Спосіб оптимізації хірургічного лікування хворих з хронічною анальною тріщиною Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

МЕТОДИ ТА МЕТОДИКИ

© Кравченко С. П.

УДК 616.352-001.4-002.2-089

Кравченко С. П.

СПОС1Б ОПТИМ1ЗАЦП Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ ХВОРИХ З ХРОН1ЧНОЮ АНАЛЬНОЮ ТР1ЩИНОЮ

ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматологiчна академт» (м. Полтава)

serzh.kravchenko.69@mail.ru

Дана робота виконана вiдповiдно до науково-до-слщно! теми кафедри xipypril № 2 «Прогнозування та пpофiлактика ускладнень при гострм абдомiнальнiй xipypгiчнiй патологiI»» (номер державно! реестраци 0111U006299).

Вступ. Л^вання хворих на xpонiчнy трщи-ну заднього проходу мае багатовкову юторю Це пов'язано з тим, що питома вага тpiщини заднього проходу серед хвороб товсто! кишки становить 1115%, а заxвоpюванiсть коливаеться вщ 20 до 23 на 1 ТОВ чоловк дорослого населення [2]. ^м ме-дично!, ця проблема мае i велику сощальну значи-мiсть, так як трщиною заднього проходу стражда-ють в основному особи молодого i середнього вку, тобто найбiльш працездатна частина населення.

Широка поширенють цього захворювання i акту-альнiсть проблеми привели до появи велико! кть-кост piзниx методiв лiкyвання. Так, W. P. Mazier на-рахував 32 комбЫацп xipypгiчного лiкyвання тpiщин заднього проходу. Далеко не у вЫх випадках ц ме-тоди мали патогенетичне обгрунтування, чим пояс-нюеться висока частота несприятливих pезyльтатiв л^вання. Незважаючи на досягнутий прогрес у ро-зyмiннi патогенезу анально! трщини, встановлення значно! pолi в цьому процес спазму внyтpiшнього сфiнктеpа та шеми анодерми, результати лiкyвання анально! трщини досi не можна вважати задовть-ними [3,6].

Консеpвативнi методи л^вання, включаючи найбiльш сyчаснi препарати для медикаментозно! релаксаци внyтpiшнього сфЫктера, лише незначно перевищують плацебо по ефективност [1,4]. При цьому частота pецидивiв захворювання, протягом першого року пюля завершення лiкyвання, може до-сягати 33% [2,7,9]. Причинами тако! високо! частоти pецидивiв е розвиток толерантной до дм оргаыч-них ытра^в [8,9], а також зберкаються в анальному каналi pyбцевi i запальнi змiни, такi, як сторожовий горбок, ппертрофований анальний сосочок, pyбцевi кра! тpiщини [3,8].

Тому, основним методом л^вання хронiчноI анально! трщини е хiрургiчний. Серед них «золотим стандартом» вважаеться виЫчення анально! трщини у поеднанн з бiчною пщшюрною сфiнктеротомiею. Незважаючи на незаперечнi докази переваги бiчноI пiдшкiрноI сфiнктеротомiI над девульЫею анального жому i задньою сфiнктеротомiею [7], у ввален термiни пiсля цiеI операцiI частота рецидивiв може досягати 11,7%, а частота розвитку анального не-тримання - 35,1%. Спроби полтшити результати л^вання привели до появи велико'| кiлькостi моди-фiкацiй цiеI операци, коли протяжнiсть сфшктерото-мiI обмежувалася проксимальним краем анальноI трiщини. Застосування цих методик дозволило зни-зити частоту розвитку анального нетримання при-близно до 10%.

Проте хоч як досконалi не були б методики вико-нання сфiнктеротомiI, вона залишаеться хiрургiчною операцiею, яка призводить до необоротного пошко-дження закривального апарату прямоI кишки з уЫма витiкаючими звiдси наслiдками.

Мета дослщження: полiпшити результати лку-вання хворих з хронiчною анальною трiщиною.

Об'ект i методи дослiдження. Дослiдження ба-зуеться на вивченнi результатiв л^вання 33 хворих з хронiчною анальною трщиною за перiод з 2014 по 2015 роки.

Па^енти були подтеы на 2 групи. До першо': групи (18 хворих) увмшли пацiенти оперованi за традицiйними методиками: виЫчення анальноI тр^ щини з дозованою сфiнктеротомiею в мiсцi дефекту ^низово:. Оперативне втручання виконувалося в умовах стацюнару пiд спинномозковою анестезiею.

Пацiентам другоI, основноI групи (15 хворих) ви-конувалась опера^я за власною методикою в амбу-латорних умовах пiд мiсцевою анестезiею в об'емi висiчення анальноI трщини за допомогою апарата радiохвильовоI хiрургiI

За вiком, статтю, клiнiчними проявами, навнютю супутньоI патологiI групи були ствставимк

Перевагами запропонованого способу е те, що завдяки фiзичним властивостям радюхвил^ практично не травмуються пiдлеглi тканини, одночасно з видаленням тканин вщбуваеться 1хня коагуля^я, знижуеться крововтрата, стерилiзуюча дiя високих температур запобтае розвитку гнiйно-запальних ускладнень, досягаеться ефект знеболення (дося-гаеться супутньою коагуляцiею нервових закiнчень в ран^.

Опис методики. В умовах мюцево! анестезiI 0,5% розчином лонгока!ну перианально! дiлянки, параректально! клiтковини та анального каналу, за допомогою апарата радюхвильово! хiрургiI (шстру-мент - електрод-петля, режим - рiзання-коагуляцiя) економно видаляються анальна трiщина з ппергра-нуляцiями. за допомогою апарата радюхвильово! хiрургiI виконуеться коагуляцiя дна рани, завдяки чому коагулюються поверхневi шари м'язiв анального жому, що призводить до ослаблення тонусу останнього. Пластику раново! поверхн клаптем сли-зово! - не проводимо.

Результати дослщження та Ух обговорення. Оцiнка клiнiчних результатiв проводилася за три-валiстю та iнтенсивнiстю пiсляоперацiйного болю, часом та характером ексудацп, наявнютю гнмно-за-пальних ускладнень, наявнiстю або вщсутнютю рецидиву хронiчно! анально! трiщини.

У 2 (основнiй) груп в ранньому пюляоперацм-ному перiодi (протягом 1-2 дiб) 86% па^енпв вщ-значали бiльш швидке зменшення болю в дiлянцi заднього проходу (в 1 груп - 62%). При цьому у бтьшост з них вщзначався помiрний перианаль-ний набряк з тенден^ею до усунення (на 3-4 добу). У цм груп спостерiгали значно менш виражену ра-нову ексудацiю, яка, носила серозно-геморапчний характер.

В 1 груп в 10,7% хворих спостерiгався гнмний характер ексудату, що трактувалось як нагноення рани, потребувало корекци л^вання та подовжи-ло термiни одужання. В 2 груп гнiйно-запальних ускладнень не спостерталось.

Термiни загоення пюлеоперацмнно! рани у хворих 2 групи були менше в середньому на 2-4 доби.

Явища часткового нетримання галу або газiв у пащенпв 1 групи в пюляоперацмному перiодi вщм^ чено в 3,9% випадюв, у пацiентiв 2 (основно! групи) -не спостерiгалось.

Середнм термiн перебування хворих 1 групи на стацюнарному лiкуваннi склав 11 дiб. Хворi 2 групи л^валися амбулаторно, що говорить про вагомi економiчнi переваги запропонованого методу лку-вання.

Висновки

1 . Перевагами з апропонованого способу е те, що завдяки фiзичним властивостям радюхвил^ практично не травмуються пiдлеглi тканини. За ра-хунок цього е бтьш контрольована глибина впливу на волокна анального сфшктера.

2. Одночасно з видаленням тканин вщбуваеться !хня коагуля^я, знижуеться крововтрата, стерил^ зуюча дiя високих температур запобтае розвитку гнiйно-запальних ускладнень, досягаеться ефект знеболення (досягаеться супутньою коагуля^ею нервових заюнчень в ранi).

3. Явища часткового нетримання галу або газiв у пащенпв 1 групи в пюляоперацмному перiодi вщм^ чено в 3,9% випадюв, у пащенпв 2 (основно! групи) -не спостерталось.

4. Даний метод дозволяе ефективно л^вати хворих з хронiчною анальною трщиною в амбула-торних умовах.

Л^ература

1. Артюхов С. А. Организационные основы развития проктологической помощи населению. О болезнях прямой и ободочной

кишок (сборник научных трудов выпуск 9) / С. А. Артюхов. - М., 1977. - С. 3-5.

2. Воробьев Г. И. Основы колопроктологии / Г. И. Воробьев // Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. - 413 с.

3. Врублевский В. А. Распространенность болезней прямой и ободочной кишок у взрослого населения Москвы. Проблемы

проктологии (выпуск 4) / В. А. Врублевский, Ю. М. Милитарев // М., 1983. - С. 6-10.

4. Милитарев Ю. М. Лечение анальных трещин (методические рекомендации) / Ю. М. Милитарев, Ю. В. Дульцев, В. А. Вру-

блевский // М., 1979. - С. 9.

5. Полетов Н. Н. Выбор метода оперативного лечения больных хроническими трещинами заднего прохода: автореферат дис.

канд. мед. наук / Н. Н. Полетов. - М., 1985. - 26 с.

6. Реутов В. П. Циклические превращения оксида азота в организме млекопитающих / В. П. Реутов, Е. Г. Сорокина, В. Е. Охо-

тин // М., Наука, 1998. - 155 с.

7. Ривкин В. Л. Руководство по колопроктологии / В. Л. Ривкин, А. С. Бронштейн, С. Н. Файн // М., Медпрактика, 2001. - 299 с.

8. Федоров В. Д. Проктология / В. Д. Федоров, Ю. В. Дульцев // М., Медицина, 1984. - 383 с.

9. Эктов В. Н. Лечение анальных трещин боковой подкожной сфинктеротомией: автореферат дис. канд. мед. наук. / В. Н. Эк-

тов. - М., 1984. -25 с.

УДК 616.352-001.4-002.2-089

СПОС1Б ОПТИМ1ЗАЦП Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ ХВОРИХ З ХРОН1ЧНОЮ АНАЛЬНОЮ ТР1ЩИНОЮ Кравченко С. П.

Резюме. Запропоновано споЫб оперативного л^вання хроычно! анально! трщини, який передбачае за допомогою апарата радюхвильово! хiрургi! Инструмент - електрод-петля, режим - рiзання-коагуляцiя) економне видалення анально! трщини з ппергрануля^ями. За допомогою апарата радюхвильово! хiрургi! виконуеться коагуля^я дна рани, завдяки чому коагулюються поверхневi шари м'язiв анального жому,

що призводить до ослаблення тонусу останнього. Пластику раново! поверхн клаптем слизово! - не проводимо.

Даний споЫб, у порiвняннi з вiдомими, виявив таю переваги, як: зменшення травматизацiI тканин (не на-кладаються шви), пщвищення швидкостi загоення рани, вiдсутнiсть гнмно-некротичних ускладнень рани, вiдсутнiсть явищ Ыконтиненцп.

Ключовi слова: хронiчна анальна трщина, радiохвильова хiрургiя.

УДК 616.352-001.4-002.2-089

СПОСОБ ОПТИМИЗАЦИИ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ С ХРОНИЧЕСКОЙ АНАЛЬНОЙ ТРЕЩИНОЙ

Кравченко С. П.

Резюме. Предложен способ оперативного лечения хронической анальной трещины, предусматривающий с помощью аппарата радиоволновой хирургии (инструмент - электрод-петля, режим - резонно-коа-гуляция) экономное удаление анальной трещины с гипергрануляциями. С помощью аппарата радиоволновой хирургии выполняется коагуляция дна раны, благодаря чему коагулируются поверхностные слои мышц анального жома, что приводит к ослаблению тонуса последнего.

Данный способ, по сравнению с известными, выявил следующие преимущества: уменьшение травмати-зации тканей (не налагаются швы), повышение скорости заживления раны, отсутствие гнойно-некротических осложнений раны, отсутствие явлений анальной инконтененции.

Ключевые слова: хроническая анальная трещина, радиоволновая хирургия.

UDC 616.352-001.4-002.2-089

OPTIMIZATION OF SURGICAL METHOD TREATMENT CHRONIC ANAL FISSURE

Kravchenko S. P.

Abstract. Treatment of patients with chronic anal fissure has a long history. This is due to the fact that the proportion of anal fissures among diseases of the colon is 11-15% and the incidence ranges from 20 to 23 people per 1 Open adults [2]. In healthcare, this issue has great social significance, since the fissures are affected mainly persons young and middle age, that is the most workable of the population.

The high prevalence of the disease and the urgency of the problem led to a large number of different treatments. Yes, W. P. Mazier counted 32 combinations of surgical treatment of anal fissures. Not in all cases, these methods have pathogenetic basis, which explains the high frequency of adverse outcomes. Despite the progress in understanding the pathogenesis of anal fissure, establishing a significant role in this process spasm of internal sphincter and ischemia anodermy results of treatment of anal fissures still can not be considered satisfactory [3,6].

Conservative treatments, including the most advanced products for medicinal internal sphincter relaxation, only slightly higher than placebo performance [1,4]. The frequency of relapses during the first year after treatment, can reach 33% [2,7,9]. The reasons for such a high rate of relapse is the development of tolerance to organic nitrates action [8,9] and stored in the anal canal scar and inflammatory changes such as patrol mound, hypertrophied anal papilla, cracks scar edges [3,8].

Therefore, the main treatment of chronic anal fissure is surgery. Among them, the «gold standard» is excision of anal fissure combined with lateral subcutaneous sfinkterotomia. Despite compelling evidence advantages over lateral subcutaneous sfinkterotomia devulsion anal sphincter and back sfinkterotomia [7], in the long term after surgery recurrence rate can reach 11.7%, and the incidence of anal incontinence - 35.1%. Attempts to improve outcomes led to a large number of modifications of this operation, when the length of the proximal edge sfinkterotomia limited to anal fissure. The use of these techniques has reduced the incidence of anal incontinence to about 10%.

But even perfect technique would not be sfinkterotomia performance, it is surgery, which leads to irreversible damage to apparatus for close the rectum with all the ensuing consequences.

Objective: to improve the outcomes of patients with chronic anal fissure.

Materials and methods. The research is based on studying the results of treatment 33 patients with chronic anal fissures for the period from 2014 to 2015 Patients were divided into 2 groups. The first group (18 patients) included patients operated on by traditional techniques: excision of anal fissure dosage of sfinkterotomia in place mucosal defect. Surgery was performed in a hospital under spinal anesthesia.

Patsyentam second, the main group (15 patients) performed an operation on its own technique on an outpatient basis under local anesthesia in the volume excision of anal fissure using radio wave surgery device.

The advantages of the proposed method is that due to the physical properties of radio waves practically not injured underlying tissues, while the removal of tissues is their coagulation, reduced blood loss, sterilizing effect of high temperature prevents the development of inflammatory complications, achieved the effect of anesthesia (achieved concomitant coagulation nerve endings in wound).

Description methods. In terms of local anesthetic 0.5% solution lonhokayin perianal areas, adrectal fiber and anal canal, using radio wave surgery device (tool - electrode-loop mode - cutting-coagulation) economically removed from hypergranulation anal fissure. Using device radio wave surgery performed coagulation bottom of the wound, so coagulation superficial layers of the muscles of the anal sphincter, leading to a weakening tone latter. Plastic wound surface mucosa graft - no wires.

Results and discussion. Evaluation of clinical results conducted on the duration and intensity of postoperative pain, time and nature of the exudation, the presence of inflammatory complexities, the presence or absence of relapse of chronic anal fissure.

In two (main) group in the early postoperative period (within 1-2 days) 86% of patients have noted a rapid reduction of pain in the anus (in 1 group - 62%). This most celebrated of them moderate perianal swelling with a tendency to eliminate (3-4 day). This group observed significantly less pronounced wound exudation, which was of serohemorrhagic nature.

In 1 group in 10.7% of patients experienced purulent exudate character that was treated as a festering wound treatment needed correction with the longer recovery periods. In group 2 inflammatory complications were observed.

Terms after operation wound healing in group 2 patients were lower by an average of 2-4 days.

Galway phenomena partial incontinence or gases in group 1 patients in the postoperative period observed in 3.9% of cases, patients 2 (the main group) - was observed.

The average length of stay of patients in one hospital was 11 days. Patients treated with outpatient group 2, indicating that significant economic benefits of the proposed treatment.

Conclusions.

1. The advantage of the proposed method is that due to the physical properties of radio waves, practically subordinate injured tissue. Due to this, more controllable depth exposure to the fibers of the anal sphincter.

2. Simultaneously with the removal of tissues is their coagulation, reduced blood loss, high temperature sterilizing action prevents the development of inflammatory complications of anesthesia effect is reached (achieved coagulation concomitant nerve endings in the wound).

3. The phenomena or partial incontinence Galway gases in group 1 patients in the postoperative period observed in 3.9% of cases, patients 2 (the main group) - was observed.

4. This method can effectively treat patients with chronic anal fissures outpatient basis.

Keywords: chronic anal fissure, radiowave surgery.

Рецензент - проф. Ляховський В. I.

Стаття надшшла 30.10.2015 року