CC BY
40
ДВНЗ «Кш'вський нацюнальний економiчний ушверситет iMeHi Вадима Гетьмана» [email protected] Масленнiков Свген 1ванович - докт. екон. наук, доцент, професор кафедри економки та управлшня, Одеський нацюнальний ушверситет iменi 1.1. Мечникова, [email protected]
Кашубський Артур Анатолiйович - заступник директора ТОВ «Югметалсервю», м. Одеса, e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Сафонов Юрий Николаевич - докт. экон. наук, профессор, профессор кафедры макроэкономики и государственного управления,
ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», e-mail: [email protected]
Масленников Евгений Иванович - докт. экон. наук, доцент, профессор кафедры экономики и управления, Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова, e-mail: [email protected]
Кашубский Артур Анатольевич - заместитель директора ООО «Югметалсервис», г. Одесса, e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHORS
Safonov Yuri M. - Doctor of Economics, Professor, Professor of the Department of macroeconomics and public administration, State university Kyiv National Economic University named Vadym Hetman, e-mail: [email protected]
Maslennikov Evgeny I. - Doctor of Economics, Associate Professor, Professor of the Department of Economics and Management, Odessa National university by I.I. Mechnikov, e-mail: [email protected]
Kashubian Arthur A. - Deputy Director of «Yuhmetalservis», Odessa, e-mail: [email protected]
УДК 330.34.1:631.1.016(477) СТАЛИЙ РОЗВИТОК С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЙОГО 1ННОВАЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Халатур С.М.
Предмет досл'1дження - нновацшне забезпечення розвитку сльського господарства.
Метою досл'дження е розробка теоретичних, методичних / практичних пропозицй щодо вдосконалення iнновацiйного забезпечення розвитку сльського господарства.
Методи досл'дження. У статт/ застосовано сукупнсть наукових метод'т наукового досл'дження. З методологiчноi' точки зору, в'дзначимо, що даний аналiз посилаеться на перод 2000-2015 рокв з двох точок зору: по-перше, пов'язан з наданням повного набору даних / по-друге, можливост/ забезпечення порiвнянностi. З цеУ точки зору, аналiз проведений на даний момент виявив певн, визначен/ в статтi, проблеми iнновацiйного забезпечення сльського господарства УкраТни.
Результати роботи. Стйка нтенсифкаЦя сльського господарства вимагае здшснення заход'т з введення /нновацш, у той час як полiпшення екологiчних показниюв сльського господарства вимагае змiни, одночасного втручання по всьому харчовому ланцюгу вд виробництва до споживання. Стшкий економ'чний розвиток сльського господарства також вимагае безпрецедентноУ, масштабноУ змни поведнки споживач/'в, а також виробниюв сльськогосподарськоУ продукцИ. Досл'джен'! елементи та шляхи сталого розвитку сльського господарства та продовольчих систем. 1нновацйне забезпечення с льського господарства також вимагае переосмислення рол м жнародних нац ональних структур. Глобальна продовольча система повинна перетворитися на справжне глобальне партнерство, яке широко обмнюеться нформацею, досвдом i новими технологями, слiдуючи принципам вiдкритого доступу ! практики про честь '¡нтелектуальноУ власност'!, зробити можливим широкий доступ / використання. В '¡ншому випадку прогрес у реалiзацiУ iнновацiйного забезпечення буде повльним, / отже, цл i завдання в галуз сталого розвитку сльського господарства не можуть бути досягнут'!. Необхiднi нов модел! для впровадження, щоб розкрити реальний потенцал сльського господарства, пдприемств державного / приватного сектор'т у вирiшеннi складних проблем. Також необхдно ставити ч/'тк' обмеження на нестшкш або несправедливш експлуатацИ земельних, водних, лсових / рибних ресурсв.
Галузь застосування результат¡в. Результати цього досл'дження можуть бути застосован у практиц реформування втчизняного сльського господарства.
Висновки 1нновацйне забезпечення розвитку сльського господарства - це створення в'дпо&дноУ '¡нновацйно'У нфраструктури, залучення новостворених / вдосконалених конкурентоспроможних технологт, продукцУ або послуг, а також органiзацiйно-технiчних рiшень виробничого, адмнстративного, комерцйного або iншого характеру, що стотно полпшують структуру та
© Халатур С.М., 2017
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 34/1
97
яксть виробництва i соцальноУ сфери, здiйснення дiяльностi, спрямовано'У на використання й комерц/'ал/'зац/'ю результатie наукових досл'джень та розробок, як в сукупностi забезпечують пдвищення конкурентоспроможностi галуз.
Ключов'1 слова: науково-технiчнiроботи, нновацУУ, сльське господарство, економiчний розвиток, галузь.
УСТОЙЧИВОЕ РАЗВИТИЕ СЕЛЬСКОГО ХОЗЯЙСТВА И ЕГО ИННОВАЦИОННОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ
Халатур С.Н.
Предмет исследования - инновационное обеспечение развития сельского хозяйства.
Целью исследования является разработка теоретических, методических и практических предложений по совершенствованию инновационного обеспечения развития сельского хозяйства.
Методы исследования. В статье применена совокупность научных методов научного исследования. С методологической точки зрения, отметим, что данный анализ ссылается на период 2000-2015 годов с двух точек зрения: во-первых, связанные с предоставлением полного набора данных и, во-вторых, возможности обеспечения сопоставимости. С этой точки зрения, анализ проведен на данный момент обнаружил определенные в статье проблемы инновационного обеспечения сельского хозяйства Украины.
Результаты работы. Устойчивая интенсификация сельского хозяйства требует осуществления мероприятий по введению инноваций, в то время как улучшение экологических показателей сельского хозяйства требует изменения, одновременного вмешательства по всей пищевой цепочке от производства до потребления. Устойчивое экономическое развитие сельского хозяйства также требует беспрецедентной, масштабной изменения поведения потребителей, а также производителей сельскохозяйственной продукции. Исследованы элементы и пути устойчивого развития сельского хозяйства и продовольственных систем. Инновационное обеспечение сельского хозяйства также требует переосмысления роли международных и национальных структур. Глобальная продовольственная система должна превратиться в подлинное глобальное партнерство, которое широко обменивается информацией, опытом и новыми технологиями, следуя принципам открытого доступа и практики о чести интеллектуальной собственности, сделать возможным широкий доступ и использование. В противном случае прогресс в реализации инновационного обеспечения будет медленным, и следовательно, цели и задачи в области устойчивого развития сельского хозяйства не могут быть достигнуты. Необходимы новые модели для внедрения, чтобы раскрыть реальный потенциал сельского хозяйства, предприятий государственного и частного секторов в решении сложных проблем. Также необходимо ставить четкие ограничения на неустойчивой или несправедливой эксплуатации земельных, водных, лесных и рыбных ресурсов.
Область применения результатов. Результаты этого исследования могут быть применены в практике реформирования отечественного сельского хозяйства.
Выводы. Инновационное обеспечение развития сельского хозяйства - это создание соответствующей инновационной инфраструктуры, привлечение новых и усовершенствованных конкурентоспособных технологий, продукции или услуг, а также организационно-технических решений производственного, административного, коммерческого или иного характера. Они существенно улучшают структуру и качество производства и социальной сферы, осуществления деятельности, направленной на использование и коммерциализацию результатов научных исследований и разработок, которые в совокупности обеспечивают повышение конкурентоспособности отрасли.
Ключевые слова: научно-технические работы, инновации, сельское хозяйство, экономическое развитие, отрасль.
SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF AGRICULTURE AND ITS INNOVATIVE SECURITY
Khalatur S.M.
Subject of research - innovative security of agriculture development.
Aim of research is to develop theoretical, methodological and practical proposals for improving the innovative development of agriculture.
Methods of research. The author applies a set of scientific methods of scientific research. From a methodological point of view, we note that this analysis refers to the period 2000-2015 years from two points of view: first, related to the provision of the full dataset and, secondly, the possibility of comparability. From this point of view, the analysis have identified in the article problems of innovative support of agriculture of Ukraine.
Results of research. Sustainable intensification of agriculture requires the implementation of measures on introduction of innovations, while improving the environmental performance of agriculture requires change, simultaneous interventions along the whole food chain from production to consumption. Sustainable economic development of agriculture also requires unprecedented, large-scale changes in the behavior of consumers as well as producers of agricultural products. Elements and ways of sustainable development of agriculture and
food systems are investigated. Innovation support to agriculture also requires rethinking the role of international and national structures. The global food system should become a genuine global partnership that widely shares information, experience and new technologies, following the principles of open access and practices about honor intellectual property, to enable broad access and use. Otherwise, the progress in the implementation of innovation support is slow, and therefore the goals and objectives of sustainable agricultural development cannot be achieved. A new model to implement is necessary, to uncover the real potential of agriculture enterprises in the public and private sectors in solving complex problems. You also need to put clear constraints on unsustainable or inequitable exploitation of land, water, forest and fisheries resources.
Application of results. The results of this study can be applied in the practice of reforming domestic agriculture.
Conclusions. Innovative development of agriculture is the creation of appropriate innovative infrastructure, attraction ofnewand improved competitive technologies, products or services, as well as organizational and technical decisions of industrial, administrative, commercial or other nature, which significantly improve the structure and quality of production and the social sphere, implementation of activities aimed at the use and commercialization of results of scientific research and development, which together provide the competitiveness of the industry.
Keywords: science, technology, innovation, agriculture, economic development, industry.
Актуальшсть. Стьське господарство Украши стикаеться з багатьма проблемами, роблячи його все бтьш важким для досягнення свое!' головноТ мети - забезпечення якюним продовольством, в той час як глобальн продовольчi системи все частше загрожують деграда^ею земель, змшою ^мату та шшими стресовими факторами. 1снують невизначеност регюнальних i мюцевих впливiв змши ^мату, але загальна закономiрнiсть говорить про те, що стшкють продовольчоГ системи буде в бтьшш небезпец через короткочасну варiабельнiсть поставок продовольства.
Стьське господарство повинно бути змшене для задоволення зростаючого попиту, щоб бтьш ефективно сприяти скороченню бщносп i щоб стати бтьш еколопчно стшким та шновацшним. Ця трансформа^я буде мати виршальне значення для досягнення багатьох цтей сталого розвитку. Бтьшють бщних людей живуть у стьськш мюцевосп, i зростання шновацшного забезпечення стьського господарства доводить свою ефективнють в пщнятп рiвня стьських сiмей вiд злиднiв. Внесок стьського господарства в досягнення цтей у сферi гендерно'Г рiвностi та софально'|' iнтеграцiï, охорони здоров'я, змши ^мату i енергп, екосистемних послуг, природних ресурав та належного управлшня також повиннi бути в конкретних завданнях та показниках для цтей шновацшного забезпечення стшкого розвитку стьського господарства.
Ступнь дослщження дано! проблеми вченими. Проблема шновацшно1 дiяльностi завжди привертала увагу вiтчизняних та iноземних учених. Г"рунтовш дослiдження рiзних аспеклв iнновацiйного розвитку та ефективностi шновацш здiйснили у своТх працях таю вчеш: iноземнi - С. Валдайцев, Л. Водачек, О. Водачкова, П. Елют, Г. Ковальов, Ю. Морозов, З. Румянцева, Б. Санто, А. Стркленд, Б. Твюс, А. Томпсон, Е. Уткш, Р. Фатхутдiнов, Й. Шумпетер, Ю. Яковець; вiтчизнянi - О.1. Амоша, I. О. Булкш, В.1. Бойко, А.М. Бузнi, С.А. Володш, В.М. Геець, В.1. Захарченко, О.В. Крисальний, Л Ю.О.упенко, С.М. Покропивний, П.Т. Саблук, Л.1. Федулова, М.Г. Чумаченко та шшк Проблемам державного регулювання, матерiального, фiнансового, шформацшного забезпечення шновацшно1 дiяльностi й розвитку шновацшного пщприемництва в агропромисловому виробництвi придiляли увагу В.Г. Андрiйчук, А.П. Гайдуцький, М.В. Зубець, Л.1. Курило, М.Ю. Коденська, М.Х. Корецький, М.Ф. Кропивко, Малк М.Й., Шпикуляк О.Г. М.А. Садиков, А.В. Чупю, О. М. Юркевич, 1.В. Ящишина та ш. [1-12].
За всiеï важливосп проведених дослiджень iнновацiйних аспектiв Тх не можна вважати завершеними. Тривають дискусiï щодо визначення сутностi та змюту iнновацiйноï дiяльностi, ï'ï термшолопчно'Т бази в сiльськогосподарському виробництвi. Залишаються необ^рунтованими показники ефективностi використання шновацш. Не виршено проблему державно'' пщтримки та стимулювання iнновацiйного розвитку в^чизняного аграрного сектору економiки.
Метою статт е розробка теоретичних, методичних i практичних пропозицш щодо вдосконалення шновацшного забезпечення розвитку стьського господарства.
Результати дослщження. Яю склады питання розвитку стьського господарства, може вир^увати шновацшне забезпечення?
- Як можна зробити стьське господарство бтьш прибутковим i бтьш стшким?
- Як можна перетворити стьське господарство, щоб виробляти достатню ктькють продуклв харчування у сталий та безпечний споаб?
- Як сприяти бтьшому економiчному зростанню в iнтересах розвитку сiльських райошв i лiквiдацiï бiдностi?
- Яким чином можна використовувати землi i водш ресурси краще? Яка буде роль розвитку великомасштабного товарного стьського господарства порiвняно з дрiбним виробництвом?
- Як стьське господарство стане привабливим для шдприемницько! дiяльностi, скорочення важ^! працi, скорочення безробiття, i люди - жшки i молодь зокрема отримають гiдну та повноцшну роботу?
- Як бiотехнологiя може внести максимальний внесок у майбутне продовольчо1 безпеки i задоволення потреб?
- Якою мiрою агроекологiчнi принципи можна використовувати, щоб замшити i/або пщвищити ефективнiсть зовнiшнiх входiв?
- Чи може оргашчне сiльське господарство задовольнити наявн потреби в продуктах харчування? Де i за якою вартiстю?
- Як можна використати досягнення революци в галузi геномiки, 1Т, фiзики, бюлогп, хiмil, та iнших наук, щоб вивести стьське господарство на новий рiвень? Хто буде швестувати в стратегiчнi дослiдження?
- Яким чином УкраТна може зробити кращий вибiр для сталого розвитку стьського господарства i яка повинна бути роль шоземноТ допомоги у цьому? Як можливо гарантувати, що швестици мотивованi фактами i першочерговими потребами, а не пол^ичними iнтересами?
- Як слщ змiнити iснуючi глобальш, регiональнi i нацiональнi стратеги по субсидiях i торгiвлi для забезпечення справедливого i сталого розвитку стьського господарства?
- Як необхщно покращити бiзнес-клiмат для збiльшення iнвестицiй i розвитку малого бiзнесу? Якi новi механiзми i стимули можуть бути надан для суспiльства i суб'ек^в приватного сектора, щоб бiльш ефективно працювати разом?
- Якi можуть бути нов^ бiльш ефективнi моделi для сiльського господарства?
- Яким мае бути майбутне iнвестицiйних моделей для стьськогосподарських дослiджень i розвитку?
- Ям конкретнi цiлi та показники вимiрювання продуктивностi в стьському господарствi? Як вони можуть бути перевiренi на бiльш низькому рiвнi?
На рис. 1 показана схема формування органiзацiйно-економiчного управлiння iнновацiйним забезпеченням сталого розвитку стьського господарства.
Рисунок 1. Схема формування органiзацiйно-економiчного управлшня iнновацiйним забезпеченням сталого розвитку стьського господарства
Стшка iнтенсифiкацiя сiльського господарства вимагае здшснення заходiв з введення шновацш, у той час як полтшення екологiчних показникiв сiльського господарства вимагае змши, одночасного втручання по всьому харчовому ланцюгу вiд виробництва до споживання. Стiйкий економiчний розвиток стьського господарства також вимагае безпрецедентноТ, масштабно'' змши поведшки споживачiв, а також виробниш сiльськогосподарськоТ продукци. Елементи та шляхи сталого розвитку стьського господарства та продовольчих систем е:
- перехщ до бтьш здорового харчування;
- забезпечення постачання безпечноТ', поживноТ Тж для всiх шляхом пщвищення продуктивностi сiльського господарства, юнуючих культур i пасовищних земель i зробити його бiльш стiйким до екстремальних ^матичних умов;
- збереження навколишнього середовища через системи принцишв управлiння, що збiльшить ресурси, ефективнють, скоротить обсяг викидiв вуглекислого газу та шших забруднюючих речовин, пов'язаних з стьським господарством, полiпшенням фунту i збереженням природних ресурсiв;
- скорочення втрат продовольства i харчових вiдходiв;
- нове бачення i бiзнес-моделi для дрiбномасштабного сiльського господарства та розвитку стьських районiв, створення робочих мiсць i сiльських райошв бiльш привабливими для життя;
- узгодженоТ пол^ики на BCix рiвнях, якi стимулюють 3MiHy поведiнки, вирiвняти Bei сторони, як забезпечують права на землю та ^i ресурси, а також стимулювати рiшення для стiйкоï штенсифкаци' сiльського господарства та продовольчих систем, скористатись швидким прогресом в науц i технiцi.
Необхiднi чiткi цл завдання та показники, якi стосуються найважливiших сфер виробництва i споживання, мотивувати людей i забезпечити структурований пщхщ керiвництва кражи, створюючи власний шлях розвитку стьського господарства. Стшка штенсифка^я сiльського господарства включае в себе застосування генетичних, агро-еколопчних та соцiально-економiчних складових.
Довгостроковi рiшення вимагають переосмислення необхiдностi розвитку сiльських райоыв i сiльського господарства до структурних перетворень. Полiпшення систем землеробства, новi технологiï та бiзнес-моделi можуть забезпечувати створення гщних робочих мiсць, дозволяють подолати обмеженiсть ресурсiв, забезпечення бтьш широко!' участ на ринку, а також зменшити фiзичнi труднощi у стьському господарствi, зокрема для жшок i молодi. Це також може стати важливим уроком для Украши з точки зору технологш i стратегш. Новi технологiï створюють можливост для сталого розвитку сiльського господарства, щоб стати новим свгтовим стандартом, а не винятком; основы чинники, опираючись на змши полп"ичноТ вол^ вщсутнють узгодженостi на багатьох рiвнях, фiнансування, управлiння та людськоТ поведшки. Важливi пiдтримка i вдосконалення механiзмiв необхiдних для довгостроковоТ стратегiï i дш, включаючи змiцнення державних науково-дослщних i конструкторських робiт (НДДКР), розвитку людських ресурав та iнституцiйних змш.
В таблицi 1 показана динамка ктькосп виконуваних наукових та науково-техычних робiт за напрямами.
Таблиця 1. Кльксть виконуваних наукових та науково-техшчних po6iT за напрямами, тис.од.
Вид po6iT 2000 2005 2010 2011 2013 2014 2015 Вщношення, %
Усього 38,3 63,9 52 52,4 47,9 43 41,1 107,31
у тому чи^ зi створення
нових видiв виробiв 6,4 6,3 6,2 6,5 5,6 4,7 4,1 64,06
з них нових видiв технiки 3,9 3,8 2,3 2,4 2,1 1,8 1,7 43,59
нових видiв технологiй 3,6 5,4 5,7 5,3 5 3,2 3,1 86,11
з них ресурсозбер^аючих 1,7 2,2 2,5 2,3 2,2 1,4 1,4 82,35
нових видiв матерiалiв 1,1 1,1 1,4 1,6 1,2 1,1 0,9 81,82
нових сортiв рослин, порiд тварин 0,5 0,7 0,7 0,6 0,7 2,2 2,4 480,00
нових методiв, теорiй 2,2 5,4 7,7 7,7 7,6 7,5 6,8 309,09
lншi роботи 27,1 45 30,3 30,7 27,8 24,4 23,9 88,19
Джерело: розраховано автором за даними Державного KOMimemy статистики Украни [4]
Ктькють роб^, що виконувались науковими оргашза^ями Украши протягом 2015р., становила 41,1 тис., з яких бтьше двох третин упроваджено у виробництво або мали iншi форми широкого застосування. 1з загальноТ кiлькостi робiт 9,9% спрямовано на створення нових видiв виробiв, 41,9% яких - новi види технiки; 7,5% - на створення нових технологш, 45,4% яких - ресурсозбер^аюч^ 2,2% - на створення нових видiв матерiалiв; 5,8% - нових сор^в рослин, порщ тварин, а також 16,5% - зi створення нових методiв i теорш, бiльше половини яких були використан у подальшiй роботi. У розрахунку на 1000 пра^вниш середньооблковоТ кiлькостi виконавцiв наукових дослiджень i розробок загальна ктькють виконуваних протягом званого року наукових роб^ становила 467 од (у 2014р. - 450) [4].
Пропонуються науково обфунтоваы показники, як можуть бути застосован для вщстеження прогресу на шляху до досягнення стратеги. Ц^ сталого розвитку i Тх цiльовi показники, на мюцевому, нацiональному, регiональному i глобальному масштабах. 1'х ефективне використання вимагае додаткових швестицш в мошторинг сiльського господарства та продовольчих систем, iз застосуванням цифрових iнформацiйних технологш.
1нновацшне забезпечення сiльського господарства також вимагае переосмислення ролi мiжнародних i нацюнальних структур. Глобальна продовольча система повинна перетворитися на справжне глобальне партнерство, яке широко обмшюеться шформа^ею, досвщом i новими технологiями, слщуючи принципам вiдкритого доступу i практики про честь штелектуальноТ власностi, зробити можливим широкий доступ i використання. В шшому випадку прогрес у реалiзацiï iнновацiйного забезпечення буде повтьним, i отже, цiлi i завдання в галузi сталого розвитку стьського господарства не можуть бути досягнутк Необхщш новi моделi для впровадження, щоб розкрити реальний потен^ал стьського господарства, пщприемств державного i приватного секторiв у вирiшеннi складних проблем. Приватний сектор е ключовим гравцем у галузi сталого стьського господарства та продовольчих систем. Хороше управлшня буде необхщно, включаючи пщтримку груп пщприемств, управлшня ризиками i розгортання шструмен^в та пщзв^носп, що е стимулюванням приватних швестицш в стьське господарство, а також необхщно ставити ч™ обмеження на нестшкш або несправедлив^ експлуатацiï земельних, водних, люових i рибних ресурсiв.
Серед найважливших завдань iнновацiйного забезпечення сiльського господарства е пщвищення темпiв зростання врожайносп до рiвня, який би забезпечив здорове харчування, насамперед за рахунок збтьшення виробництва на юнуючих стьськогосподарських угiддях. Диверсифiкацiя систем землеробства та/або збереження бтьшосп землi може вщбутися тiльки якщо зростання врожайностi зернових та шших
культур буде збтьшена. Як швидко n0Tpi6H0 рости, залежить вщ загально'Т траектори попиту на продукцш рослинництва в краТнi, сктьки ще землi може смтиво використовуватися для сiльського господарства, i в якiй мiрi iнтенсивнiсть землеробства на наявних земельних дтянках може бути збтьшена.
Одна з цтей сталого розвитку сiльського господарства - забезпечення щорiчного приросту врожайностi найважливших основних сiльськогосподарських культур швидшими темпами, шж попит за рахунок закриття юнуючих вiдмiнностей у рiвнях продуктивност працi i пiдвищення прибутковостi. Забезпечення продовольчо'Т безпеки в перiод 2017-2030 ромв з мiнiмальним розширенням стьського господарства вимагатиме, що врожайнiсть основних стьськогосподарських культур збiльшиться приблизно на 1,3-1,5 % кожен рк. Необхщно також вжити iншi заходи, в тому чи^ згодовування зерна худобi або використовуючи його в якост бiопалива.
Щоб визначити правильну стратепю економiчного розвитку сiльського господарства в кра'Тш, необхiдне чiтке розумiння прибутковосп, ефективностi та/або якостi продукту i значення прогалин, тобто наскiльки вони велим, де вони вщбуваються, i якi Т'х бiофiзичнi та соцiально-економiчнi причини, потрiбно на нацiональному та мюцевому рiвнях [8-11].
Рисунок 2. Класифшащя факторiв, що впливають на пiдвищення врожайностi сiльськогосподарських культур
Джерело: адаптовано [1, 7-12]
Прогресу удосконалення методологи прибутковост сприяе GAP-аналiз, зiставлення прогалин врожайностi основних сiльськогосподарських культур в глобальному i регюнальному масштабах, а також розумшня ïx рiзних значень. Хоча це обнадше, багато чого ще належить зробити, щоб отримати глибоке розумшня пропусш врожайностi та ефективносл у великих сiльськогосподарськиx системах, в масштабу який дозволяе використовувати ц знання для конкретних дш в полях. Подiбнi методики потрiбно застосовувати i для визначення прогалин продуктивност тваринництва.
На рис. 2. подана класифка^я факторiв, що впливають на пiдвищення врожайностi сiльськогосподарськиx культур.
Деяк прогалини урожайностi як i рашше можуть бути усунутi за допомогою вiдносно простих заxодiв, таких як краще насшня, цiльове та ефективне використання добрив, фунту, води, управлшня. ^м того, низька продуктивнють худоби може бути пiдвищена за рахунок полтшення практики годiвлi (ктькють i якiсть корму), полiпшення здоров'я тварин (профтактичш заходи, такi як вакцини), полтшена обробка тварин i транспорту, а також надшних стратегш селекцiï. Тим не менше, треба рухатися в напрямку бтьш точних, наукомiсткиx форм сiльського господарства, як надають теxнологiï та стимули, роблять його життездатним. В рослинництвi основна мета полягае в тому, щоб застосувати сучасн виробничi принципи екологи для полiпшення управлiння кожноГ обласп, незалежно вiд того, маленька вона чи велика. Однак ми повинн також визнати, що полтшення комплексу таких ознак, як урожайнють та посухостшкють залишаеться набагато бiльш складною i повтьною, потребуе довгострокових швестицш i безлiч пiдxодiв.
Розглянемо також важливий фактор iнновацiйного забезпечення розвитку стьського господарства -фшансування. Попереднш перелiк iнновацiйниx меxанiзмiв фiнансування для стьського господарства:
- ланцюжок фшансування створення вартосп;
- iнструменти управлшня ризиками (базовий показник страхування посiвiв);
- розвинен ринковi меxанiзми (для сприяння дослщжень у галузi стьського господарства);
- грошовi перекази узгоджен програмами розвитку сiльського господарства;
- ^i меxанiзми та ще^ як можуть бути iдентифiкованi.
Ланцюжок фшансування створення вартостк Вiд виробника до споживача, фiнансування здiйснюеться через серш заxодiв, якi е частиною ланцюга вартостi. Фермери виробляють сiльськогосподарську продукцш, яка потiм обробляеться, рекламуеться i, нарешт^ продаеться споживачам. Коли кредит або ^i фiнансовi послуги йдуть через суб'еклв, що дiють уздовж цих ланцюпв, це називаеться ланцюжком фiнансування створення цiнностi, i можуть включати або не включати пщтримку офiцiйниx фiнансовиx установ. Значення ланцюга - забезпечити фшансування з меншими ризиками та зниження трансакцшних витрат для вах частин ланцюжка вщ постачальникiв сировини, виробникiв, переробникiв i маркетингових компанш. Оскiльки витрати i ризики два основних «вузьких мюця», якi обмежують сiльськогосподарське фiнансування, такий пщхщ вiдкривае можливостi для бтьших iнвестицiй в сiльське господарство. Фшансування поставок - це не едина послуга, що надаеться покупцевк Виробники також отримують техшчну допомогу. Ця модель дозволяе виробникам i трейдерам: I) скорочення пюляжнивних втрат (наприклад, з-за псування та швази шкщнимв), тим самим збтьшуючи прибутковють; i II) продавати свою продукцш через деякий час пюля збору врожаю (пщ час жнив цiни нижч^ i тримати високу цiну [9].
1нструменти управлiння ризиками, такi як страхування. Стьськогосподарськ товаровиробники стикаються з безлiччю ринкових i виробничих ризиш, що роблять ïx доходи непередбачуваними з року в рк. Фермери, стьсью громади, постачальники фiнансовиx послуг, постачальники сировини, приваты страховики змушують кожного мати стратеги для боротьби з хрошчними та катастрофiчними ризиками.
Збереження i змщнення продовольчоï безпеки вимагае системи стьськогосподарського виробництва до змши в напрямку високоï продуктивносп i, по сутi, бiльш високу стшкють перед обличчям клiматичниx ризимв, ризикiв агро-екологiчного i соцiально-економiчного характеру. Бути бтьш продуктивним i стшким сiльське господарство вимагае перетворення в управлшш природними ресурсами (наприклад, земл^ води, поживних речовин, Грунту i генетичних ресурав) i пiдвищенням ефективносл використання цих ресурсiв та сировини для виробництва.
Для вивчення можливосп iнновацiйниx меxанiзмiв доцтьно зосередити ресурси приватного сектора на таких стьськогосподарських шнова^ях:
1. Полтшене насiння. Для подолання обмеженостi i прийняття полтшеного насiння, меxанiзми можуть забезпечити стимули для приватних компанш до розробки адаптованого насшня в цтях вдосконалення методiв вирощування. Виробники насшня мають мало стимулiв для розвитку самозапильного насшня полiпшеноï якостк У той же час, стьськогосподарсьм товаровиробники часто через кредиты обмеження i ризики, не можуть або не бажають платити повну вартють самозапильного насшня полтшено1 якостк
2. Еколопчно чисп добрива. Меxанiзми можуть забезпечити стимули для приватних компанш по розробф нових, бтьш еколопчно чистих добрив, i допомогти стьськогосподарським товаровиробникам полiпшити управлiння наявними добривами. Ринки не вщображають шкiдливий вплив традицшних добрив. Меxанiзм повиннi впливати на ринок з обмеженою конкурен^ею (виробництво припадае на невелику ктькють виробниш, з високими бар'ерами для входу) i обмежеш стимули, щоб уникнути використання еколопчно шкщливих добрив.
3. Скорочення шсляжнивних втрат у дрiбних сiльськогосподарських товаровиробниш. Пiсляжнивнi втрати, завдають збиткiв фермерам та навколишньому середовищу. Можуть бути розроблен механiзми, щоб винагородити шсля збору врожаю краще управлiння, та/або у розробц нових технологiй сушшня i зберiгання.
4. Волатильнiсть цш на сiльськогосподарську продукцiю впливае на виробництво за допомогою регулярних потрясшь, мае значн кадровi втрати розвитку. 1снують високi вхiднi бар'ери для ризик-менеджменту маркет-мейкерiв, а також суттева шформацшна асиметрiя. Механiзми можуть сприяти використанню страхового ризику, полшшити поширення iнформацiï про запаси продовольства.
5. Управлшня живими тваринами представляе можливост для пошукових механiзмiв, наприклад, грошовi перекази узгодження програм розвитку стьського господарства.
Мехашзми стимулювання швестицшних грошових переказiв в сiльському господарс^ можуть мати кiлька iнновацiйних аспек^в. По-перше, переважна бiльшiсть грошових переказiв (приблизно 80%) витрачаеться на задоволення основних потреб одержувача. Вклавши залишок (вщ 30 до 60 %), у розвиток дiяльностi в стьському господарс^ буде iнновацiйним для даного сектора. Таким чином, шновацшне завдання полягае у сприянн колективних швестицш в стьське господарство. По-друге, грошовi перекази вщповщних програм в великих масштабах, об'еднання кош^в з грошових переказiв, також являють собою шноваци' використання iснуючих фондiв, як приватних, так i публiчних, пiдвищення ефективност Тх роботи i загальний вплив в рамках як державного, так i приватного сектора. Таке поеднання державного i приватного фшансування е ще бтьш важливим в перюди фшансових труднощiв, якi вимагають ефективного використання ресурси. Грошовi перекази можуть бути в поеднанн з адапта^ею до змiни клiмату i пом'якшення в практик сiльського господарства з фшансування бiорiзноманiття. Тому механiзми фшансування через грошовi перекази можуть бути шновацшним з точки зору джерел, якщо вони являють собою збiр кош^в додаткового капiталу або з нових спонсорiв або iснуючих спонсорiв в новий способи, або залучення приватного кашталу та мобiлiзацiï державних ресурав. Вони також можуть розглядатися як шноваци у використанш, змшюючи спосiб, в якому наявний каштал витрачено. Враховуючи, що деякi вчен вже вiдзначили грошовi перекази як основне потенцшне джерело для шновацшного фшансування, запропоновано присвятити шновацшш кошти, що надходять вщ податкiв або грошових переказiв програмам у галузi сiльського господарства. Вони повиннi йти разом з прийняттям урядом економiчноï та стьськогосподарськоТ полiтики з метою створення сприятливих умов для швестицш грошових переказiв в галузi стьського господарства, харчування та продовольчоТ безпеки.
Висновки i перспективи подальших дослiджень. lнновацiйне забезпечення розвитку сiльського господарства - це створення вщповщноТ шновацшноТ iнфраструктури, залучення новостворених i вдосконалених конкурентоспроможних технологш, продукцп або послуг, а також оргашзацшно-техшчних рiшень виробничого, адмшютративного, комерцiйного або iншого характеру, що ютотно полiпшують структуру та якють виробництва i соцiальноï сфери, здшснення дiяльностi, спрямованоТ на використання й комерцiалiзацiю результатiв наукових дослщжень та розробок, якi в сукупност забезпечують пiдвищення конкурентоспроможностi галузi.
Список використаних джерел
1. Булкн 1.О. До питання визначення кшькюного орieнmирy обсягу бюджетного фнансування нау-ково-техн'чно'! д 'яльност'! в УкраУнi /1. О. Булкн // Проблеми науки. - 2011. - № 6. - С. 2-10.
2. Лупенко Ю.О. 1нновацшне забезпечення розвитку стьського господарства УкраУни: проблеми та перспективи/[Лупенко Ю.О., Малк М.Й., Шпикуляк О.Г. та н.]. - К.: ННЦ «1АЕ», 2014. - 514 с.
3. 1нновацйна д'яльн'ють в аграрнiй сфер/': iнституцюнальний аспект: монограф'я / [Саблук П. Т., Шпикуляк О.Г., Курило Л.1. та ¡н.] - К.: ННЦ1АЕ, 2010. - 706 с.
4. Офiцiйний сайт Державного ком1тету статистики УкраУни. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
5. Юркевич О.М. 1нноваЦйне спрямування iнвeсmицiйного потенцалу фнансових iнсmиmymiв /
0. М. Юркевич // Фнанси УкраУни. - 2010. - № 10. - С. 81-86.
6. Ящишина 1.В. Фнансування науки як ключова проблема iнновацiйного розвитку кра'Уни /
1.В. Ящишина // Економ/чний про^р. - 2010. - №38. - С. 32-38.
7. Fuglie, K.O., Wang, S.L. & Ball, V.E. Productivity growth in agriculture: an international perspective. (CABI, Wallingford, UK, 2012).
8. Dorward, A. Agricultural labour productivity, food prices and sustainable development impacts and indicators. Food Policy 39, 40-50 (2013). http://www.future-agricultures.org/workshop-resources/doc_download/ 1550-agricultural-labourproductivity-and-food-prices-fundamental-development-impacts-and-indicators
9. Ray, D.K., Mueller, N.D., West, P.C. & Foley, J.A. Yield trends are insufficient to double global crop production by 2050. PLoS ONE 8, e66428 (2013). http://www.plosone.org/article/mfo%3Adoi%2F10.1371%2Fjournal.pone.0066428
10. Keating, B.A. et al. Eco-efficient agriculture: concepts, challenges, and opportunities. Crop Sci. 50, S-109 (2010). https://www.crops.org/publications/cs/articles/50/Supplement_1/S-109
11. Adolph, B. & Grieg-Gran, M. Agriculture and food systems for a sustainable future: an integrated approach (Briefing). (IIED, London,UK, 2013). http://pubs.iied.org/G03559
12. Lindenmayer, D.B. & Likens, G.E. Effective monitoring of agriculture. Journal of Environmental Monitoring 13, 1559-1563 (2011). http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/21479312
References
1. Bulkin I.O. Do pytannia vyznachennia kilkisnoho oriientyru obsiahu biudzhetnoho finansuvannia naukovo-tekhnichnoi diialnosti v Ukraini, «Problemy nauky». - 2011. - № 6. - р. 2-10.
2. Lupenko Iu.O., Malik M.I., Shpykuliak O.H. ta in.Innovatsiine zabezpechennia rozvytku silskoho hospodarstva Ukrainy: problemy ta perspektyvy - K.: NNTs «IAE», 2014. - 514 р.
3. Sabluk P.T., Shpykuliak O.H., Kurylo L.I. ta in. Innovatsiina diialnist v ahrarnii sferi: instytutsionalnyi aspekt: monohrafiia - K.: NNTsIAE, 2010. - 706 s.
4. Ofitsiinyi sait Derzhavnoho komitetu statystyky Ukrainy. : http://www.ukrstat.gov.ua
5. Yurkevych O.M. Innovatsiine spriamuvannia investytsiinoho potentsialu finansovykh instytutiv, «Finansy Ukrainy». - 2010. - № 10. - р. 81-86.
6. Yashchyshyna I.V. Finansuvannia nauky yak kliuchova problema innovatsiinoho rozvytku krainy, «Ekonomichnyi prostir». - 2010. - №38. - р. 32-38.
7. Fuglie, K.O., Wang, S.L. & Ball, V.E. Productivity growth in agriculture: an international perspective. (CABI, Wallingford, UK, 2012).
8. Dorward, A. Agricultural labour productivity, food prices and sustainable development impacts and indicators. Food Policy 39, 40-50 (2013). http://www.future-agricultures.org/workshop-resources/doc_download/ 1550-agricultural-labourproductivity-and-food-prices-fundamental-development-impacts-and-indicators
9. Ray, D.K., Mueller, N.D., West, P.C. & Foley, J.A. Yield trends are insufficient to double global crop production by 2050. PLoS ONE 8, e66428 (2013). http://www.plosone.org/article/info%3Adoi%2F10.1371 %2Fjournal.pone.0066428
10. Keating, B.A. et al. Eco-efficient agriculture: concepts, challenges, and opportunities. Crop Sci. 50, S-109 (2010). https://www.crops.org/publications/cs/articles/50/Supplement_1/S-109
11. Adolph, B. & Grieg-Gran, M. Agriculture and food systems for a sustainable future: an integrated approach (Briefing). (IIED, London,UK, 2013). http://pubs.iied.org/G03559
12. Lindenmayer, D.B. & Likens, G.E. Effective monitoring of agriculture. Journal of Environmental Monitoring 13, 1559-1563 (2011). http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/21479312
ДАН1 ПРО АВТОРА
Халатур Свгглана Микола'тна, к.е.н., доцент, доцент кафедри фшанав та баншськоТ справи, Днтропетровський державний аграрно-економiчний ушверситет Украша, 49600, м. Днтро, вул. С. бфремова, 25 e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Халатур Светлана Николаевна, к.э.н., доцент, доцент кафедры финансов и банковского дела, Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет Украина, 49600, г. Днепр, ул. С. Ефремова, 25 e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Khalatur Svetlana, Ph. D. in Economics, associate Professor, associate Professor of Finance and banking Department,
Dnipropetrovs'k State Agrarian and Economic University Ukraine, 49600, str. S. Ephraimov, 25 e-mail: [email protected]
УДК 338.43:331.101.6
ОСОБЛИВОСТ1 П1ДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТ1 ПРАЦ1 ПЕРСОНАЛУ НА С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПЩПРИеМСТВАХ В УМОВАХ Ф1НАНСОВО1 ДЕСТАБ1Л1ЗАЦИ
Швець Ю.О., Карамушко А.С.
Мета роботи е зд'!йснення аналзу снуючих nidxodie до визначення поняття «мотиваця», оцнка рiвня продуктивностi прац стьськогосподарських пдприемств, визначення перелiку Memodie мотиваци прац в аграрному сектор!', виокремлення фактор'в впливу на продуктивнють прац, формування напрямiв пдвищення прoдукmивнoсmi працi.
Предмет досл'дження - розробка теоретичних та практичних положень щодо пдвищення прoдукmивнoсmi прац персоналу на стьськогосподарських пдприемствах.
© Швець Ю.О., Карамушко А.С., 2017
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 34/1
105
