CC BY
24
УДК 658.5:330.4+338
СУЧАСНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ - ОСНОВНИЙ РЕСУРС ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ
РАМАЗАНОВ С. К.
доктор економічних наук, доктор технічних наук,
Луганськ ВІТКОВА т. О.
здобувач
Алчевськ
Забезпечення ефективного управління розвитком економічного об'єкта з метою забезпечення конкурентних переваг вимагає адекватної та своєчасної реакції на зміни, викликані кризовим станом сучасної економіки, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі, і які потребують використання інноваційних технологій як важливого джерела майбутньої конкурентоспроможності.. На думку П. Друкера, історичні успіхи країни на 80% визначаються не її природними та людськими ресурсами, використовуваними технологіями, а ефективністю системи управління. Саме зараз українські підприємства в більшій мірі мають потребу в таких інноваційних інструментах аналізу і прогнозу діяльності, які допоможуть в прийнятті керівниками ефективних рішень для майбутнього успішного розвитку. Тому, в сучасних умовах нестабільності економічної ситуації і мінливості інформаційного середовища, стає актуальною проблема розробки методів аналізу, моделювання, прогнозування і прийняття рішень для стійкого функціонування економічного об'єкту.
Економічним об’єктом слід вважати будь-який об’єкт навколишнього світу, відносно якого ставляться економічні цілі і вирішуються економічні завдання. Найважливішою відмінною рисою економічного об’єкта є представлення його як цілісної структури. Окремі
суб’єкти, колективи людей, пов’язані єдиною метою, технічні та технологічні процеси, окремі підприємства та їх об’єднання, регіональні економіки, держави і державні утворення можуть виступати як економічні об’єкти. Для логіки міркувань необхідно сказати про систему.
За визначенням, система (від грецького &у&ґвта - ціле, складене з частин; з’єднання) - це безліч елементів, що знаходяться у відносинах і зв’язках один з одним, утворюють певну цілісність, єдність.
Будь-яке підприємство, являючись економічним об'єктом, представляє собою складну економіко-техно-логічну і соціальну систему, яка має:
+ цільове призначення;
+ правову та нормативну основу;
+ ресурси;
+ процеси;
+ організаційну та фінансову структуру;
+ розподіл праці та розподіл ролей;
+ зовнішнє середовище:
+ систему внутрішніх соціально-економічних зв'язків та співвідношень; а також веде цілеспрямовану діяльність на задоволення потреби суспільства. Під управлінням розуміють сукупність процесів, що забезпечують підтримку системи в заданому стані і переведення ії в новий стан шляхом організації і реалізації цілеспрямованих керуючих впливів.
Тлумачення поняття «інновації» та «інноваційна діяльність» у даний час широко розглядаються не тільки вченими, але й керівниками урядів і адміністраторами підприємств. П. Друкер у своїх працях вважає, що «інноваційна діяльність є особливим інструментом підприємництва. Це дія, що додає наявним ресурсам нову якість сприяти примноженню багатства» [1, с. 55]. На його думку, суть інноваційної діяльності полягає в пошуку змін, можливості яких знаходяться як усередині підприємства, так і за його межами. За П. Друкером, до внутрішніх можливостей відносяться: несподіваний
ЕКОНОМІКА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
ЕКОНОМІКА інноваційні процеси
успіх; невідповідність між реальністю та ії баченням; життєво необхідні для виробничого процесу нововведення; несподівані зміни на ринку чи галузі. До зовнішніх можливостей відноситься: демографічний фактор; зміна настроїв і сприймань в суспільстві; нові знання, як наукові, так і загального характеру.
Наведені внутрішні і зовнішні можливості носять комплексний характер. У результаті зростаючого впливу внутрішнього і зовнішнього середовища на діяльність економічного об'єкта-суб'єкта господарювання інновації стають найважливішим елементом управління, орієнтованим на стратегічний успіх. Тому застосування інноваційних технологій висуває нові вимоги до підвищення якості управлінської діяльності, і, як наслідок - удосконалення форм і процесів управління. У термінологічному словнику словосполучення «інноваційні технології» являє собою набори методів і засобів, що підтримують етапи реалізації нововведення. [2, с. 43 - 44]. Як вважає А. Д. Шадрін [3], інновація, що має системний характер, враховує особливості стану і перспективи розвитку даного підприємства у всіх її взаємозв’язках (з урахуванням відомих обмежень), забезпечує поліпшення якості та сталий розвиток підприємства. У сучасних умовах, що характеризуються невизначеністю і постійними змінами, актуально використання інноваційних методів управління, зокрема прогнозування фінансових результатів прийнятих рішень. У свою чергу, інновація, яка не має системного характеру, хоча за визначенням і володіє властивостями новизни, високим попитом споживачів та рентабельністю для виробника, не забезпечує поліпшення якості і може привести до краху підприємства, оскільки не враховує вимоги всіх зацікавлених сторін.
Відповідно, прийняття необгрунтованих управлінських рішень в умовах постійно мінливого зовнішнього середовища виникає внаслідок відсутності в стратегічному управлінні формалізованих взаємозв’язків між процесом прийняття стратегічних рішень і системою оцінки діяльності суб’єкту господарювання. Як зазначав І. Ансофф, посилення нестабільності зовнішнього середовища визначається за допомогою трьох параметрів: звичності подій, темпів зміни і передбачуваності майбутнього. Тому доцільно, для забезпечення сталого розвитку економічного об’єкта-суб’єкта господарювання, у стратегічному управлінні використовувати підходи, засновані на можливостях інноваційних технологій. Зокрема, у працях [4, 5] ретельно досліджено питання впливу інноваційних технологій на ефективну діяльність підприємств: інтелектуалізацію управління, моделювання, використання інформаційних систем.
Для дослідження і вирішення цих проблем традиційно розглядаються інноваційні технології: моделі і методи управління і прийняття рішень, засновані на об'єктноорієнтованому підході. Але останнім часом з'явився ряд наукових публікацій, в яких робиться акцент на необхідність суб'єктноорієнтованого підходу, рефлексії рішення вказаних завдань [6 - 8]. У роботі С. К. Рамазанова [9] розглянуто питання розробки інтегральних об'єктно-суб'єктноорієнтованих моделей для управ-
ління техногенною виробничою системою, як системою типу СЕЕГС (соціо-еколого-економіко- і гуманітарна підсистема), запропоновано концептуальну модеь, узагальнено сінергетичну модель динаміки з урахуванням невизначеності (стохастичних і хаотичних чинників), а також варіант нелінійної динамічної моделі поведінки суб'єкта управління і прийняття рішень, тобто особи, яка приймає рішення та ін. На рис. 1 наведено діаграму інноваційної інтегральної інтелектуальної системи еколого-економічного моніторингу, управління і прийняття ефективних соціо-еколого-економічних рішень.
Умовні позначення:
En - навколишнє середовище, довкілля (environment);
Ec - економіка (economic);
So - соціальна сфера (social);
Відповідні синергетичні властивості моделей інтеграції:
En и Ec - життєздатна (еколого-економічна система) (viable);
So и Ec - розумна, бажана, приємна (соціально-екологічна система) (bearable);
So и En - справедлива (соціально-орієнтована EC) стійкого розвитку (equitable);
So и En и Ec - система (модель, концепція) стійкого розвитку (sustainable).
Рис. 1. Діаграма інтегральної системи
Ці моделі інтеграції доцільно використовувати також для досліджень діяльності економічних об'єктів як складних економіко-технологічних і соціальних систем в умовах невизначеності на основі таких результатів: концепції, принципів, комплексу нелінійних моделей, методів прийняття рішень, інтегральних критеріїв з використанням інструментарію системно-динамічного моделювання, когнітивного моделювання, іш2у-технологій.
У дослідженні запропоновано модель вибору стратегії розвитку економічного об'єкта-суб'єкта господарювання, яка побудована на принципах системно-логічного підходу. Ця модель дозволяє об’єднати різнорідні математичні моделі та інструментарій підтримки прийняття рішень щодо вибору стратегії SR:
SR = ^іп и PSout и MSR и PR), (1)
де PSout - підсистема оцінки зовнішньої середи; PSin -підсистема оцінки діяльності економічного об'єкта; MSR - множина стратегій розвитку; PR(SR) - підсистема алгоритмів формування прийняття решень за вибором стратегії розвитку економічного об'єкта.
У свою чергу, ефективна діяльність суб’єкта господарювання залежить від ефективності маркетингових, фінансових інноваційних бізнес-процесів, рівня витрат. Модель оцінки діяльності містить взаємозв'язану множину показників:
PSin = (MARK n FIN n INNOV n RV). (2)
Множина стратегій розвитку MSR залежить від стану системи: кризовий - ефективний. Стан економічного об'єкта може бути описаний за допомогою множини кількісних та якісних показників на основі про-дукійних правил. Найбільш прийнятним програмним продуктом для дискретно-подієвого моделювання є середовище імітаційного моделювання Powersim Studio, заснована на системній динаміці Дж. У. Форрестера. При побудові імітаційних моделей бізнес-процесів доцільно використовувати такі категорії показників: показники часу, вартості, якості та ефективності [10]. Інструментарій імітаційного моделювання дозволяє здійснювати підтримку прийняття рішень з управління інноваційними ресурсами для підвищення ефективності діяльності суб'єкта господарювання.
Логіка дослідження дозволяє забезпечити вирішення завдань управління ефективною діяльністю економічного обїекта як єдиного процесу з використанням інноваційних технологій, що забезпечує комплексність управління економічним обїектом.
Таким чином, головним важелем для забезпечення стійких конкурентних переваг суб'єктів господарювання стає широке використання можливостей інноваційних технологій в управлінні, а також оптиміза-ція усіх процесів, що дозволяють знизити значні фінансові витрати, необхідні для забезпечення високоякісного управління. ■
ЛІТЕРАТУРА
1. Друкер П. Бизнес и инновации I Пер. с англ.- М. і ООО «ИД «Вильямс», 2007.- 432 с.
2. Статистика науки и инноваций і Краткий терминологический словарь I Под ред. Л. М. Гохберга.- М. і ЦИСН.-2006.- 4S3 с.
3. Шадрин А. Д. Качество, инновации и системный подход к менеджменту I Качество. Инновации. Образование.- 2209.- т 12.- С. 39 - 46.
4. Рамазанов С. К. Інноваційні технології в управлінні нестабільною економікою I С. К. Рамазанов II Вісник СНУ ім. В. Даля.- 2010.- т 3(145).- С. 219 - 227.
5. Рамазанов С. К., Припутень В. Ю. Методы и информационные технологи управления предприятием в условиях нестабильности і Монография.- Луганск і Изд-во ВНУ им.В. Даля, 2006.- 216 с.
6. Лефевр В. А. Рефлексия.- М. і Когито-Центр, 2003.496 с.
7. Лепский В. Е. Субъектноориентированный подход к инновационному развитию.- М. і Изд-во «Когито-Центр», 2009.- 208 с.
8. Лепский В. Е. Рефлексивно-активные среды инновационного развития.- М. і Изд-во «Когито-Центр», 2010.- 255 с.
9. Рамазанов С. К. Об'єктно-суб'єктноорієнтованний підхід в управлінні техногенною виробничою системою в умовах невизначеності I С. К. Рамазанов II Вісник СНУ ім. В. Даля. - 2011.- т 2(156), частина 1.- С. 251 - 258.
10. Ismagilova L. A., Cook P., Galimov R. F. Computer simulation in the management of business-processes II Proc. of the 8th Int. Workshop on Computer Science and Information Technologies CSIT'2006. Karlsruhe, 2006. P. 73 - 77.
ЕКОНОМІКА міжнародні Економічні відносини
