CC BY
17
НАУКОВА ДИСКУС1Я SCIENTIFIC DISCUSSION
УДК 331.103:314
СОЦ1АЛЬНЕ 1НВЕСТУВАННЯ В ПОЛ1ПШЕННЯ УМОВ ПРАЦ1 МОЛОД1: ЗАГАЛЬН1 ЗАСАДИ ТА СТАН В УКРА1Н1
Л.В. Щетiнiна, к.е.н., доцент
С.Г. Рудакова, к.т.н., доцент
Н.С. Данилевич, к.т.н., доцент
ДВНЗ «КНЕУ 1мет Вадима Гетьмана», Кшв, Украта
Щеттта Л.В., Рудакова С.Г., Данилевич Н.С. Сощальне швестування в полтшення умов прац молодi: загальт засади та стан в Украгт.
В статл запропоновано та обгрунтовано авторський шдхщ до розмежування понять «швестування» та «сощальне швестування». Також обгрунтовано актуальшсть дослщження стану умов пращ для молодi та необхщшсть сощального швестування у цю сферу як шдприемствами, так i державою. Запропоновано напрями виршення проблеми низько1 якостi робочих мiсць для молодо
Ключовi слова: соцiальне iнвестування, швестування, непривабливi робочi мiсця, соцiальна вщповщальшсть, мiсцевi громади
Щетинина Л.В., Рудакова С.Г., Данилевич Н.С. Социальное инвестирование в улучшение условий труда молодежи: общие принципы и состояние в Украине.
В статье предложено и обосновано авторский подход к разграничению понятий «инвестирование» и «социальное инвестирование». Также обоснована актуальность исследования состояния условий труда для молодежи и необходимость социального инвестирования в эту сферу как предприятиями, так и государством. Предложены направления решения проблемы низкого качества рабочих мест для молодежи.
Ключевые слова: социальное инвестирование, инвестирование, неприглядные рабочие места, социальная ответственность, местные общины
Shchetinina L.V., Rudakova S.G., Danylevych N.S. Social investment in improving the working conditions of young people: general principles and the .situation in Ukraine.
In the article the author proposes and substantiates approach to the distinction between "investment" and "social investment". Also the urgency of studying work conditions for young people and the need for social investment in this sector are substantiated. Directions of solving the problem of low-quality jobs for young people are proposed.
Keywords: social investment, investment unattractive jobs, social responsibility, local communities
Зараз дуже популярними е пубткацд, яш «тдшмають» проблему працевлашту-вання молодь Роботодавщ не охоче забезпечують молодь без трудового досвщу робочими мюцями. Водночас, на наш погляд, не менш важливою, а також пов'язаною з попередньою, е проблема, яка стосуеться викорис-тання трудового потенщалу молодь Рiч у пм, що роботодавщ часто «спекулюють» ситуащею, що склалася в молодiжному сегменп ринку пращ та пропонують молодi непривабливi сфери трудово! дiяльностi. Така «непривабливють» роботи може бути викликана поганими умовами пращ напри-клад, невiдповiднiстю режиму пращ та вщпочинку психофiзiологiчним вимогам (ресторанний бiзнес, будiвництво); сильним напруженням пращ (пращвники call-центрiв) тощо.
Здавалося б виршення ще! проблеми мае локальний характер (на рiвнi пiдприемств). Якщо усунути негативний вплив умов пращ, наприклад через збiльшення часу або фшансових ресурсiв (доплати) на вщновлення працездатностi, виграють i роботодавцi - збшьшення продуктив-ностi працi, i працiвники - нiвелювання негативного впливу на стан здоров'я. Але в реальносп все вщбуваеться шакше - через «дешевизну» працi молодих пращвнишв на непривабливих робочих мюцях, а також, одночасно, постiйний попит на них, роботодавщ швидко знаходять замiну «незадоволеним».
Розглянемо, наприклад, стан зайнятосп молодi в са11-центрах за розповщдю 23-рiчного Томаса Зайлера. Вiн уже протягом року працюе в одному з «колл-цен^в» Нiмеччини. Змiст його роботи полягае у спшкуванш з ктентами, в яких виникають проблеми з доставленим товаром. Тож, бiльшiсть його сшврозмовнишв розмовляють обурено, якщо не сказати грубо. Але пращвник «колл-центру» завжди повинен залишатися ввiчливим, навiть якщо на нього кричать. 1накше -
ризикуе втратити роботу. Деяш пращвники часом навиъ удають хворих, бо не справляються з навантаженням, але ïm потр!бш грош! Так вони певний час викручуються, поки остаточно не втрачають роботи. Умови пращ в багатьох таких закладах просто нестерпш. В одному великому примщенш часто сидять калька сотень пращвни-шв. Комп'ютерш моштори встановлеш впритул один до одного. Щодня агенти мають «висгги» на телефош по вгам годин або й бшьше. При цьому 1'х постшно контролюють кер1вники вщдшв, при-слухаючись до розмов. За працю у вихшш шчого не доплачують. Розм1р заробггна плати нижче прожиткового мшмуму, тому шмецьш профспшки вимагають тдвищення заробiтноï плати працiвникiв «колл-центр!в». Така ситуацiя склалася в Шмеччиш. Думаю нiхто не сумшвати-меться, що в Украïнi зловживання роботодавщв в цiй трудовiй дiяльностi скорше за все значнiшi.
Щодо впливу подiбноï роботи на стан здоров'я можна навести думку психолога Давша Рiха, який переконаний, що за таку напружену i шкщливу для здоров'я працю необхшно платити бшьше. Вш вважае, що стан постшного емоцiйного наванта-ження часто спричиняе так! захворювання, як мiгренi, емоцшна виснаженiсть, депресiï, а часом призводить до алкогольно' або наркотично' залежносп [1].
Отже, якщо взяти до уваги думку психолога, використання пращ молод! на непривабливих робочих мюцях це вже не локальна проблема, а проблема, як мшмум, нащонального масштабу. Адже ïï наслшки негативно впливають на демо-граф!чну поведшку молод! - попршення здоров'я, зменшення кшькосп браков та збшьшення кшькосп розлучень, зменшення чисельносп наро-джених та попршення 1'х здоров'я тощо, сощальну поведшку - марпнал!защя, участь у кримшальних структурах, розчарування в сощальнш справедли-восп тощо. Це означае, що низька яшсть робочих мюць для молод! створюе ризики для суспшьного розвитку. Тобто вшповшальшсть за виршення ще' проблеми мае покладатися на державш та м!жнародш структури як бшьш впливов!
Щодо окремих роботодавщв, то, на нашу думку, необхшними е мотивацшно-пропагандистсьш заходи обгрунтування економ!чно1 доцшьносп для них полшшувати умов пращ для молод!. У науко-вих працях, витрати роботодавця (матер!альщ нематер!альщ фшансов!) на виршення сощальних проблем отримали назву «сощальних швестицш», а процес 1'х здшснення - «сощального швестування».
Анaлiз останшх дослiджень та публжацш
Сощальне швестування е об'ектом вивчення багатьох науковщв, таких як: Г.В. Герасименко [11], О.В. Майстренко [10], С.В. Маркова [4], Р.Т. Мацьшв [8], О.В. Майстренко [10], Б. Нолан (Nolan, 2013) [5], О. Сорокина [1], А. Фабер [1], Н.Я. Яневич тощо.
Видшення iiciuipiiiicinix рашше частин загальноТ проблеми
Але питання соцiального швестування в полшшення умов працi молодi вивченi недостатньо.
Отже, виникае потреба у розглядi загальних засад, стану та напрямiв соцiального iнвестування у полшшення умов пращ молодь Формулювання цiлей статгi.
Метою cmammi е анал1з стану умов працi для молодi в Украíнi та обгрунтування доцшьносп соцiального iнвестування у ix полшшення. Виклад основного мaтepiaлу дослвдження
Як вiдомо, iнвестування передбачае окупшсть витрат, вкладених у певнi сфери, у майбутньому внаслшок зростання прибутковосп суб'екта iнвестування. Чим вiдрiзняеться «швестування» ввд «соцiального iнвестування»? На перший погляд, все зрозумiло, якщо суб'ект швестування вирiшуе соцiальнi проблеми або вкладае кошти в розвиток соцiальноí сфери, то це скорiше за все сощальне iнвестування. А якщо, наприклад, власник органiзацii вкладае кошти в зам^ обладнання бiльш сучасним або впровадження iнновацiйниx теxнологiй для зростання економiчноi ефективностi, то це не е сощальним iнвестуванням. Тобто можна зробити висновок, що термш «швестування» е ширшим порiвняно iз термiном «соцiальне iнвестування».
Такоi ж думки притримуеться А.В. Бонда-ренко, Л.О. Омелянович. На ix думку, сощальному iнвестуванню властивi основнi характеристики швестування, за винятком критерiю, що розмежовуе щ поняття, - об'екта швестування [2].
Але, на нашу думку, подш на «швестування» та «сощальне швестування» е у рядi випадшв дуже умовним. Pi4 у пм, що зараз, як правило, витрати з метою тдвищення прибутковосп в майбутньому так чи шакше пов'язанi з iнновацiйним розвитком суб'екта швестування, а той, своею чергою, - з сощальною кориснiстю. 1нод^ iнвестицii орiентованi на перший погляд однозначно на економiчний ефект, наприклад, скорочення чисельностi персоналу внаслiдок впровадження нових технологш, також е сощальними. Адже покращуються умови працi для пращвнишв пiдприемства, а скорочення персоналу е результатом природнього пере-розпод^ мiж сферами трудовоi дiяльностi.
Тому не можна не погодитися iз думкою, що в умовах, коли економiчна полггика краiни е соцiально-орiентованою, тобто спрямованоi на вирiшення сощальних проблем суспiльства (полiпшення якостi життя, розвиток людського капiталу та ш), практично всi iнвестицii, спрямованi на розвиток нацiональноi економiки, е сощальними. В цьому випадку всi швестицп можна роздiлити на двi частини: швестицп, що носять явно сощальний характер; швестицп, що мають економiчну спрямовашсть, але в концевому
пiдсумку покликанi вирiшувати сощальш проблеми суспiльства [3].
Також погоджуемося iз пiдходом Г. Виноградовою стосовно того, що суспiльний соцiальний ефект досягаеться при здшсненш iнвестування з основною метою - отримання прибутку. У цьому значеннi суспiльний сощальний ефект проявляеться у створеннi (збереженш) робочих мiсць, пiдвищеннi ефективностi виробництва (сфери послуг), розбудовi необхiдно! шфраструктури, збiльшеннi надходжень до державного бюджету тощо [4, 5].
Таким чином, на нашу думку, особливютю сощального iнвестування е призначення iнвестицiй, яким е iнновацiйний розвиток людини, оргашзаци, суспiльства. Тобто, як зазначае Х. Гумба, шновацшний розвиток пiдприемства -це не тшьки основний шновацшний процес, але i розвиток системи факторiв та умов, необхiдних для його здшснення, тобто iнновацiйного потенщалу [6].
Водночас, ряд авторiв, наприклад Н.Я. Яневич, визначаючи соцiальне швестування, наголошуе на тому, що по-перше, вкладення мають здiйснюватися у об'екти сощально! сфери; подруге, компенсуватимуться зростанням потоку доходiв у майбутньому та отриманим позитивним сощальним ефектом; по-трете, забезпечувати покращення якосп життя населения [2]. На нашу думку, подiбнi уточнення дещо ускладнюють явище соцiального iнвестувания, а також можуть «вiдлякувати» представник1в бiзнесу. Тодi як необхiдно всiляко залучати роботодавщв до соцiального iнвестувания, обгрунтовуючи !х участь зростаниям економiчно! ефективностi.
«Сощальне iнвестування» е дуже популярною проблематикою в сучасних дослщженнях як вичизияних, так i зарубiжиих вчених. Водночас, його розумшня корелюе iз специфшою соцiального управлiния та iснуючими в крашах проблемами.
Вiдмiнностi, пов'язанi iз специфiкою соцiального управлiния в рiзних крашах, головним чином стосуються мiри децентралiзацil. Так, у зарубiжиих крашах, з переважно децентралiзованим управлiниям, вщповщальшсть за соцiальне iнвестувания покладаеться на мiсцевi громади, тодi як в Укрш'ш з переважно централiзованим управлшням така
вiдповiдальнiсть покладаеться на вах стейкхолдерiв (державу, споживачiв, персонал тощо), головним серед яких е держава.
Так, наприклад, в зарубiжних крашах тд соцiальним iнвестуваниям розумiють викори-стання i залучения зовнiшнiх та внутршшх ресурсiв територiальних громад в штересах !хнього соцiально-економiчного, культурного розвитку, створення достатнього рiвня життя для И членiв, забезпечения реалiзацil !хшх демократичних прав i свобод, гармони з навколишшм середовищем [7]. Процес сощального швестування передбачае усвщомлену,
довгострокову, спрямовану на досягнення тактичних i стратегiчних цiлей полiтику компанп в мюцевих громадах, що забезпечуе отримання взаемно! вигоди всiма заштересованими сторонами. Зазвичай соцiальнi швестицп включають партнерсьш соцiально орiентованi проекти бiзнесу, мюцево! влади та некомерцiйних органiзацiй. Ознаками !хньо! якостi вважають: 1) спрямовашсть на вирiшення конкретно!, актуально! для територп проблеми, що вiдображае реальш потреби населения; 2) результат повинен бути видимий та, по можливосп, розрахований; 3) вигiднiсть для бiзнесу [8]. Прикладом такого соцiального швестування е американська компашя «Монсанто» зi списку Fortune 500, яка у 2013 рощ для тдтримки шщатив сiльських громад започаткувала програму сощальних iнвестицiй «Укра!на - житниця майбутнього». У 2014 роцi переможцями стали 6 сощальних проекпв для сшьських громад Вшницько!, Житомирсько!, Львiвсько!, Сумсько!, Харк1всько! та Черкасько! областей. Програма надае гранти для реалiзацi! проекпв за такими напрямами: освiтнi програми для сiльсько! мiсцевостi, зокрема тдтримка шк1л, бiблiотек, наукових центрiв, навчальних програм для фермерiв; програми зi сталого розвитку середовища громад, у тому чи^ пiдтримка програм з покращення енергоефективносп та доступу до чисто! води, тдтримка центов для людей з особливими потребами, забезпечення шших мiсцевих потреб; розвиток сощального тдприемництва за рахунок проведення треншгових програм та програм професiйно! освгш [9].
У вiтчизияних дослiджения дуже часто поняття «соцiальне iнвестувания» розглядаеться в контекстi соцiально! вiдповiдальностi, а тому суб'ектом та об'ектом швестування можуть бути ва «стейкхолдери» (держава, комерцшш та iншi органiзацi!, а також фiзичнi особи), як1 швестують у вирiшения будь-яких соцiальних проблем, i, в першу чергу, це швестицп на полiпшения якостi життя та розвиток людського капiталу [3]. Сощальне швестування, на думку А.В. Бондаренко, Л.О. Омелянович, - це споаб реaлiзaцi! корпоративно! соцiально! вщповь дaльностi за допомогою цiльових програм, яш вiдповiдaють потребам основних груп зaцiкaвлених осiб - споживaчiв, персоналу, мюцевих громад [2].
Наступна вщмшшсть у пiдходaх до визначення сощального швестування, пов'язана iз iснуючими у рiзних кра!нах проблемами. Серед чиннишв aктуaльностi соцiaльного iнвестувaния за межами Укра!ни можна видiлити: етичнi, загальнолюдсьш, екологiчнi тощо. Етичнi: невiдповiднiсть швестицшно! дiяльностi моральним та релiгiйним традищям, а також цiлям розвитку суспшьства, яке виражене в розповсюдженi виробництва шквдливо! продукц^' та послуг - тютюну, алкоголю, порногрaфiчно! продукц^', збро! (характерно для США, Великобритан^).
Загальнолюдсьш: дискримшацшна политика зайнятосп, неналежш умови пращ, експлуатащя пращвнишв на тдприемствах розвиваючих кра!н, расова дискримшащя (ЮАР), вшськов1 конфлшти, пагубш сощальш наслшки, розповсюдження шкщливих товар1в, як тютюн та алкоголь (1тал1я, 1спашя, Франщя). Еколопчш: проблеми забруднення навколишнього середовища, зменшення невштворних ресурйв, природного та тваринного свиу, еколопчш загрози, р1ст ризикових еколопчних зон (Шмеччина, Ншерланди). 1ншь шституцшш вимоги по розмщенню актив1в пенсшних фонд1в, як1 зобов'язують в сво!х вкладеннях враховувати питання охорони навколишнього середовища, сощального розвитку, вимоги швестор1в до корпоративного управлшня, прозоросп фшансово! та не фшансово! звпносп, а також облшу сощально-еколопчних чинник1в (Швещя, Бельпя, Норвепя, Австр1я) [10].
Якою е специфша сощального швестування в Укра!ш? За даними дослщження «Б1знес, керований щнностями», лише 10,7% компанш в Укра!ш декларують власш щнносп та прюритети на веб-сторшках, у корпоративних брошурах, самопрезентащях; з них 8% - украшсьш компанп та 2% - м1жнародш компанп, головний оф1с яких розташовуеться поза межами Укра!ни. Значна к1льк1сть компанш (понад 30%) декларують засади, норми та принципи роботи. Проте, якщо головними щнностями м1жнародних компанш виступають таш прюритети, як тклування про вйх защкавлених учасник1в ринку, сощальна вшповшальнють та довк1лля, а в якосп дом1нуючо! щнносп пращвнишв розглядаеться розвиток особистосп, задеклароваш щнносп вичизняних компанш дещо вщр1зняються. Перш1 мюця в рейтингу щнностей пойдають наступш позицп: ор1ентовашсть на ктента, команда, професюнал1зм, вшповшальнють та як1сть. Тобто на сучасному етат розвитку сощального швестування вичизняних тдприемств, !х вкладення в бшьшш м1р1 спрямоваш на реал1зацш внутршшх програм, метою яких е розвиток власного людського катталу, ресурсозбереження та задоволення потреб сшвробпнишв. Левову частку серед них пойдають програми «базового» р1вня сощального швестування, як охоплюють сплату внеск1в за програмами загально-обов'язкового сощального та недержавного медичного страхування, видатки на забезпечення належних умов пращ, тдвищення квал1ф1кацп та освпш програми для сшвробпнишв. Поряд з цим можна видшити сощальш швестицп «розширеного» або корпоративного р1вня, що охоплюють забезпечення пращвнишв не лише адекватними умовами пращ, а й належними умовами життя (профшактичне лшування та сприяння ф1зичному розвитку, буд1вництво житла, розвиток сощально! шфраструктури, забезпечення повноцшного вшпочинку та дозвшля) [11].
Хотшося б, водночас, застерегти ввд розумшня сощальних швестицш як добровшьних внеск1в б1знесу в розвиток суспшьства. За такого тдходу спонсорство й корпоративна благодшнють, шклу-вання, взаемод1я з мюцевим ствтовариством, владними структурами, корпоративш партнерськ1 програми також можуть розглядатися як сощальш швестицп. Такий шдхш не зовам вшповшае на-шому баченню сощального швестування, адже перераховане може бути лише разовими заходами 1 аж шяк не вир1шувати юнуюч1 проблеми шнова-цшного розвитку. Наприклад, компашя вир1шуе покращити свш бренд роботодавця. Для цього одноразово (протягом навчального року) оргашзуе цикл лекцш, практичних занять та семшар1в в одному з ВНЗ1в Укра!ни. Чи е це сощальним шве-стуванням? На нашу думку, однозначно «т». По-перше, под1бш витрати не вир1шують певну проблему шновацшного розвитку. По-друге, шдви-щення прибутковосп може повернутися до попереднього И р1вня, тобто мати етзодичний характер. Отже, таш витрати складно назвати «швестищями».
Дослшивши загальш засади сощального швестування варто повернутися до особливо актуального, на нашу думку, для Укра!ни об'екту сощального швестування - умови пращ молодь На нашу думку, не викликае сумшву, що швестування у покращення умов пращ молод1 е шновацшним процесом. Здоров1 умови пращ для молод1 е вкладеннями у тдвищення И працездаттсть та якомога повшше використання потеншалу задля високо! економ1чно! ефективносп компанИ. Але, як зазначалося рашше, в1д вир1шення ще! проблеми залежить не т1льки шновацшний розвиток компанИ, а й розвиток суспшьства в цшому. Для анал1зу сучасного стану проблеми поганих умов пращ для молод1 розглянемо статистичш дан1 про потребу роботодавц1в у пращвниках в розр1з1 сфер д1яльност1 (табл. 1).
Як видно з табл. 1, постшно найб1льш попит спостер1гаеться в таких сферах економ1чно! д1яльност1 як с1льське господарство, л1сове господарство та рибне господарство; переробна промислов1сть та оптова та роздр1бна торг1вля, ремонт автотранспортних засоб1в 1 мотоциктв. Зм1ни протягом 2013-2016 рр. стосуються лише державного управл1ння й оборони та транспорту, складського господарства, поштово! (кур'ерсько!) д1яльност1, а саме потреба в пращвниках першо! сфери економ1чно! д1яльност1 зменшуеться, а в другш зростае. Тобто, 1снуе висока ймов1ршсть, що молодь, яка вийшла та виходе на ринок пращ, е або буде пращвником саме в цих сферах економ1чно! д1яльносп.
Визначеш л1дери в потреб1 роботодавщв у прац1вниках е також лшерами в «невесел1й» статистиц1 стану умов пращ (табл. 2). Як наслшок, молодь очшують невт1шн1 перспективи працювати на роботах з1 шк1дливими умовами пращ з уйма негативними наслшками.
Таблиця 1. Потреба роботодавщв у працiвниках за видами економiчноl дiяльностi у 2013-2016 рр.
Сфера екожмчжй дiяльностi Потреба у пращвниках, тис. Осiб
2013 /ачень-березень/ 2014 /ачень-березень/ 2015 /ачень-березень/ 2016 /ачень-березень/
Сiльське господарство, люове господарство та рибне господарство 12,7 15,0 14,8 14,3
Промисловють з Heï: 16,9 14,5 11,7 10,4
Добувна промисловють i розроблення кар'ерiв 1,7 1,7 0,9 0,5
Переробна промисловють 13,0 10,9 9,4 8,4
Будiвництво 2,7 2,3 1,8 1,6
Оптова та роздрiбна торгшля; ремонт автотранспортних засобiв i мотоциюлв 6,2 6,2 6,2 6,2
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська дiяльнiсть 5,0 4,9 4,1 3,8
Тимчасове розмiщування й оргашзащя харчування 1,8 1,3 1,3 1,3
Iнформацiя та телекомушкацп 0,5 0,5 0,4 0,4
Фiнансова та страхова дiяльнiсть 0,6 0,7 0,7 0,3
Операци з нерухомим майном 1,0 0,6 0,6 0,4
Професiйна, наукова та техшчна дiяльнiсть 1,3 1,0 1,0 0,8
Дiяльнiсть у сферi адмiнiстративного та допомiжного обслуговування 1,8 1,9 1,6 1,3
Державне управлiння й оборона; обов'язкове сощальне страхування 8,5 6,2 5,7 3,4
Освiта 2,1 2,0 1,6 1,8
Охорона здоров'я та надання соцiальноï допомоги 5,5 4,3 3,5 3,0
Мистецтво, спорт, розваги та вiдпочинок 0,7 0,5 0,5 0,4
Джерело: складено автором за матер1алами [12]
Таблиця 2. Умови пращ пращвниюв окремих видiв економiчноl дiяльностi на 31 грудня 2015 року
Кшьюсть штатних пращвниюв, зайнятих иа роботах зi шкiдпивими умовами працi
тис. оаб % до облiковоï юлькост штатних пращвниюв
Усього 1040,5 26,0
у тому чиол
Сшьське господарство та надання пов'язаних iз ним послуг 39,4 11,2
Промисловють 670,7 35,3
Добувна промисловють i розроблення кар'ерiв 158,0 68,7
Переробна промисловють 365,8 29,2
Будiвництво 26,0 20,8
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська дiяльнiсть 156,1 23,1
Телекомушкацп (електрозв'язок) 6,4 11,4
Охорона здоров'я 141,8 16,0
Джерело: складено автором за матер1алами [12]
Насшльки захищеними е пращвники у сферах економiчноl дiяльностi iз шшдливими умовами працi? Для вiдповiдi на це запитання скористаемося даними про чисельшсть працiвникiв, як1 мають право на хоча б один iз видiв пiльг i компенсацiй за роботу зi шшдливими умовами пращ (табл. 3).
Як бачимо, в уах сферах економiчноl дiяльностi (^м сiльського господарства -незначне збшьшення), як1 найбiльше потребують працiвникiв, спостертаеться скорочения чисель-ностi працiвникiв, яш мають право на один iз видiв пiльг i компенсацiй за роботу зi шк1дливими умовами пращ.
Таблиця 3. Динамша шлькосп прашвнишв, яш мають право на хоча б один 1з вид1в пшьг 1 компенсацш за роботу з1 шквдливими умовами пращ за окремими видами економ1чно! д1яльносп
2013 2015
тис. % до облшзво! кшькосл тис. % до облшзво! кшькосл штатних пращвниюв
oci6 штатних працiвникiв oci6
Усього 1341,0 33,3 1503,8 37,6
у тому чист
Сшьське господарство та надання пов'язаних 1з ним послуг 46,1 10,8 48,6 13,8
Промисловють 996,0 38,8 730,4 38,4
Добувна промисловють [ розроблення кар'ер1в 304,7 73,0 162,5 70,7
з них добування кам'яного та бурого вугшля 211,3 81,0 79,0 82,5
Переробна промисловють 487,2 30,0 399,1 31,8
Буд1вництво 46,7 22,5 28,2 22,6
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська д1яльшсть 252,2 30,6 222,2 32,9
Телекомушкацп (електрозв'язок) 8,8 15,6
Охорона здоров'я 465,3 52,5
Джерело: складено автором за матерiалами [12]
Такий стан справ може бути наслщком або позитивного сценарш - полшшення умов пращ, або негативного - скорочення чисельносп категорш, як1 мають право на компенсацп, (не проведення роботодавцями планових атестацш робочих мюць) внаслщок нестач1 фшансових кошт1в. На жаль, навряд чи можна припустити позитивний сценарш, осшльки зношення основ-них фонд1в у виробничш сфер1 Укра!ни становить 70-90%. Таким чином, скорше за все сощальт виплати скорочуються внаслщок нестач1 фшансо-
вих ресурйв. Для тдтвердження те! гшотези, ознайомимося 1з даними табл. 4, найбшьше тдприемств з1 шк1дливими умовами пращ у сшь-ському господарствц переробнш промисловостц транспорт!, складському господарств1, поштовш (кур'ерськ1й) д1яльност1. Ц сфери економ1чно! д1яльност1, як зазначалося, е лщерами в потреб1 роботодавшв у пращвниках. I, за даними табл.4, саме в цих сферах р1вень проведення атестацш нижче за загально-нацюнальний або дор1внюе йому - 94,9%.
Таблиця 4. Характеристики тдприемств, на яких прашвники зайняп на роботах з1 шк1дливими умовами пращ за окремими видами економ1чно! д1яльносп на 31 грудня 2015 року
Кiлькiсть тдприемств, У тому чисп тдприемства, на
на яких пращвники яких останню атесгащю*
зайнятi на роботах 3i проведено,
шшдливими умовами % до загально! кшькосл
пращ тдприемств
од % др у 2011- з них
обскжних 2015 рр. у 2015р.
Усього 9800 46,4 94,9 27,0
у тому чиол
Сшьське господарство та надання пов'язаних 1з ним 1827 37,7 90,8 18,6
Промисловють 3787 54,3 95,1 28,3
Добувна промисловють [ розроблення кар'ер1в 257 88,6 96,2 30,2
з них добування кам'яного та бурого вугшля 54 91,5 100,0 35,2
Переробна промисловють 2650 47,0 94,3 26,8
Постачання електроенерги, газу, пари та кондицшованого повпря 579 90,0 98,5 35,9
Водопостачання; канатзащя, поводження з в1дходами 301 75,4 95,2 26,9
Буд1вництво 497 33,8 92,0 21,9
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська д1яльшсть 1455 41,9 94,9 32,8
Телекомушкацп (електрозв'язок) 50 19,5 94,6 27,0
Охорона здоров'я 2184 53,1 98,6 29,2
Джерело: складено автором за MamepianaMU [12]
Отже, можна зробити висновок про наявшсть проблеми шк1дливих умов пращ для молодь Але програми для и вирiшения, на нашу думку, мають iнiцiюватися державою, враховуючи мiру централiзацil управлiния в Украшг Такими заходами е:
— економiчна робота щодо реалiзацil проектiв з негативною або нульовою загальною рентабельшстю (чистий прибуток вiд реалiзацil проекту додаеться до грошово! ощнки соцiального ефекту iнвестицiй i вщноситься до витрат, пов'язаних з його виконанням), коли фiнансовi збитки вщ проекту е бiльшими, анiж сощальш вигоди, за таких умов фшансова стабiльнiсть повинна забезпечуватися за рахунок держави, спонсорiв i т.д. [4];
— шформацшно-пропагандистська робота про отримання компанiями, як1 орiентують швестицп у полшшення умов працi, зокрема для молод^ економiчних вигод;
— мотивацшна робота щодо надания податкових пшьг пiдприемствам, як1 полiпшують умови пращ для молодц
— нормативно-правова робота щодо виявлення випадк1в нецiльового використання коштiв, що видiляються на сощальш програми; контроль за проведениям атестацш робочих мюць; дотриманиям норм пращвниюв ввддшв
охорони працi; використаниям трудового потенщалу молодi на робочих мюцях низько! якостi тощо. Висновки
Отже, сощальне швестування вiдрiзияеться вiд швестування тим, що е вужчим поняттям та пе-редбачае орiентацiю швестицш на iнновацiйний розвиток суб'екта швестування. Визначення поняття «соцiальне iнвестувания» залежить вiд специфiки соцiального управлiния та стану соща-льно! сфери в певнш крашг Проблема поганих умов пращ для молодi виходить за меж1 мiкрорiвия, а, отже, мае розглядатися i на державному рiвнi, адже зумовлюе деструктивнi змши в соцiальнiй та демографiчнiй поведшщ молодi. Аналiз статистичних даних сввдчить про наявнiсть проблеми поганих умов пращ для молодi - зростае потреба у пращвниках саме в тих сферах, де значна чисельшсть пращвниюв зайнята на робочих мюцях iз шюдливими умовами пращ Водно-час, соцiальний захист таких категорш працiвникiв, за статистичними даними, попршуеться. Така ситуацiя вимагае, в першу чергу вщ держави, заходiв економiчного, шфор-мацiйно-пропагандистського, мотивацiйного та нормативно-правового характеру.
Abstract
Proved that social investments are different from investments. They are narrower concept, which means investment for innovative development of the subject of investing. Investments are focused on the face of clear economic effect on, for example, reduce staff as a result of new technologies, is also social working conditions are improved for employees but staff reductions are the result of a natural redistribution between the spheres of work.The definition of "social investment" depends on the specifics of social management and social status in a particular country. The problem of bad working conditions for young people beyond the micro level, and therefore should be considered at the state level, because of causing destructive changes in social and demographic behavior of young people. Analysis of statistics indicates shows that a problem of bad working conditions for young people is present - a growing need for workers in those areas where a significant number of workers employed in workplaces with harmful working conditions. At the same time, social protection of the staff categories, according to statistics, is deteriorating. This situation requires economic, advocacy, motivation and regulatory activities from the state.
JEL Classification: J01. Список л^ератури:
1. А. Фабер, О. Сороюна «Колл-центри»: напружена робота за MÍ3epHÍ грошi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dw.com/uk.
2. Яневич Н.Я. Сощальш швестицп: сутшсть i класифшащя [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/11337/1/26.pdf.
3. Социальные инвестиции: сущность, значение для улучшения качества жизни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://studme.com.ua/192208226841/.
4. Маркова С.В. Сошальний ефект швестицш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://web.znu.edu.ua/herald/issues/2010/Vest_Ek5-1-2010-PDF/032-37.pdf.
5. Nolan B. What use is "social investment"? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://esp.sagepub.com/content/23/5/459.abstract.
6. Iнновацiйний розвиток тдприемства. Навчальний пойбник / За ред. П.П. Микитюка. -Тернотль: ПП «Принтер 1нформ», 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу±йр:/^расе.1пеи^и.иа/Ь^1теат/316497/684/1.
7. Сотальне iнвестування [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/.
8. Мацьшв Р.Т. Сотальне швестування на тдприемствах нафтогазового комплексу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.global-national.in.ua/archive/4-2015/102.pdf.
9. Компашя «Монсанто Укра!на» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.monsanto.com/global/ua/ourcommitments/pages/grain-basket.aspx.
10. Майстренко О.В. Сошально вiдповiдальне швестування: захщний досвiд [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/10_2015/38.pdf.
11. Герасименко Г.В. Сощальт швестицп пiдприемств: проблеми та перспективи розвитку в Укра!т [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/ Vchnu_ekon/2010_6_2/130-133.pdf.
12. Державна служба статистики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
References:
1. Faber, A., and Sorokina O. «Koll-tsentry»: napruzhena robota za mizerni hroshi ["Call center ": hard work for miserable money]. Retrieved from http://www.dw.com/uk [in Ukrainian].
2. Yanevych, N.Ya. Sotsialni investytsii: sutnist i klasyfikatsiia [Social investments: the nature and classification]. Retrieved from http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/11337/1/26.pdf [in Ukrainian].
3. Sotsyalnye ynvestytsyy: suschnost, znachenye dlia uluchshenyia kachestva zhyzny [Social investments: the essence, the importance for improving the quality of life]. Retrieved from http://studme.com.ua/192208226841/ [in Russian].
4. Markova, S.V. Sotsialnyj efekt investytsij [Social impact of investments]. Retrieved from http://web.znu.edu.ua/herald/issues/2010/Vest_Ek5-1-2010-PDF/032-37.pdf [in Ukrainian].
5. Nolan, B. What use is 'social investment'? Retrieved from http://esp.sagepub.com/ content/23/5/459.abstract.
6. Mykytiuka, P.P. (Eds.). (2015). Innovatsijnyj rozvytok pidpryiemstva [Innovative development company] Ternopil: PP «Prynter Inform». Retrieved from http://dspace.tneu.edu.ua/ bitstream/316497/684/1[in Ukrainian].
7. Sotsialne investuvannia [Social investment]. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/ [in Ukrainian].
8. Matskiv, R.T. Sotsialne investuvannia na pidpryiemstvakh naftohazovoho kompleksu [Social investment in oil and gas companies]. Retrieved from http://www.global-national.in.ua/archive/4-2015/102.pdf [in Ukrainian].
9. Kompaniia «Monsanto Ukrayna» [The company "Monsanto Ukraine"]. Retrieved from http://www.monsanto.com/global/ua/ourcommitments/pages/grain-basket.aspx [in Ukrainian].
10. Majstrenko, O.V. Sotsialno vidpovidalne investuvannia: zakhidnyj dosvid [Socially responsible investing: Western experience]. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/ pdf/10_2015/38.pdf [in Ukrainian].
11. Herasymenko, H.V. Sotsialni investytsii pidpryiemstv: problemy ta perspektyvy rozvytku v Ukraini [Social investment of companies: problems and prospects in Ukraine]. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Vchnu_ekon/2010_6_2/130-133.pdf [in Ukrainian].
12. Derzhavna sluzhba statystyky [State Statistics Service]. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/.
Надано до редакцшно! колегп 15.02.2016
Щетшша Людмила Валерпвна / Ludmila V. Shchetinina
sludval@ukr. net
Рудакова Свгглана Григорiвна / Svetlana H. Rudakova
svetlana. rudakova. home@gmail. com
Данилевич Наталiя Станiславiвна / Natalia S. Danylevych
iljusha@mail. ru
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Сощальне швестування в полтшення умов пращ молодi: загальт засади та стан в Укран [Електронний ресурс] / Л. В. Щеттта, С. Г. Рудакова, Н. С. Данилевич // Економжа: реалп часу. Науковий журнал. -2016. - № 2 (24). - С. 84-91. - Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2016/n2.html
