CC BY
17
Науковий тсиик, 2005, вип. 15.2
УДК 630.15(477.74) С.М. Стельмах -HsopiscbKuU нацюнальшй
природний парк
СТАДШСТЬ У КОЗУЛЬ (CAPREOLUS CAPREOLUS L.) РОЗТОЧЧЯ
Наведено результати вивчення явища стадностi рiзних статевих i вшових груп козуль регiону Розточчя за перюд з 1996 по 2003 рр. Вказано причини, що зумовлю-ють утворення великих груп в окремi сезони року.
S.M. Stel'mah - Yavorivskiy national natural park The herd instinct of the Roedeer (Capreolus capreolus L.) in Roztochya
The paper contains the results of the Roedeer (Capreolus capreolus) herd instinct studies in the Ukrainian Roztochya during 1996-2003. The flock size of different sex and age groups during the year are presented. The reasons cause herd forming in the separate seasons are also considered.
Стадшсть - форма наявних багатьох вид1в наземних хребетних тва-рин. Це особливе внутршньовидове i м1жвидове пристосування тварин до найбшьш комфортно! наявност у конкретних еколопчних умовах [7]. Утворення стад тварин пов'язують з1 схильшстю популяцш до р1вном1рного розмь щення по придатнш для проживання плошд [2]. Стадшсть е одшею 1з форм обмшу шформащею [2] i змшюеться залежно вщ щшьносл населення виду [3, 6]. Стадо тварин, у першу чергу, потрiбно розглядати як структурний тд-роздш кожно! окремо! популяци, !! функцiонально-етологiчну одиницю, пов'язану з змiнюваннями чисельностi, головним чином, через змшу сезонiв року, погоднi умови, кочiвлi i мираци. Незважаючи на важливють цього явища, стаднiсть тако! групи ссавцiв як ратичнi, у тому чи^ козулi европейсько! вивчено недостатньо.
Про здатшсть козуль утворювати групи, зазвичай судять за рiчним чи багаторiчним показником стадностi, тобто середньою кшьюстю особин в од-нiй групi, вирахуваною за результатами уЫх зустрiчей тварин за певний вщ-рiзок часу. Матерiал ми зiбрали в регiонi Укра!нського Розточчя протягом 1996-2003 рр. Дослщженнями охоплено, головним чином, лiсовi угiддя мис-ливсько-рибальського господарства "Майдан", мисливського г-ва "Ятв", державного мисливського г-ва "Яворiвське" та Яворiвського нацiонального природного парку. Основними методами вивчення стадност козулi були: вiзу-альне спостереження за допомогою бiнокля в ус сезони року та визначення величини стад за слщами на стгу у зимовий перiод [4, 5]. Поряд з тим, був використаний метод опитування [1]. Опитування, головним чином, проводилось серед мисливщв i пращвниюв мисливських господарств, як мають дос-вiд з визначення вшу i статi тварин.
Середш показники стадностi рiзних статевих i вiкових груп козуль за мюяцями наведено в таблицi. 1з даних таблицi видно, що середнш показник стадностi у змiшаних групах козуль (самщ, самки, телята) досягае свое! максимально! величини у другш половит зими i становить 4,59 особин. Дещо нижчий вш у листопадi-груднi - 4,13 ос. У жовтш показник стадностi стано-вив 3,83 ос. в груш. У травнi, червнi i липш змiшанi групи взагалi були вщсутш, у цей перiод, переважно, трапляються групи iз самок з приплодом i
1. Лiсове та садово-паркове господарство
35
Табл. Показники стадность у статевих / вжових групах козуль регюну Розточчя по лисяцях за перюд з 1996 по 2003 р.
Статев1 та вшов1 групи ачень, лютий березень кв1тень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад, грудень
Самщ: Кшьисть груп Загальна кшыасть тварин Середнш розм1р груп меж1 коливань 37 41 1,08±0,05 1-2 16 17 1,06±0,06 1-2 22 22 1 31 33 1,06±0,04 1-2 9 9 1 11 15 1,36±0Д5 1-2 15 18 1,2±0,04 1-3 2 2 1 12 14 1,16±0,11 1-2 10 12 1,2±0,13 1-2
Самки: Кшыасть груп Загальна кшыасть тварин Середнш розм1р груп меж1 коливань 14 21 1,5±0,17 1-2 11 16 1,45±0Д7 1-3 28 29 1,03±0,03 1-2 18 18 1 11 11 1 4 4 1 7 7 1 6 7 1,16±0,6 1-2 17 31 1,82±0,17 1-3 19 48 2,52±0,24 1-6
Самщ 1 самки: Кшыасть груп Загальна кшыасть тварин Середнш розм1р груп меяа коливань 42 91 2,16±0,05 2-3 38 84 2,21 ±0,07 2-3 2 5 2,5±0,5 2-3 - - 3 6 2 28 56 2 23 49 2,13±0,07 2-3 8 26 3,25±0,16 3-4 19 62 3,26±0,17 3-5
Самщ, самки 1 телята: Кшьюсть груп Загальна кшыасть тварин Середнш розм1р груп меяа коливань 61 280 4,59±0,27 3-15 62 201 3,24±0,07 3-7 3 9 3 - - - 1 4 4 5 18 3,6±0,4 3-5 Б0 115 3,83±0,19 3-7 58 240 4,13±0,3 3-17
Самки! телята: Кшьюсть груп загальна кшькють тварин Середнш розм1р групи меж1 коливань 12 30 2,5±0,19 2-3 16 34 2,4±0,13 2-3 4 9 2,25±0,25 2-3 14 35 2,5±0,13 2-3 19 48 2,52±0,11 2-3 15 38 2,53±0,13 2-3 - 3 12 4 7 19 2,71±0,18 2-4 11 30 2,72±0,14 2-4
Науковий вкник, 2005, вип. 15.2
одиною самцi. У серпш-вересш (шлюбний перюд) частше трапляються пари i3 самця i самки. У жовтнi козулi об'еднуються у змiшанi групи. Розпад таких груп починаеться з середини березня i заюнчуеться приблизно у другш поло-винi - в юнщ квiтня. Першими вiдокремлюються доро^ самцi, пiзнiше до-рослi самки. Самки починають вiдганяти минулорiчних телят приблизно за мюяць до отелювання (у другiй половинi квiтня).
Групи козуль з 9-ти i бшьше особин траплялись досить рiдко. Вони найчастше виникають у результатi об'еднання кiлькох родин, у складi дорос-лого самця, самки i телят або самки i 1-2-х телят. Одшею з основних причин виникнення великих груп козуль е концентращя звiрiв у найсприятливших для переживання важкого перюду зими бiотопах. Найбшьшу кiлькiсть гуртiв, що нараховували вщ 9 до 17 особин, ми вщзначили у перiоди, коли глибина сшгового покриву сягала критично! позначки для козулi (40 см i бiльше). Ве-ликi групи траплялися, переважно, на схилах пагорбiв швденно! експозици, де висота снiгового покриву була на порядок меншою, або сшг взагалi був вiдсутнiй. Найчастше великi групи козуль вiдмiчали у мюцях, де у значнiй юлькост зростае осока волосиста (Carex pilosa), якiй у зимовому живленнi надають перевагу козулi. Великi групи траплялись i в загущених сосняках з наявшстю ожинникiв. У таких бютопах тварини зосереджуються у вiтряну i морозну погоду, i за наявност достатньо! кiлькостi ожинникiв можуть пере-бувати там тривалий час. Велию гурти козуль, що нараховували понад 10 ос., траплялися також на полях з озиминою. Так, 16.02.03. на полi поблизу люо-вого урочища "Мур" (Великопiльське л-во) був помiчений табунець iз 15 козуль. У самому люовому масивi тварини трималися невеликими групами, по 3-5 ос. Причиною такого об'еднання козуль було те, що на полi сшг зшшов, i був вщкритий доступ до зеленого корму, у той же час в лiсi глибина сшгового покриву сягала близько 30 см. За усними повщомленнями пращвниюв МРГ "Майдан" та мисливщв, велию гурти козуль (бшьше 10 ос.) вiдмiчались i на вщкритих просторах вiйськового полшону. Снiговий покрив тут сходить рашше, нiж у лiсi, i звiрi масово перекочовують на звiльненi вщ снiгу дiлянки.
Результати дослiджень стадност козуль в регiонi Укра!нського Розточчя показують, що велию гурти козуль не е стшкими, таю об'еднання характеризуются непостшшстю складу i слабким зв'язком мiж особинами. При сприятливш змiнi умов вони швидко розпадаються на бiльш дрiбнi групи, частiше сiмейнi.
Схильнiсть до стадного способу життя у козуль рiзно! статi i вiку про-являеться по-рiзному. Так, серед одиноких тварин протягом усього року пе-реважають доро^ самцi. Самцi рiчного вiку, вигнанi з групи перед отелю-ванням самок, також у бшьшост випадкiв переходять до поодинокого способу життя. Самки, як молод^ так i дорослi, бшьш схильнi до групового юну-вання, значну частину року вони знаходяться зi сво!ми телятами, а у зимовий перюд утворюють основу для змшаних стад. Кшьюсть одиноких тварин е максимальною у травш-червш. Восени шсля завершення гону кiлькiсть оди-накiв скорочуеться i стае мшмальною взимку. Показник стадностi досягае свое! максимально! величини у другш половиш зими.
1. Лкове та садово-паркове господарство
37
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Таким чином, ми дшшли висновку, що утворення стад е адаптивною реакщею козуль на попршення умов свого юнування. 1з збiльшенням глиби-ни сшгового покриву та попршенням стану кормово! бази кiлькiсть тварин у групах зростае, це особливо пом^но у другш половит зими.
Лггература
1. Кузякин В.А. Охотничья таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - 200 с.
2. Наумов Н.П. Экология животных. - М.: Высшая шк., 1963, - 618 с.
3. Наумов Н.П. Механизмы взаимодействия популяций (на примере некоторых млекопитающих и птиц)// Зоологический журнал, 1975, т. 54, вип. 6. С. 27-41.
4. Соколов В.Е., Данилкин А.А. Сибирская косуля. - М.: Наука, 1981. - 145 с.
5. Тимофеева Е.К. Косуля. Серия: жизнь наших птиц и зверей. - Л.: Изд-во Ленинградского ун-та. 1985, вып. 8. - 224 с.
6. Теплов В.П., Теплова Е.Н. Млекопитающие Печоро-Илычского заповедника. -"Труды Печоро-Илычского гос. зап-ка". - М., 1947, вып. 5. - 84 с.
7. Филонов. Охотоведение: Динамика численности копытных животных и заповед-ность. - М.: Лесн. пром-сть, 1977. - 231 с.
УДК 631.162:636.2 Acnip. В.1. Душка1 -ЛНАВМiM. С.З. Тжицького
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВЕДЕНИЯ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА У С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ШДПРИеМСТВАХ ВОЛИНСЬКО1 ОБЛАСТ1
Розглядаються результати господарсько! д1яльносп сшьськогосподарських тд-приемств у галуз1 молочного скотарства у Волинськш область Наведено досвщ ефективного ведення ще! галуз1 в кра!нах Свропейського Союзу.
Ключов1 слова: молоко, молочне скотарство, сшьськогосподарсью тд-приемства, ефективнють виробництва, заруб1жний досвщ.
Doctorate V.I. Dushka -LNAVMby nameS.Z. Gzhytskyj
The Efficiency of Leading the Dairy Stock-breeding in Agricultural
Enterprises of Volyn region
This article deals with the results of economical activity of agricultural enterprises in the field of stock-breeding in Volyn region and it is shown the experience of effective leading of this field in the countries of European Union.
Keywords: milk, dairy stock-breeding, agricultural enterprises, the efficiency of production, foreign experience.
Вступ
Агропромисловий комплекс Укра!ни, перебуваючи на завершальному етат переходу до ринку, надалi характеризуемся кризовим явищем, що охо-пило вс сфери його виробництва. Особливо вони вщчутш у молокопродукто-вому шдкомплекЫ, i зокрема у молочному скотарствь
Специфiчною особливютю молочного скотарства у сшьському госпо-дарст е те, що воно виступае своерщним бюлопчним цехом i посщае мюце галуз^ яка здiйснюе переробку значно! частини продукци тваринництва (кор-мiв) у бiльш цiннiшi харчовi продукти (молоко, м'ясо), технiчну сировину
1 Наук. кер1вник: проф. М.В. Брик, д-р екон. наук - ЛНАВМ 1м. С.З. Гжицького
38
Збiрник науково-технiчних праць
