CC BY
29
3. Experimental study of embryotoxical action of drugs (guidelines)]. Kiev, 2000;40. Ukrainian.
4. Zambrzhitskiy ON, Batsukova NL. [Occupational Health in pharmacy organizations and the pharmaceutical industry enterprises: a training handbook]. Minsk, BGMU, 2014;52. Russian.
CraTra Haginm^a go pegaKmi' 04.04.2016
♦
УДК 613.96:316.624.2-053.2/.6
С.А. Щудро СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ СТАТУС
Й АНТИСОЦ1АЛЬНА ПОВЕД1НКА Д1ТЕЙ ТА П1ДЛ1ТК1В
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти»
кафедра гтени та екологИ
(зав. - д. мед.наук, проф. Н.1. Рублевська)
вул. Дзержинського, 9, Днтро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Hygiene and Ecology
Dzerzhinsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
Ключовi слова: дiти, тдлтки, антисощальна поведтка, соцiально-економiчний статус, психологiчнi особлiвостi, огляд
Key words: children, teenagers, antisocial behavior, socio-economic status, psychological features, review
Реферат. Социально-экономический статус и антисоциальное поведение детей и подростков. Щудро С.А.
National Institute for Health and Clinical Excellence (NICE) и ряд проведенных мета-анализов подтвердили наличие взаимосвязи между социально-экономическим статусом детей и подростков и их антисоциальным поведением и выделили роль таких факторов, как их психологические особенности, возраст и пол. Клиническое и психологическое обследование подростков дало возможность выделить у них такие типы формирования личности: агрессивный, лабильный, с «отсутствием тормозов», сексуально-фиксированный, истероидный, апатический, шизоидный, паранойяльный. К факторам, вызывающим антисоциальное поведение у подростков, относят процессы социализации, наличие или отсутствие внимания родителей к воспитанию, межличностное взаимодействие подростков и их родителей, депрессию у матери или отца, генетические и фенотипичные (внешние) факторы. Показано, что генетические факторы, влияющие на антисоциальное поведение подростков, были более выраженными в богатых семьях, тогда как фенотипичные (внешние) - в бедных семьях. В общем, обзор проведенных исследований показал, что существует необходимость углубленного изучения взаимодействия социально-экономических и биологических факторов для понимания процесса формирования антисоциального поведения детей и подростков.
Abstract. Socio-economic status and antisocial behavior of children and teenagers. Schudro S.A. National Institute for Health and Clinical Excellence (NICE) and a number of conducted aim analyses, confirmed the presence of intercommunications between socio-economic status of children and teenagers and their antisocial behavior and
5. Trakhtenberg IM, Sova RE, Sheftel' VO, Onikienko FA. [The rules in toxicology problem (modern concepts and methodological approaches, the basic parameters and constants)]. Moskva, "Medicina", 1991;203. Russian.
distinguished the role of such factors, as their psychological features, age and sex. The clinical and psychological inspection of teenagers enabled to distinguish in them such types of personality forming as: aggressive, labial states, instable, with "absence of brake", sexually-fixed, hysteroid, apathetical, schizoid, paranoidal. Processes of socialization, absence or presence of paternal attention to education, capacity for co-operation between parents and teenagers, depression in a mother or father, genetic and phenotype (external) factors cause antisocial behavior of teenagers. It is shown, that genetic factors that affect antisocial behavior of teenagers were more expressive in rich families, while phenotype (external) - in poor families. A review of undertaken studies showed, that there is the necessity of deep research of interaction of social and biological factors for understanding of the role of socioeconomic factors in forming of antisocial behavior of children and teenagers.
У 2013 рощ National Institute for Health and Clinical Excellence (NICE), а в 2015 рощ мета-ан^з P. Piotrowska, C. Stride, S. Croft та R. Rowe подтвердили наявшсть взаемозв'язюв мiж со-цiально-економiчним статусом (СЕС) дней та шдлптав та антисощальною поведшкою та ви-дшили роль таких факторiв, як !х вш i стать [9, 20]. Проблема вивчення сощально! поведшки шдлггюв е актуальною у зв'язку з тим, що цей вш е сощально-психолопчним i бюлопчним бар'ером переходу вщ дитинства до юнацтва [2, 4, 6, 7]. Пов'язана з цим докоршна змша (ш-волющя одних психолопчних особливостей та визрiвання шших), на думку К. Лебединсько! та В. Лебединського, зумовлюе ряд психолопчних проблем, що е значущими як для самих шдлпюв, так i для взаеморозумшня з ними !х батьюв, вчи-телiв i друзiв [6]. У сферi емоцш це поеднання надмiрноl сенситивностi з часто зовтшньою грубiстю та розбещешстю, емоцiйною нестабшь-нiстю та навдаванням з надмiрною упертiстю, негативiзмом та афективною збудливiстю [1, 3, 5]. Часто шфантильний характер iнтересiв поеднаний у них з домаганнями зовшшньо! зрiлостi [1-5].
К. Лебединська та В. Лебединський вид> ляють серед реакцш поеднання рис дитинства й дорослого вшу в шдлпюв: емансипаци, «негативно! iмiтацil», групування, захоплення та зумовлеш сексуальними потребами. Вони також наголошують, що в шдлпковому вiцi часто зберiгаються поведiнковi реакци, притаманнi бiльш ранньому вiку, до яких належать реакци вщмови, опозици та протесту, iмiтацil, ком-пенсацп та гшеркомпенсаци [6, 11]. Аналопчш критери патологiчниx псиxiчниx реакцiй були описаш А. Личко: генералiзацiя розладiв, !х па-тологiчний стереотип, надмiрнiсть проявiв, ви-разна соцiальна дезадаптащя [7].
Клiнiчне та психолопчне обстеження шд-лiткiв 14-16 роюв з мозковою дисфункцiею, про-ведеж I. Даценко, В. Козiдубовою, S. Burt, виявило серед юнакiв таю типи формування особистостк з «вщсутшстю гальма», агресивний, лабiльний, сексуально-фiксований, ютерощний, апатичний, шизо!дний, паранойяльний [3, 4, 11]. Пщлпкам iз порушенням формування осо-
бистостi за типом «вщсутносп гальма» прита-маннi низький самоконтроль поведшки та не-дисциплiнованiсть, вщсутнють сумлiнностi, до-мiнантнiсть на наполегливють, пiдвищена збуд-ливiсть чи надмiрна реактивнiсть на незначнi стимули в поеднанш з моторним занепокоенням та вщволшанням, низькi iнтелектуальнi по-казники. Юнаки з агресивним типом формування особистосп виявляли невимушенiсть у спшкуванш, домiнували в середовищi однолiткiв i вiдзначались не лише незалежнiстю та прагнен-ням лiдерства, але й агресивнютю. Жага влади, самовпевненiсть, упертють, агресивнiсть, схиль-нiсть до самоствердження призводили до про-тистояння однолнкам та дорослим. У розгальмо-ваних пiдлiткiв показники iмпульсивностi, без-турботносп, схильностi до ризику, низького самоконтролю, поганого розумшня соцiальних нормативiв, безпринциповосп та безвщповщаль-ностi достовiрно переважали та були гшер-трофованими порiвняно з агресивними юнаками, що е в розгальмованих пiдлiткiв вiддзеркаленням порушень у сферi емоцiйно-вольових, комуш-кативних властивостей та виразнiстю в них дезадаптивних проявiв. Найбiльш характерною та вщмшною рисою пiдлiткiв з лабшьним типом порушення формування особистостi була рiзка змiна настрою. Значнi вщхилення вiд норми показникiв невротично! трiади в таких юнакiв ще! групи свщчили про високий рiвень !х емоцшно! напруженостi та фрустраци. Пiдлiтки iз сексуально-фiксованим типом порушення формування особистосп характеризувались шд-вищеною товарисьюстю, незалежнiстю у спшку-ваннi з однолнками, надлишком спонукань, низькими штелектуальними функцiями, запо-взятливiстю, мiнливiстю штерешв, зниженим контролем над сво!ми емощями, безпринцип-нiстю, самовпевненiстю та впевнешстю в собi. Юнаки з диссексуальним типом порушення формування особистостi були «особиспсно близькими» до агресивних i розгальмованих пiдлiткiв - сво!ми наполегливютю та незалеж-нiстю, безвiдповiдальнiстю та авантюризмом, низьким самоконтролем, а з шшого - до ла-бшьних, з якими !х об'еднувала схож1сть таких
17/ Том XXII/1
107
особистюних якостей, як фрустращя та мш-ливiсть настрою. Виразш вiдхилення вiд нормативних показникiв у ютеро!дних пiдлiткiв були тими «проблемними особистiсними зонами», якi визначали «патолопчний» особистiсний розвиток цих юнаюв. Пiдвищення за блоком емоцiйно-вольових факторiв визначало за-гострення вже наявних у них ютеро!дних рис характеру, а встановлення вщхилень за блоком факторiв «невротично! трiади» свiдчило про високий рiвень емоцшно! напруженостi. Пщ-лiткам з апатичним типом порушення форму-вання особистостi були притаманш замкнутiсть, зниження iнтелекту, втомлюванiсть та схильшсть до шохондри, безвiдповiдальнiсть, боязюсть у спiлкуваннi, неорганiзованiсть, зовнiшня не-зворушнiсть. Характерною особливiстю пiдлiткiв iз шизо!дним типом порушення формування особистост був достатнiй iнтелект та роз-судливiсть, вiдлюдкуватiсть та стриманiсть, не-зiбранiсть та недисциплiнованiсть, мужня не-залежнiсть та незворушнiсть. Пiдлiткам iз па-ранойяльним типом порушення формування особистостi були властивi замкнешсть, неста-бiльнiсть емоцiй, безвiдповiдальнiсть, практицизм, невмшня контролювати свою поведшку по вiдношенню до соцiальних нормативiв, агре-сивнiсть, знижений настрiй, виразна фрустрацiя [3, 4, 11]. Таю риси шдлптав можуть зумовлю-вати !х антисоцiальну поведiнку.
На думку P. Piotrowska, C. Stride, S. Croft, R. Rowe, антисощальна поведшка пiдлiткiв може бути рiзнорiдною: вщ фiзично агресивно! по-ведiнки (боротьби й залякування), «rulebreaking» (крадiжки, вандалiзм, пiдпал, втеча), опозицшно! (дратiвливiсть, свавшьшсть) до сурово! (вщ-сутнiсть сшвчуття й провини) [20]. Поведiнку шдлггюв вивчають соцiологи, юристи, психологи, корекцшш педагоги, гiгieнiсти та педагоги. Юристи зосереджуються на провинi, проступках, порушенш законiв та соцiальних норм; психологи та психiатри придiляють увагу психосощальним дiям пiдлiткiв, користуючись клшчними «опозицiйними симптомами» та по-рушеннями [8]. Наявнiсть рiзноманiття психоло-пчних видiв антисощально! поведiнки пiдлiткiв та !х часте поеднання формують нечпюсть визначення та li аналiзу, що перешкоджае проведенню великих мета-аналiзiв [21, 22].
Антисощальна поведшка шдлпюв асоцшо-вана зi значними соцiальними й економiчними проблемами та фiнансовими витратами им'1 та суспiльства [21-24]. Проте взаемовiдносини мiж соцiально-економiчним статусом та антигро-мадською поведiнкою пiдлiткiв дослщжувати
досить важко у зв'язку з вщсутнютю вiрогiдно! шформаци та нечптастю проведення попереднiх дослiджень [18, 21-24]. 1снуе лише ряд до-слщжень, якi виявляли взаемозв'язки вiку, стат^ освiти пiдлiткiв та !х батьюв, а також сощаль-ного та економiчного положення сiмей, що мають дiтей з антисоцiальною поведiнкою [13, 14, 24, 25]. W. Henninger, G. Luze, R. Veenstra, S. Lindenberg, A. Oldehinkel, A. De Winter, J. Ormel була висловлена думка, що стать пiдлiткiв е iндикатором-«amoderator» зв'язку мiж статтю та антигромадською поведiнкою пiдлiткiв, проте чпких доказiв цього до сьогоднi ще не отримано, а наявнi протирiччя в дослiдженнях вже iснують [15, 25]. R. Veenstra, S. Lindenberg, A. Oldehinkel, A. De Winter, J. Ormel пов'язуюють цю поведшку з чоловiчою статтю шдлптав, а W. Henninger, G. Luze - з жшочою [15, 25].
Не лише стать, а й вш пов'язаш з антисо-цiальною поведшкою пiдлiткiв, C. Tuvblad, M. Grann, Р. Lichtenstein видiлили необхiднiсть розмежування «постiйного життевого курсу» та «перiодiв обмеження» [25]. Пiзнiшi дослiдження показали, що юнуе ще один вид антисощально! поведiнки пiдлiткiв - «recoveries», який у пу-берантному перiодi може завершитись [20]. На цю шдгрупу рiдко вказували в дослщженнях щодо соцiально-економiчного статусу та антигромадсько! поведiнки пiдлiткiв, тому що юнують певнi закономiрностi та вщмшносп в «ранньому» та «пiзньому» початках антисощально! поведшки в шдлптав. S. Burt, J. Neiderhiser показали, що вплив зовшшшх чинникiв на таку поведшку шдлптав зменшуеться з вшом [11].
До цього часу не юнуе едино! класифшаци антигромадсько! поведiнки: лише видiлено агре-сивну та неагресивну «управляти-ламаючись» поведiнку. S. Burt, J. Neiderhiser, К. Koenen, М. Uddin, А. Amstadter, S. Galea висунули щею щодо генетично зумовлено! антигромадсько! поведшки [11, 16, 19].
Проведений P. Piotrowska, C. Stride, S. Croft, R. Rowe мета-аналiз е одним з перших, мав певш проблеми рiзнорiдностi сприйняття iнформацi! про антисощальну поведiнку пiдлiткiв, як вщ них самих, так i вщ батькiв та вчителiв, проте вш забезпечив певне пiдrрунтя для вивчення ме-ханiзмiв, що лежать в основi вiдносин мiж соцiально-економiчним статусом шдлпка та його антигромадською поведшкою [20]. Вони, можли-во, як вказували автори, включали процеси соцiалiзацi!, батькiвську увагу до виховання або !! вiдсутнiсть [22], здатнiсть до взаемодп мiж батьками й шдлнками [17], депресiю в матерi чи батька [12]. Достатнш iнтерес був придшений у
цьому мета-аналiзi генетичним питанням, що видшили генетичнi [19] та фенотиповi (зовшшш) [18] чинники, що впливають на антисощальну поведiнку пiдлiткiв. С. Tuvblad, М. Grann, Р. Lichtenstein видшили «heritability» як показник антисоцiальноï поведшки тдлитав. Вони показали, що генетичш чинники, якi сприяють антисощальнш поведiнцi пiдлiткiв, були бiльш виразними в багатих сiм'ях, тодi як фенотиповi (зовнiшнi) - у бщних сiм'ях [26]. С. Âslund
знайшов взаемозв'язок мiж генотипом «транспортера» серотонша в сiм'ï та прогнозом антисоцiальноï поведiнки дiтей у майбутньому [21]. Ц та багато iнших дослiджень R. Bradley, W. Henninger, N. Letourneau [10, 15, 23], вказу-вали на необхiднiсть дослщження взаeмодiï соцiальних та бiологiчних чинниюв для розу-мiння ролi соцiально-економiчних чинникiв у формуваннi антисоцiальноï поведшки шдлггюв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аршава 1.Ф. Емоцшна стшшсть людини та ïï д1агностика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра психол. наук: спец. 19.00.02 «Психоф1зюлопя» / I. Ф. Аршава. - Кив, 2007. - 38 с.
2. Барденштейн Л.М. Патологическая агрессия подростков / Л.М. Барденштейн, Ю. Б. Можгинский. -Москва: Медпрактика, 2005. - 260 с.
3. Даценко И.Б. Личностные особенности подростков с мозговой дисфункцией / И.Б. Даценко // Мед. психология. - 2008. - № 2. - С. 18-23.
4. Козидубова В.М. Результаты изучения психологических особенностей в возрастном аспекте /
B.М. Козидубова // Мед. психология. - 2008. - № 2. -
C. 35-38.
5. Клиническая и судебная подростковая психиатрия / В.А. Гурьева, Т.Б. Дмитриева, Е.В. Макуш-кин [и др.]; под ред. В. А. Гурьевой. - Москва: МИА, 2007. - 488 с.
6. Лебединская К.С. Нарушение психического развития в детском и подростковом возрасте: Учебное пособие для вузов / К.С. Лебединская, В.В. Лебединский. - Москва: Академический проект; Трикста, 2011. - 303 с.
7. Личко А.Е. Патохарактерологический диагностический опросник для подростков и опыт его практического применения / А.Е. Личко, М.Я. Иванов. - Москва: Фолиум, 1995. - 64 с.
8. American Psychiatric Association (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders, DSM-5 (5th ed.). Washington, DC: American Psychiatric Association. Режим доступу: https://www.psychiatry.org/psy-chiatrists/.../dsm
9. Antisocial behavior and conduct disorders in children and young people: Recognition, intervention and management. NICE clinical guideline [Електронний ресурс] / National Institute for Health and Care Excellence, 2013. Режим доступу: https://maps.goog-le.com.ua/maps?q=national+institute
10. Bradley R. H. Socioeconomic status and child development [Електронний ресурс] / R.H. Bradley, R.F.Corwyn // Ann. Review Psychology. - 2002. - Vol. 53. - P. 371-399. Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1146/annurev.psych.53.100901.135233
11. Burt S.A. Aggressive versus nonaggressive antisocial behavior: Distinctive etiological moderation by age developmental [Електронний ресурс] / S.F. Burt,
J.M. Neiderhiser // Psychology. - 2009. - Vol. 45, N 4. -P. 1164-1176. Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1037/-a0016130.
12. Family income and child cognitive and behavioural development in the United Kingdom: Does money matter? / M. Violato, S. Petrou, R. Gray, M. Redshaw // Health Economics. - 2011. - Vol. 20, N 10. -P. 1201-1225.
13. Female and male antisocial trajectories: From childhood origins to adult outcomes [Електронний ресурс] / C. Odgers, T. Moffitt, J. Broadbent [et al.] // Development and Psychopathology. - 2008. - Vol. 20 N 2. - P. 673-716. Режим доступу: http://dx.doi.org/-10.1017/ s0954579408000333.
14. Goozen S. H. Research review: Evaluating and reformulating the developmental taxonomic theory of antisocial behavior / S.H. Goozen, A.J. Calder, 1.М. Goodyer // J. Child. Psychology Psychiatry. - 2013. - Vol. 54, N 9. - P. 924-940.
15. Henninger W. Moderating effects of gender on the relationship between poverty and children's externalizing behaviors / W. Henninger, G. Luze // J. Child. Health. Care. - 2013. - Vol. 17, N 1. - P. 72-81.
16. Incorporating the social environment in genotype environment interaction studies of mental disorders [Електронний ресурс] / K. Koenen, M. Uddin, A. Am-stadter, S. Galea // Inter. J. Clin. Practice. - 2010. -Vol. 64, N 11. - P. 1489-1492. Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1111/j.1742-1241.2010.02359.x.
17. Language ability predicts the development of behavior problems in children [Електронний ресурс] / I.T. Petersen, J.E. Bates, B.M. D'Onofrio [et al.] // Journal of Abnormal Psychology. - 2013. - Vol. 122, N 2. -P. 542-557. Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1037/-a0031963.
18. Parental psychopathology and socioeconomic position predict adolescent offspring's mental health independently and do not interact: The TRAILS study [Електронний ресурс] / K. Amone-P'Olak, H. Burger, M. Huisman [et al.] // J. Epidemiol. Community Health. -2011. - Vol. 65, N 1. - P. 57-63. Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1136/jech.2009.092569.
19. Rhee S. H. Genetic and environmental influences on antisocial behavior: A meta-analysis of twin and adoption studies [Електронний ресурс] / S.H. Rhee, I.D. Waldman // Psychological Bulletin. - 2002. -
17/ Том XXII/1
109
nPO®MAKTHHHÂ МЕrЦHЦHНА
Vol. 128, N3. - P. 490-529. Pe^HM gociyny: http://dx.doi.org/10.1037/0033-2909.128.3.490.
20. Socioeconomic status and antisocial behaviour among children and adolescents: A systematic review and meta-analysis [E^eKTpoHHHH pecypc] P.J. Piotrowska, C. Stride, S. Croft, R. Rowe / Clinical Psychology Review -2015.- Vol.35.-P.47-55. Pe^HM gociyny: http://www.sden-cedirect.com/science/article/pii/S0272735814001652
21. Selfreported family socioeconomic status, the 5 - HTTLPR genotype, and delinquent behavior in a community - based adolescent population / C. Aslund, E. Co-masco, N. Nordquist [et al.] // Aggressive Behavior. -2013. - Vol. 39, N 1. - P. 52-63.
22. Socialization mediators of the relation between socioeconomic-status and child conduct problems [E^eKTpoHHHH pecypc] / K.A. Dodge, G.S. Pettit, J.E. Bates // Child. Development. - 1994. - Vol. 65, N 2. -P. 649-665. Pe^HM gocTyny: http://dx.doi.org/10.1111/-j. 1467-8624.1994.tb00774.x.
23. Socioeconomic status and child development: A meta-analysis [E^eKTpoHHHH pecypc] / N. Letourneau, L.
Duffet-Leger, L. Levac [et al.] // J. Emotional Behavioral Disorders. - 2013. - Vol. 21, N 3. - P. 211-224. Pe^HM gociyny: http://dx.doi.org/10.1177/1063426611421007.
24. Socioeconomic factors in relation to discrepancy in parent versus teacher ratings of child behavior / S. Stone, M. Speltz, B. Collett, M. Werler // Psychopa-thol. Behavioral Assessment. - 2013. - Vol. 35, N 3. -P. 314-320.
25. Temperament, environment, and antisocial behavior in a population sample of preadolescent boys and girls [E^eKTpoHHHH pecypc] / R. Veenstra, S. Lindenberg, A. Oldehinkel [et. al.] // Inter. J. Behavioral Development. - 2006. -Vol. 30, N 5. - P. 422-432. Pe^HM gociyny: http:// dx.doi.org/10.1177/0165025406071490.
26. Tuvblad C. Heritability for adolescent antisocial behavior differs with socioeconomic status: Gene-environment interaction [E^eKipoHHHH pecypc] / C. Tuvblad, M. Grann, P. Lichtenstein // J. Child. Psychology Psychiatry. - 2006. - Vol. 47, N 7. - P. 734-743. Pe^HM gociyny: http://dx.doi.org/10.1111/j.1469-7610.2005.01552.x.
REFERENCES
1. Arshava IF. [Emotional resilience of man and his diagnosis: Author. Dis. on competition of Doctor degree sciences. Psycho. Sciences specials. 19.00.02 "Psycho-physiology"]. Kyiv, 2007;38. Ukrainian.
2. Bardenshtein LM, Mozgginskiy YB. [Pathological aggression teens]. M: Medpraktica, 2005;260. Russian.
3. Datzenko IB. [Personality characteristics of adolescents with brain dysfunction]. Med. psychologiya. 2008;2:18-3. Russian.
4. Kozidubova BM. [The results of the study of psychological characteristics in age aspect]. Med. psychologiya. 2008;2:35-8. Russian.
5. Guryeva VA, Dmitriyeva TB, Makushkin EV. [Clinical and forensic adolescent psychiatry a]. Moskva: MIA, 2007;488. Russian.
6. Lebedinskaya KC, Lebedinskiy VV. [Mental development in childhood and adolescence: A manual for schools]. Moskva: Academicheskiy proekt; Triksta, 2011;303. Russian.
7. Lichko AE, Ivanov MY. [Pathological-characteristic diagnostic questionnaire for adolescents and experience of its practical application]. Moskva: Folium, 1995;64. Russian.
8. American Psychiatric Association (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders, DSM-5 (5th ed.). Washington, DC: American Psychiatric Association. Available from: https://www.psychiatry.org/-psychiatrists/.../dsm
9. Antisocial behavior and conduct disorders in children and young people: Recognition, intervention and management. NICE clinical guideline. NICE; 2013. Available from: https://maps.google.com.ua/maps?q=na-tional+institute
10. Bradley RH, Corwyn RF. Socioeconomic status and child development. Annual Review of Psychology.
2002;53:371-99. Available from: http://dx.doi.org/-10.1146/annurev.psych.53.100901.135233
11. Burt SA, Neiderhiser JM. Aggressive versus nonaggressive antisocial behavior: Distinctive etiological moderation by age developmental. Psychology. 2009;45(4):1164-76. Available from: http://dx.doi.org/-10.1037/a0016130.
12. Violato M, Petrou S, Gray R, Redshaw M. Family income and child cognitive and behavioural development in the United Kingdom: Does money matter? Health Economics. 2011;20(10):1201-25.
13. Odgers C, Moffitt T, Broadbent J. et al. Female and male antisocial trajectories: From childhood origins to adult outcomes. Development and Psychopathology. 2008;20(2):673-716. Available from: http://dx.doi.org/-10.1017/s0954579408000333.
14. Goozen SH, Calder AJ, Goodyer IM. Research review: Evaluating and reformulating the developmental taxonomic theory of antisocial behavior. Journal of Child Psychology and Psychiatry. 2013;54 (9);924-40.
15. Henninger W, Luze G. Moderating effects of gender on the relationship between poverty and children's externalizing behaviors. Journal of Child Health Care. 2013;17(1):72-81.
16. Koenen K, Uddin M, Amstadter A, Galea S. Incorporating the social environment in genotype environment interaction studies of mental disorders. / International Journal of Clinical Practice. 2010;64(11):1489-92. Available from: http://dx.doi.org/10.1111/j.1742-1241.2010.02359.x.
17. Petersen IT, Bates JE, D'Onofrio BM, et al. Language ability predicts the development of behavior problems in children. Journal of Abnormal Psychology. 2013;122(2):542-57. Available from: http://dx.doi.org/-10.1037/a0031963.
110
ME^HHHI nEPCnEKTHBH
18. Amone-P'Olak K, Burger H, Huisman M et al. Parental psychopathology and socioeconomic position predict adolescent offspring's mental health independently and do not interact: The TRAILS study. Journal of Epidemiology and Community Health. 2011;65(1):57-63. Available from: http://dx.doi.org/10.1136/jech.2009.092569.
19. Rhee SH, Waldman ID. Genetic and environmental influences on antisocial behavior: A meta-analysis of twin and adoption studies. Psychological Bulletin. 2002;128(3):490-29. Available from: http://dx.doi.org/-10.1037/0033-2909.128.3.490.
20. Piotrowska P, Stride C, Croft S, Rowe R. Socioeconomic status and antisocial behaviour among children and adolescents: A systematic review and meta-analysis. Clinical Psychology Review. 2015;35:47-55. Available from: http://www.sciencedirect.com/science/-article/pii/S0272735814001652
21. Aslund C, Comasco E, Nordquist N, et al. Self-reported family socioeconomic status, the 5 - HTTLPR genotype, and delinquent behavior in a community - based adolescent population. Aggressive Behavior. 2013;39(1):52-63.
22. Dodge KA, Pettit GS, Bates JE. Socialization mediators of the relation between socioeconomic-status
and child conduct problems. Child Development. 1994;65(2):649-65. Available from: http://dx.doi.org/-10.1111/j. 1467-8624.1994.tb00774.x.
23. Letourneau N, Duffet-Leger L, Levac L, et al. Socioeconomic status and child development: A meta-analysis. Journal of Emotional and Behavioral Disorders. 2013;21(3):211-224. Available from: http://dx.doi.org/-10.1177/1063426611421007.
24. Stone S, Speltz M, Collett B, Werler M. Socioeconomic factors in relation to discrepancy in parent versus teacher ratings of child behavior. Psychopathology and Behavioral Assessment. 2013;35(3):314-20.
25. Veenstra R, Lindenberg S, Oldehinkel A, et. al. Temperament, environment, and antisocial behavior in a population sample of preadolescent boys and girls. International Journal of Behavioral Development. 2006;30(5):422-32. Available from: http://dx.doi.org/-10.1177/0165025406071490.
26. Tuvblad C, Grann M, Lichtenstein P. Heritability for adolescent antisocial behavior differs with socioeconomic status: Gene-environment interaction. Journal of Child Psychology and Psychiatry. 2006;47(7):734-43. Available from: http://dx.doi.org/10.1111/j.1469-7610.2005.01552.x.
CraTra Haginm^a go pegaKmi' 18.04.2016
♦
УДК 615.099:616-092.9
Г.1. Ясьтв ПЕРВИННА ТОКСИКОЛОГ1ЧНА
ОЦ1НКА Н1ТРОКСОЛ1НУ НА ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИНАХ
Львiвський нацюнальний медичнийо утверситет м. Данила Галицького
Центральна науково-до^дна лабораторiя
вул. Пекарська, 69, Львiв, 79010, Украна
Lviv national medical university of Danylo Halytskyy
Central research laboratory
Pekarska str, 69, Lviv, 79010, Ukraine
e-mail: annajaskiv@ukr.net
Ключовi слова: Штроксолт, параметри токсичностi, шюрно-резорбтивний ефект, мiсцево-nодразнююча дiя, кумулятивна активтсть
Key words: Nitroxoline, parameters of toxicity, skin-resorptive effect, locally irritating effect, cumulative activity
Реферат. Первичная токсикологическая оценка нитроксолина на лабораторных животных. Яскив А.И.
Нитроксолин - эффективный антибактериальный препарат, который промышленно выпускается химико-
17/ Том XXII/1
ill
