CC BY
8УДК 631.527.5: 633.63
СТВОРЕННЯ ЧС Г1БРИД1В ЦУКРОВОГО БУРЯКУ З ПОНИЖЕНИМ УМ1СТОМ 1ОН1В К+ I N8+
М. О. Корнеева, кандидат б'юлог'чних наук,
М.В.Власюк, асп1рант
1нститут цукрових бурякв УААН
I. В. Власюк, головний спец1алют
Державна служба з охорони прав на сорти рослин
На основi топкросних схрещувань двох пилкостерильних тестерiв вивчена комбЫацмна здатнють за вмютом южв К+ i Ыа+ 20 запилювачiв рiзного ступеня шбредност верхняцького, льговського i веселоподiльського походжень. Проведено Тхню диференцiацiю за генетичною цiннiстю i визначено стратегiю подальшого селекцiйного полiпшення. Видтено двi пбридж комбiнацiТ, у яких iстотно доведений низький вмют одночасно двох титв iонiв К+ i Ыа+ Ц ознаки у гiбридах переважно залежать вiд ефектiв ЗКЗ запилювачiв. Постановка проблеми. У полi зору сучасноТ селекцiТ цукрового буряку базовими ознаками, як розглядаються переважно самостiйно вщповщно до гетерозису, е врожайнiсть i цукристiсть, а як
штегральний показник - збiр цукру з одиниц площi. Однак за рiвних його значень ЧС гiбриди та iншi селекцiйнi матерiали (лiнiT, компоненти, популяцп) можуть iстотно вiдрiзнятися за технолопчними якостями, якi е важливою характеристикою сировини при виробництвi цукру. Тому Тх кiнцева оцiнка мае бути комплексною.
Технолопчш якостi цукрового буряку як селекцмна ознака за своею суттю е полiгенною, хоча на ТТ формування переважний вплив здмснюють изовнiшнiи фактори. За даними М. Бурби [1, 2], вплив довктля й агротехшчних факторiв (густота насаджень, мЫеральне живлення, рiк i мiсце вирощування) оцiнюються на 84%, генотип впливае лише на 16%. На перший погляд це невисокий показник. Але якщо зважити на те, що змшюються т фактори, на як можна впливати, а дат для порiвняння генотитв за шших рiвних умов установити не викликае труднощiв [3], то генотиповi особливостi ЧС гiбридiв i Тх компонент можуть слугувати об'ектом покращання технолопчних якостей i визначатися як селекцмна мета.
Одним iз шляхiв генетично зумовленого покращання технологiчних якостей, ^м агротехнiчних заходiв i поеднання ознак, що впливають на бюлопчш (стiйкiсть до цвiтучностi, хвороб, лежкють) i механiчнi (протидiя зовнiшнiм впливам, дерев'янистють, ступiнь ломкостi) показники, е селекцмш методи. Вони спрямованi на зниження вмюту шкiдливих компонентiв: лужних юшв К+, Ыа+, L-амiнного азоту, амЫокислот тощо, якi, пiдвищуючи розчиннють сахарози у мелясi та зв'язуючи цукор, негативно позначаються на переробц i безпосередньо впливають на вихщ бiлого цукру у виробництвi. Для цих компонент характерна генетично зумовлена варiабельнiсть, тому можна очiкувати, що штенсивними доборами не тiльки цукристих, а i врожайних форм, можна досягти покращання технологiчних якостей [3].
Ще на початку становлення селекцп цукрового буряку Ахард А. помнив, що рiзновиди буряку мiстять "цукор... рiзноT якостi i в рiзному вiдношеннi до iнших компонентiв, що перешкоджають виробництву цукру" [3]. З того часу i донинi багатьма авторами [4-7] пщтверджено юнування сортоспецифiчних вiдмiнностей за технологiчними показниками. А це означае, що селекцмними заходами можна впливати на технолопчну цшнють буряку.
Однак селекцiя на покращання технолопчних якостей обмежена фiзiологiчними особливостями цукрового буряку як культури, осктьки, за даними деяких авторiв [8-9], граничний вмют калiю, натрю, амiнного азоту визначено природними межами i пов'язано з обмiнними процесами самоТ рослини i мiнеральним живленням. ^м того, можливий успiх селекци значною мiрою може стримуватися вщ'емними i позитивними кореляцiйними залежностями мiж
продуктивною й основними ознаками, що впливають на якють. I хоча вони не е абсолютними, взаемозалежне успадкування i висока варiабельнiсть складових технолопчних якостей ускладнюе роботу, тому при проведены вщповщних доборiв необхiдно зважати на можпивють ix позитивного або небажаного впливу на iншi ознаки. I якщо зниження вмюту шкщливих iонiв К+ i Na+ у селекцмних виxiдниx матерiалаx, зразках, гетерогенних сортах можна добитися шляхом штенсивних багаторазових Ыдивщуально-родинних доборiв, то у пбриднм (комбiнаторнiй) селекцiT необxiдно в одному генотип поеднати високу цукристють i високу врожайнiсть з низьким вмютом не цукрiв. 1ншими словами, п^фбраж компоненти схрещування мають забезпечувати вщ'емний гетерозис у гiбридi [ 10], тобто мати ютотно низьку комбшацмну здатнiсть за вмiстом цих юшв у генотипi.
Матерiал i методика дослiджень. Численний селекцiйний матерiал запилювачiв i пилкостерильних форм дають можливiсть знайти вдалi комбiнацiT. У польовому дослд закладеному на Веселоподолянськм дослiдно-селекцiйнiй станцiT 1нституту цукрових буряюв УААН у 2002-2005рр., використовували двi групи запилювачiв, сxрещенi з двома ЧС тестерами зарубiжного i в^чизняного походження (KWS MOS i м.к. 1ВПЧС 84). У першу групу вщносно гомозиготних запилювачiв з коефщентом iнбридингу 0,50-0,93 увiйшли лЫп I1-I4, видiленi з популяцiй В1002 верхняцькоТ i ЛР 14759 льговськоТ генплазм. Другу групу запилювачiв, бтьш гетерозиготних стосовно до I групи, становили синтетики врожайного i цукристого напрямiв добору, сформованi на основi рекурентноТ селекцiT компонента-запилювача гiбрида 1вашвський ЧС 33 i продуктiв одно - i дворазового доборiв популяцп ВП 0102 веселоподiльськоT генплазми. Комбшацмну здатнiсть за вмiстом шкiдливиx юшв К - i Na- вивчали на основi топкросних ЧС гiбридiв, розраховану за методом В.К.Савченка [11].
Результати дослщжень та ix обговорення. Вивчення структури генотипово'! мiнливостi ознаки "вмют iонiв К+", що фунтувалося на основi аналiзу варiанс комбiнацiйноT здатностi, показало, що як у першм, так i другiй груш запилювачiв ЗКЗ-дисперсiT батькiвськоT форми були переважаючими i становили 82 i 52% (рис. 1). За ознакою "вмiст Na+" такий показник був майже однаковий (84 i 83 %) (рис. 2).
а) б)
Структура генотиповоУ Структура геноти пово'
мЫливост мiнливостi
■ ЗКЗ запил ювач1в
■ ЗКЗЧС лМй
■ скз
□ аиладков* в! дни лен ня
□ ЗКЗ запилщвдч1в ИЗКЭ ЧС лЫй 69 СКЗ
ОЭиладкОБ! н1Дхилення
Рис. 1 Структура генотиповоТ мiнливостi за ознакою "вмют юшв К+" у I наборi гомозиготних (а) i II наборi гетерозиготних (б) запилювачiв
а)
б)
Структура генотиповоУ мЫливос^
Структура генотиповоУ мЫливос^
■ ЗКЗ запилявачш
■ ЗКЗ ЧС Л1Н111
■ СКЗ
□ Випадков* д|дхилення
■ ЗКЗ эзпилпвач1в
■ ЭКЭЧСЛ1Н1Й
■скз
Рис. 2 Структура генотиповоТ мшливост за ознакою "вмют iонiв Ыа " у I наборi гомозиготних (а) i II наборi гетерозиготних (б) запилювачiв
На цих же рисунках вщображено в1дсоткове сп1вв1дношення оц1нок I для ЗКЗ-Дисперсм ЧС л1н1й I СКЗ-дисперсм у загальн1й генотипов1й дисперсп за обома ознаками - складовими технолопчних якостей. Так, вплив материнського компонента за вмютом 1он1в К+ був б1льш 1стотним (30 %) у другому набор! запилювач1в пор1вняно з першим (13%). За ознакою "вмют юшв Ыа+" вплив тестер1в був невисоким i оц1нювався як 5 I 11% вщповщно, що свщчить про Тхню в1дносну
рiвноцiннiсть у генетичному вщношенш.
Ефекти ЗКЗ запилювачiв, очiкуванi на основi Р - тесту, за обома ознаками у двох групах запилювачiв наведено на рис. З i 4.
а)
ЗКЗ за вмютом
К
б)
ЗКЗ за вмютом К+
Рис. З Ефекти ЗКЗ за вмютом юшв К+ у I наборi гомозиготних (а) i Г-гетерозиготних (б) запилювачiв
а)
ЗКЗ за вмютом Na
б)
ЗКЗ за вмютом Na
Рис. 4 Ефекти ЗКЗ за вмютом îohîb Na+ у I Ha6opi гомозиготних (а) i гетерозиготних (б) запилювачiв
Найкращими за вмютом К+ виявилися матерiали, як характеризувалися вщ'емними значеннями ефектiв ЗКЗ (рис. 3). Це - популя^я В 1002 (gj = -0,26) i л^я першого поколiння iнбридингу з qieï популяцп (рис.З), подальший iнбридинг яких призвiв до розпаду сприятливих щодо qieï ознаки генiв. Серед групи бтьш гетерозиготних запилювачiв перевагу мали синтетики I i II ци^в
рекурентного добору i продукти одно- i дворазових Ыдивщуальних доборiв урожайного напряму. Це свщчить про те, що позитивна кореля^я мiж врожайнiстю i вмiстом компонентiв, якi впливають на якють, у результатi вiдповiдних суворих доборiв, якi проводилися з цими запилювачами на ВПДСС упродовж тривалого часу, може бути неабсолютною [3], тобто селекцмно привабливi лiнiT можна знаходити не ттьки серед цукристих, але й урожайних матерiалiв, хоча i з меншою ймовiрнiстю. Серед лiнiй льговськоТ генплазми видiлилася л^я СЦ 42 четвертого iнбредного поколЫня.
Низька комбiнацiйна здатнiсть, що слугуе критерieм добору за вмiстом юшв Ыа+, була характерна для двох запилювачiв (СЦ5811 i СЦ3214) верхняцькоТ i двох запилювачiв (ЛР14759 i СЦ4214) льговськоТ генплазми з першого набору. У групi бтьш гетерозиготних запилювачiв синтетик II циклу цукристого напряму добору характеризувався найнижчим значенням ЗКЗ (д] = - 0,14), близьким за оцшкою вмюту Ыа+ до нього був номер веселоподтьського походження ВП 0102/Е, який пiддавався дворазовому добору за врожайнютю.
СКЗ - ефекти, хоча були i менш значущими, все ж впливали на юнцеве значення ознаки. Особливо це було характерно для вмюту юшв Ыа+ у лшмних матерiалах (табл. 1).
Таблиця 1
Оцшки ефектiв i варiанс специфiчноT комбiнацiйноT здатностi за вмютом Ыа+ (I група)
Батьки першого набору Батьки другого набору
ЧС1 ЧС2
В1002 0.13 -0.13 0.03 0.03
СЦ581 1 -0.22 0.22 0,09 0.09
СЦ41 2 -0.02 0.02 0.00 -0.01
СЦ631 з 0.11 -0.11 0.02 0.02
СЦ321 4 0,02 -0.02 0.00 -0.01
ЛР 14759 -0.03 0.03 0.00 0.00
СЦ571 1 -0.08 0.08 0.01 0.01
СЦ51 2 0.07 -0.07 0.01 0.00
СЦ311 з -0.10 0.10 0.02 0.01
СЦ421 4 0.13 -0.13 0.03 0.03
Вщносно висок ефекти показала л^я СЦ5811 та СЦ3113 (з ЧС тестером 1 шмецького походження KWS MOS) i лiнiT СЦ6З1З i СЦ4214 (з ЧС тестером 2 м.к. 1ВПЧС 84 вiтчизняного походження).
Доброю специфiчною взаeмодieю за ознакою "вмют iонiв К+" i3 зарубiжним ЧС тестером 1 вщзначився номер ВП 0102/1 Z i синтетик II циклу (Е) (табл.2). Ефект СКЗ (Sij) для них становив - 0,32 i - 0,15 вщповщно. Синтетик I циклу (Е) добре взаeмодiяв i з вiтчизняним тестером 2 (Sij = -0,17).
Таблиця 2
Оцшки ефек^в i варiанс специфiчноT комбiнацiйноT здатностi за вмютом К+ (I група)
Батьки першого набору Батьки другого набору X5? Sf
ЧС1 ЧС2
Запил. 1в.ЧСЗЗ 0.12 -0.12 0.03 0.02
Синт. 1 циклу Е 0.17 -0.17 0.06 0.05
Синт. 2 циклу Е -0.15 0.15 0.05 0.04
Синт. 1 циклу Z 0.01 -0.01 0.00 0.00
Синт. 2 циклу Z -0.04 0.04 0.00 0.00
ВП 0102 к. 0.24 -0.24 0.11 0.11
ВП 0102Л Е 0.00 0.00 0.00 -0.01
ВП 0102/М Е 0.00 0.00 0.00 -0.01
ВП 0102/I Z -0.32 0.32 0.21 0.20
ВП 0102/М Z -0.04 0.04 0.00 0.00
При оцшц ефектiв ЗКЗ i СКЗ, а також даних за вщсотковим вщношенням Тх дисперсiй необхiдно мати на уваз^ що вони дiйснi лише для даних наборiв, оскiльки залежать вщ комбiнацiй материнських i батьювських лiнiй.
Аналiз груп запилювачiв за ЗКЗ i СКЗ - ефектами дав змогу диференцювати Тх за генетичною цiннiстю щодо вмiсту шкщливих iонiв К+ i Na+. Запилювачi з iстотно низькою загальною комбЫацмною здатнiстю за вмiстом К+ i Na+ можна використовувати у селекцмному процесi для формування, крiм гiбридiв, синтетичних популяцiй, а запилювачi з високими варiансами СКЗ в окремих специфiчних гiбридних комбiнацiях забезпечать зниження вмюту iонiв К + i Na+, що позитивно вплине на покращення технолопчних якостей (табл. 3).
Цкаво, що веселоподiльський запилювач ВП 0102/II-Е, одержаний iз застосуванням дворазового добору, виявив генетичну цЫнють одночасно за обома ознаками - вмютом южв К+ i Na+. За двома
ознаками селекцмно привабливим можна також вщзначити синтетик циклу рекурентного добору цукристого напряму, а також л^я СЦ 58 11.
Таблиця З
Генетична цшнють кращих запилювач1в за вмютом 1он1в К+ I Na+ I рекомендаци щодо Тх використання
Запилювач1 Ефекти ЗКЗ \ вар1анса СКЗ Селекцшна рекомендац1я
Ш Б!2
Вмют ¡ошв К+
В 1002 -0,26 0,0 Синтетична популяц1я
СЦ 58 1 1 -0,11 0,0 Те саме
ВП 0102/1 Е -0,30 0,01 -//-
ВП 01102/11 Е -0,30 0,01
Синт II ц Ъ -0,04 0,0
Вмют ¡ошв N8+
СЦ 58 I 1 -0,07 0,09 Гетерозисна комб1нац1я
СЦ 42 1 4 -0,01 0,03 Те саме
СЦ 32 1 4 -0,09 0,01 Синтетична популяц1я
ЛР 14759 -0,09 0,0 Те саме
СЦ 57 1 1 -0,08 0,01 -//-
Синт. 1 ц Ъ -0,04 0,03
Синт. II ц Ъ -0,14 0,01
ВП 0102/11 Е -0,10 0,03
Якщо виходити з того, що генотипово зумовлений понижений вмют шкщливих юыв К+ i N8+ залежить вщ сумарноТ дiT ефектiв ЗКЗ обох батьювських форм i ефектiв Тх взаeмодiT (для даних ознак -вiд'eмних), то можна вважати таку, яка сумарно мае найбтьше числове значення зi знаком "мiнус". Вщносну цiннiсть топкросних ЧС гiбридiв за вмютом южв К+ i N8+ визначали порiвнянням в обох наборах з груповим стандартом (табл. 4, 5).
Таблиця 4
Вмют iOHiB К+ i Na+ у топкросних ЧС гiбридiв I набору, % до стандарту
Пбридна комбшащя Вмют iOHiB
ЧС тестер ( ) Запилювач ( ) К + Na+
ЧС тестер 1 В 1002 93,9* 104,2
ЧС тестер 1 СЦ 58 1 1 98,9 92,3*
ЧС тестер 1 СЦ41 2 106,3 105,7
ЧС тестер 1 СЦ631 з 101,6 97,3
ЧС тестер 1 СЦ 32 1 4 105,9 103,2
ЧС тестер 1 ЛР 14759 100,8 104,2
ЧС тестер 1 СЦ 57 1 i 100,1 92,3*
ЧС тестер 1 СЦ 5 1 2 101,9 105,7
ЧС тестер 1 СЦ31 1 з 101,6 97,3
ЧС тестер 1 СЦ 42 1 4 96,9 103,2
ЧС тестер 2 В 1002 98,5 96,3
ЧС тестер 2 СЦ 58 1 i 99,3 104,7
ЧС тестер 2 СЦ4 1 2 102,0 98,8
ЧС тестер 2 СЦ631 з 102,7 98,8
ЧС тестер 2 СЦ 32 1 4 103,2 98,8
ЧС тестер 2 ЛР 14759 98,5 96,3
ЧС тестер 2 СЦ 57 1 i 100,4 104,7
ЧС тестер 2 СЦ 5 1 2 98,9 98,8
ЧС тестер 2 СЦ31 1з 97,3 98,8
ЧС тестер 2 СЦ 42 1 4 97,0 98,8
Н1Р 05 4,7 4,0
* 1стотно нижчi показники порвняно з груповим стандартом
Таблиця 5
Вмют ioHiB К+ i Na+ у топкросних ЧС гiбридiв II набору, % до стандарту
Пбридна комбiнацiя Вмют юшв
ЧС тестер Запилювач К + Na+
ЧС тестер 1 Запилювач iвЧС 33 104,1 104,9
Ч С тестер 1 Синт. I циклу Е 100,7 100,2
ЧС тестер 1 Синт. II циклу Е 100,3 101,2
ЧС тестер 1 Синт. I циклу Z 101,8 96,0*
ЧС тестер 1 Синт. II циклу Z 91,4* 97,4
ЧС тестер 1 ВП 0102 к 105,9 102,1
ЧС тестер 1 ВП 0102/ I Е 106,7 101,6
ЧС тестер 1 ВП 0102/ II Е 98,8 103,5
ЧС тестер 1 ВП 0102/ I Z 99,6 93,6*
ЧС тестер 1 ВП 01102/ II Z 95,3* 95,5*
ЧС тестер 2 Запилювач !вЧС 33 98,8 102,6
ЧС тестер 2 Синт. I циклу Е 93,2 97,4
ЧС тестер 2 Синт. II циклу Е 100,0 94,5*
ЧС тестер 2 Синт. I циклу Z 91,4* 100,2
ЧС тестер 2 Синт. II циклу Z 91,4* 95,0*
ЧС тестер 2 ВП 0102 к 107,8 107,3
ЧС тестер 2 ВП 0102/ I Е 104,8 102,6
ЧС тестер 2 ВП 0102/ II Е 105,2 103,5
ЧС тестер 2 ВП 0102/ I Z 105,2 101,6
ЧС тестер 2 ВП 0102/ II Z 97,0 99,3
Н1Р 05 4,7 4,0
* 1стотно нижч показники порiвняно з груповим стандартом
Анал1зуючи дан1 таблиць 4 i 5, можна стверджувати, що 1стотно нижчими вщ групового стандарту показниками вмiсту юыв К + з ЧС тестером 1 характеризувалися п'ять пбридних комбЫацм з обох наборiв, що становить 12,5%. За вмютом iонiв Na+ кращими виявилися сiм або 17,5% вщ усiх гiбридiв, що вивчали за даними показниками.
Висновки. Кращими пбридними комбна^ями, у яких вiдмiчено одночасно ютотно знижений вмiст двох титв шкiдливих iонiв е гiбриди, утворен ЧС тестером 2 i запилювачами цукристого напряму синт.11 циклу Z i ВП 0102/11 Z, що були пщдаы достатнiй селекцiйнiй
45
проробцк у першому випадку - дворазовому шдивщуально-родинному, у другому - рекурентному на два цикли - доборами. 1з 12 гiбридiв, що видтилися за низьким вмiстом южв К+ або Na+, у дев'яти вiдмiчено iстотно доведену низьку ЗКЗ батьювськоТ форми. Це свщчить про те, що ц ознаки у гiбридi в основному детермiнуються ефектами гешв, успадкованими вiд запилювачiв. Переважна бiльшiсть кращих гiбридiв (75 %) створена за участю запилювачiв, якi пройшли попередню селекцiйну проробку за цукристютю. Кращою материнською формою для формування ЧС гiбридiв з полтшеними технологiчними якостями е пилкостерильний ЧС компонент шмецького походження.
Використана л^ература:
1. Burba М. Kalium und Natrium im Stoffwechsel der Zuckerrube/ Die Zuckerrube, 29.- 1980.-S. 16-19.
2. Burba M, Die N-Assimilation der pflanze unter besonderer Berucksichtigung der Zucktrrube (Beta vulgaris L.). I. J. R. B. -Symposium, Brussel, 1983, 27-52 sowie Zuckerind 108.- 1983.- s. 114116.
3. В. Ольтманн, М. Бурба, Г. Больц. Селекция сахарной свеклы на улучшение качественных признаков.- М.: Агропромиздат, 1986, -175 с.
4. Казаченко Р.Ф., Глинка И.А., Силевко Я.В. Селекция на повышение технологических качеств. Устойчивость к цветушности и переноспорозу у сортов и гибридов сахарной свеклы в Прибалтике // Достижения и перспективы в селекции сахарной свеклы. - К.: ВНИС, 1987.- С. 115-122.
5. Болелова З.А., Редько В.В. Генетические аспекты признака сахаристости и других технологических показателей сахарной свеклы // Основы повышения сахаристости и технологических показателей сахарной свеклы.- К.: ВНИС, 1986.- С. 113-119.
6. Редько В.В., Грицик М.С., Редько В.1. Особливост формування ознак продуктивност i технолопчних якостей у цукрових буряюв та Тх селекцмне значення // Вюник аграрноТ науки.-1993. - № 6.- С. 23-30.
7. Кляченко О.Л. Продуктивнють i якють сор^в та гiбридiв цукрових буряюв // Цукровi буряки. - 2000.- № 4 (16) - С. 14-15.
8. РоТк М.В., Кляченко О.Л. Фiзiологiчнi аспекти селекцп цукрових буряюв на якють/ Цукровi буряки. - 1999.- № 4 - С. 6-7.
9. Редько В.В., Никифорова С.А. Наследование содержания мелясообразующих веществ в F1 гибридов сахарной свеклы // Частная генетика: том 2 / Тез. докл. Коны. 23-25 мая 1989 года.- К.: АН УССР, 1989. - 54 с.
10. Кикиндонов Т., Попов И., Кулунев Д., Захариев А., Антонов И.
Исследования в связи с использованием гетерозиса в селекции сахарной свеклы // Современные методы селекции гетерозисных сортов сахарной свеклы. - София: Издательство Болгарской Академии Наук/, 1971.-С. 11-25.
11. Савченко В. К. Генетический анализ в сетевых пробных скрещиваниях - Минск: Наука и техника, 1994.- 223 с.
УДК 631.527.5:633.63
Корнеева М.О., Власюк М.В., Власюк 1.В. Створення ЧС гiбридiв цукрового буряку з пониженим умютом юшв К+ i Na / Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 2. - С. 35-47.
На основi топкросних схрещувань на ™i двох пилкостерильних тестерiв вивчена комбшацмна здатнють за умютом юшв К+ i Na+ 20 запилювачiв рiзного ступеня iнбредностi верхняцького, льговського i веселоподiльського походжень. Проведено Тхню диферен^ацю за генетичною цiннiстю i визначено стратепю подальшого селекцiйного полiпшення. Видтено двi гiбриднi комбiнацiТ, у яких ютотно доведений низький вмiст одночасно двох титв iонiв К+ i Na+. Цi ознаки у пбридах переважно залежать вiд ефектiв ЗКЗ запилювачiв.
Ключовi слова: запилювачi рiзного ступеня, схрещування, комбiнацiйна здатнiсть, типи юшв.
УДК 631.527.5: 633.63
Корнеева М.А., Власюк Н.В., Власюк И.В. Создание МС гибридов сахарной свеклы со сниженым содержанием ионов К+ и Na+ / Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 2. - С. 35-47.
На основе топкроссных скрещиваний на фоне двух пыльцестерильных тестеров изучена комбинационная способность по содержанию ионов К+ и Na+ 20 опылителей различной степени инбредности верхнячского, льговского и веселоподольского происхождения. Проведена их дифференциация по генетической ценности и определена стратегия дальнейшего селекционного улучшения. Выделено две гибридные комбинации, у которых доказано существенно низкое содержание одновременно двух типов ионов К+ и Na+. Эти признаки в гибридах преимущественно зависят от эффектов ОКС опылителей.
УДК 631.527.5:633.63
Korneeva М., Vlasyuk N., Vlasyuk I. Development of MS sugar beet hybrids with low content of K+ and Na+/ Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 2. - С. 35-47.
On the basis of cyclic crosses, on the background of two pollen sterile
testers, the combining ability for the content of K+ and Na+ ions of 20 pollinators with different levels of hibreeding (of Verkhnyachka, Lgov and Veseliy Podil origins) was studied. The pollinators were differentiated for their genetic value and the strategy for their further breeding improvement was established. Two hybrid combinations were found in which the low content of simultaneously 2 types of K+ and Na+ ions was essentially proved. These characters in hybrids mostly depend on GCA of the pollinators.
