CC BY
9Сучасний стан методiв формування рiзних репродукцм у гороху овочевого (Pisum sativum L.).
УДК 635.656:631.524
Сцчасшй стан МшоШ форМуВання ртродущш у гороху оВочеВого {Ркпт Бсймит Ь.)
Для забезпечення виробник1в необх1дною клькстю яксного насння гороху овочевого, необ-хдно органзувати його наснництво, яке мае забезпечити не тльки розмноження насння до запланованих обсяг'в, а й п1дтримку сорт1в, а генетично обумовлених ознак, на р'вт, який забезпечуе високу врожайнйть та яксть зеленого горошку. Для досягнення ще! мети запро-понований спос1б реал1заци, який висвтлений у статт1
Ключовi слова:
горох овочевий, розмноження насшня, сорт, ознака, категс^я, репродук^я.
В. М. Стригун,
доцент
ВП НУБ1П УкраТни «Н1жинський агротехычний нститут»
Вступ. Горох овочевий е важ-ливою культурою в рацюы хар-чування людини. Його вирощу-ють для виробництва консер-вiв, для споживання у свiжому виглядi, а також для сушння та заморожування. Наразi вн по-ширений бiльш нiж у 50 краТ-нах свiту. Площа вирощування гороху овочевого в свт сягае 766-818 тис. га. В 1985 р. площа посiвiв культури за вама катего-рiями господарств в УкраТн ста-новила 12,95 тис. га [1]. Поавна площа тд овочевими культурами у 2003 р. в УкраТн станови-ла 469,5 тис. га, у тому чист пiд зеленим горошком - 4,85 тис. га (1,0%). Нин ц площi скороти-лись ще бiльше. Потенцiйна врожайнiсть горошку зеленого становить 4,5-5,5 т/га, 10,0-12,0 т/га бобiв. Водночас урожай-ысть зеленого горошку залиша-еться на рiвнi 2,4 т/га (у всьому свт спостер^аеться тенденцiя до пщвищення врожайностi вiд 5,8 до 6,4 т/га). Фактична вро-жайнiсть сор^в у 2-3 рази ниж-ча вщ потенцмноТ через низьку яюсть посiвного матерiалу [1, 2]. Для забезпечення консервних заводiв зеленим горошком важ-ливе значення мае наявысть у
виробництвi високоякiсного на-ання сортiв рiзних груп стиглос-тк У тiсному взаемозв'язку цю проблему покликана виршити селекцiя та наанництво, якi ма-ють забезпечити зростання не тшьки врожайностi культури, але й якост як товарноТ продукций так i, що особливо, наання. Саме за рахунок використання нових сор^в гороху овочевого, дотримання технологи наанни-цтва можна тдвищити врожай-нiсть на 30-50% [3].
Сорт як об'ект насшництва. Вiдповiдно до Закону УкраТни «Про охорону прав на сорти рослин», сорт рослин визна-чаеться як окрема група рос-лин (клон, л^я, пбрид першого поколiння, популяцiя) в рамках нижчого iз вiдомих ботаычних таксонiв, яка вiдповiдае цiлком або н умовам надання правовоТ охорони i може бути:
- визначена ступенем про-яву ознак, що е результатом дiяльностi даного генотипу або комбнаци генотитв;
- вирiзнена вiд будь-якоТ ншоТ групи рослин ступенем про-яву принаймнi одыеТ з цих ознак;
- розглянута як едине цше з
точки зору ТТ придатностi для вiдокремлення в незмiнному виглядi цiлих рослин сорту. Кожний сорт мае своТ кон-кретнi сортовi якостi - сукуп-нiсть показникiв, що характе-ризують належнiсть насiння до вiдповiдного сорту. Одним iз основних показникiв е сортова чистота - вщношення числа стебел основного сорту до загаль-ноТ кiлькостi розвинутих стебел культури [4]. У той же час, сорт як сукупысть рослин iз певними морфолопчними, господарсько-цнними ознаками та властивос-тями не е незмнним. У процесi багаторазового розмноження його ознаки та властивост мо-жуть змiнюватись, попршува-тись з ряду причин (мехаычне та бюлопчне засмiчення, поява мутацiй, зниження або втрата стмкоат проти шюдниюв, хвороб i несприятливих фаю^в зовнiшнього середовища та iн.).
Стан насшництва гороху овочевого на даний час. В одержаны високояюсного насшня винятково важливе значення мае рацюнальна оргаы-зацiя наанництва. Для забезпечення виробника необх^ною кiлькiстю такого насiння потрiб-
Сучасний стан метсвдв формування рiзних репродукцiй у гороху овочевого (Pisum sativum L.). СХЕМИ НАС1ННИЦТВА ГОРОХУ ОВОЧЕВОГО ЗГ1ДНО З ВИМОГАМИ ОЕСР
СХЕМА первинного насiнництва гороху овочевого (ДН)
Розсадник випробування потомства першого року (РВП-1)
Розсадник випробування потомства другого року (РВП-2)
Розсадник розмноження першого року (РР—1)
Розсадник розмноження добору другого року (РР—2)
Розсадник розмноження добору третього року (РР—3)
СХЕМА елiтного насiнництва гороху овочевого (БН)
Орипнальне насiння (ОН)
Елiта (ЕН)
но мати добре оргаызоване насiнництво, яке мае не ттьки розмножувати сорт до запла-нованих об'емiв, але й тдтри-мувати його генетично зумов-ленi ознаки, господарсько-цiннi властивост [5].
Насiння сортiв iноземноT се-лекцiT, на яке останнiм часом зорiентована вiтчизняна пере-робна промисловiсть, мае висо-ку вартiсть, а самi сорти не е до-статньою мiрою адаптованими до агротшматичних зон Укратни. Це призводить до значних збит-кiв переробникiв. Тому важли-вим е вiдновлення наанництва сортiв гороху овочевого в^чиз-нянот селекцп в обсягах, якi б за-довольнили потреби консервнот промисловостк
Високi сортовi та посiвнi якос-тi насiнневого матерiалу сортiв гороху овочевого до цього часу забезпечувались схемами наанництва, розробленими ще у 80-т роки минулого стол^тя. Наанництво культури проводилось за такою схемою:
- первинне наснництво, до ланок якого входять розсад-ники випробування потомства першого та другого роюв (РВП-1 та РВП-2) та наання розсадника розмноження першого року (РР-1);
- елтне наснництво - розсадник розмноження наання другого i третього роюв (РР-2 та РР-3), суперелiта та елта;
- репродукцйне наснництво - перша, друга, третя та вщ-пов^ы наступнi репродукцп
(РН-1-РН-3, РН-Н). Трива-лiсть розмноження визна-чаеться коефщентом розмноження та запланованим об'емом виробництва ел^но-го наання.
Сучасна схема насшни-цтва гороху овочевого. Ел^-ним уважаеться наання, одер-жане вiд оригiнального наання з використанням спецiальних селекцiйно-насiнницьких мето-дiв i заходiв, що вщповщають вимогам державних стандартiв та шших нормативних докумен-тiв у наанницв [6].
Залежно вiд етапу наанництва сорлв гороху овочевого вста-новлено таю категорп насiння:
- орипнальне (ОН), зiбране в РВП-1-РВП-2 та в РР-1;
- ел^не (ЕН), зiбране РР-2-РР-3;
- репродукцмне (РН-1, РН-2, РН-3.
15 листопада 2009 р. Укратна приедналася до схем сортовот сертифкацп насiння Оргаызацп Економiчного Спiвробiтництва i Розвитку (ОЕСР). Схеми сортовот сертифкацп насiння ОЕСР - це набiр процедур, методiв i при-йомiв, за допомогою яких здм-снюеться монiторинг за яюстю насiння в процесi розмноження i якi гарантують збереження та пiдтримування сортовот щен-тичностi та сортовот чистоти.
До наанневих схем ОЕСР поряд iз злаковими травами, бобовими, олмними, прядив-ними, зерновими, цукровим i кормовим буряком, кукурудзою
СХЕМА
репродукцшного насiнництва гороху овочевого (СН)
Перша репродукц1я (РН-1 або СНХ) Друга репродукц1я (РН-2 або СН2) Третя репродукц1я (РН-3 або СН3)
i сорго, вiдносяться й овочевi культури. Згiдно з цими схемами наання гороху овочевого поди ляеться на три категорп:
- добазове наання (ДН), яке охоплюе наання первинних ланок наанництва (розсадни-ки випробування потомства, розсадники розмноження), призначене для отримання базового наання;
- базове наання (БН), яке охоплюе орипнальне (суперел^-не) наання (ОН) та елiти (ЕН), призначене для отримання сертифкованого наання;
- сертифковане насiння (СН), яке охоплюе наання першот (СНХ), другот (СН2) та третьот репродукцiT (СН3). В^повщно до ДСТУ 7160:2010
таку схему, окрiм гороху овочевого, можна використовувати ттьки для бобу юнського та ку-курудзи цукровот. Для вах iнших овочевих культур сертифковане насiння охоплюе першу репро-дук^ю (СН1) та гетерозиснi п-бриди першого поколшня (F1).
Методика та методи наанництва гороху овочевого. Пщ-тримання господарсько-цшних ознак i бiологiчних особливос-тей сортiв досягаеться за кож-ною iз ланок первинного наанництва [3, 5].
Методи роботи з сортом гороху визначаються його бюло-пчними особливостями та ви-
Сучасний стан методiв формування рiзних репродукцм у гороху овочевого (Pisum sativum L.).
могами стандар^в на сортове насiння. Так, ндивщуальний та родинний добори застосову-ють для збереження в потомок спадкових ознак i властивостей з наступним тхым випробуван-ням (оцнкою за потомством). Потомство кожнот родини (лнп) оцiнюють у розсаднику випро-бування потомства за врожай-ыстю, сортнiстю, типовiстю. За цих умов часто застосовують т ж методи добору, що й у створены сорту, а також додатковi заходи, яю виникають за потреби виро-щування великот кiлькостi висо-кояюсного насiння.
Вихiдним матерiалом для за-кладання розсадникiв випро-бування потомства (родин) е насiння з рослин, в^браних у посiвах уах ланок вирощуван-ня елiтного наання. Елiтнi рос-лини добирають у фазу початку бюлопчнот стиглостi. Юльюсть таких рослин залежить вiд кое-фiцiента розмноження та мнли-вост сорту.
Вiдiбранi рослини аналiзу-ють за такими господарсько-цшними ознаками: скорос-тиглiсть (корелюе з юльюстю вузлiв до першого бобу в н-детермiнантних форм гороху), продуктивысть (кiлькiсть бобiв на плодоноа, кiлькiсть нaсiнин у бобi, юльюсть нaсiнин на рос-линi, крупнкть нaсiння), стм-кiсть проти хвороб, тип рослини (характер стебла, мiжвузля, тх довжина, форма бобу та його верхiвки, форма та забарвлення наання). Рослини з ознаками, в^мнними вщ сортових, браку-ють. Наання добору збирають в окремий пакет, на якому зазна-чають назву сорту, масу наання, юльюсть наанин, рк добору. За результатами aнaлiзу проводять пiдсумковий добiр потомства, з яких формують розсадник ви-пробування потомства першого року (РВП-1). Ктьюсть рослин, що добирають залежить
також в^ запланованого об'ему виробництва елiти. Зазвичай, виавають вiд 500 до 2000 шди-вiдуaльного потомства. Кожне потомство виавають окремо, в один рядок, iз мiжряддям 0,45 м та з в^станню мiж нaсiнням у рядку 4 см. Така схема забезпе-чуе збтьшення площi живлен-ня рослин, тдвищення коефи цiентa розмноження, дае змогу проводити мехаызований догляд за поавами протягом веге-тацп. За контроль через кожних 20-30 родин ають нaсiння, взя-те з розсадника розмноження чи ел™.
Протягом вегетацп в розсаднику випробування потомства 1-го року (РВП-1) проводять фе-нологiчнi спостереження, облiк уражень хворобами та шюдни-ками, вiзуaльну оцiнку за ростом i розвитком рослин, проявом ознак. Потомства, якi урaженi хворобами, з в^хиленнями вiд норми розвитку бракують, а ви-дiленi - збирають та досшджу-ють. Нaсiння кожного потомства детально обстежують, зважу-ють, ствставляють мiж собою та з контролем за продуктивнк-тю (в РВП-1 маса наання кожного з них мае бути не нижчою 200-250 г). Вобран потомства ають у розсаднику випробування потомств 2-го року (рвП-2) з нормою виаву 500-700 тис./га схожого наання. Об'ем випробування - вщ 200 до 800 родин потомства. В перюд вегетацп проводять фенолопчы та фи топатолопчы спостереження, оцнку та бракування потомства, порiвняння часу початку цвiтiн-ня, яке мае бути одночасним. Потомство iз сортовими вщхи-леннями, нетипове, слабкороз-винене, малопродуктивне, ура-жене хворобами та шюдниками бракують. Вiдбирaють родини, яю вiдповiдaють авторському опису сор^в, а також тi, маса наання яких не менше 1,0-1,5 кг.
За родинного та ндивщуаль-ного доборiв у розсаднику ви-пробування потомства (родин) останн оцнюють i вибракову-ють у таких об'емах:
- юльюсть потомства (родин) -не менше 25%;
- юльюсть рослин у потомок (родин ) - не менше 50%;
- юльюсть потомства (родин) що добираються - не менше 30%;
- юльюсть рослин, що добираються для наступнот роботи, в кожному потомок (родин) не менше 15% [5].
Пкля обмолоту та обстеження наання видшеного потомства об'еднують, доводять до поав-них кондицм та розмножують у розсадниках розмноження (РР-1-РР-3). Норма виаву в цих розсадниках залежить вщ гру-пи стиглост та встановлюеться з розрахунку 70-110 шт. схожого наання на 1 м2. Ранньостигл сорти ають густше, бшьш пiзнi -рiдше. йвба мехaнiзовaнa, з мiжряддям, прийнятим у вироб-ництвi вiд 15 до 30 см. Уживають зaходiв, що виключають можли-вiсть мехaнiчного чи бюлопчно-го зaсмiчення через дотримання просторовот iзоляцiT, встанов-ленот д^чою «1нструк^ею з апробацп нaсiнницьких посiвiв овочевих, баштанних культур та кормових коренеплодiв» (20 м на захищенм мiсцевостi та 50 м на вщкритм). На посiвaх розмноження орипнального та ел^-ного наання систематично проводять сорто- i фiтопрочистки. 1х розпочинають з раннх фаз розвитку рослин та до повного ви-зрiвaння наання. У прочистках видаляють нетиповi для сорту слабкорозвинен рослини, ура-жен хворобами, з обов'язковим урахуванням i клaсифiкaцiею домiшок та хвороб. За результатами прочисток складають акти установлено'! форми.
Першу сортопрочистку проводять уже через 15-20 дiб псля
Сучасний стан метсвдв формування рiзних репродукцiй у гороху овочевого (Pisum sativum L.).
сходт. У цей час видаляють рос-лини, що не вiдповiдають сорту за забарвленням вегетативних оргаыв i темпом росту стебла. Другу сортопрочистку проводять до цвiтiння, в перюд бутоызаци, з метою видалення рослин, яю рано зацвiтають. Третю - тсля цвiтiння, метою якот е видалення рослин, що пiзно зацвтають та тих, якi не цв^ть зовсiм. У кiнцi технiчноT' та на початку бюлопч-нот стиглосп (перед збиранням) проводять сортопрочистку за типом та формою бобу, за ско-ростишстю, довжиною стебла. Особливу увагу пiд час всiх сор-топрочисток звертають на пе-люшку (рослину, за характерною ознакою - червонувато-сиыми квiтками, антоцiановими пля-мами на прилистниках i черешках та за свило- аж до темно-коричневого кольору наанням), яку вибраковують. Засмiчення сортiв гороху овочевого наанням пелюшки не допустиме.
За появи серед мозкового наання округлого та гладенького, що може бути реакщею на погоды умови (сухi та жарю за зби-рання недостиглого наання) чи зaсмiчення зерновими сортами, проводять aнaлiзи за формою крохмальних зерен. У випадку наявност в зернах рaдiaльних щiлин, характерних для крохмальних зерен мозкових сор^в гороху, видалення рослин-носпв такого нaсiння не проводять. Гладкозерысть у цьому випадку е результатом модифкацмнот мiнливостi. У нааны гладко-зерних сортiв крохмальы зерна округлот форми, без трщин з ледь помiтною концентричною шаруваттю. Тaкi рослини е до-мшками мозкових сортiв, тому пiдлягaтимуть видаленню [7].
Перед збиранням проводять апробащю посiвiв згiдно з н-струкщею з апробацп. Сортова чистота мае бути не меншою 99,5% [8].
Пщ насiнницькi розсадники вiдводять найкращi поля госпо-дарства. Технологiя вирощуван-ня вихiдного насiння мае максимально сприяти проявусортових ознак i пiдвищенню коефiцiента розмноження наання. Врахо-вуючи те, що для вирощування гороху не придатнi кисш фунти, з високим рiвнем фунтових вод, ураженi збудниками кореневих гнилей, фузарюзного в'янення, насiнницькi розсадники роз-мiщують на родючих Грунтах, добре удобрених тд попере-дню культуру, достатньо волого мiстких та таких, що добре про-вiтрюються.
Технолопя первинного та елiтного насiнництва передба-чае внесення мiнеральних добрив. Фосфоры та калмы до-брива вносять як основне удо-брення, тд час сiвби та для тд-живлення вносять азотнi. Дози добрив установлюють щорiчно, з урахуванням запасу пожив-них речовин у фунтЬ погодних умов та стану посiвiв. Дослiди закладають у раны (оптимально строки разом iз авбою ран-нiх зернових культур у дозртий фунт.
У наанницв гороху овочевого особливо важливим е раннiй зяб. Навеснi поле боронують i культивують у двох напрямах. Грунт тд сiвбу гороху мае бути добре розробленим, а поверх-ня вирiвненою. За авби сортiв у сухий фунт ефективним е кот-кування, у випадку утворення юрки - боронування. Через 3-4 доби тсля авби, з метою бо-ротьби з бур'янами, вносять гер-бiциди. Пкля сходiв, за потреби та небезпеки ураження поаву гороховим довгоносиком, а на початку бутоызаци - проти горохового зерноТда та плодожер-ки, посiви обприскують сертифи кованими нсектицидами. В пе-рiод вегетацп на широкорядних посiвах обов'язковим елемен-
том е розпушування мiжрядь до змикання рядюв.
Збирання гороху в розсадни-ках розмноження ндивщуаль-них доборiв здiйснюють у перiод дозрiвання 55-70% бобiв, шляхом виривання рослин iз Грунту зi збереженням кореневоТ ший-ки та зв'язування рослин одного потомства в снопи з наступним дозарюванням тд навком.
В елиному насiнництвi збирання проводять мехаызовано, залежно вiд наявноТ технiки. За роздiльного способу збирання, за стиглосп бобiв 55-70%, горох скошують у валки та тсля до-зарювання обмолочують комбайном. Кшьюсть обертiв молотильного барабана залежить вщ вологостi насiння та мае бути вщ 350 до 500 об./хв.
За одночасного наанництва юлькох сортiв пiд час обмолоту та наступноТ доробки насiння вживають заходiв з недопущен-ня мехаычного змiшування (ре-тельно чистять поавну, збираль-ну та очисну техыку). За умови пiдвищеноТ вологостi наання, залежно в^д початковоТ воло-гостЬ сушать спочатку холодним повiтрям, по^м теплим за тем-ператури не вище 25-35°С. Для гороху овочевого вищих генера-цiй схожiсть наання мае бути не нижче 90%, а волопсть не вище 16%. Елине наання затарюють у подвмы мiшки з внутрiшньою та зовышньою етикеткою [9-11].
Для прискореного отримання орипнального та елiтного наан-ня поряд з методом ндивщуаль-ного та родинного доборiв за-стосовують метод масового добору. Метод полягае у виявлены найбшьш типових, чистосорт-них, здорових, продуктивних рослин з наступним Тхым обмолотом та об'еднанням наання. На площах, зааяних цим наанням, для одержання елиного насiння добирають 50% кращих за сортовими ознаками росли-
Сучасний стан методiв формування рiзних репродукцм у гороху овочевого (Pisum sativum L.).
ни, для орипнального - 5%. Ре-шту рослин використовують для одержання репродукцмного на-сiння. Добори супроводжуються прочистками посiвiв протягом усього вегетацмного перiоду.
Крiм простого масового добору у наанницв гороху овочевого застосовують полiпшений масовий добiр. У цьому випадку, добiр та вирощування первин-них генерaцiй наання ведеться з урахуванням характеру внутрш ньосортовот мiнливостi окремих сортiв. 1з нaйбiльш вирiвнених сортiв проводять масовий до-бiр 4-6 тис. типових для даного сорту рослин, яю спшьно об-молочують. Одержане наання е вихщним мaтерiaлом для роз-садника розмноження. Залежно вiд запланованот кiлькостi елiти нaсiння розмножують протягом
1-2 роюв. У сортiв з сильною внутршьосортовою мнливк-тю на цих поавах проводять добiр 3-5 тис. окремих рослин, яю ндивщуально обмолочують. Пiсля браковки окремих родин за типом наання тх виавають у розсаднику випробування потомства, окремо за родинами. В перюд вегетацп вiдмiчaють дати цвiтiння, описують та групують потомства (родини), бракуючи Н яю не вiдповiдaють сортовим, яю е не вирiвняними за тими чи ншими ознаками. За незначного вар^вання потомства, зaлишенi для розмноження, тсля ндиви дуального обмолоту та оцнки тх за наанням, об'еднують i виава-ють у розсаднику розмноження. За бшьш iстотного вaрiювaння окремого потомства проводять роздiльну тх сiвбу з повторенням
оцнок за тiею ж самою схемою.
Перюдично виникае необхщ-нiсть зaмiни нaсiння iз знижени-ми сортовими якостями на наання вищих кaтегорiй. Якiснi по-казники такого нaсiння значною мiрою зумовлюють цiннiсть на-сiння наступних репродукцiй, якi використовуються у вироб-ництвi для одержання товарнот продукцп.
Висновки. У зaпобiгaннi по-пршення сортових якостей но-вих та широко використовува-них у виробниц^ сортiв гороху овочевого важливе значення мае ч^ко налагоджене орип-нальне, ел^не та репродукцiйне нaсiнництво. Дотримання технологи наанництва е запорукою отримання високояюснот, юнце-вот товарнот продукцп - зеленого горошку.
ВИКОРИСТАНА ШЕРАТУРА
1. Бамбурова, Л. С. Современные технологи возделывания овощного гороха на переработку в СССР и за рубежом / Л. С. Бамбурова. - М.: ВНИИТЭИ Агропром, 1989. - 53 с.
2. Андрюшко, А. Специфка попиту та споживання овоче-вот продукцп в Украты / А. Андрюшко, Ю. Сологуб, I. По-номаренко // Агроогляд. - 2004. - № 6. - С. 47-51.
3. Насшництво i насшнезнавство польових культур. За ре-дак^ею чл.-кор. УААН, д-ра с.-г. наук, професора
М. М. Гаврилюка. - Харюв, 2007. - 183 с.
4. Закон УкраУни «Про охорону прав на сорти рослин» вщ 17 ачня 2002 року № 2986- III.
5. Положення про виробництво орипнального та елкного наання овочевих i баштанних культур, кормових коре-неплодiв, кормовот капусти. Вiдповiдaльний за випуск А. С. Довгопола. - Харш: ЮБ УААН, 2001.
6. Гаврилюк, М. М. Основи сучасного наанництва / М. М. Гаврилюк. - К.: ННЦ !АЕ, 2004. - 256 с.
7. ДСТУ 4138-2002. Наання альськогосподарських культур. Методи визначення якосп. - К.: Держстандарт Укратни, 2003. - 173 с.
8. Заець, В. П. Добiрне наання - золотий фонд урожаю: Ыструк^я по апробацп сортових посiвiв / Земля i люди Укратни // В. П. Заець, М. М. Гаврилюк, Б. О. Весна,
В. В. Кириченко [та ш.]. - 1995. - № 1 (841). - 70 с.
9. ДСТУ 2240-93 «Насшня альськогосподарських культур, сортс^ i поавы якосп. Техычы умови». - К.: Держстандарт УкраГни, 1994. - С. 50-59.
10. ДСТУ 2949-94. Насшня альськогосподарських культур. Термши та визначення». - К.: Держстандарт Укратни, 1995. - 63 с.
11. «Про насшня i садивний мaтерiaл» Закон Укратни вщ 26 грудня 2002 року - К., 2002. - № 411-!У. - 22 с.
