Научная статья на тему 'Социально-этические проблемы в повести Адама шогенцукова «Весна Софият»'

Социально-этические проблемы в повести Адама шогенцукова «Весна Софият» Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

CC BY
381
22
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по языкознанию и литературоведению, автор научной работы — Бакова З.Х., Хамова Ф.Х.

Статья посвящена жизни и творчеству кабардинского писателя Адама Огурлиевича Шогенцукова, и анализу его лирической повести «Весна Софият». В 2016 г. Адаму Шогенцукову исполняется 100 лет со дня рождения. Подготовлена на одном из государственных языков РФ кабардино-черкесском.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Социально-этические проблемы в повести Адама шогенцукова «Весна Софият»»

СОЦИАЛЬНО-ЭТИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ В ПОВЕСТИ АДАМА ШОГЕНЦУКОВА «ВЕСНА СОФИЯТ»

© Бакова З.Х.1, Хамова Ф.Х.2

Кабардино-Балкарский государственный университет им. Х.М. Бербекова, г. Нальчик

Статья посвящена жизни и творчеству кабардинского писателя Адама Огурлиевича Шогенцукова, и анализу его лирической повести «Весна Софият». В 2016 г. Адаму Шогенцукову исполняется 100 лет со дня рождения.

Подготовлена на одном из государственных языков РФ - кабардино-черкесском.

Ди Бахъсэн ц1ык1ур уэру зэщ1эшк1урэу, Зызы1эт уафэ лъагэм худоплъей. Бжэндэхъухэм, гъатхэр пасэщи, зэдауэу Еужьэрэк1ыу абгъуэр дращ1ей.

Щоджэнц1ык1у 1эдэм

Ди къэхутэныгъэр тедухуащ Щоджэнц1ык1у 1эдэм и художественнэ тхы-гъэ «Софят и гъатхэм» - социальнэ-этикэ 1уэхугъуэхэр тхак1уэм и лирикэ повестым къызэрыхэщым.

Мыбдей къыщыдгъэлъагъуэр филологхэм еджап1э нэхъыщхьэр къыща-ухк1э, ягъэхьэзыр хабзэ диплом лэжьыгъэм щыщ зы 1ыхьэщ - нэхъ дыкъы-тоувы1э ди 1уэхум теухуауэ къэхутэныгъэ едгъэк1уэк1ахэм.

Щоджэнц1ык1у 1эдэм, псэужатэмэ, 2016 гъэм и октябрь мазэм къызэ-ралъхурэ илъэси-100 ирикъунут.

1эдэм усакГуэт, тхакГуэт, драматургт, ик1и зэдзэк1ак1уэ 1эзэт. Ахэм нэ-мыщ1, ЩоджэнцТыкТум лэжьыгъэшхуэ иригъэк1уэк1ащ хамэ къэралхэм

1 Профессор кафедры Литературы и фольклора народов Северного Кавказа.

2 Соискатель.

щыпсэу ди лъэпкъэгъухэр хэкужьым зыгуэрк1э къыпыщЬжЬШымкЬ, я гур ямыухыжыпэ щ[ык1э, иджыри гугъэ гуэрхэр яхэлъхьэж^1н^1мк[э. Щыуагъэ хъункъым, хэкур зыф1эк1уэда ди лъэпкъэгъухэм зи ц1э япэу зыхаха зыт1у-щым ящыщу, 1эдэм ипэ итщ жытЬми. Совет къэралыгъуэм и гуащ1эгъуэ дыдэу, и щэхурылажьэ комитетым лъэбакъуэ лей уигъэчыныр щыгъэтауэ, уи псалъэ къэс итхыу щыщыта зэманым щыгъуэ, 1эдэм хузэф1эк1ат ди лъэпкъэгъухэм яхуэзэну, яхуэтхэну, хэкум и хъыбархэри захригъэхыну. А 1уэх-ум щыхьэт техъуэ документ куэд - тхыгъэ к1эщ1 зы[эпахар (письмо жыхуэт-1эр), къэпсэлъэныгъэхэр, сурэт гъэщ1эгъуэнхэр зэрыщьйэр тщ1эуэ деувэл-1ащ ди къэхутэныгъэм - ахэм дыщыгъуазэну, сэтей къэтщ1ыну. Шэч къызы-тумыхьэжынщ зэманыр къэзыгъэлъэгъуэж нэщэнэу ахэр зэрьщьпыр, дэт-хэнэ дэфтэрри иджыпсту зэрыгъэщ1эгъуэн дыдэр, ди къаухьми ф1^1уэ зэ-рызригъэужьынур, абдеи къыщымынэу, - ди лъэпкъ тхыдэми ахэр хэлъхьэ-ныгъэф1 зэрыхуэхъунум. Ахэр псори къэтлъытэри, - тхак1уэм къызэринэк1а 1уэхуф1хэми, и художественнэ тхыгъэхэми пщ1э хуэтщ1у, ди лъэжьыгъэм дыпырыхьащ.

Творчествэ псор зы лэжьыгъэк[и, т1ук1и къ^1пхузэщ1экъуэнкъым. Дэ ди диплом лэжьыгъэм нэхъ дыкъытеувы[энущ тхак1уэм и лирикэ повестхэм, ахэр гупсэхуу щ[эдджык[а нэужь, [эдэм и творчествэм а жанрым щиубыд увып1эр къэдгъэна1уэнущ, повестхэр дунейм къыш^1техьа зэманым щыгъуэ ди ц1ыхухэм - щЪджыкакуэхэм - ахэр къазэрыщыхъуауэ щытар, художественнэ тхыгъэхэм хужа1ахэр зэдгъэщ1энущ, н. Ахэм ипэ къихуэу, къэтпщ^1-тэжынущ къэбэрдей повестым и тхыдэр - а жанрыр къызэрежьар, зэрызи-ужьар, повесть къыдэк[ахэми, авторхэми я ц1э къит1уэнущ.

Лэжьыгъэм тегъэщ1ап1э хуэтшIаш Щоджэнц1ык1у 1эдэм и усыгъэр, про-зэ тхыгъэхэр шьIЗЭхуэхьэса тхылъ щхьэхуэхэр, тхак1уэм и томипМыр [5]; архив документхэр, Щоджэнц1ык1ум и повестхэр къыдэк1ыу, щЬджык[ак-1уэхэм я[эрыхьа нэужь, къыхуатхауэ щита тхыгъэхэр. Ахэр икъук1э куэд мэхъу. Къинэмыщ1у, критик, литературэджхэм 1эдэм и тхыгъэхэм теухуауэ ятхахэм щыщу: Сокъур М. «Лъэхъэнэм хуэпэж тхайуэ» статьяр [3], Кхъу1у-фэ Хь. «Софият и Залина» и тхыгъэр [2, с. 88-99], н. Ахэр къыщыгъэлъэгъ-уащ «Къэгъэсэбэпа литературэ» 1ыхьэм.

Мыбдей занщ1эу къыхэгъэщыпхъэщ, Щ,оджэнц1ык[у 1эдэм и творчествэ псом тепсэлъыхьу, ар зэпкърихыу литературэ-критикэ тхыгъэ зэкъуэт[акъуэ нэмыщ[ (ахэри нэхъыбэу зытепсэлъыхьахэр и усыгъэращ) тхыгъэшхуэ, по-вестхэр зэпкърихыу, дызэрыхуэмызар. Дэ къэдгъэсэбэпащ повестхэм къра-тауэ щыта отзывхэр. Ахэм щыгъуазэ зыщ^хпщТыфынущ Къэбэрдей-Балъкъ-эр Архив службэ нэхъыщхьэм.

ЩоджэнцГык[у ¡эдэм и гъащЬмрэ къик[уа творческэ гъуэгуанэмрэ нэ-хъыф[у къыдгуры[уэнымк[э, и тхыгъэхэр нэхъ тлъагъунымк[э, дыдихьэхы-нымк[э сэбэпышхуэ къытхуэхъуащ тхак[уэм ипхъур - филологие щЬныгьэ-хэм я доктор ЩоджэнцГыйу Нинэ - и адэм и лэжьыгъэфТхэр зыхуэхьэсауэ, тхылъхэу къыдэк[ынымк[э Туэхушхуэ зыщ[ар. А тхылъхэми щыгъуазэ зыт-

Филология и проблемы языкознания

89

щ1ащ ик1и къыщыдогъэлъагъуэ «Къэгъэсэбэпа литературэ» 1ыхьэм. Къинэ-мыщ1у, «личный архив» жыхуа1эжым хуэдэ, къыхэдгъэща Архив службэ нэ-хъыщхьэм, щ1элъти, ЩоджэнцЛыкГу Нинэ ди гъусэу нак1уэри, хуит дищ1ащ ар къэдгъэсэбэпыну - куэди дигъэлъэгъуащ, нэхъыбэжи къ^1джи1эжащ и адэм теухуауэ - зауэм зэрыхэтам, зауэ нэужь лъэхъэнэм, езым хуэдэхэм ещ-хьу, ди республикэр зэф1эувэжыным теухуауэ иригъэк1уэк1а лэжьыгъэхэм, и тхыгъэхэр къызэрыдэк1ам, ахэр ди ц1ыхухэм къазэрыщыхъуам, хамэ къэ-ралхэр псэуп1э зыхуэхъуа ди лъэпкъэгъухэм япыщ1ауэ зэрыш^1тари Нинэщ къыджезы1эжар, документ куэдми щыгъуазэ дищ1ащ. Куэду къызэрыддэ1-эпыкъуам щхьэк1э Щ,оджэнц1ык1у Нинэ, щ1эныгъэрылажьэм, ф1ыщ1эшхуэ худощ1.

Лэжьыгъэр сэбэп яхуэхъуну ди гугъэщ курыт еджап1эхэм адыгэ литера-турэр щызыджхэми, щезыгъэджхэми, еджап1э нэхъыщхьэм и адыгэ къуда-мэм щ1эс студентхэми, абыхэм ящыщ къэхутак1уэ ныбжьыщ1эхэми, Щод-жэнц1ык1у 1эдэм и творчествэр ф1ыуэ зылъагъу дэтхэнэ зыми. 1эдэм и гъа-щ1эм нэхъ куууэ щ^1гъуазэ зызыщ1ыну хуейхэми, шэч хэмылъу къахуэсэбэ-пынщ. Дэ гу зылъыдмытауэ, нэсу къытхуэмыгьэлъэгъуауэ мы темэ тщ1ами, 1эдэм и творчествэ псоми хэлъ адрей 1уэхугьуэхэри къэхутэными, джыными ахэр тригъэгушхуэну дыщогугъынщ. Школ, вуз программэхэри щызэхагъэу-вэк1э къалъьп'эмэ, щхьэпэ хъунт.

Темэу къыхэдгъэщам к1эщ1у дыкъытеувы1эмэ, мыхэр жы1апхъэщ: Щ,одэнц1ык1у 1эдэм и повесть «Софят и гъатхэр» япэу дунейм къ^гтехващ 1954 гъэм [4]. Лиризм берычэтк1э зэщ1эгъэпса а повестым хужа1эу щ1адзэ «къэбэрдей прозэм и гъатхэри». дахагъэ нэсым и щапхъэри, гурыщ1э къаб-зэм и тепщэри, псэукГэ къэщ1эращ1эм и гимнри, нэгъуэщ1 псалъэ куэди. По-вестыр занщ1эу хэ1ущ1^11у мэхъу, ди къэралым и лъэпкъыбэ литературэр а лъэхъэнэм зэрыгушхуа щапхъэхэми хабжэ, ехъул1эныгъэ мыжыжьэхэм я япэ нагъыщэри тра1уэ. Абыхэм ф1ыуэ, гуры1уэгъуэу тепсэлъыхьаш критик, литературовед Сокъур Мусэрбий [3].

Зэман хьэлъэщ Софят дыщрихьэМэр - зауэ нэужь илъэсхэрщ. Цыхухъ-уми хуэмышэчыным хуэдиз гугъуехь 1уоуэ а ц1ыхубз ныбжьыщ1эр. Дыгъуасэ хуэдэщ ар и анэм и к1э къуагъ щ^1къуэсар. Нобэ 1энат1э гугъу дыдэ бгъэдэху-ащ. Пасащэу балигъ хъуа ц1ыхущ ар, щ1алащэу зэхищ1ащ гъащЬм и гугъу-сыгъухэр. Ит1ани дзыхэркъым, къызэф1эщ1^1ркъ^1м а пщащэ гу пц1анэр, нэпс щ!игьэк1ын хуей хъумэ, фэбжь къытехуэми, гу хэщ1ми, гъуэгум дадзы-хыркъым, и къабзагъэмрэ и ц1ыхугъэ дахэмрэ сыт хуэдэ гугъуехьми пхрехыф.

Прозэм къыщи1эт 1уэхухэр 1эдэм бгъэдыхьэкГэ гъуэщ1эгъуэнк1э зэпкъ-рех: къару зэпэщ1эувэхэм я зэрыдзап1э конфликтыр абы дапщэщи налъэ 1эджэхэмк1э зэхэухуэнауэ, зэхэгъэшыпсауэ, къегъэш-негъэшыр и куэду къы-зэпкърех, конфликтыр къэ1уатэ гъущэхэмк1э къимыгъэлалэу, ат1э езыр-езы-рыурэ зыкъит1атэ щ1ык1эу йок1уэк1.

«Софят и гъатхэ» повестыр лирическэ макъамэ гуапэкГэ гъэнщ1ащ. А макъамэхэм хыболъагъуэ тхак1уэр зи гугъу ищ! 1уэхум, и л1ыхъужьхэм зэ-

рыхущытыр. Псэм хуэдэу ф[ыуэ елъагъу тхак[уэм Софят, ар щыгуфЬкЬ мэ-гуфЬ, абы игу хэщ[у щилъагъук[э - езы тхак[уэми игу хощ[. Тхак[уэр но-плъыс ц[ыхум и гущЬм, а гущЬм щызекуэ гурыгъу-гурыщЬхэр сэтей ещ[. Софят укытэхщ, псалъэм и нэхъыбэр щырикъухыж куэдрэ къохъу. Абы щыгъуэм тхак[уэм пещэ пщащэ ук[ытэхым и псалъэм. А псалъэр апхуэдиз-к[э уэру къобгъэрык[уэри, Софят и бгъэр къызэгуичыным хуэдизщ: трактор бригадэм к[уэну нэмэз нэхъыпэу ежьа пщащэм «гъуэгури ф1эк1ыхьщ, шит1ым зэрахьри ф1эхуэмщ; ярэби, сыту гувэрэ-т1э ар, зэ мыгъуэ мо мотор макъыр къызэхихащэрэт, аунэ ц1ык1ури ... дэнэ щыхэт!» [4].

Софят и гущЬм щыуша макъамэхэм дыщкгъэдэ^ тхак[уэм, абы и псэм зэрызиЬтыр, и гур гуф[эгъуэм зэригъэнщЬф нэрылъагъу тщещ! Узымрэ диным и лъэхъумрэ къыщьйэщЬкл пщэдджьыжьым мыпхуэдэу дегъэлъ-агъу тхак[уэм: «Софят и гум борэным хуэдэу, щызэрызохьэ гупсысэр, ар абыхэм я1эт, нэхъри ягъэгушхуэ. Куэдрэ ныкъуэкъуа, ел1ал1эу ебэна нэужь, тек1уэныгъэшхуэ къэзыхьам и гухэхъуэт а пщащэм и бгъэм иджы щызэры-1ыгъыр...» [4].

Адэк[и, хуэмурэ, образ къэс дыкъытеувы[эурэ анализ дощ[ повестыр, абы имызакъуэуи, Щоджэнц[ык[ум и адрей повесть хьэлэмэтхэри - «Уи ц[эр фЬсщынщ», «Щхьэгъумбжэ нэху», зэрытхузэфIэк[кIэ, зэпкърыдохри выводхэр дощ[ыж. Ахэращ нэхъ зытеухуар еджап[э нэхъыщхьэ къызэраух ди диплом лъэжьыгъэр.

Список литературы:

1. Адам Шогенцуков: жизнь и творчество / сост. Н.А. Шогенцукова. -Нальчик: Эльбрус, 2006. - 200 с.

2. Кауфов Х. Софият и Залина // В зеркале социальной жизни. - Нальчик: Эльбрус, 1980. - 253 с. - С. 88-99.

3. Сокуров М. Избранные произведения. - Нальчик: Эльбрус, 1995.

4. Шогенцуков А. Весна Софият. - Нальчик, 1954.

5. Щоджэнц[ык[у [ Тхыгъэхэр. - Налшык 1990. - Н. 472; Налшык 2000. - Н. 432; Налшык: Эль-Фа, 2006. - Н. 541.

К ПРОБЛЕМЕ ВАРИАНТНОСТИ ПРИ ПЕРЕВОДЕ ТЕРМИНОВ В ОБЛАСТИ КРИМИНАЛИСТИКИ

© Досумова А.Д.1

Казахский гуманитарно-юридический университет, Республика Казахстан, г. Астана

В статье рассматривается проблема вариантности при переводе терминов в области криминалистики с английского языка на русский язык.

1 Магистрант.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.