CC BY
7
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
УДК 616. 37 - 002 - 036. 11
СП0С0БИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТРАНСЛ0КАЦ11 КИШК0В01 М1КР0ФЛ0РИ В ОСЕРЕДКИ ЗАПАЛЕННЯ У ХВ0-РИХ НА АСЕПТИЧН1 ТА 1НФ1К0ВАН1 Ф0РМИ НЕКР0ТИЧН0Г0 ПАНКРЕАТИТУ
Мосьондз В.В., Росохай О.В., Катковський Д.О. Вшницький нацюнальний медичний умверситет ¡м. М.1.Пирогова
Зростаючий pieeHb захворюваностi на гострий панкреатит, ускладнений деструкщею до 4,5 — 5,7 на 10 тис. населення, високий piвень iнвалiдизацiУ та летальностi (20 — 40 %, 80% ) обумовлюють актуальнiсть проблеми. Проведений ретроспективний анал!з лiкування 215 хворих на асептичн та 105 хворих з iнфiкованими формами гострого панкреатиту.
Ключов1 слова: гострий панкреатит, бактер1альна транслокацт, дисбюз, ентеральне харчування.
Вступ
Виб1р лкувальноТ тактики при при р1зних формах гострого панкреатиту (ГП) залишаеться актуальною \ складною проблемою сучасноТ невщ-кладноТ х1рургп з важкими непередбачуваними наслщками. Значш досягнення в сучаснш пан-креатологп суттево покращили результати лку-вання ц1е!' патологи, проте зростання захворю-ванносп \ традицшно висок1 показники ¡нвалщи-зацп осбливо серед оаб працездатного вку \ ш-сляоперацшноТ' летальносп продовжують при-вертати увагу клшщиспв [6-8]. В зв'язку з цим тривають пошуки нових метод1в лкування, в тому числ1 - способ1в профтактики ¡нфкуванння осередш запалення в пщшлунковш залоз1 (ПЗ) та парапанкреатичнш клпжовиы (ППК), що е умовою зменшення частоти гншних постнекро-тичних ускладнень.
Мета дослщження. Метою нашоТ роботи е по-кращення результате комплексного лкування хворих на асептичш та ¡нфковаы форми гострого панкреатиту шляхом застосування метод1в попередження транслокацп м1крофлори в осе-редки запальноТ'деструкци ПЗ та ППК.
Матерали та методи дослдження
В х1рурпчнш клшщ1 медичного факультету №2 Вшницького нацюнального медичного ушверси-тету ¡м. М.1.Пирогова за перюд з 1998-2009 на стацюнарному лкуванш перебувало 320 хворих з р1зними формами гострого панкреатиту. В вн ковому та тендерному аспектов! хвор1 розподн лилися наступним чином (табл. 1 )
Середнш термш перебування в стацюнар1 для оаб з неуекпадненими формами ГП становив 14,5 ± 3,2 доби, при ускладнених формах 30 ± 8 д1б, р < 0,05. Ключовим патогенетичним аспектом у розвитку ускладнень ГП е ¡нфкування осередку запалення ПЗ \ ППК.
Табл. 1
Розподт хворих за eiKOM та статтю
Вк (рогав) Чоловки Жшки
20 - 29 19 (5,9%) 10 (3,2%)
30 - 39 42 (13,1%) 31 (9,72%)
40 - 49 58 (18,15%) 24 (7,5%)
50 - 59 47 (14,6%) 38 (11,9%)
60 - 69 22 (6,9%) 18 (5,6%)
70 \ старше 4 (1,25%) 7 (2,18%)
Всього 192 (59,94%) 128 (39,92%)
Основним \ доведеним шляхом ¡нфкування д1-лянок деструкци в ПЗ та ППК у хворих на ГП е транслокац1я кишково!' м1крофлори, в основ! яко'Г лежать явища дисбюзу та пошкодження бар'ерноТ функцп кишшника. Наростаючий набряк ПЗ, збтьшення внутр1шньочеревного тиску, зменшення об'ему вшьноТ черевноТ порожнини та заочеревинного простору сприють розвитку компартмен синдрому [1]. Порушення пасажу х1-мусу та бар'ерноТ функцп кишки в результат! ди-нам1чноТ кишковоТ непрохщносп обумовлюе порушення стввщношення нормально!' \ патогенно! кишково!' м1крофлори (дисбюзу), що обумовлюе ¡нфкування нею осередмв запалення. Та-кож ¡нфкування вогнищ запально! деструкцП' може ¡ти гематогенним, л1мфогенним, дукталь-ним шляхами, ятрогенно шеля оперативних втручань, ¡, особливо, при пщведены дренажних пристро'Гв до асептичних дтянок некрозу ПЗ \ заочеревинного простору (ЗП). Прогностичним критер1ем переб1гу ГП е термш госттал1заци хворих до стацюнару з моменту захворювання та адекватне комплексне лкування. За термшом госп¡тал1зацЛ хвор1 розподтилися наступним чином:
Табл.2 Розподт хворих за терм1ном aocnimani3au,i'i
Термш Чоловки Жшки Всього
госп1тал1заци (години)
1 - 6 6 (1,87%) 14 (4,3%) 20 (6,25%)
6 - 12 33 (10,31%) 23 (7,18%) 56 (17,5%)
12 - 24 47 (14,6%) 58 (18,1%) 105 (32,8%)
24 - 72 76 (23,7%) 25 (7,81%) 101 (31,5%)
Бтьше 72 30 (9,3%) 8 (2,5%) 38 (11,87%)
Всього 192 (59,94%) 128 (39,92%) 320 (99,92%)
Том 9, Выпуск 4
59
В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг
Результати та i'x обговорення
Yci xBopi в залежност1 вщ часу захворювання були подтеш на групи: перша - 76 (23,75%) хворих з TepMÍHOM госп¡тал1зац1Т до 12 годин, друга - 206 (64,3%) хворих з часом поступления до 3 fl¡6, третя - 38 (11,8%) хворих госттал1зо-ваних ni3h¡rne трьох fl¡6 i група в ктькосп 43 хворих, як1 були переведен! до панкреатичного центру з ¡нших лкувальних заклад1в.
Серед обстежених чоловшв - 192 (59,94%), жшок - 128 (39,92%), середнш bík 38,5±14,1 ро-kíb. На момент гостал1зацп асептичний некроти-чний панкреатит був у 263 (82,3%) хворого, ще 57 (17,7%) було госштал1зовано з ¡нфкованим некротичним панкреатитом.
Важкють стану хворих оцшювалася за прогно-стичною шкалою APACHE 11 та результатах апаратних, ¡нструментальних, лабораторних метод ¡в дослщження. Лкування проводилося в вщдтены реашмаци та палатах ¡нтенсивноТ те-panii. Комплексне лкування i профтактика транслокацп кишковоТ м1крофлори проводилася bcím хворим на р1зних етапах захворювання: проведения гастро-ентеросорбцп з використан-ням порошкових розчижв левомщетину 0,5, Tpi-хополу 0,25, полюорбу з наступною затримкою та евакуац1ею Т'х через 30 хвилин. При ускладе-них формами ГП у пероральну сум1ш додавали-ся амфотерщин та пол1м1ксину М сульфат. Подальше утримання назогастрального зонду здш-снювалося до вщновлення функци кишмвника як результат стаб^зацп ¡нтрадуоденального тис-ку(80 - 120см. вод.стовпа).
Виконання ф1брогастродуоденоскопп (ФГДС) з послщуючим введениям зонду за дуодено-еюнальну дтянку дае можливють проведения раннього череззондового харчування (вуглевод-но - амшокислотш композици) та сприяе вщнов-ленню перистальтики [1]. Проте ттьки у 3 ¡з 46 хворих вдалося достов1рно завести MiKpoippnra-тор за зв'язку Трейца. В ycix ¡нших випадках введения сумЫ у просвп" дванадцятипалоТ кишки (ДПК) було недоцтьним так як це не призво-дить до функцюнального спокою ПЗ. Покращен-ня загального стану хворих, нормал1зац1я актив-hoctí амтази i лтази у сироватц1 кроb¡, i вщнов-лення перистальтики дозволяли проводити ен-теральне харчування на фоы парантерального. Дискутабельним залишаеться питання визна-чення термшу початку ентерального харчування хворих на ГП. Одним ¡з сприяючих фактор1в раннього вщновлення перистальтики е постановка перидуральноТ'анестези.
Одним з основних метод1в профтактики i лку-вання е парентеральне та локольне пщведення антибактер1альних препарате. Перевагу вщда-вали фторхшолонам (ципрофлоксацин, пефлок-сацин), карбопенемам (¡мипенем), цефалоспо-ринам 3-4 поколшня (цефотаксим, цефтриаксон, зшацеф, медоцеф), протигрибковим препаратам (шзорал), дифлюкан. Враховуючи складнють у
накопичены високих терапевтичних доз антиба-ктер1альних препарате в осередках запалення ПЗ \ ППК 125 хворим провод илося електрофо-ретичне введения антибютиш. Об'ем проведено! детоксикацп складав 8 -10л на добу на одного хворого.
Для пригшчення втьно-радикальних реакцш та стаб^зацп кл1тинних мембран ПЗ застосову-вали жиров1 емульсп з антикоагулянтами (лто-фундин 20%-15 мг/кг разом з 5000 ОД гепарину або 0,4 мл кпексану).
Враховуючи бактерюцидну, дезштоксикацшну та антиппоксичну дш озону нами було застосо-вано озонотератю в комплексному лкуванш хворих на ГНП [2-3]. При цьому здшснювалося зрошування ППК озоно-кисневою сум1шшю за кафедральною методикою (декпарацшний патент №28653 А вщ 16.10.2000) [5 ]. Для озону-вання використовувалася низька концентрац1я озону 2,5-2,7м|/л вибрана нами в зв'язку з мож-ливютю високих концентрацш подразнювати ППК у вигляд1 х1м1чних оп1к1в. Озонування розчижв проводилося на медичному озонатор! „Озон УМ - 80 ".
Пор1внявши результати лкування хворих по трупах ми дшшли висновку, що критер1ем благо-приемного прогнозу у лкуванш хворих на ГНП е термш ранньоТ госштал1заци та проведения ета-пно1 профтактики транслокацп кишковоТ м1кро-флори в осередки запалення в ПЗ \ ППК в комплексному лкуванш ГП. Так ¡з числа хворих гос-п1тал1зованих протягом першоТ, другоТ та третьоТ д1б незважаючи на проведения комплексного л1-кування постнекротичш гншш ускладнення вини-кли в слщуючому стввщношены 1 (1,3%); 22 (10,6%); 35 (92,1%). Особливо!' уваги заслуговуе група ¡з 57 хворих з шзым термшом госштал1за-цп; 43 з яких переведен! з ¡нших лкувальних установ, де допомога надавалася в неповному обсязк В уах хворих виникли постнекротичш гншш ускладнення, 18 хворих оперовано. В результат! неефективносп комплексно! консервативно! терапп у 1 (5,5%) випадку ¡з числа оперо-ваних хворих розвинувся синдром полюрганноТ дисфункци \ недостатностк
Загальна пюляоперацшна летальнють при де-структивних формах ГНП склала 14,3%.
Висновки
Таким чином, проводячи профтактику транслокацп кишковоТ м1крофлори у комплексному л1-куванш хворих на асептичш форми гострого панкреатиту - зумовлюе зниженню частоти пост-некротичних ускладнень на 21,9%, а при дестру-ктивних формах призводить до зменшення к1ль-кост1 оперованих хворих до 23,8%. Саме цей вплив на переб1г патолог1чного процесу \ пояс-нюе зниження п1сляоперац1йноТ летальносп на 14,3%. Застосування даноТ схеми дае можли-в1сть зменшити ктькють гн1йних ускладнень у хворих на асептичний некротичний панкреатит.
Актуальт проблемы сучасноТ медицини
Л'пература
1. Андрющенко В.П., Куновський В.В. Ентеральне харчування в ранньому пюляоперацшному nepiofli / Андрющенко В.П., Куновський В В.// Науковий Bi-сник ужгородського унверситету 2003. - №20.- С. 135-137.
2. Варило A.C. Бактерюцидна д1я озону / Варило А.С // М1жнародний медичний журнал «Озонотерапт».-2003. доповнення до ММЖ.- С. 39.
3. Ганмев В.В. Медичний озонатор нового поколшня «ОЗОН УМ-80» / Ганмев В.В. // М1жнародний медичний журнал «Озонотерап1я».- 2003. доповнення до ММЖ.- С. 139.
4. Дантов М.В., Фьодоров В.Д. Х1рурпя ПщшлунковоТ залози. - М.: Медицина, 1995. - 511 с.
5. Катковський O.G. Cnoci6 катетеризацп порожнини малого челця / Деклар. Патент № 28653 А, УкраТ-на. Заявка Bifl 16.10.2000.- 0публ.23.05.2002.
6. Кондратенко П.Г. Гострий панкреатит: монограф1я / П.Г. Кондратенко - Донецьк, 2008. - 352 с.
7. Савельев B.C., Буянов В.М. Гострий панкреатит.-М.:Медицина, 1983 - 240 с
8. Шал1мов С.А. Гострий панкреатит i його усклад-нення / С.А. Шал1мов, А.П. Радз1ховський, М.С. Ничитайло. К.: Наук. думка, 1990.- 272 с.
Реферат
СПОСОБЫ ПРОФИЛАКТИКИ ТРАНСЛОКАЦИИ КИШЕЧНОЙ МИКРОФЛОРЫ В УЧАСТКИ ВОСПАЛЕНИЯ У БОЛЬНЫХ С АСЕПТИЧЕСКИМИ И ИНФИЦИРОВАННЫМИ ФОРМАМИ НЕКРОТИЧЕСКОГО ПАНКРЕАТИТА Мосендз В.В., Россохай О.В., Каниковский Д.Е.
Ключевые слова: острый панкреатит, бактериальная транслокация, дисбиоз, ентеральное питание.
Увеличение уровня заболеваемости на острый панкреатит, осложненный деструкцией до 4,5 - 5,7 на 10 тыс. населения, высокий уровень инвалидизации и летальности (20 - 40%, 80%) определяют актуальность проблемы. Произведен ретроспективный анализ лечения 215 больных на асептические и 105 больных с инфицированнными формами острого панкреатита.
Summary
METHODS OF PREVENTION OF INTESTINAL MICROFLORA TRANSLOCATION INTO THE INFLAMMATORY REGIONS IN PATIENTS WITH ASEPTIC AND INFECTED FORMS OF NECROTIC PANCREATITIS. Mosyonds V.V., Rosohai O.V., Kanikovskiy D.O.
Key words: acute pancreatitis, bacterial translocation, dysbiosis, enteral nutrition.
The increase in morbidity rate of pancreatitis complicated with the destruction up to 4,5 - 5,7 cases per 10000 population and high incapacity and mortality rate (20 - 40%, 80% respectively) determine the topicality of this issue. There have been carried out the retrospective analysis of treatment of 215 patient with aseptic and 105 patients with infected forms of acute pancreatitis.
УДК 616-006.04-08:615.851
ПСИХ0С0МАТИЧН1 Р03ЛАДИ ПРИ ЗЛ0ЯК1СНИХ Н0В0УТВ0РЕННЯХ I М0ЖЛИВ0СТ1 IX К0РРЕКЦ11 Л1КА-PEM С0МАТИЧН0Г0 ПР0Ф1ЛЮ
Невойт Г.В., Москаленко O.B., Невойт М.М., Маркна Т.М.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава, Полтавський обласний клш1чний онкодиспансер , Друга мкька кл^чна лшарня м. Полтави
Ефективн1сть л1кування i адаптация онколопчного хворого до життя залежать не лише в'!д характеру онколопчного захворювання, варiанта його пережгу, виду протипухлинно)' терапи, а Й в'<д особливостей преморбiду особистостi та УУ психолопчноУ установки на хворобу. В статтi представ-ленi сучасний стан проблеми виникнення психосоматичних розлад!в при злоякiсних новоутворен-нях, аспекти iх д!агностування л'1карем-1нтерн'1стом та шдходи до iх коррекци. Ключов1 слова: злояюсш новоутвореня, психосоматичн1 розлади, адаптол.
Вступ
Згщно матер1ал1в «Концепци ДержавноТ цтьо-В01 комплексно!' Програми розвитку охорони псих1чного здоров'я в УкраТш на 2006-2010 роки» зросла зареестрована розповсюдженють псих1ч-них розлад1в, у тому числ1 \ непсихотичного характеру, переважна частина людей перебувае в стаж хрошчного псижчного дискомфорту. Дана проблема актуальна в практик лкаря-¡нтернюта, осктьки, з одного боку, близько 90% хворих ¡з псих1чними розладами звертаються до л1кар1в соматичного профтю, лкуються \ спо-стер1гаються ними, з другого - психолопчний стан як особливють преморбщу особистосп впливае на клш1чну ефективнють лкування со-
матичних, у тому числ1 онколопчних, захворю-вань. На сьогодняшнш день до кшця не сфор-мульована загальновизнана теор1я, що пояснюе роль психолопчних процеав в соматичних пере-твореннях \ етюлогп рака. Однак клш1чно доведено, що у хворих, як1 здаты «психолопчно про-тистояти» захворюванню на вах етапах лкуван-ня, тривалють життя вища, ыж у оаб з протиле-жним стереотипом поведшки. Неодноразово бу-ло пщтверджено, що холютичний пщхщ до реа-бшп~ацм хворих сприятливо впливае на переб1г \ прогноз онколопчного захворювання [4; 6; 7]. Необхщно враховувати, що досить часто д1агно-стика депресп у пащента означае нав1шування ярлику псих1чно хворого. Створюеться загроза
Том 9, Випуск 4
61
