Социальные предпосылки формирования и развития интеллектуального капитала сельских территорий региона Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК [330.101:331.522.4](477)

СОЦ1АЛЬН1 ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ I РОЗВИТКУ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ

С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1й РЕПОНУ

© 2014 ЛУЧИК с. д., ЧАПЛ1НСЬКИй в. р.

УДК [330.101:331.522.41(4771

Лучик С. Д., Чаплiнський В. Р. Соцiальнi передумови формування i розвитку iнтелектуального капiталу сшьських

територiй регiону

Мета cmammi полягае в дослджент впливу со^альних чиннишв на формування i розвиток '¡нтелектуального капталу, сформованого на сль-ськихтеритор'тхХмельницькоiобласт'>, який використовуеться в аграрийгалузрегону. При аналЫданихстатистики йузагальненн публ'жацш втчизняних i заруб'жних науков^в було проведено о^нку софльноi шфраструктури сшьських територш Хмельницькоi област'1. У результатi дотдження було визначено нов'> напрями розвитку iнтелектуального капталу. Об(рунтовано, що iнновацiйний розвитокгалуз альського гос-подарства сприятиме розвитку соцально} 'тфраструктури села, що, у свою чергу, дозволить зберегти сформований штелектуальний каптал i ефективно його використовувати. Перспективою подальших дотджень у даному напряму е визначення обсягiв тдготовки iнтелектуального капталу для забезпечення конкурентоспроможностi аграрного сектора регону. На концептуальному р'вт потр'бно розробити стратегт розвитку вах складових iнтелектуального капталу аграрноi галузк людського, орга^за^йного, споживчого i со^ального. Ключов'! слова: штелектуальний каптал, альськ територи, со^альний каптал, со^альна 'тфраструктура. Табл.: 4. Шл.: 10.

Лучик Свтлана Дмитрiвна - доктор економ'нних наук, професор, зав'дувачка кафедри сощально!економки i iнформацiйних технологш, Подшь-ський державний аграрно-техтчний утверситет (вул. Шевченка, 13, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подмьський, 32300, Украна) E-mail: luchiksvetlana65@mail.ru

Чаплнський Вадим Ростиславович - астрант, Подшьський державний аграрно-техн'нний утверситет (вул. Шевченка, 13, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подмьський, 32300, Украна) E-mail: vadim.chaplinskiy@mail.ru

УДК [330.101:331.522.41(477) Лучик С. Д., Чаплинский В. Р. Социальные предпосылки формирования и развития интеллектуального капитала сельских территорий региона

Цель статьи заключается в исследовании влияния социальных факторов на формирование и развитие интеллектуального капитала сельских территорий Хмельницкой области, который используется в аграрной отрасли региона. При анализе данных статистики и обобщении публикаций отечественных и зарубежных ученых была проведена оценка социальной инфраструктуры сельских территорий Хмельницкой области. В результате исследования были определены новые направления развития интеллектуального капитала. Обосновано, что инновационное развитие отрасли сельского хозяйства будет способствовать развитию социальной инфраструктуры села, что, в свою очередь, позволит сохранить сложившийся интеллектуальный капитал и эффективно его использовать и развивать. Дальнейшие исследования в данном направлении планируется проводить с целью определения объемов подготовки интеллектуального капитала для обеспечения конкурентоспособности аграрного сектора региона. На концептуальном уровне следует разработать стратегию развития всех составляющих интеллектуального капитала аграрной отрасли: человеческого, организационного, потребительского и социального.

Ключевые слова: интеллектуальный капитал, сельские территории, социальный капитал, социальная инфраструктура. Табл.: 4. Библ.: 10.

Лучик Светлана Дмитриевна - доктор экономических наук, профессор, заведующая кафедрой социальной экономики и информационных технологий, Подольский государственный аграрно-технический университет (ул. Шевченко, 13, Хмельницкая обл., г. Каменец-Подольский, 32300, Украина) E-mail: luchiksvetlana65@mail.ru

Чаплинский Вадим Ростиславович - аспирант, Подольский государственный аграрно-технический университет (ул. Шевченко, 13, Хмельницкая обл., г. Каменец-Подольский, 32300, Украина) E-mail: vadim.chaplinskiy@mail.ru

UDC [330.101:331.522.4](477) Luchyk Svitlana D., Chaplinskyi Vadym R. Social Prerequisites for the Formation and Development of Intellectual Capital in Rural Areas of the Region

The purpose of the article is to study the influence of social factors on the formation and development of intellectual capital in rural areas of Khmel-nytskyi oblast, which is used in the agricultural sector of the region. While analyzing statistics and synthesis publications of domestic and foreign scientists the social infrastructure of rural areas of Khmelnytskyi oblast were assessed. The study identified new directions of development of intellectual capital. It is proved that the innovative development of the agriculture sector will contribute to the development of the social infrastructure of the village, which, in turn, will keep the established intellectual capital, use it effectively and develop. Further research in this direction will be scheduled to determine the amount of training intellectual capital to ensure the competitiveness of the agricultural sector in the region. At the conceptual level should develop a strategy of development of all components of the intellectual capital of agricultural sector: human, organizational, and social consumer. Key words: intellectual capital, rural areas, social capital, social infrastructure.

Tabl.: 4. Bibl.: 10.

Luchyk Svitlana D.- Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department of Social Economy and Information Technology, Podillya State Agrarian and Engineering University (vul. Shevchenka, 13, Khmelnytska obl., m. Kam'yanets-Podilskyi, 32300, Ukraine) E-mail: luchiksvetlana65@mail.ru

Chaplinskyi Vadym R.-Postgraduate Student, Podillya State Agrarian and Engineering University (vul. Shevchenka, 13, Khmelnytska obl., m. Kam'yanets-Podilskyi, 32300, Ukraine) E-mail: vadim.chaplinskiy@mail.ru

Ключовим елементом розвитку конкурентоздатно! економiки в шформацшному суспiльствi е висо-корозвинений штелектуальний капiтал. Ткьки за його розвитку тдприемства, галузi та кра!на отримують перспективи до подальшо! ефективно! дiяльностi у ви-глядi тдвищення рiвня знань, умiнь, професiоналiзму та творчого, неординарного мислення. На сьогодншнш день у галузi скьського господарства Укра!ни завдання фор-мування штелектуального капiталу сто!ть досить гостро. З одного боку, тдготовлеш для галузi спецiалiсти не мо-жуть працевлаштуватись, осккьки вiдбулося значне скоро-чення скьськогосподарських пiдприемств i робочих мюць в них. З iншого - молодь не приваблюе низька заробггна плата аграрних прац1вниюв, i вона надае перевагу робот в шших сферах економiки. Не сприяе закршленню штелек-туального капiталу на селi також i незадовкьний розвиток сощально! iнфраструктури сiльських територiй, яким ра-нiше займались сiльськогосподарськi пiдприемства, а зараз - органи мюцевого самоврядування, при цьому кошти видкяються зi скудних мiсцевих бюджет1в.

Ольське господарство залишаеться головною га-луззю економiки, в якiй реалiзуеться сформований в укра!нських селах iнтелектуальний каттал. Теоретичним, методологiчним i практичним питанням формування i розвитку iнтелектуального катталу присвяченi досл^жен-ня вiдомих вггчизняних науковц1в таких, як В. Базилевич, О. Бутшк-Оверський, В. Геець, О. Гршнова, Г. Задорожний, О. Кендюхов, А. Колот, Е. Лiбанова, М. Семикша, В. Семи-ноженко, А. Чухно, Л. Федулова, О. Шкурупш та iншi. Ваго-мий внесок у науковi дослiдження соцiально-економiчного розвитку села зроблено в працях О. Богуцького, В. Збар-ського, О. Крисального, В. Мацибори, В. Месель-Веселяка, Н. Новиково!, О. Онищенка, В. Юрчишина та шших. Зо-крема, проблему розвитку сощально! сфери села досль джували Ф. Богиня, О. Бородша, М. Орлатий, I. Прокопа, П. Саблук, Р. Тринько, К. Якуба та шшь Однак, в^пов^но до сучасних умов, коли Укра!на прямуе курсом формування економши знань, проблеми формування, використання i розвитку штелектуального катталу потребують глибо-кого до^дження. Особливу актуальнiсть мають питання збереження i ефективного використання iнтелектуального катталу альських територiй.

Метою стaттi е аналiз сучасного стану соцiально'¿ сфери альських територш Хмельницько! облaстi та визна-чення Ii впливу на формування i розвиток штелектуально-го катталу аграрно! гaлузi регiону.

На сьогодншнш день немае единого визначення ш-телектуального кaпiтaлу, i, як насйдок, немае единого тд-ходу до визначення структури данш категорп.

Особливу роль iнтелектуaльного кaпiтaлу як визна-чального чиннику розвитку економши вiдмiчaе В. Базилевич i наполягае на необхiдностi iнтелектуaлiзaцi¿ вах сфер суспкьного життя [1, с. 5].

Академж НАН Укра!ни А. Чухно стверджував, що iнтелектуaльний каттал акумулюе нaуковi та професшно-техшчш знання прaцiвникiв, поеднюе iнтелектуaльну пра-цю та iнтелектуaльну влaснiсть, нагромаджений досвiд, спiлкувaння, оргaнiзaцiйну структуру, шформацшт мере-жi, тобто все те, що визначае iмiдж пiдприемствa та змкт його дiяльностi. [2, с. 53].

Професор А. Кендюхов визначае штелектуальний каттал як штелектуальш ресурси тдприемства, що здатш створювати нову варткть i предстaвленi людським i ма-

шинним 1нтелектами, а також штелектуальними продуктами, створеними самостшно або залученими як засоби створення ново! вартост [3, с. 31].

Акцентують увагу на можливост штелектуального катталу в сучасних умовах створювати нову вартють 1 забезпечувати конкурентш переваги тдприемства Л. Курило [4, с. 127]; суттево впливати на здобуття конкурент-них переваг тдприемством та отримання значного еконо-м1чного ефекту за умов жорстко! конкурентно! боротьби О. Бутшк-Оверський [5, с. 20]; об'ективно тдвищити рин-кову вартють компанп В. Геець [6, с. 192].

Узагальнивши погляди науковщв, можна сформу-лювати поняття «штелектуальний каттал» як сукупшсть наукових, професшних 1 загальних знань пращвниив, що у сво!й взаемодГ! е корисним активом не ткьки конкретно! ф1зично! особи, а й тдприемства, на якому вона працюе, осккьки у процеа свое! д1яльност1 ця особа здатна створювати додаткову вартють. Об'еднаний на р1вт тдприем-ства, галуз1 штелектуальний каттал у вигляд1 запасу знань, штелекту, навичок, компетенцш може бути ефективно ви-користаний для досягнення поставлених цкей.

1нтелектуальний каттал на шновацшний розвиток тд-приемства, галуз1 впливае через сво! складов^ людський, оргатзацшний, споживчий та сощальний каттал. Саме сощальний каттал дае можливост найбкьш ефективного використовування шших вид1в катталу, а шод1 й компенсу-вати !х в1дсуттсть. О. Гршнова стверджуе, що яюсть 1 ккь-исть взаемодш 1 взаемов1дносин м1ж людьми визначаються сощальним катталом як сукуптстю горизонтальних зв'язк1в м1ж ними, сощальних контакт, норм, дов1ри тощо [7, с. 20].

Сощальш зв'язки позитивно впливають на таю характеристики якост життя, як здоров'я, довгол1ття пращвниив, наповнешсть життя сенсом, здатшсть виконувати свое призначення тощо. Це прихований ресурс, який можна тдключити для того, щоб бути успшним у вс1х сферах життя - на робой, у ам1, у громад1, у суспкьств1 [8, р. 95].

Забезпечення комфортних умов життя 1 пращ скь-ських мешканц1в е одним з прюритет1в збереження 1 розвитку штелектуального катталу аграрно! галуз1 будь-якого регюну кра!ни. Проте, статистика розвитку скьських те-риторш Хмельницько! област достатньо сумна. За 2008 -2012 рр. скьський житловий фонд регюну знизився на 15,1 тис. м2 (20,1 %), тод1 як мкький житловий фонд, навпаки, зрю на 65,7 тис. м2 (28, 2%) [9, с. 301].

Скьський житловий фонд в регюш мае незадовкьну яисть (табл. 1).

Так, питома вага загально! площ1 буд1вель у скьськш мкцевост Хмельницько! обласп, обладнаних водопроводом, канал1защею, опаленням, газом 1 водопостачанням, значно нижча, шж у м1ських поселеннях. Р1вень обладнан-ня житлового фонду у скьських поселеннях водопроводом 1 канал1защею складае лише 9,6 % 1 7,8 % в1д загально! жит-лово! площ1 проти 70,7 % 1 68,8 % в1дпов1дно в мкьких поселеннях. Удв1ч1 нижчим е показник централ1зованого опа-лення житлового фонду в селах обласп, шж у м1стах. Дуже низьким (у середньому 2,4 % буд1вель в1д загального жит-лового фонду) е показник забезпечення гарячим водопо-стачанням житла на скьських територ1ях. Для пор1вняння: у м1ських поселеннях в1н становив у 2012 р. 55,3 %. Р1вень газифшащ! будинк1в с1льських мешканщв рег1ону у 2012 р. становив 88 %, проте значна частина скьських будинив залишаеться на тчному та шшому опаленн1.

Таблиця 1

Благоустрш сiльських територiй Хмельницько! областi

Ик Питома вага житловоТ площi, що обладнана (%)

водопроводом каналiзацieю опаленням газом гарячим водо-постачанням

2008 8,4 6,6 27,5 88,9 1,9

2009 8,8 7,0 29,2 88,7 2,1

2010 9,7 7,7 33,5 88,7 2,3

2011 10,4 8,5 35,2 88,1 2,8

2012 10,8 9,3 35,8 88,0 3,1

<

О ^

ш <

=п

_а <

=п о

Джерело: [9, с. 313].

Важливим фактором впливу на формування ште-лектуального катталу аграрно! галуз1 е ргвень здоров'я людей, осккьки саме вш в1дображае здатшсть людини до пращ та мотивуе до подальшого розвитку та вдосконален-ня. Здорова робоча сила мае найважливше значення для конкурентоспроможност та продуктивност кра!ни. Хвор1 пращвники не зможуть реал1зувати свш штелектуальний потенщал 1 працюватимуть менш продуктивно.

Даш табл. 2 св1дчать, що ргвень здоров'я скьських жител1в Хмельницько! област е незадовкьним, навть загрозливим, осккьки за 2008 - 2012 рр. ильисть ткьки В1Л-шфжованих людей зросла на 45,8 %, хворих на СН1Д -у 2,4 разу. Така статистика е негативним показником жит-тед1яльност1, насамперед, скьсько! молодь

Сл1д в1дм1тити незначне зменшення р1вня захво-рюваност на туберкульоз у скьських населених пунктах регюну та зниження травматизму, пов'язаного з виробни-цтвом. Середньоочжувана тривалкть життя протягом пе-рюду досл1дження зросла на 2,9 роке (4,3 %), а р1вень смерт-ност1 дггей вшом до одного року зменшився з 11,3 до 8 ос1б (15,9 %) на 1000 народжених живими.

Гальмуючим елементом у створенш належного ргвня охорони здоров'я на скьських територ1ях е низький темп розвитку лшарень та амбулаторно-пол1кл1н1чних установ. Медичш заклади на сел1 не мають повного набору облад-нання, вироб1в медичного призначення та швентарю, необ-х1дних для надання первинно! допомоги. Навантаження на л1каря первинно! допомоги у скьськш м1сцевост1 подекуди

сягае 5-6 тис. прикршленого населення. За 2008 - 2012 рр. на скьськогосподарських територ1ях Хмельницько! облас-т1 прийнято в експлуатац1ю всього 16 лшарняних л1жок.

Вважаемо, що одним з прюритепв розвитку штелек-туального кап1талу аграрно! галуз1 регюну мае стати збере-ження й укршлення здоров'я населення на основ1 формування здорового способу життя 1 тдвищення доступност1 та якосп медично! допомоги.

Орган1зац1я 1нновац1йного скьськогосподарського виробництва потребуе велико! к1лькост1 фах1вцш з 1ннова-ц1йного менеджменту, маркетингу шновацшно! продукцГ!, трансферу технолог1й, захисту штелектуально! власност1. Одержання осв1ти та квал1фжащ! - це процес швестування в 1нновац1йний тип розвитку аграрно! галуз1, що забезпечу-ватиме тдвищення р1вня прибутковост1 с1льськогосподар-ських тдприемств на довгострокову перспективу.

За 2008 - 2012 рр. ккьисть загальноосвггшх навчаль-них заклад1в 1 учнш у селах Хмельницьк1й област1 постшно скорочуеться. За цей пер1од ильисть таких заклад1в ско-ротилась з 931 одинищ у 2008 р. до 754 заклад1в у 2012 р., а число учшв зменшилось на 18,3 тис. ос1б [9, с. 316, 321]. Недозавантажешсть загальноосвггшх заклад1в на с1льських територ1ях е величезною проблемою для региону. Це, насамперед, закриття шил 1 скорочення педагопчних пращв-ниив, по-друге, необх1дшсть м1сцевим органам самовря-дування вишукувати додатков1 кошти для доставки дггей в 1нш1 села. I, по-трете, е бкьш глобальному розумшш, ця си-туац1я веде до скорочення штелектуального кап1талу села.

Таблиця 2

Показники захворюваност сiльських мешканцiв Хмельницько! областi протягом 2008 - 2012 рр.

Показник 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р. В^хилення 2012 р. до 2008 р., %

Захворюваысть на активний туберкульоз, оаб 682 617 526 517 504 73,9

В1Л-шфковаы, оаб 120 180 166 156 175 145,8

Хворi на СН1Д, оаб 32 30 43 75 77 у 2,4 р.

Ктьюсть потерптих вщ травматизму, пов'язаного з виробництвом, оаб 108 92 62 61 73 67,6

Ктьюсть загиблих вщ травматизму, пов'язаного з виробництвом, оаб 7 9 6 8 6 85,7

Середньоочкувана тривалiсть життя, рокiв 67 68 69,5 70,2 69,9 104,3

Смертшсть дiтей вiком до 1 року (померло дггей у вiцi до одного року на 1000 народжених живими) 11,3 12,6 7,2 8 9,5 84,1

<

2 ш

Джерело: [9, с. 340 - 350].

Задоволення жителiв села рiзноманiтними сощаль-ними потребами залежить вiд ступеня забезпеченост скь-ських населених пунктiв об'ектами социально! шфраструк-тури, зокрема, об'ектами культурного призначення. На с1ль-ських територiях Хмельницько! областi число культурних закладiв з кожним роком постшно зменшуеться (табл. 3).

За перюд 2008 - 2012 рр. ккьисть бiблiотек у скь-ських поселеннях регюну зменшилась на 1,8 %; демонстра-торiв фiльмiв - на 10,6 %; в^дв^дань кiносеансiв - на 43,3 %; клубних закладiв - на 1,6%; юльисть музе!в зменшилась на 44,4 %. Така ситуащя пояснюеться зростанням рiвня комп'ютеризацп та шформатизаци на скьських територ^ях.

Процес шформатизаци спрямований на створення умов для задоволення шформацшних потреб пращвни-кш галуз1 та населення. Оцшка кнуючого рiвня розвитку шформатизаци у Хмельницькш област за 2008 - 2012 рр. показала, що ревень витрат на цей процес зрк на 2 млн грн, тобто на 8,3 % (табл. 4).

Значно збкьшились обсяги наданих послуг стороншм тдприемствам у сфер1 шформатизаци (на 65,7%). Витрати на програмне забезпечення та обчислювальну техшку за цей перюд, навпаки, скоротились на 20,4 % 1 4,0 % в1дпов1дно.

ВИСНОВКИ

Формування в Укра!ш шновацшно! модели економ^ч-ного зростання та штегращя Укра!ни в европейське спшто-вариство потребують суттевого тдвищення рол1 штелек-

туального капиталу. Усп1шний розвиток скьського госпо-дарства як одше! з пров^дних галузей национально! еконо-м1ки теж напряму залежать в1д розвитку цього елементу. Сощальш зв'язки позитивно впливають на розвиток ¡нтелектуального капиталу тдприемств, галуз^, региону. Однак социальна инфраструктура скьських територш Хмельницько! области, яка останш роки слабко розвиваеться, знижуе показники мотивацп населення, зокрема, молодо, до ро-боти в скьськогосподарських тдприемствах. Вважаемо, що потребно з61льшити рiвень державного фшансування скьських територш, зокрема, проводити стимулювання скьськогосподарських тдприемств податковими важеля-ми впливу з метою !х економ^чного розвитку як насл^док, социально! сфери села. Важливо, щоб державна кошти спря-мовувались на фшансування освети на сел! включаючи розвиток професшно-техшчно!; покращення первинного медичного обслуговування скьського населення; розвиток мережа закладiв культури 1 мистецтва. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Базилевич В. Д. Проблеми оцшки, охорони i захисту прав об'вкпв штелектуально! власностi в Укра!ш / В. Д. Базилевич // Вкник Ки!вського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка. - 2012. - № 142. - С. 5 - 9.

2. Кендюхов А. Гносеология интеллектуального капитала / А. Кендюхов // Экономика Украины. - 2003. - № 4. - С. 28 - 34.

Таблиця 3

Динамка закладiв культури у сшьських поселеннях Хмельницько!област за 2008 - 2012 рр.

Показник 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р. Вщхилення 2012 р. до 2008 р., %

Ктьюсть бiблiотек 835 829 820 820 820 98,2

Ктьюсть демонстраторiв фiльмiв 227 224 270 266 203 89,4

Кiлькiсть вiдвiдувань кшосеанав за рiк, тис. 97 82 70 82 55 56,7

Кiлькiсть клубних закладiв 1106 1102 1096 1088 1088 98,4

Музе! 9 9 9 13 13 144,4

<С

О ^

ш <

=п _а

<С =п о

Джерело: [9, с. 358].

Таблиця 4

Динамка витрат на шформатизащю аграрно! галузi Хмельницькiй областi

Ик показник Витрати на шформанти-защю усього У тому чиЫ

Витрати на програм-не забезпе-чення Витрати на обчислю-вальну техшку Витрати на оплату послуг сторонжх тдприемств у сферi шформатизаци

2008 Усього витрат, млн грн 23,9 4,9 12,3 6,7

Частка галузi альського господарства, % 0,7 12,5 50 37,5

2009 Усього витрат, млн грн 23 2,7 10,3 10,0

Частка галузi альського господарства, % 0,7 35,3 29,4 35,3

2010 Усього млн грн 19,7 2,7 8,2 8,8

Частка галузi альського господарства, % 0,7 14,2 42,9 42,9

2011 Усього млн грн 25,9 3,9 11,8 10,2

Частка галузi альського господарства, % 1,0 12,0 52,0 36,0

<

О ш

Джерело: [10, с. 117].

3. Чухно А. А. 1нтелектуальний каптал: сутшсть, форми i 3aKOHOMipHOCTi розвитку // Економка УкраТни. - 2002. - № 11. -С. 48 - 55.

4. Курило Л. I. Людський каптал як чинник формування штелектуального капталу та економiчного розвитку / Л. I. Курило // Економк АПК. - 2010. - № 9. - С. 126 - 131.

5. Бутшк-Оверський О. Б. 1нтелектуальний каптал: те-оретичний аспект // 1нтелектуальний каптал. - 2004. - № 1. -С. 16 - 27.

6. УкраТна у вимiрi економки знань / За ред. акад. НАН УкраТни В. М. Гейця. - К. : Основа, 2006. - 592 с.

7. Гршнова О. А. Со^альний каптал: сутшсть, значен-ня, взасмозв'язок з шшими формами капталу / О. А. Гршнова, Н. М. Полив'яна // УкраТна: аспекти працк - 2009. - № 3. - С. 19 - 23.

8. Coleman J. S. Social Capital in the Creation of Human Capital / J. S. Coleman // The American Journal of Sociology. -1988. - Vol. 94. - Р. 95.

9. Статистичний щорiчник ХмельницькоТ обласп за 2012 рк / За ред. В. В. Скальського. - Хмельницький : Головне управ-лшня статистики в Хмельницькш обласп, 2012. - 412 с.

10. Статистичний збiрник дiяльнiсть суб'скпв господа-рювання за 2011 рк / За ред. I. М. Жук. - КиТв : Державна служба статистики УкраТни, 2012. - 466 с.

REFERENCES

Bazylevych, V. D."Problemy otsinky, okhorony i zakhystu prav ob'iektiv intelektualnoi vlasnosti v Ukraini" [Problems of assess-

ment, health and protection of intellectual property in Ukraine]. Visnyk KNU imeni Tarasa Shevchenka, no. 142 (2012): 5-9.

Butnik-Siverskyi, O. B. "Intelektualnyi kapital: teoretychnyi aspekt" [Intellectual capital: a theoretical aspect]. Intelektualnyi kapital, no. 1 (2004): 16-27.

Chukhno, A. A. "Intelektualnyi kapital: sutnist, formy i za-konomirnosti rozvytku" [Intellectual capital: the nature, form and patterns of development]. Ekonomika Ukrainy, no. 11 (2002): 48-55.

Coleman, J. S. "Social Capital in the Creation of Human Capital". The American Journal of Sociology, vol. 94 (1988): 95-.

Hrishnova, O. A., and Polyv'iana, N. M. "Sotsialnyi kapital: sutnist, znachennia, vzaiemozv'iazok z inshymy formamy kapitalu" [Social capital: the nature, significance, relationship to other forms of capital]. Ukraina:aspektypratsi, no. 3 (2009): 19-23.

Kendiukhov, A. "Gnoseologiia intellektualnogo kapitala" [Epistemology of intellectual capital]. Ekonomika Ukrainy, no. 4 (2003): 28-34.

Kurylo, L. I. "Liudskyi kapital iak chynnyk formuvannia in-telektualnoho kapitalu ta ekonomichnoho rozvytku" [Human capital as a factor in the formation of intellectual capital and economic development]. Ekonomika APK, no. 9 (2010): 126-131.

Statystychnyi shchorichnyk Khmelnytskoi oblasti za 2012 rik [Statistical Yearbook of Khmelnitsky region in 2012]. Khmelnytskyi: Holovne upravlinnia statystyky v Khmelnytskii oblasti, 2012.

Statystychnyi zbirnyk diialnist sub'iektiv hospodariuvannia za 2011 rik [Statistical Yearbook 'activities in 2011]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2012.

Ukraina u vymiri ekonomiky znan [Ukraine in terms of the knowledge economy]. Kyiv: Osnova, 2006.

<C

О ^

ш

<C =n

_Q

<c =n о

<

Si

Ш