовоТ системи в оаб молодого вку з артерiальною гiпотензiею.
Об'ект i методи дослiдження
Об'ект дослщження - артерiальна гiпотензiя в осiб молодого вку.
Методи досл'дження. Вiдповiдно до мети та завдань дослщження на кафедрах фiзiологiТ та бюжмп було проведене комплексне обстеження 128 студенев другого курсу ХНМУ вком 17-21 ромв. Серед них 50 практично здорових оаб, як не мали шяких захворювань, було вiднесено до контрольно'! групи (КГ). Розподiл оаб по групам спостереження було проведено згщно до експе-ртноТ оцшки ф.086/о, ф.025/о, протоколiв щорiч-них комплексних медичних оглядiв, анкетування
та 3-кратного вимпрювання артерiального тиску. Згiдно з результатами комплексного обстеження було видтено 2 групи спостереження в залеж-ностi вiд частоти проявiв i виразностi скарг, а та-кож рiвня середнього артерiального тиску (АТ-сер). До першоТ групи обстежених з помiрною артерiальною гiпотензieю (ПАГ) вiднесено 39 осiб, у яких рiвень АТсер становив вiд 80 до 75 мм рт. ст.; до другоТ групи обстежених з вираже-ною артерiальною гiпотензieю (ВАГ) вщнесено 39 осiб з рiвнем АТсер вiд 74,9 до 70 мм рт. ст.). В обох групах переважали дiвчата порiвняно з юнаками (сшввщношення мiж ними було 6:1).
Метод кардюштервалографп (К1Г) був засто-сований для оцiнки тонусу автономноТ нервовоТ системи та функцюнального стану серцево-судинноТ системи з використанням комп'ютерного електрокардiографiчного комплексу «Cardюtest» (DX-системи, Харкiв). Проводили аналiз наступних показникiв К1Г: Мода (М0,мс), амплiтуда моди (АМо, %), варiацiйний розмах (ВР,мс), вегетативний показник ритму
120п
84.9±11.1
65,6±3,4
Я
(ВПР, у. о.), показник адекватностi процесiв ре-гуляцiТ (ПАПР, у. о.), iндекс напруги (1Н, у. о.). Спектральний аналiз ритмограм передбачав ви-значення потужностi високочастотних (HF -0,15-0,40 Гц), низькочастотних ^ - 0,04 - 0,15 Гц) та ультранизькочастотних коливань (VLF -0,003 - 0,04 Гц) [9].
Результати дослщжень та 1х обговорення
З метою дослiдження тонусу автономноТ нервовоТ системи в стаж спокою було проведено кардюштервалографш. Результати проведеного дослщження загальноТ варiабельностi серцевого ритму методом статистичного аналiзу дозволя-ють виявити, що в осiб з ПАГ значення RRmin дорiвнюe - 753 мс, що вщповщае миттевш ЧСС у 79,7 уд/хв, RRmax - 1097 мс, що вщповщае миттевш ЧСС у 54,7 уд/хв, при цьому RRNN або математичне сподiвання (М), яке е зворотною величиною середньоТ ЧСС, становить 949,7 мс, в той час як ЧСС сер - 63,2 уд/хв (рис.).
108,8±14,5 /_/П01,8±3.3 Г г /194.5±
аЗЗ
Д±8,7
1ндекс Роб1нсона
Коефщ1ент Тип саморегулящ1
витпивялост1 кповооб1ГУ
□ помфна г1потенз1я □ виражена г1пот
контрольна група
Рис. 1нтегральн гемодинамiчнi показники в о&б молодого вку з рiзним рвнем артерального тиску в станi спокою.
Таблиця 1
Показники статистичного аналiзу серцевого ритму в оаб контрольноТ групи (КГ), помiрноT (ПАГ) та вираженоТ (ВАГ) гпо-
тензП' (М±о, п=128)
Показник Група
КГ ПАГ ВАГ
ККтт, мс 726,3±16 753,5±20,4 807,0±12,2 ***
ЧССтах 82,6±1,8 79,7±2,2 74,4±1,1***
ККтах, мс 1026,7±25,5 1096,9±44,6 1284,0±16,2***
ЧССmin 58,5±1,5 54,8±2,3 46,7±0,6***
ККЫЫ, мс 850,1±21,9 949,7±13,9* 1038,4±6,7***
ЧССсер, уд/хв 70,6±1,9 63,2±0,9* 57,8±0,4***
Примiткa: * - вiрогiднiсть розходжень показниюв у по^внянш з КГ (р<0,05);
** - вiрогiднiсть розходжень мiж показниками ПАГ i ВАГ (р<0, 05).
Оцшка показнимв варiацiйноТ пульсометрп нормальнш тривалост кардюштервалу (К1) та (ВП) в оаб з ПАГ виявила, що показник Мо зб^ нормокардп, але значення АМо - 25% та показ-гаеться з М та вщповщае 0,95 с, що вщповщае ника ВР - 0,34 с свщчать превалювання пара-
Том 16, Випуск 4 (56) частина 1 "" ^
симпатичного впливу та зниження стаб^зуючо-го ефекту централiзацiT регулювання СР, що Bi-дповщае донозологiчному piBHKi та характеризуе напруження процесiв адаптаци (табл. 1).
Дослщження загальноТ варiабельностi серце-вого ритму методом статистичного аналiзу до-зволяе виявити, що в оаб з ВАГ RRmin дорiвнюe 807 мс, що вщповщае миттевiй ЧСС у 74,3 уд/хв., RRmax - 1284 мс, що вщповщае миттевш ЧСС у 46,7 уд/хв., при цьому RRNN становить 1038,2 мс, у той час як ЧСС сер - 57,8 уд/хв., при цьому SDNN дорiвнюе 86,6 мс, що на 11 % вище, шж в оаб з ПАГ. Показник pNN50 % дорн внюе 58 %, що також, як i в оаб з ПАГ, характеризуе пщвищену активнють парасимпатичного вщдту автономно! регуляци, але значення на 9 % вище за значення в оаб з ПАГ.
Оцшка показнимв варiацiйноl пульсометрп в осiб з ВАГ виявила, що показник Мо зб^аеться з
Показники статистичного аналiзу серцевого ритму в oci6
М та вщповщае 1 с, що вщповщае помiрнiй бра-дкарди та вказуе на те, що парасимпатичшй вщдт АНС е домЫуючим у регуляцп СР, також як i АМо, що дорiвнюе - 28 %, що також свiдчить про переважання парасимпатичного впливу та зниження стаб^зуючого ефекту централiзацil регулювання СР i вiдповiдае напруженню меха-нiзмiв адаптаци.
В оаб з ВАГ показник ВР дорiвнюе 0,48 с, що на 38 % вище шж ВР в оаб ПАГ та також вказуе на наявнють ваготони, але мехашзми адаптаци характеризуе як незадовтьш (табл. 2). Аналiз вторинних показнимв ВР дозволив виявити, що в оаб ПАГ 1ВР, який вщображае вiдношення ак-тивностi ПНС та СНС, становить 43 % вщ ниж-ньоТ межi норми, такожi в осiб ВАГ спостер^а-еться зниження показника на 63 % менше нiж належне значення та свщчить про переважну активнють парасимпатичного вщдту АНС.
Таблиця 2
контрольно)' групи (КГ), помiрно'í (ПАГ) та виражено)' (ВАГ) гпо-
тензп в станi спокою (M±o, n=128)
Показник Група
КГ ПАГ ВАГ
Мо, с 0,85±0,02 0,95±0,01* 1,04±0,01* **
ВР, с 0,3±0,03 0,34±0,05 0,48±0,02* **
АМо, % 27,3±2,3 24,8±2,1 27,6±2,4
Примiтка: * - вiрогiднiсть розходжень показниюв у по^внянш з КГ (p<0,05);
** - вiрогiднiсть розходжень мiж показниками ПАГ i ВАГ (p<0, 05).
Таблиця 3
Розрахунковi показники статистичного аналiзу серцевого ритму в оаб контрольно) групи (КГ), помiрноí (ПАГ) та виражено)'
(ВАГ) гпотензп в станi спокою (M±o, n=128)
Показник Група
КГ ПАГ ВАГ
1ВР 92±14 73,6±12,8 57,9±5*
ВПР 3,96±0,42 3,13±0,54 2,02±0,09***
1Н 54,2±8,4 38,8±6,9 27,9±2,9*
ПАПР 32,2±2,9 26,1±2,3 26,6±2,3
Примiтка: * - вiрогiднiсть розходжень показниюв у по^внянн з КГ (p<0,05);
** - вiрогiднiсть розходжень мiж показниками ПАГ i ВАГ (p<0,05).
У обстежених ПАГ показник ВПР вщповщае значенню, що характеризуе рiвновагу вщд^в АНС у регулюванш серцевого ритму (СР), але в оаб ВАГ свщчить про зрушення балансу АНС з превалюванням тонусу парасимпатичного вщдн лу АНС. 1ндекс напруги регуляторних систем (1Н) в оаб ПАГ на 27 % менший за нижню межу на-лежного показника та в оаб ВАГ на 41 % менший, шж належне значення (табл. 3).
Низьк значення 1Н свщчать про превалюван-ня автономного контуру регуляци та вщповща-ють донозолопчному стану з напругою мехашз-мiв адаптаци. Показник адекватност процеав регуляци (ПАПР) в обох групах дослщження свь дчить про недостатнють централiзацil регулю-вання ритму серця.
Пiд час аналiзу спектрограми загальна поту-
жнють спектру (TP - total power) в оаб ПАГ складае 3546 мс2, високочастотш коливання (HF) складають 47 %, низькочастотнi коливання (LF) 29 % та ульранизькочастотш коливання (VLF) вщповщають 24 %. Найбтьший внесок у регуляцiю СР мае парасимпатичний вiддiл АНС, також спостер^аеться дисбаланс в автономнiй регуляци з переважанням парасимпатичних впливiв, що вщображаеться спiввiдношенням LF/HF, яке дорiвнюе 0,62. Спектральний аналiз СР в оаб з ВАГ дозволив виявити таке: загальна потужнють спектру на 15 % бтьша нiж в оаб з ПАГ. В оаб з ВАГ, також як i в оаб з ПАГ, спо-стер^аеться превалювання ваготони, але бть-ше виразне, що вказуе на збтьшення активаци автономного контуру регуляци СР (табл. 4).
Таблиця 4
Показники спектрального aHani3y варiабельностi серцевого ритму в oci6 контрольноТ групи (КГ), noMipHoi (ПАГ) та вираже-
но'1 (ВАГ) гпотензп в станi спокою (M±o, n=128)
Показник Група
КГ ПАГ ВАГ
TP^2 3460±153 3546±168 4084±173***
VLF^2 1225,2±57,3 833,3±41,8* 890,3±61,2*
LF^2 1211,7±48,5 1042,5±45,7* 1102,7±48,5
HF^2 1023,1±87,3 1670,2±72,5* 2091±87,3* **
LF/HF 1,2±0,03 0,62±0,05* 0,52±0,03*
%VLF 35,4±3,7 23,5±4,3* 21,8±3,7*
%LF 35,0±1,8 29,4±2,1* 27±1,82*
%HF 29,6±4,2 47,1±3,2* 51,2±4,2*
Пpимiтка: * - вipoгiднiсть розходжень показниюв у пopiвняннi з КГ (p<0,05);
** - вipoгiднiсть розходжень мiж показниками ПАГ i ВАГ (p<0, 05).
З метою комплексно! оцшки варiабельностi серцевого ритму, яка передбачае дiагностику функцюнального стану механiзмiв регуляци, ро-зраховували показник активност регуляторних систем (ПАРС) вщповщно до критерив оцшки окремих сташв та характеристик системи регуляци ритму серця. В оаб ПАГ визначено пАрС, який дорiвнюе 4 (+1; -3), де 4 - сумарна ктькють балiв, але функ^я автоматизму, вегетативний гомеостаз та стшкють регуляци характеризують-ся як негативш значення, активнiсть пiдкiркових цен^в - як позитивне. Тобто стан регуляторних механiзмiв характеризуеться помiрною напругою з витратою додаткових резервiв.
В оаб ВАГ виявлено, що ПАРС складае 7 (+1; -6), де сумарний ефект регуляци, функ^я автоматизму, гомеостаз АНС та стшкють регуляци характеризуются як негативш значення, актив-нють пщмркових центрiв - як стан перенапруги регуляторних механiзмiв, при якому виявляеться недостатнють адаптацiйних захисно-пристосувальних механiзмiв та 1х нездатнiсть забезпечити оптимальну адекватну реакцiю ор-ганiзму на вплив факторiв навколишнього сере-довища.
Висновки
1. В оаб з помiрною aртерiaльною гiпотензiею стан регуляторних мехaнiзмiв характеризуеться помiрною напругою з витратою додаткових ре-зервiв.
2. В оаб з вираженою aртерiaльною ппотен-зiею стан перенапруги регуляторних мехaнiзмiв, при якому виявляеться недостатнють адаптацш-них захисно-пристосувальних мехaнiзмiв та !х
Реферат
СОСТОЯНИЕ АВТОНОМНОЙ РЕГУЛЯЦИИ У ЛИЦ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПОТЕНЗИЕЙ Исаева И.Н., Кармазина И.С., Глоба Н.С.
Ключевые слова: исходный тонус автономной нервной системы, функциональное состояние сердечно-сосудистой системы, кардиоинтервалография.
Исследование посвящено оценке функционального состояния автономной нервной системы и ее исходного тонуса у лиц молодого возраста с артериальной гипотонией. Согласно целям и задачам исследования было проведено комплексное обследование 128 студентов второго курса ХНМУ в возрасте 17-21 лет. Согласно результатам комплексного обследования, было выделено 2 группы наблюдения в зависимости от частоты проявлений и выражености жалоб, а также уровня среднего артериального давления. К первой группе обследованных с умеренной артериальной гипотензией отнесены 39 человек, у которых уровень среднего артериального давления составлял от 80 до 75 мм рт. ст.; ко второй группе обследованных с выраженной артериальной гипотензией отнесены 39 человек с уров-
нездатнють забезпечити оптимальну адекватну реакцш оргашзму на вплив факторiв навколишнього середовища.
Перспективи подальших дослщжень
У первпективi нашого дослщження планува-еться вивчення стану автономно! регуляци сер-цево-судинноТ системи в динамiцi фiзичного на-вантаження, тобто провести порiвняльну характеристику у стаж спокою, пщчас фiзичного нава-нтаження та у вщновлювальному перюдк
Лггература
1. Архипова Н.Н. Артериальная гипотензия у детей и подростков / Н.Н. Архипова // Практическая медицина. - 2008. - № 28. -С. 63-65.
2. Буряк В.Н. Особенности сосудистого тонуса у детей с артериальной гипотензией / В.Н. Буряк, Р.Ф. Махмутов // Современная педиатрия. - 2011. - № 1. - C. 89-91.
3. Калоева З.Д. Возрастная динамика показателей центральной и региональной гемодинамики у детей и подростков с первичной артериальной гипотензией / З.Д. Калоева, В.Б. Брин, К.М. Дзилихова [и др.] // Кубанский научный медицинский вестник. - 2011. - № 6. - С. 60-64.
4. Nascimento B. Глобальне здоров'я та серцево-судинш захво-рювання / B. Nascimento, L. Brant, D. Moraes, A. Ribeiro // УкраТнський кардюлопчний журнал. - 2015. - № 4. -С.123-133.
5. Brenner R. Exercise testing and blood pressure / R. Brenner, Y. Allemann // Praxis. - 2011. - Vol. 100, № 17. - P. 1041-1049.
6. The global burden of disease. - Geneva : World Health Organization, 2014. - 149 p.
7. Go A.S. Heart disease and stroke statistics - 2014 update: a report from the American Heart Association / A.S. Go, D. Mozaffarian, V.L. Roger // Circulation. - 2014, Jan 21. - Vol. 129 (3). - Р. e28-e292.
8. Gagnon D. Mean arterial pressure following prolonged exercise in the heat: influence of training status and fluid replacemen / D. Gagnon, A. G. Lynn, K. Binder, R. C. Boushel // Scand. J. Med. Sci. Sports. - 2012. - Vol. 22, № 5. - P. 99-107.
9. Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Heart rate variability. Standarts of Measurement. Physiological interpretation and clinical use // Circulation. 1996. - Vol. 93. - P. 1043-1065.
Том 16, Випуск 4 (56)
частина 1
251
нем среднего артериального давления от 74,9 до 70 мм рт. ст., а также 50 практически здоровых лиц. Метод кардиоинтервалографии использован для оценки тонуса вегетативной нервной системы и функционального состояния сердечно-сосудистой системы. Установлено, что у лиц с умеренной артериальной гипотензией состояние регуляторных механизмов характеризуется умеренным напряжением с расходом дополнительных резервов, но у лиц с выраженной артериальной гипотензией - как состояние перенапряжения регуляторних механизмов, при котором выявляется недостаточность адаптационных защитно-приспособительных механизмов и их неспособность обеспечить оптимальную адекватную реакцию организма на воздействие факторов окружающей среды.
Summary
STATE OF AUTONOMIC REGULATION IN ADOLESCENTS WITH ARTERIAL HYPOTENSION Isaeva I. N., Karmazina I.S., Globa N. S.
Key words: initial tone of autonomic nervous system, functional state of cardiovascular system, heart rate variability.
This article is devoted to assessment of the functional state of the autonomic nervous system and its initial tone in adolescents with arterial hypotension. According to the objectives a complex examination of 128 students of their 2nd year of KhNMU aged 17-21 years was carried out. The individuals were divided into 2 groups depending on the frequency of symptoms and severity of complaints as well as on the level of mean arterial pressure (MAP). First test group with moderate arterial hypotension included 39 individuals with MAP level ranged from 80 to 75 mmHg; second group with severe hypotension consisted of 39 individuals with MAP ranging from 74.9 to 70 mmHg; control group included 50 healthy individuals. Cardiointervalography for estimating autonomic nervous system tone and function of the cardiovascular system was used. It has been determined that in the patients with moderate arterial hypotension the state of regulatory mechanisms is characterized by moderate stress with utilizing additional reserves, while the individuals with severe hypotension demonstrate overstrain of regulatory mechanisms with lack of protective and adaptive mechanisms and their failure in providing optimal adequate body response to influence of environmental factors.
УДК 796.332
Калмыков М.Л., Руцкой И.А., Кондратенко П.П. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ СРЕДСТВ СРОЧНОГО ВОССТАНОВЛЕНИЯ ДЛЯ УЛУЧШЕНИЯ ФИЗИЧЕСКОЙ РАБОТОСПОСОБНОСТИ И ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ФУТБОЛИСТОВ
НИУ БелГУ, г. Белгород, Россия
В статье рассмотрены проблемы повышения качества восстановления юных футболистов в процессе подготовительной и соревновательной деятельности, а также участие в соревнованиях различного уровня. В результате исследований установлено, что прием молока в остром периоде восстановления способствовал задержанию кальция в организме вследствие избытка фосфатов в молоке, которые при метаболическом ацидозе выводятся из организма и, как следствие, приводят к меньшей потере кальция. Это обусловило стабилизацию и даже некоторое снижение показателя соотношения кальция и фосфора. Данная динамика минерального состава мочи свидетельствует о менее выраженном нарушении минерального гомеостаза, что, вероятно, и послужило причиной более высокого уровня физической работоспособности и более быстрому протеканию процессов восстановления в экспериментальном тестировании у футболистов. Данные результаты позволяют полагать, что прием молока может быть использован как средство срочного восстановления и поддержания высокого уровня физической работоспособности у футболистов.
Ключевые слова: футбол, понятие точности, мышечные нагрузки,
С целью выяснения влияния на физическую работоспособность и динамику протекания восстановительных процессов и состояние минерального гомеостаза организма в процессе выполнения стандартных мышечных нагрузок у футболистов был проведен модельный лабораторный эксперимент с футболистами Академии футбола НП ФК «Энергомаш» г. Шебекино в период восстановительного сбора после окончания футбольного сезона 2015 года.
Группа футболистов 17-18 лет (14 человек) дважды выполняла двуступенчатую мышечную нагрузку на велоэргометре в соответствие с ме-
процесс восстановления, комплекс специальных упражнений. тодикой определения PWC17o (В.Л. Карпман и др., 1972, 1974, 1977).
Первое тестирование проводилось по стандартной процедуре и считалось «контрольным». Второе осуществлялось через неделю. Оно отличалось от первого тем, что сразу после первой пятиминутной нагрузки и сразу после второй нагрузки испытуемым предлагалось выпивать по 100 г молока. Во всех случаях рассчитывались показатели PWC170, PWC170/вес, МПК и МПК/вес.
В условиях покоя, в процессе работы и в течение 15 минут восстановления фиксировались
