CC BY
66
УДК 811.161.2 ; 611.716(038) Т. О. Лещенко, Т. В. Шарбенко
СПЕЦИФ1КА АНАТОМ 14 H ИХ TEPMIHIB - НАЗВ УТВОР1В ЩЕАЕПН0-АИЦЕВ01 Д1ЛЯНКИ
Вищий держзвний навчальний заклад Украти "Укратська медична стоматологЫна акздем'т"
Актуальность теми нашого до-стдження зумовлена построю потребою впровадження украУнськоУ мови в найширил сфери медицину зокрема ! стоматологи, впоряд-кування й уыфкацн профеайноУ медичноУ, стоматолопчноУ терм!-нологи украУнською мовою.
Об'ект доел ¡д жен ня — назви утвор1в щелепно-лицевоУ д!лянки людини, зафксоваш в основних наукСБИХ перекладних словниках медичноУ лексики.
Медична термЫолопя — один ¡3 найскладжших \ мало достдже-них напряммв розвитку лексикологи. Утвердження укра'/номовно'У термшолопУ на теренах стоматологи практично зовам не доЫджене украУнською фмолопчною наукою попри те, що ця проблема гостро актуальна \ потребуе квалфкова-ного погляду фмолога. Адже навпгь у найавторитетжших перекладних словниках, виданих у видэвництеп «Наукова думка», щодо терм!ыв, як1 стосуються \ стоматологи зокрема, знаходимо чимало неточностей, розб1жностей, проблемных позицш.
Мета дослужен ня — охарак-теризувати труднощ) вживання термЫв, як1 стосуються щелепно-лицевоУ дмянки (Щ/1Д) людини — основной профеайноУ зони стоматолога; виявити проблем»! з точки зору орфографн та стилктики питания фкеац» цих термЫш у ме-дичних словниках.
Результата лослшження. Характеристику труднощ!в уживання медичноУ лексики на позначен-ня утвор!в ЩЛД ми розподмили за в1дп0в1дними трупами зпдно з анатом!чним призначенням 1 топографию: к1стки, м'язи, нерви, по-
рожнина рота (ясна, зуби) крово-носн1 судини, залози.
У назвах «¡сток ЩЛД маемо таю проблеми. «Решетчатая кость» перекладаеться як «решггчаста к!стка» [5,178], хоча в1дпов1дно до лексичного значения цього тер-м1на i топограф» власне органа мае бути «решггкова» [2,642]. £ також правописж та словотворч! труднощ! термшовживання щодо таких мсткових утвор1в: слезная кость — Ызна кктка (непр. «сльозна»); сошник — лем1ш (vomer), в1дпо-в1дно: лемешево-тхеовий канал; лемешево-дзьобовий канал; лемешево-тхвоеа борозна; крило лемеша; борозна лемеша; хоанний греб'шь лемеша; клинопод1бна час-тина лемеша (найчаепше i в укра-Уномовних текстах зустр1чаемо «сошник»); небная кость — тднебшна кктка: скуловая кость — вилична кктка (а не «вилицева»), в1дпов1д-но в н|й — вилично-очноямковий omeip; вилично-лицевий omeip; вилично-скроневий omeip.
Складний вар1ант перекладу мае рос. термш «глазница».— «очна ямка», зв1дси — очноямкова по-рожнина; очноямковий exid; очноямковий край; надочноямковий край; тдочноямковий край; верхня очноямкова Щ1лина).
Часто в MOBi стоматолопв зу-стр|чаемо термЫ «альвеолярний паросток», э мае бути «в'дросток». адже паросток — це «молоде стебло рослини; парость, napiCT, nariH, з^ленець» п_ т.2, с.537], я в!лрос-ток — це «3. анат. В1дгалуження якогось органа в оргажзм!. Черво-под16ний eidpocmOK елтоi кишки; BidpocmKu шийних хреби,1в» [1, т.1, с.323].
Термш «окктя» (рос. — надкостница) (окктя альвеоли; окктя
очно!' ямки; окктя зуба) викликае правописж трудной^, особливо в прикметниковм форм! — «okîc-ний», бо в украУнськм mobî на-противагу рошськм в1дбуваеть-ся спрощення групи приголосних зпдно з орфограф!чними нормами, напри клад: слизово-оккний клапоть.
3 роаиськоУ «влагалищный отросток» (processus vaginalis) (у клинопод1бжй юстцО перекладае-мо як «nixeoeuü eidpocmoK», в1дпо-siflHo: тднеб'шно-тхвова борозна; лемешево-тхвова борозна; в скроневш к>стц| — nixea шилопо-д1бного в1дростка.
Термж «улитка» в украУнсыой mobî щодо скроневоУ юстки перекладаеться як «завитка», тому; canaisculus cochleae — каналець за витки; apetura canaiiculi cochleae — omeip канальця зд витки.
Щодо характеристики юсток нижньоУ щелепи маемо теж низку проблемних питань i труднощт слововживання, пов'язаних на-самперед ¡з б^1нгв!змом м1сце-вого мовного середовища. Так, «подъязыковая ямка» мае пере-кладатися як «тд'язикова ямка», а не «п!д'язична», так само — «тд'язикова кктка». У словнику O.K. Усатенка зафксована роз-б1жжсть такого характеру: термЫ «подъязычно-язычный» перекладаеться як «тд'язиково-язиковий», а наступне слово «подъязычный» — як «п!д'язиковий» i «шд'язичний» [5.290]. «Межальнеолярные перегородки» сл|д перекладати як «м'1жальвеолярм перегородки», а не «перетинки», бо останн1й тер-mîh стосуеться шк(рних утвор!в м1ж «¡стками на лапках птах!в,
«Ветвь нижней челюсти» перекладаеться як «г1лка нижньо'1
щелепи», хоча нередко можна зу-CTpirn неправильну форму «впгка»
— кальку з роайсько)' мови.
Ямки мають таким правиль-
ний вариант перекладу: височная
— скронева; подвисочная — nid-скронева; крылонебная — крило-тднебшна; ладьевидная — човно-nodiÔHa; костное небо — к(сткове тднебшня.
«Височно-нижнечелюстной сустав» перекладаемо як «скронево-нижньощелепний суглоб» (увага до прзвопису!); мыщелок — ви-росток (потиличний виросток; виростковий канал; виросткова ямка).
3 роайсько! мови «подбородок» перекладаемо як «ЫдборЮдя», ТОМу в1ДПОВ1ДНО до словотворчих норм украТнськоТ мови маемо: nid-бор1дний виступ; тдбор1дний горбок; тдбор1дний omeip.
Склады випадки перекладу з роайськоУ мови назв юсток ниж-ньо! щелепи стосуються слова «брюхо». УкраТнською мовою — це «черево», а «брюшко» — «че-ревце», тому, скаж1МО, fossa digas-trica— двочеревцева ямка.
3 роайськоТ мови слово «ячейка» перекладаемо як «комфка», тому: foramina alveoiaria — ко-MipKOei отвори; canales alveolares
— KOMipKoei капали; processus alveolaris — ком1рковий (сино-hïm — альвеолярной) eidpocmoK; arcus alveolaris — ком1ркова дуга; alveoli dentales — зубм ком1рки; septa interaîveolaria — м1жком1р-Koei перегородки. Причому в цих i лодгбних терминах ц/лком право-MÏpHo замкть питомого слова «ко-м!рковий» можна вживати синожм ¡ншомовного походження «альве-олярний».
Для характеристики м'яз1в ЩЛД уживаемо термЫи, щодо яких теж еиникають neBHÏ правопис-ш та словотворч) труднощк Так, «щечная мышца» — «Щ1чний м'яз» зпдно ¡з чергувэнням голосних о, е з ( у вщкритому i закритому склада «Крыловидная мышца» — «кри-лопод1бний м'яз«подбородочная мышца» — «nidôopidHULi м'яз» (часто зустр^аемо нелравильы форми «тдбор^ковий» та «тдбо-
р!дочний»). Правильний переклад термша «ресничная мышца» — «вшковий м'яз», rofli як часто вжи-ваеться неправильне «в)йчзстий».
Загалом сп!льними слово-творчими нормами для назв м'язш в украшсьюй мов! е вико-ристання суф!ксз -ач- i форма термша-прикладки, наприклад: м'яз-обертач, м'яз-згинач, м'яз-розгинач, м'яз-привертач, м'яз-в1двертач, м'яз-замикач, м'яз-розширювач, м'яз-зморщувач брови.
Окремо видиимо назви окремих м'яз!в язика (nidöopidHo-язиковий, тд'язиково-язиковий, хрящо-язиковий, р!Жково-язиковий, ишло-язиковий, верхнш поздо-вжнш м'яз, нижнш поздовжнш, поперечний м'яз, тднебшно-язиковий) та м'яз1в м'якого п)дне-бшня: м'яз-тдшмач тднебшноХ завкки; м'яз-натягувач п1днебш~ но( завкки; п1днеб1нно-язиковий; п1днеб1нно -гл отковий.
Дал1 охарактеризуемо най-характершиЛ труд но щ! терм!-новживання щодо нервш ЩЛД: глазодвигательный нерв — око-руховий нерв; лицевой — лицевой (лицьовий); обонятельный
— нюховий; подглазничный — n'td-очноямковий; языкоглоточный — язикоглотковий, блуждающий — блукаючий.
Як ми вже зазначали, не сл!д сплутувати термЫи-паронЫи «et-йКОвий» i «noetKOeUU» (В1ДПОВ!ДНО
рос. «ресничный» i «вековый»): пп. ciliares ¡ongi — doesi etÜKoei нерви, а гг. palpebrals — noetKoei г1лки.
3 роайськоТ мови термш «сплетение» перекладаемо як «сплё тення» (неправильно — «сплетшня»), тому: plexus den-talis superior — верхне зубне сплетения: plexus dentalis inferior
— нижне зубне сплё тення; plexus intra pa rotideus — внутркиньопри-вушне сплё тення \ т.д.
Нагадаемо правилен! укра'шо-мовн! форми основних назв зуб1в та зубних поверхонь: р1зець, iкло, кутнщ зуб (¡ншомовний синошм
— моляр); артикулююч1, жувальш, конвергуюч1, р13цепод(бн1, шипу-eami, МОМОЧН1, nocmiÜHi зуби: жу-
вальна поверхня зуба, р(зальний край (margo incisalis).
3 роайськоТ мови украУнською слово «бугорок» перекладаеться як «горбок», тому siflnoBiflHo; tu-berculum dentis — бугорок зуба — горбок зуба.
Окремо видтимо норму вживания терм!на «опорные зубы» в украшськм mobí. Правильно — «onopHi зуби», а не «onipni», бо ¡менник «опора» мае лексичие значения «те, на що спираютьо? або на що можна спертися» [1, т2, с.472], тод| як ¡менник «onip», якого походить прикметник «опф-ний», означае «2. здатн!Сть проти-стояти, протид!яти» [1, т. 2, с.468].
Сл1д пам'ятати, що ¡менник «зуб» у називному вщмшку множин« М3£ закгнчення -и: два зуби i. т. д. (no-мил ка також унасл!док бЫнгвящ, бо рос. — два зуба).
Гменник «¡кло» в родовому е^-м!нку множини мае форму «¡клгв» [2, с.285], а часто вживають неправильну форму «¡кол»; прикмет-hhkobí терм1ни в1дпо81дно: fos^ canina — iклова ямка; stria сзшш
— íклова строчка; sulcus csninus — iклова борозна.
Сл1д особливо тдкреслити, ар ¡менник «ясна» вживаеться в укрэ-Тнськ!Й mobí тыьки у форм! жини, тому, скаж1мо, речения «На десне верхней челюсти суже«« сосуды» перекладаемо так: «Нг яснах верхньоТ щелепи звуже» суди и и». Прикметник sifl «ясна*
— «ясённий», тод| як у навчзлшо-науков!й Л1тератур[ та mobí стомэ-толопв зустр!чаемо найнейм(Жр-Himi неправильн1 форми.
На особливу увагу заслугову€ вживания терм!н(В «пародонт» ? «перюдонт», як< в родовому вщ-MÍHKy однини мають зак1нчення як i б!льш1сть ¡MeHHHKÍB на позна-чення анатом1чних утвор!в ЩЛД: лоба, носа, рота, язика, выростка,, скелета, черепа (але назви хвороб мають закЫчення -у: Kapíecy, па-родонтиту, перюдонтиту).
1менник «nepioflOHT» мае пре-ф1кс nepi". Така правописна ше-циф1ка регламентуеться правило«, за яким преф1кс пери- з роайсъжш мови в украшськ1й mobí вживзеш?
з буквою и перед приголосними (перибронхйп, перикард, пери-проктит) та з буквою ( — перед голосними (перюдонт, перюдон-тальна щ1лина, перюдонтальна зв'язка, пер'юст; пер'шден'ип, пер1-¡мплантит; пер(аткальний).
Особлив! труднощ! виникають у вживанн! терм!на «миндалина» (рос.). Як правило, переклада ють його як «мигдалина», тод[ як лра-вильний переклад назви цього утвору як чзстки парного органа л1мфатичноТ систем и — «мигда-
лик»: глотковий мигдалик, тдне-бшний мигдалик, язиковий мигдалик.
Проблемним, на наш погляд, е переклад термЫа «щитовидные вены» як «щитовидж вени», за-ф^сований практично у вс(х перекладних словниках [5; 3]. Причиною такого калькування з роайськоТ е назва залози — «щитовидна», що не вщпов^дае сло-вотворчим нормам украУнськоТ мови, за якими продуктивжшою е морфема «-под1бний»: крилопо-
д1бний м'яз, груднино-ключично-соскопод1бний м'яз, дзьобопод16-ний м'яз, келихоподЮш ктитини ¡т.д.
Префкс при- вживаемо на по-значення слинноТ залози: при-еушна слинна залоза, а в словнику O.K. Усатенка знову зустр1чаемо недоречнкть. Так, тер-мш «околоушно-жевательный» пе-рекладаеться як «навколовушно-жувальний», а насту пне слово «околоушный» — як «привушний» [5,245].
Висновки
Отже, под^бш неточное^, а то 1 парадоксальш орфограф1чш та лексичт ситуацп, виявлеш нами щодо терьитв на позначення утвор^в щелепно-лидево! д1лянки, стосуються й багатьох шших укра'шомовних медичвих термипв. Науковцям, лшарям, студентам у свош робот1 слщ користуватися авторитетними перекладними словниками, насамперед виданими у видав-ництв1 «Наукова думка», орфограф1чними словниками 1нетитуту мовознавства гм. О. О. По-тебш, 1нституту украшсько! мови Академп наук Украши.
Тому проблема досл1дження, впорядкування й ушфшаци украшомовно1 медичгал тер-м^носистеми, зокрема стом ато л ог!чно1, потребуй ще багатьох зусиль укра'шських учених-фшолоНв у подальших дослщженнях, адже розв'язання и вкрай необхвдне для укра'шсько! медично! науки 1 практики.
Литература
1. Новий тлумачний словник украТнськоТ мови: у 3-х т.- К.: Акожт, 2001.
2. Орфограф1чний словник украТнськоТ мови.- К.: Дов1ра, 1994. - 864 с.
3. Роайсько-украТнський словник науковоТ xepMi-нолоп'г: Бюлопя. XImih. Медицина- К.: Наук.думка, 1996,- 660 с.
4. УкраТнський правопис - К.: Наук, думка, 1993. -240 с.
5. Усатенко O.K. Роайсько-украУнський словник ме-дичноТ термжолопТ/О.К. Усатенко- К.: Наук, думка, 1996.-463 с.
Стаття надмшла 7.09.2010 р.
Резюме
В статье на материале основных переводных словарей медицинской лексики проанализированы трудности перевода (с русского языка) и употребления анатомических терминов, обозначающих образования челюстно-лицевой области человека как профессиональной зоны стоматолога.
Ключевые слова: анатомические термины, русско-украинские медицинские словари, латинские термины, стоматология, челюстно-лицевая область.
Summary
In the article on material of the basic translated dictionaries of medical vocabulary difilcullies of translation (from Russian) and use of anatomic terms, designating formations of maxillufacial area of man as a professional area of stomatology are analysed.
Key words: anatomic terms, Russian-Ukrainian medical dictionaries, Latin terms, stomatology, maxillufacial area.
