CC BY
81
розпилювання деревини з використанням пилки 3 проти пилки 1 передуЫм зумовлене шдвищенням жорсткост розведених зубцiв, що обгрунтовано в [2] та експериментально шдтверджено й висвiтлено в [5].
Отже, на пiдставi всебiчного дослiдження способiв розведення зубцiв пилки можна зробити висновок, що найвищу точнiсть розпилювання деревини на горизонтальних стрiчкопилкових верстатах можна досягнути iз засто-суванням пилки, зубцi яко! розведеш через один нерозведений зубець, а лши вiдгинання перпендикулярнi до бюектриси кута загострення.
Л1тература
1. Кер1вництво з обслуговування стр1чкових пилок/ Wood-Mizer Ukraine. - [Б.-М.: б. в.], 1996. - 11 с.
2. Ребезнюк 1.Т. Пщготовлення вузьких колодопиляльних стр1чкових пилок до роботи: Монограф1я. - Льв1в: Кольорове небо, 2005. - 260 с.
3. Степанчук С.П. Методика вим1рювання величин хвилястост пропилу тд час розпилювання колод на горизонтальних стр1чкопилкових верстатах/ С.П. Степанчук, М.1. Пилип-чук// Наук. вюник НЛТУ Укра!ни: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: НЛТУ Укра!ни. - 2007, вип. 17.3. - С. 123-127.
4. Якунин Н.К. Круглые пилы и их эксплуатация/ Якунин Н. К. - М.: Лесн. пром-сть, 1977. - 200 с.
5. Ребезнюк 1.Т. Дослщження величини розведення зуб1в вузько! колодо-пиляльно! стр1чково'1 пилки на бш залежно вщ способу !х вщгинання/ 1.Т. Ребезнюк, М.М. Вовчок// Наук. вюник НЛТУ Укра!ни: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: НЛТУ Укра!ни. - 2006, вип. 16.1. -С. 159-162.
УДК 674.76.41 Ст. викл. Г.М. Чайковська, ст. викл. Г.М. Латцька,
асист Л.В. Салапак - НЛТУ Украти, м. Львiв
СПОСОБИ ОБРОБЛЕННЯ ДЕРЕВИНИ П1Д ЧАС ВИГОТОВЛЕННЯ ГНУТИХ МЕБЛ1В
Наведено способи оброблення деревини та нов1тш технологи тд час виготов-лення гнутих мебл1в.
Ключов1 слова: гнут мебл1, "бщермайер", "вщенсью меблГ', Bendywood.
Senior teacher G.M. Lapitska; senior teacher G.M. Tchaykovska;
assist. L.V. Salapak - NUFWT of Ukraine, L'viv
Methods of wood processing of producing of bentwood furniture
The methods of wood processing and modern technologies of producing of bentwood furniture are described in this article.
Keywords: bentwood furniture, "bidermeir", "Vienne furniture", Bendywood.
Iсторiя гнутих меблiв розпочалася ще в Х1Х ст. в Австри. Близько 1835 р. вигини меблiв з плавних стають дедал витонченими, профш роблять-ся сильшшими, з'являеться бшьше рiзьблення. Саме в цей час починае свою дiяльнiсть у Вiднi великий новатор - М1хаель Тонет (1796-1871 рр.) Першi ек-сперименти по згинанню фанери гарячою парою Тонет проводить ще в Ншеч-чинi, в 1841 р. вш патентуе свш винахiд. На виставцi його меблiв вiн був представлений князевi Меттернiху, i той пропонуе йому переселитися до Вщня.
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.9
Тут, на переходi вщ епохи "бщермайера" до епохи гнутих меблiв, на межi двох великих досягнень, найкраще можна зрозумгги, що таке вщенсь-кий смак у меблях - щ меблi простi, але витонченi, за своею програмою стиль цей демократичний але техшчно вiртуозний, такий, що шклуеться про створення затишно! i камерно! обстановки, красивий без перевантаженость
Меблi Тонета належать класичнiй традицi! - ясна симетрична компо-зицiя, вшзнана типологiя, звичнi пропорцi!. Тонет - новатор не форми, а технологи. Проте революцшна технолопя дозволила Тонету виробити ушкальну стилiстику, засновану на чггкш, графiчнiй виразностi "голого" силуету, - коли немае окремо форми i декору, каркаса i обшивки. Коли не лши похщш вiд форми, а форма едино е лшя, коли вся рiч - це одна нескшченно триваюча лiнiя неймовiрно зiгнутого тонкого дерева.
Суть технологи така: мщну деревину (зазвичай бук) розм'якшують шляхом кип'ятшня або гарячого пропарювання в металевих формах. Пiсля сушiння дерево набувае з^нуто! форми. Якщо подiбну форму вирiзувати з бруска то, по-перше, витрата матерiалу дуже велика, а по-друге, волокна де-ревини в бруску все одно будуть прямими i при нерiвномiрному навантажен-нi деталь може розколотися. За методом Тонета деревш волокна згинаються разом з бруском, i дерево немов пружинить.
Рис. 1. Вiденськi меблi: а) М1хаелъ Тонет. кр\сло (бл. 1836-1840рр.); б) Софа, модель № 4, проект (1850р.); в) Кр1сло-гойдалка, проект (1874-1882рр.)
Декоративш можливост такого методу практично невичерпш, а його практичшсть безпрецедентна - речi незмшно ефектш, дивно мщш, конструктивно бездоганш i дешевi у виконаннi, розраховаш на масове промислове ви-робництво (можливють збирання з готових деталей). Якщо демократизм "бь дермайера" був скорше декларативним, нiж реальним (все це були штучш, дорогi речi ручно! роботи), то демократизм гнутих меблiв справдi всепогли-наючий - впродовж друго! половини XIX ст. десятки фабрик фiрми "Брати Тонет" випустили кшька десяткiв мiльйонiв речей, що продавалися по всьому свггу. Дуже часто назву "вiденськi меблГ' використовують саме як позначен-ня меблiв з гнутого дерева.
Враховуючи стиль сьогодення, коли можливостi людей знову дають змогу конструювання меблiв дорогих i красивих, у моду ввшшли гнутi та
гнутоклееш мебль Адже, в Укра1ш в ХХ ст. через мат запаси деревини (бук), низький корисний вихщ деревини i великi енерговитрати при виготовленш, виробництво гнутих меблiв було скорочено до мшмуму.
Зараз iндивiдуальне виробництво меблiв застосовуе новi екологiчнi технологи, як дають змогу не лише скоротити енерговитрати, а й шдвищити яюсть меблiв, якi виготовляють. Гнул ручки, спинки крiсел, бильця лiжок, фасади корпусних меблiв надають штер'еру легкостi та екстравагантностi. Цi меблi дорогi, але мають достатнiй усшх у покупця, тому що той дорого щнуе вишуканiсть i ексклюзив.
Технологiя згинання деревини, яку винайшов у 30-тi роки XIX ст. Мь хаель Тонет, мае три незаперечш переваги над машинним обробленням. По-перше, значно зменшився розхщ деревини, стало можливим застосування заготовок з меншим перетином волокон. По-друге, змщнша деталь, оскiльки процес згинання переорiентовуе волокна деревини вздовж вигнуто! осi дета-лi, як наслщок дiлянок iз поперечним розташуванням волокон немае. Потрете, покращився зовнiшнiй вигляд виробiв.
Збiльшення вологи деревини до 25-30 % та температури до 70-80°С, за технолопею Тонета, покращуе гнуття. А для подальшого зменшення радiуса згину опуклого боку, застосовують поверхневу металеву накладку. Така накладка рiвномiрно поглинае частину розтягувального навантаження на волокна деревини. 1стотно впливають на процес виготовлення гнутих деталей порода деревини, стушнь зволоження та геометрiя виробу. Вщношення товщини до радiуса заготовки визначае, чи можна зробити вшьний згин, чи необхщно зас-тосувати поверхневу накладку (шину). Для виготовлення вщенського крюла найкраще пiдходить деревина бука та дуба, але завжди високо! якость
Весь технологiчний процес гнуття масивних брусюв подiляеться на таю стадй: механiчне оброблення, гiдротермiчне оброблення, гнуття i сушiн-ня гнутих заготовок.
Мехашчне оброблення деревини перед гнуттям здшснюеться анало-гiчно до виготовлення чорнових меблевих заготовок, тобто розкрою дощок на заготовки. Якщо заготовки випиляш неточно, то перед гнуттям 1х слiд стругати, хоч це призводить до збiльшення припускiв i обсягу робгт. Техно-логiчний процес випилювання криволшшних деталей досить простий i не ви-магае спецiального обладнання. Проте при випилюванш частина волокон пе-рерiзуеться, що значно ослаблюе мщшсть деталей, а також попршуе процеси оброблення й опорядження, особливо на торцях i напiвторцях.
Гiдротермiчне оброблення деревини здiйснюеться для того, щоб нада-ти деревинi пластичности що дасть змогу без руйнування змшити форму де-талi тд дiею зовнiшнiх сил i зберегти 11 - пiсля припинення дй цих сил.
Гiдротермiчне оброблення деревини здiйснюеться проварюванням у га-рячш водi або пропарюванням. Нагрiвання деревини способом проварювання призводить до нерiвномiрного зволоження i прогрiвання, внаслiдок чого при гнут виникае розшарування деревини. Тому ширше застосовуеться пропарю-вання, бо воно сприяе пiдвищенню властивостей стиску i розтягу деревини.
Науковий вкиик НЛТУ Украши. - 2008, вип. 18.9
Для гнуття брусюв застосовують спещальне устаткування двох титв: верстати з холодними формами { верстати з гарячими формами (гнутарно-су-шильт). Проте при гнутп не тшьки збер1гаеться, а й тдвишуеться мщтсть деталей. Весь процес оброблення гнутих деталей такий же, як { прямолшйних.
При згинант брускових деталей волокна, розмщет ближче до зов-тшньо! частини бруска розтягуються { стають довшими, а волокна, розмще-т ближче до внутршнього боку, стискуються у повздовжньому напрямку -маемо усадку. На меж1 м1ж розтягнутими волокнами проходить нейтральний шар, волокна якого не тддаються т розтягуванню, т стискуванню. Величина деформацп розтягу 1 стиску залежить вщ товщини бруска 1 рад1уса згину.
Значно частше застосовують ви-робництво мебл1в 1з гнутоклеених деталей. Це гнуття дерева 1з одночасним скле-юванням можливе без терм1чного оброблення деревини при малш товщит деталей. Такий спос1б виготовлення мебл1в дае можлив1сть використовувати детал1 складних форм без використання столяр-них з'еднань, що значно спрощуе техно-лопчний процес виготовлення. Така тех-нолопя, пор1вняно 1з гнуттям масивно! деревини, зменшуе розхщ деревини вдвь ч1, а трудовитрати уп'ятеро. Пропонують {
ч , ... , ч таю способи виготовлення гнутих де-
деформаци: [0 - початкова довжина
бруска, мм; г -радгус згину; <р- кут рев'яних деталей - у пропили, зроблен1 згину, град; И - товщина бруска, мм; вздовж або впоперек волокон, вставляють Л!о - абсолютне видовження проклеений шпон \ гнуть за шаблоном.
Шсля повного тужавлення клею у заго-товщ тд пресом, меблева деталь набувае стшкосп задано! форми.
Вщносно новим способом виготовлення гнутих фасад1в е технолопя на основ! волокнистих плит з частими прор1зами з одного боку, що нагадують гребшець. Дв1 такi плити склеюють, згинаючи на заданий рад1ус за шаблоном, греб1нками до середини, пот1м доводять до бажаного естетичного вигляду.
Новгтня технолопя - Ве^у^о^ над якою вщ 1990 р. постшно пра-цювали науковщ, техтки \ практики, полягае в тому, що деревину просто стискають настшьки, що стиснення вщбуваеться на м1крокл1тинному р1вт. Теоретично технолопю Bendywood можна застосовувати на ус1х твердих породах дерев. На сьогодт освоено таю породи, як дуб, бук, клен \ вишня.
Якщо з1гнути необроблену суху галузку, вона зламаеться, оскшьки кл1тини напружуються \ розриваються. А Bendywood можна з1гнути у холодному сухому стат до рад1уса, який у дев'ять раз1в перевищуе його товщину -тобто брус завтовшки 10 мм можна з1гнути до рад1уса 100 мм. Клгтини Bendywood тд час згинання повертаються до нормального стану, тому роз-лом1в не утворюеться. Хоча деревину можна гнути сухою, для кращого результату м1сця згину зволожують до 16 %, а пот1м знову висушують до 8-
3. Технолооя та устаткування деревообробних п1дприемств
135
10 %. Максимальний розмiр елемента, який можна з^нути за цiею техноло-пею - 100^120x2200 мм, радiус може у десять разiв перевищувати товщину елемента - це справдi незаперечна перевага Bendywood. Bendywood - еколо-пчна технологiя, проте вимагае застосування високояюсно! деревини, що значно збшьшуе !! вартiсть. Кубiчний метр дуба, обробленого за щею техно-лопею, коштуе вiд 4300 до 7000 евро.
Пщвищення життевого i культурного рiвня певних кiл людей, розши-рення iндивiдуального будiвництва житла вимагае полшшення технологiй виробництва та якост меблiв. Значну увагу придiляють дизайну меблiв, !х ш-дивiдуальностi i неповторностi. На iнший план вщсуваються меблi масового виробництва. Для повного i рацiонального використання всiх потужностей деревообробного обладнання треба добре знати i вмшо використовувати його при виконанш кожно! технологiчно! операцi!. Згадаш вище способи оброблення деревини допоможуть вмшо використовувати !х для виготовлення деталей гнутих меблiв.
Лггература
1. Дячун З.Й. Конструювання мебл1в: Корпусн1 вироби: Навч. пос1б. для студ. ВНЗ. -К.: Вид. д1м "Киево-Могилянська академ1я", 2007 - ч.1. - 387 с.
2. Костриков П.В. Производство гнутоклееной мебели. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. -
224 с.
3. Про мебль № 8 (17) 2005 р. Всеукра!нський рекламно-шформацшний журнал.
4. Шумега С.С. Специальная технология мебельного производства. - К.: Вища шк., 1977. - 248 с.
