CC BY
18
В умовах високого ступеня монополiзацп економжи, що збер^аеться, значнi негативнi ефекти в аспект продукування економiчних загроз тд-приемствам, особливо малим, представляе практика недобросов^но'1 конку-ренцИ. Така недобросовюна конкуренщя, як специфiчна економiчна форма зггкнення iнтересiв суб'ектiв господарювання, мютить: дп конкуренпв, якi суперечать неформальним нормам дшово! етики, звичаям дшового обороту, вимогам доброчесносп, розумностi та справедливой! й мають наслiдком втрати шших суб'ектiв господарювання (включаючи заподiяння збитку 1х дь ловiй репутацп); дп суб'ектiв господарювання, якi суперечать положенням чинного законодавства, здатш заподiяти збитки iншим суб'ектам ринку.
Основний принцип недобросовюно! конкуренцп полягае в намаганш закрiпити свое положення на ринку внаслщок ослаблення позицiй конкурен-тiв або обману споживачiв. Найпоширешшими формами i методами недобросовюно! конкуренцп е: економiчне придушення (зрив операцш i нових угод, компрометащя дiяльностi фiрм за рахунок недобросовюно! реклами, шантаж, компрометацiя керiвникiв i окремих спiвробiтникiв), фiзичне придушення (пограбування i розбiйнi напади на офюи, склади, погрози фiзичними розпра-вами) та промислове шпигунство (пiдкуп ствробггаиюв, передача докумен-тiв i розробок, котювання програм i даних, тдслуховування переговорiв).
Значну загрозу вiтчизняним фiрмам завдае шахрайство - заволодiння майном або придбання права власносп шляхом обману або зловживання до-вiрою. До типових видiв шахрайства вщносять:
• крад1жку готшки з каси;
• представления фальсифжованих рахуикв;
• крад1жки майна;
• видачу фальшивих векселш;
• використаиия майна ф1рми в особистих цшях;
• фальспфжащя заппсш у бухгалтерських книгах для полшшеиия звiтиостi або
для покриття недостач;
• несанкцюнований продаж майна фiрми;
• шахрайство з виплатою заробгтио! плати;
• комп'ютерш злочиии.
Помiтно зростае кшькють зловживань у фiнансово-кредитнiй сферi, серед яких отримання кредиту обманним шляхом, випуск i розповсюдження незабезпечених цшних паперiв, а також порушення порядку !х емiсil, неза-коннi операцп щодо переказу за кордон значних грошових сум, пiдробка бан-ювських чекiв i кредитних карток, шахрайсью способи при обмiнi валюти i в страхувант.
Сощальш загрози пов'язаш з високим рiвнем безробiття, що зберь гаеться, i зоною злиденносп, що розширюеться, збiльшуючи розрив у рiвнях доходiв мiж бiдними i багатими верствами населения, з наростаючою регь ональною диференцiацiею й ш. Утрудненiсть i нерiвна доступнiсть "вхо-дження в бiзнес" для рiзних соцiальних груп населения породжуе додаткову сощальну напруженiсть у суспiльствi, генеруе негативне, а часто i кримшаль-не ставлення до всього тдприемницького середовища. Соцiальнi загрози по-силюються з огляду на те, що часто "тд дахом" рiзних громадських i добро-
дiйних оргашзацш i фондiв, що створюються людьми, яю потребують захис-ту i пiдтримки держави, рано чи тзно виявляються представники кримшаль-но-пiдприeмницьких структур, що легатзували таким чином сво! капiтали i, бiльш того, одержують додаткову вигоду за рахунок представлених вщповщ-ним органiзацiям i фондам податкових i iнших пiльг.
Висновки. Висока безпека тдприемства означае запоб^ання перешкодам в оргашзацп фшансування, постачання, виробництва i збуту, тобто мь нiмiзацiю трансакцiйних витрат i ризикiв його функцiонування. Проведений анатз свiдчить про необхiднiсть активiзацп теоретичних дослщжень екстре-мальних режимiв взаемодп пiдприемства i зовнiшнього середовища, форму-вання методолопчно! i методично! бази розробки органiзацiйно-економiчних механiзмiв забезпечення захисту фiрми вiд зовнiшнiх загроз.
Взаемодiя пiдприемства з середовищем нерозривно пов'язана з виник-ненням екстремальних режимiв його функцiонування, загострень динамiки розвитку внаслiдок рiзкоl змiни зовнiшнiх умов. З позицш еволюцiйного тд-ходу, шоковi ди середовища виконують функщю економiчного вiдбору, вик-ликаючи адаптивш реакцп конкурентоспроможних пiдприемств i стимулюва-ти !х до пiдвищення сво!х виробничих можливостей i систем захисту.
Формування органiзацiйно-економiчного механiзму забезпечення захисту шдприемства повинне Грунтуватися на адекватному аналогичному шструментарп - системi базових понять, зокрема "ризик", "небезпека" i "заг-роза", якi, будучи взаемопов'язаними, потребують уточнення з метою вироб-лення пiдходiв до зниження !х негативного впливу на функцюнування пiд-приемства.
Л1тература
1. Королев М.И. Организационно-экономический механизм защиты фирмы от экстремальных воздействий среды / М.И. Королев. - М. : Изд-во "Алкил", 2008. - 136 с.
2. Сощально-економ1чне становище Укра!ни за шчень-вересень 2012 року. Повщомлен-ня Державно! служби статистики Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.org/uk/druk/soc_ek/publ_u.html.
Аниловская Г.Я., Думич Т.Я. Внешние угрозы деятельности предприятий в условиях конкурентно-рыночной среды
Исследована сущность угроз деятельности предприятия, их виды и источники возникновения. Определены основные уровни защиты предприятия от угроз и организационно-экономический механизм преобразования опасности в защиту по всем этим уровнях. Выполнено формализованное представление системы безопасности предприятия.
Ключевые слова: безопасность, угроза, опасность, риск.
Anilovska G.Ya., Dumych T.Ya. External threats to company activity in the conditions of competition-market environment
The essence of the threats of the company, their types and sources of origin. The basic level of protection from enterprise threats and organizational-economic mechanism of transformation of danger in the protection on all these levels. Done formalized representation of enterprise security.
Keywords: safety, danger, danger, risk.
УДК 336.226 Проф. Б А. Картнський, канд. екон. наук;
ст. викл. С.К. Шкулка - Львгвська державна фтансова академш
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРН ТА НАРОЩУВАННЯ НАДХОДЖЕНЬ В1Д БЮДЖЕТОУТВОРЮВАЛЬНИХ ПОДАТК1В: ВЗАЕМОЗВ'ЯЗОК, ОЦ1НЮВАННЯ, ДИНАМ1КА
Видiлено напрямки нарощування бюджетоутворювальних податкiв, виходячи з потреб та можливостей соцiально-економiчного розвитку територи. Проведено ощ-нювання рiвня податкового навантаження в Укра!ш та зроблено його порiвняння з iншими державами. Пщкреслено наявнiсть диспропорцiй у сощально-еконс^чному розвитку територiй держави, якi в перюд фiнансових трансформацiй лише посилю-ються. Видшено динамiку податкових надходжень за бюджетоутворювальними по-датками та запропоновано активiзувати фiнансовий контроль за !хшм використан-ням в штересах соцiально-економiчного розвитку територи.
Ключовг слова: соцiально-економiчний розвиток територи, бюджетоутворю-вальш податки, оцiнювання, динамiка, збалансованiсть фшансово! системи, оподат-кування, податкове навантаження, бюджет.
Постановка проблеми. Сощально-економ1чний розвиток як окремих територш, так 1 держави загалом неможливий без цшеспрямованого визна-чення прюритепв 1 актив1зацп складових податково! полггаки. Оскшьки регь ональна податкова полггака е частиною сощально-економ1чно! полггаки держави щодо забезпечення збалансованого зростання фшансових ресуршв у вс1х ланках регюнально! фшансово! системи та виконання сощально-еконо-м1чних програм розвитку, то в основ! !! формування 1 реал1зацп мають закла-датись стратепчш цш та заходи щодо досягнення економ1чного добробуту конкретно! адмшютративно-територ1ально! одинищ.
Проблематика бюджетно-податково! пол1тики та властиво оподатку-вання 1 специфжа його впливу на доходи бюджету, за рахунок !хнього взаемозв'язку, охоплюе значну кшьюсть актуальних, суспшьно важливих пи-тань. Одночасно, дослщження та дискушя щодо означеного актив1зуеться, на-самперед тд час змш - пол1тичних, економ1чних, сощальних. Так, оподатку-вання посщае стратепчно особливе мюце, оскшьки через податки держава може реал1зовувати перерозподш фшансових ресурив м1ж р1зними категорь ями споживач1в - широкими верствами населення, тдприемствами, бюджетом, м1ж резидентами та нерезидентами. У контексп проголошуваного принципу податково! полггики - посилення стимулювально! та регулювально! функцп оподаткування, роль бюджетоутворювальних податюв у вщображен-ш можливостей та реалш сощально-економ1чного розвитку територи е над-звичайно вагомою.
Оцшювання вагомосп бюджетоутворювальних податюв, а з цим 1 виз-начення наслщюв вщ реал1зацп податково! пол1тики, е одшею з необхщних умов досягнення базових цшей економ1чного зростання, оскшьки вона безпо-середньо впливае на економ1чну активнють суб'екпв господарювання. Активь защя та стимулювання !хньо! економ1чно! результативносп мае привести, з одного боку, до зростання податкових надходжень до бюджету, з шшого - до нарощування обсягу недержавних швестицш завдяки покращенню швести-
цшно! привабливоста, а з нею й фшансового клiмату територп, що дасть змогу вирiшити соцiально-економiчнi завдання, якi динамiчно постають перед нею.
Анал1з останшх досл1джень та публ1кац1й. Уже напрацьовано та опублжовано значну кiлькiсть монографш, наукових звiтiв i аналiтичних записок, брошур, статей, якi стосуються проблематики взаемозв'язку податкiв i формування доходно! частини бюджету держави [1-23]. Зокрема, з анатзу ос-таншх результатiв цих дослiджень можливо вщзначити такi характернi риси, на яких зосереджують увагу вченi та практики:
• поглиблюеться наукове обгрунтування як само! полижи оподаткування, так [ формування доходш бюджету. Значна частина наукового доробку сто-суеться наукового супроводу формування показниково! бази бюджету держави;
• дедал1 частше застосовуеться комплексний, системний тдхвд щодо поеднан-ня взаемозв'язку системи податкв [ обов'язкових платеж1в [ доходш бюджету. Окр1м цього, головна увага придшяетъся впливу оподаткування через бюджет на сощально-економ1чний розвиток держави, 11 политику щодо регулю-вання д1яльност1 суб'ектш господарювання;
• серйозна увага придшяеться питанням стратепчного планування та прогно-зування обсягш податкових надходжень як шструменту тдвищення реалгс-тичносп законодавчо затверджуваних показникв держбюджету на кожний бюджетний перюд. Актив1зуються розробки щодо питань оцшювання подат-кового потенщалу як ор1ентира для обгрунтування напрямш розвитку бю-джетно! та податково! полгтики;
• розширюеться представлення заруб1жного досввду щодо трактування та вирь шення питань з реал1заци завдань податково!, бюджетно! [ сощально! сфер;
• в наукових працях бшьш широко використовуеться практична шформацшна та статистична база щодо податкових [ бюджетних показниюв. Обгрунтова-шсть розробок тдаршлюеться розширенням застосування математичного та статистичного шструментарта, за допомогою якого вивчаеться взаемозв'язок впливу макро- та мжропоказникш на оподаткування, податкова база, динамь ка податкових надходжень до бюджету.
Постановка завдання. Проблематика сощально-еконо]шчного розвитку територп, внаслiдок !! багатовекторностi, ниш актуалiзуеться, а ще до-датково на не! накладаються i глобальш фiнансовi виклики. Останне i стало передумовою для проведення окремого дослщження за конкретним сегментом (вплив та динамжа нарощування надходжень бюджетоутворювальних податюв) iз загально! проблеми.
Виклад основного матер1алу. З метою досягнення макроекономiчно! стабiльностi та формування сприятливих умов для розвитку економжи Укра-!ни у динамiчних умовах цього перюду необхiдно змiцнити регулювальну та контролюючу функцп держави, посилити дiевiсть оргашзацшно-правово! бази, вiдокремити владш шституцп вiд бiзнесу. Податковi важелi впливу на со-цiально-економiчну стабЫзащю е одним з iнструментiв державного регулю-вання, особливо в умовах фiнансово-економiчного загострення.
На сьогоднi в Укра!ш до бюджетоутворювальних податкiв вщносяться такi непрямi податки, як податок на додану вартють, акцизний податок та ми-то, а також прямi податки - податок на доходи фiзичних ошб та податок на прибуток тдприемств (рис. 1).
БЮДЖЕТОУТВОРЮЮЧ1 ПОДАТКИ
* i
Пряли Непряли
i X i i i
Податок на доходи ф1зичних OCÍ6 Податок на прибуток шдприемств Податок на додану вартють Акцизний податок Мито
Рис. 1. Загальна структура формування бюджетоутворювальних податтв в УкраШ
Незважаючи на пoтpебy в yдocкoнaленнi меxaнiзмy пoдaткoвoгo кйн-тpoлю за бюджетoyтвopювaльними псдатками, ïx питома чacткa в cтpyктypi ^дат^в^ нaдxoджень бyде змiнювaтиcь з незначними ^ливан^ми. Вщ-мoвитиcь вiд фактики нaдxoджень y бюджет, якi yтвopюютьcя внacлiдoк бю-джетoyтвopювaльниx пoдaткiв, деpжaвa не маже. Шдальше нapoщyвaння надаюджень вiд тaкoгo виду пoдaткiв мoжливе за paxyнoк змiни джеpел цж нaдxoджень, зoкpемa таким чинoм, щoб ocнoвнa кiлькicть фiнaнcoвиx pеcyp-шв пpoxoдилa чеpез гpoмaдян. Таким чишм, вдacтьcя дocягнyти тaкoгo:
• poзшиpити бaзy oпoдaткyвaння;
• пiдвищити дoxoди гpoмaдян;
• poзшиpити cпoживчий пйпит;
• йбмежити пiдпpиeмcтвa вiд втpyчaння в ïxню дiяльнicть деpжaвниx шетиту-цш;
• oтpимaти дoдaткoвi джеpелa нaдxoджень y деpжaвнy cкapбницю для задйвй-лення cycпiльниx пoтpеб;
• cтвopити cтaбiльнy й пoтyжнy ф^н^ву бaзy мicцевoгo caмoвpядyвaння. Цiлями пoдaткoвoï пoлiтики, а вiдтaк - opieнтиpaми пoдaткoвиx тpaн-
cфopмaцiй, cтae: шдвищення дoбpoбyтy нacелення та poзвитoк люд^^го ка-пiтaлy; cтимyлювaння динaмiчнoгo poзвиткy екoнoмiки; cтpyктypнa пеpебy-дoвa е^^мши, зaoxoчення iнвеcтицiйнoï та iннoвaцiйнoï дiяльнocтi; етиму-лювання poзвиткy зaйнятocтi та caмoзaйнятocтi.
Здiйcнення зaxoдiв y нaпpямiв вдocкoнaлення cиcтеми aдмiнicтpyвaн-ня е пoтpебoю для пoдaльшoï poзбyдoви нaшoï деpжaви. Ця пpoблемaтикa мае фopмyвaтиcь вiдпoвiднo дo зaгaльнocвiтoвoï cпpямoвaнocтi poзвиткy ^c-тем oпoдaткyвaння, ocкiльки мае екoнoмiчний i coцiaльний вплив та cтвopюe yмoви для виxoвyвaння нaлежнoï диcциплiни cплaти пoдaткiв як y фiзичниx, так i в юpидичниx ocí6, а oтже, aктивiзye деpжaвoтвopчий пaтpioтизм нaцiï на cyчacнoмy етат.
Рефopмyвaння пoдaткoвoï cиcтеми пoтpебye cпpямyвaння пoдaткoвoгo навантаження iз cфеpи виpoбництвa на cфеpy cпoживaння, а тагаж на pеcyp-cнi та екoлoгiчнi плaтежi, тoмy неoбxiднo нacaмпеpед зменшити пoдaткoве навантаження на ^ибуток пiдпpиeмcтв та фйнд oплaти npafli, pефopмyвaти ак-цизний збip, pеcypcнi та pентнi плaтежi, плату за зaбpyднення нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cеpедoвищa. Мнятся мпoдaткoве навантаження" визначене як ефекти впливу шдатюв на екoнoмiкy загагом та на oкpемиx ïx платниюв, пoв,язaнi з екoнoмiчними oбмеженнями, шр виникають внacлiдoк cплaти пй-датюв i вiдвoлiкaння кoштiв вiд шшж мoжливиx нaпpямiв ïx викopиcтaння.
Пoдaткoве навантаження (тите) за cвoïм пpoявoм pеaлiзyeтьcя на чo-тиpьox piвняx:
• пеpший - пoдaткoвий тиcк безпocеpедньo пoдaткoвиx вaжелiв;
• дpyгий - тиcк вcieï cyкyпнocтi шдаткш, збopiв i платежш;
• тpетiй - викopиcтaння меxaнiзмy пiльг платниками, надання пiльгoвиx ^е-дитш, дoтaцiй. npn цьoмy пoдaткoвий тиcк пеpемiщyeтьcя з oдниx плaтникiв пoдaткiв на rnmnx;
• четвеpтий - викopиcтaння пoдaткoвoï теxнiки, npn якiй пocилюeтьcя шдат-кoвий тиcк на платника noдaткy.
Резyльтaти oцiнювaння piвня пoдaткoвoгo навантаження в Укpaïнi та за кopдoнoм сказали, щo xoчa пoдaткoвий кoефiцieнт (вiднoшення вcix craa-чениx пoдaткiв i coцiaльниx вiдpaxyвaнь дo вaлoвoгo внyтpiшньoгo щюдук-ту - ВВП) на piвнi 31,6 % e невиcoким та cтaвить y^aïny на oдин щабель з такими деpжaвaми, як США (26,4 %), Япoнiя (25,8 %), Пopтyгaлiя (33,9 %), Ipлaндiя (28,4 %), Aвcтpaлiя (31,5 %), Тypеччинa (31,1 %), Рociя (33,8 %), пpoте це не cвiдчить пpo пoмipний piвень пoдaткoвoгo навантаження, адже пoкaзник не вpaxoвye тiнiзaцiю екoнoмiки (а в y^arni вoнa oднa з нaйвищиx y cвiтi - близькo 50 %) та pеaльнi фiнaнcoвi вимoги дo плaтникiв пoдaткiв. Рoзpoбленa метoдoлoгiя Свiтoвoгo банку cпiльнo з PriceWaterhouseCoopers надала бiльш oб'eктивнi pезyльтaти cтocoвнo пoдaткoвoгo навантаження в Укpaïнi: узагальнена пoдaткoвa cтaвкa - 58,4 %; кiлькicть пoдaткoвиx плате -жiв y prn - 99; чac, щo витpaчaeтьcя на poзpaxyнoк та шлату пoдaткy -848 гoд/piк. Таким чигом, за пoдaткoвим навантаженням У^аша пociдae 147 мicце y cвiтi, а в yзaгaльнювaльнoмy pейтингy ^ocrora oпoдaткyвaння -180 мicце iз 181, пocтyпaючиcь лише Бiлopyci.
В y^arni дocить виcoке пoдaткoве навантаження xapaктеpне для pегi-oнiв з низьким piвнем екoнoмiчнoгo poзвиткy та пoдaткoвoгo пoтенцiaлy, i навпаки, pегioни, якi xapaктеpизyютьcя виcoким piвнем pегioнaльнoгo poз-витку, cплaчyють пopiвнянo меншi oбcяги пoдaткoвиx плaтежiв, щo cyпеpе-чить пpинципaм cпpaведливocтi та нейтpaльнocтi в oпoдaткyвaннi. Спocтеpi-гaeтьcя невiдпoвiднicть i в нaдaннi фiнaнcoвoï дoпoмoги pегioнaм y виглядi тpaнcфеpтiв. Таю cyпеpечнocтi cпpичиненi нaдмipнoю центpaлiзaцieю бю-джетниx piшень; недocкoнaлicтю метoдики poзpaxyнкy пpoгнoзниx пoкaзни-кiв пoдaткoвиx нaдxoджень y мicцевi бюджети, низьким piвнем забезпечення мicцевиx бюджетiв влacними дoxoдaми, неефективним пеpеpoзпoдiльним ме-xaнiзмoм ВВП, зoкpемa пpи нaдaннi пpефеpенцiй як галузям, так i pегioнaм; впутаю™ oб'eктивнoгo oцiнювaння пoдaткocпpoмoжнocтi pегioнiв, щo пе-pешкoджae pеaлiзaцiï ефективнoï pегioнaльнoï пoдaткoвoï пoлiтики.
Дoдaткoвo зaзнaчимo, щo pегioни мають piзнi cтapтoвi мoжливocтi щoдo екoнoмiчнoгo зpocтaння. Це, cвoeю чеpгoю, зyмoвлюe icтoтнi вщмш-нocтi в мacштaбax ïx пoдaткocпpoмoжнocтi та пoтpебye зacтocyвaння pегi-oнaльнo дифеpенцiйoвaнoгo пiдxoдy пiд чac зaдiяння фiнaнcoвиx меxaнiзмiв деpжaвнoгo pегyлювaння. Деpжaвa, надаючи cиcтемaтичнy фiнaнcoвy дoпo-мoгy депpеcивним pегioнaм з метoю забезпечення, пеpедyciм, ш^алью-е^-нoмiчнoï cтaбiльнocтi, пoвиннa дбати i щю пiдтpимкy pегioнiв пpiopитетнoгo poзвиткy, щo мають yci мoжливocтi для пpишвидшенoгo зpocтaння, oднaк че-
pез вдоуттсть нaлежниx фiнaнcoвиx pеcypciв неcпpoмoжнi ïx pеaлiзyвaти. Це пoтpебye нayкoвo oбrpyнтoвaнoгo пiдxoдy дo визначення oбcягiв фшанш-вoï дoпoмoги таким aдмiнicтpaтивнo-теpитopiaльним oдиницям з бoкy деpжa-ви з ypaxyвaнням ïx гaлyзевo-кoнкpетизoвaниx пoтpеб.
Вишкий piвень пoдaткoвoгo навантаження в У^аш не cтимyлюe ш-веcтицiйнi ^o^ct, cпpияe poзвиткy тiньoвoгo cектopy та гальмуе poзвитoк coцiaльнo-екoнoмiчнoгo cегментa теpитopiï. Пoдaткoвий тиcк тpебa пpaгнyти зменшити, але вiдпoвiднo дo pеaльниx мoжливocтей. Рoзмipoм мoжливoгo зниження пoдaткiв визначають oптимiзaцiю видaткiв i пpoдyктивнocтi. Лише таким шляxoм мoжнa дoмoгтиcя pеaльнoгo виpiшення пoдaткoвoï пpoблеми та забезпечити належний coцiaльнo-екoнoмiчний poзвитoк теpитopiï.
Вoднoчac, мoжнa кoнcтaтyвaти, щo внacлiдoк ^^лення фiнaнcoвoï та екoнoмiчнoï кpизи пpoдoвжye збiльшyвaтиcя фicкaльний тиcк на екoнoмiч-ниx cyб'eктiв. Зaгaлoм piвень пoдaткoвoгo навантаження на ВВП в У^аш в 2011 p. cтaнoвив 25,4 %, в 2009 p. - 22,8 %, в 2010 p. - 21,7 % (табл.).
Табл. Динамжа податкових надходжень в УкраТт
Ш^зикки Нaдxoджеиия дo зведеиoгo бюджету У^аши, млн ^н Темп ^Hpo^, 2011 p. дo 2010 p., %
2009 p. 2010 p. 2011 p.
Податюж иaдxoджеиия 208073,2 234447,7 334691,9 1,43
Податок на дoxoди фiзичииx ocí6 44485,3 51029,3 60224,5 1,18
Податок на пpибyтoк niдnpиeмcтв 33048,0 40359,1 55097,0 1,37
Податок на дoдaнy вapтicть 84596,7 86315,9 130093,8 1,51
Акцизний noдaтoк 21624,5 28316,1 33919,2 1,20
Джеpелo: отладего на ocнoвi дaниx Мiнicтеpcтвa фiнaнciв Укpaïни та Деpжaв-нoï cлyжби cтaтиcтики Укpaïни.
^o це cвiдчaть i пoкaзники центpaлiзaцiï ВВП чеpез ocнoвнi бюдже-тoyтвopювaльнi пoдaтки. Пo пoдaткy з дoxoдiв фiзичниx ocí6 пoдaткoве навантаження збiльшyeтьcя, щo зyмoвленo зoкpемa ^^ленням poбoти годат-кoвиx opгaнiв го бopoтьбi зi cxемaми пoдaткoвoï oптимiзaцiï, зoкpемa звеp-нення уваги на екoнoмiчнy oбrpyнтoвaнicть oпеpaцiй. Пoдaтoк на дoxoди фь зичниx ocí6 e ocнoвним бюджетoфopмyючим пoдaткoм мicцевиx бюджепв, чacткa якoгo y зaгaльнiй cyмi пoдaткoвиx нaдxoджень y 2011 p. стаговила 73 %. Так, дo мicцевиx бюджетiв нaдiйшлo 54,1 млpд гpн пoдaткy на дoxoди фiзичниx ocí6, щo на 5,9 % бшьше, пopiвнянo з 2010 p.
В У^аш poблятьcя aктивнi RpoRH щoдo нapoщyвaння мoжливocтей теpитopiй y cвoeмy coцiaльнo-екoнoмiчнoмy poзвиткy за paxyнoк зниження бюджетoyтвopювaльниx пoдaткiв. Зoкpемa, на pro. 2 наведего пopiвняння cтaвoк деякиx бюджетoyтвopювaльниx пoдaткiв в У^аш та в cеpедньoмy пo деpжaвax Gвpoпейcькoгo Сoюзy (€С).
Пoдaткoве навантаження з годатку на пpибyтoк пiдпpиeмcтв знизи-лocь майже на 20 % чеpез загальне зниження гоказниюв екoнoмiчнoï актив-нocтi в деpжaвi. Пiдкpеcлимo тaкoж, щo згiднo з pефopмaми y пoдaткoвiй cфеpi ставка годатку на ^ибуток пiдпpиeмcтв з 2012 p. стаговить 21 %, y 2013 p. буде 19 %, а з 2014 p. - лише 16 %. О^м цьoгo, з 2014 p. зменшиты:я i cтaвкa пoдaткy на дoдaнy вapтicть: вiд 20 % дo 17 %.
