CC BY
56
УДК 343.98.12.00.09
СТВОРЕННЯ УЯВНО1 МОДЕЛ1 1НСЦЕНУВАННЯ ПРИ ПРИХОВУВАНН1 ВБИВСТВ
В. В. СЕМЕНОГОВ,
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри кримтал^тики, Нащональний юридичний утверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Хартв
Розглянуто етапи формування уявног модел1 Iнсценувань при приховуванн1 вбивств. Зосереджено увагу на значены рефлексивного мислення як основи розумовог д1яльност1 злочинця. Проанал1зовано деяк1 види Iнсценувань, зокрема, за характером Iнсценованог поди та за складнгстю, якг впливають на модель мислення винног особи.
Ключов1 слова: шсценування, шсценування вбивств, приховування злочину, рефлексивне мислення, протидiя розслщуванню.
/-ШЙ1 . &. //шШ
Убивства, приховаш шсценуванням, вщр1зняються вщ шших вид1в убивств нетрадицшним мехашзмом вчинення злочину, в шдгрунп якого лежить виршення розумових задач, що визначають вид шсценування вчиненого злочину. Складнють розслщування цих злочишв полягае не тшьки в тому, що слщчий мае обмежений обсяг доказово! шформаци, а й тим, що певна И частина подана у збоченому вигляд1, що перешкоджае правильнш побудов1 слщчих версш 1 визначенню напрямку розслщування. Як вщзначае В. О. Коновалова, при виявленш ознак шсценування вбивства, в розумовш схем1 слщчого, який висувае верси про подда злочину, юнуе паралельно як би дв1 поди: одна з них являе собою реально тдготовлену картину поди, шша виникае при виявленш шсценування. При цьому слщчому необхщно встановити, яка з них е справжньою, а яка - хибною [4, с. 219].
1нсценування мае особливу складнють побудови уявно! модел1, що е
шдгрунтям для наступних дш, спрямованих на И здшснення. Складнють
полягае в цшому ланцюз1 лопчно пов'язаних м1ркувань, що належать до
способ1в шсценування й рефлексивного мислення, як подумки програе
1
ошдчий, а також оточуючих oci6, причетних до слщства. При цьому злочинець обирае таю Bapiaffrn iнсценування i супутнього йому поводження, яю найбiльше переконували б слщство в тiй верси, що була сформульована ним (убивцею) i здiйснена як найбiльш оптимальна й вражаюча. Саме рефлексивне мислення дозволяе проникнути в суб'ективний свгг i логiчне пщгрунтя дiй осiб, яю вчинили злочин, зiмiтувати ix думки, поведшку, проаналiзувати ix i вибрати найбшьш оптимальнi форми оргашзаци розслщування [2, с. 67; 3, с. 15].
У виршенш таких завдань переважне мюце належить рефлексивному мисленню й управлiнню, де перше передбачае програвання уявно! моделi iнсценування, аналiзованого слiдчим як справжня подiя, а друге припускае, що створена структура шсценування керуе мисленням слщчого, акцентуючи останне на фактах та обставинах, найбшьш переконуючих його у вщповщност дiйсних обставин висунутiй i шдказанш злочинцем верси. У цьому сми^ будуеться та розумова платформа, на яюй зводиться хибне, помилкове
i v iba^ll-.^jl \ \ i / ) i -i |
уявлення.
1нсценування злочину завжди базуеться на штучному створенш матерiальних слдав. Поведiнка й повiдомлення ii виконавця чи пов'язаних з ним о^б, яю мають на метi посилення впливу на слщчого матерiальних слдав, завжди е доповненням до останшх, хоча за часом можуть i передувати ix виявленню i сприйняттю слiдчим. 1снуе чимало випадкiв, коли виконавщ iнсценування самi повiдомляють органу розслщування про виявлення ними ознак учиненого злочину або про припущення, що виникли в них, про можливе вчинення злочину (наприклад, заява про зникнення людини).
Необxiдно пам'ятати, що в основi iнсценування мюця подii лежить не
лише рефлексивне мислення, а й рефлексивне управлшня, що дозволяе
керувати уявними процесами, а отже, дiями конфлжтно! сторони. Таким чином,
за наявност шсценування злочинець може рефлексивно управляти слщчим у
проце^ огляду ним мюця поди. При цьому вбивця мае на мет ввести слщчого в
оману щодо поди, яка фактично вщбулася на певному мющ, викликати
помилкове припущення про iснування шшо! поди й у такий спо^б приховати
2
ютину. 1накше кажучи, особа, яка провадить розслщування, спрямовуеться злочинцем по випдному для нього помилковому шляху.
При створенш шсценування особа приводить мюце поди в такий вигляд, щоб основш детаи iнсценованоi поди були помiченi слщчим, щоб на них звернули увагу й повiрили в них. У цьому плаш шляхами створення шсценування можуть бути таю:
а) штучне створення обстановки мюця вщповщно! поди;
б) змша деяких елементiв (деталей) уже юнуючо! обстановки мiсця певно! поди (змiна пози трупа, перемщення предметiв, знищення слiдiв боротьби тощо).
1нсценування з метою приховування вбивства варто вiдрiзняти вiд дiй оЫб, якi знайшли труп першими й з рiзниx мотивiв видозмiнили обстановку (примiром, при спробi надати допомогу, з бажання не розголошувати факт
/^/клгЛ\Т • /1\ //\ ^/Д
самогубства та ш). Однак цiлком можливо, що саме в такий споЫб i буде
/^л tj j
створено iнсценування, тобто особа внесе змши в обстановку поди умисно, а
буде заявляти, що це вщбулося випадково чи з необережность Тому показання
таких о^б повинш бути ретельно перевiренi.
Розумова дiяльнiсть злочинця, заснована на рефлексивному мисленш,
перетворюе процес iнсценування на три етапи:
а) уявне шсценування - формування у свщомост суб'екта уявлень про ту обстановку, яку вш бажае створити, щоб замаскувати вчинений злочин;
б) реалiзацiя задуму, втшення його в життя у формi iнсценування;
в) пiдготовка аргументаци, що пояснюе встановленi слiдчим факти. Звершмося до кожного з названих еташв. Так, перший iз них, що
належить до формування iдеi злочину i створення його уявноi моделi, завжди
становить певну складнють, тому що мiстить двi позици - вчинення злочину i
його приховування. Мислення припускае найбiльш оптимальний спосiб
скоення вбивства, яке може маскуватися (шсценуватися) рiзними прийомами. У
цих випадках перебираються всi вiдомi прийоми й обираеться той, який
вщповщно до ситуацii е найбшьш природним, що вiдповiдае розвитку поди, яка
3
Тeорiя i nракmuка nравознавсmва. — Bun. 2 (б) /2014 До 210^ччя Унiвeрсumemу
не мae кpимiнaльнoгo хapaктеpy. Зaлежнo вщ склaднoстi iнтелектyaльнoï мoделi вoнa мoже 6ути pеaлiзoвaнa дoсить пoвнo й лoгiчнo, a мoже мaти й пopyшення, пpoмaхи, щo вистyпaють згoдoм негaтивними oбстaвинaми.
Iнсценyвaння мoже бути пpoстим i скгадним, щo пoтpебye ствopення дoдaткoвих слiдiв, дiй тoщo. Однaк y вЫх випaдкaх вoнo дoпyскae вщхилення вiд спpaвжньoï пoдiï злoчинy, тому шр не мoже пoвтopити дого нa всiх стaдiях.
Дpyгий етaп - pеaлiзaцiя злoчиннoгo зaдyмy - зa свoeю сyтнiстю e м^к^д^шим, тoмy шo вимaгae психiчних i фiзичних зусиль oсoби, якi швинш бути пiдпopядкoвaнi ствopенiй мoделi. Одшк це не зaвжди вдaeться. Мoжyть iснyвaти piзнi пеpешкoди, якi зaвaжaють здiйсненню зaдyмy, шo пpизвoдить дo тoгo, шo мoдель iнсценyвaння товинш мiнятися; чaстo виникaють ситyaцiï, гали вiд ньoгo взaгaлi вiдмoвляються aбo вiн викoнyeться чaсткoвo.
/ SPhrí \ / \ / \ //
гр
ipетiй етaп - пiдгoтoвкa apгyментaцil для мoжливoгo пoяснення - y
/ i
випaдкaх виник^! пiдoзpи вимaгae ствopення дoкaзiв не^ичет^^!! (нaдсилaння листiв вiд iменi oco6^ якa нiбитo виïхaлa, a нaспpaвдi вoнa вбитa), a тaкoж iнсценyвaння нешиpoï пoведiнки, якa, як пpaвилo, мoже бути не стiльки iндифеpентнoю, скiльки тaкoю, шo мiстить елементи вбoлiвaння, жaлю, втpaти тoшo.
Як сшЫб пpихoвyвaння злoчинy (шo i e ^едметом нaшoгo дoслiдження) iнсценyвaння мoже вистyпaти y виглядi:
- зa хapaктеpoм iнсценoвaнoï пoдiï:
a) штучш ствopенoï oбстaнoвки мiсця певшго злoчинy, шo мoже пoeднyвaтися з в^шв^^ю вдaвaнoю пoведiнкoю i пoвiдoмленням непpaвдивих вiдoмoстей людинoю, якa eraop^a цю oбстaнoвкy. Пpиклaдoм мoже слyгyвaти тaкий випaдoк:
Як nовiдомuлu ^iдчому тв^тка та онук nоmeрniлоï, nовeрнyвшuсъ додому, вони знайшли mрyn 80-лтнъо1 бабуЫ. Оглянувши мi^e nодiï, ^iдчий встановив, що у кварmuрi були вuсyнeнi шухляди шаф i розкидат рeчi. На шш nоmeрniлоï були ^iди yдyшeння, поруч i3 трупом лeжав шнур вiд eлeкmробрumвu. Було висунуто вeрсiю про вбивство з мemою пограбування.
Шяких дш I сл1д1в стороншх ос1б при огляд1 м1сця поди виявлено не було, що дозволило сл1дчому висунути верст про ¡нсценування. На допит1 нев1стки та онука було виявлено протир1ччя в !хн1х св1дченнях, що допомогло згодом розкрити ¡нсценування: щ родич1 з1зналися у вчиненому вбивств1 та спроб1 спрямувати сл1дство помилковим шляхом з тим, щоб приховати свою причетшстъ до злодшства й уникнути покарання [6];
б) штучно створено! обстановки мюця вщповщно! поди, яка не мае злочинного характеру, i може поеднуватися з наступною удаваною поведшкою i повщомленням неправдивих вщомостей особою, яка створила цю обстановку:
Чоловж викликав швидку допомогу I пов1домив, що, повернувшись з роботи додому в об1дню перерву, знайшов свою дружину, яка виста в петл1 за дверима. 1нший ктецъ мотузки був перекинутий через двер1 й прикртлений до ручки за допомогою дроту. За св1дченням чоловжа, ранком вони з дружиною попрощалися, як звичайно, / вт тшов на роботу. Кр1м того, вт пов1домив, що його дружина була хвора / припускала, що незабаром помре вьд раку, часто висловлювала думки про самогубство, не бажаючи бути тягарем для свое!' родини. При огляд1 трупа виявилося, що час смерт1 явно не зб1гаетъся з тим, який назвав чоловж. Верс1я про Iнсценування тдтвердилася: чоловж з1знався в убивствг, виправдовуючи себе тим, що на лжи в них не вистачало грошей I що вт хот1в позбавити дружину в1д мученицъкого чекання смерт1 [5];
- за ступенем складность
а) просте шсценування, що не продумане до дрiбниць i у зв'язку з цим легко розкриваеться. Це вщбуваеться, коли вбивство вчинюеться через намiр, що виник раптово, без будь-яко! подготовки:
П1д час розпивання спиртних напо!в м1ж С. / його ствмешканкою О. у квартир1, де вони стлъно проживали, в1дбулася сварка / С. вдарив О. долонею по обличчю. Незважаючи на це О. продовжувала образливо висловлюватися на адресу С., тсля чого останнш схопив обр1з металево! труби / нашс детлъка удар1в О. по голов1, запод1явши глибок ушкодження. Потертла впала на тдлогу й за тлъка секунд померла. Убивця пшов до сестри, яка мешкала в сус1днъому будинку, /розпов1в !й, що повертаючисъ додому з О., яка йшла поруч з ним на в1дстан1 близъко 1 метра, вт став св1дком того, як вона впала у в1дкритий канал¡зацшний люк, дуже силъно вдарившисъ головою. С. в1дшс О. додому, / зараз !й потр1бен лжар. Разом ¡з сестрою вони викликали швидку допомогу, лжар яко! констатував смертъ О. Сл1дчий, який ви!хав на м1сце подИ, у процес1 огляду останнъого звернув увагу на обставини, що суперечатъ розпов1д1 С.: 1) уа ушкодження голови О. мали однакову твм1сячну форму, при цъому розташовувалися в р1зних частинах голови; 2) на одяз1 С. не було кров1
(за наявност1 того факту, що, за його словами, вт шс потертлу до квартири на руках). У перебшу подальшого розсл1дування провина С. у вчиненш злочину була доведена, в тому числ1 в результат/ проведення судово-медичног експертизи [7];
б) витончене шсценування, тобто заздалепдь продумане, яке являе собою складну модель мислення злочинця \ для розкриття якого необхщш певний досвщ { наявнють спещальних техшчних засоб1в [Див.: 9]. Прикладом може слугувати такий випадок:
здшснено огляд м1сця поди I трупа. Зг1дно з поясненнями родич1в Г., тднявшись ¡з дивана / йдучи до виходу з юмнати, впала, зачепившись за кульок ¡з клубками вовни. Падаючи, вона вдарилася нижньою частиною голови (тдбор1ддям) об дерев'яний тдлоттник дивана. Дочка й зять, як1 знаходилися в цей час в однш к1мнат1 з Г., поспшили и тдняти, але знайшли, що вона вже померла. Результати огляду м1сця поди в1дпов1дали поясненням св1дюв. В1дпов1дно до судово-медичного висновку причиною смерт1 Г. з'явився перелом л1вого великого р1жка тд'язичног юсти, що наступив вгд удару об тупий твердий предмет, яким може бути тдлоктник дивана (про що зазначено в протокол/ огляду м1сця поди). Через деякий час до прокуратури надшшла заява про те, що медичний висновок про причину смерт1 Г. сфальсифжовано. Труп ексгумували. Комплексною експертизою встановлено, що смерть дшсно е наслгдком вказаного вище перелому тд'язично1 тсти, але причиною перелому е точковий тиск у дтянщ перелому, що могло бути запод1яно пальцями рук [8].
Слщ зазначити, що мислення конфлштуючих сторш шдкорюеться особливим правилам, що виявляються у планах, д1ях, поводженш учасниюв процесу { вщзначаються своерщною лопчною структурою штелектуально! взаемоди цих сторш. Його природа полягае в повнш чи частковш синхронност1 м1ркувань суперниюв, взаемнш 1мгтацн цих м1ркувань { можливост1 рефлексивного управлшня д1ями шшо! сторони. Схеми рефлексивного управлшня в конфлштних ситуащях можуть бути засноваш на таких принципах, як домшування над супротивником (те, до чого, на наш погляд, мае прагнути сл1дчий), перевага супротивника { р1внють сторш [1, с. 73-74 ].
Список лггератури:
1. Драпкин Л. Я. Конфликтные ситуации и тактика следствия / Л. Я. Драпкин //
Материалы Всесоюз. науч. конф. криминалистов и судебных психологов. - Алма-Ата, 1974.
- С. 73-74.
2. Дулов А. В. Судебная психология : учеб. пособие для студ. юрид. ин-тов и ф-тов /
A. В. Дулов. - Изд. 2-е, испр. и доп. - Минск : Вышэйшая шк., 1975. - 464 с.
3. Коновалова В. Е. Организационные и психологические основы деятельности следователя / В. Е. Коновалова. - К. : МВД УССР, 1973. - 123 с.
4. Коновалова В. Е. Убийство: искусство расследования : моногр. / В. Е. Коновалова.
- Х. : Факт, 2001. - 311 с.
5. Матер1али арх1вних справ прокуратури Московського району м. Харкова 1996 -1999 рр., справа по обвинуваченню Лебедь С. I. по ст. 94 КК Украши, 1998 р.
6. Матер1али арх1вних справ суду Московського району м. Харкова 1996 - 1999 рр., справа по обвинуваченню Приходько А. Ю., Крижановськоi О. А. по ст. 94 КК Украши, 1996 р.
7. Матер1али арх1вних справ суду Московського району м. Харкова 1996 - 1999 рр., справа по обвинуваченню Шерепченкова А. В. по ст. 94 КК Украши, 1998 р.
8. Матер1али арх1вних справ суду Московського району м. Харкова 1996 - 1999 рр., справа по обвинуваченню Шматько С. Н. по ст. 94 КК Украши, 1999 р.
9. Семеногов В. В. Розслщування вбивств, прихованих шсценуванням : моногр. /
B. В. Семеногов ; за ред. В. О. Коноваловог - Х. : Вид-во СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2006.
Семеногов В. В. Создание мыслительной модели инсценировки при сокрытии убийств.
Рассмотрены этапы формирования мыслительной модели инсценировок при сокрытии убийств. Акцентировоно внимание на значении рефлексивного мышления как основы мыслительной деятельности преступника. Проанализированы некоторые виды инсценировок, в частности, по характеру инсценированного события и по сложности, которые влияют на модель мышления виновного лица.
Ключевые слова: инсценировка, инсценировка убийств, сокрытие преступления, рефлексивное мышление, противодействие расследованию.
Semenogov V. V. Creation of mental model for staging during murders concealment.
The stages of the formation of mental models of performances at concealing murder are reviewed. Marked an attention of the importance of reflective thinking as the basis of offender s mental activity. Analyzed some kinds of performances, in particular, the nature of staged events and difficulties that affect the mental model of the guilty person.
Key words: staging, staging murders, concealment of the crime, reflective thinking, resistance to the investigation.
Розширена анотащя статт Семеногова Вячеслава Володимировiча на тему: «Створення уявно1 моделi iнсценування при приховуваннi вбивств»
Semenogov V. V., Candidate of Law, Assistant Professor of department of Criminalistics, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: CREATION OF MENTAL MODEL FOR STAGING DURING MURDERS
CONCEALMENT
Problem setting. In theory, criminology also still remain undeveloped important provisions relating to methods of investigating murders staged hidden. The latter include methods of staging and detection of negative circumstances as the results of the study of causal relationships in the inspection of the site and kinds og staging investigation. The complexity of the investigation of these crimes is not only that the investigator has a limited amount of evidence-based information, and the fact that some of it given in the form of perverted that prevents proper construction of investigative leads and determine the direction of the investigation.
Recent research and publications analysis:An important contribution to the study of theoretical problems associated with investigating murders, including those hidden staged, forensic scientists have made Ukraine and other countries. Problematic issues considered in the investigation of murders studies T.V. Averyanova, V.P. Bahina, R.S. Belkin, V.I. Boyarov, O.U. Bululukov, I.V. Borisenko, V.A. Guravel , A.V. Ishchenko, V.O. Konovalova, V.S. Kuzmichev, V.G. Lukashevich, V.V. Tishchenko, V.U. Shepitko, M.P. Yablokov et al.
Paper objective: The purpose of this article is detailed review of steps of forming an imaginary models of staging at concealing murder, focused attention on the importance of reflective thinking as the basis of mental activity and criminal
thorough analysis of certain types instsenuvan, in particular, the nature of staged events and the complexity affecting the pattern of thinking perpetrator .
Paper main body: The article stated that the staging has particular difficulty in imaginary models construction that is the basis for future action to implement it. The difficulty lies in the whole chain of reasoning logically belonging to methods of staging and reflective thinking that is playing a mentally investigator and surrounding persons involved in the investigation. Mental activity offender, based on reflective thinking, makes staging process into three stages:
a) imaginary staging - forming in the mind of the subject representations about the situation, he wants to create, to mask the crime;
b) implementation plan, implement it into practice in the form of staging;
c) Preparation of reasoning that explains the facts established investigators.
Conclusions of the research: Therefore, it can be noted that the thinking of
the parties is subject to the special rules that are in the plans, actions, behavior stakeholders, and marked a kind of logical structure of intellectual interaction between these parties. Its nature is full or partial synchronization considerations rivals mutual simulate these considerations and opportunities reflexive control actions of the other.
