CC BY
9L
Х1РУРГ1ЧНИИ РОЗД1Л
УДК 616.314.17-005-008.1-02-092 О. А. Весна Одеський нацюнальний медичний ун1верситет
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ,
що використовуеться
ДЛЯ 1НТЕРПРЕТАЦП РЕЗУЛЬТАТ1В
КОНУСНО-ПРОМЕНЕВОГО КОМП'ЮТЕРНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРИ ХРОН1ЧНОМУ АП1КАЛЬНОМУ ПЕР1ОДОНТИТ1
У статтi розглянуто оптимальнi засоби дiагностики деструктивних форма хронiчного апкального перiо-донтиту на основi комплексноI комп'ютерно'1 томографа. Визначаються властивостi найбшьш пошире-них у практиц видiв програмного забезпечення конус-но-променевого КТ-до^дження та порiвнюeться ¡х-ня iнформативнiсть.
Ключовi слова: хронiчний аткальний перюдонтит, дiагностика, конусно-променева комп'ютерна томо-графiя.
Е. А. Весна
Одесский национальный медицинский университет
СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ПРОГРАМНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ, ИСПОЛЬЗУЕМОГО ДЛЯ ИНТЕРПРЕТАЦИИ РЕЗУЛЬТАТОВ
КОНУСНО-ЛУЧЕВОГО КОМПЬЮТЕРНОГО ИССЛЕДОВАНИЯ ПРИ ХРОНИЧЕСКОМ АПИКАЛЬНОМ ПЕРИОДОНТИТЕ
В статье рассматриваются оптимальные способы диагностики деструктивных форм хронического апикального периодонтита на основе комплексной компьютерной томографии. Определяются особенности наиболее распространенных в практике видов программного обеспечения конусно-лучевого КТ-исследования и сравнивается их информативность. Ключевые слова: хронический апикальный периодонтит, диагностика, конусно-лучевая компьютерная томография.
O. A. Vesna
Odessa National Medical University
COMPARATIVE ANALYSIS OF THE SOFTWARE USED FOR INTERPRETATION OF THE CONE-BEAM COMPUTER TOMOGRAPHY RESULTS OF CHRONIC APICAL PERIODONTITIS
ABSTRACT
Chronic apical periodontitis is one of the most common dental inflammatory conditions, which usually develops as a result of infectious penetration through the endodon-tic structure to the periapical space. Manifests as focal inflammation with further periapical bone destruction. The diagnosis of chronic apical periodontitis is based on clinical examination, radiographic findings and histolog-ical presentation. Correlation between these methods provides effective disease prognosis which enables to choose proper treatment in order to prevent severe complications.
The aim of this study was to compare the clinical and radiographic findings of the destructive forms of chronic apical periodontitis (granulating, granulomatous); determine the required properties of the software used for cone-beam computer tomography analysis. Materials and methods. We formed 2 research groups, 5 patients per each, according to the form of chronic destructive apical periodontitis (granulating, granulomatous). There was determined the list of the most informative clinical signs. All patients underwent complex radiographic examination including plain digital viziography, panoramic scan and cone-beam computer tomography. cone-beam computer tomography results were interpreted with Ez3D2009 and Planmeca Romexis 3D viewer software.
Results. Conclusions. We compared the results of clinical examination and radiographic finding. All data was described in tables 1 and 2. For better visualization clinical case-report was presented. We concluded that for precise diagnosis of chronic apical granulating and granuloma-tous periodontitis cone-beam computer tomography is essential due to three-dimensional imaging which provides visualization of determined features in frontal, saggital and transversal dimensions. In present study we determined the required properties of the software used for CT analysis. Modern software is suitable for analysis. The difference in program interface becomes unimportant and doesn't impact the research interpretation. Key words: chronic apical periodontitis, diagnosis, cone-beam computer tomography
Актуальтсть проблеми. Запальний процес периашкальних тканин можна вважати найбшьш поширеною патолопею серед стоматолопчних захворювань. Хрошчний аткальний перюдонтит
© Весна О. А., 2018.
е результатом розвитку швазивного карюзного процесу з наступною контамшащею ендодонти-чних структур зуба та пенетращею шфекцл у пе-риашкальний проспр. Визначаеться, зазвичай, як осередкове запалення з наступною резорбщею твердих тканин та деструкщею периашкальних структур. Основними методами д1агностики па-толопчного процесу е ретельний клшчний ана-л1з, рентгенолопчш методи дослщження та пс-толопчне вивчення уражених тканин. Корелящя результата визначених метод1в дослщження за-безпечуе найбшьш точну д1агностику хрошчного ашкального перюдонтиту, що обумовлюе виб1р оптимального способу лшування, який унемож-ливив би розвиток тяжких гншно-запальних ускладнень щелепно-лицево! д1лянки.
Аналiз останнх наукових до^джень. Серед науковщв I дос вщбуваеться дискуая щодо едино! класифшацп ашкального перюдонтиту як ушкально! комплексно! патологи. Вивчаючи йо-го етюпатогенез, вони пщкреслюють значущють саме агресивно! (деструктивно!) форми хрошч-ного ашкального перюдонтиту. Вчеш визнача-ють агресивний хрошчний ашкальний перюдон-тит як локал1зований чи генерал1зований процес, в залежносп вщ його поширення на оточуюч1 структури, що детерм1нуеться прогресуванням захворювання з ч1ткими ктшчними та рентгено-лопчними показниками. Зокрема, зазначено, що класифшащя патолопчного процесу за тяжюстю переб1гу (легка, пом1рна та тяжка форми захво-рювання) е умовною та не досить переконливою, адже базуеться здебшьшого на суб'ективних по-казниках пащента та виняткових бюлопчних параметрах оргашзму окремого вдивщу. Запропо-новано вивчати етюпатогенез агресивного хрош-чного ашкального перюдонтиту з огляду на комплекс клшчних та рентгенолопчних параметр1в, а також на наявнють певних фактор1в ризику ви-никнення тяжких гншно-запальних ускладнень щелепно-лицево! дшянки [9, 12].
Деяю вчеш вказують на корелящю м1ж патогенезом хрошчного ашкального перюдонтиту та розвитком тяжко! системно! патолог!!. Так, вста-новлено, що наявнють осередюв хрошчного ат-кального запалення е значущим фактором ризику виникнення коронарно! хвороби серця. У сво!х дослщженнях науковщ намагалися встановити взаемозв'язок м1ж хрошчним ашкальним перю-донтитом та етюпатогенетичними мехашзмами атеросклерозу, а також тдсумувати потенцшний ефект вщ ендодонтичного лшування. Пащентам груп дослщження була проведена комплексна комп'ютерна томограф1я. Встановлено, що у пащента з чисельними осередками хрошчного ашкального запалення без рацюнального ендодонтичного лшування об'ем атеросклеротичних фо-
рмувань виявився значно бшьшим, нiж у пащента, що пройшли комплексну стоматологiчну са-нащю [1, 4, 11].
В окремих роботах вiдзначаeться неохiднiсть проведення ретельно! диференцiйноi дiагностики низки патологiчних сташв, що мають схожу кл> шчну симптоматику. Науковцi вказують на ви-падки хронiчного периапiкального запалення, що за клшчними ознаками нагадуе темпороманди-булярну дисфункцiю, тому окрiм комплексного ктшчного обстеження та лабораторно! дiагнос-тики необхiдним методом рентгенологiчного дослщження е проведення саме конусно-променево! комп'ютерно! томографii для остато-чно! верифiкацii дiагнозу [10].
Чисельш дослiдження показують етюпато-генез хрошчного ашкального перюдонтиту, зокрема виникнення таких тяжких гншно-запальних ускладнень патолопчного процесу, як розвиток субмасетерiального абсцесу. Для уточнення дiа-гнозу пащентам груп дослiдження була проведена конусно-променева комп'ютерна томографiя. Було виявлено осередок ураження мастикаторно-го простору та прилеглих до нижньо! щелепи структур. Було встановлено, що результати ко-нусно-променево! комп'ютерно! томографii ви-явились недостатнiми, оскiльки демонстрували з належною чiткiстю лише iнiцiальну хрошчну пе-риапiкальну патологiю. Проведення МРТ подтвердило припущення науковцiв, щодо ураження м'яких тканин [7].
Деяю науковцi розглядали розвиток макси-лярного синуситу як наслщок експансii деструктивно! форми хрошчного ашкального запалення. Основним методом дослщження у робот вчених було проведення трьохплощинно! конусно-променево! комп'ютерно! томографii. Метою дослщження була детекщя та аналiз осередку де-струкцii перiодонтальних структур та його роз-ташування вщносно максилярного синусу [6].
Окремi дослiдники вивчали точнiсть та ш-формативнiсть методу конусно-променево! комп'ютерно! томографи для виявлення осеред-кiв деструкцп кiстковоi тканини при хронiчному ашкальному перiодонтитi та його кореляцiю з прищльною контактною рентгенографiею, пано-рамною рентгенографiею та даними клiнiчного обстеження. Науковщ дiйшли висновку, що ви-користання конусно-променево! комп'ютерно! томографii е найбшьш iнформативним для досль дження хрошчного ашкального перюдонтиту, оскшьки дае змогу отримати трьохмiрне зобра-ження патологiчного осередку та оцiнити його розмiри, локалiзацiю та характер деструкцп юст-ково! тканини у повному обсязi [2].
Тривае дискуая щодо класифiкацii фiброз-ного процесу у периашкальних тканинах як фо-
"BÍCHUK cmoмamoлoгiï", Ж 1, 2018
pми хpoнiчнoгo ашкальшго пеpioдoнтитy. Фiб-po3rn змiни y пеpиaпiкaльнoмy пpoстopi вщбу-ваються без сyпyтньoï pезopбцiï кiсткoвoï ткани-ни, нaтoмiсть детеpмiнyються як poзшиpення пе-pioдoнтaльнoï щiлини.
Вiдмiченo, щo pяд дентальних пaтoлoгiчних npo^tiB e складним для дiaгнoстики за дoпoмo-гoю пpoменевих метoдiв дoслiдження, та мoжли-вим лише шсля елiмiнaцiï пaтoлoгiчнoгo oсеpед-ку та шго pетельнoгo цитoлoгiчнoгo чи ridmo-гiчнoгo вивчення. Так, iснyють my^Bi дoслi-дження, метoю яких бyлo визначення iнфopмa-тивнoстi кoнyснo-пpoменевoï кoмп'ютеpнoï то-мoгpaфiï пpи дентaльнoмy а^^тозь Сеpед rauje-нтiв rpyn дoслiдження були тaкi, щo мали pете-нoвaнi пpемoляpи та тpетi мoляpи. Пaцieнтaм бу-лo пpoведенo кoмп'ютеpне пpoменеве дoслi-дження та наступна ексфакщя вказаних зyбiв з годальшим гiстoлoгiчним вивченням. Результати дoслiдження гоказали, щo дiaгнoз дентaльнoгo aнкiлoзy гiстoлoгiчнo пiдтвеpдився у дoсить не-виштому вiдсoткy випaдкiв, нaвiть пpи наявшсп йoгo pентгенoлoгiчних oзнaк. Визнaченo, щo пpoменеве дoслiдження дaлo хибнo гозитивний pезyльтaт, щo вкaзye на того недoстaтню iнфop-мaтивнiсть пpи дифеpенцiйнiй дiaгнoстицi ден-тaльнoгo aнкiлoзy та пеpвиннoï дентaльнoï pете-нцiï [3].
У зазначених випадках вiзyaлiзaцiю naimo-гiчних oсеpедкiв мoжливo oптимiзyвaти. На це вказують дoслiдження Houno Y. та шших, якi ви-вчали дестpyкцiю aльвеoляpнoï кiсткoвoï ткани-ни та стан пеpioдoнтaльнoгo npoCTopy ^и хpoнi-чнoмy aпiкaльнoмy пеpioдoнтитi. Наутовщ вста-нoвили, щo кoнyснo-пpoменевa кoмп'ютеpнa то-мoгpaфiя не e дoстaтньo iнфopмaтивним метoдoм для вивчення хapaктеpних oсoбливoстей стану пеpioдoнтaльнoï щiлини. Бyлo встaнoвенo, щo pекoнстpyкцiйний фiльтp ^и oтpимaннi знiмкa мoже спpoвoкyвaти спoтвopення зoбpaження, po-змитiсть, щo пpизвoдить дo пoгipшення npodo-poвoï poзпoдiльнoï здaтнoстi. Вченi дoслiдили pi-зшмаштш фiльтpи та ïхнi мoдифiкaцiï i дшшли виснoвкy, щo саме мoдифiкoвaний фiльтp Shepp-Logan мoже забезпечити найбшьш iнфopмaтивне зoбpaження. Вдoскoнaлений висoкoчaстoтний фiльтp дoзвoляe oтpимaти чiткy вiзyaлiзaцiю л> гaментapнoгo пеpиaпiкaльнoгo npoCTopy та ^е-цiзiйнo oцiнити пaтoлoгiчнi змши [5].
Результати клiнiчнoгo та pентгенoлoгiчнoгo oбстеження e неoбхiдними для дoстoвipнoï дiaг-нoстики пaтoлoгiï пеpиaпiкaльних стpyктyp i ви-бopy неoбхiдних теpaпевтичних oпцiй. Пoтoчнi pентгенoлoгiчнi дoслiдження, oднaк, не e дoсить iнфopмaтивними, зважаючи на стyпiнь тяжкoстi зaхвopювaння. Неoбхiднo визначити, в яких випадках застосування кoнyснo-пpoменевoï
кoмп'ютеpнoï тoмoгpaфiï e oптимaльним дiaгнo-стичним зaхoдoм для виявлення запальних opo-цесiв у rap^orn! Нayкoвцi дoслiджyвaли ефек-тившсть KT-дoслiдження у пaцieнтiв з внyтpiш-ньoкiсткoвими та фypкaцiйними дефектами ^и хpoнiчнoмy aпiкaльнoмy пеpioдoнтитi. Результати дoслiдження бyлo клaсифiкoвaнo за наступ-ними пapaметpaми: ефективнiсть пpoведення KT у пopiвняннi з двoмipним pентгенoлoгiчним зo-бpaженням (тoчнiсть вiзyaлiзaцiï пaтoлoгiчнoгo oсеpедкy), дoзa oпpoмiнення та пpoстopoвa poз-пoдiльнa здaтнiсть, мoжливiсть пpoгнoзoвaнoï ендoдoнтичнoï кopекцiï ypaжених зyбiв для дoся-гнення пoзитивнoгo pезyльтaтy лшування [8].
Пpoaнaлiзyвaвши нaдaнi дaнi, мoжнa шм^и-ти вapiaтивнiсть нaпpямкiв наутових дoслiджень, нaпpaвлених на пoшyк oптимaльних метoдiв дia-гнoстики хpoнiчнoгo ашкальшго пеpioдoнтитy, вивчення кopеляцiï цих метoдiв для детеpмiнaцiï етioпaтoгенезy пaтoлoгiчнoгo пpoцесy з метою визначення ефективнoгo методу лшування та ш-пеpедження мoжливих надтяжких ускладнень, oскiльки хpoнiчний пеpиaпiкaльний пpoцес e не лише iзoльoвaним внyтpiшньoкiсткoвим запа-ленням, а й штенцшним oсеpедкoм дисемiнaцiï iнфекцiйнoгo сеpедoвищa opгaнiзмoм пaцieнтa.
Меma дocлiдження. пopiвняти iнфopмaтив-нiсть клiнiчних i pентгенoлoгiчних пoкaзникiв та o6' eм oсеpедкy дестpyкцiï кiсткoвoï тканини пpи oкpемих фopмaх хpoнiчнoгo aпiкaльнoгo rapio-дoнтитy (гpaнyлюючoгo, гpaнyльoмaтoзнoгo); визначити пеpелiк неoбхiдних влaстивoстей ^o-гpaмнoгo забезпечення для пpoведення тонусш-пpoменевoï кoмп'ютеpнoï тoмoгpaфiï для pa^o-нaльнoï дiaгнoстики дестpyктивних фopм хpoнi-чнoгo aпiкaльнoгo пеpioдoнтитy.
Зaдaчi дocлiдження. Вивчити pентгенoлoгi-чш oсoбливoстi дестpyктивних фopм хpoнiчнoгo ашкальшго пеpioдoнтитy на пiдстaвi пpoведення кoнyснo-пpoменевoï кoмпютеpнoï тoмoгpaфiï.
Мamерiaли ma меmoди дocлiдження. Для pеaлiзaцiï пoстaвленoï мети та зpyчнoстi вiзyaлi-зaцiï сеpед зaгaльнoï кiлькoстi пaцieнтiв бyлo сфopмoвaнo 2 гpyпи дoслiдження чисельнiстю ш 5 oсiб. У дoслiдженнi бpaли участь пaцieнти чo-лoвiчoï та жiнoчoï стaтi вiкoм вiд 18 дo 70 poкiв з десpyктивними фopмaми хpoнiчнoгo aпiкaльнoгo пеpioдoнтитy (^анулюючий, гpaнyльoмaтoзний). Пpи pетельнoмy збopi анамнезу бyлo сфopмoвaнo пеpелiк oснoвних клшчних oб'eктивних та сyб'eктивних пapaметpiв. na^eman бyлo пpoве-денo кoмплексне pентгенoлoгiчне дoслiдження: пpицiльнa кoнтaктнa pентгенoгpaфiя фзю^а-фiя), пaнopaмнa pентгенoгpaфiя (opтoпaнтoмoг-paфiя) та кoнyснo-пpoменевa кoмп'ютеpнa тoмo-гpaфiя. Результати клiнiчнoгo oбстеження та пpoменевoгo дoслiдження бyлo детaльнo oписa-
но. Даш конусно-променевого комп'ютерного дослщження було проан^зовано за домопогою програмного забезпечення Ez3D2009 та Planmeca Romexis 3D viewer.
Дослiдження проводилось на базi Стомато-логiчного Центру «ОВАСАК», м. Одеса.
Для дослiдження використано контактний прицшьний вiзiограф E.WOD AnyRay та комп'ютерний томограф ECT-12 VATECH.
Таблиця1
Результати мор1вмяльмого aHaiiîy клiнiчного обстеження пацieнтiв з деструктивними формами xpoHÏ4Horo ашкального меpiодонтиту (гранулюючий, гранульоматозний)
Результати клш1чного обстеження пащентш
Групи пащентш
за деструктивними
формами хрошчного апшального 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
перюдонтиту -
1. Гранулюючий
№1.1 + - - - + + - - + + + + + + + +
№1.2 + - - - + + + - + + + + + + + +
№1.3 + - - - + + +
№1.4 + - + - - + + + - - - - - + - +
№1.5 + + + - + + + + + + + + - + + +
2. Гранульоматозний
№2.1 + - - - - + + + + - + - - + - -
№2.2 + - - - - + - - - - - - - + - -
№2.3 + - - - + + - - - - - - - + - -
№2.4 + + + - + + + - + - + - - - + +
№2.5 + + - - + + - - + + + - - - - -
Примтка: 1. Наявшсть карюзно! порожнини.
1. 1 Сполучення карюзно! порожнини з порожниною зуба. 1.2 Вщсутшсть сполучення карюзно! порожнини з порожниною зуба.
2. Наявшсть больових вщчутпв при зондуванш карюзно! порожнини та усть кореневих канал1в.
3. Наявшсть больових вщчутпв в1д термчних подразникв.
4. Наявшсть больових вщчутпв в1д х1м1чних подразникв.
5. Спонтанний ниючий бшь.
6. Бшь, що повторюеться перюдично
7. Наявшсть набряку, гшереми слизово! оболонки навколо зуба.
8. Згладжешсть перехщно! складки альвеолярного вщростка.
9. Наявшсть болю при апжальнш перкуси.
10. Рухомгсь зуба.
11. Попередньо проведене ендодонтичне лжування.
12. Наявшсть норищ.
13. Навшсть гншного ексудату (з кореневих канал1в чи з норицевого ходу).
14. Змша кольору зуба.
15. Збшьшення регюнарних л1мфатичних вузл1в.
16. Симптоми загально! штоксикащ! (головний бшь, млявгсть, апат1я, ппертермш).
Результати до^дження та Их обговорен-
ня. У таблиц 1 детально розглянуто результати пор1вняльного анал1зу пащент1в з окремими формами хрошчного ашкального деструктивного перюдонтиту (гранулюючий, гранульоматозний) за даними клшчного обстеження. Для пор1внян-ня особливостей патолопчного стану та визна-чення притаманних показниюв для пащеш^в ко-жно! групи дослщження було розглянуто насту-пш параметри: наявшсть у причинному зуб1 карюзно! порожнини та характер !! сполучення з порожниною зуба, наявшсть больових вщчутпв вщ х1м1чних та терм1чних подразниюв, наявнють
болю при зондуванш стiнок та дна карюзно! порожнини, наявнiсть спонтанного безпричинного болю та його перiодичнiсть, наявнють болю при ашкальнш перкусiï; наявнють набряку та гшереми альвеолярного вщростка у зон патологiчного осередку, сгладженють альвеолярного вiдростка (одно- чи двостороння), наявнiсть норицi у прое-кцiï патологiчного осередку, наявнiсть гншно1' ексудацiï з норицевого ходу чи системи кореневих каналiв причинного зуба, рухомють зуба та змша його кольору, наявнють попереднього ен-додонтичного лiкування та його якють (характер матерiалу для обтурацiï кореневих каналiв, щiль-
нють обтурацп), збшьшення та болюшсть регiо- MiB загально! штоксикацп (головний бшь, мля-нарних лiмфатичних вузлiв та наявнiсть симпто- вiсть, апапя, гiпертермiя тощо).
Таблиця 2
Результати порiвняльного аналiзу конусн-променевого комп'ютерного дослщження пацieнтiв з деструктивними формами хрошчного апiкального перiодонтиту (гранулюючий, гранульоматозний)
Програмне забезпечення Результати конусно-променевого комп'юте рного дослвдження
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Програмне забезпечення Ez3D2009 + + + + + + + + + + + + + +
Програмне забезпечення Planmeca Romexis 3D viewer + + + + + + + - + + + - + +
Прим i тка : 1. Наявшсть зони склерозу юстково! тканини.
1. Розповсюження патолопчного осередку на прилита анатом1чш структуры.
2. Об'ем патолопчного осередкку (розмр зони десткрукци юстково! тканини).
3. Наявшсть деструкцп кореня причинного зуба.
4. Яюсть попереднього ендодонтичного лжування (обтурац1я до анатотчнох/рентгенолопчно! верх1вки, щшьшсть обтурацп).
5. Наявшсть додаткових кореневих канал1в та !хшх вщгалужень.
6. Вщношення до максилярного синуса та судинно-нервового пучка.
7. Розширення зони КТ дослщження.
8. Реверсування у кольор1.
9. Наявшсть контурного псевдооб'емного зображення (рельефшсть).
10. Налаштування яскравосп та контрастносл зображення.
11. Функцюнальш властивосп осей (перемщення, ротащя, нахил).
12. Налаштування товщини зр1з1в.
13. Можливють збшьшення зображення.
У таблицi 2 розглянуто результати порiвня-льного аналiзу пацiентiв з окремими формами хрошчного ашкального деструктивного перiодо-нтиту (гранулюючий, гранульоматозний) за да-ними конусно-променевого комп'ютерного дос-лiдження. Оцiнка шформативносп вказаних ви-дiв променево! дiагностики була проведена шляхом визначення якосп вiзуалiзацil кожного з вказаних параметрiв для кожного виду рентгеноло-гiчного знiмка у пащенпв груп дослiдження. У групах дослщження розглядалися наступнi рент-генологiчнi параметри: наявшсть зони склерозу юстково! тканини у зош патологiчного осередку, розповсюдженють патологiчного осередку на оточуючi зуби, об'ем патолопчного осередку (розмiр зони деструкцп юстково! тканини), де-струкщя кореня зуба, наявнiсть та яюсть попереднього ендодонтичного лiкування (обтуращя кореневих каналiв до рентгенолопчно! верхiвки або часткова обтурацiя, характер ендодонтичного матерiалу для обтурацп кореневих каналiв та щiльнiсть обтурацп, наявшсть додаткових кореневих каналiв та !хнп вiдгалужень), характер вь дношення патологiчного осередку до максиляр-ного синусу та судинно-нервового пучка (наяв-нють пенетрацп). Данi конусно-променевого комп'ютерного дослщження було проаналiзова-но за домопогою програмного забезпечення Ez3D2009 та Planmeca Romexis 3D viewer. Ощ-
нювались такi властивостi програмного забезпе-чення, як розширення зони КТ дослщження, зда-тнiсть реверсування у кольорi (надання рiзного забарвлення при змш частотностi), наявнiсть контурного псевдооб'емного зображення (рельефшсть зображення), налаштування яскравосп та контрастносп зображення, функцюнальш влас-тивостi осей (перемiщення, ротащя, нахил), налаштування товщини зрiзiв, можливiсть збiль-шення зображення.
Сьогоднi iснуе чимало рiзновидiв програмного забезпечення для аналiзу результатiв конусно-променевого комп'ютерного дослщження р> зноманiтних патологiчних сташв щелепно-лицево! дiлянки, зокрема хрошчного ашкального перюдонтиту. Наразi було розглянуто наявне програмне забезпечення, найбiльш поширене, на нашу думку, на втизняному просторi: Ez3D2009 та Planmeca Romexis 3D viewer.
Проаналiзуемо результати порiвняльного аналiзу окремих форм хронiчного деструктивного ашкального перюдонтиту (гранулюючого, гранульоматозного) за даними конусно-променевого комп'ютерного дослщження на прикладi програмного забезпечення Ez3D2009 та Planmeca Romexis 3D viewer. Позначення «+» та «-» у таблиц 2 вiдображають можливiсть вiзуа-лiзацil певного рентгенологiчного параметру, а також вказують на наявшсть або вщсутшсть пе-
вно! функцюнально! властивосп програмного забезпечення.
Згiдно з результатами, якi представлено у таблищ, при хронiчному деструктивному ашка-льному перiодонтитi визначенi параметри вiзуа-лiзуються досить детально за допомогою обох програм. Ez3D2009 та Planmeca Romexis 3D до-зволяють ч^ко визначити наявнiсть зони дестру-кцii кiстковоi тканини, оцiнити експансда пато-логiчного осередку на прилет анатомiчнi стру-ктури, визначити об'ем патолопчного осередку (розмiр зони деструкцп кiстковоi тканини), а та-кож наявнють резорбцii кореня ураженого зуба, визначити характер вщношення осередку хрош-чного деструктивного апiкального перiодонтиту до максилярного синусу чи судинно-нервового пучка, проаналiзувати якiсть попереднього ендо-донтичного лiкування причинного зуба (обтура-щя кореневих каналiв до рентгенологiчноi верх> вки або часткова обтурацiя, характер ендодонти-чного матерiалу для обтурацп кореневих каналiв та щiльнiсть обтурацп). Саме комп'ютерна томо-графiя завдяки зображенню патологiчного осере-дка у трьох площинах (фронтальнiй, сагiтальнiй i трансверзальнiй) надае можливiсть визначити особливосп структури кореневих каналiв ураженого зуба: наявшсть додаткових кореневих кана-лiв та iхнiх вiдгалужень, що сприяе прогнозуван-ню ендодонтичного ретритменту для устшного лiкування хронiчного аткального перiдонтиту.
Програмне забезпечення Ez3D2009 та Planmeca Romexis 3D viewer мае таю необхщш функцюнальт особливостi для дослщження осередку хронiчного аткального перюдонтиту, як здатнiсть реверсування у кольорi (надання рiзно-го забарвлення при змiнi частотностi), наявнiсть контурного псевдооб'емного зображення (релье-фнiсть зображення), налаштування яскравостi та контрастностi зображення, налаштування тов-щини зрiзiв, можливють збiльшення зображення. Однак, зауважимо, що програмне забезпечення Ez3D2009 надае можливють звуження зони КТ дослiдження до прицшьного трьохмiрного анал> зу ураженого зуба та прилеглих структур, що м> нiмiзуе рентгенiвське опромiнення. Досить зруч-ною е така функцюнальна особливiсть програмного забезпечення Ez3D2009, як перемiщення, ротацiя та нахил осей навколо причинного зуба. Програмне забезпечення Planmeca Romexis 3D viewer надае можливють перемщення цшого зо-браженого фрагмента.
Розглянемо окремий клНчний випадок. Пащентка К., 1965 р.н., звернулася до стомато-логiчного центру з наступними скаргами: наявшсть перюдичного ниючого болю у боковш д> лянщ нижньо! щелепи, що посилюеться при зми-каннi щелеп, пiд час прийому !ж; мае спонтан-
ний характер. Больових симптомiв вiд хiмiчних та термiчних подразникiв не помiчено. Пацiентка вказуе на перiодичне попршення загального са-мопочуття: млявiсть, апатда, погiршення сну та апетиту, головний бшь. Загострення симптомiв вiдмiчае при переохолодженш, надмiрнiй втомi, перенесеннi гостро! респiраторноi iнфекцii. За-непокоена станом зубiв пiд металокерамiчним мостоподiбним протезом на нижнш щелепi.
Пiсля ретельного збору анамнезу та прове-дення комплексного рентгенолопчного дослi-дження було прийнято рiшення зняти металоке-рамiчний мостоподiбний протез коронку на нижнш щелет з метою подальшого вивчення пато-логiчного осередку та проведення рацiонального лiкування.
Розглянемо даш клiнiчного обстеження 37 зуба. Об'ективно: коронка 37 зуба зруйнована значною мiрою. Реакщя на хiмiчнi, термiчнi под-разники вiдсутня. Апiкальна перкушя спричи-нюе значний бiль (при порiвняльнiй перкусii су-сiднiх зубiв). Зондування устя кореневого каналу безболюне. Колiр зуба тьмяний сiро-рожевий. Кореневий канал обтуровано не щшьно. У коре-невому каналi присутнi залишки пастоподiбного матерiалу сiрувато-чорного кольору з характер-ним запахом. Ексудацiя з кореневого каналу вщ-сутня. Вiдмiчаеться незначна рухомiсть 37 зуба у сагггальнш площинi. Слизова оболонка альвеолярного вщростка дещо гiперемiйована, набрякла. Сгладженнють слизово! оболонки вщсутня. Ознак наявностi норицi не виявлено. Зовшшнш огляд пацiентки таких ознак, як асиметрiя об-личчя, наявнють колатерального набряку м'яких тканин та патолопчних змiн з боку регюнарних лiмфатичних вузлiв, не виявив.
Проаналiзуемо результати конусно-променевого комп'ютерного дослщження та по-рiвняемо iнформативнiсть програмного забезпечення Ez3D2009 та Planmeca Romexis 3D viewer за визначеними параметрами.
Детально розлянувши КТ-зшмки 37 зуба (рис. 1-3), проаналiзуемо iнформативнiсть визна-чених для дослщження параметрiв з використан-ням програмного забезпечення Ez3D2009.
На КТ-зшмку 37 зуба можна вiзуалiзувати зону просвiтлення округло! форми з ч^кими межами, що найбшьш ймовiрно е осередком де-струкци кiстковоi тканини. Зона склерозу кютко-во! тканини вiзуалiзуеться чiтко. Розповсюджен-ня патологiчного осередку на сумiжнi анатомiчнi структури (максилярний синус, судинно-нервовий пучок, оточуючi зуби тощо) на зшмку не вiдмiчаеться. Резорбци кореня ураженого зуба не виявлено. Характер ендодонтичного лшуван-ня вiзуалiзуеться у повному обсязi, зокрема вiро-гiднiсть наявностi додаткових кореневих каналiв
(сагггальна та акшальна проекцп). КТ зшмок 4iT-ко демонструе вщсутшсть щiльноï обтурацiï дис-тально щiчного кореневого каналу та часткову обтуращю на довжину 2/3 кореневого каналу ди-стально та медiально щiчного кореневих каналiв (сагiтальна та фронтальна проекци). Вiзуалi-зються деструктивнi змши бiфуркацiï коренiв (сагiтальна та а^альна проекцiï).
ристанням програмного забезпечення Planmeca Romexis 3D, ми помнили, що визначенi для дослщження параметри вiзуалiзуються у повному обсязь Визначаеться осередок деструкцiï юстко-воï тканини округло1' форми з ч^кими межами та зона периапiкального склерозу. Поширення осередку хронiчного ашкального перюдонтиту на прилега анатомiчнi структури та резорбтивнi змiни кореня ураженого зуба не вiдмiчаеться. Якiсть попереднього ендодонтичного лшування та особливостi системи кореневих каналiв визна-чаються у повнш мiрi. Вiзуалiзються деструкти-вш змiни бiфуркацiï коренiв.
Tria» VersionD0[D[0DD[ Ify /ПП9 E-WOO Technolog
Рис. 1. Фотографш КТ зшмка 37 зуба; сагггальна проекцш. Програмне забезпечення Ez3D2009.
m ^ • »
ч
(Г
I/
Рис. 4. Фотографш КТ зшмка 37 зуба; сагггальна проекцш. Програмне забезпечення Planmeca Romexis 3D viewer.
Рис. 2. Фотографш КТ зшмка 37 зуба; фронтальна (корона-льна) проекцш. Програмне забезпечення Ez3D2009.
Рис. 5. Фотографш КТ зшмка 37 зуба; фронтальна (корона-льна) проекцш. Програмне забезпечення Planmeca Romexis 3D viewer.
Рис. 3. Фотографш КТ зшмка 37 зуба; трансверзальна (аксь альна) проекцш. Програмне забезпечення Ez3D2009.
Вивчивши КТ-знiмки 37 зуба (рис. 4-6) та проаналiзувавши 1'хню iнформативнiсть з вико-
Рис. 6. Фотографш КТ зшмка 37 зуба; трансверзальна (аксь альна) проекцш. Програмне забезпечення Planmeca Romexis 3D viewer.
Розглянемо наступний клнчний випадок. Пащентка Б., 1984 р.н., звернулась до стоматоло-¡чного центру з приводу планово! стоматолопч-но! санаци. Скарги здебшьшого вщсутш. Було проведено ретельне кшшчне обстеження та ком-плекне конусно-променеве комп'ютерне досл> дження. Клшчне обстеження виявило: на оклю-зшнш поверхш 26 зуба фотопол1мерна реставра-
щя, що займае бшьше 2/3 поверхш зуба, коронка зуба шруватого кольору, вщсутшсть больових вщчутпв при ашкальнш та маргшальнш перку-си, наявшсть норищ на вестибулярнш поверхш альвеолярного вщростка, ексудащя норицевого ходу вщсутня. Результати комп'ютерного досль дження було проанал1зовано за допомогою програмного забезпечення безб2009 (рис. 7-9).
Рис. 7. Фотографш КТ-зшмка 26 зуба; фронтальна (корональна) проекцш.
Рис. 8.б. Фотографш КТ-зшмка 26 зуба; трансверзальна (акаальна) проекцш.
Рис. 9. Фотографш КТ-зшмка 26 зуба; сагггальна проекцш.
Вивчивши результати конусно-променевого комп'ютерного дослiдження, ми виявили осере-док хронiчного апiкального перiодонтиту 26 зуба у виглядi зони просвгглення з нечiткими межами. Зона периаткального склерозу вiзуалiзу-еться чiтко. Розповсюдження патологiчного процесу на сумiжнi анатомiчнi структури (мак-силярний синус) у виглядi реактивно!' гшерплазп епiтелiю гайморового синусу. Вiдмiчаеться по-ширення патологiчного осередку на область бь фуркацiï. Чiтко вiзуалiзуеться характер обтурацп кореневих каналiв. Пiднебiнний канал обтуро-вано щiльно до рентгенолопчного апексу. Бука-льнi канали обтуровано щшьно лише в областi устя.
Розглянемо наступний клШчний випадок. Пащент З., 1988 р.н., звернувся до стоматолоп-чного центру з приводу скарг на перюдичний бiль в област премолярiв верхньо1' щелепи, що посилюеться шд час 1Ж. Пащент вказуе на при-сутнiсть одностороннього гаймориту, що загос-трюеться кшька разiв на рiк. При проведены ре-тельного клiнiчного обстеження виявлено: коронка 14 зуба тотально реставрована з фотопо-лiмерного матерiалу. Норицевий хiд вiдсутнiй. Апiкальна та маргшальна перкусiя негативна. Пацiенту було проведено конусно-променеве комп'ютерне дослiдження, результати якого проаналiзовано за допомогою програмного забезпечення Ez3D2009 (рис. 10, 11).
Рис. 10. Фотографш КТ-зшмка 14 зуба; саптальна проекцш.
Рис. 11. Фотографш КТ-зшмка 14 зуба; фронтальна (корональна) проекщя.
Проанашзувавши результати конусно-променевого комп'ютерного дослщження, ми виявили наявшсть зони просвгглення з ч1ткими контурами, що найбшьш ймов1рно е осередком деструкцп тканини при хрошчному ашкальному перюдонтип. Зона склерозу юстково! тканини в1зуатзуеться ч1тко. Визначаеться розповсю-дження патолопчного осередку на область при-леглого максилярного синусу. На КТ-зшмках можна в1зуал1зувати гшерпластичш змши еште-лда гайморового синусу, що в1рогщно машфес-туе як хрошчний одонтогенний гайморит. Резо-рбцп кореня не виявлено. Можна ч1тко в1зуал1-зувати характер обтурацп кореневих канатв. Букальний кореневий канал обтуровано щшьно. У зош апексу в1зуатзуеться фрагмент шструме-нту для обтурацп. На зшмку виявлено вщгалу-ження кореневого каналу в област нижньо! 1/3, де обтуращя вщсутня.
Серед науковщв тривае дискус1я щодо кла-сифшацп ф1брозного процесу у периашкальних тканинах як форми хрошчного ашкального перюдонтиту. Вивчивши наявш заруб1жш науков1 джерела, ми не знайшли посилання на юнування та вщношення ф1брозного периашкального процесу до форм хрошчного ашкального перюдонтиту. Здебшьшого виокремлюються саме ареси-вш його форми, що супроводжуються деструк-тивними змшами у периашкальних структурах: гранулююча та гранульоматозна форми.
Ф1брозш змши у периашкальному простор! вщбуваються без супутньо! резорбци юстково! тканини, натомють детермшуються як розширення перюдонтально! щшини, що супроводжу-еться анкшозуванням зуба.
Рис. 12. Фотограф1я панорамного рентгенолопчного знiмка (ортопантомограми); дослiдження 35, 36, 37 зубгв.
Рис. 13. Фотографш панорамного рентгенологiчного знiмка (ортопантомограми); дослщження 35, 36, 37 зубш. Контрасту-вання.
Розгдянемо клтчний випадок. Пащент Л., з метою планово! санацп. Суттевих скарг з при-1964 р.н., звернувся до стоматолопчного центру воду стану зуб1в та ротово! порожнини не мае.
Пащенту було проведено комплексне клшчне та рентгенолопчне (ортопантомограма) обсте-ження. Детально проаналiзувавши результати дослiдження та виявивши аспекти, що потребу-ють стоматолопчно! корекцi!, ми звернули осо-бливу увагу на стан периашкальних тканин 35, 36, 37 зубiв. На знiмку (рис. 12, 13) чггко вiзуа-лiзуеться осередок просв^лення в областi пери-апiкально! щшини вказаних зубiв, що вказуе на розширення периапiкально! щiлини як результат !! склерозування (анкiлозування). Зi ^в пащен-та вказанi зуби було лшовано бiльше 10-15 рокiв тому. З того часу больовi вщчуття вiдсутнi. Змь ни периапiкальних структур найбшьш ймовiрно е наслiдком iмунно! реакцi! органiзму у вщпо-вщь на характер ендодонтичного лiкування. Ви-значати дане явище як хрошчний апiкальний (фiброзний) перiодонтит е не досить коректним, оскшьки вказанi змши не супроводжуються де-структивними процесами збоку периапiкальних структур та резорбщею кiстково! тканини.
Висновки. Хронiчний аткальний перюдон-тит е досить поширеним патологiчним проце-сом, що може спричинити надважкi гншно-запальнi процеси щелепно-лицево! дiлянки (флегмони) та системш усладнення (септичний ендокардит). Детермiнуеться як осередкове за-палення з подальшою деструкцiею периаткаль-них структур. Науковщ розглядають хронiчне апiкальне запалення саме як швазивний процес, тому вказують на значущють саме агресивних (деструктивних) його форм: гранулюючого та гранульоматозного. Часто хронiчне апiкальне запалення характеризуеться вщсутнютю вира-жених клiнiчних симптомiв i виявляеться нерщ-ко випадково при рентгенологiчному досл> дженнi стороннього процесу зубо-щелепного апарату. Тому проблемi дiагностики деструкти-вних форм хрошчного апiкального перiодонтиту придiляеться значна увага. Зважаючи на рiзно-вид патолопчного стану i враховуючи шформа-тивнють та доцiльнiсть застосування певного методу, науковщ продовжують пошуки оптимального методу дiагностики, що задовiльняв би обсяг параметрiв, достатнiх для верифшаци па-тологiчного стану.
Шляхом порiвняння характерних парамет-рiв, наявних при певнш формi хронiчного деструктивного ашкального перiодонтиту (грану-люючий, гранульоматозний), ми намагалися ви-значити ращональний метод променево! дiагно-стики i встановили, що саме проведення конус-но-променевого комп'ютерного дослiдження е найбшьш доцшьним та iнформативним для уто-чнення дiагнозу, оскiльки саме КТ дослщження дае можливiсть отримати рентгенолопчне зо-браження у трьох площинах (сагггальнш, фрон-
тальнiй i трансверзальнш), можна визначити об'ем патологiчного осередку, його розмiри та вiдношення до прилеглих анатомiчних структур. КТ дiагностика допомагае оцiнити характернi морфологiчнi особливосп системи кореневих каналiв ураженого зуба (наявшсть додаткових каналiв та !хшх вiдгалужень), проаналiзувати якiсть попереднього ендодонтичного лшування для планування подальшого ретритменту з метою збереження зуба.
Наше дослщження мало на метi вивчення iн-формативностi та визначення перелшу необхiдних властивостей програмного забезпечення для проведення конусно-променево! комп'ютерно! томо-графii для рацiональноi дiагностики деструктив-них форм хронiчного апiкального перюдонтиту. Для дослiдження було обрано програмне забезпечення Ez3D2009 та Planmeca Romexis 3D viewer. Проаналiзувавши отримаш результати, ми встановили, що для детального вивчення осередку хрошчного периаткального запалення достаттми е тага властивостi програмного забезпечення, як розширення зони КТ дослщження, здатнють реверсу-вання у кольорi (надання рiзного забарвлення при змм частотностi), наявнiсть контурного псевдо-об'емного зображення (рельефнiсть зображення), налаштування яскравостi та контрастностi зображення, функщональш властивостi осей (перемi-щення, ротацiя, нахил), налаштування товщини зрiзiв, можливiсть збiльшення зображення. Програмне забезпечення, що пщлягало вивченню, вщ-пов1дае заявленим вимогам у повному обсязi. Вар-то вiдмiтити функщональну властивiсть Ez3D2009: звуження зони КТ дослщження, що до-зволяе отримати прищльне зображення патологiч-ного осередку i, таким чином, мiнiмiзувати дозу ренттешвського опромiнення.
Ми зупинилися на детальному розлядi саме агресивних форм хрошчного ашкального запалення, оскшьки воно характеризуеться швазив-ним переб^ом та супроводжуеться деструктив-ними змшами збоку периапiкальних структур зуба з подальшою резобщею прилегло! кiстковоi тканини. Зважаючи на сучасш науковi тенденци, фiброзний процес у периапiкальних структурах не класифшуемо, як хронiчний аткальний пер> одонтит, з огляду на вщсутшсть деструктивних змiн у периашкальних структурах.
Пщсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що сучасне програмне забезпечення надае мож-ливють проаналiзувати осередок хронiчного деструктивного ашкального перюдонтиту належ-ним чином. Варiативний вигляд iнтерфейсу про-грами та вщмшносп оперування для лшаря ста-ють звичними i не викликають суттевих труд-нощiв у практицi.
REFERENCES
1. Costa TH, de Figueiredo Neto JA, de Oliveira AE, Lopes e Maia Mde F, de Almeida AL. Association between chronic apical periodontitis and coronary artery disease. J Endod. 2014 Feb;40(2):164-7.
2. Deng Y, Wang C, Li T, Li A, Gou J. An application of cone-beam CT in the diagnosis of bone defects for chronic periodontitis. Zhonghua Kou Qiang Yi Xue Za Zhi. 2015 Jan;50(1):7-12.
3. Ducommun F, Bornstein MM, Bosshardt D, Katsaros C, Dula K. Diagnosis of tooth ankylosis using panoramic views, cone beam computed tomography, and histologi-cal data: a retrospective observational case series study. Eur J Orthod. 2017 Aug 22.
4. González Navarro B, Pintó Sala X, Jané Salas E. Relationship between cardiovascular disease and dental pathology. Systematic review. Med Clin (Barc). 2017 Sep 8;149(5):211-216.
5. Houno Y, Hishikawa T, Gotoh KI, Naitoh M, Mitani A, Noguchi T, Ariji E, Kodera Y. Optimizing the reconstruction filter in cone-beam CT to improve periodontal ligament space visualization: An in vitro study. Imaging Sci Dent. 2017 Sep;47(3):199-207.
6. Huang CH, Brunsvold MA. Maxillary sinusitis and periapical abscess following periodontal therapy: a case report using three-dimensional evaluation. J Periodontol. 2006 Jan;77(1):129-34.
7. Jones KC, Silver J, Millar WS, Mandel L. Chronic submasseteric abscess: anatomic, radiologic, and pathologic features. AJNR Am J Neuroradiol. 2003 Jun-Jul;24(6): 1159-63.
8. Kim DM, Bassir SH. When Is Cone-Beam Computed Tomography Imaging Appropriate for Diagnostic Inquiry in the Management of Inflammatory Periodontitis? An American Academy of Periodontology Best Evidence Review. J Periodontal. 2017 Oct;88(10):978-998.
9. Mahajan AC, Kolte AP, Kolte RA, Agrawal AA. Dimensional Evaluation of Root Resorption Areas in Differing Severity of Chronic Periodontitis: A Scanning Electron Microscopic Study. Contemp Clin Dent. 2017 Jul-Sep;8(3):433-438.
10. Ogi N, Nagao T, Toyama M, Ariji E. Chronic dental infections mimicking temporomandibular disorders. Aust Dent J. 2002 Mar;47(1):63-5.
11. Petersen J, Glaßl EM, Nasseri P, Crismani A, Luger AK, Schoenherr E, Bertl K, Glodny B. The association of chronic apical periodontitis and endodontic therapy with atherosclerosis. Clin Oral Investig. 2014 Sep;18(7):1813-23.
12. Ramachandra SS, Dopico J, Donos N, Nibali L. Disease Staging Index for Aggressive Periodontitis. Oral Health Prev Dent. 2017;15(4):371-378.
Hagmm^a 26.02.18
УДК 616.31-612.08+616.379-008.64
А. Ю. Адубецька, С.А. Шнайдер д.мед.н.
Державна установа «1нститут стоматологи та щелепно-лицево! х1рурги Нацюнально! академи медичних наук Украши»
СТАН Т1ОЛ-ДИСУЛЬФ1ДНО1 СИСТЕМИ ПРИ МОДЕЛЮВАНН1 РАНИ ШК1РИ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ
При моделюванн рани шюри максимальне зменшення тiол-дисульфiдного спiввiдношення сироватки Kpoei та тканин шюри спостершаеться у щурiв з стрептозото-циновим цукровим дiабетом, генетично детермтова-ною низькою активтстю N-ацетилтрансферази та затравкою амтотриазолом, що супроводжуеться збшьшенням стротв загоення рани. Ключовi слова: рана шюри, тiол-дисульфiдна система, цукровий дiабет
А. Ю. Адубецкая, С. А. Шнайдер
Государственное учереждение «Институт стоматологии и челюстно-лицевой хирургии Национальной академии наук Украины»
СОСТОЯНИЕ ТИОЛ-ДИСУЛЬФИДНОЙ СИСТЕМЫ ПРИ МОДЕЛИРОВАНИИ КОЖНОЙ РАНЫ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ САХАРНОМ ДИАБЕТЕ
При моделировании раны кожи максимальное снижение тиол-дисульфидного соотношения сыворотки крови и тканей кожи наблюдается у крыс с стреп-тозотоциновым сахарным диабетом, генетически детерминированной низкой активностью N-ацетилтрансферазы и затравкой аминотриазолом, что сопровождается увеличением сроков заживления раны.
Ключевые слова: кожная рана, тиол-дисульфидная система, сахарный диабет
A. Yu. Adubetskaya, S.A. Schneider
State Establishment «The Institute of Stomatology and Maxillo-Facial Surgery of the National Academy of Medical Science of Ukraine»
STATE OF THIOL-DISULPHIDE SYSTEM IN RATS WITH SKIN WOUND AND EXPERIMENTAL DIABETES MELLITUS
The purpose of study is to find out the features of thiol-disulfide system state in blood serum and skin tissues in rats with experimental diabetes mellitus, skin wounds and various types of acetylation and inhibition of anti-oxidant enzymes activity.
© Адубецька А. Ю, Шнайдер С. А., 2018.
